CC BY
8Николишин, А. П. Левицкий, Е. П. Ступак [и др.] // Клиническая стоматология в Украине. - 2010. - № 4 (6). - С. 12-15.
5. Уровень лизоцима в слюне и крови как фактор устойчивости больных нейроциркулярной дистонией к развитию воспалительных процессов в ротовой полости и ротоглотке / Л. Ю. Орехова, И. Н. Антонова, М. Я. Левин [и др.] // Georg. Med. News. - 2004. - № 78. - С. 43-45.
6. Левицкий А. П. Лизоцим вместо антибиотиков / А. П. Левицкий. - Одесса: КП ОГТ, 2005. - 74 с.
7. Гаврикова Л. М. Уреазная активность ротовой жидкости у больных с острой и хронической инфекцией челюстно-лицевой области / Л. М. Гаврикова, И. Т. Сегень // Стоматология. - 1996. -Спецвыпуск. - С. 49-50.
8. Биохимические маркеры воспаления тканей ротовой полости: метод. рекомендации / А. П. Левицкий, О. В. Деньга, О. А. Макаренко [и др.] - Одесса, 2010. - 16 с.
9. Патент на корисну модель, Укра1на 43140, МПК (2009) G01N 33/48. Споаб оцшки ступеня дисбюзу (дисбактерюзу) орга-шв i тканин / Левицький А. П., Деньга О. В., Селiванська I. О. [та ш.]. - Опубл. 10.08.2009, Бюл. № 15.
10. Трухачева Н. В. Математическая статистика в медико-биологических исследованиях с применением пакета Statistica / Н. В. Трухачева. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2012. - 379 с.
REFERENCES
1. Yakovlev M. Yu. The elements of endotoxin theory of human physiology and pathology. Fiziologiya cheloveka. 2003; 29(4): 98-109.
2. Wang X., Quinn P. Endotoxins: structure, function and recognition. Seria: Subcellular Biochemistry. 2010; 53: Springer: 415.
3. Furdychko A. I., Knava O. E. The biochemical markers of inflammation and dysbiosis at the application on oral mucous membrane of rats with gel with phytolysozyme, adsorbed on chitosan. Visnyk stomatologii. 2012; 2(79): 22-25.
4. Nikolishin A. K., Levitsky A. P., Stupak E. P. [i dr.]. The application of immunobiological preparations in the complex treatment and prevention of oral moniliasis. Klinicheskaya stomatologiya v Ukraine. 2010; 4(6): 12-15.
5. Orekhova L. Yu., Antonova I. N., Levin M. Ya. [i dr.]. The level of lysozyme in saliva and blood as the factor of the resistance of patients with neurocirculatory dystonia to the development of the inflammatory processes in oral cavity in oropharynx. Georg. Med. News. 2004; 78: 43-45.
6. Levitsky A. P. Lizotsym vmesto antibiotikov [Lysozyme instead of antibiotics]. Оdеssа, KP OGT, 2005:74.
7. Gavrikova L. M., Segen I. T. Urease activity of oral liquid in patients with acute odontogenic infection of maxillo-facial part. Stomatologiya. 1996; The extra issue: 49-50.
8. Levitsky A. P., Denga O. V., Makarenko O. A. [i dr.]. Biokhimicheskie markery vospaleniya tkaney rotovoy polosti: metodicheskie rekomendatsii [Biochemical markers of inflammation of oral cavity tissue: method guidelines]. Odessa, KP OGT, 2010: 16.
9. Levitsky A. P., Denga O. V., Selivanskaya I. A. [ta in.]. The method of estimation of the degree of dysbiosis (dysbacteriosis) of organs and tissues. Patent of Ukraine 43140. IPC (2009) G01N 33/48. Application number u 200815092. Date of filling: 26.12.2008. Publ.: 10.08.2009. Bul. № 15.
10. Truhacheva N. V. Matematicheskaja statistika v mediko-biologicheskih issledovanijah s primeneniem paketa Statistica [Mathematical Statistics in biomedical research using application package Statistica]. Moskva, GJeOTAR-Media, 2012: 379.
Надшшла 09.08.16
УДК 616-001.52: 616.01/09: 616-06
С. С. Полщук, к. мед. н.
Вшницький нацюнальний медичний ушверситет 1м. М. I. Пирогова
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛЩЖЕННЯ ВПЛИВУ КВЕРТУЛ1НУ НА ЗАГО6ННЯ ТРАВМАТИЧНИХ ПОШКОДЖЕНЬ НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ ЩУР1В
Мета: експериментально до^дити тлив комплексного препарату квертулту, на умови загоення юстково! ткани-ни при моделюванн травматичних дефектiв нижньо! ще-лепи.
Матергали та методи. Експеримент був проведений на 40 бтих щурах-самцях лтп Вiстар, вжом 5-6 мiсяцiв та масою 240-270 г. Тварини знаходилися на загальному рацюю хар-чування, мали вшьний доступ до води i 'iжi та стандартних умовах перебування в клтках вiварiю ВНМУ iм. М.1.Пирогова. В процеЫ роботи щурi були подтею на 2 гру-пи: контрольна - 20 щурiв - з травмою нижньо! щелепи; до^дна - 20 щурiв - з травмою нижньо! щелепи, яю в день травмування щелепи та послiдуючi два тижт, добавляли до 'iжi квертулт в дозi 200 мг на юлограм маси щура. Вам щурам наносили травму нижньо! щелепи шляхом перфора-ци. В подальшому спостеркали за загоенням дтянки пер-форацтного дефекту.
Результаты. При проведен динамiчного спостереження за загоенням дефекту нижньо! щелепи у щурiв виявлено пок-ращення процеав остеогенезу у щурiв з додаванням до до-бового рацюну квертулту. Шльтсть ускладнень у щурiв контрольно! групи склала - 15 %, до^днт - 5 %. Высновкы. При використанн в добовому рацюш щурiв квертулту загоення перфорацтного дефекту нижньо! щелепи щурiв покращуеться на 4,3+0,9 дiб. зменшуючи при цьому кшьюстьускладнень в 3 рази.
КлючовI слова: щур, щелепно-лицева дтянка, перфорацт-ний дефект нижньо! щелепи, квертулт.
С. С. Полыщук
Винницкий национальный медицинский университет им. Н. И. Пирогова
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ КВЕРТУЛИНА НА ЗАЖИВЛЕНИЕ ТРАВМАТИЧЕСКИХ ПОВРЕЖДЕНИЙ НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ КРЫС
Цель: экспериментально исследовать влияние комплексного препарата квертулина, на условия заживления костной ткани при моделировании травматических дефектов нижней челюсти
Материалы и методы. Эксперимент был проведен на 40 белых крысах-самцах линии Вистар в возрасте 5-6 месяцев и массой 240-270 г. Животные находились на общем рационе питания, имели свободный доступ к воде и пище, стандартных условиях пребывания в клетках вивария ВНМУ им. Н.И.Пирогова. В процессе работы крысы были разделены на 2 группы: контрольная - 20 крыс - с травмой нижней челюсти; исследования -- 20 крыс - с травмой нижней челюсти, которым в день травмы челюсти и последующие
© Полщук С. С., 2016.
две недели, добавляли к пище квертулин в дозе 200 мг на килограмм массы крысы. Всем крысам наносили травмы нижней челюсти путем перфорации. В дальнейшем наблюдали за заживлением участка перфорационного дефекта. Результаты. При проведении динамического наблюдения за заживлением дефекта нижней челюсти у крыс выявлено улучшение процессов остеогенеза у крыс с добавлением к суточному рациону квертулину. Количество осложнений у крыс контрольной группы составила - 15 %, опытной - 5 %.
Выводы При использовании в суточном рационе крыс квертулину заживления перфорационного дефекта нижней челюсти крыс улучшается на 4,3+0,9 суток. уменьшая при этом количество осложнений в 3 раза.
Ключевые слова: крыса, челюстно-лицевая область, перфорационный дефект нижней челюсти, квертулин.
S. S. Polischuk
Vinnitsa National Pirogov Memorial Medical University
EXPERIMENTAL STUDY OF INFLUENCE
OF KVERTULIN ON HEALING OF TRAUMATIC INJURIES OF MANDIBLE OF THE RATS
ABSTRACT
Aim: to study experimentally the influence of complex drug kvertulin on the terms of healing of bone tissue at the modeling of traumatic injuries of mandible.
Patients and methods. An experiment was conducted on 40 white male rats of line of Vistar, by age 5-6 months and by mass 240-270 g. Animals were on the general ration of feed, had a free access to water and meal and standard terms of stay in the cages of vivarium of VNMU. In the process of work rat were divided into 2 groups: control group - 20 rats with the trauma of mandible; experimental group - 20 rats with the trauma of mandible, that in the day of injuring of jaw and the next two weeks, added to the meal of kvertulin in the dose of 200 mg on the kilogram of mass of rat. To all rats was inflicted the injury of mandible by a perforation. In future watched by the healing of the area of perforated defect.
Results. At conducted dynamic watching of healing of defect of mandible of rats found out the improvement of processes of osteogenesis for rats with adding to day's ration of kvertulin. The amount of complications laid down for the rats of control group - 15 %, experimental group - 5 %.
Conclusions. At the use in day's ration of rats of kvertulin the healing of perforated defect of mandible of rats gets better on a 4,3+0,9 days, reducing the number of complications in 3 times. Keywords: rat, maxillofacial area, perforated defect of mandible, kvertulin.
Вступ. Серед ушкоджень щелепно-лицьово! об-ласп найбшьш часто зус^чаються переломи нижньо!' щелепи - у 75-87 % випадшв [1, 10, 17-19, 22, 23]. Травми лиця складають вш 15 до 38 % серед Bcix гос-пiталiзованих в клшшу [1, 17, 23]. Поряд з збшьшен-ням загально! кшькосп травматизму спостертаеться збшьшення частоти щелепно-лицевих травм та !х ускладнень [16, 17]. Одним з важливих питань сучас-но! травматологи щелепно-лицево! дшянки залиша-еться проблема виявлення етюлоги та патогенезу роз-витку ускладнень щелепно-лицево!' дшянки таких па-щенпв. Серед ввдомих ускладнень найбшьш часто зу-с^чаються таш, як нагноення кютково!' рани, шслят-
равматичний остеомieлiт, несправжнш суглоб, пато-лопчна рухомкть шсткових фрагмент, вторинна кровотеча, шслятравматичний гайморит, порушення прикусу [1. 10, 17-19, 23-26].
Завдання щелепно-лицево! хiрурrii в лшуванш переломiв щелеп полягае у профшактищ чи зменшен-н загрози, яку складае перелом исток лицевого скелету чи и ускладнення для органзму. Загоення рани вшбуваеться завдяки здатносп живого оргашзму до регенераци кютково! тканини, насамперед через утво-рення сполучнотканинного матриксу, внаслшок чого в результат осифшаци вшновлюеться попередня структура тканини [16, 19].
Ввдомо, що органзм людини мае в своему розпо-рядженнi значний арсенал захисних систем, що вклю-чають рiзнi фiзiологiчнi, бiохiмiчнi та шунолопчш механiзми [2, 13-15, 20]. Вш стану цих систем зале-жить стiйкiстъ людини до рiзних захворювань та ви-раженнiстъ тсля травматично! регенерацii исток об-личчя [3, 5].
Регуляторами захисних систем оргашзму е речо-вини, що одержали назву адаитоген!в. Адаптогени вже знайшли свое застосування в медицин [12, 15] i, зокрема, в стоматологи [4, 6-8, 11, 21, 29], та в щелеп-но-лицьовш мрурги [17, 23]. Також важливе значения для оргаиiзму останнiм часом набувають комилекснi препарати, що впливають на органiзм в цiлому. Таким представником являеться квертулiи (комплексний препарат що мктить бiофлаваиоiд кверцетин, пребю-тик iиулiн, цитрат калъцiю), але практично немае да-них про !х застосування при травматичних пошко-дженнях кiсток обличчя. Це визначае актуальшсть до-слiдженъ з вивчення лiкувалъно-ирофiлактичних ефе-ктiв квертулiиу, призначеного в иерiод лiкуваиня i ре-абiлiтацii хворих iз переломами шсток обличчя з метою корекци адаитацiйних реакцiй, активiзацii репа-ративно! регенерацii й одержання стiйкоi стабшзаци у перебиу захворювань травм обличчя [6, 8, 17].
Слад пам'ятати, що особливе мкце займае, при илаиуваннi комплексного лiкуваиия переломiв нижньо! щелепи, санац!я кютково!' рани та ирофiлактика виникнення ускладнень. При цьому багато в чому ус-иiх лiкування залежить вш корекцii функцш оргашз-му на фон супутньо!' иатологi!' та стабшзування оп-тимальних умов для реалiзацii власних сил оргаиiзму, спрямованих на загоення перелому.
Нами проведено дослщження впливу комплексного препарату квертулшу, на умови загоення дефекту та особливосл остеогенезу при травмi нижньо!' щелепи в експериментг
Мета дослiдження. Експериментально дослшити вплив комплексного препарату квертулiну, на умови загоення кютково!' тканини при моделюванш травматичних дефектiв нижньо! щелепи.
Матерiали та методи. Експеримент був проведений на 40 бших щурах-самцях лшп Вiстар. Тварини знаходилися на загальному рацiонi харчування, мали вiлъний доступ до води i iжi та стандартних умовах перебування в клiтках вiварiю ВНМУ iм. М.1.Пирогова. Вiк тварин - 5-6 мiсяцiв. Маса иацюкiв коливалася в межах 240-270 г.
Ввдомо декiлъка моделей нанесення перелому
нижньо!' щелепи у лабораторних тварин [4, 6, 8, 9, 27, 28]. Але не ва щ методики дають стандартизацш перелому, що в подальшому буде заважати об'ективнш оцiицi шслятравматичного иерiоду. Нами була вико-ристана методика створення дефекту нижньо! щелепи щурш за допомогою бора в дiаметрi 1 мм, що дозволить отримати стандартизований шслятравмвтичний дефект та об'ективно спостериати за процесами реге-нерацii [6].
Моделювання дефекту нижньо! щелепи включало наступн етапи. Пiсля проведення наркозу, голили операцшне поле у иiднижиъощелеиовiй дшянщ зпра-ва та обробляли тричi спиртом. Далi проводили розрiз шшри в иiднижиъощелеиовiй дiлянцi до 10 мм, тупо розшаровували тканини iз скелетуванням кута нижньо! щелепи. Дефект шстки нижньо! щелепи наносили за допомогою круглого бора дiаметром 1 мм. Рану обробляли декасаном та потм проводили пошарове на-кладаиия шв1в (внутрiшнi шви iз кектгута, а на шшру iз иолiамiду атравматичного). Застосування дано! мо-делi травматичного дефекту дозволило провести кль нiчне дослiдження по вивченню особливостей перебь гу шстково!' регенерацi! пщ впливом рiзних фармацев-тичних препарат чи вивченню рiзних експеримента-льних умов перебиу хвороби у шсляоиерацiйному
иерiодi. Данна модель була вибрана для дослщження, як найбшьш адекватна, шформативна, доступна та вь дповщаюча метi дослщження. В цш роботi прослщко-ваиi кттчш прояви загоення м'яких тканин, що ото-чують травматичний дефект нижньо! щелепи, яш опо-середковано можуть свщчити про як1сть загоення тра-вми та процеси остеогенезу.
В ироцесi роботи щурi були подшеш на 2 групи:
1. Контрольна - 20 щур1в - з травмою нижньо! щелепи.
2. Дослщна - 20 щур1в - з травмою нижньо! щелепи, яш в день травмування щелепи та послiдуючi два тижиi, добавляли до !ш квертулш в дозi 200 мг на кшограм маси щура.
Квертулш це комплексний препарат що мктить бiофлаваиоiд кверцетин, пребютик шулш, цитрат ка-льщю (дозвш МОЗ Укра!ни №05.03.02. - 06/44464 вщ 17.05.2012 року). 1нулшу надае антидисбiотичну дш, стимулюючи зростання пробютично!' мiкрофлори i усуваючи явища дисбактерюзу. Кверцетин володшчи Р-вiтамiиною активнiстю, мае антиоксидантну, мем-бранопротекторну та гепатопротекторну дш. Цитрат кальцш е найбшьш легко засвоювання формою кальцш, стимулюе мiиералiзацiю кiстково!' тканини, усуваючи явища остеопорозу [4, 8].
Таблиця 1
Прояви гшеремп у щур1в в проект! травми нижньо! щелепи (М+m)
Групи тварин Диi дослiджеиия
3-й день 5-й день 7-й день 10-й день 14-й день 28-й день
Контрольна (п=20) 3,41+0,12 2,86+0,19 2,35+0,13 1,89+0,13 1,25+0,11 1,05+0,12
Дослщна (п=20) 3,02+0,15* 2,46+0,12* 1,96+0,06* 1,31+0,13* 1,04+0,12* 1,0+0,13*
Примтка: * - достовiрио по вiдношеиию до термiиiв прояву показника щурiв контрольно! групи (р<0,05).
Таблиця 2
Прояви набряку у щур1в в проекщТ травми нижньо! щелепи (М+m)
Групи тварин Диi дослiджеиия
3-й день 5-й день 7-й день 10-й день 14-й день 28-й день
Контрольна (п=20) 3,51+0,14 2,96+0,19 2,45+0,15 1,99+0,13 1,35+0,12 1,11+0,11
Дослщна (п=20) 3,01+0,13* 2,28+0,16* 2,05+0,06* 1,41+0,15* 1,06+0,12* 1,0+0,17*
Примiтка : * - доскжрно по вiдношеиню до термiиiв прояву показника щурш контрольно! групи (р<0,05).
Таблиця 3
Прояви запальноТ шфшьтрацп у щур1в в дшянщ перфоращТ нижньоТ щелепи (М+m)
Групи тварин Дн доойдження
3-й день 5-й день 7-й день 10-й день 14-й день 28-й день
Контрольна (п=20) 3,32+0,12 2,74+0,19 2,23+0,13 1,78+0,13 1,34+0,11 1,22+0,12
Дослщна (п=20) 3,01+0,15* 2,38+0,12* 1,85+0,06* 1,22+0,13* 1,08+0,12* 1,0+0,13*
Примiтка : * - доскжрно по вiдношеиню до термiиiв прояву показника щурш контрольно! групи (р<0,05).
Клш1чну оцшку стану операцшно! експеримен-тально! рани проводили на 3, 5, 7, 10. 14, 28 добу. В дослвдних групах ввдшчали ряд ускладнень, пов'язаних з шстковим дефектом та тканинами навко-ло нього. Для оцшки загоення дефекту шстки викори-стовували наступну клш1чну характеристику: гшере-м1я навколо операцшно! рани, набряк д1лянки оперативного втручання, запальна шфшьтрац1я, нагноення чи абсцедування операцшно! рани, розходження швш.
Результати та обговорення. Результати щоден-ного огляду стану раново! поверхш, показали, що вже на 3-й день експерименту спостер1галася наступна картина: в першш контрольнш груш тварин - процес за-гоювання пкляоперацшно! рани без корекци загоення квертулшом, мала мкце значна гшерем1я раново! пове-рхн та набряк, а також наявнкть значного запального шфшьтрату. У дослвднш груп1 процес загоення супро-воджувався, ще меншою гшерем1ею, набряком пщни-жньощелепово! дшянки та менш вираженим запальним шфшьтратом, що свщчить про позитивний вплив комплексного препарату квертулш на загоення перфорацшного дефекту нижньо! щелепи (табл. 1, 2, 3).
У щур1в контрольно! групи - з перфорацшним пслятравматичним дефектом нижньо! щелепи, але без використання квертулшу, на 3-й день спостере-жень у оперованих тварин спостергалась наступна картина: гшерем1я навколо операцшно! рани зменши-лася, при цьому також зменшуеться прояв набряку та шфшьтраци в пщнижньощелеповш оперованш дшян-щ. Спостереження за динашкою процес1в загоення травматичного перфорованого перелому нижньо! щелепи щур1в свщчить про те, що вже на 3-й день з моменту нанесення травми гшерем1я в проекци перелому вщповщала у контрольнш груп1 посередньому р1в-ню м1ж значно вираженим та вираженим, а дослщнш -вираженого р1вня. Набряк та шфшьтрац1я м'яких тканин в проекци перфорацшного дефекту нижньо! щелепи мала аналопчну залежшсть. Прояв набряку в проекци перелому вщповщала у контрольнш груш займав посереднш р1вень м1ж вираженим та значно вираженим, дослщнш груп1 - р1вень вираженого про-яву. Прояв шфшьтрацп в проекци перелому вщповь дала у контрольнш груш посереднш р1вень м1ж вираженим та значно вираженим проявом кташчних пока-зник1в, дослщнш груш - р1вень вираженого прояву (табл. 1, 2, 3.).
У щур1в контрольно! групи - з перфорацшним шслятравматичним дефектом нижньо! щелепи, на противагу дослщнш груп тварин з використанням квертулшу, на 5-й день спостережень у оперованих тварин спостерталась наступна картина: гшерем1я навколо операцшно! рани зменшилася, при цьому також зменшився прояв набряку та шфшьтрацп в пщнижньощелеповш оперованш дшянщ. Спостереження за динамшою процес1в загоення травматичного перфорованого перелому нижньо! щелепи щур1в свщчить про те, що вже на 5-й день з моменту нанесення трав-ми гшерем1я в проекци перелому вщповщала у контрольнш груп1 незначно нижче вираженого р1вня, а дослщнш - наближеному до незначно вираженого р1вня. Набряк та шфшьтрац1я м'яких тканин в проекци перфорацшного дефекту нижньо! щелепи мала аналопч-
ну залежнсть. Прояв набряку в проекци перелому у контрольнш груш займав виражений р1вень, дослщнш груш - р1вень наближений до незначно вираженого прояву ознаки. Прояв шфшьтрацп в проекци перелому вщповщала у контрольнш груш незначно нижче вираженого р1вня, дослщнш груш - р1вень наближе-ного до незначно вираженого прояву (табл. 1, 2, 3).
На 7-й день з моменту нанесення перфорацшного отвору нижньо! щелепи у тварин контрольно! та дос-лщно! груп спостериалася позитивна динамка заго-ення перелому. У тварин контрольно! групи показни-ки гшеремп та шфшьтрацп мали тенденцш набли-ження до незначно виражених, а показники набряку займали посередне значення м1ж незначно виражени-ми та вираженими. У тварин, дослщно! групи, яким був введений в харчовий рацюн квертулш - процеси регенераци перелому мали бшьш позитивну динам1ку та показники гшеремп' та набряку знаходилися в межах незначно вираженого р1вня, а показники шфшьтрацп знаходилися в межах нижче незначно виражених показникв. Показники дослщно! групи свщчать про позитивний вплив комплексного препарату квертулш на регенерацш к1стково! тканини при перфорацшно-му дефект! нижньо! щелепи щур1в (табл. 1, 2, 3).
На 10-й день спостережень у оперованих тварин спостерталась наступна картина у щур1в контрольно! групи - з перфорацшним дефектом нижньо! щелепи щур1в, але без використання квертулшу: гшерем1я навколо операцшно! рани зменшилася, так само, як набряк та запальна шфшьтрац1я в пщнижньощелеповш дшянщ. При анал1з1 за динамшою процеав загоення травматичного перфорованого перелому нижньо! ще-лепи щур1в свщчить про те, що вже на 10-й день з моменту нанесення травми гшерем1я в проекци перелому вщповщала у контрольнш груш р1вню наближеному до незначно вираженого р1вня, дослщнш груп1 -наближеному р1вню вщсутносп ознаки. Набряк та ш-фшьтрац1я м'яких тканин в проекци перфораци нижньо! щелепи мали аналопчну залежнсть. Прояв набряку в проекци перелому вщповщав у контрольнш груш незначно вираженому р1вню прояву, дослщнш -наближений до р1вня вщсутносп ознаки. Прояв запа-льно! шфшьтраци на 10-й день дослщження в проекци перелому вщповщала у контрольнш груш набли-жену до незначно вираженого р1вня, дослщнш - на-ближену до р1вня вщсутносп ознаки (табл. 1, 2, 3).
На 14-й день з моменту нанесення перфорацшного отвору нижньо! щелепи у тварин обох груп зберь галася позитивна динамша загоення дшянки дефекту. Показники гшеремп у щур1в контрольно! групи знаходилися в межах м1ж незначно вираженими та вщсу-тн1ми проявами бшьш наближеш до вщсутнього прояву ознаки, так само як 1 р1вень прояву набряку та ш-фльтраци яш займали м1сце посередне м1ж незначно вираженим та не вираженим р1внем з наближенням до вщсутнього р1вня. У тварин досл1дно! групи, яким був введений в добовий харчовий рацюн квертулш - процеси регенераци перелому мали бшьш позитивну ди-намшу та показники гшеремп знаходилися в межах вщсутн1х, так само як 1 показники набряку, що знаходилися в межах вщсутносп прояву. Прояв шфшьтрацп у дано! групи дослвдження мае аналопчну залеж-
нсть з попереднши показниками та займае мiсце рiв-ня вщсутносп ознаки. Показники дослвдно!' групи до-стовiрно показують та сввдчать про позитивний вплив квертулiну, при його використанш в добовому харчо-вому рацiонi щурiв, на регенерацш шстково! тканини при перфорацшному иереломi нижньо! щелепи щурiв (табл. 1, 2, 3.).
На 28-й день з моменту нанесення перфорацшно-го отвору нижньо! щелепи у тварин контрольно! гру-пи ктатчно спостерйалася позитивна динамша клшь чних ознак загоення перелому. При цьому у 1 тварини реестрований незначний ршень прояву гшереми, у 1 тварини спостертався незначно виражений ршень на-бряку та у 2-х тварин - незначно виражений ршень шфшьтрацп, У тварин дослшно! групи мiсцевi кташч-
нi ознаки були на рiвнi вiдсутнiх проявiв, що ще раз пiдтверджуе позитивний вплив квертулшу на загоення травмовано! кiстки нижньо! щелепи щур1в (табл. 1, 2, 3.).
Проводячи аналiз ускладнень, якi зустрiчалися при оперуванш щелепи у щурiв, нами отримаш на-ступнi результати. У щур1в контрольно! групи на 7-8 добу було зареестровано нагноення операцшно! рани у 2-х щур1в (10 %), абсцедування операцшно! рани -1-ого щура (5 %). Розходження шв1в та кра!в рани не спостерйалося. При аналогiчному експериментi, у щур1в дослвдно! групи, при введенi в добовий харчо-вий рацiон квертулш, була зареестрована наступна картина ускладнень: лише у 1 (5 %) щура було ознаки нагноення шстково!' рани (табл. 4).
Таблиця 4
Наявшсть ускладнень при загоенш перфорацшного дефекту нижньоТ щелепи щур1в
(абсолютн1 цифри, %)
Групи тварин Види ускладнень
Нагноення рани Абсцедування рани Розходження шв1в
Контрольна(n=20) 2 (10%) 1 (5%) 0
Дослвдна (n=20) 1 (5%)* 0 0
Примiтка : * - достжрно по вiдношенню до щур1в контрольно! групи (р<0,05).
Отримаш дан бшьшо! кiлъкостi ускладнень при загоенш перфорацшного дефекту нижньо! щелепи у контрольно! групи щурш, достовiрно свщчать про по-зитивний вплив використання комплексного препарату квертулшу. Використання квертулшу, в добовому харчовому рацiонi, покращуе умови загоення перфорацшного шслятравматичного дефекту нижньо! щелепи у щурiв, зменшуючи кшьшсть ускладнень.
Отже, на основi проведеного дослвдження, мо-жемо зробити наступш висновки:
1. Клiиiчнi прояви загоення перфорацшного дефекту нижньо!' щелепи щурiв на фон використання квертулшу покращуються на 4,3+0,9 днв.
2. Виявлена пряма достовiрна залежиiстъ мiж використанням квертулшу та процесами регенераци травматичного дефекту нижньо! щелепи.
3. Використання квертулiну позитивно впливае на процеси регенераци стандартизованого перфорацшного перелому нижньо! щелепи у щур1в, зменшуючи кшьшсть ускладнень в 3 рази.
Список лтератури
1. Бернадский Ю. И. Травматология и восстановительная хирургия челюстно- лицевой области / Бернадский Ю. И. - М.: Медицинская литература, 1999. - 444 с.
2. Биохимические маркеры воспаления тканей ротовой полости: метод. рекомендации / А. П. Левицкий, О. В. Деньга, О. А. Макаренко [и др.]. Одесса: КП ОГТ, 2010. - 16 с.
3. Бурчинський С. Г. Ишемия головного мозга: возможности комплексной фармакологической коррекции / С. Г. Бурчинський // Укра!нський вкник психоневрологи. - 2006. — Т. 14, вип. 1. - С. 15-18.
4. Влияние квертулина на биохимические показатели воспаления и дисбиоза в десне крыс после воздействия липополисаха-рида / А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, И. А. Селиванская [и др.] // Вкник морсько! медицини. - 2012. - № 4 (58). - С. 99-103.
5. Гжегоцький М. Р. Стан адаптацшних реакцш у процеа корекци негативного впливу стрес-фактор1в х1м1чно! природи / М. Р. Гжегоцький, Ю. В. Федоренко / Ф1зюлопчний журнал. - 2006. -Т. 52, № 5. - С. 47-54.
6. Доктшчне вивчення засоб1в для лшування та профшак-тики захворювань слизово! оболонки порожнини рота / [Скиба В. Я., Косенко К.М., Левицький А.П., Скиба О. I. [ сшавт]. - Ки!в: Державний фармаколопчний центр МОЗ Укра!ни, 2002. - 19 с.
7. Дрожжина В. А. Естественные биологически активные вещества в профилактике и лечении заболеваний зубов и пародон-та: автореф. дисс. на соискание учен. степени доктора мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / В. А. Дрожжина - С.-П., 1995 - 33 с.
8. Квертулин: витамин Р, пребиотик, гепатопротектор / [Левицкий А. П., Макаренко О. А., Селиванская И. А. и др.]; Одесса: КП ОМД. - 2012. - 20 с.
9. Киченко С. М. Влияние кальцитонина на фосфорно-кальциевый обмен при регенерации нижней челюсти после перелома в эксперименте / С. М. Киченко, С. С. Шестакова // Российский стоматологический журнал. - 2005. - №2. С. 4-6.
10. Копчак А. В. Комплексне лшування вщкритих перелом1в нижньо! щелепи ¡з застосуванням озонотерапй (кшшко-експериментальне дослщження): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / А. В. Копчак - Ки!в, 2003. - 20 с.
11. Косенко К. Н. Поэтапная профилактика кариеса зубов у детей / К. Н. Косенко, О. В. Деньга, В. С. Иванов // Брест. - 2004. -С. 67-69.
12. Кричковская Л. В. Применение биологически активных веществ при адаптации к стрессовым воздействиям / Л. В. Кричковская, Н. В. Гуляева // Физологически активные вещества. - 2000. -№2. - С. 72-74.
13. Левицкий А. П. Адаптационно-трофические системы организма и их роль в патологии / А. П. Левицкий // Вкник стоматологи. - 2003. - № 1. - С. 91-95.
14. Левицкий А. П. Роль полифенолов пищи в формировании местной неспецифической резистентности ротовой полости / А. П. Левицкий, О. Н. Воскресенский, С. В. Носийчук // Вкник стоматологи. - 2005. - № 3. - С. 2-8.
15. Левицкий А. П. Функциональная классификация адап-тогенов / Вкник фармакологи та фармаци. - 2007. - № 2. - С. 3236.
16. Маланчук В. А. Фактори ризику виникнення посттрав-матичних ускладнень у хворих з вщкритими переломами нижньо! щелепи / В. А. Маланчук // Вкник стоматологи. - 2002. - №2. С. 18-20.
17. Маланчук В. А. Применение «Эноанта» в комплексном лечении переломов нижней челюсти / Маланчук В.А., Усенко С.А., Гордейчук М.А.// В кн. «Проблемы, достижения и перспективы ра-
звития медико-биолгических наук и практического здравоохранения», Труды КГМУ. - 2005 т. 141, ч. 1 C. 149-151.
18. Маланчук В. О. Хiрургiчна стоматолопя та щелепно-лицева хiрургiя: шдручник; У 2 т. - Т.1 / Маланчук В. О., Воловар О. С., Гарляускайте I. Ю. - К.: Логос, 2011 - 627 с.
19. Маланчук В.О. Хiрургiчна стоматолопя та щелепно-лицева хiрургiя: шдручник; У 2 т. - Т. 2 / Маланчук В.О., Логвшен-ко 1.П., Маланчук Т.О. та ш. - К.: ЛОГОС, 2011-606 c .
20. Меерсон Ф. З. Адаптационная медицина: Механизмы и защитные эффекты адаптации / Ф.З. Меерсон. - М.: Hyp. Med. Ltd., 1993. - 332 с.
21. М1рчук Б. М. Застосування фотоадаптогешв у стоматологи (огляд лггератур^ / Б.М. Мiрчук, М.С. Дрогомiрецька, О.В. Деньга, А.П. Левицький // Вкник стоматологи. - 2007. - №2. - С. 62-66.
22. Отт Р. В. Клиническая и практическая стоматология : справочник / Рудольф Вальтер Отт, Ханс-Петер Вольмер, Вольфганг Е. Круг ; пер. с нем. - М.: МЕДпресс-информ, 2010. - 640 с.
23. Полщук С. С. Корекщя психоемоцшного стану у хво-рих з травмами щелепно-лицево! дшянки // Вкник стоматологи 2005. - №1. - С. 50-56.
24. Тащян А. Э. Стимуляция минерализации и колагенооб-разования в костной ткани крыс с переломами нижней челюсти с помощью препарата «остеовит» // А .Г. Гулюк, О. А. Макаренко // Вкник стоматологи. - 2012. - №3. - C .5-8.
25. Тимофеев А. А. Особенности лечения больных с переломами нижней челюсти / А .А.Тимофеев, С. В. Максимча // Современная стоматология. - 2006. - №3. - C. 86-92.
26. Тимофеев О. О. Щелепно-лицева хiрургiя / О.О.Тимофеев. - К.: ВСВ «Медицина», 2011. -752 с.
27. Хоменко Л. А. Экспериментальное изучение влияния биополимеров на течение воспалительного процесса слизистой оболочки полости рта // Л.А.Хоменко, Б.В.Антонишин, Ж.И.Рахний // Стоматология. - 1992. - №2. - C. 20-23.
28. Экспериментальное обоснование эффективности применения рекомбинантного эпидермального фактора роста в лечении ран слизистой оболочки полости рта при иммунодефицитном состоянии // А.И.Воложин, В.В.Гемонов, Д.В.Кабалоева [и др.] // Стоматология. - 2010. - №4. - C. 4-6.
29. Левицкий А.П. Эффективность лечения хронического катарального гингивити у больных с гепатобилиарной патологией с использованием гапатопротектора и пребиотика. // А.П.Левицкий, С.А.Демьяненко, М.И. Скидан, П.И.Пустовойт // 1нновацй в стоматологи. - 2013. - № 2. -С. 5-9.
REFERENCES
1. Bernadskiy Yu. I. Travmatologiya i vosstanovitel'naya khirurgiya chelyustno- litsevoy oblasti [Traumatology and reconstructive surgery maxillofacial region] Moskva.: Meditsinskaya literatura, 1999:444.
2. Levickij A. P., Den'ga O. V., Makarenko O. A. [i dr.].
Biohimicheskie markery vospalenija tkanej rotovoj polosti: metod. rekomendacii [Biochemical markers of inflammation of oral tissue: method. Recommendations]. Odessa: KP OGT, 2010:16.
3. Burchins'kij S. G. Cerebral ischemia: possible complex pharmacological correction. Ukrai'ns'kyj visnyk psyhonevrologii'. 2006;1(14): 15-18.
4. Levyckyj A. P., Makarenko O. A., Selyvanskaja Y. A. [y dr.]. Kvertulina Influence on biochemical indicators of inflammation in the gums and dysbiosis of rats after exposure to lipopolysaccharide. Visnyk mors'koi' medycyny. 2012;4 (58):99-103.
5. Gzhegoc'kyj M.R., Fedorenko Ju.V. Status of adaptive reactions in the process of correcting the negative impact of stressful factors of the chemical nature. Fiziologichnyj zhurnal. 2006;5(52):47-54.
6. Skyba V.Ja., Kosenko K.M., Levyc'kyj A.P., Skyba O.I. i spiavt Doklinichne vyvchennja zasobiv dlja likuvannja ta profilaktyky zahvorjuvan' slyzovoi' obolonky porozhnyny rota [Pre-clinical study for the treatment and prevention of oral mucosa diseases]. Kyi'v: Derzhavnyj farmakologichnyj centrMOZ Ukrai'ny, 2002:19.
7. Drozhzhina V.A. Estestvennye biologicheski aktivnye veshchestva v profilaktike i lechenii zabolevaniy zubov i parodonta [The natural bioactive substances in the prevention and treatment of dental and periodontal]. Abstract of a doctoral thesis of medical sciences. SPb., 1995:33.
8. Levitskiy A. P., Makarenko O. A., Selivanskaya I. A. i
dr.]. Kvertulin: vitamin R, prebiotik, gepatoprotektor [Kvertulin: Vitamin P, a prebiotic, gepatoprotektor] Odessa: KP OMD, 2012:20.
9. Kichenko S.M., Shestakova S.S. Effect of calcitonin on calcium and phosphorus metabolism during regeneration after mandibular fracture in the experiment. Rossiyskiy stomatologicheskiy zhurnal. - 2005. - №2. C. 4-6.
10. Kopchak A.V. Comprehensive treatment of open fractures of the lower jaw with the use of ozone therapy (clinical and experimental study). Abstract of a candidate's thesis of medical sciences. Kyi'v, 2003:20.
11. Kosenko K.N., Den'ga O.V., Ivanov V.S Pojetapnaja profilaktika kariesa zubov u detej [Phased prevention of dental caries in children]. Brest; 2004:67-69.
12. Krichkovskaja L.V., Guljaeva N.V. The use of biologically active substances in the adaptation to stressful influences. Fizologicheski aktivnye veshhestva. 2000;2:72-74.
13. Levickij A. P. Adaptive-trophic system of the body and their role in pathology. Visnyk stomatologii'. 2003;1:91-95.
14. Levickij A. P., Voskresenskij O. N., Nosijchuk S. V. The role of food polyphenols in the formation of the local non-specific resistance ofthe oral cavity. Visnyk stomatologii'. 2005;3:2-8.
15. Levickij A. P. Functional classification of adaptogens. Visnik farmakologi'i ta farmaci'i. 2007;2:32-36.
16. Malanchuk V.A. The factors of risk of posttraumatic complications in patients with open fractures of lower jaw. Visnyk stomatologii'. 2002;2:18-20.
17. Malanchuk V.A., Usenko S.A., Gordejchuk M.A. The use of "Enoant" in the complex treatment of mandibular fractures. V kn. «Problemy, dostizhenija i perspektivy razvitija mediko-biolgicheskih nauk i prakticheskogo zdravoohranenija», Trudy KGMU. 2005;1(141): 149-151.
18. Malanchuk V.O., Volovar O.S., Garljauskajte I.Ju. Oral and maxillofacial surgery: textbook; Т.1. K.: Logos, 2011 - 627 с.
19. Malanchuk V.O., Logvinenko I.P., Malanchuk T.O. ta in. Oral and maxillofacial surgery: textbook; Т.1. K.: Logos, 2011:606 .
20. Meerson F.Z. Adaptatsionnaya meditsina: Mekhanizmy i zashchitnye effekty adaptatsii Adaptation Medicine: Mechanisms of adaptation and protective effects. М.: Hyp. Med. Ltd.;1993:332.
21. Mirchuk B.M., Drogomirec'ka M.S., Den'ga O.V., Levyc'kyj A.P. / Application fotoadaptogenov in dentistry (review). Visnyk stomatologii'. 2007;2:62-66.
22. Rudol'f Val'ter Ott, Hans-Peter Vol'mer, Vol'fgang E. Krug Clinical and practical dentistry: handbook. Moskva. MEDpress-ynform; 2010:640.
23. Polishhuk S.S. Correction of mental and emotional state of patients with injuries of the maxillofacial region. Visnyk stomatologii'. 2005;1:50-56.
24. Tashchyan A.E., Gulyuk A.G., Makarenko O.A. The
stimulation of the mineralization and collagen formation in osseous tissue of rats with mandibular fractures with the preparation "osteovit". Visnyk stomatologii. 2012;3:5-8.
25. Timofeev A.A., Maksimcha S.V. Features of the treatment of patients with fractures of the lower jaw. Sovremennaya stomatologiya. 2006;3:86-92.
26. Tymofjejev O.O. Maxillofacial Surgery.Kyi'v. VSV «Medycyna»; 2011:752.
27. Khomenko L.A., Antonishin B.V., Rakhniy Zh.I. Experimental study of the effect of biopolymers on the inflammation of the oral mucosa. Stomatologiya. 1992;2:20-23.
28. Volozhin A.I., Gemonov V.V., Kabaloeva D.V. i dr. Experimental substantiation of efficacy of recombinant epidermal growth factor in the treatment of wounds of the oral cavity with immunodeficiency states mucos. Stomatologiya. 2010;4:4-6.
29. Левицкий А.П., Демьяненко С.А., Скидан М.И., Пусто-войт П.И. The effectiveness of the treatment of chronic catarrhal gingivitis with hepatoprotector and prebiotic in patients with hepatobiliary pathology.Innovacii' v stomatologii'. 2013;2:5-9.
Надшшла 03.08.16
