CC BY
124
В. I. Борейко
академж АЕН Украты м. Pieme
ЕКЗОГЕНН1 ТА ЕНДОГЕНН1 ЧИННИКИ РЕЦЕСП УКРА1НСЬКО1 ЕКОНОМ1КИ
В XXI СТОЛ1ТТ1
ХХ1 столiття украшська економiка зусщчала з надь ею на динамiчний розвиток, осюльки, економiчний спад дев'яностих роив попереднього столитя залишився в ми-нулому. Однак, за дванадцять роив третього тисячолiття вона стикнулася з трьома рецесiями, пiк яких припав на 2005, 2009 i 2012 роки. При чому, вони повторюються насттьки часто, що закономiрно виникае питання: чи вдасться нацюнальному господарству коли-небудь вийти на рiвень 1990 року? Важливо, також, оцшити, якi причини, екзогеннi, чи ендогенш, визвали кризовi явища в Укра1ш? Слiд вiдмiтити, що впчизняш урядовцi в пояс-неннi чинниюв, що спричиняють фiнансово економiчнi кризи в нашш кра1ш е далеко не орипнальними. Неза-лежно вщ полгтично1 приналежностi керiвники Кабiнету Мшстрш Украши пояснювали i пояснюють рецесш, яка вiдбуваеться при 1х керiвництвi, зовнiшнiми факторами, а саме зменшенням попиту на украшський експорт на зовшшнк ринка та вiдтоком шоземного фiнансового капиталу з Украши. Та чи це дшсно так? Без вщповщ на це питання неможливо завчасно розробляти та впроваджу-вати антикризовi заходи, а значить фiнансовi та еконо-мiчнi кризи в нашш крш'ш i дальше будуть повторювати-ся з перюдичнютю в 4—5 роив.
Аналiз останшх дослщжень. Питання обГрунтування напрямiв забезпечення динамiчного розвитку нацюналь-но1 економiки i пiдвищення конкурентоспроможностi впчизняно1 продукцй, як передумови зростання добро-буту громадян Украши, в останнi роки дослщжували най-вiдомiшi украшсью вчеш, серед яких слiд видтити робо-ти О. Амошi, О. Барановського, В. Гейця, А. Гриценка, О. Кузьмша, Е. Лiбановоl, I. Луншо!, В. Опарiна, М. Пав-лишенка, В. Ткаченка, А. Чухна та ш.
При чому, в бшьшосл робiт зазначених авторiв показано, що причиною невдач нацюнально! економки в останнi двадцять роив е переважно ендогеннi фактори, а саме: сощальна орiентацiя державного бюджету, низька продуктивнiсть працi та конкурентоспроможнiсть украш-сько! продукцй, застарiлi основнi засоби та технологи, що використовуються впчизняними пщприемствами, висо-ка матеiало - та енергомютюсть наших товарiв, сировинна структура експорту та несприятливе полгтичне, фшансо-во-економiчне i правове середовище для залучення шозем-них швестицш. Проте, зовсiм шшо1 думки дотримуються украшсью урядовцi, як!, досить часто, пояснюють причини рецесш, що перюдично повторюються в нашш кра'Ы шсля 1990 року, впливом екзогенних фактс^в: 1мпортом фшан-сово! кризи та спекулятивним вщтоком iноземних фшансо-вих ресурс1в, необГрунтованим проведениям антидемшнго-вих розслщувань та безпщставними претензиями до якосл вiтчизняних товарiв на м1жнародних ринках.
Отже, актуальнiсть цього дослщження пов'язана з необхiднiсть оцiнки зовшшшх та внутрiшнiх впливiв на стабтьнють розвитку нацюнально1 економiки.
Постановка завдання. Вiдповiдно до наведеного, метою ще1 статтi е оцiнка екзогенних та ендогенних
чинниюв, яю спричинили рецеси в Украш в ХХ1 сто-л1тт1 та розроблення рекомендацш для зменшення ix негативного впливу на розвиток нацiональноi економ1ки.
Сформульована мета досл1дження передбачае ви-р1шення таких завдань:
— визначити вщмшносл у розвитку краiн з неста-б1льними економ1ками i промислово розвинутих краш та влив на них екзогенних i ендогенних чинниюв;
— проанал1зувати структуру експорту та 1мпорту, 1нвестиц1й та 1нновац1й Украши та ii готовн1сть на випа-док загрози виникнення кризових ситуацш впроваджу-вати випереджаюч1 антикризов1 захоли;
— запропонувати заходи для зменшення негативного впливу екзогенних та ендогенних чинниюв на розвиток нацюнально1 економки.
Результати дослщжень. В економ1чнш лгтератур1 до-статньо пу&шкацдй, в яких обГрунтовано, що постсощалю-тичним кранам, для поступового зменшення вщставання вщ промислово розвинутих краш свиу i досягнення 1х-нього р1вня життя та соц1ального забезпечення населенна, необхщно забезпечити щор1чне зростання валового внутр1шнього продукту (ВВП) на 6—8 %. Так, на думку академка НАН Украши В. М. Гейця для скорочення вщ-ставання Украши вщ розвинутих краш за р1внем ВВП на душу населення необххдно забезпечити середньор1чш тем-пи економ1чного зростання близько 6 % на р1к [1, с. 93].
Це ж тдтверджуе i практичний досв1д Китаю, який, починаючи з 1978 року, кожн1 10 роив подвоюе виробництво ВВП на душу населення [2, с. 11].
При чому, зростання обсяпв виробництва валового продукту Китаю вщбувалося як в умовах пщнесення свгто-во! економ1ки, так i пщ час ii рецеси. В останньому випад-ку зменшення попиту на китайську продукц1ю на м1жна-родних ринках мюцевий уряд компенсував стимулювання збтьшення споживання на внутр1шньому ринку. Водно-час, китайц1, як! завоювали ринки багатьох краш дешевизною свое1 продукцй, в останш роки наполегливо працюють над пщвищенням ii якосп, впровадженням 1нновац1йних технолог1й та освоенням випуску високотехнолопчно1 продукцй. Саме завдяки цьому "м удалося уникнути спаду в умовах, коли «штормило» всю свгтову економ1ку.
Отже, забезпечити прискорене зростання свого ВВП краши з нестабшьними економ1ками, до яких вщ-носиться Украша, можуть ттьки за рахунок пщвищен-ня продуктивност1 прац1, оновлення основних засоб1в, впровадження 1нновац1й, п1двищення якост1 продукцй та збтьшення споживчих можливостей населення.
Дещо 1ншою е ситуац1я в економ1чно розвинутих крашах. Досягнувши, за рахунок випуску шновацшно1 продукцИ та розширення сфери послуг, високого р1вня життя сво1х жител1в, так! краши докладають вс1 зусилля для збереження «статусу-кво». Для них е сприйнятли-вим щор1чне економ1чне зростання на р1вш 2—3 %. Шс-ля Велико1 депреси 1929—1933 рок1в, у високих темпах зростання нацюнального ВВП, вони бачать зародок
майбутшх криз, а тому надають перевагу невисоким, але стабгльним темпам економiчного зростання, по-стiйному пiдвищенню якостi продукци та збгльшенню споживчого попиту населення, диверсифшац!! видiв продукци та освоенню нових риныв.
Отже, при визначеннi стратепчних напрям1в свого роз-витку кра!ни з нестаб!льними економ1ками повиннi врахо-вувати, що те, що приносить усп!х промислово розвинутим кранам може, в кращому випадку, зб!льшити терм!н !хньо! стагнац!!, а в пршому — спричинити глибоку рецесiю.
Що ж до Укра!ни, то, оцшюючи структуру и ВВП та впчизняного експорту, рiвень доходiв населення та шновацшносл продукци, квалiфiкацiю державних ме-неджерiв та рiвень корупц!!, можна зробити висновок, що, за посиланням на екзогенш чинники при поясненш причин рецес!! у нашiй кра!ш, вiтчизнянi урядовцi на-магаються приховати власш помилки.
Екзогеннi чинники, або сприятливе мiжнародне зовнiшне середовище, без сумшву, вiдiграють важливу роль в соцiально-економiчному розвитку будь-яко! кра-!ни. Це пояснюеться необхiднiстю експортувати това-ри i послуги та мати валютш надходження, за як! вона отримуе можливють придбавати в шоземних партнерiв дефiцитнi природнi ресурси, основш засоби, товари, ма-терiали, комплектацш та послуги, якi на и територи не виробляються. Крiм того, iноземна валюта потрiбна для утримання державою сво!х посольств i представництв у шших кра!нах, участi у мiжнародних органiзацiях та проектах, в!дрядження за кордон працiвникiв культури i спортсменiв, лiкування та оздоровлення населення.
Проте, сл!д розумiти, що, п!д час фшансово-еко-ном!чно! кризи, умови для господарювання в будь-як!й кра!ш, в першу чергу, погiршаться для нерезидент, а материнськ! банки, першочергово, вилучать сво! фшан-совi ресурси з шших кра!н. Однак, це не значить, що вь тчизняним тдприемствам та кра!ш в ц!лому необх!дно вiдмовлятися вiд експорту i залучення iноземних фшан-сових швестицш. Навпаки, для забезпечення динам!чно-го соцiально-економiчного розвитку кра!ни, як експорт впчизняно! продукци, так i залучення коштав iноземних iнвесторiв необх!дно постшно нарощувати. Але, при цьо-му, потрiбно розробляти випереджаючi заходи, як! дозволять уникнути глибоко! рецесй п!д час кризи.
До таких захода в!дносяться: диверсифiкацiя м!ж-народно! торгiвлi та забезпечення позитивного сальдо зо-внiшньоторговельного балансу; створення сприятливого середовища для залучення iноземних швестицш та мшь м!зац!! !х вщтоку до кра!н-резиденпв в умовах кризи; зни-ження обл!ково! ставки нацюнального банку, що зробить кредитнi ресурси доступшшими для потенцiйних пози-чальник!в; впровадження, навiть за рахунок шфляцшних ресурсiв, iнновацiйних проектiв, що дозволить п!двищити як!сть i конкурентоспроможнiсть впчизняно! продукц!! на внутрiшньому та зовшшньому ринках; п!двищення споживчого попиту рiзних категорiй населення; завершення бущвництва довгобущв, молод1жного житла, транспортних мереж, аеропортав та iнших трудомютких об'ектiв.
Зазначенi заходи е загальнов!домими, досить Грун-товно описанi в економiчнiй лiтературi та спираються на висновки Дж. М. Кейнса зроблеш тсля Велико! депре-сй 1929—1933 роив [3]. При цьому, сл!д зазначити, що хоча положення кейншансько! теори зазнають критики
з боку окремих економюпв, в першу чергу монетариспв на чол! з М. Фр!дменом, вони досить усшшно викорис-товуються багатьма кранами для стабшзаци розвитку нацiональних економiк в умовах кризи.
Проте, цього не можна сказати про Украшу, в як!й управлшня зовшшньо-торговельним балансом, банк!в-ськими фiнансовими ресурсами, iнвестицiями, шнова-ц!ями, внутрiшньо-економiчними процесами, спожив-чим попитом населення г розвитком окремих галузей нацюнально! економ!ки не мае системного характеру.
Якщо узагальнити пояснення урядовщв та багатьох вичизняних науковщв причин рецесй в Укра'Ы, то вони, в основному, зводяться до зменшення попиту на впчизняний металопрокат Г х!м!чну продукщю на м1жнародних ринках та зростання щн на !мпортований нашою кра!ною газ. Без сумн!ву, зазначеш чинники мають безпосереднш вплив на сальдо зовшшньоторговельного балансу Украши. Проте, на нього впливають Г шш! фактори, анал!зу яких в украшськш економ!чнш лиератур! не придляеться достатньо! уваги.
Так, в!д'емне сальдо зовшшньо! торпвл! в Укра!ш спостер!гаеться з 2006 року, досягло максимуму в 2008 рощ (13,3 млрд. дол. США), зменшилося до 1,3 млрд. дол. США у 2009 рощ та знову зросло до 6,6 млрд. дол. США у 2011 рощ. Однак, навпъ якщо розглядати кри-тичний для Укра!ни 2008 р!к, то не важко помггати що експорт металопродукци в цьому рощ досягнув максимуму Г складав 21,2 млрд. дол. США. Натомють, !мпорт Укра!ною природного газу в цьому рощ склав 9,4 млрд. дол. США. Проте, негативне сальдо спричинене !м-портом нашою кра!ною в 2008 рощ природного газу та шших мшеральних ресуршв можна було зменшити, Г в цтому Укра!на мала б позитивне сальдо зовшшньотор-говельних операцш, якби не Гмпортувала в цьому рощ бгльше, н!ж експортувала машин, мехашзм!в та транспортних засоб!в (р!зниця 14,7 млрд. дол. США), також х!м!чно! продукци (р!зниця 2 млрд. дол. США) (табл. 1).
Проведений анал!з показуе, що негативне сальдо зовшшньо! торпвл! в нашш кра!ш зумовлене не критичною залежнютю в!д !мпорту, а переважно тим, що вона, володшчи високими технолог!ями, закуповуе за кордоном продукщю машинобудування та х!м!чно! галуз1 При чому, наприклад, !мпорт Укра!ною машин, мехашзм!в та транспортних засоб!в зрю з 3,1 млрд. дол. США у 2001 рощ до 25,4 млрд. дол. США у 2008 рощ, або у 8,2 рази, тод! як експорт аналопчно! продукц!! зрю за це перюд з 2,3 до 10,7 дол. США, або в 4,7 рази. За щ ж роки Гмпорт Укра!ною х1м!чно! продукщ! зрю у 6,4 рази, а '!! експорт — у 3,3 рази.
Отже, якби наша кра!на осво!ла виробництво, а не !м-портувала продукцш машинобудування, сальдо !! зовнГш-ньоторговельних операцГй протягом 2006—2011 рокГв було б позитивним. Значно покращила б цей баланс вщмова Укра!ни вщ Гмпорту х1м!чно! продукцй, збГльшення експорту стьськогосподарсько! продукц!! та продукпв !! перероб-ки, попит на як! на м!жнародних ринках щорГчно зростае.
Проте, для освоення виробництва Гмпортованих нашою кра!ною машин, мехашзм1в, транспортних засо-б!в та х!м!чно! продукц!!, а також нарощування обсяпв виробництва с!льськогосподарсько! продукц!!, а заодно створення додаткових робочих мюць, що пГдвищить споживчий попит населення, необх!дш цГленаправлен! вкладення в розвиток зазначених галузей. Однак, ана-л!з структури швестицш в основний каштал Укра!ни в
Таблиця 1
Обсяги та структура експортно-iмпортноí даяльносп Украши в 2001—2011 роках [4]
Показники Роки
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Експорт гоБарiв ! послуг, млрд. дол. США 19,8 22,0 27,3 38,0 40,4 45,9 58,3 78,7 49,3 63,2 82,2
В т. ч. — металопродукци 6,7 7,1 8,5 13,1 14,0 16,4 20,8 27,6 12,8 17,3 22,1
— х!тчно1 продукцй 1,5 1,4 1,9 2,8 3,0 3,4 4,1 5,0 2,5 3,5 5,4
— мшерально1 продукцй 1,8 2,2 3,5 4,3 4,7 3,9 4,3 7,0 3,9 6,7 10,3
= з не1 газу 0,1 0,1 0,4 0,4 0,4 0 0 0 0 0 -
— машин, мехашзм!в та транспортних засобiБ 2,3 2,4 3,3 5,0 4,5 5,4 8,3 10,7 7,0 8,9 11,7
— с!льськогосподарсько1 продукцй' та продукгiБ 11 переробки 1,8 2,4 2,7 3,5 4,3 4,7 6,3 10,8 9,5 9,9 12,8
1мпорт ГOБарiБ ! послуг, млрд. дол. США 16,9 18,2 24,5 31,1 39,1 48,8 65,6 92,0 50,6 66,2 88,8
В т. ч. — металопродукци 0,8 0,8 1,2 1,8 2,5 3,3 4,7 6,4 2,7 4,1 5,7
— х!м!чно1 продукцй 1,1 1,4 1,8 2,2 3,1 3,9 5,3 7,0 5,3 6,5 8,0
— мшерально1 продукцй 6,7 7,0 8,5 10,8 11,6 13,5 17,2 25,4 15,7 21,1 30,0
= з не1 газу 3,3 3,5 3,2 3,6 3,9 4,8 6,6 9,4 8,0 9,4 14,0
— машин, мехашзм!в та транспортних засоб!в 3,1 3,5 5,4 7,2 9,6 13,0 18,8 25,4 8,4 11,9 19,0
— с!льськогосподарсько1 продукцй' та продукгiБ 11 переробки 1,1 1,1 2,2 1,9 2,7 3,2 4,1 6,5 4,9 5,8 6,5
Сальдо мшнародно1 торпвш, млрд. дол. США 2,9 3,8 2,8 6,9 1,3 - 2,9 - 7,3 - 13,3 - 1,3 - 3,0 - 6,6
В т. ч. — металопродукшею 5,9 6,3 7,3 11,3 11,5 13,1 16,1 21,2 10,1 13,2 16,4
— х!м!чною продукшею 0,4 0 0,1 0,6 - 0,1 - 0,5 - 1,2 - 2,0 - 2,8 - 3,0 - 2,6
— м!неральною продукц!ею - 4,5 - 4,8 - 5,0 -6,5 - 6,9 - 9,6 - 12,9 - 18,4 - 11,8 - 14,4 - 19,7
= з не1 газом - 3,2 - 3,4 - 2,8 - 3,2 - 3,5 -4,8 - 6,6 - 9,4 - 8,0 - 9,4 - 14,0
— машинами, мехатзмами та гранспорг'ни-ми засобами - 0,8 - 1,1 - 2,1 - 2,2 - 5,1 - 7,6 - 10,5 - 14,7 - 1,4 - 3,0 - 7,3
— сшьськогосподарською продукц!ею та продуктами 11 переробки 0,7 1,3 0,5 1,6 1,6 1,5 2,2 4,3 4,6 4,1 6,5
2001—2011 роках показуе, що питома вага швестування в машинобудiвний комплекс краши, хiмiчну та нафтохь мiчну галузь в загальному обсязi iнвестицiй е незначною. Протягом дослiджуваного перiоду вона не перевищувала вiдповiдно 8,3 та 8,1 (за винятком 2010 року) % (табл. 2).
Водночас, протягом 2001—2007 роыв питома вага швестицш в шльське господарство Украши не перевищувала 5,8 % i ттьки в 2011 роцi зросла до 7,6 %.
Отже, iз наведеного можна зробити висновок, що швестицшш ресурси в нашiй кра'Ы, в основному, на-правлялися в галуз!, як! виробляють продукц1ю з низьким ступенем переробки i торпвлю, дiяльнiсть яких виявилися неефективною пщ час рецесй. Крiм того, необидно зазна-чити, що в загальному обсязi iнвестицiй частка державного та мюцевих бюджетав протягом дослщжуваного перюду (за винятком 2003—2004 роыв) не перевищувала 10 % [4]. Тобто наша держава практично самоусунулася вщ фшансування iнвесгицiйних проект1в, як! здатш пщвищити конкуренто-спроможнiсть в!тчизняно1 продукцй та бути стабшзацш-ним чинником в умовах рецесй нацюнально1 економки.
1з наведеного можна зробити висновок, що уник-нути п!д час свггово1 фшансово1 кризи рецесй Украша не могла, оск!льки, протягом 2001—2005 роив питома
вага промислових тдприемств Украши, як! займалися !нновац!йною д!яльшстю скоротилася з 14,3 до 8,2 %. У 2011 рощ цей показник зрю до 12,8 %, але поступав-ся показникам 2001—2002 роыв. При чому, у 2006 рощ ттьки 272 промислових шдприемств Украши впрова-джували нов! технолопчш процеси, а 466 — освоювали виробництво нових вид!в продукцй (табл. 3).
Ще г!ршою в Укра1ш спостер!гаеться ситуац!я з ре-ал!защею шновацшно1 промислово! продукцй. Якщо у 2002 рощ и питома вага в загальному обсяз! реал!зовано1 промисловим комплексом краши продукцй складала 7,0 %, то у 2010—2011 роках ттьки 3,8 %, або була май-же в два рази меншою. Що ж до державно1 пщтримки шновацшно1 д!яльност! промислових щдприемств, то вона не перевищувала 3 % загального обсягу кошт!в, як! були направлен! ними на ф!нансування !нновац!йних проект!в [4]. Звичайно з таким шновацшним р!внем вь тчизняно1 продукцй говорити про здатн!сть нацюналь-ного господарства стабтьно розвиватися, а украшським товарам конкурувати на м!жнародних ринках в умовах св!тово1 фшансово-економ!чно1 кризи не приходиться.
Висновки. Узагальнюючи результати проведених вище досл!джень можна зробити так! висновки:
Таблиця 2
1нвестици в основний кап1тал Украши за деякими видами економiчноí даяльносп у 2001—2011 роках [4]
1нвестици Роки
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Усього, млрд. грн. 32,6 37,2 51,0 75,7 93,1 125,3 188,5 233,1 151,8 171,1 238,2
В т. ч. — стьське господарство млрд. грн. 1,6 1,9 2,1 3,3 4,9 7,2 9,3 16,7 9,4 12,2 18,2
% 4,8 5,0 4,0 4,3 5,3 5,8 5,0 7,2 6,2 7,1 7,6
— промислов!сть млрд. грн. 13,7 15,1 19,7 28,2 35,0 44,8 64,3 76,6 57,7 58,6 86,3
% 41,9 40,6 38,7 37,2 37,6 35,8 34,4 32,9 38,0 34,2 36,2
З них: — машинобудування млрд. грн. 0,9 1,0 1,6 2,3 2,3 3,7 5,3 6,2 3,6 4,4 5,3
% 6,9 6,8 8,3 8,0 6,4 8,2 8,3 8,1 6,2 7,5 6,1
% у вс!х швестишях 2,9 2,8 3,2 3,0 2,4 2,9 2,8 2,7 2,3 2,6 2,2
— х!м!чну та нафтохьм!чну промисловють млрд. грн. 0,7 0,8 0,8 1,7 2,4 2,6 3,7 5,1 4,7 7,2 4,1
% 5,1 5,3 4,3 6,0 6,8 5,9 5,7 6,7 8,1 12,3 4,7
% у вс!х швестишях 2,1 2,1 1,7 2,2 2,6 2,1 1,9 2,2 3,1 4,2 1,7
Таблиця 3
1нновацшна д1яльтсть промислових щдприемств УкраТни у 2001—2011 роках [4]
Показники Роки
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Юльюсть шдприемств, що займалися шно-вашями 1503 1506 1120 958 810 999 1186 1160 1180 1217
В т. ч.: - впроваджували нов! технолопчт процеси 392 354 476 473 402 272 515 515 452 522
- освоювали виробництво нових видiв продукт! 1391 1362 917 742 630 466 564 667 614 615
- реатзували шновацшну продукцш — — - 1095 1022 918 1035 993 994 964
Частка промислових пщприемств, що займалися шноващями, % 14,3 14,6 11,5 10,0 8,2 10,0 11,5 10,8 10,7 11,5 12,8
Обсяги реалзовано! шновацтно! промислово! продукци, млрд. грн. 10,4 12,6 12,9 18,8 25,0 30,9 40,2 45,8 31,4 33,6
Частка реалзовано! шновацтно! продукци у промисловосп, % 6,8 7,0 5,6 5,8 6,5 6,7 6,7 5,9 4,8 3,8 3,8
— кра!ни з нестаб!льними економ!ками, до яких в!дноситься Укра!на, значно менше стшы до зовн!шн!х фшансово-економ!чних потряс!нь, а тому наш!й кра!ш необх!дно впроваджувати заходи, як! б в умовах свггово! рецес!! мшмГзували негативний вплив екзогенних чин-ниыв на розвиток нац!онального господарства;
— глибока економ!чна криза, яку Укра!на пережи-вае в ХХ1 столгт, зумовлена, в першу чергу, ендогенни-ми факторами: негативним сальдо зовшшньоторговель-ного балансу, сировинною ор!ентац!ею впчизняного експорту, низькою як!стю та не конкурентоспромож-н!стю укра!нсько! продукци на м!жнародних ринках, недостатньою увагою з боку держави до залучення ш-вестиц!й в машинобуд!вний комплекс, х!м!чну галузь та с!льське господарство, освоення !мпортозамшно! техш-ки а також фшансування !нновац!йних проект!в;
—для уникнення глибоко! рецес!! та негативного впли-ву зовн1шн1х фактор!в на розвиток нацюнально! економ!ки, Укра!ш необидно впровадити комплекс заход!в, який повинен включати стабтьш видатки з державного бюджету на фшансування шновацшних проеклв, створення сприятли-вого середовища для залучення швестиц!й в машинобущв-ний комплекс, х!м!чну галузь, сшьське господарство та ви-конання загальнодержавних проект!в з будвництва дор!г, аеропорт!в, житла та !нших трудом!стких об'екпв.
1гнорування украшськими законодавцями i урядов-цями проблем зменшення зовнiшнiх та внутршнк швес-тицiй, iнновацiйного оновлення i освоення виробництва впчизняно! високотехнолопчно! продукци, яка повинна замiнити iмпортованi iноземнi аналоги, не ттьки збтьшуе тривалiсть сучасних стагнацiйних процесiв, а й закладае передумови для рецесй нацiонально! економiки в майбут-ньому. Власне, зазначене було актуальним для Украши протягом вс1х двадцяти роив незалежносп, однак, сьогоднi наступае такий перiод, що, або наша краша за технолопч-ним рiвнем та яюстю свое! продукци наблизиться до про-мислово розвинутих краш свпу, або надовго буде вщкинута до групи краш iз сировинно-орiентованою економшэю.
Список використаних джерел
1. Економша Украши: стратегiя i полiтика довго-строкового розвитку / за ред. акад. НАН Украши Гей-ця В. М. — К. : IEin, Фешкс, 2003. — 1008 с.
2. Чухно А. Сучасна фiнансово-економiчна криза: природа, шляхи i методи ll подолання / А. Чухно // Еко-номiка Украши. — 2010. — № 2. — С. 4-13.
3. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. Избранное / Дж. М. Кейнс ; вступ. статья Н. А. Макашевой. — М. : Эксмо, 2007. — 960 с.
4. Режим доступу : http://www. ukrstst. gov. ua.
2013/№1
29
