CC BY
23
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Мельниченко О.П., Ревицька У.С. EMnipu4He досл'дження комункативних зд'бностей учня eid часу, проведеного в со^альнихмережах. Ф'зико-математична осв'та. 2018. Випуск 1(15). С. 256-259.
Meljnychenko O., Revycjka U. Empirical Study Of Communicative Abilities Of A Student On The Time Spent In Social Networks. Physical and Mathematical Education. 2018. Issue 1(15). Р. 256-259.
О.П. Мельниченко1, У.С. Ревицька2
Б'лоцерк'вський нацональний аграрний унiверситет, Украна
1mela731@rambler.ru, 2revitska@ukr.net DOI 10.31110/2413-1571-2018-015-1-048
ЕМП1РИЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ КОМУН1КАТИВНИХ ЗД1БНОСТЕЙ УЧНЯ В1Д ЧАСУ, ПРОВЕДЕНОГО В СОЦ1АЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Анотац'я. Со^альна комунiкацiя займае особливе м'!сце в житт'1 сучасного суспльства i кожноiлюдини. З нею прямо або опосередковано пов'язаш практично ва комушкативн'! сфери. Людська здатн1'сть до сплкування, особливо за допомогою мови, е набагато бльшою, нiж у тварин. Впродовж iснування людства здатнсть сплкуватися в час i просторi надзвичайно розширилася завдяки винайденню писемност'1, друку, електронного зв'язку - телеграфу, телефону, рад'ю i засоб'в масовоi комун/'кацп, а так само мехашзацп транспорту. Скорочення вiдстанi м'ж людьми, подолання кордонiв, географiчних та часових меж особливо очевидно в ниншньому стол'тт'!, дякуючи можливост'1 посилати пов'домлення на довг'1 вiдстанiз великою швидк'!стю.
Позитивний вплив со^альних мереж: освiтнiй i корисний досв'д; п'дл'тки отримують безл'ч iнформацii, навчаються ii систематизувати, що позитивно впливае на логiчне мислення, пам'ять, увагу; якщо друз'1 чи однокласники живуть в iншому м'стi або районi великого м'!ста, школяр не випадае з'1 свого кола сплкування; чати дають можлив'сть сплкуватися в реальному чаа, таким чином, два, i бльше, людини перебувають у р'зних точках свту розмовляють так, як би вони стоять поруч.
Представлено емпiричне досл'дження в соцюлогп. На вiдмiну вiд теоретичного досл'дження, у межах якого науковець оперуенауковими категор'ями iпоняттями, що в'дображають сутн'1сн'1 якост'1 со^альнихпроцеав iявищ, в емпричному досл'дженш предметом анал'зу стають рiзноманiтнi дп, характеристики поведнки, погляди, настрой, потреби, iнтереси, мотиви людей, со^альних груп i спльнот, в'дображення со^ально^ реальност'1 у фактах людсько! св'домостi.
У роботi представлено один iз можливих варiантiв застосування метод/'в математично! статистики та створення математичних моделей у р'!зних галузях науки. У роботi продемонстровано використання статистично-математичноi модел'1 у соцiологiчному досл'дженш присвяченому залежност'1 розвитку зд'бностей учня вiд тривалост'1 користування со^альними мережами та представлено iiграфiчну iнтерпретацiю.
Побудовано г'!стограму частот iнтервального статистичного розподлу часу, проведеного учнем у соцiальнiй мереж'1. Порiвнюючи криву Гауса i отриман результати вiдмiчено схож'!сть досл'дженого статистичного розподлу часу, проведеного учнем у соцiальнiй мережi i нормального розподлу. Досл'джено рiвень комункативних зд'бностей учшв в залежност'1 вiд часу, проведеного в сплкуванш у со^альних мережах. О^нено статистичну над'шшсть виб'ркових даних та проведено перев'рку налогiчну адекватнсть.
Показано, що iз збльшенням часу, проведеного в со^альнихмережах, рiвень комункабельностi зм'шюеться за нормальним законом.
Встановлено високий позитивний кореля^йний зв'язок м'ж рiвнем комун'кабельност'! учнiв двох в1'кових груп, що дорiвнюе r=0,98, що св'дчить про особист'1 психоло^чш характеристики кожного учня. Тобто, комушкативн'! здiбностi особистост'1 можна розвивати з часом, але кардинально зм'тити - нi.
Отриман кореляцiйнi зв'язки у соцюлогп дають можлив'сть регулювати рiвень комушкацшних зд'бностей у школяр'в, але зм'тити кардинально - ш.
Враховуючи методи й методики, розглянутi у цй робот'1, можна скласти рiвняння, що зв'язуе не згадан характеристики та мае безпосередне застосування кореля^йно-регреайного анал'!зу в соцiологiчних досл'дженнях.
Показано, що рiвень комункативних зд'бностей учнiв в'ком 13-15 ромв залежить вiд часу, проведеного в со^альних мережах. Виявлено, що iз збльшенням часу, проведеного в со^альних мережах до п'яти годин, рiвень комун'кабельност'! збльшуеться, але, проводячи в такому сЫлкуванн'! понад шсть годин, показано зниження досл'джуваного рiвня майже до початкового значення.
Ключов! слова: математична статистика, соцiологiчнi досл'дження, нормальний розподл, г'!стограма, iнтервальний розподл, обробка та анал'з статистичноi' iнформацii, комушкативн'! зд'бност'!, математичне моделювання, соцiальнi мереж'1, неперервна величина.
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Постановка проблеми. Вивчення математично! статистики е важливою частиною методологи тдготовки наукових кадрiв у питаннях якюно-ктькюного аналiзу масових явищ. Оволодiння сучасними методами збирання, обробки та аналiзу статистично! iнформацií - невiд'емний елемент тдготовки висококвалiфiкованих кадрiв [4]. Основы прийоми та методи математично! статистики застосовують у психологи, педагогц промисловосп, економiцi тощо.
Потiк ново! Ыформаци, застосування комп'ютерних технологiй та со^альы мережi здiйснюють неабиякий вплив на розвиток особистосп сучасно! дитини [8]. Деяк психологи вважають, що в результат вiртуального спiлкування спостерiгаються вщсутнють життевого досвiду, iнфантилiзм у виршены життевих питань, труднощi в сощальый адаптаци, бiднiсть емоцiйноí сфери, звуження кола штереав, прагнення до створення особистого св^у, втеча в^д реальносп [5].
Ураховуючи, що основним завданням математично! статистики е не лише порiвняння числових характеристик двох або бтьше груп, а й перспективний прогноз, що супроводжуеться аналiзом та висновками в рiзних галузях, залишаеться актуальним представити можливе використання елемен^в математично! статистики у дослiдженнях комунтативних здiбностей учнiв [6]. Крiм того, доцтьно представити можливiсть створення математичних моделей у психологи та соцюлоги.
Аналiз актуальних дослiджень. Вивченням питання впливу соцiальних мереж на формування особистосп пiдлiтка займались як зарубiжнi (А. Войскунський, А. Голдберг, Д. ГрЫфтд, К. Янг), так i украíнськi вченi (О. Белiнська, Ю. Данько, £. Акiмова, Ю. Бабаева, А. Жичкина, О. Фтатова та ш.). Науковi працi низки дослщни^в присвяченi основним положенням та принципам використання сощальних мереж i прогнозування подальшого розвитку ц^е! форми взаемодп людей у lнтернет-просторi (Дж. Вальтер, Д. Вестерман, Б. Ван Дер Хейд, С. Тонг, Л. Лангвелл, Дж. Юм, Дж. Антоы).
Слщ також зазначити, що в сучаснш лiтературi не виявлено праць, присвячених формуванню математично! моделi у соцюлопчному дослiдженнi рiвня комунiкативних здiбностей школярiв в^д часу, поведеного у спткуваны в соцiальних мережах.
Сутнiсть проблеми обрано! теми полягае у правильному створены математичних моделей у соцюлоги та застосування методiв математично! статистики до обрано! галузк Тематика наукового дослщження не е новою, але е актуальною i сучасною. У робот представлено використання статистично-математично! моделi у соцюлопчному дослщжены присвяченому залежностi розвитку здiбностей учня в^д тривалостi користування со^альними мережами та представлене !! графiчну iнтерпретацiю.
Метою роботи було з'ясувати закономiрностi математичного моделювання в дослщженнях комунiкативних здiбностей учнiв в залежносл в^д часу, проведеного в спткуваны у соцiальних мережах та застосувати кореляцмно-дисперсiйний аналiз для характеристики утворено! математично! моделi. Побудовати пстограму частот iнтервального статистичного розподту часу, проведеного учнем у сощальый мережi. Оцiнити статистичну надiйнiсть вибiркових даних та провести перевiрку на лопчну адекватнiсть. Показати, що рiвень комунiкативних здiбностей учнiв залежить вщ часу, проведеного в соцiальних мережах.
Виклад основного матерiалу: У сучасних умовах розвитку свнюво!' науки дослщники дедалi частiше застосовують математичнi методи для оцЫки та прогнозування рiзноманiтних процесiв. Представлено одне з використань оперування кореляцiйно-регресiйним аналiзом у психологи, а саме: створення математично! модел^ що ктькюно виражае зв'язок мiж наявними часом, проведеним в сощальних мережах школяра та рiвнем його комунтабельносп.
Нашi дослiдження складалися з двох етатв:
- встановити залежнють мiж кiлькiстю учнiв та часом, проведеним ним в сощальних мережах;
- встановити залежнють мiж рiвнем комунiкабельностi учня та часом, проведеним в со^альних мережах.
Для першого етапу дослiдження було опитано 80 учыв рiзних шкiл мiста Бта Церква вiком 13-14 рокiв та 80 учыв вiком 15-16 ро^в. Кожному з яких необхiдно було дати вщповщь на запитання: «Сктьки часу у середньому вiн проводить, спткуючись у соцiальнiй мережi за добу?». Вiдповiдь необхiдно було дати у годинах у iнтервалi [0;8]. Отримавши статистичнi данi часу проведеного у сощальних мережах у годинах, було сформувано варiацiйний ряд. Розглядаючи час, як неперервну величину, роздтимо весь штервал [0;8] на вiсiм промiжкiв довжиною 1 година. Отриман данi запишемо у таблицю: Побудуемо пстограми отриманих розподiлiв.
25 п
20
т
'Е 15
т
>
£ 10
0
12345678 час, проведений у соц1альних мережах, год.
Рис. 1. Пстограма частот нтервального статистичного розподлу часу, проведеного учнем у соц'шльнш мереж'1
Порiвнюючи криву Гауса i отриман результати вiдмiчено схожють дослiдженого штервального статистичного розподту часу, проведеного учнем у со^альнш мережi i нормального розподту.
На другому етат дослщження було дослiджено рiвень комунiкабельностi кожного iз учнiв, що були опитан на першому етапi. Оцiнка рiвня комунiкабельностi була встановлена за тестом В.Ф.Ряховського [7].
Не зважаючи на тривалють спткування в соцiальних мережах, вiдмiчено, що серед протестованих 160 учыв не мае таких, хто мае дуже високий рiвень комунтабельносп. Отже, оцiнку рiвня комунiкабельностi учыв будемо проводити за п'ятибальною системою, результа^в тесту В.Ф.Ряховського: 1 - особа явно не комушкабельна;
5
2 - особа замкнена, мовчазна, вщдае перевагу самотносп;
3 - особа певною мiрою комушкабельна й у незнайомих обставинах почуваеться упевнено;
4 - нормальна комушкабельшсть;
5 - особа досить комушкабельна, iнодi навiть занадто.
Встановлено рiвень комунiкативних здiбностей (К) учнiв втом 13-14 рокiв залежно в^д часу, проведеного в со^альних мережах (Таблиця 1). Показано, що iз збтьшенням часу, проведеного в соцiальних мережах до п'яти годин, рiвень комушкабельносп збiльшуеться, але, проводячи в такому спткуванш понад шiсть годин, виявлено зниження дослщжуваного рiвня майже до початкового значення.
Таблиця 1.
PiBeHb комушкативних здiбностей (К) y4HiB залежно вщ часу, проведеного в сощальних мережах
час, проведений учнем у соц. мережi [0;1] (1;2] (2;3] (3;4] (4;5] (5;6] (6;7 ] (7;8]
рiвень комушкативних здiбностей, К ±Д 2,2±0,20 2,4±0,22 3,2±0,29 3,5±0,21 3,7±0,30 3,6±0,37 2,2±0,20 2,2±0,25
рiвень комушкативних здiбностей, К ±Д 2,3±0,25 2,4±0,37 3,6±0,31 3,7±0,30 4,1±0,28 3,9±0,35 2,6±0,31 2,2±0,25
Найвищий рiвень комунiкативних здiбностей мають школярi вiком 13-14 ро^в, проводячи в соцiальних мережах вщ чотирьох до п'яти годин на добу 3,7±0,30, що вище на 76 % вщ початкового.
Середне значення рiвня комунiкацiï у школярiв цього в^ку становить 2,9, тобто кожен з них е певною мiрою комушкабельним i у незнайомих обставинах почувае себе цтком упевнено.
Схожу тенден^ю виявлено, дослiджуючи комушкативш здiбностi школярiв вiком 15-16 ро^в. Вiдмiчено, що при збiльшеннi ктькосп часу, проведеного у соцiальних мережах вщ однiеï до п'яти годин, спостер^аеться рiст комунiкативних здiбностей на 78%. Тобто потребу у живому спткуванш школярi замiнюють вiртуальним.
Дослщження показали, що учнi вiком 15-16 ро^в, так само, як i втом 13-14 рокiв, iз збтьшенням часу, проведеного у со^альних мережах до восьми годин мають нижчий рiвень комушкативних здiбностей. Цей показник нижчий на 4,5% за той, який мають учш, що проводять у со^альних мережах найменшу ктьккть часу.
Середне значення рiвня комушкацп у школярiв цього вiку становить 3,1, що е вищим на 6,9 % вщ середнього значення рiвня комунiкацiï у школярiв втом 13-14 рокiв, що е закономiрним з точки зору розвитку фiзiологiчних та психологiчний процесiв у пщл™в [8]. Цей показник показуе, що кожен з учшв е певною мiрою комунiкабельним i у незнайомих обставинах почувае себе цтком упевнено.
У процес порiвняння рiвня комушкативних здiбностей у школярiв вiком 13-14 та 15-16 ро^в достовiрноï рiзницi не виявлено, що свiдчить про переб^ фактора комунiкабельностi у цьому промiжку часу з одноковим характером. Показано, що iз збiльшенням часу, проведеного в со^альних мережах, рiвень комунiкабельностi змiнюеться за нормальним законом.
Встановлено високий позитивний кореляцмний зв'язок мiж рiвнем комунiкабельностi учнiв двох втових груп, що дорiвнюе r=0,98, що свщчить про особистi психологiчнi характеристики кожного учня. Тобто, комушкативш здiбностi особистостi можна розвивати з часом, але кардинально змшити - ш.
СП
'о. 12345678
час, проведений у соц1альних мережах, год.
Рис. 2. Пор'вняння р'вня комушкативних зд'бностей (К) учн'ю залежно eiô вшу
Висновки. Таким чином, рiвень комушкативних здiбностей (К) учшв вiком 13-15 роюв залежить вiд часу, проведеного в сощальних мережах. Показано, що iз збiльшенням часу, проведеного в сощальних мережах до п'яти годин, рiвень комунiкабельностi збiльшуеться, але, проводячи в такому спткуванш понад шлсть годин, виявлено зниження дослщжуваного рiвня майже до початкового значення.
Отримаш кореляцiйнi зв'язки у соцiологiï дають можливiсть регулювати рiвень комунiкацiйних здiбностей у школярiв, але змiнити кардинально - ш.
Враховуючи методи й методики, розглянут в цьому роздЫ, можна скласти рiвняння, що зв'язуе не згадаш характеристики та мае безпосередне застосування кореляцмно-регресшного аналiзу в соцюлопчних дослiдженнях.
Список використаних джерел
1. Айвазян С.А., Енюкоков И.С., Мешалкин Л.Д. Прикладная статистика: Основы моделирования и первичной обработки даннях Москва: Финансы и статистика, 1983. 471 с.
2. Гаркавий В.Г., Ярова В.В. Математична статистика. Кж'в: Професюнал, 2004. 484 с.
3. Дическул В.М., Тюкалов М.В. Вплив 1нтернету в якостi ЗМ1 на розвиток особистосл учня. Обдарована дитина, 2010. №1. С.21 -24.
4. Колемаев В.А., Староверов О.В., Турундаевский В.Б. Теория вероятностей и математическая статистика. Москва.: Высшая школа, 1991. 244 с.
5. Книш Д. Вплив сощальних мереж на здоров'я людини. URL: http://webstyletalk.net/node/888 (дата звернення: 20.11.2017)
6. Мельниченко О.П., Якименко 1.Л., Шевченко 1.Л. Статистична обробка експериментальних даних: Навчальний поабник. Бта Церква: БНАУ, 2006. 50 с.
7. РубЫштейн С.Л. Основи загально!' психологи. Москва.: Педагопка, 1989. 320 с.
8. Шахненко О. Вплив сощальних мереж на тдл™в. URL: http://konf.koippo.kr.ua/blogs/ index.php/blog2/title-50 (дата звернення: 12.02.2014)
References
1. Ajvazjan S.A., Enjukokov Y.S., Meshalkyn L.D. Prykladnaja statystyka: Osnovbi modelyrovanyja y pervychnoj obrabotky dannjakh Moskva: Fynansbi y statystyka, 1983. 471 s.
2. Gharkavyj V.Gh., Jarova V.V. Matematychna statystyka. Kyjiv: Profesional, 2004. 484 s.
3. Dycheskul V.M., Tjukalov M.V. Vplyv Internetu v jakosti ZMI na rozvytok osobystosti uchnja. Obdarovana dytyna, 2010. #1. S.21 -24.
4. Kolemaev V.A., Staroverov O.V., Turundaevskyj V.B. Teoryja verojatnostej y matematycheskaja statystyka. Moskva.: Vbisshaja shkola, 1991. 244 s.
5. Knysh D. Vplyv socialjnykh merezh na zdorov'ja ljudyny http://webstyletalk.net/node/888 (data zvernennja: 20.11.2017)
6. Meljnychenko O.P., Jakymenko I.L., Shevchenko I.L. Statystychna obrobka eksperymentaljnykh danykh: Navchaljnyj posibnyk. Bila Cerkva: BNAU, 2006. 50 s.
7. Rubinshtejn S.L. Osnovy zaghaljnoji psykhologhiji. Moskva.: Pedaghoghika, 1989. 320 s.
8. Shakhnenko O. Vplyv socialjnykh merezh na pidlitkiv http://konf.koippo.kr.ua/blogs/ index.php/blog2/title-50 (data zvernennja: 12.02.2014)
EMPIRICAL STUDY OF COMMUNICATIVE ABILITIES OF A STUDENT ON THE TIME SPENT IN SOCIAL NETWORKS
O.P. Meljnychenko, U.S. Revycjka
Bilocerkivsjkyj National Agrarian University Abstract. Social communication occupies a special place in the life of modern society and every person. Practically all communicative spheres are connected with it directly or indirectly. Human ability to communicate, especially through language, is much greater than in animals. During the existence of mankind, the ability to communicate in time and space has greatly expanded through the invention of writing, printing, electronic communications - telegraph, telephone, radio and media, as well as development of transport. Reducing the distance between people, overcoming borders, geographic and time boundaries is especially evident in the present century, thanks to the ability to send messages at long distances at high speeds.
Positive impact of social networks: educational and useful experience; teenagers get a lot of information, learn to "filter" it, which positively affects on logical thinking, memory, attention; If friends or classmates live in a different city or district of a big city, the schoolboy does not fall out of her circle of communication; chats give the opportunity to communicate in real time, thus, two or more people are in different parts of the world talking as they stand close to each other.
The empirical research in sociology is presented. In contrast to the theoretical research, within which a scientist operates scientific categories and concepts that reflect the essential qualities of social processes and phenomena, in the empirical study the subject of analysis is the diverse actions, characteristics of behavior, attitudes, mood, needs, interests, motives of people, social groups and communities, reflection of social reality in the facts of human consciousness
Presented one of the possible variants applying of the mathematical statistic methods and creation of mathematical models in various fields of science. The paper demonstrates the use of the mathematical model in sociological study that devoted to dependency of the students abilities development from duration of using social networks and presented its graphical interpretation. Was constructed the histogram of frequencies of the interval statistical time distribution is spent by a student in a social network. After compare of the Gauss curve and the results, was noted the similarity of the studied statistical distribution of time spent by the student in the social network and the normal distribution. Was investigated level of communicative abilities of students depending on the time spent in communication in social networks. Made evaluation of the statistical reliability of the sample data and verification on logical adequacy.
It is shown that with the increase in the time spent in social networks, the level of communicability varies according to the normal law.
Was established high positive correlation between the level of communicability of pupils of two age groups and it equals r = 0.98, that testifies about personal psychological characteristics of each student. Therefore, the communicative abilities of the individual can be developed over time, but radically change - no.
Obtained correlation links in sociology make possible to regulate the level of communication skills among schoolchildren, but fundamentally change it - no. Taking into account the methods and methodologies considered in this paper, we can formulate an equation that binds not mentioned characteristics and has a direct application of correlation-regression analysis in sociological research.
It is shown that the level of communicative abilities of pupils aged 13-15 years depends from time spent in social networks. It was found that with increasing time that conducted in social networks to five hours, level of communication ncreases, but if spending more than six hours in such communication is shown reduction of the investigated level to almost the initial value.
Key words: mathematical statistics, sociological research, normal distribution, histogram, interval distribution, processing and analysis of statistical information, communicative abilities, modeling, social networking, continuous value.
