CC BY
15
цес обрання напряму управлшня за певними озна-ками допоможе пщвищити ефекгивнiсть дiяльностi промислового пщприемства у процесi розвигку фшан-сово-господарсько! дiяльностi у целому.
У подальших дослiдженнях необхiдно визначити ризиковi ситуацп, пов'язанi з реалiзацiею кожного напряму управлшня ефектившстю промислового пщприемства, яю суттево впливають на прийняття управ-лiнських ршень при забезпеченнi стратегiчного роз-витку.
Список використаних джерел
1. Фарафонова Н.В. Сутшсть i скпадовi економь чно! ефективностi господарсько! дiяльностi пщпри-емств АПК / Н.В. Фарафонова // Актуальш проблеми економжи. - 2011. -№10. - С. 176-185.
2. Харченко В.А. Економiчна сутшсть ефекту i ефективностi виробництва / В.А. Харченко // Теоре-тичнi i практичнi аспекти економiки та штелектуаль-но! власностi: зб. наук. праць. - Марiуполь: Вега-Принт, 2009. - С. 312-315.
3. Андреева И.Г. О связи устойчивости и эффективности развития бизнес-структур / И.Г. Андреева,
К.В. Павлов // Економiчний вюник Донбасу. — 2010.
- №2 (20). - С. 197-210.
4. Таничева Т. С. Эффективность предпринимательской и управленческой деятельности промышленного предприятия и его связь с конкурентоспособностью / Т. С. Таничева // Экономика и экономические науки. - 2010. - №3 (184). - Вып. 24. Экономика. -С. 118-121.
5. Василенко О.В. Менеджмент устойчивого развития предприятия [моногр.] / О.В. Василенко. -Киев: ЦУЛ, 2005. - 648 с.
6. Уолш К. Ключовi фiнансовi показники. Ана-лiз та управлшня розвитком пщприемства / К. Уолш: пер. з англ. Л.Л. Лабезний. - Кшв: Всеувито, Наук. думка, 2001. - 367 с.
7. Харченко В.А. Мехашзм формування системи стратепчного управлшня розвитком промислового пщприемства / В.А. Харченко // Економжа промис-ловость - 2014. - №4. - С. 97-104.
8. Гончар Т. Основные направления формирования системы управления рисками на металлургических предприятиях Украины / Т. Гончар // Економют.
- 2010. - №9. - С. 42-45.
9. Котлер Ф. Маркетинг. Менеджмент / Ф. Кот-лер. - СПб.: Питер, 2000. - 752 с.
В. I. Борейко
академк АЕН Украти, д-р екон. наук Мiжнародний економко-гумантарний ^верситет шет академка Степана Дем 'янчука
ПОСТШДУСТР1АЛЬШ ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Постановка проблеми. Економiчно розвинуи кра-!ни свиу, яю в ХХ столгти, завдяки шдус^альному розвитку та продукцп сво!х промислових пщприемств, зайняли пашвш позицп на мшнародних торпвельних ринках, сьогодт активно переходять вщ щдуст^ального до постшдустрального суспшьства, в якому на перших позищях у створеннi валового внутршнього продукту (ВВП) промисловiсть замшюе сфера послуг. В кон-тексп зазначеного, перед Укра!ною, яка за двадцять п'ять роюв незалежностi втратила бшьшу частину свого промислового потенщалу, яким вона володша на початку дев'яностих роив ХХ столгття, сто!ть дилема, або направити всi зусилля та фiнансовi ресурси на вщ-новлення втрачених промислових потужностей, або зосередити основну увагу на розвитку сфери послуг та шформацшних технологш.
Це обумовлюе необхiднiсть дослiдження шдустрь альних (коли Укра!на буде вщновлювати автомобше-, авiа-, суднобудування та iншi машинобудiвнi галузi) та постiндустрiальних (коли наша кра!на активно розви-ватиме шформацшт технологи, можливостi електрон-них засобiв зв'язку та галузi, яю роблять побут насе-лення бшьш досконалим) перспектив нацюнально! еко-номiки.
Аналiз дослщжень та публiкацiй. Питання дослЬ дження перспектив розвитку нацюнально! економiки та ролi в цьому процеа окремих галузей завжди було у сферi уваги вщомих впчизняних науковцiв, серед яких слщ видшити роботи: В. Бодрова [1], В. Гейця [2],
A. Гриценка [3], I. Дорошенка [4], В. Кифяка [6], Куд-ряшова [8], О. Кузьмiна [9], Е. Лiбаново! [10], Ю. Макогона [11], В. Мамутова [12], В. Новицького [13], В. Они-щенка [14], В. Оскольського [15; 16], I. Родюново! [17],
B. Ткаченка [20], А. Чухна [21] та ш.
Зазначенi вченi обГрунтували, що Укра!на впро-довж всiх роив незалежносп розвиваеться без визна-чено! стратеги, що зумовило виникнення численних криз, втрату Укра!ною свого промислового потенщалу та вщсутшсть чiтко окреслених перспектив розвитку нацюнально! економiки. Це дало пщстави В. Они-щенку заявити, що: «Для Укра!ни шлях до спокою i багатства буде нелегким. А тому сьогодш у сташ бь фуркаци нам, як школи, необхiдно обрати вiрний шлях i взяти належний старт, базуючись на реальних оцiнках сво!х можливостей. По сутi, кра!на все почи-нае спочатку» [14, с. 15].
Невиршена частина проблеми. Дефiцит фшансових ресурсiв i вiдсутнiсть чгтко! урядово! програми створю-ють невизначенi перспективи розвитку економiки Ук-ра!ни в майбутньому. Не сформовано концептуальш засади та не визначено стратепю розвитку нацюнально! економiки i в наукових публ^щях.
Тому, для забезпечення стабильного та динамiч-ного функцюнування нацюнально! економiки, необхь дно окреслити переваги шдус^ального i постшдустрь ального суспшьства i обГрунтувати концепгуальнi засади майбутнього розвитку Укра!ни. Зазначене обумовило актуальшсть нашого дослiдження.
Метою нашоТ статп е дослiдження переваг шдус-трiапъного й постiндустрiального суспшьства та роз-роблення рекомендацiй для формування концептуаль-них засад розвитку навдонально! економiки в майбут-ньому.
Виклад основного матерiалу дослщження. Промис-ловий потенцiап, який в бiльшостi кра!н свiту сформу-вався у другiй половинi ХХ стошття, визначив групу кра!н, яю сьогоднi вщносятъся до промислово розвинутих. Вони, як правило, знахоцятъся в бврот, Пiвнiчнiй Аме-рицi та Схщнш Ази. Другу, бшьш численну групу, скла-цаютъ кра!ни, яю не волоцiютъ потужними промисло-вими комплексами, а тому надають перевагу в своему розвитку аграрному виробництву.
Перюд у свiтовiй ютори, коли основою успшного розвитку кра!ни вважалося наявнiстъ у не! розвинуто'1 промисловосп, отримав назву iнцустрiапъного суспшь-ства. Однак, наприкшщ ХХ та з початком ХХ1 столiття промислово розвинут кра!ни почали перемiщати сво! виробничi потужностi, як правило екологiчно небез-печнi, до економiчно вiцстапих кра!н. Натомiстъ самi вони зосередилися на розвитку шформацшних техно-логiй та сфери послуг. Тому ниншне суспшьство отримало назву постiнцустрiапъного або шформацш-ного.
Проте, якщо для провiцних кра!н свiту перехiц вiц iнцустрiапъного до постшдус^ального суспшьства був економiчно та еколопчно обумовлений, то аграрнi кра!ни нинi стоять перед необхiцнiстю одночасно сформувати власш промисловi комплекси та розви-нути сферу послуг. Але, маючи для цього обмаль фь нансових та матерiапъних ресурсiв, !м потрiбно визна-читися, якому напряму розвитку свое! економiки слiц надати перевагу.
Розглядаючи це питания щодо Укра!ни, слiц пого-дитися з В. Онищенком, який зазначае: «Щоб такого не було (деiицустрiапiзацil Укра!ни та опускання !! до групи бщних кра!н. — Автор), промисловий сектор може i повинен вижити, оскiпъки ми маемо досить розвинуту промислову культуру. Але для цього, за не-обхщносп та можливосп, треба багато що не модерш-зувати i ремонтувати, а вщбудовувати по-новому. У ба-гатьох випадках ремонтувати та пiдтримувати старе важче, н1ж побудувати нове, адже для побудови нового легше залучити шоземний капiтап, новi технологи тощо. Iндустрiапiзацiя кра!ни на новiй технологiчнiй основi — змiст нашого економiчного розвитку» [14, с. 10].
Однак останне речення вщомого вченого викли-кае певне заперечення, оскшьки в сво!й статтi вiн не дае вщповда на питання: де Укра!ш взяти фiнансовi ресурси на нову iндустрiапiзацiю кра!ни?
Не е вщповщдю на це питання така фраза В. Они-щенка: «У целому нашi можпивостi решдус^ашзацп е
дуже скромними. Але щоб !х задiяти i дати поштовх до розвитку, необхщно органiзувати та пiдтримувати ш-вестицшний бум. Це е ядром промислово! полггики. Як це зробити? Дуже просто — надати бiзнесу свободу» [14, с. 10].
Проте за сакраментальною фразою про необхщ-шсть «надати бiзнесу свободу», яка досить часто лунае iз вуст науковщв, як правило, нiчого не сто!ть, адже вiдомо, що податкове навантаження на бiзнес в Укра-!ш одне з найнижчих в свт. До того ж воно пщкрш-лене практично безперешкодними можливостями для виведення вичизняними бiзнесменами сво!х коштав у офшорнi зони.
Водночас, сшд враховувати, що: «Загалом оч^-вати швидкого вiдновления глобального попиту i зро-стання iноземних iнвестицiй в Укра!ну поки що не доводиться. Зближення Укра!ни — як кра!ни з досить складним економiчним i полiтичним минулим та не до кшця визначеним майбутнiм — iз 6С буде важким та, найiмовiрнiше, Грунтуватиметься на бшьш жорстких умовах i критерiях та не до кшця зрозумшш перспек-тивi самого входження» [2, с. 13].
При цьому, як вiдмiчае вщомий укра!нський еко-номiст А. Чухно: «Заради справедливостi слiд зазна-чити, що процес становлення постiндустрiапъного суспшьства — це дiйсно складна проблема. Адже шдуст-рiапъна та шформацшна (постiндустрiапъна) стадп розвитку економiки докорiнно вiдрiзняютъся, характе-ризуються буквально протилежними рисами. На шду-с^альнш стадп пануе матерiапъне виробництво, а на постшдус^альнш — сфера послуг, тобто нематерiа-льне виробництво; для першо! характерними е так! фактори виробництва, як земля, каттал i праця, а на другiй виршальну роль вiдiграютъ iншi виробничi ресурси — шформащя i знання» [21, с. 66].
Нажаль, Укра!на, яка, входячи на початку дев'яностих роив ХХ стошття до десятки найбшьш промислово розвинутих кра!н свиу, за наступнi двад-цять п'ять роив втратила бшьшу частину свого про-мислового потенцiапу, съогоднi знаходиться в ситуацп вибору м1ж необхщшстю вiдновпення iндустрiапъного потенцiапу, чи розвитку постшдус^ального суспшь-ства.
Так, якщо у 1990 рощ частка промислового комплексу в створенш валово! додано! вартоси економiки Укра!ни складала 36,6%; ним використовувалося 32,4% вах основних засобiв та випускалося 50,7% вае! продукцп, в ньому працювало 30,7% iз загально! кшь-косп найманих працiвникiв; то у 2014 рощ щ показ-ники знизилися, вiдповiдно, до 20,6, 14,1, 36,9 та 16,0%. При цьому, зазначена тенденцiя до зниження спостерiгапася впродовж усього доспiджуваного перiоду i вона не змшилася i нинi (табл. 1).
Промисловють в економiцi УкраТни, %*
Таблиця 1
Показники Роки
1990 1995 2000 2005 2010 2011 2012 2013 2014
Валова додана вартiстъ промисло-восп в загальному обсязi валово! додано! вартоси 36,0 34,6 31,4 30,9 27,6 21,8 21,5 20,0 20,6
Основнi засоби промисповостi 2,4 31,5 34,4 35,9 16,6 15,1 17,5 16,8 14,1
Випуск промислово! продукцп в загальному обсязi випуску 50,7 47,4 47,0 47,8 43,5 41,2 41,2 38,3 36,9
Кшьюсть найманих працiвникiв у промисловосп 30,7 28,4 22,8 19,7 17,1 16,5 16,4 16,1 16,0
* Складено за даними [19].
Натомють, впродовж 1990-2014 роив в нашш кра!ш бгльш швидкими темпами розвивалася сфера послуг. Так, якщо у 1990 рощ обсяг реалiзованих в Ук-ра!ш послуг складав 11% вiд обсягу реалГзовано! про-мислово! продукцп, то у 2014 рощ цей показник зрю до 26%, або в 2,5 раза (табл. 2).
Особливо стрГмко впродовж зазначеного перюду в Укра!ш розвивалися сфери дiяльностi транспорту та зв'язку, iнформацil та телекомушкацш, операцiй з не-рухомим майном, адштстративного i допом1жного обслу-говування, дiяльностi готелiв та ресторанiв. Це свщчить проте, що в нашш кра!ш поступово формуеться матерГ-
До того ж, на думку В. Бодрова: «Важливим пщ-Грунтям сьогодншньо! реактуалiзацГl полгтекономГч-но! парадигми управлшня соцiогосподарським роз-витком е те, що сучасна полiтична економiя концент-руе увагу на соцiальних, гумаштарних, технологiчних, iнформацiйно-комунiкативних та екологiчних проблемах, визнае наявшсть у людини г суспiльства не тгльки грошових, але й альтру!стичних цГнностей Г мотивГв, ГнновацГйного потенцГалу не тгльки принципГв конкуренции, а й вщносин солщарноси» [1, с. 90].
Отже, якщо наша держава мае за мету нагрома-дити додатковий каттал - вона повинна розвивати свш ГндустрГальний потенцГал, якщо ж !! метою е ви-ховання високоморально!, Гнтелектуально розвинуто! особистостГ та створення умов для пщвищення благо-получчя Г покращення життя населення, - необхщно будувати постГндустрГальне (шформацшне суспгль-ство). Однак при цьому слГд враховувати, що вГдмова у вщновленш втрачених виробничих потужностей (як правило сировинного спрямування та збиткових), не означае, що укра!нська держава повинна вщмовитися вгд свого основного завдання - забезпечення сприят-
ально-техшчна база та розвиваеться бГзнес в галузях, дГяльнГсть яких направлена на обслуговування шших галузей та населення.
Тому, вибираючи мгж ГндустрГальним та постшду-стрГальним напрямом розвитку нащонально! економГки, Укра!нГ необхщно враховувати думку А. Чухна, який за-значае, що: «За шдустрГально! економГки багатство су-спгльства Г людини визначаеться нагромадженням ма-терiальних благ, тобто мае матерГально-речовий характер, а в новому суспгльствГ мГрою багатства виступае всебiчний розвиток особистостi, !1 здГбностей (видглено автором)» [21, с. 66].
ливих умов для створення нових високооплачуваних робочих мюць. 1ншими словами, зменшення робочих мюць у промисловому комплексГ кра!ни, необхщно компенсувати !х створенням у сферГ послуг та Гнфор-мацГ!.
Варто також погодитися Гз думкою В. Оскольсь-кого, який зазначае, що: «Найбгльшою мГрою на-уково-технГчний потенцГал Укра!ни вдалося зберегти у галузях вшськово-промислового комплексу, що е своерщним полГгоном для апробацГ! наукових щей й техшчних новинок. У цьому плат перспективними для Укра!ни залишаються такг високотехнологГчнГ конкурентоспроможнГ виробництва, як лГтакобуду-вання, ракетно-космГчна галузь, суднобудування, тан-кобудування, приладобудування, створення елект-ронно-оптичних виробГв, навГгацГйних приладГв, ра-дГотехнГчних систем, турбобудування тощо [16, с. 7].
I хоча ця думка була висловлена вщомим еконо-мГстом ще у 2007 рощ, сьогодш, в умовах зовнГшньо! вшськово! агресГ! та торгово! блокади з боку твшч-ного сусГда, вона набула ще бгльшо! актуальностГ.
Таблиця 2
Поршняння обсяг1в реал)зовано1 продукци промисловост1 та послуг, млрд грн*_
Показники Роки
1990# 1995 2000 2005 2010 2011 2012 2013 2014
Обсяг реалГзовано! продукцГ! проми-словост1 162,0 59,0 182,7 468,6 1065,8 1331,9 1400,7 1354,1 1389,1
Обсяг реатзованих послуг 17,9 4,4 26,5 95,8 251,5 303,4 324,8 357,1 360,6
В тому числГ:
- ремонтГв автомобглГв та побуто-вих виробГв 3,0 0,1 0,2 0,7 1,3 1,6 1,7 1,6 1,6
- дГяльностГ транспорту та зв'язку 3,9 1,1 20,4 64,0 100,8 128,8 135,4 135,8 142,6
- дГяльноси готелГв та ресторанГв 0,7 0,1 0,6 1,6 4,2 5,0 5,6 6,2 17,8
- професГйно! науково! та технГч-но! дГяльностГ 5,0 0,7 2,0 5,4 33,6 37,2 37,7 49,1 39,9
- адмистративного та допомгж-ного обслуговування 2,3 0,1 0,4 5,3 16,7 20,9 22,9 30,0 24,7
- шформацГ! та телекомунГкацГй - 0,1 0,3 4,2 60,9 69,2 74,8 72,7 74,3
- освГти 0,2 0,1 0,7 1,9 3,5 3,6 3,4 3,3 3,0
- охорони здоров'я та надання со-цГально! допомоги 0,7 0,4 0,7 2,5 6,7 8,0 8,4 9,5 7,3
- дГяльностГ у сферГ культури та спорту 0,3 0,1 0,3 3,5 2,5 3,7 6,5 11,8 14,3
- операцш з нерухомим майном - 0,2 1,3 5,1 19,6 23,6 26,4 34,7 34,7
- надання шдивщуальних послуг 0,2 0,1 0,3 0,6 1,1 1,2 1,2 1,0 0,9
СпГввГдношення обсяпв реалГзацГ! послуг та продукцГ! промисловосп, % 11,0 7,5 14,5 20,4 23,6 22,8 23,2 26,4 26,0
* Складено за даними джерел [18; 19].
# - млрд крб. «-» данГ вщсутт.
Таким чином, надаючи перевагу стимулюванню розвитку сфери послуг та шформацп, тобто формуючи постшдус^альш cycninbHÎ вiдносини, Украша, вод-ночас, повинна пщтримувати розвиток не всього про-мислового комплексу, а тшьки його високотехнолопч-них виробництв. При цьому, ïx розвиток необхiдно по-еднувати з поступовою вiдмовою вщ сировинних виробництв з низьким ступенем переробки та тих, яю використовують застарiпi технологи.
Адже, як зазначае В. Кудряшов: «У випадках, коли збiльшення ВВП забезпечуеться за рахунок ви-користання застаршо1 технологи, швестици направля-ються в малоперспективш об'екти, краша починае пе-ретворюватися на залежний компонент свiтовоï еко-номжи» [8, с. 44].
Тому, фiнансовi ресурси держави потрiбно на-правляти на пiдтримку наукових дослщжень та роз-робку високих технологш.
Виходячи iз зазначеного, до ключових напрямiв розвитку нацiональноï економiки, яю фiнансово повинна пiдтримати украшська держава варто вiднести: дiяльнiсть наукових та науково-дослщних установ, ви-сокотехнолопчт галузi промислового комплексу, розвиток шформацшних електронних засобiв передачi шфор-маци та теxнологiй, сферу, яка надае побутовi послуги населенню, туристичний бiзнес та пов'язанi з ним види дiяльностi, а також операци з обслуговування транспорту i зв'язку.
Однак, аналiзуючи динамiку фiнансування наукових дослщжень в нашiй краш, варто вiдмiтити ка-тастрофiчне становище науки та науково-техшчно'1 сфери в Укра'т, iстотне погiршення ïï розвитку за остант роки, невiдповiднiсть свгговим тенденцiям, сут-теве вiдставання порiвняно з крашами як 6С, та i СНД, на що звертае увагу В. Оскольський.
Стiйка тенденщя до зменшення частки витрат ВВП на науковi дослiдження особливо загострилася упродовж 2012 i 2013 роюв, призвiвши до того, що у державному бюджет! Украши на 2014 рш на науку було заплановано видшити 0,27% ВВП. Для пор!в-няння: у 2012 р. Ъзрашь пiдтримував витрати на науку на рiвнi 4,25% ВВП, Фiнляндiя - 3,84%, Японiя -3,33%, США - 2,79%, Шмеччина - 2,78%, Францы -2,21%, краши 6С в целому - 1,9%, Велика Бритатя -1,82%, Китай - 1,43%, Роая - 1,24% [15, с. 21].
Звичайно, за таких обсяпв фшансування науки i науково-техшчно1 сфери, забезпечити швидке розроб-лення нового обладнання та iнновацiйниx технологш, i, вщповщно, 1х освоения m в промисловосп, нi в сферi послуг, в тому числ! - шформацшних технологш, не можливо. Тому, в першу чергу, Украш необхщно змь нити вщношення до фшансування науки та науково'1 д!яльность
З одного боку, це створить умови для розвитку сфери наукових та шновацшних послуг, з другого - за-безпечить новгтшм продуктом промислов!сть.
До шшого напряму, якому необхщно придшити максимальну увагу держав!, слщ вщнести комплекс ви-д!в д!яльноси, як створюють умови для покращення життя та вщпочинку населення: сферу побутових послуг, освгганську, оздоровчу та готельно-туристичну дь яльшсть, обслуговування транспорту, засоб!в зв'язку i комп'ютерно'1 техшки, надання телекомуткацшних та шформацшних послуг, адм!н!стративн! послуги та за-безпечення правового захисту.
При цьому, особливу увагу необхщно придшити розвитку електронних засоб1в зв'язку, наданню ш-формацшних послуг та розвитку туристично'1 галузь
ШформацИн технологи сьогодн використову-ються у будь-яюй сфер! суспшьного життя, а обслуго-вуванням комп'ютерно'1 техшки займаються мшьйони пращвниюв. Сьотодн ГГ-шдустр1я безпосередньо за-безпечуе роботою 9 млн високооплачуваних квал1фшо-ваних ствробггаиюв у бшьш н!ж 4 тис. компанш в усьому свт. Кр1м того, цей сектор економ!ки ство-рюе зайнятють ще для 21 млн ГГ-спещалюпв у най-р1зномаштнших сферах д!яльносп - вщ консалтинга до вантажних автоперевезень.
Внесок ГГ-шдустрп у свггову економ!ку складае майже 1 трлн дол. на рж, у тому числ! 330 млрд дол. надходять вщ галуз! виробництва комп'ютерного обладнання, 180 млрд дол. - вщ галуз! «тиражного» про-грамного забезпечення i ще 420 млрд дол. - вщ га-луз! 1Т-послуг. ГГ-шдустр!я приносить до бюджепв сво!Сх краш понад 700 млрд дол. податкових надход-жень на рж [5].
Крашами лщерами в розробщ шформацшних технологш е: 1щщя, 1рлащщя, Швденна Корея, Малай-з!я, Тайвань, Китай, Сшгапур, Ф!нлянд!я, 1зра'шь та ш. При цьому, слщ вщмггати, що бшьшють !з зазна-чених краш не володдать потужними промисловими комплексами, а тому розвиток шформацшних технологш був для них надшним засобом для створення но-вих робочих мюць.
Украша також мае гарш можливосп для значного збшьшення обсяпв вироблюваних шформацшних технологш, адже вщповщних спещалютав готують десятки вгтчизняних вищих навчальних заклад!в.
На сьогодншнш день туризм став явищем, що увшшло у повсякденне життя майже третини насе-лення планети. На початку ХХ1 столотя туризм за об-сягами доходу поав трете мюце серед провщних галу-зей свггово'1 економ!ки. У свгговш туристичнш галуз! утворюеться 12% свггового валового внутршнього продукту i поглинаеться 11% витрат споживач1в, тод! як в Украш туристичн! пщприемства, готел! та санаторно-курортн! заклади реал1зовують власних послуг в роз-м1р1, що дор!внюе 1,5% ВВП Украши.
У багатьох кра'1нах туризм е основним джерелом прибутк1в. За чисельшстю прац!вник1в !ндустр!я туризму стала одшею з найб^льших у свт - в н!й зай-нято понад 260 млн чол., тобто кожний 10-й працю-ючий. Надходження з туристичних подорожей у свгго-вому масштаб! становлять 500 млрд долар1в США що-р!чно. Найбшьш1 прибутки отримують кра'1ни Зах!дно1 бвропи та США (Франц!я, 1спан!я, США, 1тал1я, Ве-ликобритан!я).
При цьому, витрати на створення одного робо-чого мюця тут в 20 раз!в менш!, н!ж у промисловост!, а оборотшсть !нвестиц!йного кап!талу в 4 рази вища, тж в !нших галузях господарства [6, с. 28-30, 41].
Прикладом можуть бути так! краши, як Аргентина, Бразил!я, Грец!я, бгипет, К1пр, Мексика, Об'еднан! Арабськ1 Ем1рати, Перу, Тун!с, Туреччина та ш.
Укра1на мае можлив!сть, без значних фшансових !нвестиц!й, наростити обсяги послуг свое'1 туристично1 галуз! у юлька раз!в. Для цього вона волод!е сприят-ливими природно-кл!матичними умовами, юторич-ними та культурними пам'ятками (наприклад, не г!р-шими н!ж у Кшру, частина територ11 якого також оку-пована). В останн! роки значно покращився стан вгт-
чизняних дорГг та готелГв, вГд розвитку яких залежить перспективи ще! галузГ, однак для доведення !х до ев-ропейських та свГтових стандартГв потрГбнГ додатковГ фГнансовГ ресурси.
Важливим напрямом розвитку сфери послуг е об-слуговування транспорту, зв'язку та транспортних пе-ревезень, оскгльки, наприклад, кГлькгсть легкових ав-томобтв у приватнГй власноси жителГв Укра!ни збГ-льшилася з 3,3 млн у 1990 рощ до 8,5 млн у 2016 рощ, або у 2,6 раза, а кшьюсть наданих мГжмюьких теле-фонних переговорГв, з 657 млн у 1990 рощ до 4481 млн у 2014 рощ, або у 7 разГв [7; 19].
Потребуе також покращення обслуговування на-селення Укра!ни в частит здшснення операцш з не-рухомГстю, надання Гндивщуальних послуг, правового захисту, адмшютративного обслуговування, охорони здоров'я та надання сощально! допомоги, дГяльнГсть у сферГ культури та спорту.
Проте, для пщтримки науково! та науково-тех-шчно! дГяльностГ, освоення новгтньо! продукцГ!, ви-робництва електронних засобГв зв'язку, впровадження ГнновацГйних та ГнформацГйних технологГй, а також розвитку сфери послуг державГ необхщно створити сприятливГ умови для !х функцГонування, а саме:
- забезпечити фшансування науки та науково-техшчно! дГяльностГ в Укра!ш на рГвш кра!н бвропей-ського Союзу (не менше 1,9% ВВП);
- розробити державну програму поступового ви-ведення з виробництва застаргло!, матерГаломютко! та з низьким ступенем переробки продукцГ!;
- за рахунок компенсацп рГзницГ з державного бюджету надати можливГсть отримувати безвГдсотковГ кредити науковим установам, пщприемствам, що впроваджують шновацп та виробляють електроннГ за-соби зв'язку, а також установам, якг розробляють Г впроваджують шформацшш технологи та розвивають сферу послуг;
- розробити державну програму пщтримки науки, розвитку електронних засобГв зв'язку, ГнформацГйних технологГй, туристично! галузГ та супутньо! !й транспортно!, готельно! та шшо! Гнфраструктури.
Висновки. На пщставГ проведених дослщжень мож-на зробити такг висновки:
- ниншня соцГально-економГчна ситуацГя в Ук-ра!ш, яка характеризуеться втратою значно! частини промислового потенщалу, довготривалою фшансово-економГчною кризою, необхГднГстю нести додатковГ витрати на протистояння зовнГшнГй агресГ! та нехваткою фшансових ресурсГв держави, вимагае вщ не! вщ-мовитися вщ орГентащ! на застарглу, матерГаломютку, з низьким ступенем переробки промислову продукщю та надати перевагу у державнш фГнансовГй пГдтримцГ науки та науково-техшчно! дГяльностГ, пГдприемств, що впроваджують шновацшш та ГнформацГйнГ технологи, виробляють електроннГ засоби зв'язку, надають транспорты, туристичнГ та ГншГ види послуг;
- для державно! фГнансово! пГдтримки науки та на-уково-техтчно! дГяльностГ, розвитку ГнформацГйних технологГй та сфери послуг необхщно збгльшити ви-датки з державного бюджету на фГнансування науки, надати можливГсть пГдприемствам, якГ займаються на-уковими дослщженнями, виробляють Г впроваджують електроннГ засоби зв'язку, ГнновацГйнГ та ГнформацГйнГ технологГ!, розвивають сферу послуг, отримувати без-вГдсотковГ кредити;
— для забезпечення постшдустр!ального напряму розвитку нащонально! економ!ки необхiдно розробити державнi програми поступового виведення з виробництва застар!ло!, матерiаломiстко! та з низьким ступенем переробки промислово! продукц!! та пщтримки науки, розвитку електронних засобiв зв'язку, шформацш-них технологiй, туристично! галузi та супутньо! !й ш-фраструктури.
Список використаних джерел
1. Бодров В. Г. II Мiжнародний науковий симпо-зiум «Держава i ринки в умовах глобальних трансфор-мацш» (до 400-р!ччя полiтично! економ!! — науки про закони управлшня господарством: políticos, oicos, nomos) / В. Г. Бодров, О. М. Соколова // Економжа Укра!ни. — 2015. — № 7 (644). — С. 87—96.
2. Геець В. М. Посткризовi перспективи та про-блеми розвитку економж Укра!ни й Рос!! (макроеко-номiчний спектр) / В. М. Геець // Фшанси Укра!ни. — 2011. — № 2. — С. 11—23.
3. Гриценко А. Глобальна криза як форма сучас-но! фiнансово-економiчно'! цинамiки / А. Гриценко // Економжа Укра!ни. — 2010. — № 4. — С. 37—46.
4. Дорошенко I. Криза на ринках фшансового капиталу / I. Дорошенко // Економжа Укра!ни. — 2009. — № 10. — С. 41—53.
5. Економiчна роль шдустр!! шформацшних тех-нолог!й. — URL:// https://www. microsoft.com/Ukraine/ Government/Newsletters/PiracyInfluence/03.mspx/
6. Кифяк В. Ф. Органiзацiя туристично! д!яльносп в Укра'!ш / В. Ф. Кифяк. — Чершвщ: Книги — XXI, 2003. — 300 с.
7. Количество автомобилей на душу населения в Украине (последние данные) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://topgir.com.ua/56589905-kolichestvo-avtomobilej-na-dushu-naseleniya-v-ukraine-poslednie-dannye//
8. Кудряшов В. П. Державна пiцтримка економь чного зростання в Укра!нi / В. П. Кудряшов // Фь нанси Укра!ни. — 2008. — № 9. — С. 42—53.
9. Кузьмш О. Еволющя свггово! валютно-ф!-нансово! системи: трансфернi можливосп й перспективи розвитку / О. Кузьмш // Економ!ка Укра!ни. — 2011. — № 10. — С. 53—59.
10. Лобанова Е. М. Трансформащя державно! сощально! полггики в контекстi забезпечення конкуренто-спроможност! укра!нсько! економiки / Е. М. Лiбанова // Фшанси Укра!ни. — 2007. — № 9. — С. 34—41.
11. Макогон Ю. В. Посткризисная экономика Украины / Ю. В. Макогон // Вюник економ!чно! науки Ук-ра!ни. — 2010. — № 2 (18). — С. 73—78.
12. Мамутов В. Про поеднання держрегулювання i ринково! саморегу-ляц!! / В. Мамутов // Економжа Ук-ра!ни. — 2006. — № 1. — С. 59—65.
13. Новицький В. Регулятивн! стратег!! вщкритих економ!чних систем i глобальна конкуренщя за ресурси / В. Новицький // Економжа Укра!ни. — 2007. — № 7. — С. 4—14.
14. Онищенко В. П. Реал!! та можливосп економ!ч-но! стабтзац!! та розвитку Укра!ни / В. П. Онищенко // Економжа Укра!ни. — 2015. — № 7 (644). — С. 4—17.
15. Оскольський В. В. Кластеризащя — вагомий фактор пщвищення конкурентоспроможносп економжи Укра!ни / В. В. Оскольський // Кластеризац!я — вагомий фактор пщвищення конкурентоспроможносп еконо-м!ки Укра!ни. Матер!али IX Пленуму Сп!лки еконо-
мюпв Укра!ни та М1жнародно! науково-практично! конференций — за загальною редакцiею академiка АЕН Укра!ни, професора В. В. Оскольського. — К., 2014. — С. 3—29.
16. Оскольський В. Про перспективи станов-лення конкурентоспроможно! регiонапъно! економiки / В. Оскольський // Економ^ Укра!ни. — 2007. — № 12. — С. 4—11.
17. Радюнова I. Ф. Фшансова природа економiч-них коливань: змют i моделювання / I. Ф. Радюнова // Фшанси Укра!ни. — 2011. — № 3. — С. 19—34.
18. Статистичний щорiчник Укра!ни за 1994 рж / Мiнiстерство статистики Укра!ни : вiдповiдапъний за випуск В. В. Семченко. — К. : Техшка, 1995. — 519 с.
19. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2014 рж // Сайт Державно! служби статистики Укра!ни [Елек-тронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.ukrstst. gov.ua//
20. Ткаченко В. А. Соцiально-економiчна еволю-цiя структурних зрушень в економiчних системах: Мо-нографiя / В. А. Ткаченко. — Д.: ДУЕП, Монолт, 2008. — 256 с.
21. Чухно А. Господарський мехашзм та шляхи його вдосконалення на сучасному етапi / А. Чухно // Економжа Укра!ни. — 2007. — № 3. — С. 60—67.
С. I. Гриценко
академж АЕН Украти, д-р екон. наук Нацюнальний авiацiйний утверситет, м. Кшв
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 КРА1НИ В КОНТЕКСТ1 СТРАТЕГИ 1ННОВАЦ1Й ТА МОДЕРН1ЗАЦП ПРОМИСЛОВОСТ1 НА ОСНОВ1 ОБ'вДНАНЬ ПО СШВПРАЦ!
Постановка проблеми. Конкурентоспроможиiстъ кра!ни визначаеться здатнiстю !! економiки брати участь в мгжнароднш торпвш, конкурувати з економь ками шших держав за рiвнем ефективного викорис-тання нацiонапъних ресурсiв, освоювати i розширю-вати певнi сегменти на свгшвих ринках, пiдвищувати продуктивнiстъ використання ресурав, виробляти продукцiю, що вщповщае свiтовим стандартам, забез-печувати зростаючий рiвень життя населения. В умо-вах мiжиародно! конкуренщ! на рiвень продуктивностi в однiй кра!нi впливае економiчне становище в iнших кра!нах через ввезення капiтапу, м1жнародну торпвлю, що е водночас загрозою !! сталому розвитку. Однак з'являеться можливють кра!ни спецiапiзуватисъ на конкурентоспроможних експортних для не! сегментах промисловосп, в яких !! фiрми вiдносно конкуренто-спроможиi, н1ж iноземнi, оскiпъки е для цього внут-рiшнi сприятпивi умови. Продуктивнiстъ використання нацюнальних ресурсiв визначаеться у вартостi вiддачi вiд кiпъкостi працi або катталу й залежить вiд якостi й характеристик товарiв, послуг та ефективно-стi, з якою вони виробляються та надаються.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Визна-ченню перспектив конкурентоспроможносп присвя-чено багато праць вгтчизняних та заруб1жних науков-щв. Конкурентоспроможиiстъ окремо! кра!ни зале-жить, на думку М. Портера, вщ схипъностi !! промис-повостi до шновацш та модернiзацi! [1, с. 205]. 1нно-вацiйнiй парадигмi розвитку присвячено пращ [2, 8, 13, 15]. Стратепчне ринкове управлшня в контексп модернiзацi! промисповостi доспiджуетъся в працях [5, 9, 10, 11, 12]. Вщ того наскшьки будуть вдосконалеш, попiпшенi, оновпенi об'екти промисловосп, приведет вщповщно до нових вимог i норм, технiчних умов, по-казниюв якостi, настшьки i вгтчизняш компанп дося-гатимуть переваг вщносно найсипънiших свiтових конкурентiв у вщповщь на !х виклики. Зокрема, зали-
шаються дискусiйними питання забезпечення конкурентоспроможносп кра!н.
Метою статтi е визначення та обГрунтування складових, яю впливають на забезпечення конкурен-тоспроможносп кра!ни.
Виклад основного матерiалу дослщження. Укра!на завжди традицiйно спиралася на потужний промисло-вий потенцiап. Цьому сприяла наявнiстъ на територп кра!ни покпадiв мiнерапъно-сировинних i енергетич-них ресуретв, необхiдних для розвитку багатогалузево! iндустрi!, — запiзних i марганцевих руд, вугшля, кам'-яно! сош, капiйних руд, карбонатiв. Гпобапiзацiя змь нила оцiнку ключових чинниюв у забезпеченш розвитку промислового потенщалу. Природнi ресурси хоч i залишаються основою промислового виробництва, але поступово втрачають свою роль як нацюнальний чинник, осюльки можуть бути компенсоваш за раху-нок iмпорту.
Прюритетного значения набувають чинники ш-фраструктурного змiсту, що забезпечують шновацш-ний розвиток економiки. На жаль, трансформации процеси в цьому напрямi не наблизили Укра!ну до свь тових пiдерiв в науково-технопогiчному i сощально-економiчному розвитку. Порiвняння з галузевою структурою свiтово! промисповостi — не на користь Укра!ни. Больше 2/3 загального об'ему вiтчизняно! промислово! продукцп — це сировина, матерiали i енергетичнi ресурси, понад 70% яких йдуть на екс-порт. Деформована i неефективна галузева структура промислового виробництва, вщсташ технолог:! i вщ-сутнiстъ iнновацiйно! парадигми розвитку перетворю-ють Укра!ну на сировинний придаток розвинених кра!н i мiсткий ринок для iмпорту високотехнолопч-но! продукцп [2, с. 5].
Вщкрити шлях до европейського свiту означае, одночасно, змшити вектор суспшьного розвитку, а також зрозумгга, що сучасну модернiзацiю спiд здшсню-вати по всьому спектру проблем — вщ технологш i
