CC BY
14
ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ
/ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.8-06:616.313-009.1 DOI: 10.22141/2224-0713.4.98.2018.139432
Циганок О.В., Кндй Д.Д., Малюченко М.М., Оджубейська О.Д., Калашников Д.В., Король М.Д. Вищий державний навчальний заклад Укра'/ни «Укра'/нська медична стоматолопчна академя», м. Полтава, Укра'на
Електромiографiчна AiarnocrnKO порушень моторики язика невролопчного генезу в пащенпв з оклюзмною пaтологieю
Резюме. Актуальтсть. Розлади моторики язика, що зустрiчаються в практищ лiкарiв-неврологiв, е наЫдком велико! KUb^^i р1зномаштних патологш. Найпоширеншими захворюваннями, що можуть супроводжуватися розладами лтгвомоторики, е гострi порушення мозкового кровообщ та ix вiддаленi наЫдки. Поширеним методом дiагностики розладiв функцонування м'язiв е поверхнева електромiографiя. Метою даного до^дження було удосконалення методики електромiографiчноi дiагностики патологи лтгвомоторики в пацiентiв 1з вiддаленими наЫдками гострих порушень мозкового кровооб^ в комбшаци з оклюзшними дефектами. Матерiали та методи. Вiдповiдно до поставлено! мети нами було виконано поперечне доЫдження «випадок — контроль». До клтчног групи до^дження увШшли 87пацiентiв. Конт-рольну групу становили 40оаб. Методика клтчного обстеження пацiентiв включала збiр скарг та анамнезу життя i захворювання, неврологiчне обстеження в стацiонарi тд час надходження на планове лкування через наЫдки перенесених цереброваскулярних хвороб. Стоматологiчне обстеження включало зовншнШ огляд та обстеженняротовог порожнини на наявшсть дефектiв зубнихрядiв та визначення iнтенсивностi карюзного процесу. Електромiографiчне доЫдженням^вязика проводилосязадопомогоюрозробленого нами пристрою для поверхневог глобальноi електромографи. Результати. При порiвняннi показни^в пацiентiв клтчног групи з отриманими даними до^джуваних контрольноi групи нами були отримат статистично вiрогiднi (p < 0,05) вiдмiнностi мiж кшьксними показниками ЫтерференцШног криво! за максимальною та середньою амплтудою перiодiв спокою та напруження, а такожза середньою частотою пероду напруження. Отримат результати свiдчать про необxiднiсть подальших доЫджень дано! методики 1з збльшенням ви-бiрки пацiентiв та гхрозподыом на тдгрупи вiдповiдно до рiвня ураження нервово! системи. Для посилення статистично! потужностi подальших доЫджень рекомендована диференщащя контингенту до^дження на miтчну групу з комбiнованою патологiею та окремi групи порiвняння з неврологiчною та оклюзшною па-тологiею. Висновки. Висот показники iнтенсивностi карiесу та його ускладнень у неврологiчниx пацiентiв свiдчать про можливкть залучення лiкарiв-стоматологiв до дiагностики та реабштаци даних хворих. Анал!з отриманих даних свiдчить про можливкть застосування запропоновано! методики електромографи для вдосконалення алгоритмiв дiагностики неврологiчниx захворювань. Ключовi слова: нейростоматологiя; ураження моторного нейрона; електромiографiя
Вступ
Розлади моторики язика, що зусщчаються в практищ лiкарiв-неврологiв, е наслщком велико! ктькосп рiзноманiтних патологш [1, 2]. Таи розлади часто мають рiзноманiтний етюпатогенез та потребують диференць йованих шдходав до !х дiагностики та лкування [3].
На сьогодш B^Mi невролопчш, ендокринш, ш-фекцшш та вроджеш патологй', що викликають порушення в моторищ язика. При кшшчному обстеженш симптоматика таких хвороб може значно вiдрiзнятися або бути подiбною, що ускладнюе диференщальну дiа-гностику [3, 4].
© «Ммнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Циганок Олександр Васильович, кандидат медичних наук, асистент кафедри пропедевтики ортопедичноТ стоматологи, Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», вул. Шевченка, 23, м. Полтава, 36011, УкраТна; е-mail: alexander.umsa@gmail.com; конт. тел.: +38 (066) 355-60-61. For correspondence: Olexander Tsyganok, PhD, Assistant at the Department of propedeutics of orthopedic dentistry, State Higher Education Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy'; Shevchenko st., 23, Poltava, 36011, Ukraine; е-mail: alexander.umsa@gmail.com; phone: +38 (066) 355-60-61.
Серед невролопчних патологiй iз даною симптоматикою поширеними е дисциркуляторна енцефалопатiя, черепно-мозкова травма, гос^ порушення мозкового кровообиу, екстрапiрамiднi та нервово-м'язовi патологи [5-7].
Найпоширенiшими захворюваннями, що можуть супроводжуватися розладами лiнгвомоторики, е го-стрi порушення мозкового кровообiгу та !х вiддаленi наслiдки [7, 8]. Ушфшоваш протоколи дiагностики та лшування вищезазначених патологiй мiстять ре-комендаци щодо курацп неврологiчних пацiентiв лшарями в складi мiждисциплiнарних груп [9, 10]. Особливо важливим такий шдхщ е в реабшггацп па-щенпв у перiодi залишкових явищ гострих порушень мозкового кровообiгy
Аналiз невролопчно! науково! перiодики вказуе на так симптоми порушення рухово! активностi язика, як дизартрiя та дисфагiя [11-13]. Дана симптоматика часто зус^чаеться в пащенпв з оклюзiйною патоло-пею у виглядi дефектiв зубного ряду, що пояснюеться втратою звичного балансу мiж твердими тканинами ротово! порожнини та язиком. Втрата опори твердих тканин призводить до викривлення функцш язика та порушення артикуляцп мовлення [14]. Розлад ковтан-ня також е симптомом порушення цшсносп зубного ряду. Внаслщок збiгу симптоматики мiж пацiентами з неврологiчною та оклюзшною патологiею можна зробити висновок про актуальнють залучення лша-рiв-стоматологiв до складу мiждисциплiнарних реабь лiтацiйних груп.
Актуальним також залишаеться питання учасп лша-ря-стоматолога в мiжгалузевому пiдходi до дiагностики порушень моторики язика [9]. Поширеним методом дiагностики розладiв функцiонування м'язiв е поверх-нева електромiографiя [15-18]. Найб1льш вивченою в стоматологи е методика електромюграфп жувальних м'язiв.
У той же час актуальною е проблема адаптаци дано! методики для вивчення стану рухово! активностi м'язiв язика. Вирiшення даного питання дозволить шдвищи-ти яысть дiагностики розладiв лiнгвомоторики не лише оклюзшного, а й неврологiчного генезу.
Метою даного дослщження було удосконалення методики електромiографiчно! дiагностики патологи лшгвомоторики в пацiентiв iз вщдаленими наслщками гострих порушень мозкового кровообiгу в комбшаци з оклюзiйними дефектами.
Матерiали та методи
Вщповщно до поставлено! мети нами було вико-нано поперечне дослiдження «випадок — контроль». Загсом обстежено 236 пащенпв неврологiчного стащ-онару Полтавсько! обласно! кишчно! лiкарнi iм. М.В. Скшфосовського з вщдаленими наслiдками гострих порушень мозкового кровообиу (дiагноз за МКХ-10 169.3-169.8 «Наслiдки iнфаркту або шсульту головного мозку»). Критерiем вщбору в дослiдження була наяв-шсть оклюзшно! патологи у виглядi дефекпв зубного ряду. Критерiем виключення з дослщження були тяжкi форми афази, двосторонне ураження ядер черепних не-рвiв, повна ремiсiя симптомiв дизартри та дисфаги або !х поеднання iз симптомами порушення дихання та сер-цево! дiяльностi.
1з загально! кiлькостi пацiентiв було виключено 149 ошб (71 особа вiдмовилась вщ участi в дослiдженнi, у 36 ошб вiдсутнi дефекти зубних рядiв, 26 осiб не мали симптомiв порушення моторики язика, 16 ошб мали тяжи форми афази).
До клшчно! групи дослiдження увiйшли 87 пащен-тiв (49 чоловiкiв та 38 жшок), середнiй вiк 52 роки, з па-тологiею лшговомоторики змiшаного (неврологiчного та оклюзiйного) генезу (табл. 1).
До контрольно! групи увшшли 40 ошб (23 чоловiки та 17 жшок), середнш вш 51 рiк, що звернулись до кишки кафедри пропедевтики ортопедично! стоматологи ВДНЗУ «Укра!нська медична стоматолопчна академiя» з метою планового профтактичного огляду (табл. 2). Дослiджуванi контрольно! групи не мали невролопчно! патологи та дефекпв зубних рядiв.
На час вщбору до дослiдження пащенти клiнiчно! групи пройшли неврологiчне обстеження в стацiонарi та мали встановлений клшчний неврологiчний диагноз.
При стоматолопчному обстеженнi пацiентiв клшч-но! групи даш щодо дiагнозу були отримаш з медично! документаци неврологiчного стацюнару.
Методика клiнiчного обстеження пацiентiв включала збiр скарг та анамнезу життя i захворювання. Сто-матолопчне обстеження включало зовнiшнiй огляд та обстеження ротово! порожнини на наявшсть дефектiв зубних рядiв за класифшащею Кеннедi та визначення iнтенсивностi карюзного процесу за iндексом КПВ(з).
Електромiографiчне дослiдження м'язiв язика вщ-бувалося за допомогою розробленого нами пристрою для накладно! поверхнево! глобально! електромюгра-фП («Пристрiй для запису бюелектричного потенцiалу
Таблиця 1. Розподл контингенту клiнiчноl групи за в1ком та статтю (у вдсотках вд загальноI клькост пац1ент1в)
BiK, роки Стать Усього
Жшки Чоловши
Абс. % Абс. % Абс. %
18-44 8 9 4 5 12 14
45-59 38 44 28 32 66 76
60-74 3 3 6 7 9 10
Усього 49 56 38 44 87 100
Таблиця 2. Розподл контингенту контрольноi групи за bíkom та статтю (у вдсотках вд загально/ клькост пац1ент1в)
Стать Усього
bík, роки Жшки Чоловши
Абс. % Абс. % Абс. %
18-44 2 5 2 5 4 10
45-59 19 47,5 15 37,5 34 85
60-74 1 2,5 1 2,5 2 5
Усього 22 55 18 45 40 100
м'язiв язика». Декларацшний пат. № 115407 А Укра!на, МПК А61В 5/04. Заявл. 23.11.2016; Опубл. 10.04.2017. Бюл. № 7).
Дослщження проводилось за допомогою бiполярних срiбних електродiв дiаметром 5 мм iз мiжелектродною вiдстанню 10 мм, що закрiпленi на окремих пластико-вих базисах та сптьному латексному чохлi (рис. 1). Таким чином вдалося досягнути надшно! адгези гнучкого латексного чохла до поверхнi язика та збереження по-стшно! мiжелектродноi вiдстанi пiд час запису бюелек-тричних потенцiалiв м'язiв язика.
Електроди накладалися по черзi на слизову оболонку нижньо! поверхнi право! та лiвоi половин язика. Завдя-ки шд'язиковому розташуванню електродiв язик здш-снював тиск на них своею вагою, що сприяло фшсаци електрода пiд час запису електромiограми. Реестращя бiопотенцiалiв м'язово! системи язика вщбувалась за допомогою електромiографа «Нейро-МВП-Мкро» ви-робництва компани «Нейрософт», що був пiд'еднаний до персонального комп'ютера з програмою для запису й аналiзу електромiограм компани «Нейрософт».
Рееструючий та вщвщний електроди кожного з бь полярних датчикiв розташовувалися в саптальнш пло-щинi, а базис електродiв був паралельним вуздечцi язика та знаходився на вщсташ 1—2 мм вщ не!.
Методика електромiографiчного дослiдження включала визначення максимально! та середньо! амплiтуди та середньо! частоти бiопотенцiалiв м'язiв язика в пе-рiодi спокою та п!д час напруження. Перiод напружен-ня рееструвався за допомогою функцiональноi проби. Пащента просили натиснути юнчиком язика на фрон-тальнi зуби з максимально можливим зусиллям. Запис функцюнально! проби здiйснювався пiсля попередньо-го тренування.
Отримаш данi обробляли методом варiацiйноi статистики. Для нормально розподтених кiлькiсних ознак знаходили середне арифметичне, обчислювали стандартне вщхилення. Результати подано у формат М ± s, де М — середне арифметичне, s — стандартне вщхилення.
Для кiлькiсних ознак, незалежно вiд виду розподiлу, а також для яысних ознак застосовували обчислення медiан, верхнього та нижнього квартиля й штерквар-тильних iнтервалiв. Результати подано у форматi Ме (Q1=, Q3=), де Ме — медiана, Q1 — нижнiй квартиль, Q3 — верхнiй квартиль.
7
Рисунок 1. Схема пристрою для запису б'юелектричних потенц1ал1в м'яз'в язика: 1 — латексна основа електродiв; 2 — пластикова основа електродiв; 3 — ср1бний електрод; 4 — м'щш провдники до електром'юграфа
При nopÍBMHHÍ двох груп за одною ознакою для нормально розподтених юльюсних ознак за умови piB-носп !х дисперсш використовувався t-критерш Стью-дента для незалежних вибipок. У всiх iнших випадках застосовувався критерш хi-квадpат.
Статистична обробка всього цифрового матеpiалу проводилась на персональному комп'ютеpi за допомогою пакета програм Excel, Statistica ver. 13, IBM SPSS Statistics ver. 24.
Результати
З анамнезу пащенпв клшчно! групи було з'ясовано, що вс обстежеш перебували на плановому лкуванш вщ наслiдкiв перенесеного iнсульту або шфаркту головного мозку. Основними скаргами пащентав були складнiсть у вимовi тяжкоартикульованих слiв, захлинання питвом та/або !жею.
Пiд час обстеження пащенпв клiнiчно! групи було виявлено симптоматику порушення лшгво-моторики у виглядi розладу артикуляци мовлен-ня (дизартри) та/або розладу ковтання (дисфаги) (табл. 3).
1ндекс КПВ(з) у кшшчнш гpупi ваpiював вiд 3 до 20 (Me = 11, Q1 = 9, Q3 = 15).
-О
Таблиця 3. Симптоми порушення л!нгвомоторики, виявлен1 при обстеженнi пац1ент1в кл!н1чно1 групи (у вдсоткахвД клькост пац1ент1в, n = 87)
Симптоми розладу Кшькють пащенлв,
лшгвомоторики n (%)
Дизартрiя 48 (55)
Дисфапя 2 (2)
Дизартрiя та дисфапя 37 (43)
Усього 87 (100)
Таблиця 4. Дефекти зубнихряд1в верхньо/ та нижньо/ щелеп, що виявлен1 у пац1ент1в першоi групи (у вдсоткахвД клькост пац1ент1в, n = 87), n (%)
Клас дефекту зубного ряду за класифшащею Кеннедi Кшькють пащенлв i3 дефектами зубних рядiв верхньоГ щелепи Кшькють пащенлв iз дефектами зубних рядiв нижньоУ щелепи
1 6 (7) 6 (7)
II 0 3 (3)
III 60 (69) 60 (69)
IV 9 (10) 0
Усього 75 (100) 29 (100)
Результати оцшки порушення оклюз!! у вигляд дефект1в зубних рдщв у пащентш першо! групи викладен в табл. 4.
При дослщжент штерференцшно! криво! в пащен-т1в дано! групи було видшено декшька тишв патершв, характерних для невролопчних уражень центрального або периферичного мотонейрона (рис. 2, 3).
У пащенпв 1з патолопею центрального мотонейрона на бощ ураження спостерпались показники, що вщображеш в табл. 5.
При уражент периферичного мотонейрона спосте-рпалися показники штерференцшно! криво!, що вщо-бражет в табл. 6.
Дослщжуваш контрольно! групи не скаржилися на порушення мовлення або ковтання. Симптомати-
ки розлад1в моторики язика в контрольнш груш ви-явлено не було.
У дослщжуваних контрольно! групи шдекс КПВ(з) варшвав вщ 1 до 8 (Ме = 4, Q1 = 3, Q3 = 6).
Юльюсш показники штерференцшно! криво! дослщжуваних контрольно! групи вщображеш в табл. 7.
Перюд спокою м'яз1в язика дослщжуваних контрольно! групи характеризувався р1вною 1золш1ею без осциляцш, що характерно для стану нормально! то-шчно! активност стану спокою. Перюд довшьного максимального напруження м'яз1в язика дослщжу-ваних у контрольнш груш характеризувався поступо-вим наростанням амплггуди штерференцшно! криво!
Рисунок 2. Фрагмент електром'юграми м'яз1в язика пащента Н., 58 роюв, клЫчна група. Д1агноз: 1шем!чний ¡нсульт у басейн! л1во/ середньо/ мозково/ артерП Дагноз за МКХ-10 163.1нфаркт головного мозку). Характеризуемся зниженою максимально амплтудою ¡нтерференц1йно1 криво/
Рисунок 3. Фрагмент електром 'юграми м'язiв язика пацента В., 49 роюв, клЫчна група. Дiагноз: 1шем!чний ¡нсульт у вертебробазилярному басейн справа Дагноз
за МКХ-10163.1нфаркт головного мозку). Характеризуемся розр1дженим та спотвореним патерном ¡нтерференц1йно1 криво/
Таблиця 5. Кльк1сн1 показники ¡нтерферен^йно/ кривоI електромограм м'яз'в язика на боц ураження в пац1ент1в першоI групи з патологею центрального мотонейрона (М ± s), п = 18
Перюд Максимальна ампл^уда, мкВ Середня амплiтуда, мкВ Середня частота, Гц
Спокш 122,70 ± 11,35* 59,00 ± 5,49* 27,10 ± 7,16*
Довiльне максимальне на-пруження 409,30 ± 53,82* 117,60 ± 13,33* 105,70 ± 32,31*
Примака: * — в1ропдн1сть вщповщност розподшу значень ознаки в груп до нормального розподлу (р < 0,05). Таблиця 6. Кшьк1сн1 показники iнтерференцiйноi'кривоI електромюграм м'яз'в язика на боц ураження в пац'ентв першоI групи з патологею периферичного мотонейрона (М ± s), п = 11
Перюд Максимальна ампл^да, мкВ Середня амплiтуда, мкВ Середня частота, Гц
Спокш 25,65 ± 5,99* 5,53 ± 2,19* 1*
Довтьне максимальне напруження 1019,63 ± 161,22* 289,32 ± 55,83* 179,54 ± 53,47*
Примака: * — в1рогщн1сть вщповщност розподшу значень ознаки в груп до нормального розподшу (р < 0,05). Таблиця 7. К1льк1сн1 показники нтерференцйноI кривоI електромюграм м'яз'в язика досл'1джуваних контрольноI групи (М ± s), п = 33
Перюд Максимальна ампл^да, мкВ Середня ампл^да, мкВ Середня частота, Гц
Спокш 64,63 ± 15,92* 6,88 ± 4,23* 1*
Довтьне максимальне напруження 1709,65 ± 105,73* 424,12 ± 60,53* 419,55 ± 62,55*
Примтка: * — в1рогщн1сть вщповщност розподшу значень ознаки в груп до нормального розподлу (р < 0,05).
зi стабтьним плато максимального зусилля та посту-повим плавним спадом амплпуди без переривань та аномальних осциляцiй (рис. 4).
Обговорення
Учасникам дослщження було проведено повне кль нiчне невролопчне та стоматологiчне обстеження.
Дослiджуванi ктшчно! групи скаржилися на пору-шення мови, а саме на тяжысть у вимовi складно ар-тикульованих слiв, порушення вимови шиплячих зву-кiв — шепелявiсть, часте захлинання !жею та/або пит-вом. Даш симптоми також часто описуються в роботах шших автс^в [19—21].
Найчастшим випадком при аналiзi об'ективно! симптоматики було виявлення дизартри та и поеднання з дисфагiею. За даними лiтератури, поеднання симпто-мiв е характерним при судинних ураженнях головного мозку, осюльки вони рщко охоплюють iзольованi дтян-ки мозку, що найчастiше клiнiчно проявляеться буль-барним або псевдобульбарним синдромом [4, 22, 23].
Також слщ вщмгтити високу штенсившсть карь озного процесу в кшшчнш групi, що, на нашу думку, може бути наслщком поганого загальносоматичного стану таких хворих та свщчить про необхiднiсть за-лучення лiкаря-стоматолога до процесу реабiлiтацii даних пащенпв.
У пащенпв дано! групи характерна змша кшьыс-них показникiв також вiдповiдала характеру нервово-го ураження. Для трамщного патерну перiоду спокою характерне збереження нормального вигляду iзолiшl з в1зуально пiдвищеною амплiтудою та поодинокими потенщалами фасцикуляцiй. Перiод довiльного максимального напруження характеризуеться збережен-
Рисунок 4. Фрагмент електромограми м'яз'в язика досл'щжуваного М., 38 роюв, контрольна група. Характеризуемся нормальним типом нтерференцйноI кривоI
ням вигляду нормально! веретеноподiбноi криво! з bí-зуальним зменшенням максимально! амплiтуди. Для ураження периферичного мотонейрона характерний «розрщжений» характер криво! на фош шдвищення амплiтуди довiльного максимального напруження, що вiдповiдаe процесам реiнервацii.
При порiвняннi показникiв пацieнтiв клiнiчноi групи з отриманими даними дослiджуваних контрольно! групи нами були отримаш статистично вiрогiднi (p < 0,05) вщмшност мiж кiлькiсними показниками ш-терференцшно! криво! за максимальною та середньою амплiтудою перiодiв спокою та напруження, а також за середньою частотою перюду напруження.
Порiвняльнi результати електромiографiчного до-слiдження пацieнтiв iз патолопею центрального мотонейрона вказують на зниження максимально! амплпу-ди перюду напруження в 4,2 раза та шдвищення максимально! амплпуди перюду спокою в 1,9 раза. Анало-пчно знижена середня амплпуда перюду напруження в 3,6 раза та зросла середня амплпуда перюду спокою у 8,4 раза.
При порiвняннi даних пащенпв iз патолопею периферичного нейрона з показниками групи контролю спостертаеться зниження максимально! амплпуди пе-рiодiв напруження (в 1,7 раза) та спокою (у 2,6 раза). Зниження показниыв перюду максимального напруження зареестроване для середньо! амплпуди та часто-ти в 1,5 та 2,3 раза вщповщно.
На нашу думку, таы результати свщчать про шфор-мативнiсть та мождивють застосування вищеописано! методики для покращання дiагностики порушень лшг-вомоторики неврологiчного й оклюзiйного генезу.
Шдсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що за-пропонована методика дозволяе отримати яысш та ыльысш показники стану м'язово! системи язика у хворих iз невролопчною та комбiнованою патологieю. Отриманi даш можливо використовувати для уточнен-ня дiагнозу та контролю динамiки стану пащенпв у реабiлiтацiйному перiодi. До переваг методики можна вiднести низьку швазивнють та простоту виконання дослщження.
Отриманi результати свiдчать про необхщшсть по-дальших дослiджень дано! методики iз збiльшенням ви-бiрки пащентав та !х розподiлом на п!дгрупи вiдповiдно до рiвня ураження нервово! системи. Для посилення статистично! потужносп подальших дослiджень рекомендована диференщащя контингенту дослiдження на клiнiчну групу з комбшованою патологieю та окремi групи порiвняння з неврологiчною та оклюзшною па-тологieю.
Висновки
З отриманих результапв та !х обговорення можна зробити таы висновки:
1. Висока штенсивнють карюзного процесу та ви-сока поширенiсть порушень оклюзи в групi пацieнтiв iз невролопчною патолопею свщчать про можливiсть розширення складу мiждисциплiнарних реабшпацш-них груп iз включенням до них лiкарiв-стоматологiв.
2. Запропонована методика електромюграфи дозволяе виявити ыльысш вiдмiнностi в показниках бю-електрично! активностi мiж кпiнiчною та контрольною трупами.
3. Наявнють статистично вiрогiдних вiдмiнностей мiж трупами дослiдження свщчить про можливiсть до-опрацювання алгорштшв дiагностики неврологiчних захворювань у рамках мiждисциплiнарного пiдходу.
Конфлiкт ÍHTepecÍB. Автори заявляють про вщсуг-нiсть конфлшту iнтересiв при пiдготовцi дано! стати.
1нформашя про фшансування. Дослiдження було профшансовано з власних джерел.
1нформашя про внесок кожного автора: Цига-нок О.В. — написання тексту; Кгндгй Д.Д. — аналiз отриманих даних; Малюченко М.М. — формування груп дослщження; Оджубейська О.Д. — збiр та об-робка матерiалiв; Калаштков Д.В. — збiр та обробка матерiалiв; Король Д.М. — концепщя та дизайн до-слщження
Список лператури
1. Holstege G. Two different motor systems are needed to generate human speech / G. Holstege, H.H. Subramanian. — 2016.
2. Adams V. A systematic review and meta-analysis of measurements of tongue and hand strength and endurance using the iowa oral performance instrument (iopi) / V. Adams, B. Mathisen, S. Baines et al. // Dysphagia (0179051X). — 2013. — V. 28, № 3. — P. 350369.
3. Darley F.L. Differential diagnostic patterns of dysarthria / F.L. Darley, A.E. Aronson, J.R. Brown // Journal of speech and hearing research. — 1969. — V. 12, № 2. — P. 246-269.
4. Ishihara K. Pseudobulbar dysarthria in the initial stage of motor neuron disease with dementia: a clinicopathological report of two autopsied cases / K. Ishihara, S. Araki, N. Ihori et al. // European Neurology. — 2013. — V. 69, № 5. — P. 270-274.
5. Tsang K.K.-T. Traumatic brain injury: review of current management strategies / K.K.-T. Tsang, P.C. Whitfield // The British journal of oral & maxillofacial surgery. — 2012. — V. 50, № 4. — P. 298-308.
6. Karpov S.M. Structure and specific diagnostic features of neurologic deficiencies in patients with maxillofacial injuries admitted to stavropol maxillofacial surgery unit / S.M. Karpov, D.I. Khristoforan-do, R.R. Semenov et al. // Stomatologiia. — 2014. — V. 93, № 4. — P. 27-29.
7. Lee M.J. Characteristics of stroke mechanisms in patients with medullary infarction /M.J. Lee, Y.G. Park, S.J. Kim et al. //European Journal of Neurology. — 2012. — V. 19, № 11. — P 1433-1439.
8. Zhang D.P. Basilar artery bending length, vascular risk factors, and pontine infarction / D.P. Zhang, S.L. Zhang, J.W. Zhang et al. // Journal of the Neurological Sciences. — 2014. — V. 338, № 1—2. — P. 142-147.
9. Ono T. Collaboration of a dentist and speech-language pathologist in the rehabilitation of a stroke patient with dysarthria: a case study / T. Ono, M. Hamamura, K. Honda, T. Nokubi// Gerodonto-logy. — 2005. — V. 22, № 2. — P. 116-9.
10. Циганок О. Взаемозв'язок оклюзшних дефект1в та роз-ладгв лшгвомоторики на фот неврологгчно! патологи в практищ лкаря-ортопеда-стоматолога/ О. Циганок, М. Березш, В. Но-
вжов // BicHUK проблем бюлоги i медицини. — 2016. — V. 1(131), № 3. — P. 262-265.
11. Enderby P. Disorders of communication: dysarthria / P. Enderby // Handbook of Clinical Neurology. — 2013. — V. 110. — P. 273-281.
12. Pongmoragot J. Bilateral medial medullary infarction: a systematic review/ J. Pongmoragot, S. Parthasarathy, D. Selchen, G. Sa-posnik // Journal of Stroke and Cerebrovascular Diseases. — 2013. — V. 22, № 6. — P. 775-780.
13. Selley W.G. Dysphagia following strokes: clinical observations of swallowing rehabilitation employing palatal training appliances / W.G. Selley, F. Hon, M.T. Roche et al. // Dysphagia. — 1995. — V. 10, № 1. — P. 32-35.
14. Циганок О. Розповсюджетсть оклюзшних порушень у na^eHmie з ознаками патологи моторики язика / О. Циганок, М. Березш, В. Новжов // Укратський сmомamологiчний альманах. — 2016. — V. 1, № 3. — Р. 80-83.
15. Drost G. Fasciculation potentials in high-density surface emg / G. Drost, B. U. Kleine, D.F. Stegeman et al. // Journal of clinical neurophysiology : official publication of the American Electroencephalo-graphic Society. — 2007. — V. 24, June. — P. 301-307.
16. Winslow J. Automatic classification of motor unit potentials in surface emg recorded from thenar muscles paralyzed by spinal cord injury / J. Winslow, M. Dididze, C.K. Thomas// Journal of Neuroscience Methods. — 2009. — V. 185, № 1. — P. 165-177.
17. Kayalioglu M. Roles of intrinsic and extrinsic tongue muscles in feeding: electromyographic study in pigs / M. Kayalioglu, V. Shcher-
batyy, A. Seifi, Z.J. Liu // Archives of Oral Biology. — 2007. — V. 52, № 8. — P. 786-796.
18. Minetto M.A. Reliability of a novel neurostimulation method to study involuntary muscle phenomena / M.A. Minetto, A. Botter, R. Ravenni et al. // Muscle and Nerve. — 2008. — V. 37, № 1. — P. 90-100.
19. Statement P. Dysphagia diagnosis and treatment: a mul-tidisciplinary challenge / P. Statement. — Springer US, 2014. — P. 121-181.
20. Morimoto N. Assessment of swallowing in motor neuron disease and asidan/sca36patients with new methods / N. Morimoto, T. Ya-mashita, K. Sato et al. // Journal of the Neurological Sciences. — 2013. — V. 324, № 1-2. — P. 149-155.
21. Nuckolls A.L. Tongue force and tongue motility are differently affected by unilateral vs bilateral nigrostriatal dopamine depletion in rats / A.L. Nuckolls, C. Worley, C. Leto et al. // Behavioural Brain Research. — 2012. — V. 234, № 2. — P. 343-348.
22. Grunseich C. Spinal and bulbar muscular atrophy: pathogenesis and clinical management. / C. Grunseich, C. Rinaldi, K.H. Fischbeck //Oral diseases. — 2014. — V. 20, № 1. — P. 6-9.
23. Abraham S.S. Co-occurrence of dystonic and dyskinetic tongue movements with oral apraxia in post-regression dysphagia in classical rett syndrome years of life 1 through 5/ S.S. Abraham, B. Taragin, A. Djukic // Dysphagia. — 2015. — V. 30, № 2. — P. 128-138.
OTpuMaHO 12.03.2018 ■
ЦыганокА.В., Киндий Д.Д., Малюченко Н.Н., Оджубейская О.Д., Калашников Д.В., Король М.Д.
Высшее государственное учебное учреждение Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия»,
г. Полтава, Украина
Электромиографическая диагностика нарушений моторики языка неврологического генеза
у пациентов с окклюзионной патологией
Резюме. Актуальность. Расстройства моторики языка, которые встречаются в практике врачей-неврологов, являются следствием большого количества различных патологий. Наиболее распространенными заболеваниями, которые могут сопровождаться расстройствами лингво-моторики, являются острые нарушения мозгового кровообращения и их отдаленные последствия. Распространенным методом диагностики расстройств функционирования мышц является поверхностная электромиография. Целью данного исследования было усовершенствование методики электромиографической диагностики патологии линг-вомоторики у пациентов с отдаленными последствиями острых нарушений мозгового кровообращения в сочетании с окклюзионными дефектами. Материалы и методы. В соответствии с поставленной целью нами было выполнено поперечное исследование «случай — контроль». В клиническую группу исследования вошли 87 пациентов. Контрольную группу составили 40 человек. Методика клинического обследования пациентов включала сбор жалоб, анамнеза жизни и заболевания, неврологическое обследование в стационаре при поступлении на плановое лечение из-за перенесенных цереброваскулярных болезней. Стоматологическое обследование включало внешний осмотр и обследование ротовой полости на наличие дефектов зубных рядов и определение интенсивности кариозного процесса. Электромиографическое исследование мышц языка
проводилось с помощью разработанного нами устройства поверхностной глобальной электромиографии. Результаты. При сравнении показателей пациентов клинической группы с полученными данными исследуемых контрольной группы нами были получены статистически достоверные (р < 0,05) различия между количественными показателями интерференционной кривой по максимальной и средней амплитуде периодов покоя и напряжения, а также по средней частоте периода напряжения. Полученные результаты свидетельствуют о необходимости дальнейших исследований данной методики с увеличением выборки пациентов и их распределением на подгруппы в соответствии с уровнем поражения нервной системы. Для усиления статистической мощности дальнейших исследований рекомендована дифференциация контингента исследования на клиническую группу с комбинированной патологией и отдельные группы сравнения с неврологической и окклюзионной патологией. Выводы. Высокие показатели интенсивности кариеса и его осложнений у неврологических пациентов свидетельствуют о возможности привлечения врачей-стоматологов к диагностике и реабилитации данных больных. Анализ полученных данных свидетельствует о возможности применения предложенной методики электромиографии для совершенствования алгоритмов диагностики неврологических заболеваний. Ключевые слова: нейростоматология; поражение моторного нейрона; электромиография
A.V. Tsyganok, D.D. Kindiy, N.N. Maliuchenko, O.D. Odzhubeyska, D.V. Kalashnykov, M.D. Korol
State Higher Education Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava, Ukraine
Electromyographic diagnosis of tongue motility disorders of neurogenic origin in patients with occlusive pathology
Abstract. Background. Tongue motility disorders that occur in the practice of neurologists are a consequence of a large number of various pathologies. The most common diseases which may be accompanied by tongue motility disorders are acute cerebrovascular accidents and their long-term effects. A widespread method to diagnose muscle function disorders is surface electromyography. The purpose of this study was to improve the method of electromyo-graphic diagnosis of tongue motility disorders in patients with long-term consequences of acute cerebrovascular accidents combined with occlusive defects. Materials and methods. According to the objective, we carried out a cross-sectional, case-control study. The clinical study group included 87 patients. The control group consisted of 40 people. The methods for clinical examination of patients included collection of complaints, medical history and disease, neurological examination in the hospital during the admission for planned treatment for cerebrovascular disease consequences. Dental examination included external and oral examination to detect defects in the dentition and to determine the severity of the carious process. Electromyographic study of the tongue muscles was carried out with the help of device developed by us for surface global elec-
tromyography. Results. When comparing the parameters in patients of the study group with that of control group, we determined statistically significant differences (p < 0.05) between the quantitative indices of the interference curve by the maximum and the average amplitude of resting and tension periods, as well as by the average frequency of tension period. The obtained results indicate the necessity of further studies of this technique with an increase in the number of patients and their distribution into subgroups depending on the level of damage to the nervous system. To increase the statistical power of further researches, it is recommended to differentiate the patients into a clinical group with combined pathology and separate comparison groups with neurological and occlusive pathology. Conclusions. High caries severity and its complications in neurological patients indicate the possibility of involving dental practitioners for the diagnosis and rehabilitation of these patients. Analysis of the obtained data shows the feasibility of using the proposed method of electromyography to improve the algorithms for diagnosis of neurological diseases.
Keywords: neurodentistry; motor neuron disease; electromyo-graphy
