CC BY
9
Реферат
КЛИНОВИДНЫЙ ДЕФЕКТ - МНОГОФАКТОРНОЕ ЗАБОЛЕВАНИЕ ТВЁРДЫХ ТКАНЕЙ ЗУБА.
Ковалёв Е.В., Браилко Н.Н., Назаренко З.Ю., Павленко С.А., Ляшенко Л.И.
Ключевые слова: некариозные поражения зубов, клиновидный дефект, клиника, этиопатогенез.
В обзоре рассмотрены: клиника и современные представления об этиопатогенезе клиновидного дефекта. Проведённый анализ показывает, что заболевание многогранно и до этого времени недостаточно изучено.
Summary
WEDGE-SHAPED DEFECT OF TOOTH AS MULTIFACTORIAL DISEASE OF DENTAL HARD TISSUES
Kovaliov Ye.V., Brailko N.N., Nazarenko Z.Yu., Pavlenko S.A., Liashenko L.I.
Keys words: non-carious dental lesions, wedge-shaped defect, clinical picture, etiopathogenesis.
The review highlights clinical picture and contemporary conceptions on etiopathogenesis of wedge-shaped defect of tooth. It may be concluded the disease is multifactorial and little is known about this pathology.
УДК 612.014.482:053.2 Комаров О.1.
СУЧАСН1 АСПЕКТИ ПАТОЛОГИ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОТ ВОНИ У П1ДЛ1ТК1В ПРИ ХР0Н1ЧН0МУ НАДХ0ДЖЕНН1 РАДЮАКТИВНОГО 137СБ ПО ХАРЧОВИХ ЛАНЦЮЖКАХ
ДУ „Науковий центр рад1ацшноТ медицини АМН Украши" м. Кшв, Украша
Патолог{я оргатв травления займае пров{дне мжце у структур{ зaxвopювaнocmi тдл{тк{в при хротчному надходжент радюактивного 137Сз по харчових ланцюжках. Показники захворювано-сггы на функцюналът розлади шлунку, хротчний гастрит, виразково-ерозшт ураження шлунка та дванадцятипалог кишки, хротчний холецистит у цш грут тдл{тк{в суттево перевищу-ють популяцшш. Це може бути пов'язано як з впливом комбтованого ютзуючого випромтю-вання, так г з тшими несприятливими чинниками: хротчним стресом, незбалансованим харчу-ванням, гормоналъними змтами. Серед кл{тчних прояв{в захворюванъ гастродуоденалъног зони у тдл{ттв при хротчному надходжент радюактивного 137Сз по харчових ланцюжках поряд гз болъовим г диспепсичним синдромами пров{дним виступае синдром хротчног неспециф{чног т-токсикацп. Для покращання резулътат1в лтування, профшактики рецидив{в захворювання не-обх{дно враховувати всг етюпатогенетичт мехатзми розвитку патолог{чних процесгв гастродуоденалъног зони у тдл1ттв.
137
Ключов1 слова: пщлпжи, гастродуоденальна зона, патолопя, радюактивний Сэ, харчов1 ланцюжки.
Вступ
Патолопя гастродуоденальноТ зони займае одне з провщних м1сць у клшщ1 внутршшх хвороб у дп"ей \ пщлп"ш [1, 2]. Прогресивному зрос-танню ктькосп дп"ей ¡з хворобами оргашв травления сприяе ряд медико-бюлопчних фактор1в, до яких вщноситься спадковють, характер виго-довування на першому роц1 життя \ харчування в наступш роки, деяю перенесен! захворювання, хелкобактерна ¡нфек^я тощо. Однак, в останш роки важливе патогенетичне значения набули еколопчш \ психосоц1альш чинники, що пщтвер-джуеться поширенням гастродуоденальноТ патологи в еколопчно несприятливих репонах, а такожу зонах радюлопчного контролю [2, 3].
Одшею з найактуальшших проблем протира-д1ацшного захисту е проблема внутршнього опромшення оргашзму людини [4, 5]. На вщмшу вщ дм зовшшшх джерел опромшення, внутршне може продовжуватися все життя, навпъ пюля одноразового надходження радюнукпщ1в в орга-шзм. Основним джерелом надходження в оргашзм людини радюнуклщ1в, що формують дозу внутршнього опромшення (цезш-137, стронцш-90), е переважно продукти харчування
та питна вода. Розвиток гастроентеролопчних захворювань тюно пов'язаний ¡з фактором харчування як ланкою зв'язку оргашзму дитини з зо-вшшшм середовищем [6, 7].
На сьогодш основним дозоутворюючим радю-нуклщом е 137Сэ [8, 9]. Вмют цезш в оргашзм1 залежить в1д структури харчового рацюну та ступеня забруднення його компоненте. Основним джерелом надходження до оргашзму цезш е молоко (понад 70%) та картопля (10-27%), а також риба, яйця та ¡нш1 харчов1 продукти.
Пщлпжи, яю проживають на радюактивно за-брудненш територи, складають групу ризику ви-никнення захворювань оргашв травления, розвиток яких прямо залежить вщ тривалосп й р1в-ня впливу ландшафтно-геох1м1чних умов, що сприяють м1граци 137Сэ по харчових ланцюжках [10, 11]. Контактне опромшення оргашв травления (ал1ментарний фактор, часткове видтен-ня з кров1 розчинних радю1зототв через шлун-ковий а к \ секрети травних залоз), а також дис-тантне (радюнуклщи ¡нкорпороваш у слизовш оболонц1 травного каналу та в сум1жних тканинах) зумовлюють пошкодження слизовоТ' оболо-нки, недостатнють ТТ цитопротекци, порушення
Лктуи.п.н i проблемы сучасно!" медицины
нейро-гуморальноТ регуляцп метабол1зму та процеав травления [12, 13, 14].
За результатами багаточисленних наукових дослщжень виявлена залежнють р1вня дитячоТ' захворюваносп хворобами оргашв травления на територи ¡з природними геох1м1чними ландшафтами, що сприяють м1граци 137Сб ¡з грунту в рос-лини [3, 4, 5]. Анал1з захворюваносп дп"ей, що проживають в таких природних умовах, дозволив побудувати достов1рну залежнють доза-ефект. Дослщники вказують, що прирют сомати-чноТ захворюваносп дитячого населения забру-днених областей викликаний несприятливим по-еднанням рад1ацшних фактор1в малоТ' ¡нтенсив-носп й природних умов середовища перебуван-ня [5, 6].
Визначення рол1 юызуючого випромшювання у розвитку патологи гастродуоденальноТ зони у пщлп"юв при хроычному надходжены радюакти-вного 137Сб по харчових ланцюжках е складовою частиною актуального напрямку дослщження, спрямованого на з'ясування законом1рностей розвитку непухлинних хвороб за умов впливу хроычного опромшення в малих дозах та е не-обхщним щодо наукового обгрунтування удоско-налення д1агностично-профтактичних заход1в.
Мета даноТ' роботи - огляд сучасноТ л1тератури про особливосп патологП' гастродуоденальноТ зони у шдлп"юв при хроычному надходжены ра-дюактивного 137Сб по харчових ланцюжках.
Результати дгкипджснни та 1х обговорення
Дослщження останшх рош свщчать про збн льшення частоти захворювань гастродуоденальноТ системи у пщлп"ш [17, 19]. Пщ час анал1зу вкових особливостей виявлено, що найчаспше патолопя шлунково-кишкового тракту при хрош-чному надходжены радюактивного 1 7Сб по харчових ланцюжках зустр1чаеться у вщ1 12-14 ро-к1в. В1рогщноТ' р1зниц1 у частот! патологи серед хпопчиюв та д1вчаток не вщзначено. Тривалють хвороб гастродуоденальноТ зони у пщлп"юв складае вщ 1 до 5 рош, а початок захворювання вщноситься до р1зних вкових перюд1в.
Дослщження Л.М. Булат та сп1вавт., (2000) свщчать, що найчаспше захворювання оргашв травления починаються у вщ1 6-8 рош [3]. У пе-рюд вступу до школи змшюеться руховий та ха-рчовий режими, характер харчування, посилю-ються емоцшш навантаження. Д1я вказаних чин-ниш на тл1 вкових особливостей становления нейро-гуморальноТ' регуляцП' та дисбалансу сим-патоадренаналовоТ' системи може зумовити роз-виток патологи травного тракту.
Потрапляння радюнуклщ1в в оргашзм та стре-сова ситуац1я, яка виникла у шсляаваршний пе-рюд, пщвищують ризик розвитку патолош оргашв травления. За даними О.М. Лук'яновоТ' (2005), стрес у поеднанш з ¡ншими несприятли-вими факторами сприяе проявам субклш1чних форм патологП' оргашв травления у дп"ей та пщ-л1тюв [16].
У структур! захворюваносп шлунково-кишкового тракту у пщлп"к1в при хрошчному над-ходженш радюактивного 137Cs по харчових ланцюжках найчаспше вщзначають поверхнев1 гас-тродуодешти (50,5%), функцюнальш розлади шлунку (32,4%), ерозивн1 гастродуодешти (12,4%), виразки шлунку та дванадцятипалоТ' кишки (33,7 %) [10, 15]. Захворювання гастродуоденальноТ' зони у ц1еТ' групи пщлп"к1в часто пе-реб1гають на тл1 супутньоТ' патолопТ'. Серед супу-thîx захворювань найчаспше виявляють хрошч-ний холецистохоланпт (43,2%), дискшезп жовчо-вивщних шлях1в (69,9%) та пролапс морального клапана (36,6 %). Дослщники вщзначають у таких пщлп"к1в синдром вегето-судинноТ' дистонп, анемш, дифузний зоб I ступеня, часп rocTpi ре-cnipaTopHi BipycHi ¡нфекци, алерпю, дисбактерн оз, дол1хоколон, нефроптоз, синдром Жтьбера, хрошчний неспециф1чний кол1т [20, 23]. Заслуго-вуе на увагу наявнють хрошчних вогнищ ¡нфекци. Це може бути наслщком впливу комплексу несприятливих фактор1в, у тому числ1 депресп ¡мунноТ' i кровотворноТ' систем в результат! дм хрошчноТ' ¡нтоксикацп, стресових обставин, по-рушень загального рухового i харчового режиму.
За даними л1тератури рацюн бтьш як 80% пщлп"к1в, як1 проживають на радюактивно забру-дненш територи, мютить продукти лише м1сце-вого виробництва [3, 4, 7]. Результати дослн джень свщчать також про деформацш харчових рацюшв у ц1й rpyni пщл1тк1в. Так, молочы продукти щоденно вживають ттьки 34% пщл1тк1в, м'ясо - 29%, овоч1 i фрукти - 68%. Таким чином, не можна виключити й ал1ментарний чинник у розвитку патологи гастродуоденальноТ' зони.
На сьогодышнш день не мае единоТ' думки щодо впливу малих доз юызуючого опромшення на поширенють патолопТ' травноТ' системи у пщ-л1тюв. Дослщження проведен! C.B. Радукан, (2002) не виявили специф1чних юмшчних симптом1в у данш rpyni обстежених [2]. Однак автор вщзначае, що в клш1чнш картин1 таких хворих не мае чИжого розмежування м1ж nepi-одами загострень i peMicm, вщсутня чижа лока-л1зац1я болю, який носить стшкий характер та не залежить вщ прийому Ш. Класична базисна терашя не дае позитивного ключного результату та тривалого ефекту. Клш1чна картина у таких пщлп"к1в характеризуеться больовим синдромом, на другому м1сц1 знаходяться диспептичн1 розлади. Характерним для ц1еТ' групи хворих е схильнють до закреп1в.
Кореляцшний анал1з зв'язку м1ж частотою патолопТ' травноТ' системи у д1тей ¡з зони рад1ац1йного забруднення та р1внем рад1оактивност1 виявив пряму залежн1сть слабкоТ' сили (коеф1ц1ент кореляцГ| гху= + 0,12, р>0,05). Отриман1 результати дослщжень Т.В. Сорокман та стмвавт., (1999) свщчать про значения рад1ацшного чинника у розвитку патолопТ' травноТ' системи, який займае не останне м1сце у структу-pi несприятливих еколопчнихчинниш [9].
Бтьшють дослщниш вщзначають, що шшч-на картина захворювань у пщлп"ш при хрошч-ному надходженш радюактивного 137Сб по хар-чових ланцюжках характеризуеться поеднаною патолопею гастродуоденальноТ' \ бш1арноТ систем, пол1морф1змом з р1зним ступенем вираже-носп скарг \ клш1чних синдромокомплешв [5, 8, 20].
Н.1. Горобець (2005), вщзначае, що бтьшють дп"ей \ пщлп"юв, постраждалих внаслщок аварн на ЧАЕС, як1 хворти тривалий час, обстежеш неповнютю, отримували повторне лкування з приводу гастриту, глистяноТ ¡нвази, лямблюзу та холецистохоланпту [14]. Ефективнють лкування була короткочасною або вщсутньою, що призво-дило до хрошзацп процесу. Симптоматична терашя, незважаючи на стшкий больовий, астешчний та диспепсичний синдроми зумовила формування поеднаноТ патологП' оргашв травления, яка негативно впливала на переб1г основного захворювання.
Основними клш1чними синдромами, яю супро-воджують патолопю гастродуоденальноТ зони у шдлп"к1в при хрошчному надходженш радюактивного 137Сб по харчових ланцюжках, е больовий, диспепсичний \ синдром хрошчноТ' неспециф1чноТ' ¡нтоксикацП' [1,21, 22].
Типовий больовий синдром дослщники вщзначають ттьки у 30% пщлп"ш з патолопею гастродуоденальноТ' зони [3, 23]. Характерним е по-стшний бть слабкоТ' чи пом1рноТ' ¡нтенсивносп, який локал1зуеться в ешгастри та правому пщре-бер'Т'. У 40% випадюв у пщлп"к1в з хрошчним гас-тродуодештом \ виразковою хворобою больовий синдром посилюеться пюля прийому Т>ю та по-гр1шностей в д1етк У бтьшосп пац1ент1в з виразковою хворобою бть в живот1 вщзначаеться вноч1, характерним е голодний бть [19, 20]. Змн ни характеристик больового синдрому у пщлп"к1в при хрошчному надходженш радюактивного 1 7Сб по харчових ланцюжках науковц1 поясню-ють наявнютю супутньоТ' патологП' жовчовивщноТ' системи, хворобами пщшлунковоТ залози та кишечника [21, 22, 26].
Диспепсичний синдром при патологП' гастро-дуоденальноТ зони у пщлп"ш при хрошчному надходженш радюактивного 137Сб по харчових ланцюжках вщзначаеться у 80% випадюв [9, 11, 24]. У ц1еТ' групи пщлп"ш часпше вщзначаеться вщрижка повп"рям, пркота в рот1, нудота. Симп-томи посилюються шсля недотримання д1ети, ¡нод1 мають постшний характер.
Синдром хрошчноТ неспециф1чноТ' ¡нтоксикацП' у пщлп"ш при хрошчному надходженш радюак-тивного 137Сб по харчових ланцюжках проявляемся загальною слабкютю, зниженням апетиту, швидкою втомлюванютю, головним болем, го-ловокружшням, вщчуттям болю \ серцебиття в дтянц1 серця [14, 15, 17]. Вираженють синдрому хрошчноТ неспециф1чноТ' ¡нтоксикацП' частково може бути зумовлена порушеннями в емоцшнш \
вегетативних сферах. Деяк1 автори наголошують на вагомш рол1 стресових фактор1в не лише у посиленш симптом1в захворювань верхшх вщдт1в травноТ' системи, але й у прогресуванш психосоматичноТ' симптоматики [26].
Про важливу роль порушень вегетативно'!' не-рвовоТ' системи у розвитку та загостренш захворювань гастродуоденальноТ зони у пщлп"юв при хрошчному надходженш радюактивного 137Сб по харчових ланцюжках свщчить наявнють серед супутньоТ патологП' значноТ' кшькосп дискшезш жовчовивщних шлях1в. Так, О.В. Школаева (2008) пояснюе Тх наявнють дисфункц1ею вегетативно'!' нервовоТ' системи в процеа регуляцП' моторики шлунково-кишкового тракту [25]. Вегетативна дисфункц1я у пщлп"юв при хрошчному надходженш радюактивного 137Сб по харчових ланцюжках зумовлюе особливосп ктшчного пе-реб1гу кожноТ ¡з нозологш та вимагае адекватно'!' корекцп виявлених змш.
Таким чином, зростання частоти та особливо-сп патологи' гастродуоденальноТ зони у пщлп"юв при хрошчному надходженш радюактивного 1 7Сб по харчових ланцюжках зумовлеш характером харчування, гормональними змшами, притаманними пре- та пубертатному вку, особ-ливостями психолопчних реакцш, а також д1ею рад1ац1йного чинника.
Висновки
Патолопя орган1в травления займае провщне м1сце у структур! захворюваносп пщл1тк1в при хрон1чному надходженн1 радюактивного 137Сб по харчових ланцюжках. Показники захворюваносп на функц1ональн1 розлади шлунку, хроычний гастрит, виразково-ероз1йн1 ураження шлунка та дванадцятипалоТ кишки, хроычний холецистит у ц1й груп1 пщлп"к1в суттево перевищують популя-ц1йн1. Це може бути пов'язано як з впливом ком-бшованого ¡он1зуючого випромшювання, так \ з ¡ншими несприятливими чинниками: хрошчним стресом, незбалансованим харчуванням, гормональними змшами.
Серед клш1чних прояв1в захворювань гастродуоденально'1 зони у пщлп"к1в при хрон1чному надходженш рад1оактивного 137Сб по харчових ланцюжках поряд ¡з больовим \ диспепсичним синдромами провщним виступае синдром хро-н1чно'|' неспециф1чно'|' ¡нтоксикацП'. Кл1н1чн1 особ-ливост1 патологи' гастродуоденально'1 зони у пщ-л1тюв при хрон1чному надходженш радюактивного 137Сб по харчових ланцюжках свщчать про па-томорфоз захворювань у вщдалений пер1од пюля аварП' на ЧАЕС.
Перспективи подальших розробок
Враховуючи вщдален1 радюбюлопчш ефекти, на сучасному етап1 прюритетною е скерован1сть зусиль фах1вц1в на лкування та вторинну проф1-лактику патологП' оргашв ал1ментарного ¡нкорпо-рування радюнуклщ1в.
Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини
10.
11.
12.
13.
14.
.Штература
Боднар Г.Б. Особливос"п симптомокоплексу гастродуоденаль-hoï патологи в д1тей на сучасному еташ / Г.Б.Боднар / Кшшчна та експериментальна патолопя. - 2007. - Т. 6. - №1. - С. 15-17. Радукан C.B. Особливост1 nepeöiry гастроентеролопчноТ патологи у дп"ей ¡з pi3HHX еколопчних зон / С.В.Радукан // Галицький лкарський вюник. - 2002. - № 1. - С. 78-80. Булат Л.М. KniHiMHi особливост1 захворювань оргашв травления у дп"ей, що постраждали вщ аварм на Чорнобильськш АЕС /Л.М. Булат, H.I. Горобець // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2000. - №1. - С. 72-76.
Осадчук З.Б. Стан здоров'я дп"ей, яю проживають у р1зних за еколопчною характеристикою perioHiB УкраТни // Перинатолопя та пед1атр1я. - 2000. - №2. - С. 25-28.
Стан здоров'я потершлого населения УкраТни через 20 роюв ni-сля ЧорнобильськоТ катастрофи: Стат.-анал1т. довщ. у 2 ч./ Центр мед. статистики МОЗ УкраТни.; Голов, ред. Гайдаев Ю.О. - К.: НДБП "Техмедекол", 2007 - Ч. 1. - 2007. - 177 с. riricHi4Hi особливост1 харчування на територ1ях, забруднених радюнуклщами / 1.П. Козярш, B.H. Корзун, О.П. 1вахно [та ¡н.] // Зб1рник наукових праць сшвробптниюв КМАПО. - 2006. - С. 466-471.
Особливост1 стану здоров'я д1тей - мешканц1в еколопчно забруднених perioHiB УкраТни / Л.М. Синчук, З.А. Шюряк-Нижник, I.B. Царенко [та ¡н.] // Зб1рник наукових праць сшвробптниюв КМАПО. - 2006. - С. 803-811.
Бебешко Б.Г. Бплив рад1ацшного та ¡нших чинниюв ЧорнобильськоТ катастрофи на здоров'я дп"ей: сьогодення i майбутнс / Б.Г.Бебешко / Журн. АМН УкраТни. - 2001. - Т. 7. - №3. - С. 450-453.
Сорокман Т.В. Пор1вняльний анал1з поширеност1 патологи тра-вноТ системи у дп"ей з р1зних зон рад1ацшного забруднення / Т.В. Сорокман, Ю.М. Нечитайло, Н.О. Попелюк // Бюник наукових дослщжень. - 1999. - №2. - С. 58-59.
Бандура 6.Н. Роль р1зних фактор1в у розвитку хрошчних гаст-родуодентв у д1тей / 6.Н.Бандура// Бюник наукових досль джень. - 2000. - №4. - С. 84-86.
Страшок Л.А. Оксидативный стресс при дуоденальной язве в подростковом возрасте / Л.А.Страшок // Проблеми сучасноТ медичноТ науки та ocbîth. - 2008. - №2. - С. 39-43. Розвиток непухлинноТ захворюваност1 в oci6 pi3HOÏ CTaTi, еваку-йованих ¡з 30-км зони ЧАЕС у дитячому й пщл1тковому вЩ1, у вщдалений nepiofl п1сля рад1ацшного опром1нення за даними кл1н1ко-епщем1олопчного спостереження [1992-2006 pp.] у НЦРМ/ К.6. Прикащикова, Ю.С. Шатоян, А.М. Баршавська [та ¡н.] // Довктля та здоров'я. - 2009. - № 1. - С. 30-32. Гнатейко О.З. Хрошчш захворювання гастродуоденальноТ зони в дп"ей як мультифактор1альна патолопя / О.З. Гнатейко, О.Л. Личковська, 1.Ю. Кулачковська [та ¡н.] // KniHi4Ha та експериментальна патолопя. - 2008. - Т. 7. - №1. - С. 26-29. Горобець H.l. fliamocTH4Hi можливост1 шлунковоТ рН-метри' при обстеженн1 д1тей ¡з захворюваннями травного каналу, постраж-
Реферат
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
далих внаслщок ававрм на ЧАЕС// Лкарська справа. - 2005. -№8.-С. 10-13.
Волосянко А.Б. Особливост1 ключного nepeöiry хрон1чних захворювань BepxHix BiflflmiB травноТ системи у дп"ей шктьного bíку / А.Б. Волосянко, Ю.1. Алексеева // Перинатология и педиатрия. - 2007. - №1 (29). - С. 97-100.
Лук'янова О.М. Проблеми здоров'я здорово!' дитини та HayKOBi аспекти профтактики його порушень / О.М.Лук'янова //Мистецтво лкування - 2005. -№ 2.-C. 6.
Мороз Г.З. KnÍHÍ4H¡ та морфолопчш особливост1 дуоденальноТ пептичноТ виразки у мешканц1в територ1й, забруднених радюнуклщами / Г.З. Мороз, Л.В. Дегтярьова // Проблеми рад1ацшноТ медицини i радюбюлоги. - 2003. - С. 70-74. Шадрш О.Г. Особливост1 nepiofly peMicií хрон1чних захворювань BepxHix BiflflmiB травного тракту у дп"ей за наявност1 Helicobacter pylori ¡нфекцп / О.Г. Шадрш, Л.В. 1гнатко, B.I. Шебела // Перинатология и педиатрия. - 2007. - №1 (29). - С. 55-57. Гасанова О.В. Особливост1 розвитку та nepeöiry ерозивно-виразковоТ патологи шлунку i дванадцятипалоТ кишки у onpoMi-нених внаслщок аварм на ЧАЕС: Автореф. дис.... канд. мед. наук: 03.00.01/ О.В. Гасанова; Наук, центр рад1ац. медицини АМН УкраТни. - К., 2009. - 24 с.
Мельник С.А. Функцюнальний стан та адаптацшш можливост1 пщлтв, яю проживають в 30HÍ радюактивного забруднення: Автореф. дис. ... канд. бюл. наук: 03.00.13/ C.A. Мельник; Волин. держ. ун-т ¡м. Л. Украшки, Кшв. нац. ун-т ¡м. Т. Шевченка. -К., 2007.-20 с.
Czinn S.J. Helicobacter pylori infection: detection, investigation and management / S.J.Czinn // The Journal of Pediatrics// - 2005. - V. 146.-P. 821-826.
Сокольниук C.B. Математичне обгрунтування впливу несприят-ливих чинниюв на розвиток виразковоТ хвороби гастродуоденальноТ зони в дп"ей / С.В. Сокольниук, С.О. Сокольник, М.Г. Пн-гуляк [та ¡н.] // KnÍHÍ4Ha та експериментальна патолопя. - 2008. -Т. 7. - №1.-С. 105-108.
Дегтярьова Л.В. Структуры прояви патоморфозу деяких захворювань шлунка i дванадцятипалоТ кишки, пов'язаного з Чорно-бильською катастрофою / Л.В. Дегтярьова, О.С. Самусева, Т.П. Сегеда // Медико-биологические последствия Чернобыльской катастрофы 10 лет спустя. - 1996. - С. 93-94. Покришка Л.О. Структура захворюваност1 постраждалих вщ на-слщив аварм на ЧАЕС у Луганськш облает^ Л. О. Покришка, I. В. Романенко, О. В. Лисих // Главный врач. - 2008. - № 11. - С. 82-83.
Николаева О.В. Клинико-морфологические особенности гаст-роэзофагеальной рефлюксной болезни у детей с HP-ассоциированной гастродуоденальной патологией /О.В. Николаева, M.H Ермолаев, Г.И Губина-Бакулик// Здоровье ребенка. -2008. - №2 (11).-С. 48-52.
Голубова Т.Ф. Состояние адаптационно-компенсаторных механизмов у детей, постоянно проживающих в регионах с радио-нуклидным загрязнением / Т.Ф. Голубова // Бестн. физиотерапии и курортологии. - 2006. - Т.12, №3. - С. 21-23.
СОВРЕМЕННЫЕ АСПЕКТЫ ПАТОЛОГИИ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЙ ЗОНЫ У ПОДРОСТКОВ ПРИ ХРОНИЧЕСКОМ ПОСТУПЛЕНИИ РАДИОАКТИВНОГО ^СБ ПО ПИЩЕВЫМ ЦЕПЯМ Комаров А.И.
137
Ключевые слова: подростки, гастродуоденальная зона, патология, радиоактивный Сб, пищевые цепочки.
Патология органов пищеварения занимает ведущее место в структуре заболеваемости подростков при хроническом поступлении радиоактивного 1 7Сб по пищевым цепочкам. Показатели заболеваемости на функциональные нарушения желудка, хронический гастрит, язвенно-эррозивные поражения желудка и двенадцатиперстной кишки, хронический холецистит в этой группе подростков существенно превышают популяционные. Это может быть связано как с влиянием комбинированного ионизиру-ещего излучения, так и с другими неблагоприятными факторами: хроническим стрессом, несбалансированным питанием, гормональными изменениями. Среди клинических проявлений заболеваний гастродуоденальной зоны у подростков при хроническом поступлении радиоактивного 137Сб по пищевым цепочкам наряду с болевым и диспепсическим синдромами ведущим выступает синдром хронической неспецифической интоксикации. Клинические особенности патологии гастродуоденальной зоны у подростков при хроническом поступлении радиоактивного 137Сб по пищевым цепочкам свидетельствуют о патоморфозе заболеваний в отдаленный период после аварии на ЧАЭС.
Summary
MODERN ASPECTS OF GASTRODUODENAL PATHOLOGY IN ADOLESCENTS EXPOSURED TO CHRONIC INTAKE OF RADIOACTIVE 137CS WITH FOOD Komarov O.I.
1
Key words: adolescents, gastroduodenal zone, pathology, radioactive Cs, food chains.
The pathology of the gastroduodenal zone ranks a leading position in the structure of morbidity among the adolescents exposured to chronic intake of radioactive 137Cs with food. The indices of morbidity for functional stomach disturbances, chronic gastritis, gastroduodenal ulcerative and erosive diseases, chronic cholecystitis in this age group considerable exceed those for the population. It may be probably caused by the influence of combined radiation as well as by the other unfavorable factors: chronic stress, junk food, hormonal changes. Pain, dyspepsia and chronic intoxication are the key clinical manifestations of gastroduodenal pathology in adolescents exposured to the chronic intake of radioactive 137Cs with food. All etiological and pathogenetic mechanisms contributing into the development of the pathology should be taken into consideration for improving the results of the treatment.
УДК: «72»:616-036.865:325.1/.3 Крекотень О. M.
АКТУАЛЬН! ПРОБЛЕМИ 1НВАЛ1ДН0СТ1 ПРАЦЕВДАТН0Г0 НАСЕЛЕНИЯ
Вшницький нацюнальний медичний университет ¡меш M. I. Пирогова, м. Вшниця
В cmammi представлент статистичт дат стану ineaniduocmi населения Украгни працездат-ного вшу в цшому i по адмтжтративних mepumopinx, ïï структури i динамти.
Ключов1 слова: ¡нвалщшсть, розповсюдженють, п
Охорона та змщнення здоров'я населения \ профтактика ¡нвалщносп, особливо населения працездатного вку як найважлившоТ продуктивно'!' сили сусшльства, е прюритетними напряма-ми державно'!' соц1альноТ пол^ики на сучасному еташ, що визначае ТТ всеб1чний розвиток [1-5]. Анал1з стану здоров'я населения Украши доводить |'х безумовну актуальнють як чинника нацн ональноТ безпеки \ стратепчноТ мети вп"чизняноТ' охорони здоров'я.
Серед актуальних теоретичних \ практичних медико-со^альних проблем, що виршуються на сучасному еташ державою \ сусптьством, вели-ке значения мають питания вивчення людини в процеа трудовоТ д1яльносп та оцшки и здоров'я як результату складно'!' взаемоди й ¡нтеграцшно-го впливу виробничих, медико-бюлопчних, соцн ально-економ1чних та ¡нших чинниш [1].
Складш умови економ1чного \ со^ального розвитку кра'Гни виявилися, зокрема, у вкрай ви-соких показниках захворюваносп \ смертности низьких р1внях народжуваносп, незадовтьному еташ здоров'я матер1 та дитини, со^ально неза-хищених верств населения, в поглибленш соцн альноТ' диференц1ацГ|', прогресуючого браку сил \ засоб1в для забезпечення необхщного об'ему та якосп медичноТ' допомоги, все бтьш зростаю-чому контингенту хворих й ¡нвалщ1в, особливо працездатного населения [2].
У останш 30 рош в свт активного розробля-ються пщходи до виршення проблем ¡нвалщностк На м1жнародному р1вн1 ця робота ведеться Ком1аею з прав людини \ Ком1аею со^ального розвитку ООН. Прийнят1 «Деклара^я ООН про права розумово вщсталих оаб», «Деклара^я ООН про права ¡нвалщ1в»,
рофтактика, працездатне населения.
«ВсесвИ"ня програма д1й щодо захисту ¡нвалщ1в» та ¡н. ГНдсумковий документ сформульований в 1993 роц1 у вигляд1 «Стандартних правил забезпечення р1вних можливостей для ¡нвалщ1в», як1 були прийнят1 рядом краТ'н, у тому числ1 й У краТною [2].
1нвалщнють е складною мультифакторною проблемою. П' показники ¡нтегровано вщображають вплив р1зномаштних чинниш на стан здоров'я населения. Пщ час спец1ально проведеного дослщження виявлено статистично достов1рний зв'язок окремих чинниш з р1внем ¡нвалщносп: вплив медичного чинника дор1внюе 17%, соц1ально-економ1чного - 22%, еколопчного - 12%, експертного - 6%, захворюваносп - 25%, демограф1чного - 18% [3].
Слщ вщм1тити, що протягом останшх рош в УкраТ'ш простежуеться тенденц1я до поступового зниження р1вня ¡нвалщносп працездатного в1ку, що може бути зумовлено, з одного боку, змен-шенням як числа оглянутих, так \ необфунтовано спрямованих на МСЕК, з ¡ншого - покращенням стану д1агностики та лкування деяких клаав хвороб, що сприяе попередженню ¡нвалщизацм таких хворих. Так, якщо у 2006 роц1 ¡нтенсивний показник первинноТ ¡нвалщносп населения працездатного вку складав 57,5 на 10 тис. населения, то в 2008 роц1 - 54,8. Зниження вщбулося на 18 адмшютративних територ1ях, тод1 як в ¡нших 9 репонах вщм1чено зростання даного показника: Хмельницькш (на 12,8%), Запор1зькш (на 5,5%), Полтавськш (на 3,3%), Чернтвськш (на 3,1%), Черкаськш (на 2,9%), МиколаТ'вськш (на 1,5%), Волинськш (на 0,6%), Вшницькш та Житомирськш (на 0,1%) областях.
