CC BY
10
ЩДСУМОК
Дослщження piBHH плацентарних бiлкiв, гор-мошв та iмунологiчних показникiв KpoBi вапт-них дае можливiсть своечасно! дiaгностики пору-шень фетоплацентарного комплекса.
У подальшому плануеться дослiдити змiни бiлкiв вaгiтностi, гормошв та iмунологiчних по-кaзникiв при шших формах фетоплацентарно! недостaтностi в рiзнi гестaцiйнi перiоди.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Плацентарна недостатшсть: сучасш аспекти патогенезу, д1агностики, профшактики та лшування / Дашкевич В.£., Янюта С.М., Коломшченко Т.В., Дву-лгт М.П. // Мистецтво л1кування.- 2004.- №4.- С.22-25.
2. Физиология и патология плода / А.Н.Стри-
Mkob, A.H.,3,aBbigoB, .H.^,. Be^o^pKOB^Ba, H.B. Hr-HaTKO // M.: Meg^HHa, 2004.- 356c.
3. Hueston W.J. The effectiveness of preterm birth prevention education programs for high risk women: a meta analysis // Obstet.Gynecol.-2000.-N86.-P.705-712.
♦
УДК 616.34-002-091.8-072.1 Т.Ю. Коваленко
ЕНДОСКОП1ЧНА I Г1СТОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИНДРОМУ РОЗ'ЯТРЕНО! КИШКИ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра гастроентерологИ та терапИ ФПО (зав.-д.мед.н., проф. Ю.М. Степанов)
Ключовi слова: синдром роз 'ятреного кишечника, бюпая, гiстологiчне дослiдження, морфологiчне до^дження Key words: irritable bowel syndrome, biopsy, histological examinations, morphological examinations
Резюме. Синдром раздраженного кишечника (СРК) - наиболее распространенное заболевание, встречающееся в гастроэнтерологической практике у 10-22% населения большинства стран, чаще в возрасте 3550 лет. В статье рассмотрены морфологические критерии диагностики СРК. Обследовано 95 пациентов (основная и контрольная группы). Всем больным проводили колонофиброскопическое и ректоро-маноскопическое исследование с обязательной прицельной биопсией и последующим морфологическим исследованием. Внедрение новых диагностических методов поможет адекватно отобразить структуру данной патологии, разработать диагностические и прогностические критерии.
Summary. Irritable bowel syndrome (IBS) is the most prevalent disease, it occurs in 10-22% ofpopulation of the most countries, more often at the age of 35-50 years. In the article there were regarded morphological criteria of IBS diagnostics. 95 patients (main and control groups) were investigated. Fibro-colonoscopy and rectoromanoscopy with obligate biopsy and further morphological examinations were performed. The introduction of new diagnostic methods will help to more adequately display the structure of this pathology and to develop diagnostic and prognostic criteria.
Навт до сьогодшшнього дня провщною залишаеться точка зору про виключно функщ-ональну природу СРК [Heaton K.W., 1994], що знаходиться у прямому протирiччi з юнуючими у загальнш патологи уявленнями про дiaлектичну едшсть структури та функцп [Струков А.И. и др., 1983, Смольянников А.В. и др., 1995]. Тобто вза-емовщносини функщонального i оргашчного
допускають, що при будь-яких функщональних розладах обов'язково юнуе !х морфолопчний субстрат.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
З метою вивчення морфолопчних е^вален-•пв СРК проведено ендоскотчне дослщження слизово! оболонки кишечника (ректороманоско-
тя, колоноскотя) у 85 хворих на СПК i3 ric-тологiчним дослщженням бiоптатiв у 45 хворих. Контрольну групу склали 10 добровольцiв без анамнестичних i ендоcкопiчних ознак захво-рювань кишкового тракту, у яких при фiброко-лоноскопи товста кишка була дослщжена пов-нicтю, а бюптати (загальною кiлькicтю 20) взят i3 cигмоподiбно! кишки.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У контрольних спостереженнях стан слизово! оболонки cигмоподiбно! кишки в основному вщ-повiдав лггературним даним (Афанасьев Ю.И., Юрiна НА., 1999; Ару!н Л.И., Капуляр Л.А., каков В.А., 1998). Слизова оболонка кишки висла-на одношаровим призматичним епiтелiем, що ут-ворюе крипти. Зуcтрiчаютьcя в бiоптатах окремi деcквамованi епiтелiоцити. Крипти розташованi вертикально, переважно не гiлкуютьcя, звичайно широю. 1х закруглене дно розташовуеться побли-зу м'язово! пластинки слизово! оболонки. У ric-тологiчних препаратах крипти рщко попадають
до зрiзу на всьому протяз^ тому найчастiше ма-ють вигляд кола або овалу. Питомий обсяг киш-кових крипт склав 35,5±0,6 % (табл. 1). В основi або на дт крипт лежать недиференцiйованi ет-телюцити, що е джерелом для регенерацп iнших епiтелiальних клiтин слизово!, тому в них можна знайти ф^ури мiтозу.
В епiтелiальному шарi слизово! оболонки сиг-моподiбно! кишки у пащенпв контрольно! групи були добре видт келихоподiбнi клiтини рiзного ступеня зрiлостi. У нижнiх вiддiлах крипт вони менш зрiлi, нiж у середтх. У верхнiх вiддiлах крипт кшьюсть i розмiри келихоподiбних юлтин зменшуються. У зонi поверхневого ештелда, що покривае простiр мiж криптами, зус^чаються лише поодинокi келихоподiбнi клггини серед велико! кiлькостi облямованих клiтин. Зрiлi ке-лихоподiбнi клггини мають Ш1К-позитивний слиз, що вщтискуе ядро до базального кiнця кт-тини, тому ядро невеликих розмiрiв, гшерхро-мне.
Таблиця 1
Морфометрична характеристика колонобюптат1в у пац1ент1в контрольно!' групи та
хворих на СПК
Показники Контрольна група (n=20) Bei хвор1 на СПК (n=45) В1рог1дтсть рИнши
об'смна частка коефщкнт варЬщм об'смна частка коефщснт варЬщм
M±m, % С, % M±m, % С, % р
Кишков1 крипти 35,5±0,6 5,1
Келихоподабш кл1тини 17,0±0,5 8,4
Л1мфоцити 7,0±0,1 4,8
Плазмоцити 2,5±0,2 26,9
40,6±2,3 38,4 <0,05
16,4±0,9 38,6 >0,05
7,4±0,4 33,8 >0,05
8,0±0,6 51,0 <0,001
Власна пластинка слизово! оболонки представлена пухкою волокнистою сполучною тканиною, у якш мiж криптами в деяких бюптатах виявляються тонкi пучки гладких мюципв, зв'я-заних iз власною м'язовою пластинкою слизово!. Клiтинними компонентами сполучно! тканини слизово! оболонки е фiбробласти, фiброцити, лiмфоцити, плазмоцити; зус^чалися поодинокi еозинофiли, у деяких бюптатах - окремi ней-трофiли. Переважно в базальних вiддiлах власно! пластинки слизово! оболонки вщзначались по-одиною лiмфо!днi фолiкули, розмiром приблизно 1-2 х 3 мм, з яких лiмфоцити мнрують у навко-лишню сполучну тканину i проникають в ет-телiй. Кровоноснi капiляри слизово! мютять не-велику кiлькiсть еритроципв. М'язова пластинка слизово! оболонки складаеться з двох шарiв. Внутрiшнiй шар бшьш щiльний, утворений пере-
важно циркулярно розташованими пучками гладких мiоцитiв; зовнiшнiй шар представлений бшьш пухко розташованими пучками гладких мюципв iз повздовжньою, частково з косою, орiентацiею стосовно осi кишки.
При ендоскотчному обстеженнi товсто! кишки у понад половини хворих на СРК (47 пащенпв - 55,3 %) слизова оболонка товсто! кишки виглядала незмшеною. У 38 (44,7 %) випадках спостерiгалась помiрно або слабо виражена гше-ремiя слизово! оболонки, у 31 (36,5 %) - пору-шення тонусу кишки у видi спазмiв, атонп або !х чергування, у 33 (38,8 %) - змши сфшктера. Рщ-ше спостерiгались набряк слизово! оболонки (13 пащенпв - 15,3 %), змши судинного рисунку (12 ошб - 14,1 %), наявшсть в просвт кишки слизу (11 пащенпв - 12,9 %). Щцвищено! уразливостi, кровоточивостi та ерозiй не вiдмiчалось. Гемо-
рой дiагностований у 21 (24,7 %) хворого, ано-ректальний полш - у 1 хворого.
За результатами морфометричного аналiзу бь опсiйних препаратiв виявлено вiрогiдне збшь-шення об'емно! частки крипт (р<0,05) та плазмо-цитiв (р<0,001) у хворих на СРК у порiвняннi з контрольними спостереженнями (табл. 1). Проте при гiстоморфологiчному дослiдженнi колоно-бiоптатiв хворих на СПК було видшено 3 варiан-ти стану слизово! оболонки сигмоподiбно! кишки:
- нормальний стан слизово! оболонки (28,9 % випадюв), при якому морфометричт показники вiдповiдали рiвням контрольно! групи;
- гшерсекреторна форма (35,6 %), що характе-ризувалася тдвищенням об'емних часток зало-зисто! тканини (крипт), келихоподiбних клiтин епiтелiю та плазматичних клiтин власно! пластинки;
- гшосекреторна форма (35,5 %), при якш спо-стерiгалось зменшення об'емних часток крипт i келихоподiбних клггин.
З метою об'ективiзацi! гiстологiчного дослщ-ження колонобiоптатiв та з'ясування морфолопч-них особливостей стану слизово! оболонки тов-сто! кишки при рiзних ктшчних формах СРК був проведений морфометричний аналiз бюпта-тiв у 3 клшчних групах: з перевагою запорiв (СРКЗ) - 20 бiопсiй, з перевагою дiаре! (СРКД) -16, з перевагою болю i метеоризму (СРКБ) - 9.
Морфометричний аналiз бюптапв у хворих iз перевагою запорiв показав вiрогiдне (р<0,05) зменшення в порiвняннi з контрольною групою кшькосп крипт - з 35,5±0,6 % до 29,2±1,5 %; ке-лихоподiбних клiтин - з 17,0±0,5 % до 12,3±1,1 % та тдвищення майже у 3 рази серед-ньо! кiлькостi плазматичних нянин - з 2,5±0,2 % до 7,3±1,0 % при практично однаковш кiлькостi лiмфоцитiв (р>0,05) (табл. 1, 2). Все це свщчило про перевагу у хворих ще! групи ппосекретор-ного стану слизово! оболонки сигмоподiбно! кишки.
Таблиця 2
Морфометрична характеристика колонобюптат1в у хворих на СПК ¡з перевагою
запор1в
Показники Вс1 хвор1 на СПКЗ (п=20) Нормальний стан (п=7) Ппосекреторна форма (п=13)
М±т, % С, % М±т, % М±т, %
Кишков1 крипти 29,2±1,5*
Келихоподабт кл1тини 12,3±1,1* Шмфоцити 7,2±0,6
Плазмоцити 7,3±1,0**
23,4 41,7 35,7 60,1
36,0±0,5 18,0±0,5 6,5±0,3 2,3±0,5
25,5±1,6** 9,2±1,0** 7,6±0,9 10,0±0,8**
Прим1тка. * - р<0,05; ** - р<0,001 пор1вняно з контрольною групою (за непараметричними критер1ями)
Водночас аналiз коефiцiентiв варiацi! основ-них морфометричних показниюв у дослщжу-ваних групах показав наявшсть значно! варiа-бельносп ознак у групi хворих на СПК, що спонукало до проведення порiвняльного аналiзу на iндивiдуальному рiвнi. При ендоскопiчному i гiстоморфометричному дослщженш у 7 (35,0 %) хворих з ще! групи стан слизово! оболонки сиг-моподiбно! кишки вщповщав контрольним по-казникам.
У 13 (65,0 %) хворих на СРК iз перевагою запорiв вiдзначенi ознаки гшосекреторного стану роз'ятрено! товсто! кишки. При ендоскотчному дослiдженнi слизова оболонка виглядала блщо-рожевою, сухою, з чггко вираженою розширеною сiткою кровоносних судин. Пом^но переважали атонiчнi розслаблення рiзних вiддiлiв товсто! кишки; перистальтика кишечника була млявою. Складки слизово! оболонки, як правило, збер> гали свою форму, хоча i виглядали трохи стон-
шеними. У щлому макроскошчш змiни нагаду-вали атрофiчнi, нерiдко носили обмежений характер i чергувалися з дiлянками ендоскотчно незмiнено! слизово! оболонки сигмоподiбно! кишки.
При пстолопчному аналiзi бiоптатiв було звернено увагу на зменшення кшькосп крипт, !хньо! глибини i форми. Як правило, на бшьшому протязi бюптата крипти виглядали неглибокими, розташовувалися рщко, не досягаючи рiвня м'я-зово! пластинки (рис. 1). Частою пстолопчною ознакою було порушення регулярностi розта-шування крипт. Поверхневий епiтелiй слизово! оболонки у мiжкриптових зонах був представлений переважно сплощеними кубiчними клiти-нами з базофiльною цитоплазмою, мшровогни-щами його десквамацi! i мiжклiтинного набряку. Глибокi вiддiли крипт в основному представлеш незрiлими клггинами.
Мiжепiтелiальнi лiмфоцити при гiпосекретор-
ному сташ слизово! оболонки сигмоподiбно! рами м^озу - незначне, що, очевидно, свщчить кишки розташовувались, як правило, на рiвнi про порушення процешв пролiферащ! i дифе-ядер колоноцш!в. Число епiтелiоцитiв з фiгу- ренщювання клiтин.
Рис. 1. Бiоптат сигмоподiбноТ кишки хворого С. iз гшосекреторною формою СРК. Темний, гiперчервоний поверхневий ештелш слизовоТ оболонки Зменшення кшькосл крипт. Забарвлення
гематоксилiном та еозином, х 100
У вшх бюптатах хворих з ознаками гшосекре-торно! форми роз'ятрено! товсто! кишки характерною була змша само! базально! мембрани по-верхневого епiтелiю - вона нерiвномiрно стов-щена, мюцями розпушена. Вiдзначаeться огру-
бiння строми власно! пластинки слизово! оболонки. У глибоких и вiддiлах, рщше в поверх-невих, виявлялися дрiбнi вогнища фiброзу, склерозу (рис. 2), нерiвномiрного ущiльнення мiжклi-тинно! речовини.
Рис. 2. Бюптат сигмоподiбноТ кишки хворого Г. з гшосекреторною формою СПК. Дрiбнi вогнища склерозу в слизовш оболонщ. Забарвлення гематоксилiном та еозином, х 400
Спостерналось переважання кровоносних ка-пiлярiв з вузьким просвiтом; деяш з них спалися; формувався перикатлярний склероз. Клiтинний iнфiльтрат власно! пластинки розташовувався пухко, з однаковою штенсившстю як у глибоких, так i в поверхневих шарах. У складi iнфiльтрату переважали зрiлi форми плазмоципв при наяв-ностi помiрно! кшькосн лiмфоцитiв, одиничних макрофагiв, велико! кшькосп клггин фiбробла-стичного ряду, а при набряку - нагромадження еозинофшв. Об'емна частка лiмфоцитiв мала тенденщю до пiдвищення - 7,6±0,9 %, при вар> ацiях вiд 5 % до 12 %, але вiрогiдно не вiдрiз-нялась вщ групи контролю (р>0,05). Об'емна частка плазмоципв складала 10,0±0,8 %, що майже у 4 рази перевищувало вiдповiдний рiвень у контрольних спостереженнях (р<0,001).
За даними ендоскопiчного i пстоморфо-логiчного дослiдження, у вшх 16 пацiентiв iз перевагою дiаре! виявлено гiперсекреторну форму СРК. При ендоскотчному дослiдженнi макро-скотчно слизова оболонка товсто! кишки у па-цiентiв цiе! групи в порiвняннi з контрольною
виглядала бшьш гiперемованою, але !! судинний малюнок вiзуалiзувався гiрше. У просвiтi кишки i на !! стiнках у вшх вiддiлах вiдзначалося значне збшьшення маси бiлястого слизу. Складки слизо-во! оболонки були набряклими, пухкими, стов-щеними. Часто пiд час проведення ендоскотч-ного дослiдження спостерiгалися переймоподiбнi спазми кишки. У проксимальних вщдшах товсто! кишки структурнi прояви по яюсних ознаках були аналопчш тим, що спостерiгалися в дисталь-них вiддiлах, але навiть при вiзуальному до-слiдженнi вiдзначалися розходження в ступеш виразностi ознаки.
При пстолопчному дослiдженнi колонобюп-татiв сигмоподiбно! кишки у пацiентiв цiе! групи вщзначалось посилення складчастостi слизово! оболонки, що вщображае клiнiчну ознаку шдви-щеного тонусу стiнки кишки з дiарейним синдромом.
Поверхневий епiтелiй слизово! оболонки на бшьшому своему протязi був цiлiсним, однак трохи часнше, нiж у контролi, зустрiчалися мш-ровогнища з десквамацiею епiтелiоцитiв (рис. 3).
Рис. 3. Бшптат сигмоподiбноТ кишки хворого К. iз гшерсекреторною формою СРК. Локальна вiдсутнiсть поверхневого ештелто слизовоТ оболонки. Забарвлення гематоксилшом та еозином, х 400
Поверхово зростаючi облямованi клiтини не-рщко втрачали типову призматичну форму, при-ймаючи кубiчний вигляд. Ядра в таких клггинах виглядали гiперхромними з утратою базально! локалiзацi!. Крипти в бшьшосн бiоптатiв розта-шовувалися регулярно i мали типову трубчасту структуру. Лише в окремих випадках вони втрачали регуляршсть розташування i виглядали роз-ширеними зi сплощеним епiтелiем. Об'емна частка крипт у середньому майже в 1,7 раза пере-
вищувала аналогiчний рiвень у контрольних спостереженнях - 59,5±1,7 % i 35,5±0,6 % вщпо-вщно (р<0,001) (табл. 3). Вiдзначалася гшерпла-зiя i гiпертрофiя келихоподiбних клнин як у вер-хнiх вщдшах крипт, так i в поверхневому ештели з високою продукцiею слабко ШИК-позитивного слизу (23±0,4 %), причому слиз виявлялася i на поверхш слизово! оболонки.
У порiвняннi з контролем у криптах i в поверхневому ештели незначно збшьшувалася
кшьюсть мiжепiтелiальних малих лiмфоцитiв, що розташовувались на рiзному рiвнi: у ядер коло-ноцитiв i в ашкальних зонах; !х можна було побачити й у просвт крипт, заповнених слизом.
Паралельно з наростанням кшькосп мiжепi-телiальних лiмфоцитiв у кишкових криптах час-тiше, нiж у контрол^ зустрiчались епiтелiоцити з фпурами мiтозу.
Таблиця 3
Морфометрична характеристика колонобюптат1в у хворих на СРК 1з перевагою д1ареТ
Показники Вс1 хвор1 наСРКД (п=16) В1рогвдтсть рпшим з контролем (р)
М±т, % С, % М±т, %
Кишков1 крипти 59,5±1,7 11,1 р<0,001
Келихоподiбнi кл1тини 23,0±0,4 7,8 р<0,001
Лiмфоцити 7,5±0,8 40,9 р>0,05
Плазмоцити 10,5±0,5 17,2 р<0,001
Iнфiльтрат власно! пластинки слизово! оболонки був представлений великою кшьюстю кттинних елементiв у порiвняннi з незмiненою слизовою оболонкою. В основному переважали плазматичнi клiтини, лiмфоцити, клiтини фiбро-бластичного ряду. Майже у всiх бiоптатах рее-струвалися по 2 на зрiз лiмфо!дних фолiкули, як первинних, так i вторинних, тобто з центрами розмноження. Спостерiгалося стовщення м'язо-во! пластинки слизово! оболонки.
За даними ендоскотчного i морфометричного дослiдження, у бшыпосп пацiентiв з перевагою болю i метеоризму (6 осiб - 66,7 %) показники
вщповщали нормальному стану слизово! оболонки (табл. 4). У трыох шших пащенпв об'емнi частки крипт i келихощдабних клiтин були в> рогiдно меншими, а кiлыкiсты плазмоцитiв -значно вищою аналогiчних рiвнiв у контролынш групi, що вiдповiдало гiпосекреторнiй формi СПК. Особливiстю мiкроскопiчно! картини бюп-татiв у хворих на СПК iз провiдним клiнiчним симптомом - бшы, виявилосы вiрогiдне шдви-щення об'емно! частки мiжепiтелiалыних лiмфо-ципв - до 7,6±0,3 % проти 7,0±0,1 % в контролы-нш групi (р<0,05).
Таблиця 4
Морфометрична характеристика колонобюптат1в у хворих на СРК ¡з перевагою болю 1
метеоризму
Показники Вс1 хвор1 на СРКБ (п=9) Нормальний стан (п=6) Гтосекреторна форма (п=3)
М±т, % С, % М±т, % М±т, %
Кишков1 крипти Келихопод1бн1 кл1тини Л1мфоцити Плазмоцити
32,6±1,9 13,7±1,3* 7,6±0,3* 5,0±1,3
17,9 27,5 12,5
77,8
36,5±0,5 16,0±0,5 7,6±0,2* 2,4±0,3
25,0±0,5* 9,0±1,2* 7,6±1,0 10,2±0,2*
Прим1тка. * - р<0,05 пор1вняно з контрольною групою (за непараметричними критер1ями)
П1ДСУМОК
Таким чином, при ендоскотчному дослщжен-нi хворих на СРК виразних запальних змiн ви-явлено не було, що свщчить про вiдсутнiсты спе-цифiчних макроскотчних ознак синдрому роз'ятрено! кишки.
При СРК iз клiнiчною ознакою запору у 65 % випадюв розвиваеться гiпосекреторна форма, що характеризуеться достовiрним зниженням у сли-
зовш оболонцi сигмоподiбно! кишки об'ему крипт, келихоподiбних клiтин, збiлышенням питомо! ваги плазмоци^в в iнфiлытратi власно! пластинки.
У хворих на СРК iз ктшчною ознакою дiаре! найбiлыш частими вiрогiдними морфологiчними ознаками в слизовiй оболонщ сигмоподiбно! кишки е: посилення складчастосп, збiлышення
oб'eмнoï частки крипт, пocилeння cлизoyтвo-peння кeлихoпoдiбними клiтинaми i лiмфoплaз-мoцитapнoï iнфiльтpaцiï влacнoï пластинки з пiдвищeнням oб'eмнoï чacтки плaзмoцитiв, акти-вaцiя пpoлiфepaтивних пpoцeciв в eпiтeлiï i лiм-фoïднiй тканиш, гiпepтpoфiя м'язoвoï плacтинки.
У бiльшocтi хвopих на CPK iз пepeвaгoю бoлю i мeтeopизмy (бб,7 %) eндocкoпiчнi i мopфo-мeтpичнi гоказники тoвcтoï кишки вiдпoвiдaють нopмaльнoмy ста^ cлизoвoï oбoлoнки, в iнших -гiпoceкpeтopнiй фopмi.
CПИCOK Л1ТЕРЛТУРИ
1. Рeкoмeнgaцнн pocchhckoh ГaстрoэнтeрoïïO-rnnecKOH Ассоцнацнн no guarHOCTUKe h œneHuro chh-gpoMa pa3gpa^eHHoro KumenHUKa. - M., 1999. - C.1-8.
2. Atkinson R.J., Hunter J.O. Role of diet and bulking agents in the treatment of IBS // Irritable bowel syndrome (ed. M.Camilleri, R.C.Spiller). -London, 2002. - P.141-150.
3. Camilleri M. Management of the irritable bowel syndrome // Gastroenterology. - 2001. - Vol.120. - P.652-668.
4. Camilleri M. Serotogenic drugs: emerging therapies for IBS // Irritable bowel syndrome (ed. M.Camilleri, R.C.Spiller). -London, 2002. - P.179-190.
5. Clouse R.E., Lustman P.J. Antidepressants for IBS // Irritable bowel syndrome (ed. M.Camilleri, R.C.Spiller). -London, 2002. - P.161-172.
6. Drossman D.A. The functional gastrointestinal disorders and the Rome II process. Rom II: a multi-
national consensus document on functional gastrointestinal disorders // Gut. - 1999. - Vol.45. - suppl.II. - P.1-5.
7. Guthrie E., Whorwell P.J. Psychotherapy and hypnotherapy in IBS // Irritable bowel syndrome (ed. M.Camilleri, R.C.Spiller). -London, 2002. - P.151-160.
8. Locke G.R. Determinants of consulting behavior // Irritable bowel syndrome (ed. M.Camilleri, R.C.Spiller). -London, 2002. - P.11-16.
9. Longstreth G.F. Clinical diagnosis of IBS // Irritable bowel syndrome (ed. M.Camilleri, R.C.Spiller). -London, 2002. - P.1-10.
10. Tegaserod, a 5-HT4-receptor partial agonist, relieves symptoms in irritable bowel syndrome patients with abdominal pain, bloating and costipation / Mller-Lis-sner S.A., Fumagalli I., Bardhan K.D. et al. // Aliment. Pharmacol. Ther. - 2001. - Vol. 15. - P.1655-1666.
♦
УДД 616.118:616.89-008.485 I. В. Дроздова
OCOБЛИВOCТI OCOБИCТOCТI XВOРИX НЛ ЛРТЕР1ЛЛЬНУ Г1ПЕРТЕНЗ1Ю
Кримський республканський НД1 фiзичних методiв л^вання i медично '1' клiматологiï iм. 1.М. Сеченова (дир. -д.мед.н., проф. С. С. Солдатченко) м. Ялта
K^ronoBi CTOBa: oco6ucmicui oco6meocmi, cpmepicMbHc гmертензm, di^HocmuKc, pec6irnm^w
Key words: personal peculiarities, arterial hypertension, diagnosis, rehabilitation.
Резюме. Изучены особенности личности 180 больных артериальной гипертензией (АГ) при помощи Миннесотского многофазного личностного теста (Minnesota Multisphasic Personality Inventory - MMPI), 16-факторного опросника Р. Кэттелла, методики для психологической диагностики типов отношения к болезни. Установлено, что социальное поведение больных АГ характеризуется как чрезмерно адаптивное, уступчивое, ориентированное на социальный успех, пассивное и избегающее конфликтов, сдерживающее положительные и отрицательные аффекты. Профиль ММР1 у больных АГ характеризовался повышением по шкалам невротической триады, подъемом по 6-й шкале и незначительным снижением по 9-й шкале, повышением по 0-й шкале. Профиль больных АГ по методике Р. Кэттелла характеризуется низкими оценками по факторам A, C, E, F и высокими - по факторам I, L, O, Q. Среди чистых ТОБ чаще встречались Г, Р, А, С. Знание личностных особенностей больных АГ необходимо как для успешного лечения заболевания, прогноза характера, выраженности и динамики возможных невротических нарушений при АГ, так и для реабилитации больных АГ.
