CC BY
27
УДК 304.44
ЕКОТУРИЗМ ЯК СПОС1Б РОЗВИТКУ ЕКОЛОГ1ЧНО1 КУЛЬТУРИ
СУЧАСНОГО СУСШЛЬСТВА
СКЛАДАНОВСЬК А М. Г.1, доц., 1ЛЮШИНА К. О.2, студ
'Кафедра фшософп та политологи, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академш будiвництвa та архгтектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дтпро, Укра!на, +38(066)4573199 Marina.skladanovskaya@gmail.com 2Кафедра фшософп та политологи, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академш будiвництвa та архгтектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дтпро, Укра!на, +38(063)2263933 Iljushina_ekaterina@rambler.ru
Анотащя. Одна з головних ознак сучасного туризму — концепцiя його розвитку на засадах сталого розви-тку сустльства. Екологiчний туризм, за умови культуролопчного шдходу до його оргашзацп, - це важливий зaсiб пвдвищення рiвня еколопчно! культури суспiльствa, якосп життя населення, пiдтримки рiвновaги в при-родi i збалансованого розвитку репошв нашо! кра1ни. Необхвдною умовою привабливосп зеленого туризму е шформацшно-просвгтницька дiяльнiсть ЗМ1, громадських об'еднань, освгтянських i соцiокультурних оргашза-цiй, культуролопчний пiдхiд до планування та управлшня туристичною дiяльнiстю.
Ключовi слова: сталий розвиток сустльства, екологiчш культура, зелений туризм, екологiчнi маршрути
ЭКОТУРИЗМ КАК СПОСОБ РАЗВИТИЯ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ СОВРЕМЕННОГО ОБЩЕСТВА
СКЛАДАНОВСКАЯ М. Г.1, доц., ИЛЬЮШИНА Е. А.2, студ.
*Кафедра философии и политологии, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепр, Украина, +38(066)4573199 Marina.skladanovskaya@gmail.com
2Кафедры философии и политологии, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепр, Украина, +38(063)2263933 Iljushina_ekaterina@rambler.ru
Аннотация. Одной из главных особенностей современного туризма является концепция его развития на принципах устойчивого развития общества. Экологический туризм, при условии культурологического подхода к его организации, является важным средством повышения уровня экологической культуры общества, качества жизни населения, поддержания равновесия в природе и сбалансированного развития регионов нашей страны, помогает решить одну из самых гуманных задач нашего времени - оптимизацию отношений человека с природной средой. Необходимым условием привлекательности зеленого туризма является информационно-просветительская деятельность СМИ, общественных объединений, образовательных и социокультурных организаций, культурологический подход к планированию и управлению туристической деятельностью.
Ключевые слова: устойчивое развитие общества, экологическая культура, зеленый туризм, экологические маршруты
ECOTOURISM AS WAY OF DEVELOPMENT OF ECOLOGICAL CULTURE OF MODERN SOCIETY
SKLADANOVSKA M. H.1, Ass. Prof, ILIUSHINA K. O.2, student
1Department of Philosophy and Politology, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A, Chernishevsky str., 49600, Dnipro, Ukraine, tel. +38(066)4573199 Marina.skladanovskaya@gmail.com
2Department of Philosophy and Politology, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A, Chernishevsky str., 49600, Dnipro, Ukraine, tel. +38(063)2263933 Iljushina_ekaterina@rambler.ru
Annotation. Formulation of the problem. One of the main features of modern tourism is the concept of its development based on sustainable development. Ecotourism, provided cultural approach to its organization, is an important means to improve the level of ecological culture of society and quality of life, maintain a balance in nature and the balanced development of the regions of our country. The necessary condition for the attractiveness of green tourism is an information and education activities media about public 'associations, educational and socio-cultural organizations, cultural approach to the planning and management of tourism activities.
Keywords: sustainable development of society, ecological culture, green tourism, ecological trails
Сyчaснi негaтивнi тенденцп згyбнoгo впливу людсь^' дiяльнoстi на пpиpoдy, неpaцioнaльне викopистaння пpиpoдних pесypсiв y кiнцевoмy пiдсyмкy спpичинюють ïï pyйнyвaння. Екoлoгiчнa безпека нaшoï деpжaви пеpедбaчaе впpoвaдження шн^п^'х' стaлoгo poзвиткy ^aï™. Це немoжливo без екoлoгiзaцiï всiх нaпpямкiв гoспoдapськoï дiяльнoстi, oсвiти, нayки, сустльш'!' свiдoмoстi i пoведiнки. Пpiopитет спoживaцькoгo ставлення дo пpиpoди, цiннoстей технoкpaтичнoгo сyспiльствa -гoлoвний бap'еp на шляху фopмyвaння екoцентpичнoгo, бioсфеpнoгo
свiтoспpийняття людини. Фopмyвaння нoвих цiннoстей пoв'язaне з poзyмiнням цшей свoгo poзвиткy, вмiнням бачити yсклaднення i вимipювaти свoï пoтpеби з мoжливoстями пpиpoди i пoдaльшим юнуванням мaйбyтнiх пoкoлiнь.
Згiднo з дoслiдженнями кaфедpи зaхистy нaвкoлишньoгo сеpедoвищa Сль^^го унь веpситетy, У^шна пoсiдaе 44-те мiсце iз 1SC в екoлoгiчнoмy pейтингy ^^-2016 [5]. От-же, пoшyк ефективних мехaнiзмiв пoдoлaння негативних тенденцш знищення дoвкiлля -в^ай aктyaльнa пpoблемa сyчaснoгo poзвит-ку У^аши. Наше завдання - включити ^и-poдний свiт у щншсш opierna^'i oсoбистoстi за дoпoмoгoю iнфopмaцiйнo-пpoсвiтницьких, сoцioкyльтypних зaхoдiв. Одним iз найефек-тивнiших видiв сoцioкyльтypнoï дiяльнoстi, спpямoвaнoï на фopмyвaння екoлoгiчнoï куль-тypи гpoмaдян У^аши, - це етгоИчний ту-pизм.
Мета CTaTTi - пpoaнaлiзyвaти oсoбливoстi poзвиткy зеленoгo тypизмy та йoгo значення в ^o^ti екoлoгiчнoï iнкyльтypaцiï сyчaснoгo y^^m^^ro суспшьства на пpиклaдi пpoектy «Екoлoгiчнa стежка «Невiдoмa
Петpикiвщинa».
У poбoтi тypистичних aгенцiй екoтypизм стае все бшьш актуальним. У зв'язку з poстoм чисельнoстi мiськoгo населення пoсилюеться aнтpoпoгенний тиск на психiкy i здopoв'я людини. Отже, для вщшвлення свoïх енеpгети-чних pесypсiв, вiдпoчинкy та pелaксaцiï меш-кaнцi великих мют шукають кyтoчки ^npo-ди, де втpyчaння людини не зaпoдiялo значш'!' шкoди ïï чистoтi та несплюндpoвaнoстi.
Aктyaлiзyеться бажання людини зaдo-вoльнити свoï естетичнi й тзнавальш пoт-pеби. Джеpелoм зaдoвoлення пoтpеби в кpaсi, пiзнaння piзнoмaнiття флopи i фауни стають тaкoж пpекpaснi ландшафти, кyтo-чки дикoï пpиpoди, етнoгpaфiчнi кyльтypнi пам'ятки, зaнypення в глибини свoеï iстopiï та кyльтypи. Виникае пoтpебa в таких видах тypизмy, якi не тшьки не сyпеpечaть збеpеженню дoвкiлля, а й с^гаю^ пoпy-ляpизaцiï пpиpoдooхopoнних iдей, oпaнy-ванню екoлoгiчнoï кyльтypи, yчaстi тypис-тiв у пpиpoдooхopoнних aкцiях.
Мета екoлoгiчнoгo тypизмy -фopмyвaння вiдпoвiдaльнoгo ставлення дo пpиpoди, щo rpyнтyеться на екoлoгiчнiй свiдoмoстi, екoлoгiчнiй кyльтypi, гoтoвнoстi дo активш'1' екoлoгiчнoï дiяльнoстi, вихoвaння любoвi дo пpиpoди piднoгo кpaю, бажання беpегти ïï.
Рoзвитoк зеленoгo тypизмy не тшьки с^ияе збеpеженню дoвкiлля та кyльтypнoï спадщини, а й ствopюе пpивaбливий iмiдж pегioнiв нaщoï ^аши, дoдaткoвi po6O4Í мiсця та мoжливiсть мaлoгo бiзнесy для села.
Пpoте нинi екoлoгiчний тypизм викopистoвyеться на теpенaх Укpaïни дoсить oбмеженo, щo зyмoвленo такими пpичинaми:
- вщсутнютю екoлoгiчних мapшpyтiв;
- пpoгaлинaми в зaкoнoдaвчoмy зaбезпеченнi екoлoгiчнoгo тypизмy;
- неpaцioнaльним викopистaнням теpитopiй, якi найбшьш aдaптoвaнi для poзвиткy цьoгo виду тypизмy.
Вaжливoю пpoблемoю залишаеться екoкyльтypнa кoмпетентнiсть фaхiвцiв тypистичнoï гaлyзi та 1'х пiдгoтoвкa. Адже пoняття екoлoгiчнoï кyльтypи пoеднyе в сoбi знання oснoвних зaкoнiв пpиpoди, poзyмiння неoбхiднoстi paхyвaтися з цими зaкoнaми, вiдпoвiдaльне ставлення дo пpиpoди, бaгaтствo мopaльнo-естетичних та iнтелектyaльних пoчyттiв.
Ми пpoпoнyемo пpoект екoлoгiчoï стежки «Невiдoмa Петpикiвщинa». Петpикiвський paйoн (paйoнний центp -смт. Петpикiвкa) poзтaшoвaний у пiвнiчнo-зaхiднiй чaстинi Днiпpoпетpoвськoï
область Вш межуе з Дншропетровським, Царичанським, Криничанським,
Верхньодншровським, Магдалишвським районами Дншропетровщини та Кобеляцьким районом Полтавсько! область Рельеф р1внинний, як у степовш зош Укра!ни, хоча подекуди трапляються балки, байраки, болота. Омиваеться водами Дншра 1 Дншродзержинського водоймища. Через район тече р1ка Оршь, що мае притоку -Чаплинку. У 1970-х роках у басейш р1к створене рибне господарство. У надрах району знайдено поклади кам'яного вугшля, природного газу, запаси буд1вельних глин 1 тску. Район перетинае автомобшьна дорога Дншро-Полтава, створюючи зручш транспорта! маршрути республшанського 1 мюцевого сполучення.
Зпдно з даними наших дослщжень, стан природного забруднення, вмют небезпечних речовин у пов1тр1 Петриювського району не перевищуе норми, тобто безпечний для людей, 1 робить можливим використання ще! дшянки для облаштування екостежки.
Еколопчна стежка - це маршрут, розм1чений у природ!, що е специф1чною формою для ознайомлення й регулювання режиму використання певно! територп. Завдання еколопчно! стежки - показ причинно-наслщкових зв'язюв у природ!, взаемодп природи й суспшьства. Вона дае можливють здшснити комплексний шдхщ до вивчення й охорони природних комплекав на певнш дшянщ.
У процес проходження маршруту туристи знайомляться з найбшьш типовими для конкретно! мюцевосп ландшафтами, пам'ятками природи й вчаться ощнювати вплив антропогенно! д1яльносп на стан природного середовища. Розроблення та прокладання еколопчних стежин
забезпечують безпосереднш контакт ¡з живою природою. Еколопчна стежка - це своерщна лаборатор1я в природ!, «навчання у природи».
Передбачаеться створення екостежки, яка буде розташована у зош Петриковського району у безпосереднш близькосп до райцентру. Виб1р мюця розташування зумовлений географ1чними властивостями,
ландшафтом, природними зонами, економ1чними обставинами.
Загальна довжина маршруту складае 7 км. Загальна площа територп, на якш плануеться побудувати екостежку, 10 х 7 км. визначаючи загальну довжину стежки, слщ виходити ¡з середньо! тривалосп одше! екскурсп (приблизно 2-3 год.). Цьому вщповщае обладнаний маршрут довжиною 2-3 км. Тривалють екскурсп залежить вщ складу групи.
Цшьова аудитор1я вщвщувач!в -школяр!, доросл р1зних вшових груп, яю займаються активними видами спорту, полюбляють активний вщпочинок та щкавляться природознавством. Програма екскурсш складаеться з безпосереднього дослщження екостежки, як у супровод1 пда, так 1 в процес самостшних шших та велосипедних прогулянок, вщвщування мотузкового мютечка для тих, хто полюбляе екстрим та активний вщпочинок, а також облаштування у зош кемтнгу для бшьш тривалого вщпочинку та злиття з природою на декшька дшв.
Екостежка буде розташована недалеко вщ вщомих у район Блакитних озер, яю останшми роками набули широко! популярности, що робить екопрогулянку ще бшьш привабливою, оскшьки юнують додатков1 вар1анти дютатись до мюця призначення - це 1 рейсов! автобуси до зони вщпочинку, ! маршрутн! такс!, а також тшохщш та велосипедн! прогулянки вщ Блакитних озер.
Вщносно невелика вартють про!зду та гарна транспортна розв'язка ввдграють велику роль у вибор! саме ще! територп для облаштування екостежки, а також у подальшому забезпечать велику кшьюсть вщвщувач!в.
Стежка д1е в л!тньо-осшшй сезон. За !! маршрутом проводяться програмш екскурсп. 1нформацшш щити, встановлен! на троп!, привертають увагу значного числа вщвщувач!в люопарку до видового р!зномашття природи ц1е! мюцевосп. Найбшьш поширен! на цш територп дуб, ясен, липа, клен, сосна, вшьха. Серед тваринного св1ту - бшка, заець, лисиця,
кр1т, вуж, !жак, сойка, яструб, дятел, бекас тощо.
Створення екостежки починаеться з1 складання картосхеми, на якш позначаються найважлив1ш1 об'екти. На стежщ встановлюють шформацшш щити й знаки. Вони повинш бути естетично привабливими й допомагати оргашзовувати рух вщвщувач1в за маршрутами. Можна використовувати таю типи шформацшних текспв 1 знаюв:
- загальний покажчик 1 схема стежки;
- правила поведшки на природу
- гасла й заклики;
- вщомосп про окрем1 природш об'екти 1 явища;
- вщомосп про пам'ятки природи, розташоваш в зош стежки;
- поетичш тексти, малюнки про взаемини людини 1 природи;
- еколопчш дорожш знаки й покажчики.
Проведення екскурсп еколопчною
стежкою - це результат переробки великого матер1алу з вивчення стану мюцево! природи, тзнання еколопчно! культури сво!х земляюв, нарешт1, результат1в особисто! участ мешканщв Петриювського району в охорош природних багатств рщного краю.
Перш шж почати створення системи екостежки на будь-якш природнш територп, що охороняеться, необхщно вивчити не тшьки юнуюч1 в !! межах природш умови й прим1тш об'екти, а й характер рекреацшного використання (перюди найбшьш активного вщвщування, види д1яльност1
вщпочивальниюв тощо). Вщ цього значною м1рою залежить довжина, призначення й тип стежки, що найбшьш вщповщае даним умовам.
1нформатившсть, тобто здатшсть задовольняти тзнавальш потреби людей у галуз1 географп, бюлогл, екологп, культури та шших наукових дисциплш, - це головна вщмшшсть еколопчно! стежки вщ звичайного туристського маршруту. Бшьша частина вже юнуючих стежок мае явно бюлопчну спрямовашсть. Однак не менш важливо створювати маршрути, яю розкривають також еколого-географ1чш, юторичш, культоролопчш аспекти й характер взаемодп людини ХХ1 стол1ття з природою.
Вибираючи трасу екостежки, слщ враховувати вс особливосп ландшафту: не тшьки його тзнавальний потенщал у географ1чному й еколопчному планах, а й загальне враження, що вш залишае у вщвщувача. Створюють оглядов1 майданчики, увага придшяеться й тому, що людина сприймае органами почутпв: формам ландшафту, фарбам та !х сезоннш змЫ, звукам (шум водоспад1в, дзюрют джерела, ств птах1в тощо). Як 1 в л1тератур1, на еколопчнш стежщ гарш вс жанри, кр1м нудного.
Розробляючи концепщю еколопчно! стежки, необхщно визначити цшьов1 категорп вщвщувач1в:
- спещал1зоваш вщвщувача вчеш р1зного профшю (екологи, географи, бюлоги, геологи тощо), учасники наукових конференцш еколопчно! спрямованосп, студенти вщповщних спещальностей, члени шкшьних об'еднань еколопчного й близького до нього профшю й т. п.;
-«захоплеш»: оргашзоваш
екскурсанти-аматори, для яких
вщвщування еколопчних стежок - одна з основних цшей !х подорож (!х теж можна вщнести до спещал1зованих вщвщувач1в);
- неспещал1зоваш вщвщувачк екскурсанти, що не виявляють особливого штересу до природних визначних пам'яток, 1 потрапили сюди скор1ше випадково, шж цшеспрямовано. Вони найчаспше бажають просто погуляти й подихати св1жим пов1трям.
Для кожно! цшьово! категорп повинна бути складена своя програма екскурсшно! д1яльносп, виходячи з1 ступеня !х захопленосп еколопчними проблемами, защкавленосп ютор1ею, культурою свого регюну, красою рщного краю, з потреби в отриманш нових знань 1 навичок, базово! пщготовки.
Висновки. Отже, одна з головних ознак сучасного туризму - це концепщя його розвитку на засадах сталого розвитку суспшьства. Еколопчний туризм, за умови культуролопчного пщходу до його оргашзаци, стае важливим засобом пщвищення р1вня еколопчно! культури
суспшьства, якост життя населения, тдтримки рГвноваги в природГ i збалансованого розвитку рeгiонiв нашо! кра!ни.
Створення eкологiчних стежок допомагае виконати одне з нaйгумaннiших завдань нашого часу - оптимiзaцГl' вщносин людини з природним середовищем. Саме на еколопчнш стежцг постгйно створюються умови для поеднання думки, почуття та дп. А
такий сплав - найважливгша умова виховання переконань особистостг, ll свгтогляду, екологгчно! культури.
Необхгдна умова привабливостг зеленого туризму - гнформацгйно-просвгтницька дгяльнгсть ЗМ1, громадських об'еднань, освгтянських i соцгокультурних оргашзацш, культурологгчний пгдхгд до планування та управлгння туристичною дгяльнгстю.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Борейко В. Е. Дорога к заповеднику / В. Е. Борейко. - Москва : Всемир. фонд дикой природы, 1996. - 120 с.
2. Гирусов Э. В. Природные основы экологической культуры / Э. В. Гирусов // Экология, культура, образование (Материалы к конференции) / Филос. об-во СССР, Моск. гос. пед. ин-т им. В.И. Ленина. -Москва, 1989. - С. 11-19.
3. Складановська М. Г. Екоетичнг цшностг сучасно! людини / М. Г. Складановська // Перспективнг напрямки свгтово! науки : зб. ст. учасникгв 32 мгжнар. наук.-практ. конф. «1нновацшний потенцгал свгтово! науки -ХХ1 сторгччя» / Пгвденноукр. гуманитар. альянс, Громад. об-ня «Громадянська дгя». - Запоргжжя, 2015. -Т. 1. - С. 51-53.
4. Складановська М. Г. Екологгчна культура як необхгдна умова безпеки життедгяльностГ / М. Г. Складановська // Екологгя i природокористування в системг оптимгзацг! природи i суспшьства : матергали III мiжиaр. наук.-практ. конф. / Тернотл. держ. с.-г. дослвдна стaнцiя, 1н-т кормГв та сш. госп-ва ПодГлля, 1н-т агроекологП та природокористування, Тeрнопiл. фГлгя «1н-т охорони грунпв Укра!ни», ПодГл. держ. аграрно-техн. ун-т, ТернопГл. нац. економ. ун-т, СхГдноевроп. нац. ун-т Гм. ЛесГ Укра!нки, Казах. агротехн. ун-т Гм. Сейфуллша. - ТернопГль, 2016. - Ч. 1. - С. 177-179.
5. The ecotourism commandments // The international ecotourism society. - Режим доступу: http://www.ecotourism.org/. - МГжнародна оргашзащя екотуризму, заповГдГ екотуризму.
REFERENCES
1. Borejko V.E. Doroga к zapovedniku [The road to the reserve]. Moskva: Vsemir. fond dikoy prirody, 1996, 120 p. (in Russian)
2. Gyrusov E.V. Prirodnye osnovy ekologicheskoj kul'tury [Natural bases of ecological culture]. Ekologiya, kul'tura, obrazovanie (Materialy k konferencii) [Ecology, culture, education (Materials from the conference)]. Filos. ob-vo SSSR, Mosk. gos. ped. in-t im. V.I. Lenina [Philosophy community of USSR, Moskow State pedagogical institute named after V.I. Lenin]. Moskva, 1989, pp. 11-19. (in Russian)
3. Skladanovska M.G. Ekoetychni tsinnosti suchasnoi luudyny [Eco-ethical values of modern person]. Perspektyvni napriamky svitovoi nauky: zb. st. uchasnykiv 32 mizhnar. nauk.-prakt. konf. «Innovatsiinyi potentsial svitovoi nauky - ХХ1 storichchia» [The perspective directions of world science: The articles collection of participants of the 32nd international scientific-practical conference "Innovative Potential of World Science" - XXI Century"]. Pivdennoukr. gumanitar. alians, Gromad. ob-nia "Gromadianska diia" [The Southern Ukrainian humanitarian alliance, the civil community "Civil Action"]. Zaporizhia, 2015, vol. 1, pp. 51-53. (in Ukrainian)
4. Skladanovska M.G. Ekologichna kultura yak neobkhidna umova bezpeky zhyttediialnosti [Ecological culture as necessary condition of health and safety]. Ekologiia i pryrodokorystuvannia v systemi optymizatsii pryrody i suspilstva: materialy III mizhnar. nauk.-prakt. konf. [«Ecology and environmental management in system of optimization of the nature and society»: materials of III international scientific-practical conference]. Ternopil. derzh. s.-g. doslidna stantsiia, In-t kormiv ta sil. gosp-va Podillia, In-t agroekologii ta pryrodokorystuvannia, Ternopil. filiia «In-t okhorony gruntiv Ukrainy», Podil. derzh. agrarno-tekhn. un-t, Ternopil. nats. ekonom. un-t, Skhidnoevrop. nats. un-t im. Lesi Ukrainky, Kazakh. agrotekhn. un-t im. Seifullina [Ternopil State Agricultural Research Station, Institute of Feed and Agriculture of Podillia, Institute of Agricultural Ecology and Natural Recourses, Ternopil branch of the "Institute of Soil Protection of Ukraine", Podil State. Agro-Technical University, Ternopil National Economy University, Eastern European National University named after Lesia Ukrainka, Kazakh Agro-Technical University named after Seifullin]. Ternopil, 2016, part 1, pp. 177-179. (in Ukrainian)
5. Mizhnarodna organizatsiia ekoturyzmu, zapovidi ekoturyzmu [The international organization of ecotourism, ecotourism precept]. The ecotourism commandments. The international ecotourism society. Available at: http ://www.ecotourism. org/.
Рецензент: Евсеева Г. П., д-р н. держ. упр., проф.
Надшшла до редколеги: 18.11.2016 р. Прийнята до друку: 28.11.2016 р.
