CC BY
11
УДК 616.31-06:616.831-005.1]-085:616.74-009-073.7
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ Б1ОЛОГ1ЧНОГО ЗВОРОТНОГО ЗВ'ЯЗКУ В ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВ1Й Д1ЛЯНЦ1 В ПРОЦЕС1 РЕАБ1Л1ТАЩ1 ХВОРИХ З УСКЛАДНЕНИМ ПЕРЕБ1ГОМ ГОСТРОГО ПОРУШЕННЯ МОЗКОВОГО КРОВООБ1ГУ
К.Д. ТОНЧЕВА1, Д.М. КОРОЛЬ1, М.Д. ТОНЧЕВ2
1 Укра'шська медична стоматологiчна академiя, м. Полтава 2 Полтавська обласна кшшчна лшарня iMeHi М.В. Склiфосовського
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфл^ штереав (Ми заявляемо, що у нас немае нiякого конфлiкту штереав). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интере-
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'ектiв дослiдження (людина/тварина) не пiдпадае пiд вимоги пол^ики щодо роз-криття шформацп фшансування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
*Date of submission — 26.08.18 *Date of acceptance — 12.09.18
*Дата подачi рукопису — 26.08.18 *Дата ухвалення — 12.09.18 *Дата подачи рукописи — 26.08.18 *Дата одобрения к печати — 12.09.18
Мета роботи — визначити перспективи використання апарат1в бюлог1чного зворотного зв'язку в щелепно-лицьовш дыянщ у пащентгв з вираженим неврологгчним дефщитом за гем1-типом тсля гострого порушення мозкового кровооб1гу (ГПМК).
Mamepia^u та методи. На баз1 Полтавськог обласног клШчног л1карн1 в 2017-2018рр. об-стежено 50 хворих з ускладненим переб1гом ГПМК за гемтипом.
Результаты. У пащентгв зураженою внутршньою капсулою неврологгчний дефщит спо-стер1гаеться у вигляд1 не лише гемтарез1в, а й порушення роботи нервово-м'язового аппарату щелепно-лицьовог дглянки. В осгб 1з тяжким перебггом гнсульту ураження м'язгв щелепно-ли-цьовог дшянки мае таю вияви: неможлив1сть розб1рливого мовлення; дисфаг1я (у 28 % ос1б); порушення повноцтного жування у зв'язку з неможлив1стю формування яшсног харчовог грудки, а iнколи — утримання ргдког гж1 в ротовш порожниш при порушент роботи кругового м'яза рота. У результатг мае мгсце недогдання протягом усього етапу реабштацгг. Так, у 57 % пацгентгв зменшилася маса тыа протягом перших 6 мгс вгдновного перюду, а 22 % страждали вгд недогдання на 6-му мгсяцг тсля гнсульту.
Висновки. Проведений аналгз доводить можливгсть застосування бюлоггчного зворотного зв'язку на основг електромюграфи у щелепно-лицьовш дыянцг для кращог реабштацгг
хворих з ускладненим переб1гом ГПМК за гемтипом, що сприяе вгдновленню координованог дп нервово-м'язового аппарату зубощелепног дшянки. Вдосконалення реабттацшних заход1в у щелепно-лицьовт дтянщ для хворих з вираженим неврологiчним дефщитом тсля перене-сеного iнсульту мае важливе значення для швидшого повернення гх до повноцтного життя.
Ключов1 слова: нервово-м'язовий комплекс; шсульт; гостре порушення мозкового крово-o6iry; бюлопчний зворотний зв'язок; електромiографiя; невролопчний дефщит.
DOI 10.26683/2304-9359-2018-3(25)-76-81
Перелт скорочень
БЗЗ Бюлопчний зворотний зв'язок
ГПМК Гостре порушення мозкового кровооб^
ЕМГ Електромiографiя
Одним з наслщюв гострого порушення мозкового кровооб^ (ГПМК) е виражений неврологiчний дефщит, який виникае при ура-женш внутршньо'' капсули. За статистичними даними, половина пащенпв, якi перенесли шсульт, мають низку сенсорних та рухових розладiв. Наслiдками ГПМК можуть бути порушення координовано'' дп нервово-м'язового апарату людини в цiлому та зубощелепно'' дi-лянки зокрема.
У пацiентiв з ГПМК на стоматолопчному статусi зазвичай не прийнято акцентувати ува-гу, адже його невiдповiднiсть не загрожуе жит-тю пацiента на вщмну вiд основно'' нозологй, але стоматолопчне здоров'я е одним з маркерiв якостi життя людини, який ютотно впливае на процес реабштаци та сощально-психолопчну сферу пацiента. З огляду на наявнють виражено-го невролопчного дефiциту однiею зi складових реабштаци пацiентiв iз цереброваскулярною патолопею е вщновлення жувально'' функци [1].
У лiтературi немае даних щодо дослщжень об'ективно' оцiнки функцiонального стану зу-бощелепного апарату в хворих з вираженим невролопчним дефiцитом пiсля ГПМК. Ро-боти, якi б висвiтлювали лшування порушень нервово-м'язового апарату щелепно-лицьово'' дшянки у хворих з шсультом, також вщсутш.
Тончева Катерина Дмитрiвна
лкар стоматолог-ортопед,
acnipaHm кафедри пропедевтики ортопедично'1
стоматологИ УкратськоИ медично'1 стоматологiчноi
академи, асистент кафедри
Адреса: 36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
Тел. моб.: (050) 579-06-33
E-mail: tonchysik@gmail.com
Мета роботи — визначити перспективи використання апара^в бюлопчного зворотно-го зв'язку в щелепно-лицьовш дшянщ у пащ-eнтiв з вираженим невролопчним дефiцитом за гемiтипом пiсля гострого порушення мозкового кровооб^.
Матер1али та методи
На 6азi Полтавсько'1 обласно! кшшчно! ль карнi в 2017-2018 рр. обстежено 50 хворих з ускладненим переб^ом ГПМК за гемтипом.
Одним iз сучасних метсдав дiагностики стану щелепно-лицьово! дiлянки е електро-мiографiя (ЕМГ), яка рееструе 6iоелектричнy активнiсть м'язiв жувально! та мiмiчноi груп. Цей метод у поеднанш з клiнiчним обстежен-ням дае змогу об'ективно оцiнити функщо-нальний стан дослщжувано'1' групи м'язiв, а також провести монiторинг процесу лшуван-ня та реа6iлiтацiйних заходiв [2].
Бiологiчний зворотний зв'язок (БЗЗ) — це комплекс дiагностичних, профшактичних i ль кувальних процедур, тд час яких людинi за до-помогою зовшшньо'1' ланки зворотного зв'язку (комп'ютерна технiка) передаеться iнформацiя про стан i змши певних фiзiологiчних проце-сiв, що в подальшому створюе можливiсть !х свщомо! регуляци за рахунок тренування i тд-вищення ла6iльностi регуляторних механiзмiв. Даний метод грунтуеться на ЕМГ. Ефектив-нiсть БЗЗ на основi ЕМГ при л^ванш хворих з наслщками ГПМК щодо опорно-рухового апарату доведено даними метааналiзy та до-слщницькими роботами [3-6].
Однотипнiсть будови м'язiв (жувальш м'язи належать до скелетно1 мускулатури, як i м'язи верхньо1 та нижньо1 кiнцiвок) обгрун-товуе доцiльнiсть використання методу БЗЗ у щелепно-лицьовш дiлянцi. У цiй дiлянцi та-кож е можливiсть впливати на паретичш м'язи та 1х антагошсти, що в подальшому сприяти-ме 1х координованiй роботi та вiдновленню 1х фiзюлоriчноi рiвноваги.
Результати
За нашими даними, у пащенпв з ураже-ною внутрiшньою капсулою невролопчний дефiцит спостерiгаеться у виглядi не лише гемiпарезiв, а й порушення роботи нервово-м'язового апарату щелепно-лицьово1 дiлянки. В осiб iз тяжким переб^ом iнсульту вражен-ня м'язiв щелепно-лицьово1 дiлянки мае такi вияви: неможливють розбiрливого мовлення; дисфагiя (у 28 % оаб); порушення повнощн-ного жування у зв'язку з неможливютю фор-мування яюсно1 харчово'1 грудки, а iнколи — утримання рщко1 1ж1 в ротовiй порожниш при порушеннi роботи кругового м'яза рота.
Звичне оральне харчування потребуе ч^ко'1 координацп роботи м'язiв, а не лише вщсут-ностi дефекпв зубних рядiв. Порушення координацп погiршуе нервово-м'язовий контроль орофацiальних функцiй. Це може бути вияв-лено тд час обстеження пацiента. Зниження ефективност жування та сили утримання губ призводить до зменшення стимуляцп жуваль-но'1 групи м'язiв уражено'1 сторони та уник-нення '11 використання, що спричиняе вщнос-ну атрофш м'язово1 маси.
Обстеження хворих з шсультом при вира-женому невролопчному дефiцитi за гемiтипом показало, що мае мсце недо1дання протягом усього етапу реабштацп. Так, у 57 % пащен-тiв зменшилася маса тiла протягом перших 6 мс вiдновного перiоду, а 22 % страждали вiд недощання на 6-му мюящ пiсля iнсульту.
Обговорення
Поточна ощнка ризику, пов'язаного з хар-чуванням, потребуе проведення мошторингу низки параметрiв: можливостi корекцп ппер-салiвацii, координацп жувальних м'язiв обох сторш, тонусу губ та язика.
Одним з перспективних напрямiв виршен-ня зазначено1 проблеми е використання апара-тiв БЗЗ, якi успiшно застосовують при невро-логiчному дефiцитi в кшщвках в iнсультних пацiентiв. Найчастше розглядають спастич-нiсть та дискоординащю рухiв лише верхньо1 та/або нижньо! кшщвок, а нервово-м'язовий апарат щелепно-лицьово1 дiлянки ще1 катего-р1*1 хворих детально не вивчали, але в загаль-нш реабштацп вiдновлення координовано1 дп нервово-м'язового апарату та життево не-обхiдних функцiй е невщ'емною умовою для повернення пацiентiв до повнощнного життя, оскiльки методи, яю максимально сприяють вiдновленню та зменшують ускладнення, е важливими для вах хворих з ГПМК незалеж-но вщ рiвня швалщизацп, адже за ще1 патологи важливе значення мае естетичний аспект, а функщя зубощелепного та нервово-м'язового комплексiв.
Метою використання методу БЗЗ е корек-щя функцл групи м'язiв або окремого м'яза, а за потреби — окремих пучюв конкретного м'яза у разi анатомiчноi доступностi [4], тому виникае можливють прицiльно та вибiрково вiдновлювати функцiю ураженого м'яза або нерва. БЗЗ-сигнали пред'являють хворому на монiторi у виглядi штерференцшно1 криво1 ЕМГ або вiдображення характеристик ЕМГ в значеннях стрiлочних iндикаторiв, графшв тощо [7]. Отже, цей метод можна використо-вувати не лише як лшувальний захiд, а й для дiагностики з можливiстю постшного мошто-рингу та iнтерпретацiею результат лшуван-ня.
Для успiшного застосування БЗЗ у хворих з ГПМК насамперед необхщно врахувати не-йрофiзiологiчнi процеси, а не лише загально-прийнятi правила застосування цього методу реабштацп [8].
Використання БЗЗ у разi рухових розла-дiв у верхшх та нижнiх кiнцiвках у хворих з ГПМК показало значну ефектившсть щодо зниження спастичностi та збшьшення сили па-ретичних м'язiв [5, 9, 10], вiдновлення дiапа-зону рухiв у суглобах кшщвок та узгодженос-тi роботи м'язiв-антагонiстiв [8], що сприяе в подальшому утриманню рiвноваги при си-дшш та стояннi [4, 5, 10, 11]. Збереження ефекпв БЗЗ на основi ЕМГ, що вважають задовшьними та добрими результатами тре-
нування, пiдтверджено пiд час контрольного обстеження, проведеного через 1 piK тсля за-вершення л^вання [12]. За даними iнших ав-тоpiв, вони збеpiгалися до 3 роюв [13].
Методика БЗЗ е специфiчною, оскiльки пацieнт бере активну участь у процес реабь л^аци. Завдяки монiтоpуванню процесу ви-конання вправ хворий наочно бачить ампль туду скорочення м'язiв та контролюе силу 1'х стиснення. Також наочно вщображуеться ди-намiка pеабiлiтацiйного процесу, що впливае на мотивацiю до подальших занять. Шляхом багаторазового повторення одше! вправи у пацiента ч^ко формуеться i закpiплюеться на-вичка, що дае змогу коригувати порушен фь зiологiчнi функцп, послаблюючи чи посилю-ючи дослiджуваний фiзiологiчний показник. Пащенти мають можливiсть навчитися краще контролювати piвень м'язового напруження.
Як i будь-який дiагностичний чи л^валь-ний метод БЗЗ мае низку показань та проти-показань до застосування. До абсолютних протипоказань проведення pеабiлiтацiйних заходiв за допомогою БЗЗ можна вiднести:
- тяжю психiчнi розлади;
- старечий вш, а саме осiб, в яких визна-чаеться втрата штелекту;
- дiтей молодше 4 роюв (пацiент немае можливостi усвiдомити завдання через недо-статнiсть розумових здiбностей).
До вiдносних протипоказань належать [5, 13]:
- вщсутшсть мотивацп у пащента;
- наявнiсть онкологiчних захворювань;
- наявнють мiсцевих шфекцшно-запаль-них захворювань у стадп загострення;
- наявнють загально-соматично! патоло-rii в стадп декомпенсаций
- наявнiсть травми.
Метод БЗЗ мае низку переваг, одшею з найважливших е його безболюнють та без-
References
1. Toncheva KD. Neobkhidnist ortopedychnoi reabili-tatsii khvorykh z insultom pry nevrolohichnomu de-fitsyti po hemitypu u vidnovnomu periodi [Necessity of orthopedic rehabilitation of stroke patients with neurological deficiency of hemitis in recovery period]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. 2018;18 (2):282-7. (in Ukrainian).
2. Smahlyuk LV, Lyakhovska AV Elektromiohrafiya
печнiсть у цiлому. Тренування БЗЗ на основi ЕМГ дае змогу рееструвати необхщш параме-три, безпосередньо не впливаючи на пащента. Метод е фiзiологiчним, тому що грунтуеться на можливостях оpганiзму конкретного пащента та сприяе активiзацii його власних резер-вiв. Кpiм того, метод БЗЗ мае патогенетичну спрямованють при лiкувальних та реабшта-цiйних заходах. Ще однiею перевагою е ч^ке дозування навантаження при виконанш трену-вальних вправ, 1'х контроль на кожному сеансi та монiтоpинг протягом курсу реабштацп. Це позитивно впливае на пащента, тдвищуючи його мотиващю, та, вiдповiдно, ефективнють його реабштацп.
Висновки
Проведений аналiз доводить можливiсть застосування БЗЗ на основi ЕМГ у щелепно-лицьовш дiлянцi для кращо'1 реабштацп хво-рих з ускладненим пеpебiгом ГПМК за гемь типом, що сприяе вщновленню координовано! дп нервово-м'язового апарату зубощелепно! дiлянки.
Стоматологiчне здоров'я е одним з марке-piв якост життя людини, оскiльки його по-гipшення обмежуе можливостi спiлкування та самоpеалiзацii.
Удосконалення pеабiлiтацiйних заходiв у щелепно-лицьовш дiлянцi для хворих з вира-женим невpологiчним дефiцитом тсля пере-несеного iнсульту мае важливе значення для швидшого повернення 1'х до повноцiнного життя.
Перспективи подальших досл1джень.
Зазначену методику заплановано застосувати у щелепно-лицьовш дшянщ у хворих з вира-женим невpологiчним дефiцитом за гем^и-пом та пiдтвеpдженою за даними ЕМГ дис-кооpдинацiею м'язового апарату тсля ГПМК.
zhuvalnykh myaziv yak metod obyektyvizatsiyi rezu-tativ likuvannya patsiyentiv iz dysfunktsiyeyu skrone-vo-nyzhn'oshchelepnoho suhlobu [EMG of masticatory muscles as a method of objectivizing the results of treatment of patients with temporomandibular joint dysfunction]. Svit ortodontiyi. 2016;1:10-6. (in Ukrainian). 3. Burnside IG, Tobias HS, Bursill D. Electromyographic feedback in the remobilization of stroke patients: a controlled trial. Arch. Phys. Med. Rehabil. 1982 May;63(5):217-22.
4.
5.
6.
7.
Shevtsov VI, Skripnikov AA, Shein AP. Primeneniye biologicheskoy obratnoy svyazi po elektromiogramme v kompleksnom lechenii bolnykh s tsentralnymi gemi-parezami (obzor literatury) [The use of biofeedback by electromyogram in the complex treatment of patients with central hemiparesis (literature review)]. Geniy Ortopedii. 2007;1:142-7. (in Russian). Kerdoncuff V, Durufle A, Petrilli S et al. Interest of visual biofeedback training in rehabilitation of balance after stroke. Ann Readapt Med Phys. 2004 May;47(4):169-76; discussion 177-8. French. PubMed PMID: 15130715.
Platz T. Evidence-based arm rehabilitation — a systematic review of the literature. Nervenarzt. 2003 0ct;74(10):841-9.
Batavia M, Gianutsos JG, Kambouris M. An augmented auditory feedback device. Arch Phys Med. Rehabil. 1997 Dec; 78(12):1389-92. PubMed PMID: 9421998.
Davis AE, Lee RG. EMG biofeedback in patients with motor disorders: an aid for coordinating activi-
ty in antagonistic muscle groups. Can. J. Neurol. Sci. 1980;7(3):199-206.
9. Basmajian JV Biofeedback in rehabilitation: a review of principles and practices. Arch. Phys. Med. Rehabil. 1981 Oct;62(10):469-75.
10. Inglis J, Donald MW, Monga TN, Sproule M, Young MJ. Electromyographic biofeedback and physical therapy of the hemiplegic upper limb. Arch. Phys. Med. Rehabil. 1984 Dec;65(12):755-9. PubMed PMID: 6391417.
11. Cheng PT, Wu SH, Liaw MY, Wong AM, Tang FT. Symmetrical body-weight distribution training in stroke patients and its effect on fall prevention. Arch. Phys. Med. Rehabil. 2001 Dec;82(12):1650-4. PubMed PMID: 11733877.
12. Wolf SL, Baker MP, Kelly JL. EMG biofeedback in stroke: a 1-year follow-up on the effect of patient characteristics. Arch. Phys. Med. Rehabil. 1980 Aug;61(8):351-5. PubMed PMID: 7406672.
13. Wolf SL, Baker MP, Kelly JL. EMG biofeedback in stroke: effect of patient characteristics. Arch. Phys. Med. Rehabil. 1979 Mar;60(3):96-102. PubMed PMID: 485806.
ПЕРСПЕКТИВЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ БИОЛОГИЧЕСКОМ ОБРАТНОЙ СВЯЗИ В ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ В ПРОЦЕССЕ РЕАБИЛИТАЦИИ БОЛЬНЫХ С ОСЛОЖНЕННЫМ ТЕЧЕНИЕМ ОСТРОГО НАРУШЕНИЯ МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ
Е.Д. ТОНЧЕВА1, Д.М. КОРОЛЬ1, М.Д. ТОНЧЕВ2
1 Украинская медицинская стоматологическая академия, г. Полтава
2 Полтавская областная клиническая больница имени Н.В. Склифосовского
Цель работы — определить перспективы использования аппаратов биологической обратной связи в челюстно-лицевой области у пациентов с выраженным неврологическим дефицитом по гемитипу после острого нарушения мозгового кровообращения (ОНМК).
Материалы и методы. На базе Полтавской областной клинической больницы в 20172018 гг. обследованы 50 больных с осложненным течением ОНМК по гемитипу.
Результаты. У пациентов с пораженной внутренней капсулой неврологический дефицит наблюдается в виде не только гемипарезов, но и нарушения работы нервно-мышечного аппарата челюстно-лицевой области. У лиц с тяжелым течением инсульта поражение мышц челюст-но-лицевой области имеет следующие проявления: невозможность разборчивой речи; дисфа-гия (у 28 % лиц); нарушение полноценного жевания в связи с невозможностью формирования качественного пищевого комка, а иногда — удержания жидкой пищи в ротовой полости при нарушении работы круговой мышцы рта. В результате имеет место недоедание в течение всего этапа реабилитации. Так, у 57 % пациентов уменьшилась масса тела в течение первых 6 мес восстановительного периода, а 22 % страдали от недоедания на 6-м месяце после инсульта.
Выводы. Проведенный анализ доказывает возможность применения биологической обратной связи на основе электромиографии в челюстно-лицевой области для лучшей реабилитации больных с осложненным течением ОНМК по гемитипу, что способствует восстановлению координированного действия нервно-мышечного аппарата зубочелюстной области. Совершенствование реабилитационных мероприятий в челюстно-лицевой области для больных с выраженным неврологическим дефицитом после перенесенного инсульта имеет важное значение для более быстрого возвращения к полноценной жизни.
Ключевые слова: нервно-мышечный комплекс; инсульт; острое нарушение мозгового кровообращения; биологическая обратная связь; электромиография; неврологический дефицит.
PROSPECTS FOR THE USE OF BIOFEEDBACK IN THE MAXILLOFACIAL REGION IN THE PROCESS OF REHABILITATION OF PATIENTS WITH ACUTE IMPAIRMENT OF BRAIN BLOOD CIRCULATION
K.D. TONCHEVA1, DM. KOROL1, M.D. TONCHEV2
1 Ukrainian Medical Dental Academy, Poltava
2 Poltava Regional Clinical Hospital M.V. Sklifosovsky
Objective — to determine the prospects for the use of biofeedback devices in the maxillofacial region in patients with a pronounced neurological deficit in hemitype after stroke.
Materials and methods. On the basis of the Poltava Regional Clinical Hospital in 2017-2018 50 patients were examined with a complicated course of acute cerebral circulatory disorders according to hemithiasis.
Results. In patients with an affected inner capsule, a neurological deficit is observed not only in the form of hemiparesis, but also in violation of the work of the neuromuscular apparatus of the maxillofacial region. In people with severe stroke, the lesions of the muscles of the maxillofacial region have the following manifestations: the impossibility of intelligible speech; dysphagia (in 28 % of individuals); violation of full chewing due to the inability to form a high-quality food lump, and sometimes the retention of liquid food in the mouth in violation of the circular muscle of the mouth. As a result, malnutrition occurs during the entire rehabilitation phase. 57 % of patients lost weight during the first 6 months of the recovery period, and 22 % suffered from malnutrition in the sixth month after a stroke.
Conclusions. This analysis proves the possibility of using biofeedback on the basis of electromyography in the maxillofacial area for better rehabilitation of patients with a complicated course of stroke in hemithiasis, which helps to restore the violation of the coordinated action of the neuromuscular apparatus of the dentofacial region. Improving rehabilitation activities in the maxillofacial area for patients with marked neurological deficit after a stroke is an important aspect for a faster return to full-fledged life.
Key words: neuromuscular complex; stroke; acute cerebrovascular accident; biofeedback; electromyography; neurological deficit.
