Научная статья на тему 'Электронная торговля в системе мирохозяйственных отношений'

Электронная торговля в системе мирохозяйственных отношений Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
158
145
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
іНТЕРНЕТ / ЕЛЕКТРОННИЙ БіЗНЕС / ЕЛЕКТРОННА ТОРГіВЛЯ / СВіТОГОСПОДАРСЬКі ВіДНОСИНИ / ИНТЕРНЕТ / ЭЛЕКТРОННЫЙ БИЗНЕС / ЭЛЕКТРОННАЯ ТОРГОВЛЯ / МИРОХОЗЯЙСТВЕННЫЕ ОТНОШЕНИЯ / INTERNET / E-BUSINESS / E-TRADE / WORLD ECONOMIC RELATIONS

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Чучко Н. А., Лозикова Г. М.

Приведен генезис термина «электронная торговля», сделана попытка определить международный характер электронной торговли, рассмотрены ее значения в международном разделении труда.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

E-trade in the system of the world economic relations

Genesis of the term e-trade is presented. The attempt is made to determine the international nature of e-trade. Its importance in the international labour division is considered.

Текст научной работы на тему «Электронная торговля в системе мирохозяйственных отношений»

УДК 004.738.5:339 Надiя Олександрiвна Чучко

Донецький економiко-гуманiтарний шститут, Ганна МиколаТвна Лозжова,

канд. екон. наук, доц. Донецький нацюнальний унiверситет економiки i торгiвлi iменi Михайла Туган-Барановського

ЕЛЕКТРОННА ТОРГ1ВЛЯ В СИСТЕМ1 СВ1ТОГОСПОДАРСЬКИХ В1ДНОСИН

Створення, формування та

розповсюдження всесв!тньо! мереж! 1нтернет, стр1мкий розвиток шформацшних технологш зробили пом!тний вплив на розвиток ус1е! свггово! економши, забезпечуючи в роки сприятливо! економ!чно! кон'юнктури висок темпи зростання валового внутршнього продукту. У 90-т роки принципово новим явищем у сфер! об1гу стала електронна торпвля, що базуеться на використанш 1нтернету та шших електронних засоб1в зв'язку для здшснення торгових операцш { операцш у систем! оптово! та роздр!бно! торпвля

Електронна торпвля зайняла сво! позици в систем! св!тогосподарських взаемовщносин, сприяючи глобатзаци економши, шдвищенню ефективност нацюнальних господарств та бшьш повному задоволенню потреб споживач1в. I! використання для комерцшних { адмшютративних цшей вже набуло значного поширення у ряд! важливих галузей економши Свропи, Ившчно! Америки, Австрали, Ново! Зеланди та Ази. Зростаюче використання електронно! торпвл! радикально трансформуе м1жнародну торгову практику, замшюючи традицшну торпвлю альтернативними електронними системами. Разом з тим в Укра!ш електронна торпвля - на вщмну вщ розвинених кра!н -тшьки переходить вщ початкового до розвиненого етапу, що вимагае поглибленого вивчення заруб1жного досвщу в данш сфер! для стимулювання !! розвитку.

У працях вггчизняних { заруб1жних вчених, яю дослщжують розвиток м1жнародних економ1чних вщносин, знайшла вщображення { проблема м!жнародно! електронно! торпвл!. Серед дослщниюв, яю зробили значний внесок у И вивчення {

розвиток, слщ видшити таких: Р. Клакота, С. Пун, П. Шуберт, Н. Меджибовська, Ю. Лисенко, В. Андр1енко, А. Мартовий та багато шших.

Разом з тим у заруб1жних { вггчизняних роботах недостатньо теоретично

обгрунтовано змши, що вщбуваються в св!товш економщ та м1жнародних економ1чних вщносинах шд впливом розвитку електронно! торпвл!.

Метою статп е розвиток теоретичних положень стосовно розвитку електронно! торпвл! в систем! м!жнародних економ!чних в!дносин.

За останш 30-40 рок!в взаемов!дносини м!ж споживачами та виробниками набули значних зм!н уб!к !ндив!дуал!зац!! запит!в споживач!в. В умовах переходу в!д ери ушфшованого попиту до «ери якостЬ> електронна торг!вля стае одним з важливих засоб!в реал!зац!! та шдтримки таких зм!н у глобальному масштаб!. 1нфраструктурна база для розвитку електронно! торпвл! склалася завдяки всесв!тный мереж! 1нтернет -головного досягнення всесв!тньо! !нформац!йно-технолог!чно! революц!!, що розгорнулася на стику минулого ! нин!шнього стол!ть. За сощально-економ!чною природою 1нтернет являе собою глобальне !нформац!йне

ствтовариство (свого роду «кооператив»), не мае власника ! единого централ!зованого органу управлшня. Тенденц!я до глобал!зац!! досягае в 1нтернет! свого завершення: практично вс! нац!ональн!, рег!ональн! та галузев! !нформац!йн! системи прагнуть !нтегруватися до його мереж! [1, 80].

У нишшнш час серед вчених ! фах!вц!в немае едино! думки про те, як! осфери людсько! д!яльносп сл!д включати в поняття «електронна торпвля». Тому для бшьш

© Н.О. Чучко, Г.М. Лозжова, 2011

докладного розумшня можливостей електронно1 торгiвлi слщ визначитися i3 самим поняттям «електронна торпвля». Дуже часто термiн «електронна торпвля» використовуеться на взаeмозамiннiй основi з такими термiнами, як «електронний бiзнес», «Iнтернет-торгiвля», «електронна комерцiя», що призводить до нерозумiння i некоректного ïx використання.

Якщо врахувати е^валентнють термiнiв «бiзнес», «торгiвля» та «комерщя» в украïнськiй мовi, то слщ визнати еквiвалентнiсть лише двох останшх термiнiв: «електронна торгiвля» та «електронна комерщя».

В англшськш же мовi слова «бiзнес» та «комерцiя» е дуже близькими за значенням,

практично синошмами, i тому англiйськi термши «електронний бiзнес» (electronic business, e-business) та «електронна комерщя» (electronic commerce, e-commerce) е дуже близькими за значенням.

Тобто ми будемо вважати термши «електронна торпвля» та «електронна комерщя» синонiмiчними, а оскшьки в украшськш мовi поняття «торпвля» вiдрiзняеться вiд поняття «бiзнес», то i термши «електронна торпвля» та «електронний бiзнес» будемо

вщокремлювати i вважати електронну ко-мерцiю або електронну торпвлю складовими електронного бiзнесу (рис. 1).

E-BUSINESS

E-COMM [ERCE

4. Iнтеграцiя

3. Транзакци

2. Взаемодiя

1. !нформащя

Рис.1. Фази електронного бгзнесу [2, 92]

Отже, з рис.1 видно, що електронний бiзнес як сфера дiяльностi охоплюе електронну торпвлю, а також iншi бiзнес-операцii мiж партнерами, що здшснюються через 1нтернет та iншi електронш засоби масових комунiкацiй.

Треба звернути увагу на той факт, що про юнування електронноi торгiвлi вдеться з моменту реатзацп перших апаратно-програм-них систем бронювання й продажу квитюв на потяги i лгтаки у 1960-тi роки, а про першi елементи електронного бiзнесу - з появи у той же час автоматизованих систем управлшня шдприемством i технологiчними процесами (АСУП i АСУТП), спрямованих саме на автоматизащю бiзнес-процесiв пiдприемства. Поява мережних 1нтернет-технологш лiквiдувала обмеження на використання складних стандартiв обмiну даними в шформацшних економiчних системах. Глобальна мережа стала единим транспортним середовищем для них, зробила доступ кшцевих користувачiв до дшових

вiдомостей зручним i стимулювала утворення нових бiзнес-моделей.

Прослiдкуeмо генезис термша «електронна торгiвля (e-commerce)», на oœoBi визначень, наданих вченими з рiзних краш (див. таблицю).

У бшьшосп з наведених трактовок електронно1 торгiвлi (комерцiï) фiгуруe факт кушвл^продажу з використанням

iнформацiйних iнфраструктур, що по суп е основним моментом даного визначення.

Можна припустити, що електронна торгiвля - це сфера реалiзацiï товарiв у формi матерiального продукту чи послуги за допомогою всесвiтньоï глобальноï мережi 1нтернет.

Але мета нашого дослiдження -визначити мiжнародний характер електронноï торпвлю

М.1. Возний поняття «електронна торпвля» та <^жнародна електронна торгiвля» вважае синошмами, оскшьки при електроннш торгiвлi використовуеться

1нтернет, а через те, що як вш не належить шкому, тобто е мiжнародним, то i вщповщно електронна торгiвля стае мiжнародною [18]. Вважаемо, що таке припускання, засноване

на неналежност нiкому iнформацiйноï мереж^ е коректним.

глобальноï не зовсiм

Таблиця 1

Генезис терм1на «електронна торг1вля»

Автор Визначення термiна «електронна торпвля»

Визначення зарубiжниx вчених

90-т роки ХХ ст.

С. Пун [3] розподш дшово! шформаци, стосунюв оточення 6i3Hecy i проведення операцiй 6i3^cy за допомогою технологiй, заснованих на використанш 1нтернету

Свропейська комiсiя [4] передача прав власносп з використанням iнформацiйних iнфрастрyктyр, яю пiдтримyють одну або бiльшy кшьюсть транзакцiй

Р.Калакота, А. Вшстон [5] кyпiвля i продаж шформаци, продукци i послуг через комп'ютерш мережi

П.Шуберт [6, 42-43] концепцiя, яка пiдсyмовye рiзнi аспекти iз зiставленням деяких центрiв-фокyсiв (y формi координацп, моделей бiзнесy, середовища подiбно електронним ринкам, електронним магазинам, Intra- i Extranet, Internet-торгiвлi)

Початок ХХ1 ст.

К. Фленштейн, Р. Вуд [7] транзакцiйна, передтранзакцiйна i шслятранзакцшна дiяльнiсть, що здiйснюеться покупцем i продавцем за допомогою 1нтернету (або 1нтранету), i у яких юнуе явне бажання купити або продати

Х.М. Дейтел та ш. [8, 754] продаж, торгiвля, бартер i проведення транзакцш на основi веб-сервер-теxнологiй

Д. Рейпорт i Б. Джаворськи [9, 644] теxнологiчно опосередкований обмiн мiж сторонами (iндивiдуумами i органiзацiями), а також дiяльнiсть усерединi i мiж органiзацiями, заснована на електронних технолопях, якi сприяють цьому обмiну

Б.А. Клейндл [10, 6, 169] процес використання веб-сервер-технологш для забезпечення комерци або торгiвлi

Б. Корнейчук [11, 351] процес покупки та продажу товарiв i послуг, що здшснюеться з використанням комп'ютерних систем. Це поняття включае в себе рекламу, маркетинг, обслуговування клiентiв, доставку та оплату заказiв. Технолопчною основою електронноï комерцiï е глобальна мережа

Л.А.Родшн [12, 5] форми дшових угод,при яких взаемодiя сторiн здiйснюеться електронним способом замють фiзичного обмiну i безпосередньо фiзичного контакту i в результат якого право власностi або право користування товаром чи послугою передашься вщ однiеï особи iншiй

Визначення втизняних науковцiв

НС. Меджибовська [13, 7] обмш iнформацiею, пiдтримка бiзнес-зв'язкiв i проведення бiзнес-транзакцiй засобами телекомунiкацiйниx мереж

Ю.Г. Лисенко та ш. [14, 7] швидкий i економiчний вигляд бiзнесу, який не знае кордонiв

А.В. Мартовий [15,150] дiяльнiсть органiзацiï або iндивiда, переважно орiентована на здобуття прибутку в результат операцiй i транзакцiй в 1нтернет

В.Л. Пшюшенко та ш. [16,125] це будь-якi форми операцiй, при яких взаемодiя сторiн здiйснюеться електронним способом

1.П. Мiщук та ш. цшсний комплекс дiяльностi виробникiв товарiв, торговельних, логiстичниx

тa шшж поcepeдникiв, якi нa оcновi викоpиcтaння тeлeкомyнiкaцiйниx мepeж тa eлeктpонниx фiнaнcово-eкономiчниx iнcтpyмeнтiв зaбeзпeчyють пpоцecи товapно-гpошового обмiнy (кyпiвля-пpодaж товapiв, поcлyг, iнфоpмaцiï тощо) eлeктpонним cпоcобом

Компaнiï в у^ому cвiтi бaчaть в I^rep^^ вeликий комepцiйний потeнцiaл i можливють пepeвeдeння cвого бiзнecy нa якюно новий piвeнь.

Конкypeнцiя в новому тиcячолiттi виpaжaeтьcя пepш зa в^ y нaпpyжeнiй боpотьбi зa Kmerna. Для збepeжeння конкypeнтниx пepeвaг гад^ием^

пepeглядaють тpaдицiйнi пiдxоди до вeдeння бiзнecy. У зв'язку з цим вкpaй вгжливим е оcвоeння Iнтepнeт-тexнологiй, що зaбeзпeчyють взaeмодiю виpобникiв з мaкcимaльно шиpокою i плaтоcпpоможною ayдитоpieю потeнцiйниx cпоживaчiв.

Iнтepнeт нaдae тайбшьший потeнцiaл для вeдeння eлeктpонного бiзнecy в мiжнa-pодномy мacштaбi i стужить по cyтi оcновним фyндaмeнтом зpоcтaння «он-лaйн» eкономiки.

Розвиток eлeктpонноï тоpгiвлi зa допомогою мepeжi Iнтepнeт пiдвищye eфeктивнicть i вноcить cym^i змiни в оpгaнiзaцiю тоpгiвлi товapaми i оcобливо поcлyгaми. Tpaдицiйнe yпpaвлiння витpaтaми, що rpyнтyeтьcя нa arna^i зacобiв, якi викоpиcтовyютьcя, вce чacтiшe поcтyпaeтьcя мicцeм yпpaвлiнню

вiдноcинaми з клieнтaми. У циx yмовax поcтaчaльники концeнтpyють зycилля нa збepeжeннi ктенпв, пpопонyючи 1'м додaтковi поcлyги, i в той жe чac пpaгнyть кpaщe пpиcтоcyвaтиcя до зникнeння коpдонiв.

Вpaxовyючи глобaльнi можливоcтi Iнтepнeтy, eлeктpонний бiзнec тa вci його cклaдовi, в тому чиcлi й eлeктpоннa тоpгiвля,

виxодять зa paмки нaцiонaльниx коpдонiв, cтaють мiжнapодними. Бypxливий pозвиток Iнтepнeт-тexнологiй y поeднaннi з iнтeнcивним pозвитком мiжнapодниx eкономiчниx вiдноcин, що cпpияють шиpокомy пошиpeнню eлeктpонноï тоpгiвлi, a тaкож пepeвaги викоpиcтaння Iнтepнeтy пpивepтaють вce бiльшe чиcло yчacникiв з piзниx кpaïн, якi nparayib cкоpиcтaтиcя новими можливоcтями вeдeння бiзнecy.

Oтжe, очeвидним е той фaкт, що eлeктpоннa тоpгiвля можe здiйcнювaтиcя нa piзниx piвняx: нaцiонaльномy тa iнтepнaцiонaльномy (мiжнapодномy). Алe нa вщмну вiд тpaдицiйноï тоpгiвлi в eлeктpоннiй cклaдно видiлити мiжнapоднy i внуфшню, тому що y бaгaтьоx ^arnax нe вeдeтьcя тaкий облiк. Кpiм того, cклaцно визнaчити гeогpaфiчнe положeння фipми, якa здiйcнюe тpaнзaкцiï. 3a eлeктpонною aдpecою (URL), a caмe зa гeогpaфiчним домeном, що познaчae пpинaлeжнicть до тieï aбо шшо1' кpaïни, можнa визнaчити yчacникa eлeктpонноï тоpгiвлi. Алe домeн нe зaвжди збiгaeтьcя з гeогpaфiчним положeнням cepвepa.

Oчiкyeтьcя, що мeнш нiж чepeз 10 pокiв товapообiг eлeктpонноï тоpгiвлi випepeджaтимe тpaдицiйнy тоpгiвлю (pиc. 2). У 2010 p. лiдepом eлeктpонноï тоpгiвлi cтaли США, нa ïx чacткy пpипaдaло 27% зaгaльноcвiтового обcягy пpодaжiв. Oбcяг pоздpiбниx пpодaжiв США чepeз Iнтepнeт y 2010 p. cклaв близько 17 млpд. дол., що m 13%

бiльшe поpiвняно з 2009 p.

Рис.2. Прогноз зростання традицШног та електронног торггвлг в 2010-2020рр, млрд. дол. США (Джерело: Goldman Sachs Research and International Data Corporation)

Через те, що 1нтернет володie величезними потенщальними можливостями для формування защкавленого мережевого суспшьства комерцiйних оргашзацш, iснуe можливiсть для створення мереж типу «^знес^знес» (мережi, що забезпечують мiжкорпоративний зв'язок), якi дозволяють об'еднати всесвiтнi компанп, !х постачальникiв, ктотпв i стратегiчних партнерiв у едину iнформацiйну систему, що забезпечуе бшьш оперативний i бiльш простий спошб спiльного ведення бiзнесу.

Електронна торпвля дае змогу вирiвняти становище в мiжнародному подiлi працi. Причина цього полягае у такому: го-перше, шформащя про нащональш i свiтовi ринки, цiни, кон'юнктуру, рiзнi тендери та конкурси, особливост попиту та пропозици на тi чи iншi товари, доступна в основному тшьки великим мiжнародним корпорацiям з промисловорозвинених краш, стае все бiльш доступною вшм, хто мае доступ до 1нтернету, незалежно вiд краши мюцезнаходження, становища на ринку, зв'язкiв та ш. По-друге, кожна фiрма може розмютити iнформацiю про свiй товар в 1нтернеп, i ця шформащя стане доступною всьому свiту. Рашше на рекламу у всесвiтньому масштабi потрiбно було понести значнi фiнансовi витрати. Таким чином, малi i середнi фiрми iз краш, що розвиваються, отримують можливiсть виходу на свiтовi ринки. Це може дещо похитнути ситуацiю, що склалася, при якш у мiжнароднiй торгiвлi домiнують компани промислово розвинених краш, яю зовсiм

необов'язково виробляють кращу продукщю за кращими цiнами. Велика шформацшна «прозорють» ринкiв, ймовiрно, буде сприяти бiльш справедливому географiчному розподiлу мiжнародних економiчних вiдносин.

Це мае особливу актуальнють для Украши. Час усе бшьш наполегливо вимагае перегляду участ нашо! краши у сформованiй системi мiжнародного подiлу працi, i поява електронно! комерци може при певних обставинах сприяти бiльш адекватному залученню нашо! краши у процеси мiжнародного товарообмiну.

Висновки. Електронна торгiвля е феноменом у розвитку свггово! економши та еволюци мiжнародних економiчних вщносин. Вона характеризуеться швидким кiлькiсним (за вартюним обсягом) зростанням i все бшьш глибоким упровадженням в економiчнi структури розвинених краш та краш, що розвиваються.

Електронна торгiвля сприяе штернащоналiзащl структурних елементiв свiтового господарства, подальшому поступальному просуванню процесу глобатазацл. Разом з тим до цього часу електронна торпвля здшснюеться переважно в нацiональних i регiональних рамках. Глобалiзацiя в самш сферi електронно1 торгiвлi поки перебувае на стади розвитку, але достатньо швидкими темпами просуваеться вперед.

Зазначимо, що в Укра1ш переваги електронно1 комерци використовуються не в

повному обсязi i показники ïï розвитку значно вщстають вiд загальносвiтовиx. Перспективи зростання електронно1' торгiвлi в Укрш'ш можна назвати достатньо сприятливими. Але ж реатзащя цих перспектив не може вщбутися без зусиль втизняно1' бiзнес-спiльноти. Зацiкавленiсть малого та середнього бiзнесу в запровадженнi електронно1' торгiвлi проявляеться в тому, що вона вщкривае можливiсть швидкого отримання прибутюв без великих довгострокових iнвестицiй. Великий бiзнес може використовувати електронну торпвлю як доповнення до традицiйниx методiв ведення справ.

Однак для того щоб активiзацiя зусиль бiзнесу у сферi електронно1' торгiвлi принесла вагомi результати, необxiдна вiдповiдна пiдтримка з боку держави, яка мае суттево полшшити загальнi умови (нормативно-правовi, шституцшш,

органiзацiйно-економiчнi, податковi та iншi) для розвитку електронно1' торгiвлi в Укрш'ш з урахуванням зарубiжного досвiду

державного регулювання дано1' сфери.

Лiтература

1. Паньков В.С. Электронная торговля в мировой экономике: опыт, императивы и возможности для России / В.С. Паньков, П.С. Ушанов // Экономика ХХ1 века. - 2008. -№ 8.-С. 79-106.

2. Лозикова А.Н. Internet-технологии в международном бизнесе / А.Н. Лозикова, Н.А. Чучко; под общ. ред. проф. В.И. Дуб-ницкого. - Донецк: ДЭГИ, 2008. - 144 с.

3. Poon S. Determinants of Small Business Internet Usage: A Multi-method Investigation of Perceived Benefits / S.Poon // 10th International Electronic Commerce Conference, Bled, Slovenia, Moderna Organizacija, 1999. - P. 465-483.

4. Steyer R. Definition of Electronic Commerce. E-commerce/ R. Steyer // Contribution to e-commerce mailing list of the European Commission. - 1997. - 28 ар1"й.

5. Kalakota R. Electronic Commerce: A Manager's Guide / R.Kalakota, A.Whinston. -Addison-Wesley, 1997. - 431 р.

6. Schubert P. Virtuelle Transaktionsgemeinschaften im Electronic

Commerce: Management, Marketing und soziale Umwelt / P.Schubert. - Josef Eul Verlag, Lohmar, Köln. - 1999. - S. 42-43.

I. Fellenshtein C. Exploring E-commerce, Global E-business and E-societies / C. Fellenshtein, R. Wood // Upper Saddle River: Prentice-Hall, 2GGG. - 2б9 p.

S. Deitel H.M. E-Business and e-Commerce for Managers / H.M. Deitel, P.J. Deitel, K. Steinbuhler // Upper Saddle River: Prentice-Hall, 2GG1. - l94 p.

9. Rayport J.F. Introduction to e-Commerce / J.F. Rayport, B.J. Jaworski. - New York: McGraw-Hill, 2GG2. - бб4 p.

lG. Kleindl B.A. Strategic Electronic Marketing: Managing E-Business / B.A. Kleindl // Mason: Thomson, 2GG2. - 42S p.

II. Корнейчук Б.В. Информационная экономика / Б.В. Корнейчук - СПб.: Питер, 2GG6. - 4GG с.

12. Родигин Л.А. Интернет-технологии в туризме / Л.А. Родигин; Российская международная академия туризма. - М.: Советский спорт, 2GG6. - 3SS с.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

13. Меджибовська Н.С. Електронна комерщя / Н.С. Меджибовська - К.: ЦНЛ, 2GG4. - 3S4 с.

14. Лысенко Ю.Г. Информатика и компьютерная техника: Электронная коммерция: учеб. пособие. Книга 5 / Ю.Г. Лысенко, В.Н. Андриенко, H.H. Иванов. - Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2GG4. - lSl с.

15. Мартовой А.В. Сущность и основные характеристики электронного бизнеса, электронной коммерции, электронного и интернет-маркетинга / А.В. Мартовой // Культура народов Причерноморья. - 2GG4. - № 5б, т.1. - С. 14б-l52.

16. Пшюшенко В.Л. 1нформацшш технологи y маркетингу i рекламi / В.Л. Пшюшенко, Е.1. Славенко, Л.П. Полякова та ш. -Донецьк: ДонДУУ, 2GG5. - 2G4 с.

ll. Мщук 1.П. Напрями застосування шструментарда лопстики y формуванш систем електронно1' торгiвлi в Украш / 1.П. Мщук, А.М. Гресь, С.М. Ковальчук // Науковий вюник УкрДЛТУ: збiрник науково-техшчних праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2GG5. - Вип. 15.1. - С. 2l9-2SS.

18. Возний М.1. Мiжнародна електронна торпвля. Проблеми та перспективи розвитку в Украш / М.1. Возний // Збiрник наукових праць «Економiчнi

науки». - 2011. - №7 [Електронний ресурс]. -Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ 2преп/2011_7/22МБТ^

Надшшла до редакцп 18.11.2011 р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.