CC BY
9
BÍCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
УДК 616.346.2-002.1-089
ЕНД0В1ДЕ0Х1РУРГ1ЧНИЙ МЕТОД Л1КУВАННЯ Г0СТР0Г0 АПЕНДИЦИТА
Тутченко М.1., Лисенко В.М., Щур 1.В., Бишовець С.М.
Нацюнальний медичний уыверситет ¡м.. О.О.Богомольця КиТвська мюька клУчна лкарня швидкоТ медично!' допомоги, м. КиТв
Представлено досвгд лгкування 42 хворих на гострий апендицит (10 чоловгкгв та 32 жгнки) у вгщ вгд 17 до 73 рокгв. Метою цгег пращ було привернути увагу практикуючих лгкаргв до лгкування найбгльш поширеног гострог хгрурггчног патологи - гострого апендициту, з використанням широких можливостей сучасних малогнвазивних вгдеоендохгрурггчних оперативних втручань, як менш травматичних г високоефективних. Ключов1 слова: гострий апендицит, лапароскогнчна апендеюхтня
Втуп
Результати лкування хворих з гострим апен-дицитом залежать вщ багатьох причин: свосчасноТ та точноТ д1агностики, правильно ви-значених показа до оперативного втручання, термов IX виконання, адекватное^ вибору доступу в черевну порожнину та лкувальних захода. Беззаперечно у 80% хворих з гострим апендицитом ва наведен! причини враховують-ся при традицмнм апедектоми, тому результати х1рурпчного лкування задовольняють як хфурга, так \ самого хворого [1]. Але беззаперечно також е частота д1агностичних помилок при гострому апендицит! в 12-31%. В таких випадках видаляеться незмнений червопод1бний вщросток без адекватноТ рев1зи черевноТ порож-нини [3]. Летальнють при гострому апендицит! утримуеться на р1вы 0,1-0,2% без тенденци до зниження. Недолками кпасичноТ апендектоми вважасмо обмежену можливють рев1зи та санацп черевноТ порожнини, травматичнють такоТ рев1зи та пов"язаы з нею спайков! пюляоперацмы ускладнення, можлив! нагноення операцмноТ рани та утворення пюляоперацмних гриж, вщносно довгий перюд непрацездэтноса у оаб ф^ичноТ працк Цим пояснюсться пщвищений ¡нтерес до лапароскотчноТ методики апендектоми, при яш вщеуты перераховаы недолги [2,4].
Матер1али i методи
Для анал1зу результат^ лапароскопнноТ апендектоми використаний кпннний матерел XÍpyprÍ4HOT Kn¡H¡KH КиТВСЬКОТ MiCbKOT KnÍHÍ4HO"í niKapHi швидкоТ медично!' допомоги. Спроба лапароскопнноТ апендектоми застосована у 42 патента у вщ1 вщ 17 до 73 pokíb (середнм bík 29,3 роки). Серед них було чоловшв 10 (23,8%) та 32 (76,2%) жнок. Лапароскопнну апендектоми вдалося виконати у 39 (92,9%) хворих, у 3 (7,1%) випадюв перейшли до традицмного способу x¡pypr¡4Horo лкування. Для обробки бриж1 червопод1бного вщростка ви-користовували моно- та бтолярну електрокоагуляц1ю з обов"язковим клтуванням артери. Куксу вщростка, як правило, пе-рев"язували одысю л1гатурою з наступною монокоагуляц1ею слизовоТ оболонки без традицмноТ перитоызаци кисетним швом.
Пстолопчно в 10 (23,8%) спостережень зафксовано катаральний, в 28 (66,7%) - флег-монозний, та в 4 (9,5%) - гангренозний апендицит. Мюцевий серозний перитоыт виявлено у 14 (33,3%), дифузний серозно-ф1бринозний у 4 (9,5%) лапароскопнно оперованих хворих. Перехщ до лапаротомного типового доступу був зумовлений наявыстю щтьного апендикулярно-го ¡нфтьтрату. Тривалють лапароскопнноТ апендектомш коливалась вщ 35 до 95 хвилин та склала в середньому 65 хвилин. Ускпаднень в пюляоперацмному перюд1 ми не спостер1гали. Середня тривалють перебування хворого в стацюнар1 склала 3.5 дня.
Результати й обговорення
Лапароскопнна апендектомт в переважнм бтьшосп хфурпчних кл1н1к нашоТ держави на сьогоды не отримала такого широкого застосу-вання, як для прикладу лапароскопнна хлецистектомт. Перш за все це пов"зано з тим, що переваги лапароскопнноТ операци перед традицмною при видалены червопод1бного вщростка не наеттьки вражаюч1, як при видалены жовчного м1хура. До того ж, для неТ необхщне дорогокоштуюче обладнання та деяю оргаызацмы перевлаштування на мюцях, як1 змогли би забезпечити можливють експлуатаци ендовщеохфурпчного обладнання цтодобово. АналЬуючи багаточислены публкаци в св1товм медичнм л1тератур1 та враховуючи власний доевщ можна стверджувати про переваги лапароскопнного методу перед традицмним: легкий та комфортний переб1г тсляоперацмного перюду, вщеутнють больових вщчутт1в у 80-90% пац1ент1в, короткий (16 годин - 72 години « 28 годин) перюд гоеттал^аци, швидке вщновлення працездатност1, значно зменшена ктьюсть пюляоперацмних ускладнень, або вони в1дсутн1 зовс1м.
Висновки
1. Лапароскопнна апендектом1я е операц1сю вибору ухворих на гострий апендицит.
2. Про доцты-мсть б1льш широкого викорис-тання в1деоендох1рург1чного методу л1кування хворих з гострим апендицитом евщчить частота добрих результат! в л1кування.
Актуальн проблеми cy4acHo"ï медицини
Седов В.М., Стрижелецкий В.В., Рутенбург Г.М. и др. Эффективность лапароскопической технологии в лечении острого аппендицита // Эндоскоп хир. - 1995.- №2-3.-С.24-28.
Heeinzelmann M., Simmen H.P., Cummins A.S. Laparoscopic appendectomy the new «gold standard»? // Arch Surg. - 1995. - V. 130, №7. - P. 782-785.
Л1тература
1. Борисов A.E., Михайлов А.П., Хурцилава О.Г. и др. Анализ лечения больных с острыми хирургическими заболеваниями органов брюшной полости в Санкт-Петербурге за 50 лет (1946-1996). Научно-практическое пособие, Санкт-Петербург // СПб МАПО.- 1997.- С.10
2. Кригер А.Г., Череватенко A.M., Феллер Э.Р. и др. Лапароскопическое лечение острого аппендицита // Эндоскоп хир, 1995.- №2-3.- С.34-36.
Реферат
ЭНДОВИДЕОХИРУРГИЧЕСКИЙ МЕТОД ЛЕЧЕНИЯ ОСТРОГО АППЕНДИЦИТА Тутченко М.И., Лысенко В.М., Щур И.В., Бышевец С.М. Ключевыеслова: острый аппендицит, лапароскопическая аппендэктомия
Представлен опыт лечения 42 больных с острым аппендицитом (10 мужнин и 32 женщины) в возрасте от 17 до 73 лет. Целью этой работы было привлечь внимание практикующих врачей к лечению наиболее распространенной острой хирургической па -тологии - острого аппендицита, с использованием широких возможностей современных малоинвазивных видеоэндохирургиче-ских оперативных вмешательств, какменее травматических и высокоэффективных.
УДК 616-007.43-089.844-06-084
ПPOФIЛAKTИKA ПICЛЯOПEPAЦIЙHИX ÓCMAflHEHb У ПAЦIEHTIB, ЯММ BИKOHAHO AЛOГPИЖEПЛACTИKУ
Трач B.M., Cupoïd O.M., Клецко Я.1., Яринич Ю.В., Трач C.B.
Центральний вмськовий клУчний гостталь, м. Льв1в
Пpomягoм 2004-2006 pp. 74 naцieнmaм вiкoм 41-87 (61,9±10,3) poкiв npoвeдeнo iмnлaнmaцiю noлi-nponiлeнoвoï cim^ "Ethicon". Чuннuкu p^u^ nicляonepaцiйнux ycклaднeнъ (noxuauü i cmapeHuü вгк, нaдмipнa мaca mina, гinepглiкeмiя, namoлoгiчнi змiнu кoaгyлoгpaмu, цyкpoвuй дiaбem, вж^ вaння кopmuкocmepoïдiв, mpuвaлi mpaвмamuчнi onepa^ï, вaжкi cynpoвiднi зaxвopювaння, вapuкo-зne poзшupeння niдшкipнux вeн нuжнix кiнцiвoк, нaявнicmъ ocepeдкiв xpoнiчнoгo зanaлeння, лi-гamypнux mpuцъ, бiлялiгamypнux мiкpoaбcцeciв i/aбo гpaнyлъoм) cmвepджeнo y 69 (93,2%) ocí6. Зaвдякu nepeдonepaцiйнoмy npuгomyвaнню i npoфiлaкmuчнuм зaxoдaм вдaлocя nonepeдumu мoж-лuвi ycклaднeння з 6oку cyдuннoï, дuxaлънoï i mpaвнoï cucmeм. Зaгaлoм nicляonepaцiйнi ycклaд-ueння кoнcmamoвaнo y 13 (17,6%) xвopux: cepoma - y 7 (9,5%) naцieнmiв, зanaлънuй iнфiлъmpam nicляonepaцiйнoï paнu - y 2 (2,7%), nopyшeння cepцeвoгo pumмy - y 3 (4,1%), кpoвomeчa - в 1 (1,4%) xвopoгo. Ompuмaнo дoбpi бeзnocepeднi клнчт peзyлъmamu aлoгpuжenлacmuкu.
Ключов1слова: алогрижепластика, пюляоперацмы ускпаднення, профгпактика
Вступ
Широке впровадження у клннну практику су-часних синтетичних матерев для протезуван-ня черевноТ стшки, дозволило значно зменшити ктькють рецидив^ захворювання у пац1ент1в ¡з грижами живота. Проте, процес загоення рани п1сля алогрижепластики мае своТ особливост \ супроводжуеться р^номаытними запальними змшами, зумовленими реакцию тканин на сто-ршы тта. В оаб ¡з пюляоперацмними \ рецидив-ними грижами у дтянках рубц1в ¡снують осеред-ки "др1маючо'Г ¡нфекци, як1 за певних умов при-зводять до гнмно-септичних тсляоперацмних ускладнень [2]. Кр1м цього, у низки хворих ¡з грижами черевноТ стшки д1агностують супровщы соматичн1 захворювання, декомпенсац1я яких значно обтяжуе переб1г □¡сляоперац1йного пер1-оду [7]. □¡сляоперац1йн1 ускладнення (ПОУ) поп-ршують безпоеередн1 результати алогрижепластики, а у подальшому можуть спричинити рецидив гриж1.
Мета роботи: розпрацювати алгоритм проф1-лактики ПОУ у пац1ет1в, яким виконано алогри-жепластику.
Матер1али i методи досл1дження Протягом 2004-2006 poKÍB у вщдтены торако-абдом1нально'|'xipyprii 1120 Центрального вмсь-кового кл1н1чного госп1таля оперовано 526 oc¡6 ¡з грижами живота. Алогрижепластику виконано у 74 (14,1%) хворих bíkom b¡a 41 до 87 (у серед-ньому 61,9±10,3) poKÍB. 4onoB¡K¡B було 52 (70,3%), жнок - 22 (29,7%).
Серед пац1ент1в, яким проведено ¡мплантац1ю, пахвинну грижу д1агностовано у 32 (45,9%) oc¡6, п1сляоперац1йну грижу - у 40 (54,1%) хворих. Sri-дно кпасифкаци Nyhus L.M., Illa тип пахвинноТ гриж1 стверджено у восьми (25,0%) oc¡6, 1116 тип -у шести (18,7%), IV тип - у 18 (56,3%) хворих. n¡-сляоперацмы гриж1 мали наступи! параметри (класиф1кац1я Chevrel J.P., Rath A.M., 1999): MW3R1 - у 25 (62,5%) пац1ет1в, MW3R2 - у семи (17,5%), MW2R2 - у чотирьох (10,0%), MW4R2 - у двох (5,0%), LW2R2 - у двох (5,0%) хворих.
CynpoBiflHi захворювання серцево-судинноТ, дихально!' та ендокринно!' систем встановлено у 58 (78,4%) пац1снт1в. Причому, у 24 (32,4%) oc¡6 виявлено к1лька соматичних захворювань.
Для ¡мплантаци використовували noninponine-новий експлантат "Ethicon", який ф1ксували з до-
Том 7, Bunycê 1-2
179
