CC BY
236
Injj
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ
ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ
/ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.8-009:616.74-007.23 DOI: 10.22141/2224-0713.2.104.2019.161635
НЫфорова О.С., Саник О.В., Дельва МЮ.
Укранська медична стоматолопчна академя, м. Полтава, Укра'на
Синдром доброякюних фасцикуляцш (клшчж спостереження, огляд лiтератури)
Резюме. У сmаmmi наводиться опис трьох клтчних випад^в синдрому доброяксних фасцикуляцш. Обговорюються основт причини виникнення, мехатзми розвитку, особливосmi клтчног й електромо-графiчноiкартини, питання диференщальногдiагносmики та принципи лкування синдрому доброякюних фасцикуляцш. Описуеться покроковий алгоритм менеджменту пацieнmiв 1з фасцикулящями. Ключовi слова: фасцикуляци; синдром доброякюних фасцикуляцш; хвороба мотонейрона; менеджмент
Вступ
Фасцикуляци — це спонтант розряди в окремих мо-торних одиницях, що призводять до iзольованого скоро-чення невелико! кiлькостi м'язових волокон. Незважаючи на те, що фасцикуляци найчаспше пов'язують з хворобою мотонейронш або певними порушеннями обмiну речовин, вони також можуть зустрiчатися в оаб без цих розладав.
Коли неврологи стикаються з пацieнтами, у яких основною скаргою е част або тривалi фасцикуляци в м'язах, це перш за все наводить на думку про хворобу периферичного рухового нейрона. Якщо фасцикуляци супроводжуються слабыстю й атрофieю м'язiв, то щ ознаки пов'язанi iз синдромом бокового амютрофiчно-го склерозу (БАС) або з деякими шшими хрошчними захворюваннями периферичного мотонейрона ^ело-папями, спiнальними атрофiями тощо). Але в деяких пащенпв за вiдсутностi ознак ураження рухово! одини-цi, незважаючи на штенсивний дiагностичний пошук, неможливо виявити етiологiчноi' причини фасцикуляцш. У таких випадках може бути встановлений дiагноз «синдром доброяюсних фасцикуляцш» (СДФ).
Метою нашо! роботи було провести аналiз власних кль шчних спостережень СДФ, зробити огляд лператури iз цього питання й надати практичнi рекомендацй з диагностики й ль кування пацieнтiв, як! мають саме такий тип фасцикуляц1й.
Нижче наводимо три власних спостереження паць ентав з СДФ.
Кл1н1чн1 спостереження
Пащент 1. 24-рiчний чоловiк скаржиться на перь одичнi посмикування м'язiв стегон, гомiлок, стоп, що супроводжуються перюдичним напруженням i болями в литкових м'язах. Вважае себе хворим близько року. Появу вищенаведених скарг пов'язуе з перенесеним психоемоцшним стресом. Емоцшно напружений, сконцентрований на внутршшх вщчуттях. Постiйно читае в штернет-мереш про БАС (не було жодного дня без пошуив симптомiв хвороби). Регулярно мае фiзичнi навантаження (грае у футбол). Об'ективно: атлетично! тшобудови, добре розвинеш скелетнi м'язи без ознак гшотрофп. Спостерiгаються фасцикуляторнi посмикування в дрiбних м'язах стоп, литкових м'язах, по-одиною посмикування в чотириголових м'язах стегон. Поверхневi й глибою рефлекси збереженi, симетричш. Клiнiчних ознак ураження центрального й периферичного мотонейрона не спостерйалося. Чутливють збе-режена. Вiдсутнi ознаки атакси. Виявленi ознаки вегетативно! дисфункци у виглядi дистально! гшотерми, дистального гiпергiдрозу.
Пац1ент 2. 42^чний чоловiк скаржиться на перь одичш посмикування м'язiв обличчя, тулуба, школи верхнiх кiнцiвок. Вважае себе хворим близько 3 мюящв, коли вперше вiдчув посмикування в м'язах обличчя на фот психоемоцiйного напруження. Шзшше посмикування з'явились у м'язах тулуба й верхшх кiнцiвок.
© «Ммнародний неврологiчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Дельва Михайло Юрiйович, професор кафедри нервових хвороб з нейрохiрургieю та медичною генетикою, Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», вул. Шевченка, 34, м. Полтава, 36011, УкраТна; е-mail: mdelwa@gmail.com
For correspondence: M. Delva, Professor at the Department of neurological diseases with neurosurgery and medical genetics, State Higher Education Institution of Ukraine"Ukrainian Medical Stomatological Academy'; Shevchenko st., 23, Poltava, 36011, Ukraine; е-mail: mdelwa@gmail.com
Вiдмiчаe посилення посмикувань вночi, але коли в!д-волiкаeться на робот!, вони зникають. Працюе л!ка-рем. У минулому активно займався спортом (кандидат у майстри спорту з плавання). Звернувся до невролога для виключення дiагнозу БАС. Емоцiйно лабшьний. Об'ективно: атлетично! тiлобудови, мае добре розви-ненi скелетнi м'язи. У великих грудних м'язах i м'язах верхнього плечового пояса фiксуються поодиною фасцикуляци. М'язи нормально! консистенци, тонусу, без-болiснi при пальпаци, без ознак слабкостi й гшотрофи. Неврологiчний статус без особливостей.
Пащент 3. 38-рiчний чоловiк скаржиться на перю-дичнi вираженi посмикування м'язiв нижнiх кiнцiвок («шби хробаки тд шырою»), поодиною посмикування у м'язах верхшх юнщвок. Вважае себе хворим близько 1 мюяця. Стан пов'язуе з психоемоцшним перенапружен-ням на робот! й сшейними негараздами. До недавнього часу регулярно займався спортом (4 рази на тиждень грав у волейбольнш команд!), але тсля ф!зичних вправ в!дчував попршення (у вигляд! збтьшення шгенсив-ност! посмикувань), тому був вимушений припинити тренування. Об'ективно: спортивно! тлобудови, добре розвинеш скелетш м'язи без ознак гшотрофи. Груб! фасцикуляци м'яз!в гомшок, що перюдично зменшуються, але не зникають. У м'язах стоп також спостериаються фасцикуляци, менш виражеш. В шших м'язах на момент огляду фасцикуляци вщсугш. М'язово! слабкост немае. М'язи нормально! консистенци, тонусу, безболюш при пальпац!!. Невролог!чний статус без особливостей.
Ус! вищенаведен! пац!енти заперечували !нфек-цшний анамнез протягом останнього мюяця, запере-
чували вживання наркотиков ! препарапв, що можуть викликати фасцикуляци (Н-холшом!метикм, шпбгго-ри ацетилхол!нестерази, кортикостеро!ди), контакт !з токсичними речовинами (фосфорорган!чними сполу-ками), зловживання алкоголем ! кавою.
В ус!х пащентав тсля обстеження в ендокринолога були виключеш розлади функци щитопод!бно! залози.
Ус!м пац!ентам були проведен! загальнокл!н!чн! ла-бораторш досл!дження, включаючи визначення р!вшв сироваткових електролтв: Na, К, Р, Са ! Mg. Результати анал!з!в не виходили за меж! нормативних значень.
За результатами голково! електромюграфи (ЕМГ) у вс!х хворих була зареестрована спонтанна актившсть рухових одиниць — потенщали фасцикуляцш (в!д 4 до 6 потенщал!в фасцикуляцш у м'яз!). При цьому шяко! шшо! спонтанно! активност (потенщал!в ф!бриляцш чи потенщал!в гострих хвиль) виявлено не було. Потенщали рухових одиниць були незначно змшеш в па-щента 3, а саме: мало мюце шдвищення амплггуди при нормальнш тривалостц в шших пащентав потенщали рухових одиниць були в межах нормативних значень.
Обговорення власних спостережень та огляд лiтератури
Наявнють фасцикуляцш у пащента вимагае ретель-но! кл!н!чно! й паракл!н!чно! оц!нки неврологом, щоб визначити !х причину [1]. Д!агноз доброяысних фасцикуляцш, як правило, важко встановити через широкий д!апазон потенц!йних кл!н!чних стан!в, як! можуть ви-кликати !х, ! вш кидае виклик клшщистам у зв'язку з! складностями диференщально! д!агностики (табл. 1).
Таблиця 1. Основн1 причини м'язових фасцикуляц1й
Групи фасцикуляцш Захворювання та стани
Доброяюсы фасцикуляци (у здорових людей) — Випадковi (переважно в передптччях, гомiлках, великому пальцi); — спричинен вживанням кави, тютюнопалiнням, стресом, тривогою; — спричинен напруженими Ытенсивними фiзичними вправами; — iзольованi й персистуючi фасцикуляцií (декiлька мiсяцiв або роюв)
При нейрогенних розладах — Боковий амiотрофiчний склероз; — спЫальы м'язовi атрофií; — доброякюна амiотрофiя однiеí кiнцiвки (хвороба Хiраяма); — хвороба Кеннедi; — мультифокальна моторна невропа^я; — гострий переднш полiомiелiт; — радикулопатií; — периферичн невропатií; — плексопатií; — сирингомiелiя; — хвороба Крейтцфельда — Якоба; — спЫальна дистальна амiотрофiя верхнiх кiнцiвок
При метаболiчних хворобах — Тиреотоксикоз; — тетанус
При вживанн л^в та отруеннях — Н-холiномiметики; — шпб^ори ацетилхолiнестерази; — кортикостероíди; — фосфороргаычы речовини (iнсектициди, пестициди тощо); — препарати лтю
При системних захворюваннях — Iнфекцií, переважно вiруснi (В1Л-1, Т-клiтинний лейкемiчний вiрус людини 1), сифiлiс; — нейросарко'щоз.
Основним методом дiагностики, що дозволяе ви-ключити дегенерацiю периферичних мотонейронiв спинного мозку, е ЕМГ. K.R. Mills 3i cniBaBT. запропо-нували визначати електромiографiчнi вiдмiнностi фас-цикуляцiй при БАС в!д фасцикуляцiй при СДФ: потен-цiали фасцикуляцiй при БАС коротшi й мають бiльш високу частоту, шж при СДФ. Хоча характеристика нейронних розрядiв була нерегулярною в обох випад-ках, частота спайкових розрядiв при БАС була суттево вищою. Однак автори вказують на те, що форма хвиль i будова потенцiалiв фасцикуляцiй не е ч!ткими маркерами для того, щоб вiдрiзнити СДФ вiд потенцiалiв «злояысних» фасцикуляцiй [2, 3].
У розглянутих нами випадках були вщсутш ознаки го-стро! й хротчно! денервацй м'язових волокон, що в поед-наннi з вiдсутнiстю клЫчних прояв1в (м'язово! слабкостi й атрофй) дозволяе говорити про доброякiснiсть процесу та можлив1сть виключення захворювань моторного нейрона (в тому числ1 БАС). Хоча сл!д п!дкреслити, що пащенти iз фасцикуляц!ями повиннi спостерiгатись неврологом i мають повторно пройти обстеження за допомогою ЕМГ при появi сумн1в1в щодо доброякiсностi процесу. Деяк! автори вважа-ють, що в поодиноких випадках доброякiснi фасцикуляц!! можуть перейти у хворобу рухового нейрона, тому що фас-цикуляцй являють собою стан гiперзбудливостi, який пере-дуе загибелi мотонейрон1в при хворобi рухового нейрона [4]. Але, на щастя, така еволюц!я е винятком iз правила. Проте в останнш роботi пщкреслюеться важливiсть спостереження за под1бними пациентами принаймнi до 5 роив в!д першого звернення до л!каря з приводу фасцикуляцш.
У наведених нами випадках спльним було те, що всi пащенти були чолов1ками спортивно! атлетично! стату-ри, як! тривало й активно займалися фiзичними вправа-ми. 1нш1 автори також вiдмiчають, що пащенти 1з СДФ систематично займаються ф1зичними навантаженнями (силов1 тренування, б1г на довп дистанц!! тощо) або мають професй, що потребують бтьшого, н1ж зазвичай, ф1зичного навантаження (полщ!я та 1н.). Ц1каво також в!дм!тити, що серед пац1ент1в 1з БАС також част1ше зу-стр1чались особи атлетично! статури [5]. На нашу думку, цей факт може свщчити про патогенетичний вплив ф1зич-них навантажень на функцюнальну орган1зац1ю рухових одиниць, до складу яких входить периферичний мотонейрон, нервово-м'язовий синапс i м1оф1брили. Фасцикуля-ц!! е результатом спонтанних розряд1в рухових одиниць, але точний !х патоф1з1олог1чний мехашзм поки що не з'ясований. Експериментальш досл!дження пщтримують 1дею про дистальне походження фасцикуляц1й, що п!д-тверджуеться !х наявн1стю в дистальних аксональних роз-галуженнях, де в!дбуваються змши пров!дних властивос-тей 1онних канал1в, так! як коливання 1онних град1ент1в уздовж аксональних мембран [6]. Тому певна перебудова балансу нейромед1аторних систем саме в цш ланц1 при ф1зичних навантаженнях може сприяти розвитку СДФ.
Механ1зм розвитку СДФ при штенсивних ф1зичних навантаженнях може включати накопичення в1льних ра-дикал1в у нервових зак!нченнях i спричинення тривало-го м'язового збудження [7]. Втьш радикали е поб1чним продуктом при виробленш кл1тинно! енерг!!, тому чим
бтьшою буде 1нтенсивн1сть i тривал1сть ф1зичних вправ, тим бтьше втьних радикал1в буде вивтьнятись [7].
A.J. Hudson 3Í ствавт. окр1м власне фасцикуляц1й описали й шш1 зм1ни при СДФ: наявнють болючих спазм1в (крамп1) i локального м'язового болю, що посилюються при ф1зичнш активносл й зменшуються при вщпочинку, а також вщчуття он1м1ння й поколювання в кшщвках [8].
Бтьше того, як в!домо, сегментарний руховий апа-рат не функщонуе сепаратно, без складних надсегмен-тарних вплив1в на нього через шрам!дш, координатор-н1, ретикулосп1нальн1 та шш1 шляхи. Тому як важливий компонент патогенезу СДФ сл1д розглядати особли-вост1 функц1онування л1мб1чно! системи. Це шдтвер-джуеться тим, що в ушх наших пац1ент1в були виявлеш ознаки тривожност1, обсесивн1 прояви й анамнестичш вказ1вки на стресов1 ситуацп. Така думка висловлена також у робот1 S.S. Rana з1 сп1вавт., у як1й п!дкреслю-еться, що, кр1м в1дсутност1 невролог1чного дефщиту й патолог1чних зм1н на ЕМГ, доказом добряысного походження м'язових фасцикуляцш слщ вважати вказ1в-ки на емоцшш порушення й психосоматичш розлади в ос1б 1з тдвищеним тягарем життевих стрес1в [9]. Пере-живання пац1ент1в 1з приводу життевих негаразд1в i не-вил1ковност1 БАС попршуються доступн1стю даних про цю фатальну хворобу в 1нтернет1, симптоми яко! вони активно шукають у себе. З урахуванням вищесказаного пащенти з СДФ обов'язково потребують психотерапи.
Ми вважаемо, що застосування такого термшу, як «доброякюш фасцикуляцп атлепв», мае позитивний психотерапевтичний вплив на пащенпв, тому що по-яснюе мехашзми виникнення фасцикуляц1й i знижуе емоц1йне напруження, спричинене пошуками тяжкого захворювання.
З огляду на можливе посилення м'язових фасцику-ляц1й п1сля ф1зичних навантажень пац1ентам 1з СДФ необхщно рекомендувати ч1тке 1ндив1дуальне плану-вання частоти, штенсивносп, виду й тривалост ф1зич-них навантажень.
Симптоматичне л1кування м'язових фасцикуляцш переважно базуеться на застосуванн1 протиептептич-них препарат1в (дифен1н, карбамазеп1н), яы завдяки мембраностабшзуючим властивостям знижують збуд-лив1сть периферичних мотонейрон1в. Останн1м часом доведено, що габапентин (у доз1 вщ 300 до 600 мг трич1 на добу), в1дзначаючись мш1мальними поб1чними дь ями, значимо зменшуе фасцикуляци й крамп1 як при СДФ, так i при синдром! БАС [10].
Насамкшець важливо п!дкреслити, що для питвер-дження д!агнозу доброяк!сних фасцикуляц!й, окр!м в!дсутност! невролопчного деф!циту та зм!н на ЕМГ, важливе значення мае наявн!сть в анамнез! емоцшних розлад!в i психосоматичних захворювань в ошб, як! вщчувають п!двищений тягар стресових навантажень в жит. Тому застосування саме термшу «доброяисш фасцикуляцй' атлет!в» чинить позитивний психотерапевтичний вплив на пащенпв.
На завершення наводимо розроблений i апробова-ний нами покроковий алгоритм дай для невролопв, як! стикаються з пащентами з фасцикуляц!ями.
Алгоритм дм для невролопв, як1 стикаються з пац1ентами з фасцикуляц1ями
1. Виключити «злояысш» фасцикуляци:
— ретельне невролопчне обстеження пацieнта (виключити м'язову слабысть та атрофiю, змши м'язового тонусу й глибоких рефлекшв, наявнiсть патологiчних рефлексiв);
— виключити ендокринш порушення (тиреотоксикоз) та електролггш порушення (рiвнi сироваткових електролтв: Na, К, Р, Са i Mg);
— виключити зловживання кавою, алкоголем, тю-тюнопалiння, вживання наркотичних речовин, вплив токсичних речовин;
— виключити можливу побiчну дiю лiкiв, як! вживае пацieнт (Н-холшом!метики, шпбггори ацетилхолшес-терази, кортикостеро!ди);
— направити пащента на голкову ЕМГ.
2. Встановити д!агноз «синдром доброяюсних фас-цикуляцш».
3. Роз'яснити пащенту нешюдливють ! доброяыс-нють м'язових посмикувань ! шляхи !х зменшення (знизити штенсивнють, частоту й тривалють ф!зичних навантажень, виключити або мМмально знизити вжи-вання алкоголю й кофе!ну).
4. За наявност супутшх тривожних ! депресивних розлад!в — призначити консультацш психотерапевта з в!дпов!дним медикаментозним ! немедикаментозним (аутотреншг, когштивна поведшкова терашя, методи релаксаци) л!куванням.
5. При значному вплив! фасцикуляцш на якють життя пащента — розглянути можливють симптоматично! терапи (габапентин 300—600 мг трич! на добу до зменшення вираженост фасцикуляцш !з поступовим зменшенням дози до повно! в!дмши препарату).
6. При появ! будь-яких сумн!в!в Щодо доброяЮсносЛ фасцикуляцш — направити пащента на повторну голкову ЕМГ.
7. Обов'язковий динамiчний нагляд 1 раз на 6 мюя-щв протягом щонайменше наступних 2 роыв.
Конфлiкт штереив. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлшту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
Список лiтератури
1. Benign fasciculations and corticosteroid use: possible association? An update / M. Orsini, F.R. Sztajnbok, F.B. Oliveira [et al.]// Neurol. Int. - 2011. - Vol. 3(2). - ell. Doi: 10.4081/ni.2011.e11.
2. Mills K.R. Detecting fasciculations in amyotrophic lateral sclerosis: duration of observation required/K.R. Mills//Neurol. Neuro-surg. Psychiatry. - 2011. - Vol. 82. - P. 549-51.
3. Mills K.R. Characteristics of fasciculations in amyotrophic lateral sclerosis and the benign fasciculation syndrome / K.R Mills // Brain. - 2010. - Vol. 133. - P. 3458-69.
4. Carvalho M. Cramps, muscle pain and fasciculations: not always benign? / M. Carvalho, M. Swash // Neurology. - 2004. -Vol. 63. - P. 721-3.
5. Premorbid weight, body mass, and varsity athletics in ALS/ N. Scarmeas, T. Shih, Y. Stern [et al.] // Neurology. - 2002. -Vol. 59. - P. 773-5.
6. Fasciculations and cramps: how benign? Report of four cases progressing to ALS/ V. Singh, J. Gibson, B. McLean [et al.]// J. Neurol. - 2010. - Vol. 258. - P. 573-8.
7. Oxidative stress levels are raised in chronic fatigue syndrome and are associated with clinical symptoms / G. Kennedy, VA Spence, M. McLaren [et al.]//Free Radical. Biol. Med. - 2005. - Vol. 39. - P 584-9.
8. Hudson A.J. The muscular pain-fasciculation syndrome / A.J. Hudson, W.F. Brown, J.J. Gilbert // Neurology. - 1978. -Vol. 28. - P. 1105-9.
9. Comparison of psychosocial factors between patients with benign fasciculations and those with amyotrophic lateral sclerosis / S.S. Rana, C.J. Schramke, A. Sangha [et al.] // Annals of Indian Academy of Neurology. - 2009. - Vol. 12(2). - P. 108-10. Doi: 10.4103/0972-2327.53079.
10. Benign fasciculations responsive to gabapentin / C.M. Forceli-ni, F.T. Rotta, N. Posenato[et al.]//Arq. Neuropsiqiatr. - 2007. -Vol. 65(4-A). - P. 1015-7.
Отримано 27.12.2018 ■
НикифороваЕ.С., СаникА.В., Дельва М.Ю.
Украинская медицинская стоматологическая академия, г. Полтава, Украина
Синдром доброкачественных фасцикуляций
Резюме. В статье приводится описание трех клинических случаев синдрома доброкачественных фасцикуляций. Обсуждаются основные причины возникновения, механизмы развития, особенности клинической и электромиографической картины, вопросы дифференциальной диагностики и прин-
(клиничecкиe нaблюдeния, o63OP литepaтypы)
ципы лечения cиндpомa добpокaчеcтвенныx фacцикyляций. Oпиcывaетcя пошaговый a^rap^rn менеджментa тциентов с фacцикyляциями.
Ключевые слова: фacцикyляции; синдром добpокaчеcтвен-ньш фacцикyляций; болезнь мотонейрот; менеджмент
E.S. Nikiforova, O.V. Sanyk, M.Yu. Delva
State Higher Education Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava, Ukraine
Benign fasciculation syndrome:
Abstract. The article presents three clinical cases of benign fasciculation syndrome. The main causes, pathogenetic mechanisms, clinical and electromyographic picture, differential diagnosis and treatment options of benign fasciculation syndrome were discussed.
clinical cases, literature review
We proposed an algorithm for the management of patients with benign fasciculation syndrome.
Keywords: fasciculations; benign fasciculation syndrome; motor neuron disease; management
Injj
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОПЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 1
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.857-07 DOI: 10.22141/2224-0713.2.104.2019.161634
Романенко Ю.1.1, Григорова I.A.2, Романенко 1.В.1, Романенко 1Ю.3 1ДЗ «Луганський державний медичний унтерситет», м. Руб1жне, Укра!на 2Харювсыкий державний медичний унтерситет, м. Харк1в, Укра!на
3Укра!нсыкий науково-практичний центр ендокринноÏхрургЦ трансплантацИ' ендокринних орган!в i тканин МОЗ Украни, м. Ки!в, Укра!на
Особливост больового синдрому у па^енлв з ешзодичним i хрошчним головним болем напруження
Резюме. Актуальтсть. Головний биь напруження (ГБН) — найбыьш поширений у популяци тип головного болю (ГБ). ДеяК до^дження показали, що м'язове напруження значно зростае 1з збльшенням частоти ГБН, болючсть м 'я3ie може зростати тд час нападiв ГБ, м 'язове напруження значно зростае 1з збльшенням частоти ГБН. Висловлено припущення, що безперервний ноцицептивний внесок периферичних мюфасщальних структур може викликати центральну сенсибшзащю i, можливо, хрошзацт головного болю. Метою до^дження було вивчення особливостей больового синдрому в пацiентiв з ешзодичним i хронiчним головним болем напруження. Матерiали та методи. Було обстежено 108 пацiентiв (55чоловшв, 53 жшки) з дiагнозами «частий етзодичний головний биь напруження» (ЕГБН) (група I, n = 64) та «хротчний головний биь напруження» (ХГБН) (група II, n = 44). Проводилося клi-нiко-неврологiчне обстеження, пальпащя перикратальних i шийних м'язiв з обох бо^в з вирахуванням числа болючостi перикратальних м'язiв (ЧБПМ) i числа болючостi м'язiв шш (ЧБМШ) для кожного патента та 1'х середне значення в груш. Для ощнки суб'ективно'1 вираженостi болю використовувався метод в1зуально'1 аналогово'1 шкали (ВАШ), для яккно1'характеристики болю — больовий опитувальник Мак-Гыла. Результати. Пащенти обстежених груп за штенсивтстю ГБ за ВАШсуттево не вiдрiз-нялися, показник був у межах помiрного з тенденщею до бльш вираженого в груш II. В обох групах при пальпаци перикратальних i шийних м'язiв з обох бо^в болючсть при пальпаци переважно була в межах вiд слабко1'до помiрноï, кр1м трапецiеподiбного таремтного м'язiв голови, де болючсть мала характер вiд помiрноï до виражено1'. У грут I порiвняно з групою II выявлено вiрогiдне перевищення показни^в ЧБПМ та ЧБМШзлiва, ЧБПМ справа i не вiдзначено вiдмiнностей мiж ЧБМШ групи I i II справа. У пацiентiв з ЕГБН виражетсть м'язово1' болючостi знижувалася з втом, були вищими показники, що описують сенсорт та психоемоцiйнiхарактеристики болю, виявлено позитивний кореляцшний зв'язок мiж болючстю перикратальнихм^в та штенсивтстю й частотою ГБ на мюяць. У пацiентiв i-з ХГБН виявлено корелящйт зв'язки мiж ттенсивтстю, середньою тривалстю ГБ за мсяць i сенсорними та психоемоцтними характеристиками болю, що може свiдчити про залучення центральних i периферичних ноцицептивних механiзмiву патогенез хротчного ГБН. Висновки. Наявтсть м'язово1' болючостi, сенсорт та психоемоцiйнi характеристики болю необхiдно враховувати при плануванн лтувальних i реабштацтних стратегш, що буде перешкоджати прогресуванню та хротзаци ГБ i сприяти тдви-щенню якостi життя пацiентiв.
KTO40Bi слова: етзодичний головний быь напруження; хротчний головний биь напруження; болючсть перикратальних м^в; болючсть шийнихм^в; вiзуальна аналогова шкала; больовий опитувальник Мак-Плла
© «Ммнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Романенко Юрм 1горович, Луганський державний медичний ушверситет, вул. Будiвельникiв, 32, м. Руйжне ЛуганськоТ обласп, УкраТна, е-mail: romanenko.yuri@gmail.com, контактний тел.: +38 (095) 053-66-56.
For correspondence: Yuriy Romanenko, Department of Neurology, Psychiatry and Narcology, Lugansk State Medical University, Budivelnykh st., 32, Rubizhne, Lugansk region, Ukraine, е-mail: romanenko.yuri@gmail.com, phone: +38 (095) 053-66-56.
