CC BY
68. Levitsky A. P., Denga O. V., Makarenko O. A. [i dr.].
Biokhimicheskie markery vospaleniya tkaney rotovoy polosti: metodicheskie rekomendatsii [Biochemical markers of inflammation of oral cavity tissue: method guidelines]. Odessa, KP OGT, 2010: 16.
9. Stalnaya I D., Garishvili T. G. Metod opredeleniya malonovogo dialdegida s pomoshchyu tiobarbiturovoy kisloty [The method of revelation of malonic dialdehyde with thiobarbituric acid]. Moskva, Meditsina, 1977:66-68.
10. Levitsky A. P. Lizotsym vmesto antibiotikov [Lyso-zyme instead of antibiotics]. Odessa, KP OGT, 2005: 74.
11. Levitsky A. P., Denga O. V., Selivanskaya I. A. [i dr.] The method of estimation of the degree of dysbiosis (dysbacteriosis) of organs and tissues. Patent of Ukraine 43140. IPC (2009) G01N 33/48. Application number u 200815092. Date of filling: 26.12.2008. Publ.: 10.08.2009. Bul. № 15.
12. Truhacheva N. V. Matematicheskaja statistika v mediko-biologicheskih issledovanijah s primeneniem paketa Statistica [Mathematical Statistics in biomedical research using application package Statistica]. Moskva, GJeOTAR-Media, 2012: 379.
Hagrnm^a 31.10.17
Результати. При проведенi динамiчного спостере-ження за загоенням дефекту нижньог щелепи у щурiв виявлено покращення процеав остеогенезу у щурiв з додаванням до добового рацюну квертулiну та фор-калу. Юльюсть ускладнень у щурiв контрольног групи склала - 15 %, до^дтй №1 - 5 %, до^днт №2 - 5%. Висновки. При використаннi в добовому рацiонi щу-рiв квертулту загоення перфорацтного дефекту нижньог щелепи щурiв покращуеться на 4,3+0,9 дiб, а форкалу - на 3,9+0,7 дiб зменшуючи при цьому юльюсть ускладнень в кожнш групi в 3 рази. Ключовi слова: щур, щелепно-лицева дшянка, перфо-рацшний дефект нижньог щелепи, квертулiн, форкал.
С. С. Полищук
Винницкий национальный медицинский университет им. Н. И. Пирогова
СРАВНИТЕЛЬНОЕ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ КВЕРТУЛИНА И ФОРКАЛА НА ЗАЖИВЛЕНИЕ ТРАВМАТИЧЕСКИХ ПОВРЕЖДЕНИЙ НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ КРЫС
УДК: 616-001.52: 616.01/09: 616-06
С. С. Полщук, к. мед. н.
Вшницький нацюнальний медичний ушверситет iм.
М. I. Пирогова
ПОР1ВНЯЛЬНЕ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ КВЕРТУЛ1НУ ТА ФОРКАЛУ НА ЗАГО6ННЯ ТРАВМАТИЧНИХ ПОШКОДЖЕНЬ НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ ЩУР1В
Мета. Мета до^дження - експериментально досл^ дити вплив комплексного препарату квертулiну та форкалу, на умови загоення юстковог тканини при моделюванш травматичних дефектiв нижньог щеле-пи.
Матерiали та методи. Експеримент був проведений на 60 бших щурах-самцях лiнiг Вктар, вiком 5-6 мкя-цiв та масою 240-270 г. Тварини знаходилися на зага-льному рацiонi харчування, мали вшьний доступ до води i гжi та стандартних умовах перебування в клi-тках вiварiю ВНМУ iм. М.1.Пирогова. В процеа ро-боти щурi були подiленi на 3 групи. В яких видшили контрольну групу, 20 щурiв - з травмою нижньог щелепи; до^дну №1, 20 щурiв - з травмою нижньог щелепи, як в день травмування щелепи та послiдуючi два тижт, добавляли до гжi квертулт в дозi 200 мг на кшограм маси щура; до^дна №2, 20 щурiв - з травмою нижньог щелепи, як в день травмування щелепи та послiдуючi два тижнi, добавляли до гжi форкал в дозi 200 мг на кшограм маси щура. Вам щурам наносили травму нижньог щелепи шляхом перфорацИ. В подальшому спостер^али за загоенням дшянки перфорацтного дефекту.
Цель. Экспериментально исследовать влияние комплексного препарата квертулина и форкала, на условия заживления костной ткани при моделировании травматического дефекта нижней челюсти. Материалы и методы. Эксперимент был проведен на 60 белых крысах-самцах линии Вистар в возрасте 5-6 месяцев и массой 240-270 г. Животные находились на общем рационе питания, имели свободный доступ к воде и пище в стандартных условиях пребывания в клетках вивария ВНМУ им. Пирогова. В процессе работы крысы были разделены на 3 группы. В каких выделили контрольную группу, 20 крыс - с травмой нижней челюсти; исследования №1, 20 крыс - с травмой нижней челюсти, которым в день травмы челюсти и последующие две недели, добавляли к пище квертулин в дозе 200 мг на килограмм массы крысы; исследования №2, 20 крыс - с травмой нижней челюсти, которым в день травмы челюсти и последующие две недели, добавляли к пище форкал в дозе 200 мг на килограмм массы крысы. Всем крысам наносили травмы нижней челюсти путем перфорации. В дальнейшем наблюдали за заживлением перфорационного дефекта.
Результаты. При проведении динамического наблюдения за заживлением дефекта нижней челюсти крыс выявлено улучшение процессов остеогенеза у крыс с добавлением к суточному рациона квертулина и форкала. Количество осложнений у крыс контрольной группы составила - 15%, исследовательской №1 -5%, исследовательской №2 - 5%.
Выводы. При использовании в суточном рационе крыс квертулина заживления перфорационного дефекта нижней челюсти крыс улучшается на 4,3+0,9 суток, а форкала - на 3,9+0,7 суток уменьшая при этом
© Полщук С. С., 2017.
количество осложнений в каждой группе исследования в 3 раза.
Ключевые слова: крыса, челюстно-лицевая область, перфорационный дефект нижней челюсти, кверту-лин, форкал.
S. S. Polishchuk
Vinnitsa national medical University them. N. I. Pirogov
COMPARATIVE EXPERIMENTAL STUDY OF THE EFFECT CARTOLINA AND FORCALL ON THE HEALING OF TRAUMATIC INJURIES OF THE MANDIBLE OF RATS
ABSTRACT
Goal. To experimentally investigate the influence of the complex drug cartolina and forcall, in terms of healing the bone tissue in modeling traumatic defect of the lower jaw.
Materials and methods. The experiment was conducted on 60 white male rats Wistar rats aged 5-6 months and weighing 240-270 g. the Animals were on a General diet, had free access to water and food under standard conditions in cages vivarium VNMU. Pirogov. In the process, rats were divided into 3 groups. In any allocated control group, 20 rats with injury of the lower jaw; study No. 1, 20 rats with injury of the lower jaw, which on the day of a jaw injury and subsequent two weeks, added to food circulin at a dose of 200 mg per kilogram weight of the rat; study No. 2, 20 rats with injury of the lower jaw, which on the day of a jaw injury and subsequent two weeks, added to the food of forcall in the dose of 200 mg per kilogram weight of the rat. All rats inflicted injuries of the lower jaw by punching. In further observed the healing of perforating defect.
Results. During the dynamic observation of healing of the defect of the mandible of rats revealed improvement in the processes of osteogenesis in rats with an addition to the daily diet cartolina and forcall. The number of complications in rats of the control group was 15 %, research No. 1 - 5 %, research No. 2 - 5 %.
Conclusions. When used in the daily diet of rats cartolina healing of perforating defect of the mandible of rats is improved by 4.3+0.9 days, and forcall - 3.9+0.7 per day while reducing the number of complications in each group of the study 3 times.
Key words: rat, maxillofacial area perforating defect of the mandible, circulin, forcall.
Вступ. Переломи нижньо! щелепи займають провщне мюце в crpyKTypi загального травматизму та серед травм обличчя. Серед пошкоджень щелепно-лицьово! дшянки вони зyстрiчаються у 75-87 % випадюв [1, 8, 11, 18, 19, 20, 24, 25]. Травми щелепно-лицево! дшянки складають бли-зько 15-38 % серед вшх госпиатзованих в клш> ку [1, 18, 25]. Поряд з збшьшенням загально! ю-лькост травматизму спостернаеться збшьшення частоти щелепно-лицевих травм та !х усклад-нень, особливо це актуально на фош супутньо!
патологи [16, 17]. Важливими питаннями сучас-но! травматологи щелепно-лицево! дшянки за-лишасться проблема виявлення етюлоги та патогенезу розвитку ускладнень щелепно-лицево! д> лянки таких пащенпв. Найбшьш часто зустрiча-ються таю ускладнення, як нагноення юстково! рани, шсля травматичний остеомiелiт, не-справж4нш суглоб, патолопчна рухомють юст-кових фрагменпв, вторинна кровотеча, шсля травматичний гайморит чи неврит, порушення прикусу [1, 8, 12, 18- 20, 23- 28].
Виршення завдань щелепно-лицево! хiрургi! при регенераци переломiв щелеп полягае у про-фшактищ чи зменшенш загрози та ускладнень, яю можуть бути при переломах юсток лицевого скелету. Загоення юстково! рани вщбуваеться за-вдяки здатност живого оргашзму до регенераци тканини, насамперед через утворення сполучно-тканинного матриксу, внаслщок чого в результат осифшаци вщновлюеться попередня структура тканини [17, 20].
Оргашзм людини мае в своему розпоря-дженш значний арсенал захисних систем, що включають рiзнi фiзiологiчнi, бiохiмiчнi та iму-нолопчш мехашзми [2, 8, 13-15, 20]. Вщ взаемо-ди та штенсивносп прояву цих систем залежить ошр органiзму людини до рiзних захворювань та ступiнь прояву пiсля травматично! регенераци юсток лицевого скелету [3, 5].
Регуляторами захисних систем оргашзму е речовини, що одержали назву адаптогешв. Адап-тогени вже знайшли свое застосування в меди-циш та хiрургiчнi стоматологи [4, 6-8, 11, 12, 15, 17, 21, 23, 24, 25, 29]. Важливе значення для оргашзму останшм часом набувають комплексш препарати, що впливають на оргашзм в цшому. Таким представником являеться квертулш (ком-плексний препарат що мютить бiофлаваноiд кве-рцетин, пребютик iнулiн, цитрат кальцiю), але практично немае даних про !х застосування при травматичних пошкодженнях лицевого скелету. Це визначае актуальнiсть дослiджень з вивчення лшувально-профшактичних ефектiв квертулiну, призначеного в перюд лiкування i реабштаци хворих iз переломами кiсток обличчя з метою корекци адаптацiйних реакцш, активiзацi! репа-ративно! регенерацi! й одержання стшко! стабш-зацi! у перебну захворювань травм обличчя опо-середковано через активування та нормалiзацiя гепатобiлiарно! системи [6, 8, 17, 24].
О^м адаптогенiв заслуговуе на увагу каль-цитрiол, що вщповщае за регуляцiю кальцiевого обмiну та стимулювання функцi! остеобластiв, якi займають провщну роль при утвореннi юст-ково! мозолi, активiзуючи засвоення кальщю в дистальних вiддiлах тонкого кишечника. Каль-цитрiол посилюе реабсорбцiю кальщю в нирках
та посилюе мiнералiзацiю юсток, пригшчуючи секрещю паратирео!дного гормону. Найбiльш част повiдомлення використання кальцитрiолу та його аналопв зустрiчаються при остеопорозi, але юнують такi моменти коли кальцш потрiб-ний для утворення юстково! мозолi при переломах юсток. Використання кальцитрiолу чи його похщних при переломi кiсток обличчя нами ви-явлено не було.
Особливе мюце займае, при плануваннi комплексного лшування переломiв нижньо! щелепи, санацiя кiстково! рани та профшактика виник-нення ускладнень, якi з кожним роком мають те-нденщю до збiльшення. При цьому багато в чому устх лiкування залежить вiд корекцi! функцiй органiзму беручи до уваги супутню патологiю та стабшзування належних умов для реалiзацi! ре-зервних сил органiзму та посилюючи регенера-цiю перелому.
Проведено дослщження впливу комплексного препарату квертулшу та форкалу, на умови за-гоення пiсля травматичного дефекту нижньо! щелепи в експерименп.
Мета дослщження - експериментально дос-лщити вплив комплексного препарату квертул> ну та форкалу, на умови загоення юстково! тка-нини при моделюванш травматичних дефектiв нижньо! щелепи.
Матер1али та методи. Експеримент був проведений на 60 бших щурах-самцях лiнi! Вю-тар. Тварини знаходилися на загальному рацюш харчування, мали вiльний доступ до води i !жi та стандартних умовах перебування в клiтках вiва-рiю ВНМУ iм. М.1.Пирогова. Вш тварин - 5-6 мiсяцiв. Маса пацююв коливалася в межах 240270 г.
Вщомо декiлька моделей нанесення перелому нижньо! щелепи у лабораторних тварин, але не вс цi методики можуть дати об'ективiзацiю та стандартизацiю перелому, що не дозволить дати об'ективну оцшку [4, 6, 8, 9, 24, 29, 31]. В експерименп ми використали методику створення дефекту нижньо! щелепи щурiв за допомогою бора в дiаметрi 1 мм, що дозволило отримати стандар-тний тсля травматичний дефект та об'ективно спостернати за процесами регенерацi! [6].
В моделюванш дефекту нижньо! щелепи можна видшити етапи. Пюля проведення тюпен-талового наркозу (20 мг/кг внутршньоочеревен-но), голили операцшне поле у шднижньощелеп-нiй дiлянцi з права та обробляли тричi спиртом. Далi проводили розрiз шкiри в шднижньощелеп-нш дiлянцi до 1 см, тупо розшаровували тканини iз скелетуванням кута нижньо! щелепи. Дефект юстки нижньо! щелепи створювали за допомогою круглого бора дiаметром 1 мм. Рану обробляли декасаном та поим проводили пошарове
накладання швiв (внутрiшнi шви iз кетгута, а на шюру iз полiамiду атравматичного). Застосуван-ня дано! моделi травматичного дефекту дозволило провести клшчне дослщження по вивченню особливостей переб^у кiстково! регенерацi! пiд впливом рiзних фармацевтичних препаратiв чи вивченню рiзних експериментальних умов пере-бiгу хвороби у шсляоперацшному перiодi. Данна модель була вибрана для дослщження, як най-бiльш адекватна, iнформативна, об'ективна, доступна та вщповщаюча мен дослщження. В цiй роботi прослщковано клiнiчнi прояви загоення м'яких тканин, що оточують травматичний дефект нижньо! щелепи, як опосередковано можуть свщчити про яюсть загоення травми та процеси остеогенезу.
В процеа роботи щ^ були подiленi на 3 групи:
1.Контрольна - 20 щурiв - з травмою ниж-ньо! щелепи.
2.Дослщна№1 - 20 щ^в - з травмою ниж-ньо! щелепи, яким в день травмування щелепи та послiдуючi два тижш, добавляли до !ж1 кверту-лш в дозi 200 мг на кшограм маси щура.
3.Дослiдна №2 - 20 щурiв - з травмою нижньо! щелепи, яю в день травмування щелепи та послiдуючi два тижш, добавляли до форкал в дозi 200 мг на кшограм маси щура.
Квертулш це комплексний препарат що мю-тить бюфлаванощ кверцетин, пребютик iнулiн, цитрат кальцiю (дозвiл МОЗ Укра!ни №05.03.02. - 06/44464 вщ 17.05.2012 року). Iнулiну надае антидисбютичну дiю, стимулюючи зростання пробiотично! мшрофлори i усуваючи явища дис-бактерюзу. Кверцетин володiючи Р-вiтамiнною активнiстю, мае антиоксидантну, мембранопро-текторну та гепатопротекторну дда. Цитрат ка-льцiю е найбшьш легко засвоювання формою ка-льцiю, стимулюе мiнералiзацiю кiстково! тканини, усуваючи явища остеопорозу [4, 8, 9].
Форкал - препарат, що мютить ддачу речо-вину кальцитрюл, який являеться активним ме-таболiтом вiтамiну D3, ключова роль якого нале-жить впливу на обмш кальцiю i стимуляцiю ак-тивностi остеобластiв кiсток скелету. Вш утво-рюеться в нирках зi свого попередника, 25-гiдроксихолекальциферолу. При нормальному функцюнуванш органiзму, виробляеться 0,5-1 мкг кальцитрюлу на сутки. форкал сприяе всмо-ктуванню кальцiю в кишечнику, збшьшуе його реабсорбцiю в нирках i посилюе мiнералiзацiю юсток. Форкал пригнiчуе секрецiю паратирео!д-ного гормону, зменшуе бiль в юстках i м'язах.
Клiнiчну оцiнку стану операцшно! експериментально! рани проводили на 3, 5, 7, 10, 14, 28 добу. В дослщних групах вiдмiчали ускладнення, якi пов'язанш з кiстковим дефектом та тканина-
ми навколо нього. Для оцшки загоення дефекту юстки використовували наступну клшчну характеристику: г1перем1я навколо операцшно! рани, набряк дшянки оперативного втручання, запаль-на шфшьтращя, нагноення чи абсцедування операцшно! рани, розходження шв1в.
Результати та обговорення. Щоденний огляд стану раново! поверхш, показав, що вже на 3-й день експерименту в першш контрольнш груш тварин - процес загоювання шсляоперацш-но! рани, без корекцп загоення квертулшом, вщ-бувався з значною г1перем1ею раново! поверхш, набряком та значним запальним шфшьтратом. У дослщнш груш №1 процес загоення супрово-
джувався, меншою г1перем1ею, набряком шдни-жньощелепно! дшянки та менш вираженим запальним шфшьтратом, що свщчить про позитив-ний вплив комплексного препарату квертулш на загоення перфорацтного дефекту нижньо! щелепи (табл. 1-3). У дослщнш груш №2 процес загоення супроводжувався, меншою г1перем1ею, набряком тканин в д1лянц1 рани та менш вираженим запальним шфшьтратом, в пор1внянн1 з контрольною групою, що свщчить про позитивний вплив форкалу на загоення перфорацшного дефекту нижньо! щелепи (табл. 1-3). Достов1рних вщмшностей м1ж показниками дослщних груп ми не виявили.
Таблиця 1
Прояви гшеремн у щур1в в проекцп травми нижньо! щелепи (М+m)
Групи тварин Днi дослiдження
3-й день 5-й день 7-й день 10-й день 14-й день 28-й день
Контрольна (П=20) 3,41+0,12 2,86+0,19 2,35+0,13 1,89+0,13 1,25+0,11 1,05+0,12
Дослiдна №1 (П=20) 3,02+0,15* 2,46+0,12* 1,96+0,06* 1,31+0,13* 1,04+0,12* 1,02+0,13*
Дослiдна №2 (П=20) 3,12+0,11* 2,32+0,15* 1,98+0,08* 1,24+0,1* 1,08+0,08* 1,0+0,11*
Прим i тка : * - достовiрно по вдаошенню до термiнiв прояву показника щурiв контрольно! групи (р<0,05).
Таблиця 2
Прояви набряку у щур1в в проекцп травми нижньо! щелепи (М+m)
Групи тварин Днi дослiдження
3-й день 5-й день 7-й день 10-й день 14-й день 28-й день
Контрольна (П=20) 3,51+0,14 2,96+0,19 2,45+0,15 1,99+0,13 1,35+0,12 1,11+0,11
Дослiдна №1 (П=20) 3,01+0,13* 2,28+0,16* 2,05+0,06* 1,41+0,15* 1,06+0,12* 1,0+0,04*
Дослiдна №2 (П=20) 3,11+0,16* 2,22+0,11* 2,09+0,09* 1,3+0,12* 1,04+0,16* 1,02+0,05*
Прим i тка : * - достчжрно по вдаошенню до термiнiв прояву показника щурiв контрольно! групи (р<0,05).
Таблиця 3
Прояви запальноТ шфшьтрацп у щур1в в дшянщ перфорацп нижньо! щелепи (М+m)
Групи тварин Дт дослiдження
3-й день 5-й день 7-й день 10-й день 14-й день 28-й день
Контрольна (П=20) 3,32+0,12 2,74+0,19 2,23+0,13 1,78+0,13 1,34+0,11 1,22+0,12
Дослiдна №1 (П=20) 3,01+0,15* 2,38+0,12* 1,85+0,06* 1,22+0,13* 1,08+0,12* 1,02+0,03*
Дослiдна №2 (П=20) 3,09+0,12* 2,42+0,11* 1,73+0,09* 1,25+0,17* 1,11+0,15* 1,08+0,05*
Прим i тка : * - достчжрно по вдаошенню до термiнiв прояву показника щургв контрольно! групи (р<0,05).
У щурiв всiх груп, яким наносили перфора-цiйний травматичний дефект нижньо! щелепи, на 3-й день спостережень гiперемiя навколо опера-цiйно! рани, мала тенденщю до зменшення, при цьому також зменшуеться прояв набряку та шфь
льтрацi! в шднижньощелепнш оперованiй дшян-цi. Спостереження за динамшою процесiв заго-ення травматичного перфорованого дефекту ни-жньо! щелепи щурiв свiдчить про те, що вже на 3-й день з моменту нанесення травми гiперемiя в
проекци перелому вщповщала у контрольнш груш посередньому рiвню мiж значно вираже-ним та вираженим, а дослщнш №1 та №2 - на-ближуеться до вираженого рiвня. Набряк та шф> льтрацiя м'яких тканин в проекци перфорацшно-го дефекту нижньо! щелепи мала аналопчну за-лежнiсть. Прояв набряку в проекци перелому в> дповiдала у контрольнш груш рiвню посередньому мiж значно вираженим та вираженим, до-слiднiй групi №1 та №2 - рiвень наближений до вираженого. Прояв шфшьтраци в проекци перелому вщповщала у контрольнш груш посередньому рiвню мiж вираженим та значно вираженим проявом клшчних показникiв, а в дослщнш групi №1 та №2 - рiвень вираженого прояву (табл. 1-3.).
У щ^в контрольно! групи - з перфорацiйним пiсля травматичним дефектом нижньо! щелепи в д^нщ кута, на противагу дослiдним групам тва-рин з використанням квертулшу та форкалу, на 5-й день спостережень у оперованих тварин спосте-р^алась наступна картина: гiперемiя навколо опе-рацiйно! рани зменшилася, при цьому також зме-ншився прояв набряку та шфшьтраци в шдниж-ньощелепнш оперованiй дiлянцi. Спостереження за динамшою процесiв загоення травматичного перфорованого дефекту нижньо! щелепи щурiв свiдчить про те, що вже на 5-й день з моменту на-несення травми гiперемiя в проекцi! перелому в> дповiдала у контрольнiй груш незначно нижче вираженого рiвня, а дослщнш №1 - рiвень мiж вираженим та незначно вираженим проявом, дос-лiднiй №2 - рiвень також мiж вираженим та незначно вираженим проявом гшереми. Набряк та шфшьтращя м'яких тканин в проекци перфора-цiйного дефекту нижньо! щелепи мала аналопчну залежнють. Прояв набряку в проекци перелому у контрольнш груш займав виражений рiвень, дослщнш груш №1 та №2 - рiвень наближений до незначно вираженого прояву ознаки. Прояв шф> льтраци в проекцi! перелому вщповщала у конт-рольнiй групi незначно нижче вираженого рiвня, дослiднiй груш №1 - рiвень наближений до незначно вираженого прояву, дослщнш груш №2 -прояв шфшьтраци наближений до незначно вираженого рiвня (табл. 1-3.).
На 7-й день з моменту нанесення перфора-цшного отвору нижньо! щелепи у тварин контрольно! та дослщних груп спостерналася позитивна динамша загоення перелому. У тварин контрольно! групи показники гшереми та шфшьтраци мали тенденщю наближення до незначно виражених, а показники набряку займали посе-редне значення мiж незначно вираженим та вираженим рiвнем. У тварин, дослщно! групи №1, яким був введений в харчовий рацюн квертулш -процеси регенераци перелому мали бшьш пози-
тивну динамшу та показники гiперемi! та набряку знаходилися в межах незначно вираженого р> вня, а показники шфшьтраци знаходилися в межах нижче незначно виражених показниюв. Показники дослщно! групи свщчать про позитив-ний вплив комплексного препарату квертулш на регенеращю кiстково! тканини при перфорацш-ному дефектi нижньо! щелепи щурiв. Показники тварин, дослщно! групи №2, яю отримували фо-ркал - процеси регенерацi! перелому мали бшьш виражену позитивну динамшу нiж у тварин контрольно! групи та показники гшереми i набряку знаходилися в межах незначно вираженого рiвня, а показники шфшьтраци знаходилися в межах нижче незначно виражених показниюв. Показники дослщно! групи №2 свщчать про позитив-ний вплив форкалу на регенеращю юстково! тканини при перфораци нижньо! щелепи щурiв в д> лянщ кута (табл. 1-3.).
На 10-й день спостережень у оперованих тварин спостерпалась наступна картина у щурiв контрольно! групи - з перфорацшним дефектом нижньо! щелепи щурiв, але без використання квертулiну: гiперемiя навколо операцшно! рани зменшилася, так само, як набряк та запальна ш-фiльтрацiя в пiднижньощелепнiй дiлянцi. При аналiзi за динамiкою процесiв загоення травматичного перфорованого перелому нижньо! щеле-пи щурiв свiдчить про те, що вже на 10-й день з моменту нанесення травми гiперемiя в проекци перелому вщповщала у контрольнш груш рiвню наближеному до незначно вираженого рiвня, а в дослщнш груш №1 - посередньому рiвню мiж вщсутшстю прояву та незначно вираженого рiв-ня ознаки, так само як в дослщнш груш №2. Набряк та шфшьтращя м'яких тканин в проекци перфораци нижньо! щелепи мали аналопчну залежнють. Прояв набряку в проекци перелому в> дповщав у контрольнш груш незначно вираже-ному рiвню прояву, дослщнш №1 та №2 - посередньому рiвню мiж вщсутшстю прояву та незначно вираженого рiвня ознаки. Прояв запаль-но! шфшьтраци на 10-й день дослщження в проекци перелому вщповщала у контрольнш груш наближену до незначно вираженого рiвня, досл> днш №1 та №2 - наближену до рiвня вщсутност ознаки (табл. 1-3).
На 14-й день з моменту нанесення перфора-цшного отвору нижньо! щелепи у тварин вшх груп зберпалася позитивна динамша загоення дшянки травми. Показники гшереми у щурiв контрольно! групи знаходилися в межах мiж незначно вираженими та вщсутшми проявами бiльш наближенi до вщсутнього прояву ознаки, так само як i рiвень прояву набряку та шфшьтраци яю займали мiсце посередне мiж незначно вираженим та не вираженим рiвнем з наближенням до
вщсутнього рiвня. У тварин дослщно! групи №1, яким був введений в добовий харчовий рацюн квертулiн - процеси регенерацп перелому мали бшьш позитивну динамiку та показники гшере-мп, набряку, шфшьтрацп знаходилися в межах наближених до вщсутшх, так само як i аналогiчнi показники у щурiв дослщно! групи №2, якi отримували форкал. Показники дослщно! групи №1 та №2 достовiрно показують та свщчать про позитивний вплив квертулiну та форкалу, на ре-генерацiю кютково! тканини при перфорацшно-му переломi нижньо! щелепи щурiв (табл. 1-3.).
На 28-й день з моменту нанесення перфора-цiйного отвору нижньо! щелепи у тварин контрольно! групи клшчно спостер^алася позитивна динамша клiнiчних ознак загоення перелому. При цьому у 1 тварини реестрований незначна гшере-мiя, у 1 тварини спостертався незначний набряк та у 2-х тварин - незначно виражена шфшьтращя, У тварин дослщно! групи №1 та №2 мiсцевi клшь
чш ознаки запалення були на piBHi вiдсутнiх про-явiв, що ще раз пiдтверджуe позитивний вплив квертулшу та форкалу на загоення травмовано! кютки нижньо! щелепи щурiв (табл. 1-3.).
Проводячи аналiз ускладнень, якi зустрiча-лися при оперуванш щелепи у щурiв, нами отри-манi наступнi результати. У щурiв контрольно! групи на 7-8 добу було зареестровано нагноення операцшно! рани у 2-х щурiв (10 %), абсцеду-вання операцiйно! рани - 1-ого щура (5 %). Роз-ходження швiв та кра!в рани не спостерiгалося. При аналопчному експериментi, у щурiв дослщ-но! групи №1, при введенi в добовий харчовий рацюн квертулш, була зареестрована наступна картина ускладнень: лише у 1 (5 %) щура було ознаки нагноення кютково! рани. У щурiв досл> дно! групи №2, при використанш форкалу, було зареестровано нагноення кютково! рани також лише у 1 (5 %) щура (табл. 4).
Таблиця 4
Наявшсть ускладнень при загоенш перфорацшного дефекту нижньоТ щелепи щурiв
(абсолютнi цифри, %)
Групи тварин Види ускладнень
Нагноення рани | Абсцедування рани | Розходження швiв
Контрольна(n=20) 2 (10%) 1 (5%) 0
Дослщна №1 (n=20) 1 (5%)* 0 0
Дослщна №2 (n=20) 1 (5%)* 0 0
Прим i тка : * - достов1рно по вщношенню до щур1в конт
Отриманi данi бiльшо! кшькосп ускладнень при загоеннi перфорацiйного дефекту нижньо! щелепи у контрольно! групи щурiв, достовiрно свiдчать про позитивний вплив використання комплексного препарату квертулшу та форкалу. Використання квертулшу, в добовому харчовому рацюш, покращуе умови загоення перфорацшного тсля травматичного дефекту нижньо! щелепи у щурiв, зменшуючи кшькють ускладнень. Використання форкалу, при лшуванш травматичних дефекпв в дiлянцi кута нижньо! щелепи, покращуе умови загоення, зменшуючи кшькють ускладнень.
Висновки. 1. Ктшчш прояви загоення перфорацшного дефекту нижньо! щелепи щурiв на фош використання квертулшу покращуються на 4,3+0,9 дшв.
2. Клшчш прояви загоення перфорацшного дефекту нижньо! щелепи щурiв на фош використання форкалу покращуються на 3,9+0,7 дшв.
3. Використання квертулшу позитивно впливае на процеси регенерацп стандартизовано-го перфорацшного перелому нижньо! щелепи у щурiв, зменшуючи кшькють ускладнень в 3 рази.
4. Використання форкалу позитивно впли-вае на процеси регенерацп стандартизованого
1ьно! групи (р<0,05).
перфорацшного перелому нижньо! щелепи та до-зволяе зменшити кшькють ускладнень в 3 рази.
Список лтератури
1. Бернадский Ю. И. Травматология и восстановительная хирургия челюстно- лицевой области / Бернадский Ю. И. - М.: Медицинская литература, 1999. - 444 с.
2. Биохимические маркеры воспаления тканей ротовой полости: метод. рекомендации / А. П. Левицкий, О. В. Деньга, О. А. Макаренко [и др.]. Одесса: КП ОГТ, 2010. - 16 с.
3. Бурчинський С. Г. Ишемия головного мозга: возможности комплексной фармакологической коррекции / С. Г. Бурчинський // Укра!нський вюник психоневрологи. -2006. - Т. 14, вип. 1. - С. 15-18.
4. Влияние квертулина на биохимические показатели воспаления и дисбиоза в десне крыс после воздействия ли-пополисахарида / А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, И. А. Селиванская [и др.] // Вгсник морсько! медицини. - 2012. -№ 4 (58). - С. 99-103.
5. Гжегоцький М.Р. Стан адаптацшних реакцш у процес корекци негативного впливу стрес-фактор1в х1м1ч-но! природи / М.Р. Гжегоцький, Ю.В. Федоренко // Ф1зюло-пчний журнал. - 2006. - Т. 52, № 5. - С. 47-54.
6. Доклшчне вивчення засоб1в для лжування та про-фшактики захворювань слизово! оболонки порожнини рота / [Скиба В.Я., Косенко К.М., Левицький А.П. та in.] - Кшв: Державний фармакологiчnий центр МОЗ Украши, 2002. -19 с.
7. Дрожжина В.А. Естественные биологически активные вещества в профилактике и лечении заболеваний зу-
бов и пародонта: автореф. дисс. уа соискание учен. степени д-ра мед. наук. - С.-П. - 1995. - 33 с.
8. Полщук С.С. Експериментальне дослщження впливу квертулшу на процеси загоення травматичних пош-коджень слизово! оболонки порожнини роту щурiв при по-рушенш функцп гепатобiлiарного тракту// С.С. Полщук,
B.Я. Скиба, А.П.Левицький, С.М.Шувалов // 1нновацп в стоматологи. - 2015 - №4. С. 9-16.
9. Квертулин: витамин Р, пребиотик, гепатопротек-тор / [Левицкий А. П., Макаренко О. А., Селиванская И. А. и др.]; Одесса: КП ОМД. - 2012. - 20 с.
10. Киченко С.М. Влияние кальцитонина на фосфор-но-кальциевый обмен при регенерации нижней челюсти после перелома в експерименте / С.М.Киченко,
C.С.Шестакова // Российский стоматологический журнал. -2005. - №2. C. 4-6.
11. Копчак А.В. Комплексне лжування вщкритих пе-реломш нижньо! щелепи i3 застосуванням озонотерапи (кль нiко-експериментальне дослiдження): автореф. дис. на здо-буття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Стома-тологыя» / А.В. Копчак. - Кшв, 2003. - 20 с
12. 1ванов В.С. Поетапна профiлактика кариесу зубгв у дней: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматолопя» / В. С. 1ванов. - Одеса, 2003. - 21 с.
13. Кричковская Л.В. Применение биологически активных веществ при адаптации к стрессовым воздействиям / Л.В. Кричковская, Н.В. Гуляева // Физологически активные вещества. - 2000. - №2. - С. 72-74.
14. Левицкий А. П. Адаптационно-трофические системы организма и их роль в патологии / Вгсник стоматологи. - 2003. - № 1. - С. 91-95.
15. Левицкий А. П. Роль полифенолов пищи в формировании местной неспецифической резистентности ротовой полости / А. П. Левицкий, О. Н. Воскресенский, С. В. Носийчук // Вюник стоматологи. - 2005. - № 3. - С. 2-8.
16. Левицкий А. П. Функциональная классификация адаптогенов / А. П. Левицкий // Вюник фармакологи та фа-рмаци. - 2007. - № 2. - С. 32-36.
17. Маланчук В.А. Фактори ризику виникнення пост-травматичних ускладнень у хворих з вщкритими переломами нижньо! щелепи / В.А.Маланчук // Вгсник стоматологи. - 2002. - №2. - C .18-20.
18. Маланчук В.А. Применение «Эноанта» в комплексном лечении переломов нижней челюсти / Маланчук В.А., Усенко С.А., Гордейчук М.А // В кн. «Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения», Труды КГМУ 2005 т. 141, ч. 1 С. 149-151.
19. Маланчук В.О. Хiрургiчна стоматолопя та щеле-пно-лицева хiрургiя: тдручник; У 2 т. - Т.1/ Маланчук В.О., Воловар О.С., Гарляускайте 1.Ю. - К.: Логос, 2011 - 627 с.
20. Маланчук В.О. Хiрургiчна стоматолопя та щеле-пно-лицева мрурпя: тдручник; У 2 т. - Т. 2/ [Маланчук В.О., Логвшенко 1.П., Маланчук Т.О. та ш.] - К.: ЛОГОС. -2011. - 606 c .
21. Меерсон Ф.З. Адаптационная медицина: Механизмы и защитные эффекты адаптации / Ф.З. Меерсон. - М.: Hyp. Med. Ltd., 1993. - 332 с.
22. Шрчук Б.М. Застосування фотоадаптогешв у стоматологи (огляд лггератури) / Б.М. Мрчук, М.С. Дрого-мiрецька, О.В. Деньга, А.П. Левицький // Вюник стоматологи. - 2007. - №2. - С. 62-66.
23. Отт Р.В. Клиническая и практическая стоматология : справочник / Рудольф Вальтер Отт, Ханс-Петер Воль-мер, Вольфганг Е. Круг ; пер. с нем. - М.: МЕДпресс-информ, 2010. - 640 с.
24. Полщук С.С. Корекщя психоемоцшного стану у хворих з травмами щелепно-лицево! дшянки / С.С. Полщук
// Вюник стоматологи 2005. - №1. - С. 50-56.
25. Полщук С.С. Експериментальне дослвдження впливу квертулшу на загоення травматичних пошкоджень нижньо! щелепи / С.С. Полщук // Вгсник стоматолог!!. -2016 - №3. С. 17-22.
26. Тащян А.Э. Стимуляция минерализации и колаге-нообразования в костной ткани крыс с переломами нижней челюсти с помощью препарата «Остеовит» // А.Э.Тащян, А.Г.Гулюк, О.А.Макаренко // Вюник стоматолог!!. - 2012. -№3. - C .5-8.
27. Тимофеев А.А. Особенности лечения больных с переломами нижней челюсти / А. А. Тимофеев, С. В. Мак-симча // Современная стоматология. - 2006. - №3. - C. 8692.
28. Тимофеев О.О. Щелепно-лицева х1рурпя / Тимофеев О.О.. - К.: ВСВ «Медицина», 2011. - 752 с.
29. Хоменко Л.А. Экспериментальное изучение влияния биополимеров на течение воспалительного процесса слизистой оболочки полости рта // Л.А.Хоменко, Б.В.Антонишин, Ж.И.Рахний // Стоматология. - 1992. - №2. C. 20-23.
30. Экспериментальное обоснование эффективности применения рекомбинантного эпидермального фактора роста в лечении ран слизистой оболочки полости рта при иммунодефицитом состоянии // А.И.Воложин, В.В.Гемонов, Д.В.Кабалоева [и др.] // Стоматология. - 2010. - №4. C .4-6.
31. Левицкий А.П. Эффективность лечения хронического катарального гингивити у больных с гепатобилиарной патологией с использованием гапатопротектора и пребио-тика. // А.П.Левицкий, С.А.Демьяненко, М.И. Скидан, П.И.Пустовойт // 1нновацп в стоматолог!!. - 2013. - № 2 - С. 5-9.
REFERENCES
1. Bernadskii Iu. I. Travmatologiia i vosstanovitelnaia khirurgiia cheliustno- litsevoi oblasti [Traumatology and restorative surgery of the maxillofacial region] M.: Meditsinskaia literatura; 1999:444.
2. Levitskii A. P., Denga O. V., Makarenko O. A. i dr. Biokhimicheskie markery vospaleniia tkanei rotovoi polosti: metod. rekomendatsii [Biochemical markers of inflammation of tissues of the oral cavity: method. recommendations. Odessa: KP OGT; 2010:16.
3. Burchinskii S. G. Cerebral ischemia: possibilities of complex pharmacological correction. Ukrainskii visnik psikhonevrologii. 2006;14(1):15-18.
4. Levitskii A. P., Makarenko O. A., Selivanskaia I. A. i dr. Cartolina influence on biochemical parameters of inflammation and dysbiosis in the gingiva of rats after exposure to lip-opolysaccharide. Visnyk mors'koi' medycyny. 2012; 4(58):99-103.
5. Gzhegoc'kyj M.R., Fedorenko Ju.V. The condition of the adaptive reactions in the process of correction of negative influence of stress factors chemical nature / Fiziologichnyj zhurnal. 2006;5(52)47-54.
6. Skyba V.Ja., Kosenko K.M., Levyc'kyj A.P., Skyba O.I. ta in. Doklinichne vyvchennja zasobiv dlja likuvannja ta profilaktyky zahvorjuvan' slyzovoi' obolonky porozhnyny rota [Preclinical study of drugs for treatment and prevention of diseases of the mucosa of the oral cavity].Kyi'v: Derzhavnyj farmakologichnyj centr MOZ Ukrai'ny; 2002:19.
7. Drozhzhina V.A. Estestvennye biologicheski aktivnye veshchestva v profilaktike i lechenii zabolevanii zubov i parodonta [Natural biologically active substances in the prevention and treatment of dental and periodontal diseases]. Abstract of a doctoral thesis of medical sciences. SPb., 1995:33.
8. Polishhuk S.S., Skyba V.Ja., Levyc'kyj A.P., Shuvalov S.M. Experimental study of the effect Cortona on the healing process of traumatic injuries of the mucous membrane
of the oral cavity of rats in violation of the functions gepatobiliarnae. Innovacii' v stomatologii'. 2015;4:9-16.
9. Levickij A. P., Makarenko O. A., Selivanskaja I. A. i dr. Kvertulin: vitamin R, prebiotik, gepatoprotektor Кверту-лин: витамин Р, пребиотик, гепатопротектор / Odessa: KP OMD, 2012. 20 с.
10. Kichenko S.M., Shestakova S.S. The effect of calcitonin on calcium and phosphorus metabolism during regeneration of the mandible after fracture in the experiment. Rossijskij stomatologicheskij zhurnal. 2005;2:4-6.
11. Kopchak A.V. Kompleksne likuvannja vidkrytyh perelomiv nyzhn'oi' shhelepy iz zastosuvannjam ozonoterapii' (kliniko-eksperymental'ne doslidzhennja) [A comprehensive treatment of open fractures of the lower jaw with the use of ozone therapy (clinical-experimental study)] Abstract of a candidate's thesis of medical sciences. Kyi'v; 2003:20.
12. Ivanov V.S. Poetapna profilaktyka karyesu zubiv u ditej [Gradual prevention of tooth decay in children]: Abstract of a candidate's thesis of medical sciences. Odesa; 2003:21.
13. Krichkovskaia L.V., Guliaeva N.V. The use of biologically active substances in adapting to stress. Fizologicheski aktivnye veshchestva. 2000;2:72-74.
14. Levitskii A. P. Adaptive-trophic systems of the body and their role in pathology. Visnykstomatologii'. 2003;1:91-95.
15. Levitskii A. P., Voskresenskii O. N., Nosiichuk S. V. The role of food polyphenols in the formation of the local nonspecific resistance of the oral cavity. Visnyk stomatologii'. 2005:3:2-8.
16. Levitskii A. P. Functional classification of adaptogens. Visnyk farmakologii' ta farmacii'. 2007;2:32-36.
17. Malanchuk V.A. Risk factors for posttraumatic complications in patients with open fractures of the lower jaw. Visnyk stomatologii'. 2002;2:8-20.
18. Malanchuk V.A., Usenko S.A., Gordeichuk M.A. Primenenie «Enoanta» v kompleksnom lechenii perelomov nizhnei cheliusti [The use of "Enoant" in complex treatment of mandibular fractures] In the book "Problems, achievements and prospects of development of biomedical Sciences and health care practice". Trudy KGMU. 2005;141(1):149-151.
19. Malanchuk V.O., Volovar O.S., Garljauskajte I.Ju. Hirurgichna stomatologija ta shhelepno-lyceva hirurgija: pidruchnyk, T 1 [Surgical dentistry and maxillofacial surgery: textbook, T1]. K.: Logos; 2011:627.
20. Malanchuk V.O., Logvinenko I.P., Malanchuk T.O. ta in. Hirurgichna stomatologija ta shhelepno-lyceva hirurgija: pidruchnyk, T2. [Surgical dentistry and maxillofacial surgery: textbook, T 2]. K.:Logos; 2011:606.
21. Meerson F.Z. Adaptatsionnaia meditsina: Mekhanizmy i zashchitnye effekty adaptatsii [Adaptive medicine: Mechanisms and protective effects of adaptation]. M.: Hyp. Med. Ltd.;1993:332.
22. Mirchuk B.M., Drogomirec'ka M.S., Den'ga O.V., Levyc'kyj A.P. Application photoadapter in dentistry (literature review). Visnyk stomatologii' 2007;2:62-66.
23. Rudolf Valter Ott, Khans-Peter Volmer, Volfgang E. Krug Klinicheskaia i prakticheskaia stomatologiia : spravochnik [Clinical and practical dentistry Handbook]. M.: MEDpress-inform; 2010:640.
24. Polishhuk S.S. Correction of psychoemotional state of patients with injuries of maxillofacial region. Visnyk stomatologii'.2005; 1:50-56.
25. Polishhuk S.S. Experimental study of the effect Cortona on the healing of traumatic injuries of lower jaw. Visnyk stomatologii. 2016;3:17-22.
26. Tashchian A.E., Guliuk A.G., Makarenko O.A. Stimulation of mineralization and collagenopathy in the bone tissue of rats with fractures of the mandible using the drug "Osteovit". Visnyk stomatologii. 2012;3:5-8.
27. Timofeev A.A., Maksimcha S.V. Osobennosti lecheniia bolnykh s perelomami nizhnei cheliusti. Sovremennaia stomatologiia. 2006;3:86-92.
28. Tymofjejev O.O. Shhelepno-lyceva hirurgija [Oral and maxillofacial surgery]. K.: VSV«Medycyna»; 2011:752.
29. Khomenko L.A., Antonishin B.V., Rakhnii Zh.I Experimental study of the effect of biopolymers on the course of inflammatory process of the mucous membrane of the oral cavity. Stomatologiia. 1992;2:20-23.
30. Volozhin A.L, Gemonov V.V., Kabaloeva D.V. i dr. Experimental substantiation of efficiency of application of recombinant epidermal growth factor in the treatment of wounds of the mucous membrane of the oral cavity in immunodeficient state. Stomatologiia. 2010;4:4-6.
31. Levitskii A.P., Demianenko S.A., Skidan M.I., Pustovoit P.I. The effectiveness of treatment of chronic catarrhal gingivitis in patients with hepatobiliary pathology with the use of hepatoprotector and prebiotic. Innovacii' v stomatologii'. 2013;2:5-9.
Hagmm^a 30.11.17
