Научная статья на тему 'Экспериментальная проверка эффективности методики обучения будущих филологов устному последовательному переводу с опорой на систему переводческой скорописи'

Экспериментальная проверка эффективности методики обучения будущих филологов устному последовательному переводу с опорой на систему переводческой скорописи Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
160
34
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ ПРОВЕРКА / EXPERIMENTAL VERIFICATION / ЭФФЕКТИВНОСТЬ МЕТОДИКИ ОБУЧЕНИЯ / EFFECTIVENESS OF THE METHODOLOGY OF TEACHING / УСТНЫЙ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНЫЙ ПЕРЕВОД / CONSECUTIVE INTERPRETING / СИСТЕМА ПЕРЕВОДЧЕСКОЙ СКОРОПИСИ / INTERPRETER'S SHORTHAND / ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ОБУЧЕНИЕ / EXPERIMENTAL TEACHING

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Червинко Е. А.

Представлены результаты экспериментальной проверки методики обучения устного последовательного перевода. Определены факторы, которые влияют на ее эффективность: доля блоков главной информации в записях по отношению к количеству таких блоков в тексте оригинала; доля блоков главной информации в тексте перевода по отношению к количеству таких блоков в тексте оригинала; доля предложений, записанных вертикально, по отношению к количеству предложений в тексте оригинала; доля блоков однородных членов предложения в записях по отношению к количеству таких блоков в тексте оригинала; процент правильного распознавания таких блоков, записанных в столбик.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Червинко Е. А.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

EXPERIMENTAL VERIFICATION OF THE EFFECTIVENESS OF THE METHODOLOGY OF TEACHING INTENDING PHILOLOGISTS ORAL CONSECUTIVE INTERPRETATION FROM UKRAINIAN INTO ENGLISH WITH THE APPLICATION OF INTERPRETER’S SHORTHAND

The article presents findings of the experimental verification of the effectiveness of the methodology of teaching consecutive interpreting, determines the factors contributing to the effectiveness thereof: the share of essential information blocks in the notes in relation to the number of such blocks in the source text, the share of the essential information blocks in the target text against the number of such blocks in the source text, the share of the sentences put down vertically in relation to the number of sentences in the source text, the share of the blocks of homogeneous parts of sentences in the notes against the number of such parts of sentence in the source text as well as the percentage of the correct identification of such blocks put down in a column.

Текст научной работы на тему «Экспериментальная проверка эффективности методики обучения будущих филологов устному последовательному переводу с опорой на систему переводческой скорописи»

УДК 811.111+811.161.28Г253

е. О. ЧЕРВ1НКО

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВ1РКА ЕФЕКТИВНОСТ1 МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ МАЙБУТН1Х Ф1ЛОЛОГ1В УСНОГО ПОСЛ1ДОВНОГО ПЕРЕКЛАДУ З ОПОРОЮ НА СИСТЕМУ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОГО СКОРОПИСУ

Представлено результати експериментальног перевiрки методики навчання усного послiдовного перекладу. Визначено чинники, що впливають на и ефективтсть: частка блоюв суттевог тформацп в записах до кiлькостi таких блоюв у текстi оригталу; частка блоюв суттевог тформацп в текстi перекладу проти кiлькостi таких блоюв у текстi оригталу; частка речень, записаних вертикально, до кiлькостi речень у текстi оригталу; частка блоюв однорiдних члетв речення в записах проти кiлькостi таких блоюв у текстi оригiналу; i вiдсоток правильного розтзнання таких блоюв стовпчиком.

Ключовi слова: експериментальна перевiрка, ефективтсть методики навчання, усний по^довний переклад, система перекладацького скоропису, експериментальне навчання.

Е. А. ЧЕРВИНКО

ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ ПРОВЕРКА ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕТОДИКИ ОБУЧЕНИЯ БУДУЩИХ ФИЛОЛОГОВ УСТНОМУ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОМУ ПЕРЕВОДУ С ОПОРОЙ НА СИСТЕМУ ПЕРЕВОДЧЕСКОЙ СКОРОПИСИ

Представлены результаты экспериментальной проверки методики обучения устного последовательного перевода. Определены факторы, которые влияют на ее эффективность: доля блоков главной информации в записях по отношению к количеству таких блоков в тексте оригинала; доля блоков главной информации в тексте перевода по отношению к количеству таких блоков в тексте оригинала; доля предложений, записанных вертикально, по отношению к количеству предложений в тексте оригинала; доля блоков однородных членов предложения в записях по отношению к количеству таких блоков в тексте оригинала и процент правильного распознавания таких блоков, записанных в столбик.

Ключевые слова: экспериментальная проверка, эффективность методики обучения, устный последовательный перевод, система переводческой скорописи, экспериментальное обучение.

YE. O. CHERVINKO

EXPERIMENTAL VERIFICATION OF THE EFFECTIVENESS OF THE

METHODOLOGY OF TEACHING INTENDING PHILOLOGISTS ORAL CONSECUTIVE INTERPRETATION FROM UKRAINIAN INTO ENGLISH WITH THE APPLICATION OF INTERPRETER'S SHORTHAND

The article presents findings of the experimental verification of the effectiveness of the methodology of teaching consecutive interpreting, determines the factors contributing to the effectiveness thereof: the share of essential information blocks in the notes in relation to the number of such blocks in the source text, the share of the essential information blocks in the target text against the number of such blocks in the source text, the share of the sentences put down vertically in relation to the number of sentences in the source text, the share of the blocks of homogeneous parts of sentences in the notes against the number of such parts of sentence in the source text as well as the percentage of the correct identification of such blocks put down in a column.

Keywords: experimental verification, effectiveness of the methodology of teaching, consecutive interpreting, interpreter's shorthand, experimental teaching.

Постшне розширення мiжнародно! спiвпрацi Укра!ни створюе попит на як1сний переклад, зокрема усний послвдовний переклад (УПП), який, зважаючи на технiчнi й iншi труднощi, пов'язанi iз забезпеченням синхронного перекладу, продовжуеться широко застосовуватися на рiзноманiтних мiжнародних заходах (конференщях, семiнарах, симпозiумах, конгресах тощо). Метою навчання майбутнiх фiлологiв-перекладачiв е формування перекладацько! компетентностi, зокрема, такого 11 елемента як компетенцiя УПП, суттевою складовою яко! е здатнiсть здшснювати ефективнi записи перекладацьким скорописом (ПС). Навчання останнього реалiзуеться у рiзних закладах освiти неоднаково, у деяких випадках навiть обмежуються однiею лекщею на старших курсах, коли у студенпв уже сформувалася певна стратепя УПП, в як1й вони переважно покладаються на власну пам'ять та безсистемш записи, що загрожуе суттевою втратою змiсту тексту оригiналу (ТО) у тексп перекладу (ТП).

Навиь коли ПС навчають достатньо рано й у формi окремого курсу, студенти не завжди усвiдомлюють його значения, осшльки практично не мають досв^ УПП в реальних умовах i перебувають пiд впливом шюзш щодо власно! здатностi запам'ятовувати велик! обсяги шформацп i передавати 11 у ТП. Якщо на цей аспект звертають мало уваги в подальшому змюп навчання УПП, то навички ПС типово не формуються i студенти продовжують записувати слова, а не думки, внаслвдок чого значна частка шформацп ТО втрачаеться у ТП.

Актуальшсть теми нашого дослiджения зумовлена зростаючою потребою у квалiфiкованих перекладачах, здатних здiйснювати яшсний УПП з опорою на систему ПС; недостатшм рiвнем сформованостi у майбутшх фiлологiв навичок та умшь цього виду перекладу та браком спещальних дослiджень з проблем формування згаданих навичок та умшь - з шшого; потребою у розробщ науково обгрунтовано! та практично перевiрено! методики формування у майбутнiх фшологш навичок та умiнь УПП з опорою на систему ПС.

Метою статт е опис експериментального навчання (ЕН) за розробленою нами методикою, аналiз та штерпретащя його результапв.

Згадане ЕН грунтувалося на таких гшотезах.

Гiпотеза 1 базувалася на результатах проведеного нами експериментального зрiзу [4, с. 25; 5, с. 30] i формулювалася так: якщо у процеа навчання УПП з опорою на систему ПС застосовувати комплекс вправ, спрямований на забезпечення: 1) переорiентацil студентiв з поверхнево! структури ТО (слiв) на глибинну (смисл), аби записувалися головнi поняття, на яких грунтуеться ТО, а не його окремi слова; 2) дотримання принципу вертикалiзму в записах студенпв; 3) щiльностi записiв студенпв за рахунок компресп та доцшьного застосування символiв i трансформацiй, то обсяг шформацп ТО, зафшсовано! у записах студенпв i передано! в ТП, збшьшиться, а середнiй коефщент навченостi (за шкалою В. П. Безпалька) у випробуваних буде не нижче 0,75.

1снуе певна теоретична проблема, що стосуеться третього параметра гшотези, тобто щiльностi записiв, зокрема, способу використання символiв майбутнiми перекладачами. Можна запам'ятовувати символи, рекомендованi викладачем пiд час навчання, i попм використовувати лише !х. Теоретично це мае сприяти кращому !х утриманню у пам'ятi й переведенню дш оперування ними на автоматизований ршень, тобто на ршень навички. З шшого боку, можна й не наполягати на застосуванш тих символiв, ям пропонував викладач пiд час навчання, дозволяючи студентам вживати будь-як з них, разом iз вигаданими ними самими, за умови що буде забезпечена щшьтсть запиив, а студенти розтзнають власнi символи тд час здiйснения УПП. Теоретично це може сприяти шщативносп майбутнiх перекладачiв i розвитку творчого компонента !х фахово! компетентност1.

З метою перевiрки згаданих припущень ми сформулювали дм додатковi гiпотези.

Гiпотеза 2. При здайсненш УПП з опорою на систему ПС обсяг шформацп ТО, зафшсовано! в записах студенпв i передано! в ТП, буде вищим, якщо студенти будуть використовувати лише символи, рекомендоваш викладачем пiд час навчання, оскшьки це сприятиме кращому !х запам'ятовуванню i переведенню дш оперування ними на рiвень навички.

Контргшотеза 2. При здiйснениi УПП з опорою на систему ПС обсяг шформацп ТО, зафшсовано! у записах студенпв i передано! в ТП, буде вищим, якщо студентам дозволити вживати будь-яш символи, включаючи й вигадаш ними, за умови забезпечення достатньо!

щшьносл запиив та розгазнавання власних символ1в тд час здшснення УПП, оскшьки це сприятиме шщативносп майбутшх перекладач1в i розвитку творчого компонента ïx фахово1 компетентность

Для nepeBip^ згаданих гiпотез ми, враховуючи iснуючi рекомендацiï щодо проведения експериментальних до^джень у методицi навчання та психологи [1, с. 46; 2, с. 57; 6, с. 34], оргашзували й провели природне вертикально-горизонтальне ЕН, яке тривало протягом першого семестру 2012/13 навчального року (вересень-грудень) на факультет iноземниx мов Харшвського нащонального унiверситету (ХНУ) iм. В. Н. Каразша. Завдяки вертикальному характеру ЕН ми мали змогу перевiрити ппотезу 1, iнакше кажучи, порiвияти випробуваних щодо самих себе, тобто оцшити стутнь прогресу, якого вони досягли внаслвдок ЕН. Горизонтальний же характер ЕН дозволив нам перевiрити гшотезу 2 та контргiпотезу 2, шакше кажучи, встановити порiвияльний прогрес експериментальних груп категорiï 1 (ЕГ-1), як використовували готовi символи, та експериментальних груп категорп 2 (ЕГ-2), що мали бшьшу свободу у виборi символiв. Таким чином, у горизонтальному розрiзi ЕН групи ЕГ-1 та ЕГ-2 були одночасно експериментальними й контрольними стосовно до груп iншоï категорiï.

Методи дослiджения включали формулювання гiпотез, передекспериментальний зрiз, експериментальне навчання, тсляекспериментальний зрiз, аналiз результатiв, узагальнення та формулювання висновк1в.

Неваршованими умовами ЕН були: 1) проведення ЕН одним викладачем (автором дисертацiï); 2) тривалють ЕН (один семестр); 3) критерп оцiнювания рiвия сформованосл навичок та умiнь УПП; 4) склад учаснишв ЕН; 5) змiст завдань передекспериментального, промiжииx та пiсляекспериментального зрiзiв; 6) навчально-методичнi матерiали; 7) техшчна база (можливiсть програвати тексти та записувати переклад одразу дек1лькох студенпв у кабiнкаx на кiлькоx звукових дорiжкаx), що наближуе навчання до реальних умов перекладацько1' дiяльностi.

Варшованою умовою ЕН був споаб використання символiв перекладацького скоропису студентами ЕГ-1 та ЕГ-2. Якщо першi, як згадувалося ранiше, використовували готовi (запропоноваш викладачем) символи, та другi групи були вшьшшими у власному виборь

Система вправ для навчання УПП з опорою на систему скороченого запису включае три ïx тдсистеми: шдготовч^ для формування навичок УПП та для розвитку його вмшь. Шдсистема пiдготовчиx вправ мiстить три групи вправ на вдосконалення ПС: на смислову орiентацiю; на дотримання принципу вертикалiзму; на забезпечення щшьносп записiв. Пiдсистема вправ для формування навичок УПП з опорою на ПС мае чотири групи вправ: на трансформащю лексичних одиниць (ЛО) та ix переклад; на трансформацiю синтаксичних структур ТО та ïx переклад; на вживання перекладацьких ввдповвдникш; на застосування меxанiзму iмовiрнiсного прогнозування у процесi перекладу. Пiдсистема вправ для розвитку умшь УПП включае три ïx групи: на яшсне сприймання й осмислення ТО; на синхрошзащю слухового сприймання ТО i запису його змюту; на синхрошзащю зорового сприймання записiв i говоршня.

Кожна група вправ пiдроздiляеться на ^'х типи. Наприклад, в пiдсистемi пiдготовчиx вправ на оволодiння ПС, група вправ на смислову орiентацiю включае таю типи як лексичт конверсиви, синтаксичнi iиверсiï, трансформац^ типу «актив-пасив» i «пасив-актив» та аитонiмiчнi перетворення. Розроблена нами система вправ, що була тдгрунтям для складання вiдповiдиого комплексу вправ, визначае кшьшсть груп i тип1в вправ у кожнш пiдсистемi. Однак загалом перелш тип1в вправ у межах хх груп е вiдкритим, тобто, залежно вiд конкретних завдань та умов навчання, можуть з'являтися новi типи вправ, а iншi - виводитися iз ïx перелiку.

Спiввiдношення титв вправ у межах ïx комплексу встановлюеться з урахуванням мети навчання. Для розвитку умшь УПП з опорою на систему ПС необхвдне паралельне формування вщповвдних навичок та умшь з тим, щоб формування перших випереджало розвиток останшх. Ввдповвдно сшвввдношення вправ характеризуеться перевагою тдготовчих вправ та вправ на формування навичок на початкових етапах навчання, поступово змiнюючись на користь останшх у подальших його фазах.

Одиницею оргашзацп вправ у межах навчального модуля е цикл, що тлумачиться як сукупшсть вправ, що грунтуеться на матерiалi одного тексту. Ввдповвдно в межах одного

навчального модуля передбачаеться 10 циктв i ще два додатковi, необхвдш для пiдготовки до контрольного заняття тсля зашнчення кожного навчального модуля.

Методика навчання УПП з опорою на ПС, вщповвдно до програми [3, с. 1-26], розроблялася стосовно громадсько-полиично! сфери та грунтувалася на тематищ, що належить до д1яльносп мiжнародних органiзацiй. Зокрема, для навчання у першому семестрi передбаченi таи теми: «Оргашзащя Об'еднаних нацiй (ООН)», «Свропейський Союз (СС-1 та СС-2)» та «Оргашзащя з безпеки i спiвробiтництва в Gвропi (ОБСС)».

Розроблений нами комплекс вправ розраховано на один семестр, на що вдаедено 72 навчальш години. На кожен iз 4 навчальних модулiв припадало 8 годин на аудиторну роботу i 8 годин - на самостшну. Кожен навчальний модуль складаеться з 12 циклiв, що загалом мютять 14 текспв iз вправами до них (по одному на кожен цикл, за винятком останшх двох циклiв (11 i 12), як мiстять по два тексти). Цикли 1-2, 5-6, 9-10 призначеш для аудиторно! роботи, а цикли 3-4, 7-8, 11-12 - для самостшно!. Шсля кожного навчального модуля передбачено проведення контрольного зрiзу на кожному четвертому занятл.

Кожен цикл у середньому тривае 45 хвилин. Головними вправами у кожному цикт аудиторно! роботи е вправи у другш його половинi, де студенти записують i перекладають вiдповiдний текст спочатку з опорою на його друкований варiант, а потiм - iз сприйманням того ж (але модифшованого) тексту на слух. На щ тексти припадае левова частка часу - 20-30 хвилин. На початку другого та третього заняття кожного навчального модуля вщбувалася перевiрка домашнього завдання, що тривала не бшьше 15 хвилин. Отже, питома вага тдготовчих вправ та вправ на формування навичок становить близько 25-30% усього часу, вдаеденого для ЕН, тодi як решта (70-75%) призначалася для включення вiдповiдних навичок до складу перекладацьких умiнь i розвиток останнiх.

Випробуваними були 123 студенти III курсу англiйського ввддшення факультету iноземних мов ХНУ iм. В. Н. Каразiна (13 чоловЫв та 110 жiнок вiком ввд 19 до 22 рок1в), роздшених на 8 груп (в середньому по 15 студенпв у кожнш). Студенти всiх груп (напрям тдготовки 0203 «Фiлологiя», спецiальностi - 6.020303 «Англшська мова та лiтература» та 6.020303 «Переклад») одержують квалiфiкацiю «перекладач з англiйсько! мови», а отже, змют навчання з дисциплши «Теорiя та практика перекладу» в уих групах е однаковим. Усi студенти мали однаковий досввд (два семестри) практики перекладу до початку ЕН.

Перед початком ЕН проведено передекспериментальний зрiз, метою якого було встановлення вих1дного р1вня сформованосп у випробуваних навичок i вмiнь УПП iз застосуванням ПС. Пiд час згаданого зрiзу студентам пропонувалося прослухати ТО (укра!нською мовою) обсягом майже 1100 друкованих знаюв i тривалiстю звучання близько 2 хвилин, записати його за допомогою ПС (його принципи студенти вивчали у попередньому семестр^, а попм перекласти його англшською мовою. Переклади усiх студенпв записувалися на носi!, записи ПС аналiзувалися з точки зору !х вiдповiдностi його принципам. Оцiнювання якосп перекладу здшснювалося шляхом визначення ступеня збереження суттево! iнформацi! ТО в ТП. Для цього у тексп, призначеному для викладача, видiлялися блоки суттево! шформаци, за ступенем наявносп яких у ТП оцiнювалася повнота передачi його змiсту i смислу.

За результатами передекспериментального зрiзу ми здшснили розподiл восьми експериментальних груп на категорп ЕГ-1 та ЕГ-2, результати якого подано в табл. 1.

Таблиця 1

Результати розподшу груп на категорИ ЕГ-1 та ЕГ-2_

Групи ЕГ - 1 (використання готових символiв) Групи ЕГ - 2 (вшьний вибiр символiв)

Групи ЯА31 ЯА33 ЯЕ31 ЯЕ33 ЯА32 ЯЕ32 ЯА35 ЯЕ34

Результат 16,02% 55,50% 32,95% 42,19% 31,05% 39,35% 51,28% 41,23%

Середне 36, 70% 40,70%

Зпдно з табл. 1 ЕГ-1 та ЕГ-2 е ввдносно рiвними (36,70 та 40,70 ввдповвдно) з несуттевою перевагою (4%) груп ЕГ-2. Результати аналiзу запиав випробуваних студенпв за допомогою ПС свiдчать про недостатнш розвиток у них головних умшь УПП з опорою на перекладацький скоропис, зокрема, смислово! орiентацi! в ТО, дотримання принципу вертикалiзму та

зaбeзпeчeння щiльнoстi зaписiв. Вiдпoвiднo щ стyдeнти мoжyть викopистoвyвaтися як випpoбyвaнi в EH, мeтoю якoгo e пepeвipкa poзpoблeнoï нами мeтoдики навчання УПП з oпopoю на ПС.

EH тpивaлo oдин сeмeстp (4 тижш), пpoтягoм якoгo бyлo пpoвeдeнo (зaтieю ж мeтoдикoю, щo й пepeд eкспepимeнтaльний зpiз) два пpoмiжнi зpiзи, а пiсля зaкiнчeння EH -пiсляeкспepимeнтaльний зpiз. Рeзyльтaти yrix зpiзiв пoдaнo в табл. 2.

Таблиця 2

Результати передкспериментального, промiжнux та тсляекспериментального зрiзiв в

групах ЕГ-1 та ЕГ-2

^упи Er-1 (викopистaння гoтoвиx симвoлiв)

ГРУПА Пepeдeкс. зpiз Пpoмiжний зpiз-1 Пpoмiжний зpiз-2 Пiсляeкс. зpiз ^^ют

ЯА 31 16,02% 34,92% 55,35% 85,50% 69,48 %

ЯА 33 55,50% 49,62% 71,79% 72,89% 17,39%

ЯE 31 32,95% 52,66% 54,47% 72,14% 39,19%

ЯE 33 42,19% 61,25% 53,14% 72,22% 30, 03%

M 36,7% 49,6% 58,7% 75,7% 39,0%

Гpyпи Er-2 (викopистaння влaсниx симвoлiв)

ГРУПА Пepeдeкс. зpiз Пpoмiжний зpiз-1 Пpoмiжний зpiз-2 Пiсляeкс. зpiз ^^ст

ЯА 32 31,05% 51,61% 67,82% 75,41% 44,36%

ЯА 35 51,28% 64,55% 67,62% 72,73% 21,45%

ЯE 32 39,35% 48,00% 69,33% 81,37% 42,02%

ЯE 34 41,23% 61,89% 78,46% 77,26% 36,03%

M 40,7% 56,5% 70,8% 76,7% 36,0%

Табл. 2 дeмoнстpye, щo y пepшoмy пpoмiжнoмy зpiзi як гpyпи Er-1, так i Er-2 пoкpaщили свoï peзyльтaти. Загальний пpиpiст в гpyпax склaдae 12,90% в гpyпax Er-1 та 15,80% в rpyrnx Er-2. Рiзниця мiж ними збiльшилaся з 4% y пepeдeкспepимeнтaльнoмy зpiзi дo 6,9% y пepшoмy пpoмiжнoмy зpiзi. Вipoгiднo, цe пoяснюeться знижeнням peзyльтaтiв ^упи ЯА33, яка e eдинoю у всш вибipцi, щo пoкaзaлa у пepшoмy пpoмiжнoмy зpiзi нижчi peзyльтaти, нiж у пepeдeкспepимeнтaльнoмy зpiзi (49,62 ^ora 55,50%). Пpичинoю тaкoгo знижeння мoжyть бути фaктopи стaвлeння стyдeнтiв цieï гpyпи дo навчання, oсoбливo у пepшiй фaзi нaвчaльнoгo мoдyля. Усi iншi гpyпи пoкaзaли сутгевий пpиpiст у peзyльтaтax, пopiвнянo з пepeдeкспepимeнтaльним зpiзoм: ЯА31 (+ 18,9), ЯE31 (+ 19,У1), ЯE33 (+ 12,9), ЯА32 (+ 20,56), ЯА35 (+ 13,27), ЯE32 (+ 8,45), ЯE34 (+ 20,66).

Пopiвняльний aнaлiз peзyльтaтiв пepшoгo та дpyгoгo пpoмiжниx зpiзiв свiдчить, щo гpyпи Er-1, i Er-2, якщo ïx poзглядaти як eдиний масив, знoвy таращили свoï peзyльтaти. Загальний пpиpiст склaдae 9,10% в гpyпax Er-1 та 14,30% в ^yrax Er-2. Рiзниця мiж ними збiльшилaся з 6,9% у пepшoмy пpoмiжнoмy зpiзi дo 12,10% у тpeтьoмy. Вipoгiднo, ад мoжнa пoяснити знижeнням peзyльтaтiв ^упи ЯE33, яка eдинa пoкaзaлa у доугому пpoмiжнoмy зpiзi нижчi peзyльтaти, шж у пepшoмy (53,14 nporn 61,25%). Пpичинoю тaкoгo знижeння мoжyть бути сyб'eктивнi фaктopи. Бiльшiсть шшж гpyп (за виняткoм гpyп ЯE31 (+ 1,81) та ЯE32 (+ 4,78)) гоказали сyттeвий пpиpiст у peзyльтaтax пopiвнянo з пepшим пpoмiжним зpiзoм: ЯА31 (+ 20,43), ЯА33 (+ 22,17), ЯА32 (+ 16,21), ЯА35 (+ 19,62), ЯE34 (+ 16,57). Звepтae на сeбe увагу тoй факт, щo за peзyльтaтaми oстaнньoгo зpiзy oдpaзy двi ^упи - ЯА33 (Er-1) та ЯE34 (Er-1) - пepeвищили piвeнь 70% (71,79 та 78,46% вiдпoвiднo), а гуспсть peзyльтaтiв гpyп Er-2 (в дiaпaзoнi вiд 67,62 дo 78,46%) дoзвoлилo пepeвищити згаданий piвeнь усш кaтeгopiï цж гpyп зaгaлoм (70,80%).

За peзyльтaтaми пiсля eкспepимeнтaльнoгo зpiзy сepeднi знaчeння piвня yспiшнoстi в ^yrnx Er-1 та Er-2 пepeвищили 75% i e мaйжe дентичними: 75,70% в гpyпax Er-1 i 76,70% в ^yrnx Er-2. Ц свiдчить пpo тe, щo гiпoтeзa 1 пiдтвepдилaсь: poзpoблeнa в дисepтaцiï мeтoдики навчання УПП з oпopoю на систeмy ПС зaбeзпeчye дoсягнeння згaдaнoгo piвня. Пoкpaщeння пopiвнянo з peзyльтaтaми oстaнньoгo пpoмiжнoгo зpiзy спoстepiгaeться мaйжe в yсix гpyпax o6OX кaтeгopiй: ЯА31 - 85,50%, пpиpiст 30,15%; ЯА33 - 72,89%, npHpiCT 1,10%; ЯE31 - 72,14%,

прирют 17,67%; ЯЕ33 - 72,22%, прирют 19,08%; ЯА32 - 75,41%, прирют 7,59%; ЯЕ32 - 72,73%, прирют 3,40%; ЯА35 - 81,37%, прирют 13,75%. В груш ЯЕ34 зареестровано невелике (1,2%) зниження рiвнi успiшностi (77,26 проти 78,46% у попередньому зрiзi), яке може бути випадковим, враховуючи що загальний рiвень усшшносп в груш залишаеться на достатньо високому рiвнi. Звертае на себе увагу той факт, що усшшшсть в уах без вииятку групах перевищила рiвень 70%, а в двох групах - ЯА31 (ЕГ-1) та ЯА35 (ЕГ-2) вона перевищила 80%.

Про ефектившсть розроблено! методики свiдчать i результати аналiзу приросту значения усшшносп здiйснения УПП з опорою на систему ПС порiвняно з результатами передекспериментального зрiзу, як1 поданi в табл. 2 та на рис. 1 i 2.

Як свiдчать результати, подаш в табл. 2 та на рис 1 i 2, групи ЕГ-1 та ЕГ-2 досягли майже однакового приросту усшшносп (39 та 36% ввдповвдно). Якщо у передекспериментальному зрiзi незначну перевагу мали групи ЕГ-2 (4%), то завдяки трьохввдсотковш перевазi у прирост! в групах ЕГ-1 рiзниця мiж ними у пiсляекспериментальному зрiзi становить всього 1%, що е несуттевою величиною. Це дозволяе зробити висновок, що гшотеза 2 i контргшотеза 2 не тдтвердились, тобто не юнуе прямого зв'язку мiж способом використання символiв та ефективнiстю здшснення УПП з опорою на систему перекладацького скоропису. Спостережения за особливостями застосувания символ1в у групах ЕГ-1 та ЕГ-2 наводить на думку, що ефектившсть такого застосувания залежить не стшьки ввд способу згаданого використання, скшьки вщ особистих схильностей студенпв, як1, вiрогiдно, пов'язанi з шдивщуальними психологiчними особливостями.

90,00% 80,00% 70,00% 60,00% 50,00% 40,00% 30,00% 20,00% 10,00% 0,00%

85,50%

72,89% 72,14% 72,22%

16,02%

ЯА 31 ЯА 33

ЯЕ 31

ЯЕ 33

Передекспериментальний зрДз

П с ттяексперимеитя льиий

Рис. 1. Порiвняльна ефективтсть виконання усного по^довного перекладу англшською мовою з укратськог групами ЕГ-1 (використання готових символiв).

у i мига.

31,37%

80,00? о

70,00% 60Г00%

40 01Г« 30,00%

0,<ЮпЛ

лл 32 ЯЛ Щ ЯГ 32 ЯГ 34

ШЬр ед е кш сримс ща чьннй pin ■ J 1к:1яеы.1 »грпмен Iii. i ьшш api"i

Рис. 2. Порiвняльна ефективмсть виконання усного по^довного перекладу англшською мовою з укратськог групами ЕГ-2 (выьний eu6ip символiв).

Ппотетичний зв'язок мiж такими особливостями та способами застосування символiв у процеа застосування ПС потребуе окремого до^дження.

Повертаючись до результатiв, поданих у табл. 2, доцшьно зауважити, що найбiльшого приросту досягли групи, як показали найнижчi результати у передекспериментальному 3pi3i: група ЯА31 (ЕГ-1) - 16,02% у передекспериментальному зрiзi i 85,50% у пiсляекспериментальному зрiзi, прирют - 69,48%; група ЯА32 (ЕГ-2) - 31,05% у передекспериментальному зрiзi i 75,41% у пiсляекспериментальному зрiзi, прирiст - 44,36%. З шшого боку, прогрес груп, як1 показали найкращi результати у передекспериментальному зрiзi, був скромнiшим, оск1льки вони стартували з бiльш високого р1вня: група ЯА33 (ЕГ-1) - 55,50% у передекспериментальному зрiзi, i 72,89% у тсляекспериментальному зрiзi, прирiст - 17,39%; група ЯА35 (ЕГ-2) - 51,28% у передекспериментальному зрiзi i 72,73% у тсляекспериментальному зрiзi, прирiст - 21,45%. Частково це можна пояснити факторами ставлення студенпв до навчання. Групи, що показали гiршi результати у передекспериментальному зрiзi, одразу включилися в роботу i в такому ритш працювали протягом усього семестру. При цьому, зважаючи на те, що така робота дала добрi результати вже тсля першого навчального модуля, щ досягнення створили потужну мотивацiю, внаслiдок чого студенти з найнижчими результатами у передекспериментальному зрiзi (група ЯА31) показали абсолютно найвищий результат (85,50%) у пiсляекспериментальному зрiзi.

З iншого боку, студенти груп, ям показали найкращi результати у передекспериментальному зрiзi, мали проблеми з вшношенням до навчання у першш половинi семестру, що вiдбилося й на результатах, принаймш, першого промiжного зрiзу. I хоча надалi !х роботу можна вважати задовiльною, внаслщок чого вони досягли прийнятного рiвня успiшностi, однак все ж вони поступилися згаданим групам з точки зору ступеня прогресу.

Як уже зазначалося ранiше, протягом усього перюду ЕН ми здiйснювали записи студенпв за допомогою ПС за дев'ятьма параметрами, що е важливими для ощнки ступеня розвиненосп головних умшь здiйснювати ефективний запис ПС змюту ТО (до яких, зокрема, ввдносяться смислова орiентацiя в ТО, дотримання принципу вертикалiзму та забезпечення щшьносп записiв). Такими параметрами були: 1) кшьшсть слiв, скорочень i символiв у записах щодо загально! кшькосп слiв у ТО; 2) кшьшсть слiв, скорочень i символiв iз блоков суттево! шформаци щодо загально! кiлькостi слiв, скорочень i символ1в у записах; 3) к1льк1сть символiв у записах щодо загально! кшькосп ^в, скорочень i символ1в у записах; 4) кшьшсть блокв суттево! шформацп у записах щодо загально! кшькосп блоков суттево! шформацп в ТО; 5) кшьшсть блошв суттево! шформацп в ТП щодо загально! кшькосп блошв суттево!

шформацп в ТО; 6) шльшсть речень, записаних вертикально щодо загально! кiлькостi речень в ТО; 7) кшьшсть блоков однорiдних членiв речення у записах до загально! шлькосп блоков однорiдних членiв речення в ТО; 8) ввдсоток правильного розтзнавання блоков однорiдних членiв речення, що записанi в рядок; 9) ввдсоток правильного розпiзнання блок1в однорiдних члешв речення, що записанi в стовпчик.

Проведений нами аналiз динамiки змш за згаданими параметрами доводить, щодо чинниюв, як1 сприяли ефективностi експериментального навчання, передусiм належать параметри 4, 5, 6, 7 та 9. Кожен iз них у процес ЕН продемонстрував показник бiльше 70%, що разом забезпечило досягнення рiвня успiшностi, вище 75%. Резерви покращення згадано! ефективностi вбачаються, з одного боку, в тдвищенш рiвня параметрiв, перелiчених вище, а з шшого - у полiпшеннi решти параметрiв (за винятком параметра 8, який використовувався для доведення низько! ефективносп запису однорiдних членiв речення у рядок).

Проведене нами до^дження не претендуе на остаточне вирiшення проблеми навчання майбутнiх фiлологiв УПП з опорою на систему ПС. Одержат нами результата доводять необхвдшсть подальших теоретичних та практичних розвiдок цього питання, в чому й вбачаемо перспективу подальшого дослiдження.

Л1ТЕРАТУРА

1. Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента: учеб. пособие для вузов; пер. с англ. И. А. Измайлова, В. В. Петухова / Р. Готтсданкер. - М.: Аса<!ет1а, 1982.

2. Гурвич П. Б. Теория и практика эксперимента в методике преподавания иностранных языков / П. Б. Гурвич. - Владимир: Изд-во Владимир. гос. пед. ин-та им. П. И. Лебедева-Полянского, 1980. - 104 с.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

3. Робоча програма з курсу теорп та практики перекладу з англшсько! мови для студенлв англшського перекладацького ввддшення / уклад. О. В. Ребрш. - Харюв: Харюв. нац. ун-т ш. В. Н. Каразша, 2005. - 86 с.

4. Червшко в. О. Роль скороченого запису тд час усного послщовного перекладу / в. О. Червшко // Вкник Харювського нащонального утверситету ш. В. Н. Каразша. - 2009. - № 848. - С. 251-256.

5. Черноватий Л. М. Вплив ступеня розвитку навичок скороченого запису майбуттх перекладачiв на повноту фжсацц суттево! шформацп тексту оригiналу в усному послвдовному перекладi / Л. М. Черноватий, в. О. Червшко // Збiрник наукових праць Бердянського державного педагопчного унiверситету (Педагогiчнi науки). - Бердянськ, 2012 - № 1/2012. - С. 305-310.

6. Штульман Э. А. Методический эксперимент в системе методов исследования / Э. А. Штульман. -Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1976. - 156 с.

УДК 372.881.1.

I. Ю. ЛЕВЧИК

Л1НГВОДИДАКТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ГОВОР1ННЯ ЯК КОМПОНЕНТА ПРОФЕС1ЙНО ОР16НТОВАНО1 АНГЛОМОВНО1 КОМПЕТЕНЦИ МАЙБУТН1Х ПСИХОЛОГ1В

Розглянуто профестно-мовний, профестно-мовленневий i прагматичний компоненти англомовног комуткативног компетенци психолога-посередника. Названо та обгрунтовано лтгводидактичт особливостi 1х формування, ят полягають у вiдборi мовного матерiалу, способi його подання та семантизаци, в необхiдностi вживання кожного наступного мовного явища з ратше вивченими, у розвитку вмть усног та письмовог комуткацп на основi змiсту профестно-мовленневих умть психолога-медiатора, у розвитку вмть структурування тексту беЫди зi сторонами конфлiкту згiдно певного функщонального стилю i жанровог форми гх мовленневог поведтки.

Ключовi слова: профестно-мовний, профестно-мовленневий i прагматичний компоненти, комуткативна компетенщя психолога-посередника, лтгводидактичт особливостi.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.