CC BY
21
Оригинальные исследования
®
УДК 616.8-06:616.313-009.1
DOI: 10.22141/2224-0586.3.90.2018.129495
Циганок О.В., Кндй Д.Д., Малюченко М.М.,
Оджубейська О.Д., Калашников Д.В., Король М.Д.
ВДНЗУ «Укра/нська медична стоматолопчна академя», м. Полтава, Укра/на
Електромiографiчна дiагностика порушень моторики язика невролопчного генезу у пащенпв з оклюзiйною патологieю
Резюме. Актуальтсть. Розлади моторики язика, що зустрiчаються в практищ лiкарiв-невро-логiв, е на^дком великог кiлькостi рiзноманiтних патологш. Найпоширеншими захворюван-нями, що можуть супроводжуватисярозладами лшгвомоторики, е гострi порушення мозкового кровообку та х вiддаленi на^дки. Актуальним залишаеться питання участi лкаря-стома-толога у мiжгалузевому пiдходi до дiагностики порушень моторики язика. Поширеним методом дiагностики розладiв функщонування м'язiв е поверхнева електромiографiя. Мета. Удо-сконалення методики електромiографiчноi дiагностики патологи лшгвомоторики у пацiентiв iз вiддаленими на^дками гострих порушень мозкового кровообку в комбшаци з оклюзшними дефектами. Матергали та методи. Вiдповiдно до поставленоiмети нами було виконано попе-речне до^дження «випадок — контроль». До клiнiчноi групи до^дження увшшли 87пацiентiв. Контрольну групу становили 40 оаб. Методика клШчного обстеження пацiентiв включала збiр скарг i анамнезу життя та захворювання, неврологiчне обстеження у стацiонарi тд час над-ходження на планове лкування вiд на^д^в перенесених цереброваскулярниххвороб. Стомато-логiчне обстеження включало зовншнш огляд i обстеженняротовоi порожнини щодо наявностi дефектiв зубних рядiв i визначення iнтенсивностi карюзного процесу. Електромiографiчне до-^дження м'язiв язика вiдбувалося за допомогою розробленого нами пристрою для поверхневоi глобальноi електромюграфи. Результати. При до^джент iнтерференцiйноi кривоi у пащен-тiв даноi групи було видыено декыька титв патертв, характерних для неврологiчних уражень центрального або периферичного мотонейрона. Для пiрамiдного патерну перюду спокою характерно збереження нормального вигляду iзолiнii з вiзуально тдвищеною амплтудою та пооди-нокими потенщалами фасцикуляцш. Перюд довыьного максимального напруження характе-ризуеться збереженням вигляду нормальноi веретеноподiбноi кривоi з вiзуальним зменшенням максимальноi амплтуди. Для ураження периферичного мотонейрона характерний розрiдже-ний характер кривоi на фот тдвищення амплтуди довыьного максимального напруження, що вiдповiдае процесам решнерваци. При порiвняннi показни^в пацiентiв клiнiчноi групи з отри-маними даними до^джуваних контрольноi групи нами були отримат статистично вiрогiднi (р < 0,05) вiдмiнностi мiж кыькюними показниками iнтерференцiйноi кривоi за максимальною та середньою амплтудою перiодiв спокою та напруження, а також за середньою частотою перюду напруження. Висновки. Висо^ показники iнтенсивностi карiесу та його ускладнень у неврологiчних пацiентiв свiдчать про можливють залучення лiкарiв-стоматологiв до дiагнос-тики та реабштаци даних хворих. Аналiз отриманих даних свiдчить про можливють засто-сування запропонованоiметодики електромюграфи для вдосконалення алгоритмiв дiагностики неврологiчних захворювань.
Ключовi слова: нейростоматологiя; цереброваскулярт хвороби; порушення моторики мовлення
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyhsostoanij»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Циганок Олександр Васильович, кандидат медичних наук, асистент кафедри пропедевтики ортопедичноТстоматологи, Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», вул. Шевченка, 34, м. Полтава, 36011, УкраТна; е-mail: alexander.umsa@gmail.com; контактний тел.: +38 (066) 355 60 61. For correspondence: Alexander Tsyganok, PhD, Assistant at the Department of propedeutics of orthopedic dentistry, State Higher Education Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Shevchenko st., 23, Poltava, 36011, Ukraine; е-mail: alexander.umsa@gmail.com; phone: +38 (066) 355 60 61.
Вступ
Розлади моторики язика, що зустрiчаються у практищ лiкарiв-неврологiв, е наслщком велико! кiлькостi рiзноманiгних пагологiй [1, 2]. Таю розлади часто мають рiзноманiгний егiопагогенез i потребують диференцiйованих пiдходiв до !х дiа-гносгики та лiкування [3]. У наш час вiдомi невроло-пчш, ендокриннi, iнфекцiйнi та вродженi патологи, що викликають порушення у моторищ язика. При клiнiчному обсгеженнi симптоматика таких хвороб може значно вiдрiзнятися або бути подiбною, що ускладнюе диференцiальну дiагносгику [3, 4]. Серед невролопчних пагологiй з даною симптоматикою поширеними е дисциркуляторна енцефалопагiя, черепно-мозкова травма, госгрi порушення мозко-вого кровооб^, ексграпiрамiднi та нервово-м'язовi патологи [5—7].
Найпоширешшими захворюваннями, що мо-жуть супроводжуватися розладами лшгвомотори-ки, е госгрi порушення мозкового кровообяу та !х вщдалеш наслщки [7, 8]. Ушфжоваш протоколи дiагносгики та лiкування вищезазначених патоло-гiй мютять рекомендацп щодо кураци невролопч-них пащенпв лiкарями у складi м1ждисциплшар-них груп [9, 10]. Особливо важливим такий пщхщ е в реабштацп пацiенгiв у перiодi залишкових явищ гострих порушень мозкового кровооб^.
Аналiз невролопчно! науково! перiодики вказуе на таю симптоми порушення рухово! активносп язика, як дизаргрiя та дисфапя [11—13]. Дана симптоматика часто зусщчаеться у пацiенгiв з оклюзш-ною пагологiею у виглад дефекгiв зубного ряду, що пояснюеться втратою звичного балансу м1ж твер-дими тканинами ротово! порожнини та язиком. Втрата опори твердих тканин призводить до ви-кривлення функцiй язика та порушення артикуляци мовлення [14]. Розлад ковтання також е симптомом порушення цшсносп зубного ряду. Внаслщок збiгу симптоматики м1ж пацiенгами з невролопчною та оклюзiйною пагологiею можна зробити висновок
^т
про актуальнють залучення лiкарiв-сгомагологiв до складу м1ждисциплшарних реабiлiгацiйних груп.
Актуальним також залишаеться питання учасгi лiкаря-сгомаголога у м1жгалузевому пiдходi до дiа-гностики порушень моторики язика [9]. Пошире-ним методом дiагностики розладiв функщонування м'язiв е поверхнева елекгромiографiя [15—18]. Най-бшьш вивченою у стоматологи е методика електро-мюграфп жувальних м'язiв.
У той же час актуальною е проблема адаптацп дано! методики для вивчення стану рухово! актив-носп м'язiв язика. Вирiшення даного питання дасть можливють пiдвищити якiсть дiагностики розладiв лiнгвомоторики не лише оклюзшного, а й невроло-гiчного генезу.
Метою даного дослщження стало удосконалення методики електромюграфiчноI дiагностики патологи лiнгвомоторики у пацiентiв iз вщдаленими на-слiдками гострих порушень мозкового кровооб^ в комбшацп з оклюзшними дефектами.
Матерiали та методи
Вщповщно до поставлено! мети нами було ви-конано поперечне дослiдження «випадок — контроль». Загалом обстежено 236 пащенпв невроло-гiчного стащонару Полтавсько! обласно! клшчно! лiкарнi iм. М.В. Склiфосовського з вщдаленими наслщками гострих порушень мозкового кровообiгу ^агноз за МКХ-10 169.3—169.8 «Наслщки шфаркту або iнсульту головного мозку»). Крш^ем вiдбору у дослiдження була наявшсть оклюзшно! патологи у виглядi дефекпв зубного ряду. Критерiем виклю-чення з дослiдження стали складнi форми афазп, швидка ремiсiя симптомiв дизартрп та дисфагп, не-можливiсть пересування пацiента внаслщок тяжкого парезу або плегп, а також вщсутшсть дефектiв зубних рядiв.
1з загально! кiлькостi пацiентiв було виключено 149 оаб (71 особа вiдмовилась вщ участi у досль дженнi, у 36 оаб вiдсутнi дефекти зубних рядiв, 26
Таблиця 1. Розподл контингенту клЫчно/' групи за вком та статтю (у % вд загально/ клькост пац'1снт'1в)
Стать Всього
BiK, роки Чоловши Жшки
Абс. % Абс. % Абс. %
18-44 8 9 4 5 12 14
45-59 38 44 28 32 66 76
60-74 3 3 6 7 9 10
Всього 49 56 38 44 87 100
Стать Всього
BiK, роки Чоловши Жшки
Абс. % Абс. % Абс. %
18-44 2 5 2 5 4 10
45-59 19 47,5 15 37,5 34 85
60-74 1 2,5 1 2,5 2 5
Всього 22 55 18 45 40 100
Таблиця 2. Розпод1л контингенту контрольно/ групи за вком та статтю (у % в'щ загально/ юлькост пацснтв)
оаб не мали симптомiв порушення моторики язика, 16 осiб мали тяжш форми афазп).
До клтчно! групи дослщження увiйшли 87 па-цieнтiв (49 чоловiкiв i 38 жшок), середнiй вiк — 52 роки, з патолопею лiнговомоторики змшаного (не-врологiчного та оклюзiйного) генезу (табл. 1).
До контрольно! групи увшшли 40 оаб (22 чоловь ки та 18 ж1нок), середнш вiк — 51 рiк, яю звернулись до клiнiки кафедри пропедевтики ортопедично! стоматологи ВДНЗУ «Укра!нська медична стома-тологiчна академiя» з метою планового профшак-тичного огляду (табл. 2). Дослщжуваш контрольно! групи не мали невролопчно! патолог!! та дефекпв зубних рядiв.
Методика клiнiчного обстеження пацiентiв включала збiр скарг i анамнезу життя та захворювання, неврологiчне обстеження у стацiонарi тд час надхо-дження на планове лiкування в!д наслiдкiв перене-сених цереброваскулярних хвороб. Стоматологiчне обстеження включало зовшшшй огляд i обстеження ротово! порожнини на наявнiсть дефектiв зубних ря-дiв за класифiкацiею Кеннедi та визначення штен-сивностi карюзного процесу за iндексом КПВ зубiв (К — карiес; П — пломба; В — видалений).
Електромiографiчне дослiдження м'язiв язика в!дбувалося за допомогою розробленого нами пристрою для поверхнево! глобально! електромюграфи («Пристрш для запису бiоелектричного потенща-лу м'язiв язика»; Декларацiйний пат. № 115407 А Укра!на, МПК А61В 5/04. Заявл. 23.11.2016. Опубл. 10.04.2017. Бюл. №7).
Дослщження проводилось за допомогою бшо-лярних срiбних електродiв дiаметром 5 мм iз мж-електродною вiдстанню 10 мм, що закрiпленi на окремих пластикових базисах i спiльному латексно-му чохлi (рис. 1). Таким чином вдалося досягнути надшно! адгези гнучкого латексного чохла до по-верхнi язика та збереження постшно! мжелектрод-но! вiдстанi пiд час запису бюелектричних потенщ-алiв м'язiв язика.
Електроди накладалися по черзi на слизову обо-лонку нижньо! поверхнi право! та лiво! половин язика. Завдяки п!д'язиковому розташуванню елек-тродiв язик здшснював тиск на них своею вагою, що сприяло фжсаци електроду п!д час запису електро-мюграми. Реестрацiя бiопотенцiалiв м'язово! сис-теми язика вщбувалась за допомогою електромю-графа «Нейро-МВП-Мжро» виробництва компан!! «Нейрософт», що був п!д'еднаний до персонального комп'ютера з програмою для запису та аналiзу елек-тромiограм компани «Нейрософт».
Рееструючий i вiдвiдний електроди кожного з бшолярних датчикiв розташовувалися у сагггальнш площинi, а базис електродiв був паралельним вуз-дечщ язика та знаходився на вщсташ 1—2 мм в!д не!.
Методика електромiографiчного дослiдження включала визначення максимально! та середньо! амплiтуди, середньо! частоти бiопотенцiалiв м'язiв язика у перiодi спокою та пiд час напруження. Пе-рiод напруження рееструвався за допомогою функ-щонально! проби. Пащента просили натиснути
Рисунок 1. Схема пристрою для запису бюелектричних потенц1ал'1в м'яз!в язика: 1 — латексна основа електродiв; 2 — пластикова основа електродiв; 3 — срiбний електрод; 4 — мщш пров'щники до електром'юграфа
кшчиком язика на фронтальш зуби з максимально можливим зусиллям. Запис функщонально! проби здшснювався тсля попереднього тренування.
Отримаш даш обробляли методом варiащйноi статистики. Для нормально розподшених кшьюс-них ознак знаходили середне арифметичне, обчис-лювали стандартне вщхилення. Результати подано у формат M ± s, де M — середне арифметичне, s — стандартне вщхилення.
Для кшьюсних ознак, незалежно вiд виду розпо-дшу, а також для якiсних ознак застосовували об-числення медiан, верхнього та нижнього квартиля або штерквартильних iнтервалiв. Результати подано у формат Me (Q1, Q3), де Me — медiана, Q1 — ниж-нiй квартиль, Q3 — верхнш квартиль.
При порiвняннi двох груп за однiею ознакою для нормально розподшених кшьюсних ознак за умови рiвностi !х дисперсiй використовувався t-критерш Стьюдента для незалежних вибiрок. У вах iнших випадках застосовувався критерш х1-квадрат.
Статистична обробка всього цифрового матерiа-лу проводилась на персональному комп'ютерi за допомогою пакета програм Excel, Statistica ver.13, IBM SPSS Statistics ver.24.
Результати та обговорення
З анамнезу пацiентiв клшчно! групи було з'ясовано, що вс обстеженi перебували на плановому лжуванш вiд наслiдкiв перенесених цереброваскулярних хвороб. Основними скаргами пащенпв були складшсть у вимовi важкоартикульованих слiв, захлинання питвом та/або !жею.
Пiд час обстеження пацiентiв клшчно! групи було виявлено симптоматику порушення лшгвомо-торики у виглядi розладу артикуляци мовлення (ди-зартри) та/або розладу ковтання (дисфаги) (табл. 3).
1ндекс КПВ(з) у клiнiчнiй груш варшвав в!д 3 до 20 (Me = 11, Q1 = 9, Q3 = 15).
4
2
Таблиця 3. Симптоми порушення лнгвомоторики, виявлен'1 при обстеженн'1 пацснлв клЫчно/' групи (у % вД юлькост пац'/снт'/в, п = 87)
Результати ощнки порушення оклюзи у виглядi дефекпв зубних рядiв у пацiентiв першо! групи ви-кладенi в табл. 4.
При дослщженш штерференцшно! криво! у па-цiентiв дано! групи було видшено декiлька типiв патершв, характерних для неврологiчних уражень центрального або периферичного мотонейрона (рис. 2, 3).
У пащенпв iз патологiею центрального мотонейрона на бощ ураження спостериались показники, що вiдображенi в табл. 5.
Симптоми розладу лшгвомоторики Юльмсть пащен^в, n (%)
Дизартрiя 48 (55)
Дисфапя 2 (2)
Дизартрiя та дисфапя 37 (43)
Всього 87 (100)
Таблиця 4. Дефекти зубних рядiв верхньо/ та нижньо/ щелеп, виявлен'1 у пац'/снт'/в клЫчно/' групи
(у % вД к'шькост'! пац'снт'/в, п = 87)
Клас дефекту зубного ряду за класифшащею Кеннедi Кшьмсть пащенлв з дефектами зубних рядiв верхньо! щелепи, п (%) Кшьмсть пащен^в з дефектами зубних рядiв нижньо! щелепи, п (%)
1 6 (7) 6 (7)
II 0 3 (3)
III 60 (69) 60 (69)
IV 9 (10) 0
Всього 75 (100) 29 (100)
1000
2000
3000
4000
5000
6000
20500
21000
21500
22000
22500
Рисунок 2. Фрагмент електром'юграми м'яз'/в язика пацснта Н., 58 роюв, клЫчна група. Д'шгноз: ше-м'!чний '¡нсульт у басейн л'во/' середньо/ мозково/ артерП' (Дагноз за МКХ-10 — 163 ¡нфаркт головного мозку). Характеризусться зниженою максимально амплтудою штерференцшно/' криво/
Рисунок 3. Фрагмент електром 'юграми м'яз 'в язика патента В., 49 рокв, клЫчна група. Д'шгноз: 'шем'ч-ний '¡нсульт у вертебробазилярному басейн справа (д 'шгноз за МКХ-10 — I63 ¡нфаркт головного мозку). Характеризуеться розрдженим i спотвореним па-терном нтерференцйноï криво/
Таблиця 5. К'шьюснi показники нтерференцшно!' криво!' електром'юграм м'яз 'в язика на боц ураження у пац '1ент1в клЫчно! групи з патолопею центрального мотонейрона (M ± s) (n = 18)
Перюд Максимальна ампл^уда, мкВ Середня ампл^уда, мкВ Середня частота, Гц
Спокм 122,70 ± 11,35* 59,00 ± 5,49* 27,10 ± 7,16*
Довтьне максимальне напруження 409,30 ± 53,82* 117,60 ± 13,33* 105,70 ± 32,31*
Примтка: *—р < 0,05—вiрогiднiсть вДпов^ослрозпод'шу значень ознаки в групi до нормального розпод'шу.
Таблиця 6. Кшьк'юш показники нтерференцйно!' криво! електром'юграм м'язiв язика на боц ураження у пац'1ент'1в клЫчно! групи з патолопею периферичного мотонейрона (M ± s) (n = 11)
Перюд Максимальна ампл^уда, мкВ Середня ампл^уда, мкВ Середня частота, Гц
Спокм 25,65 ± 5,99* 5,53 ± 2,19* 1*
Довтьне максимальне напруження 1019,63 ± 161,22* 289,32 ± 55,83* 179,54 ± 53,47*
Примтка: *—р < 0,05—вiрогiднiсть вдпов^ост розподлу значень ознаки в групI до нормального розподлу.
Таблиця 7. КлькСн показники /нтерференц'/йно) кривоУ електромограм м'яз 'в язика досл'!джуваних контрольно)' групи (M ± s) (n = 33)
Перюд Максимальна ампл^уда, мкВ Середня амплiтуда, мкВ Середня частота, Гц
Спокм 64,63 ± 15,92* 6,88 ± 4,23* 1*
Довтьне максимальне напруження 1709,65 ± 105,73* 424,12 ± 60,53* 419,55 ± 62,55*
Примтка: * — р < 0,05 — вiрогiднiсть в'щпов'щност'1 розподлу значень ознаки в груш до нормального розподлу.
При ураженш периферичного мотонейрона спо-стерпалися показники штерференцшно! криво!, що вщображеш в табл. 6.
Дослщжуваш контрольно! групи не скаржилися на порушення мовлення або ковтання. Симптоматики розладiв моторики язика у контрольнш груш виявлено не було.
У дослщжуваних контрольно! групи шдекс КПВ(з) варговав в!д 1 до 8 (Ме = 4, Q1 = 3, Q3 = 6).
Кiлькiснi показники штерференцшно! криво! дослщжуваних контрольно! групи вщображеш в табл. 7.
Перюд спокою м'язiв язика дослiджуваних контрольно! групи характеризувався рiвною Гзо-лжею без осциляцiй, що характерно для стану нормально! тошчно! активностi стану спокою. Перюд довшьного максимального напруження м'язiв язика дослiджуваних у контрольнш груш характеризувався поступовим наростанням амплиуди ш-терференцшно! криво! зi стабiльним плато максимального зусилля та поступовим плавним спадом амплггуди без переривань та аномальних осциля-цiй (рис. 4).
Учасникам дослщження було проведено повне клiнiчне невролопчне та стоматологiчне обсте-ження.
Дослщжуваш клтчно! групи скаржилися на порушення мовлення, а саме труднощГ у вимовГ склад-ноартикульованих слГв, порушення вимови шипля-чих звуюв — шепелявють, часте захлинання !жею та/або питвом. Даш симптоми також часто опису-ються у роботах шших авторiв [19—21].
Найчастiшим випадком при аналiзi об'ективно! симптоматики було виявлення дизартрГ! та !"! по-еднання з дисфагiею. За даними лгтератури, по-еднання симптомГв е характерним при судинних ураженнях головного мозку, оскгльки вони рщко охоплюють iзольованi дглянки мозку, що найчасть ше клшчно проявляеться бульбарним або псевдо-бульбарним синдромом [4, 22, 23].
Слщ вiдзначити високу iнтенсивнiсть карюзного процесу у кшшчшй груш, що, на нашу думку, може бути наслщком поганого загальносоматичного стану таких хворих Г свщчить про необхщнють залучен-ня лжаря-стоматолога до процесу реабштаци таких пашенпв.
У пашенпв дано! групи характерна змша кгль-юсних показниюв також вщповщала характеру нер-вового ураження. Для шрамщного патерну перюду спокою характерно збереження нормального ви-гляду ¡золши з вГзуально п!двищеною амплпудою та
7500
8000
8500
9000
9500
Рисунок 4. Фрагмент електром'юграми м'яз'в язика досл'1джуваного М., 38 роюв, контрольна група. Характеризуемся нормальним типом нтерферен-ц '1йно/ криво/
поодинокими потенщалами фасцикуляцш. Перюд довшьного максимального напруження характери-зуеться збереженням вигляду нормально! веретено-подГбно! криво! з вГзуальним зменшенням максимально! амплггуди. Для ураження периферичного мотонейрона характерний розрщжений характер криво! на фон, пщвищення амплиуди довшьного максимального напруження, що вщповщае проце-сам решнерваци.
При порГвнянш показниюв пашенпв клшчно! групи з отриманими даними дослщжуваних контрольно! групи нами були отримаш статистично вГрогщш (р < 0,05) вщмшносп мгж кгльюсними показниками штерференцшно! криво! за максимальною та середньою амплпудою перюдГв спокою та напруження, а також за середньою частотою перь оду напруження.
На нашу думку, так, результати свщчать про можливють застосування вищеописано! методики для покращення дГагностики порушень лшгвомо-торики невролопчного та оклюзшного генезу.
Отримаш результати свщчать про необхщшсть подальших дослщжень дано! методики з, збгль-шенням вибГрки пашенпв та !х розподглом на пщгрупи вщповщно до рГвня ураження нервово! системи. Для посилення статистично! потужнос-п подальших дослщжень рекомендована дифе-ренщацГя контингенту дослщження на клшГчну групу з комбшованою патолопею та рГзш групи порГвняння з невролопчною та оклюзшною патолопею.
Висновки
1. Висока штенсившсть карюзного процесу та висока поширешсть порушень оклюзи в rpyni па-цieнтiв i3 неврологiчною патологieю свiдчить про можливють розширення складу мiждисциплiнарних реабiлiтацiйних груп i3 включенням до них лiкарiв-стоматологiв.
2. Запропонована методика електромюграфи дае можливiсть виявити вiдмiнностi у показниках бюелектрично! активностi м1ж клшчною та контрольною групами.
3. Наявшсть статистично вiрогiдних вщмшнос-тей м1ж групами дослiдження свiдчить про можливють доопрацювання алгоритмiв дiагностики неврологiчних захворювань у рамках мгждисципль нарного пiдходy.
Конфлжт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлжту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп. Дослщження було профiнансовано з власних джерел.
1нформащя про внесок кожного автора:
Циганок О.В. — написання тексту; Ктдш Д.Д. — аналiз отриманих даних; Малюченко М.М. — форму-вання груп дослщження; Оджубейська О.Д. — збiр та обробка матерiалiв; Калашткое Д.В. — збiр та обробка матерiалiв; Король Д.М. — концепцiя та дизайн дослщження.
Список лiтератури
1. Holstege G. Two different motor systems are needed to generate human speech / G. Holstege, H.H. Subramanian. — 2016.
2. Adams V. A systematic review and meta-analysis of measurements of tongue and hand strength and endurance using the iowa oral performance instrument (iopi)/ V. Adams, B. Mathisen, S. Baines [et al.] // Dysphagia (0179051X). — 2013. — V 28, № 3. — P. 350-369.
3. Darley F.L. Differential diagnostic patterns of dysarthria / F.L. Darley, A.E. Aronson, J.R. Brown // Journal of speech and hearing research. — 1969. — V. 12, № 2. — P. 246-269.
4. Ishihara K. Pseudobulbar dysarthria in the initial stage of motor neuron disease with dementia: a clinicopathological report of two autopsied cases / K. Ishihara, S. Araki, N. Ihori [et al.]// European Neurology. — 2013. — V 69, № 5. — P. 270-274.
5. Tsang K..K.-T. Traumatic brain injury: review of current management strategies. / K..K.-T. Tsang, P.C. Whitfield// The British journal of oral & maxillofacial surgery. — 2012. — V. 50, № 4. — P. 298-308.
6. Karpov S.M. Structure and specific diagnostic features of neurologic deficiencies in patients with maxillofacial injuries admitted to stavropol maxillofacial surgery unit / S.M. Karpov, D.I. Khristoforando, R.R. Semenov[et al.] // Stomatologiia. — 2014. — V 93, № 4. — P. 27-29.
7. Lee M.J. Characteristics of stroke mechanisms in patients with medullary infarction / M.J. Lee, Y.G. Park, S.J. Kim [et al.] // European Journal of Neurology. — 2012. — V. 19, № 11. — P. 1433-1439.
8. Zhang D.P. Basilar artery bending length, vascular risk factors, and pontine infarction / D.P. Zhang, S.L. Zhang, J.W. Zhang [et al.] // Journal of the Neurological Sciences. — 2014. — V 338, № 1-2. — P. 142-147.
^Ш
9. Ono T. Collaboration of a dentist and speech-language pathologist in the rehabilitation of a stroke patient with dysarthria: a case study / T. Ono, M. Hamamura, K. Honda, T. Nokubi // Gerodontology. — 2005. — V. 22, № 2. — P. 116-9.
10. Циганок О. Взаемозв 'язок оклюзшних дефектiв та розладiв лтгвомоторики на фот неврологiчноi патологН в практищ лжаря-ортопеда-стоматолога / О. Циганок, М. Березш, В. Новков // Вкник проблем бюлоги i медици-ни. — 2016. — V. 1(131), № 3. — P. 262-265.
11. Enderby P. Disorders of communication: dysarthria / P. Enderby // Handbook of Clinical Neurology. — 2013. — V. 110. — P. 273-281.
12. Pongmoragot J. Bilateral medial medullary infarction: a systematic review / J. Pongmoragot, S. Parthasarathy, D. Selchen, G. Saposnik// Journal of Stroke and Cerebrovascular Diseases. — 2013. — V. 22, № 6. — P. 775-780.
13. Selley W.G. Dysphagia following strokes: clinical observations of swallowing rehabilitation employing palatal training appliances /W.G. Selley, F. Hon, M.T. Roche[et al.] // Dysphagia. — 1995. — V. 10, № 1. — P. 32-35.
14. Циганок О. Розповсюджешсть оклюзшних порушень у пацiентiв з ознаками патологН моторики язика / О. Циганок, М. Березш, В. Новков// Укршнський стоматологiчний альманах. — 2016. — V. 1, № 3. — P. 80-83.
15. Drost G. Fasciculation potentials in high-density surface emg / G. Drost, B. U. Kleine, D.F. Stegeman [et al.] // Journal of clinical neurophysiology: official publication of the American Electroencephalographic Society. — 2007. — V. 24. — P. 301-307.
16. Winslow J. Automatic classification of motor unit potentials in surface emg recorded from thenar muscles paralyzed by spinal cord injury / J. Winslow, M. Dididze, C.K.. Thomas// Journal ofNeuroscience Methods. — 2009. — V. 185, № 1. — P. 165-177.
17. Kayalioglu M. Roles of intrinsic and extrinsic tongue muscles in feeding: electromyographic study in pigs / M. Kayalioglu, V. Shcherbatyy, A. Seifi, Z.J. Liu // Archives of Oral Biology. — 2007. — V. 52, № 8. — P. 786-796.
18. Minetto M.A. Reliability of a novel neurostimulation method to study involuntary muscle phenomena / M.A. Minetto,
A. Botter, R.. Ravenni [et al.] // Muscle and Nerve. — 2008. — V. 37, № 1. — P. 90-100.
19. Statement P. Dysphagia diagnosis and treatment: a mul-tidisciplinary challenge / P. Statement. — Springer US, 2014. — P. 121-181
20. Morimoto N. Assessment of swallowing in motor neuron disease and asidan/sca36 patients with new methods / N. Mori-moto, T. Yamashita, K. Sato [et al.]// Journal of the Neurological Sciences. — 2013. — V. 324, № 1-2. — P. 149-155.
21. Nuckolls A.L. Tongue force and tongue motility are differently affected by unilateral vs bilateral nigrostriatal dopamine depletion in rats/A.L. Nuckolls, C. Worley, C. Leto [et al.]//Behavioural Brain Research. — 2012. — V. 234, № 2. — P. 343-348.
22. Grunseich C. Spinal and bulbar muscular atrophy: pathogenesis and clinical management. / C. Grunseich, C. Rinaldi, K.H. Fischbeck// Oral diseases. — 2014. — V. 20, № 1. — P. 6-9.
23. Abraham S.S. Co-occurrence of dystonic and dyskinetic tongue movements with oral apraxia in post-regression dysphagia in classicalrett syndrome years of life 1 through 5/S.S. Abraham,
B. Taragin, A. Djukic // Dysphagia. — 2015. — V. 30, № 2. — P. 128-138.
Отримано 04.01.2018 ■
ЦыганокА.В., Киндий Д.Д., Малюченко Н.Н., Оджубейская О.Д., Калашников Д.В., Король М.Д. ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава, Украина
Электромиографическая диагностика нарушений моторики языка неврологического генеза у пациентов с окклюзионной патологией
Резюме. Актуальность. Расстройства моторики языка, встречающиеся в практике врачей-неврологов, являются следствием большого количества различных патологий. Наиболее распространенными заболеваниями, которые могут сопровождаться расстройствами лингвомоторики, являются острые нарушения мозгового кровообращения и их отдаленные последствия. Актуальным остается вопрос участия врача-стоматолога в межотраслевом подходе к диагностике нарушений моторики языка. Распространенным методом диагностики расстройств функционирования мышц является поверхностная электромиография. Цель. Усовершенствование методики электромиографической диагностики патологии лингвомоторики у пациентов с отдаленными последствиями острых нарушений мозгового кровообращения в сочетании с окклюзионны-ми дефектами. Материалы и методы. В соответствии с поставленной целью нами было выполнено поперечное исследование «случай — контроль». В клиническую группу исследования вошли 87 пациентов. Контрольную группу составили 40 человек. Методика клинического обследования пациентов включала сбор жалоб, анамнеза жизни и заболевания, неврологическое обследование в стационаре при поступлении на плановое лечение последствий перенесенных цереброваскулярных болезней. Стоматологическое обследование включало внешний осмотр и обследование ротовой полости на наличие дефектов зубных рядов и определение интенсивности кариозного процесса. Электромиографическое исследование мышц языка происходило с помощью разработанного нами устройства поверхностной глобальной электромиографии. Результаты.
При исследовании интерференционной кривой у пациентов основной группы было выделено несколько типов паттернов, характерных для неврологических поражений центрального или периферического мотонейрона. Для пирамидного паттерна периода покоя характерно сохранение нормального вида изолинии с визуально повышенной амплитудой и одиночными потенциалами фасцикуляций. Период произвольного максимального напряжения характеризуется сохранением вида нормальной веретенообразной кривой с визуальным уменьшением максимальной амплитуды. Для поражения периферического мотонейрона характерен разреженный характер кривой на фоне повышения амплитуды произвольного максимального напряжения, что соответствует процессам реиннервации. При сравнении показателей пациентов клинической группы с полученными данными исследуемых контрольной группы нами были получены статистически достоверные (р < 0,05) различия между количественными показателями интерференционной кривой по максимальной и средней амплитуде периодов покоя и напряжения, а также по средней частоте периода напряжения. Выводы. Высокие показатели интенсивности кариеса и его осложнений у неврологических пациентов свидетельствуют о возможности привлечения врачей-стоматологов к диагностике и реабилитации таких больных. Анализ полученных данных свидетельствует о возможности применения предложенной методики электромиографии для совершенствования алгоритмов диагностики неврологических заболеваний. Ключевые слова: нейростоматология; цереброваску-лярные болезни; нарушение моторики речи
A.V. Tsyganok, D.D. Kindiy, N.N. Maliuchenko, O.D. Odzhubeyska, D.V. Kalashnykov, M.D. Korol
State Higher Education Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava, Ukraine
Electromyographic diagnosis of tongue movement disorders of neurogenic origin in patients with occlusion pathology
Abstract. Background. Tongue movement disorders occurred in the practice of neurologists is the consequence of a large number of various pathologies. The most common diseases that may be accompanied by lingual movement disorders are acute cerebrovascular disorders and their long-term consequences. The issue of dentist's participation in the interdisciplinary approach to the diagnosis of tongue movement disorders remains relevant. A widespread method to diagnose muscle function disorders is surface electromyography. The purpose of this study was to improve the methods of electromyographic diagnosis of tongue movement disorders in patients with long-term consequences of acute cerebrovascular accident combined with occlusive defects. Materials and methods. According to our objective, we carried out a cross-sectional case-control study. The clinical study group included 87 patients. The control group consisted of 40 people. The method for clinical examination of patients included the collection of patients' complaints, careful collection of anamnesis and disease data, neurological examination in the hospital at the admission for planned treatment for cerebrovascular disease consequences. The dental examination included external and oral analysis to detect defects in the dentition and to determine the severity of the carious process. Electromyographic examination of the tongue muscles was carried out using the device developed by us for global surface electromyography. Results. When studying the interference curve in
patients of the main group, several types of patterns characteristic of neurological lesions of the central or peripheral motor neuron were identified. The preservation of the normal form of contour line with visually increased amplitude and single potential of fasciculations were characteristic of the pyramidal pattern of the rest period. The period of arbitrary maximum stress is characterized by preserving the appearance of normal spindle curve with visual decrease in the maximum amplitude. The affection of the peripheral motor neuron is characterized by the "tenuous" curve with increasing amplitude of arbitrary maximum stress that corresponds to the processes of reinnervation. After comparing the parameters of patients in the clinical group with that of controls, we determined statistically significant differences (p < 0.05) between the quantitative indices of the interference curve by the maximum and the average amplitude of rest and stress periods, as well as by the average frequency of the stress period. Conclusions. High rates of caries severity and its complications in neurological patients indicate the possibility of involving dental practitioners for the diagnosis and rehabilitation of such patients. Analysis of the obtained data indicates the feasibility of using the proposed method of electromyography to improve the algorithms for the diagnosis of neurological diseases.
Keywords: neurostomatology; cerebrovascular diseases; speech disorders
