CC BY
186
УДК 502.1:130.2
ЕКОЛОГ1ЧНА КУЛЬТУРА В УКРАШСЬКОМУ НАЦ1ОНАЛЬНОМУ ХАРАКТЕР1
СКЛАДАНОВСЬКА М. Г., доц.
Кафедра фшософп та политологи, Державний вищий навчальний заклад, «Придшпровська державна aкaдемiя
будiвництвa та архпектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дтпро, Украша, тел. +38(066)4573199 Marina.skladanovskaya@gmail.com
Анотащя. Ввд рiвня сформовaностi еколопчно1 культури суспiльствa залежить екологiчнa безпека нашо! краши, можливють ii збалансованого стaбiльного розвитку. Мета cmammi - проaнaлiзувaти етнiчнi витоки еколопчно! культури сучасного украшця. Природа Украши - нaйвaжливiший момент юторичного розвитку нaцiонaльного характеру, на формування якого впливають установки, стереотипи, архетипи. Естетичш потреби людини задовольняються насамперед у процесi сприйняття краси незаймано! природи, ii осмислення, роздумiв на вiчнi теми: мiсце людини у свт природи, усввдомлення зв'язк1в людини i природи, ii впливу на особистють, ставлення людини до свггу; прагнення вiдтворити красу в навколишньому середовищi. Виховання естетичних потреб особистосп, ввдчуття гармони i дисгармони — перший крок розвитку креативносп, творчих можливостей особистостi, розвитку ii творчих здiбностей, що е нагальною потребою як сучасного суспшьного розвитку, так i особистiсного самовдосконалення. Це необхщний компонент розвитку еколопчно1 свiдомостi, еколопчно1 культури сучасно1 людини.
Ключовi слова: екологiчна культура, екологiчна ceidoMicmb, нацюнальний характер, естетичне сприйняття середовища, архетипи
ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА В УКРАИНСКОМ НАЦИОНАЛЬНОМ ХАРАКТЕРЕ
СКЛАДАНОВСКАЯ М. Г., доц.
Кафедра философии и политологии, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепр, Украина, тел. +38(066)4573199 Marina.skladanovskaya@gmail.com
Аннотация. От уровня сформированности экологической культуры общества зависит экологическая безопасность нашей страны, возможность ее сбалансированного устойчивого развития. Цель статьи -проанализировать этнические истоки экологической культуры современного украинца. Природа Украины -наиболее важный момент исторического развития национального характера, на формирование которого оказывают влияние установки, стереотипы, архетипы. Эстетические потребности человека удовлетворяются в первую очередь при восприятии красоты нетронутой природы, ее осмыслении, размышлениях на вечные темы: место человека в мире природы, осознание связей человека и природы, ее влияние на личность, отношение человека к миру; стремление воссоздать красоту в окружающей среде. Воспитание эстетических потребностей личности, ощущение гармонии и дисгармонии - первый шаг развития креативности, творческих возможностей личности, развития ее творческих способностей, что является насущной необходимостью как современного общественного развития, так и личностного самосовершенствования. Это необходимый компонент развития экологического сознания, экологической культуры современного человека.
Ключевые слова: экологическая культура, экологическое сознание, национальный характер, эстетическое восприятие окружающей среды, архетипы
ECOLOGICAL CULTURE IN THE UKRAINIAN NATIONAL CHARACTER
SKLADANOVSKAYA M., Ass. Prof.
Department of Philosophy and Political Science, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A, Chernyshevskyi str., 49600, Dnipro, Ukraine, tel. +38(066)4573199 Marina.skladanovskaya@gmail.com
Summary. The ecological security of our country, the possibility of a balanced sustainable development depends on the level of formation of ecological culture of society. Purpose of the article is to analyze the ethnic origins of ecological culture of modern Ukrainian. Nature of Ukraine is the most important point of the historical development of the national character. The installation, stereotypes, archetypes influence on its formation. The aesthetic human needs are met first in the perception of the beauty of unspoiled nature, its comprehension, reflection on the eternal themes: man's place in the natural world, awareness of human relationships and nature, its impact on the individual, man's relation to the world; an effort to recreate the beauty of the surrounding environment. Development of individual aesthetic needs, a sense of harmony and disharmony is the first step of the creativity development, the creative
personality possibilities, creativity abilities, which is urgently needed as a modern social development and personal improvement. This is a necessary component of ecological consciousness, ecological culture of modern man.
Keywords: ecological culture, ecological consciousness, national character, aesthetic perception of environment archetypes
3HaneHHa eK0.0riHH0ï Ky.bTypu b Ham nac - nac r.06a.bH0ï eK0.0riHH0ï xpH3H -Ba^KO nepe0^HHTH. CaMe Big piBHa c^0pM0BaH0CTi eK0.0riHH0ï Ky.bTypu eyeni.beTBa 3a.e^HTb eK0.0riHHa 6e3nexa Ham0ï xpaïHH, M0^.HBicTb ïï 36a.aHC0BaH0r0 CTa6i.bH0r0 p03BHTKy.
EK0.0ri3a^a пpоцeciв ^HTTegia.bH0CTi .rogHHH BHMarae neBH0r0 piBHa 3HaHb K0^H0r0 np0^eci0Ha.a, BH3HaneHHa MeTH c0^0Ky.bTypHHx пpоцeciв i eB0.ro^ï b ^.0My, a TaK0^ C0^a.bH0ï naM'aTi. TaKHM hhh0m, HaHBa^.HBime 3aBgaHHa eK0.0riHH0ï Ky.bTypH - TpaHc.a^a g0CBigy MHHy.ux n0K0.iHb ^0g0 B3aeM0BigH0CHH .rogHHH i npup0gu, 36epe^eHHa gyx0BHHx Hag6aHb .rogcraa i, b nepmy nepry, CB0r0 eTH0cy, CB0eï Ha^ï, CB0r0 Hap0gy.
MeTa CTaTTi - np0aHa.i3yBaTH erainm bht0kh eK0.0rinH0ï Ky.bTypu cynacH0ro yxpam^.
TepMiH «ex0.0rinHa xy.bTypa» 3'aBHBca n0piBHaH0 HegaBH0 - y 20-x p0xax XX CT0.iTTa («Ky.bTypHa eK0.0ria» a60 «Ex0.0rinHa xy.bTypa» y J. Steward) [7]. 3MicT цbого n0Haira b iHTepnpeTa^ï pi3HHx aBT0piB Mae g0cHTb mup0xi Me^i.
B. C. KpHcaneHK0 BH3Hanae 3MicT n0HaTTa «eK0.0riHHa xy.bTypa» ax HanpaM0K .rogcbK0ï gia.bH0CTi Ta MHC.eHHa, Big aK0r0 icT0THHM hhh0m 3a.e^HTb H0pMa.bHe icHyBaHHa cynacH0ï цнвi.iзaцiï, ïï cra.HÏÏ p03BHT0K y Maiï6yTHb0My [2, c. 9].
3a M. I. XH.bK0, ex0.0rinHa xy.bTypa -цe nepegyciM «06pa3 CBiTy», b aK0My Big06pa^eH0 CTaH c0^a.bH0-npup0gHHx 3a.e«H0CTeM, Mipy 0CB0eHHa .rogHH0ro npHp0flH0ro g0Bxi..a [5, c. 9].
Y H. n. M0p030B0ï M0^Ha 3ycTpiTH Taxe BH3HaneHHa: «EK0.0riHHa xy.bTypa - ^ TB0pna, CBig0Ma gia.bHicTb .rogeH y пpоцeci 0CB0eHHa i 36epe^eHHa «HTTeB0 He06xigHHx BapT0CTeM npup0gH0r0 cepeg0BH^a» [3, c. 90].
Ba^.HBa g.a Ham0r0 g0c.ig:®:eHHa gyMKa B. C. KpucaneHxa np0 Te, ^0 eK0.0rinHa xy.bTypa «3BepHeHa g0 gB0x cBiTiB -
npup0gH0r0 g0Bxi..a i BHyTpimHb0r0 cBiTy .rogHHH. cb0ïmh ^.aMH B0Ha cnpaM0BaHa Ha cTB0peHHa 6a^aH0r0 ycrp0ro hh .agy b npup0gi i Ha BHX0BaHHa bhc0khx ryMaHicTHHHHx cMHc.0-^HTTeBHx ^HH0creïï
Ta 0pieHTHpiB b .rogcbK0My ^htii» [2, c. 14].
Ex0.0riHHa xy.bTypa - цe He Ti.bKH cTaB.eHHa .rogHHH g0 npup0gu, a h «06pa3 cBiTy», b aK0My excn.ixyeTbca мicцe .rogHHH b YrnBepcyMi, ïï cBiT0cnpHHHaTTa. OT^e, aкцeнтyeтbca He Ti.bKH eM0^ÏÏH0-0^HroBa.bHHÏÏ, a h cBiT0r.agHHH acneKT. Ex0.0riHHa xy.bTypa - ^ cyxynmcrb цiннicннх 0pieHTa^ïï .rogHHH, H0pM, HacTaH0B, ycBig0M.eHHx «3a60p0H» i «g03B0.iB» ^0g0 B3aeM0BigH0cHH .rogHHH i npup0flH, TpagH^ÏÏ i 3BHHaïB ^0fl0 rapM0HiHH0r0 cniBicHyBaHHa .rogHHH i npup0gH, axi nepegaroTbca 3 n0K0.iHHa b n0K0.iHHa.
npup0ga g.a cTap0gaBHix c.0B'aH «HBa, 0gyx0TB0peHa, a .roguHa - HeBig'eMHa HacTHHa npup0gu, Bcb0r0 Be.HK0r0 cBiTy, BcecBiTy. O6p06.aroHH 3eM.ro, .rogHHa 0carHy.a ax cB0ro 3a.e^HicTb Big npup0gu, Tax i cB0ï M0^.HB0cTi Bn.HBaTH Ha g0Bxi..a, He06xigHicTb g6aTH np0 Hb0r0, «hth He .ume TenepimHiM gHeM, a h MaH6yTHiM. BHHaTK0Be мicцe y gyx0BH0My cBiTi gaBHix yкpaïнцiв Ma.H 3eM.a, B0ga, x.i6.
CiB6a h 0paHKa 6y.H 0T0HeHi n0eTHHHHMH pHTya.aMH, a maH06.HBe cTaB.eHHa g0 3eM.i ax nepm0g^epe.a Bcix 6araTcTB Big6uBa.0ca i b rocn0gapcbKiH gia.bH0cTi ce.aHHHa: g0 B.ar0Bi^eHHa He T0pxaTH cn0KiHH0ï 3eM.i; gaBaTH n0.ro Bign0HHBaTH (Tpuni.bHa cucTeMa). Bepe^H0 cTaBH.uca пpayкpaïнцi h g0 .icy, p03yMiroHH, ^0 .ic - ^ 6araTcTB0, цe 3g0p0B'a, цe M'aKHH K.iMaT, cBi^e n0BiTpa, BHT0KH piH0K.
B0ga - цe chmb0. hhctoth i «HTTa («^HBa B0ga», "cBaneHa B0ga", HHcTe g^epe.0, acHi B0gu, THxi pixu). B0g0ro 3MHBajiH 6pyg He Ti.bKH 3 Ti.a, a h 3 gymi, B0ga y0c06.roBa.a HeBnHHHy Teniro nacy, ^0 Mae Ti.bKH 0gHH HanpaM0K - y MaM6yrae (i T0My He M0^Ha gBini cTynHTH b 0gHy h Ty ^
саму воду). Великий гр1х - забруднення джерела ("не плюй в колодязь - згодиться води напитись"). Шанобливе й чесне ставлення до природи вважалось мудрим й випдним для вах: для збереження життя 1 здоров'я роду, для майбутшх поколшь.
А першим з антропогенних символ1в довкшля можна вважати плуг. Саме плуг еднае 1 зв'язуе природш багатства 1 людську працю, стихи й упорядкування св1тоустр1ю. Хл1б - це виняткове людське д1яння. Це те, що людина змогла зробити завдяки своему розуму та пращ для продовження життя. Це креативне осмислення хл1ба як результату творчосп людини, життетв1рного начала знайшло свое вщображення у народних обрядах, що й дос шануються в нашому житп: хл1бом ¡з сшлю зустр1чають дорогих гостей, благословляють наречених; хл1бина, вкрита чистим рушником - головна прикраса р1здвяного та новор1чного столу, а колядки та щедр1вки завжди несуть у соб1 побажання "роди, Боже, жито, пшеницю 1 всяку пашницю". "Хл1б - усьому голова" -це давня народна мудрють. I зараз хл1б - не тшьки основа нашого харчування, хл1б - це наша економ1чна незалежшсть, основа нашого добробуту. А запах св1жого хл1ба й дос несе людиш асощаци з домом, родиною, батьювщиною, спокоем 1 миром, що мають тисячол1тш коршня.
Спомини давшх слов'янських свят 1 поеднаних ¡з ними обряд1в лишилися у народних традищях. Прихщ весни в1тали веснянками 1 весняними ¡грами. В них прославляли поворот сонця до л1та й розкв1т природи. На свято Купала шукали цв1т папорот1, що розкв1тае саме в цю шч 1 вщкривае сво! таемнищ тшьки найдостойшшим.
Отже, дохристиянсью в1рування нашого народу - це обожнення природи, виявлення особливо! пошани тим вищим силам, яю створили навколишнш св1т 1 продовжують надихати життедайшстю все живе на земл1, в неб1, на вод! та тд водою. Шзшше свята вшанування природи та святкування природних явищ злилися з християнськими святами - Великдень, зелеш свята - Тршця, проводи Зими - Масляна, свято !лль
громовержця, осшш свята врожаю та вдячносп вищим силам, природ! за вс дари, яю давали нашим пращурам енерпю, силу, красу. I, нарешт1, зимов1 свята - Р1здво Христове, Водохреща, день Василя, новор1чш свята, коли людина спшкуеться з силами природи 1 Творцем, звертаючись до них ¡з вдячшстю, шаною, з проханням обер1гати ам'ю, оселю, тварин, сади й городи, люи й луки.
Ми маемо глибою етшчш кореш, що сягають глибини тисячол1ть 1 вщстежуються в епоа, в тсш, в народних культах 1 обрядах. Чутливють до краси природи, любов до не!, психолопчне осмислення свого внутр1шнього св1ту у зв'язку з навколишшм св1том - це вагом1 риси укра!нського нацюнального характеру.
З точки зору П. I. Гнатенко, нацюнальний характер разом ¡з нацюнальним почуттям 1 нацюнальною самосвщомютю е структурною
компонентою нацюнально! психологи [1]. Пщ нацюнальним характером ми розум1емо сукупшсть специф1чних психолопчних рис етшчно! спшьноти в конкретних юторично-економ1чних, культурних та природних умовах !! розвитку. До нацюнального характеру можна вщнести традицшш форми поведшки, сприйняття навколишнього середовища та емоцшно-психолопчш реакци на навколишню дшсшсть, щншсш ор!ентаци, потреби, смаки.
Така своерщшсть знаходить
вщображення в матер1альнш 1 духовнш культур! народу, в мистецтв!, традищях, обрядах. Це прояв загальнолюдського в нащональному як д1алектична едшсть категорш загального й одиничного. Наприклад, у нащональному характер! вщдзеркалюються досягнення
загальнолюдсько! культури, ! в той самий час за допомогою культури розкриваеться змют ! особливосп саме нацюнального характеру. Значн! досягнення нацюнально! культури входять у загальнолюдську культуру ! здшснюють вплив на культуру шших народ1в. Але при цьому нащональна культура наповнена загальнолюдським змютом.
На фopмyвaння нац^^ль^го хapaктеpy, йoгo pис впливають yстaнoвки i стеpеoтипи. Пpи цьoмy слщ пiдкpеслити великy poль неyсвiдoмлювaнoгo, несвiдoмoгo в ïx генезисi та пpoявaх. В ^н^п^'х' К. Юнга юнують два шapи несвiдoмoгo: oсoбисте несвiдoме i кoлективне несвiдoме (бiльш глибoкий шap). Остaннiй шap вiдoбpaжae спшьну пpиpoдy, змiст та oбpaзи пoведiнки, щo виявляються в yсix людей ще'1 спiльнoти, yтвopюючи загальну oснoвy псиxiчнoгo життя кoжнoгo iндивiдa, це бшьш apxa'1'чний шap псиxiки, щo yтвopився в стapoдaвнi часи фopмyвaння свiдoмoстi людини.
Змiст кoлективнoгo несвiдoмoгo - це так звaнi apxетипи (пpaoбpaзи, стapoдaвнi спoсoби poзyмiння i пеpеживaння свiтy). В нaдpax несвiдoмoгo нapoджyються i фopмyються yстaнoвки, щo визначають xapaктеp пoведiнки, спpийняття не тшьки на piвнi несвiдoмoгo, а й на piвнi свiдoмoстi. Apxетипи за Юнгом - це безпoсеpедня псиxiчнa дашсть, тoбтo та частина змiстy, щo не пpoйшлa ще paцioнaльнoï o6po6^. Свiдoмiсть кеpye вoлею, а apxетип дае пoштoвx iнстинктивним дiям,
неyсвiдoмлювaним спpийняттям,
(бажанням, пoтягaм). Змiст apxетипy - це нaкoпичений дoсвiд тих ситуацш, в яких безлiч наших ^едюв саме так спpиймaли св^ i дiяли. Значна частина iнфopмaцiï спpиймaeться на несвiдoмoмy piвнi, лише мала ïï частина стае фактом свiдoмoстi. Apxетипи не вxoдять y свiдoмiсть людини безпoсеpедньo, а тшьки oпoсеpедкoвaнo, за дoпoмoгoю симвoлiв.
Д. Чижевський вважае, щo е тpи шляхи дoслiдження нaцioнaльнoгo xapaктеpy: дoс-лiдження нapoднoï твopчoстi, xapaктеpисти-ка oснoвниx iстopичниx епox aбo видатних пpедстaвникiв дaнoгo нapoдy. Нaйбiльш на-дiйним вчений вважае пеpший шлях. ^и-poдy У^аши Д. Чижевський вважае найва-жливiшим мoментoм iстopичнoгo poзвиткy нaцioнaльнoгo xapaктеpy. Нaпpиклaд, степ для у^андя - нoсiй величi наци. З пoзицiï геoгpaфiчнoгo детеpмiнiзмy (великi ^octo-pи) пoяснюють i виникнення таких p^ на-ц^^ль^го y^^m^^ro xapaктеpy як па-
сившсть, байдуж1сть, а сентиментaлiзм, ль pизм, емoцiйнiсть - як нaслiдoк спшкування з мaльoвничим пpиpoдним сеpедoвищем [6].
Але людина не тшьки зaxoплюeться, милуеться кpaсoю пpиpoди. Вoнa намагаеться пoвтopити непеpевеpшенi пpиpoднi витвopи, ввести ^асу y свoe пoвсякденне життя. Це пoчaлoся дaвнo. Мабуть тод^ кoли людина пoчaлa виpoщyвaти не тшьки xлiб, а й кв^и. Не для 1'ж1, не для oдягy, а для естетичнoгo зaдoвoлення, для кpaси i твopчoï наснаги. Нaшi пpедки вислoвлювaли свoe poзyмiння гapмoнiï в xpaмax i музищ, пiсняx та легендах, вишиванках та poзписi свoïx дoмiвoк i ^едметсв, щo викopистoвyвaлися в пoвсякденнoмy житп. Maльoвничi y^arn^M хати, вишитi pyшники, сopoчки. Ось петpикiвськi poзписи, щo квiтнyть чapiвними квiткaми, якi так сxoжi на нaшi yлюбленi мальви, напдки, чopнoбpивцi, сoняшники. Вoни начебто yвiбpaли в себе сoнячне сяйвo i зapaз випpoмiнюють йoгo з rapra^ скpиньoк, пoсyдy.
Фенoмен спpийняття кoльopy й oсoбливoстi взaeмoдiï людсь^го opгaнiзмy з кoльopoм iз давшх чaсiв цiкaвили дoслiдникiв дyшi. Кoлip включений y кyльтypнi тpaдицiï i бioлoгiчнo пoв'язaний iз псиxoгенетичним кoдoм кoжнoï людини. Кoлip мoже гapмoнiзyвaти людину, вiн здатний мoбiлiзyвaти ïï pесypси, а мoже зaспoкoïти i poзслaбити. Специфiкa впливу кoжнoгo кoльopy не залежить вiд ставлення дo ньoгo людини. Кoлip мoже пoдoбaтися aбo не пoдoбaтися, але xapaктеp йoгo впливу, специфiкa впливу на психшу залишаються незмiнними. Таким чинoм, симвoлiчне значення кoльopy, йoгo "псиxoлoгiчний кoд" спpaвдi oб'eктивнi i не залежать вщ iндивiдyaльнoï пеpевaги. 1ндивщуальш piзнoю е, oднaк, oсoбистa симпа^я, байдуж1сть чи aнтипaтiя людини стoсoвнo якoгo-небyдь кoльopy.
Але нi фapбyвaння стiн, нi кoльopoве piшення влaснoгo будинку не мoжyть ствopити таке шмплексне спoлyчення apoмaтiв, звyкiв, зaпaxiв, кoльopy i свiтлa, щo дае нам пpиpoдa. Зaспoкiйливий вплив зелешго кoльopy, oсвiжaючий - блaкитнoгo,
радюний - жовтого легко асощюються в нашш пам'ят з шелестом трав 1 листя, плескотом хвиль, св1тлом ранкового сонця. Саме тому головне психолопчне й естетичне навантаження в екосистем1 несуть природш ландшафти, рослинний 1 тваринний св1т.
Змютовне сприйняття кольору пов'язане з архетипами нацюнального ментал1тету та шдивщуальним свщомим наповненням даного символу змютом, породженим власним досвщом та привласненим культурним успадкуванням. Наприклад, походження малинового кольору прапор1в запорозьких курешв юторики пов'язують з архетипом калини - уособленням чистоти, Р1здва, св1тла. Всього того, що захищали щ в1рш укра!нськ1 лицарг батьювщини, дом1вки, коханих. Символами-архетипами слов'янського ментал1тету можна вважати образи дерев (бер1зка, верба, калина, тополя), польових квтв (ромашка, волошка), садових рослин (соняшник, мальва) та степових 1 люових (ковила, цв1т папорот1), птах1в. Кожен 1з них мае змютовний й емоцшний вплив на людину на р1вш генетично! пам'ят1, атрибут1в нацюнальних обряд1в, тсень, казок, виховання в дитинст, а також свого особистого суб'ективного досвщу -життевого, тзнавального. Цв1т папорот -символ оч1куваного та здшсненого дива, одкровення. Ковила - це широкий проспр, шир душ1, довг1 шляхи, задумлив1 тсш, доторк до сиво! давнини сюфських курган1в, до в1чност1, що дивиться очима Чумацького шляху, безкрайого св1ту.
Дехто може нав1ть в1дчувати це несвщомо, п1дсв1домо, до вербал1зац1! свого почуття. Кожен 1з цих образ1в - це не т1льки символ навколишнього св1ту, р1дно! земл1, згадка про рщний д1м. Це виразник внутр1шнього св1ту людини, !! характеру, настрою, емоцшних переживань, якими наш1 предки над1ляли ус1 жив1 ютоти та природн1 явища, або вщчували !х близьк1сть до свого внутр1шнього св1ту, окремих стан1в свое! душь Вони вт1лювали в улюблен! образи спод1вання на те, що сили природи !
почуття вс1х пращур1в, хто любив цю землю, люи, степи, людей допоможуть обер1гати свою дом1вку, с1м'ю, здоров'я, любов. Укра!нським оберегами стали як витвори людських рук ! душ! (рушники, колиска, тдкова, п1ч), так ! кетяги калини, освячеш в1ти верби, найчиспша вода з Водохреща, вогонь.
Отже, естетичне сприйняття
середовища, вщчуття краси природи, потреба в створенш краси та !! збереженн!
— суттева мотивац1йна основа вчинюв людини, що включае в себе як свщому, так ! несв1дому компоненти. Зв'язок естетичного ! морального аспект1в, що був розглянутий ще Кантом, мае велик! потенцшш можливост! в процес! виховання ! формування особистост!. Створюючи модель гармоншного сп1в1снування людини ! природи, нам, безумовно, потр1бно знати характерн! риси способ1в життя наших предк1в - квштесенщю мудрост1 багатьох покол1нь - 1 впроваджувати !х у життя сучасного сощуму.
Висновки. Чутлив1сть до краси природи, любов до не!, психолопчне осмислення свого внутр1шнього св1ту у зв'язку з навколишн1м св1том - це вагом1 риси укра!нського нац1онального характеру.
Природа Укра!ни - найважлив1ший момент 1сторичного розвитку нацюнального характеру, на формування якого впливають установки, стереотипи, архетипи.
Естетичн1 потреби людини
задовольняються насамперед у процес1 сприйняття краси незаймано! природи, !! осмислення, роздум1в на в1чш теми: м1сце людини у свт природи, усв1домлення зв'язк1в людини 1 природи, !! впливу на особиспсть, ставлення людини до св1ту; прагнення в1дтворити красу в навколишньому середовища
Виховання естетичних потреб особистосп, в1дчуття гармон1! 1 дисгармон1!
— перший крок розвитку креативносп, творчих можливостей особистосп, розвитку !! творчих зд1бностей, що е нагальною потребою як сучасного суспшьного розвитку, так 1 особистюного самовдосконалення. Це необхщний компонент розвитку еколог1чно! св1домост1, еколопчно! культури сучасно! людини.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Гнатенко П. И. Национальная психология : монография / П. И. Гнатенко. - Днепропетровск : Пол^афют,
2000. - 213 с.
2. Крисаченко В. С. Еколопчна культура: теорiя i практика / В. С. Крисаченко - Кив : Залови; 1996. - 352 с. -(Трансформащя гуманггарно! освгги в Украш).
3. Морозова Л. П. Виховання еколопчно! культури особистостi / Л. П. Морозова // Вища освгга Укра!ни. -
2001. - № 2. - С. 88-92.
4. Складановська М. Г. Людина i свiт. Вступ до еколопчно! психологй' / М. Г. Складановська. - Дншропет-ровськ : НГУ, 2006. - 144 с.
5. Хилько М. I. Еколопчна культура: стан та проблеми формування / М. I. Хилько. - Ки!в : Знання, 1999. -36 с.
6. Чижевський Д. Нариси з кторп фшософп на Украíнi / Д. Чижевський. - Ки!в : Кобза, 1992. - 230 с.
7. Steward J. H. Theory of Culture Change: the methodology of multilinear evolution / Julian H. Steward. - Urbana ; Chicago : University of Illinois Press, 1972. - 244 p.
REFFERENCES
1. Gnatenko P.I. Natsional'nayapsikhologiya [National psychology]. Dnepropetrovsk: Poligraphist, 2000, 213 p. (in Russian).
2. Krisachenko V.S. Ekolohichna kultura: teoriia i praktika [Ecological culture: theory and practice]. Kyiv: Zapovit, 1996, 352 p. (in Ukrainian).
3. Morozova L.P. Vykhovannia ekolohichnoi kultury osobystosti [Education of person ecological culture]. Vyshcha osvita Ukrainy, 2001, no. 2, pp. 88-92. (in Ukrainian).
4. Skladanovska M.H. Liudyna i svit. Vstup do ekologichnoi psihologii [Human and world. Introduction to environmental psychology]. Dnipropetrovk: NGU, 2006, 144 p. (in Ukrainian).
5. Khylko M.I. Ekolohichna kultura: stan ta problemy formuvannia [Ecology culture: condition and problems of formulation]. Kyiv: Znannia, 1999, 36 p. (in Ukrainian).
6. Chyzhevskyi D. Narysy z istorii filosofii na Ukraini [Essays on the history of philosophy in Ukraine]. Kyiv: Kobza, 1992, 230 p. (in Ukrainian).
7. Steward J.H. Theory of Culture Change: The Methodology of Multilinear Evolution. Urbana and Chicago: University of Illinois Press, 1972, 244 p.
Рецензент: д-р ют. н., проф Кривчик Г. Г.
Надшшла до редкодегл: 16.05.2016 р. Прийнята до друку: 12.06.2016 р.
