CC BY
145
УДК 658.5
ЕКОСИСТЕМА СТАРТАП1В ЯК СКЛАДОВА 1ННОВАЦ1ЙНОТ ЕКОСИСТЕМИ
© 2017
СИТНИК Н. I.
УДК 658.5
Ситник Н. I. Екосистема старташв як складова шновацшноУ екосистеми
У статт'1 анал'ауються сучасн теоретичн уявлення щодо екосистеми стартатв i представлено авторське бачення цього утворення. Запро-поновано розглядати екосистему стартапiв як тдсистему iнновацiйноi екосистеми, що спрямована на створення нновацшних продуктiв i по-слуг стартап-компашями. Екосистема стартатв е в'дкритою динамiчною системою, в якй системостворювальним суб'ектом виступають стартап-компани на р'вних етапах життевого циклу. Суб'ектами життезабезпечення екосистеми е органiзацii, об'еднання та окремi особи, як т'кю чи ншою мiрою впливають на становлення iрозвиток стартатв. Д^яльнсть суб'ект'т здшснюеться за п'ятьма напрямами: державне регулювання, ф'шансування, навчання, iнформацiйна та шфраструктурна тдтримка. Середовище екосистеми складаеться з низки економ'мних, матер'шльно-техшчних, ринкових i со^ально-культурних фактор'в, як прямо чи опосередковано впливають на дп суб'ект'ю екосистеми. Житте-д'тльшсть екосистеми стартатв тдтримуеться активною взаемоЫею суб'ект'ш, об'еднанихрозгалуженою мережею внутр'шшх зв'язмв, мiж собою та з середовищем.
Ключов'! слова: стартап, екосистема стартатв, iнновацiйна екосистема, суб'екти екосистеми, фактори середовища екосистеми. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 18.
Ситник Наталiя 1вашвна - кандидат бiологiчних наук, доцент кафедри менеджменту, Нацональний техшчний ушверситет Украни «Кивський полтехшчний 'шститут iменi Iгоря йкорського» (пр. Перемоги, 37, Кшв, 03056, Украна) E-mail: Natalia_Sytnik@ukr.net
УДК 658.5
Сытник Н. И. Экосистема стартапов как составляющая инновационной экосистемы
В статье анализируются современные теоретические представления об экосистеме стартапов и представлено авторское видение этого образования. Предложено рассматривать экосистему стартапов как подсистему инновационной экосистемы, которая направлена на создание инновационных продуктов и услуг стартап-компаниями. Экосистема стартапов является открытой динамической системой, в которой системообразующим субъектом выступают стартап-компании на различных этапах жизненного цикла. Субъектами жизнеобеспечения экосистемы являются организации, объединения и отдельные лица, которые в той или иной степени влияют на становление и развитие стартапов. Деятельность субъектов осуществляется в рамках следующих направлений: государственное регулирование, финансирование, обучение, информационная и инфраструктурная поддержка стартапов. Среда экосистемы состоит из ряда экономических, материально-технических, рыночных и социально-культурных факторов, которые прямо или косвенно влияют на действия субъектов. Жизнедеятельность экосистемы стартапов поддерживается активным взаимодействием субъектов, объединенных разветвленной сетью внутренних связей, между собой и средой. Ключевые слова: стартап, экосистема стартапов, инновационная экосистема, субъекты экосистемы, факторы среды экосистемы. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 18.
Сытник Наталия Ивановна - кандидат биологических наук, доцент кафедры менеджмента, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикор-ского» (пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина) E-mail: Natalia_Sytnik@ukr.net
UDC 658.5
Sytnik N. I. The Ecosystem of Startups as a Component of the Innovation Ecosystem
The article analyzes the current theoretical perceptions of the ecosystem of startups and presents the author's own vision of this entity It has been proposed to consider the ecosystem of startups as a subsystem of the innovation ecosystem, which aims at creating innovative products and services by startup companies. The ecosystem of startups is an open dynamic system in which the backbone subject is a startup company at various stages of the life cycle. The sustenance subjects in an ecosystem are the organizations, associations and individuals that cause impacts, to varying degrees, on the establishing or development of startups. The activities of the subjects are carried out in the following directions: public regulation, financing, training, information, and infrastructure support for startups. The ecosystem consists of a number of economic, material-and-technical, market, and socio-cultural factors that directly or indirectly influence the actions of the subjects. The vital activity of the ecosystem of startups is maintained by the active interaction of the subjects, connected by a network of internal links with the environment and between themselves.
Keywords: startup, ecosystem of startups, innovation ecosystem, subjects of ecosystem, environmental factor of ecosystem. Fig.: 1. Tbl.: 1. Bibl.: 18.
Sytnik Natalia I. - PhD (Biology), Associate Professor of the Department of Management, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute» (37 Peremohy Ave., Kyiv, 03056, Ukraine) E-mail: Natalia_Sytnik@ukr.net
Удобу штелектуалiзащí свито! економжи, яка змшюе традицшш уявлення про правила ведення бiзнесу, конкуренцш i ринки, усебкьшого поши-рення набувае така шновацшна оргашзацшна структура, як стартапи. Завдяки високш штелектуальнш складовш у новому продукт чи послузi стартапи характеризуются низьким порогом виходу на ринок, масштабовашстю, гнучюстю та високою швидюстю зростання. Вони ста-ють локомотивами шновацш, революцюшзують галузi високих технологш, демонструють надихаючi приклади створення успшного бiзнесу «з нуля» шляхом комерщ-алiзащl ¡де!.
Дослцженню теоретичних аспектш функцюну-вання старташв як суб'ектш шновацшно! дшльност присвячеш численш роботи зарубiжних науковщв. Зо-крема С. Бланк [1], П. Грехем [2], А. бвсейчев [3] аналiзу-ють сутшсть стартап-проекпв, 1х характеры риси, ета-пи життевого циклу та фактори успку. Робота Г. Начума присвячена дослцженню кнуючих m,4x^ÍB до класифь каци стартап-проекпв [4]. У науковш лiтературi значна увага придкяеться аналiзу накопиченого практичного досвцу з побудови життездатних бiзнес-моделей та джерелам фшансування старташв на рiзних етапах життевого циклу [1; 5].
ВГтчизняш науковi дослiдження сектора стартапiв поки що носять поодинокий та несистемний характер. Це пояснюеться як вГдсутшстю надiйних джерел статис-тично! шформацГ! щодо ринку стартапiв, так i вiдносно короткою iсторiею його розвитку в УкраМ. Зокрема, в роботах О. М. Шевченко та С. О. Кушшр дослджуеться роль рiзних джерел взалученнi iнвестицiй стартапами [6; 7], О. Б. Мрихша зi спiвавторами розглядають осо-бливостi становлення та розвитку укра!нського сектора шформацшно-технолопчних стартапiв у контекстi !х мультиплжативного впливу на конкурентоспроможний розвиток вГтчизняного ринку високих технологiй [8].
Водночас зi зростанням загально! кiлькостi стар-тапiв у свiтовому масштабi набувае обертГв процес розвитку глобально! екосистеми старташв.
Хоча термiн «екосистема стартапiв» все ширше ви-користовуеться фахгвцями-практиками, теоретичнi уяв-лення щодо сутносп цього поняття, а також структурних компонентiв екосистеми стартапiв та !х функций тгльки формуються i потребують подальшого розвитку. У не-численних публiкацiях, присвячених данiй проблематищ, запропонованi описовi моделi екосистеми стартапгв та визначена роль окремих складових у процесi формуван-ня екосистем старташв [9; 10]. Враховуючи перспективи розвитку свггового та вiтчизняного секторiв стартапiв, подальшi дослiдження за даним напрямом видаються ак-туальними, що i зумовило написання дано! статт1
Мета статтi полягала в тому, щоб визначити сут-нiсть поняття «екосистема старташв», проаналГзува-ти структурш компоненти екосистеми стартапiв та !х функцiональне навантаження.
Tенденцiя до створення ушверсально! науки, характерна для науково! думки кiнця ХХ - початку ХХ1 ст., знаходить вГдображення у використаннi термiнологiчного апарату одних галузей знань для опису феномешв iнших, часто неспорiднених галузей. Базове для екологГ! поняття «екосистема» стало загальновжи-ваним у соцiально-економiчних науках, вГдображаючи органiчний взаемозв'язок мiж сукупшстю суб'ектiв пев-но! екосистеми та середовищем !х iснування, який за-безпечуе еволюцiйний розвиток цiе! екосистеми та вГд-повiднiсть встановленим цГлям. У поняттi екосистеми (на вГдмшу вiд системи) пiдкреслюеться неоднорiднiсть 11 складових, якi подГляються на бютичт й абютичт. Оргашчшсть зв'язкiв та взаемодГ! суб'ектiв, об'еднаних у мережi (бiотичнi складовi), з навколишнiм оточенням (абютичш складовi) дозволяе розглядати екосистеми як живий сощальний органiзм, здатний до саморозвитку та саморегуляцГ! в певному середовищi iснування.
Пiсля того, як Д. Мур у 1993 р. запропонував термш «бiзнес-екосистема», концепцгя екосистем на-була значного розвитку в соцiально-економiчних дис-циплiнах. З огляду на тематику дано! стати найбГльшо! уваги заслуговують термiни «шновацшна екосистема» та «екосистема стартапiв», яю, враховуючи !х цГльову спрямованiсть, варто вважати спорГдненими. Змiстовна сутнiсть поняття «шновацшна екосистема» розкрива-еться в низщ наукових дослiджень останнього десяти-лiття [11-13 та ш.].
На думку Д. Джексон, шновацшш екосистеми об'еднують двi важливi та значною мiрою вiдокремленi економiки - економжу знань, яка розвиваеться на осно-вi фундаментальних дослiджень, i комерцшну економГ-ку, драйвером яко! е ринок [12]. 1нновацшна екосистема формуеться завдяки наявносй не лише динамГчно! су-купностi економiчних агентiв та шститупв, що займа-ються шновацшною дiяльнiстю, але й динамГчно! сукуп-ностi !х багатовимiрних внутршнГх зв'язюв [14].
Л. I. Федулова та О. С. Марченко визначають ш-новацiйну екосистему як «сукупнiсть оргашзацшних, структурних i функцiональних компонентiв (шститу-цш) та !х взаемовiдносин, задгяних у процесi створення та застосування наукових знань i технологiй, що визначають правовГ, економiчнi, оргашзацшш та соцiальнi умови iнновацiйного процесу та забезпечують розвиток шновацшно! дшльност як на рiвнi шдприемства, так i на рiвнi регюну та кра!ни в цГлому за принципами самооргашзаци» [13, с. 26]. 1нновацшна екосистема е мережею, що об'еднуе рiзних суб'ектiв шновацшного процесу (унiверситети, венчурнi компанГ!, маркетолопв, пiдприемцiв, аудиторськi й консалтинговi агентства та ш.), якГ взаемодiють мГж собою на основГ формальних або неформальних домовленостей - «правил гри» [13].
Узагальнюючи ГснуючГ теоретичнi уявлення щодо сутностГ iнновацiйних екосистем, !х характерни-ми рисами слГд вважати таю: + наявнiсть стГйких зв'язкГв мГж суб'ектами екосистеми, що формуються мГж ними на основГ спГльного бачення напрямку змГн [11] Г досяг-нення спГльно! мети - розвитку технологш та шновацш [12]; + ГнновацГйнГ екосистеми зазвичай стратепчно
розвиваються навколо певно! технологи [12]; + децентралГзацгя та баланс ГнтересГв: управлГння екосистемою розподГлено мГж державою, клю-човими партнерами, венчурними Гнвесторами та Гнноваторами [13]; + обмГн ресурсами мГж суб'ектами екосистеми, зокрема перетГк знань, експертизи, досвГду, Гдей [13; 15];
+ поеднання знанневих ресурсГв з бГзнес-ресурсами, яю зазвичай е часткою прибутку вГд комерцГйно! дшльносп [12]; + вГдкритГсть та ГнформацГйна прозорГсть: екосистема вГдкрита для нових учасниюв з шнова-цГйними Гдеями [13], обмшюючись Гз зовнГшнГм економГчним простором ресурсами, передусГм Гнтелектуальними; + здатшсть до саморозвитку та саморегуляцГ! на основГ адаптивности постшш трансформацГ! елементГв екосистеми та !х мережевих зв'язкГв забезпечують динамГчну вГдповГднГсть екосистеми нагальним потребам суспГльства в шнова-цгях, а також сталГсть Гснування екосистеми в довготермГновГй перспективГ.
У теоретичному вГдношенш екосистема стартапГв представляеться шдсистемою ГнновацГйно!. 1х об'еднуе спГльна цГльова спрямованГсть (створення та виведення
на ринок шновацшно! продукци), схожiсть суб'екпв еко-системи, !хнк функцiй та взаемозв'язюв, а також серед-овища iснування. Необхiднiсть у виокремленнi екосис-теми стартапiв як самостiйного об'екта дослiдження по-стала у зв'язку 3i стрiмким зростанням свгтово! шдустри стартапiв. За даними Dow JonesVenture Source, ткьки у США у 2014 р. за рахунок багатомкьйонних швестицш у стартапи обсяг венчурних iнвестицiй зрiс на 47% [16]. Протягом 1977-2005 рр. стартапи створили бкьше ро-бочих мiсць, шж традицiйнi компани [17].
Hаразi в лiтературi екосистема стартапiв визнача-еться через опис структурних компонентiв еко-системи та 1хньо'1 ролi в розвитку старташв. Кон-салтингова компашя Startup Commons вважае, що екосистема старташв формуеться людьми, стартапами на рiзних етапах життевого циклу та рiзними локальними органiзацiями ^зичними чи вiртуальними), якi взаемо-дшть мiж собою як система для створення i масштабуван-ня нових стартап-компанiй. Цi оргашзаци можуть бути вцнесеш до таких категорiй, як ушверситети, компани-iнвестори (бiзнес-янголи, венчурш фонди, краудфан-динговi платформи i т. п.), пiдтримуючi оргашзаци (шку-батори, акселератори, майданчики для сшвпращ i т. п.), дослiдницькi оргашзаци, сервiснi компани (зокрема юридичнi) та великi корпораци. Компоненти екосистем пов'язаш мiж собою активними комунiкацiями, участю у спкьних заходах, подiях, завдяки чому формуеться складна мережа взаемодш мiж стартапами, оргашзащ-ями та оточуючим середовищем [9].
На схожих засадах побудована модель екосистеми старташв Х. Калеба. Центральну роль в цш моделi автор вiдводить шдприемцям, осккьки 1х лiдерство е ключо-вим для успиу економiки старташв. Шдтримка шдпри-емництву надаеться ш семи головних джерел (ecosystem feeders): мiсцевi (державнi) органи влади, ушверситети, ментори, сервкш компани, корпораци, швестори, гро-мадськi заходи. Кожне з джерел, своею чергою, подкя-еться на шдгрупи, кiлькiсть i яюсний склад яких впливае на ступшь розвитку економiки стартапiв. Для успшно-го функцiонування екосистеми стартапiв важлива наяв-нiсть хоча б деккькох компонентiв з кожного джерела шдтримки [10].
Ti органiзацiйнi та сощальш утворення, якi Startup Commons називае структурними компонентами, а Х. Ка-леб - джерелами пiдтримки, Б. Шшгель вважае факторами внутршнього розвитку екосистем стартапiв. Цi фактори, на думку автора, можна класифжувати як культурш (загальна культура шдприемництва, ктори створення успiшного бiзнесу), сощальш (людський талант, iнвестицiйний капггал, соцiальнi мережi та ментори) та матерiальнi, якi мають конкретне географiчне мiсцезнаходження (державнi установи, ушверситети, сервкш компани, фiзична iнфраструктура та вцкрит локальнi ринки [18]. Внутршш фактори дiють за принципом зворотного зв'язку: вони не ткьки контролюють процеси, що вiдбуваються в екосистем^ але й самi зна-ходяться пiд 1х впливом [9].
Представляеться, що з огляду на загальнонаукове уявлення про екосистеми в 1х структурi доц1льно роз-
рiзняти суб'екти та фактори середовища. За аналопею з бiологiчними екосистемами суб'екти вцповцають бiо-тичним, а фактори середовища - абютичним складовим екосистеми. Суб'ектами е економiчнi агенти та шститу-ц!1, окремi гравцi ринку, яю мають сво'1 iнтереси, мотиви, здатш самостiйно визначати цiлi свое'1 дiяльностi, при-ймати рiшення i дiяти вiдповiдно до встановлених «правил гри», тодi як фактори середовища модерують взаемодш мiж суб'ектами, впливають на «правила гри», за яки-ми дiе екосистема, i, вцповцно, на дiяльнiсть суб'екйв.
Модель екосистеми стартапiв, запропонована з урахуванням цих уточнень, наведено на рис. 1.
Системостворюючим суб'ектом, який займае чкь-не мкце в екосистем^ е стартап-компанй на рiзних етапах життевого циклу та потенцшш учасники стартапiв -особи з досвцом роботи в шновацшному пiдприемни-цтвi чи без нього, яю, спираючись на свiй штелектуаль-ний потенцiал, беруть участь у генеруванш нових iдей та розробленш комерцiйно життездатних iнновацiйних продуктiв та послуг.
Приналежшсть iнших суб'ектiв до екосистеми обумовлюеться 1х здатнiстю до життезабезпечення старташв. Функцюнування рiзних оргашзацш, iнститу-цiй та окремих людей як суб'екйв екосистеми стартапiв здшснюеться за одним iз п'яти ключових напрямiв, не-обхiдних для успшного розвитку стратапiв: 1) держав-не регулювання, 2) фшансування стартапiв, 3) навчання учасниюв стартапiв, 4) шформацшна пiдтримка, 5) iнф-раструктурна шдтримка старташв.
У табл. 1 наводяться суб'екти екосистеми старташв та 1х пров^ш функци.
Важливо вцзначити, що бiльшостi суб'ектiв екосистеми старташв властива полiфункцiональнiсть: 1х дiяльнiсть зазвичай не обмежуеться одним на-прямом життезабезпечення стартапiв. Наприклад, у ба-гатьох кра'1нах держава не лише формуе юридично-правовi засади дiяльностi стартапiв, а й долучаеться до '1х фiнансування, створення iнкубаторiв, технопаркiв i т. п. 1нкубатори та бiзнес-акселератори можуть одночасно виступати швесторами стартапiв, надавати консульта-цшну пiдтримку, сприяти 1х просуванню та популяриза-ц!1. Полiфункцiональнiсть суб'ектiв екосистеми старташв, як i те, що вони можуть одночасно бути суб'ектами шших соцiально-економiчних екосистем, ще бкьше ускладнюе розгалужену мережу формальних i нефор-мальних контактiв мiж ними.
Функцiонування екосистеми стартапiв зумов-лене дiею низки економiчних, матерiально-технiчних, ринкових i соцiально-культурних факторiв, яю визна-чають специфiку середовища екосистеми i накладають певнi обмеження на да суб'ектiв екосистеми. До них слц вiднести: державну економiчну пол^ику i дер-жавну полiтику у сферi пiдприемництва та iнновацiй, швестицшно-фшансовий клiмат, технологiчний рiвень розвитку краши i, зокрема, розвиненiсть iнформацiйно-комушкативних технологiй, потреби ринку, ринкову
о
о
Q_
<С
CQ О
Дepжaвнi opгaни влaди
Фiнaнcи
Haвчaння
Iнфopмaцiйнa пiдтpимкa
Пpивaтний кaпiтaл;
«бiзнec-янгoли»; вeнчypний кaпiтaл; iнвecтицiйнi raima^'í тa фoнди; кpayдфaндингoвi плaтфopми
Cepeдoвuщe eKocucmeMu
Цeнтpи
кoмпeтeнтнocтi (yнiвepcитeти, НД1, кoмпaнiÏ); eкcпepти (кoнcyльтaнти, тexнiчнi тa бiзнec-eкcпepти, мeнтopи, юpиcти, тpeнepи); кoopдинaтopи (ypядoвi тa нeypядoвi кoмiтeти, po6O4Í гpyпи, пpoфeciйнi aco^a^Ï тa оттки)
> Г
Aгeнти змш
(блoгepи,
жypнaлlcти,
пoлlтики,
бiзнecмeни,
пу6Л1ЧН1 ocoби,
coцlaльнl
гpyпи)
Бiзнec-
iнкyбaтopи;
бiзнec-
aкceлepaтopи; тexнoпapки; iннoвaцiйнi цeнтpи
Джерело: aBTOpcbKa розробга.
Рис. 1. Структура екосистеми старташв
Суб'екти екосистеми стартапiв та ïx провiднi функцп
Таблиця 1
№ з/п Суб'екти екосистеми старташв Провiднi функцй'
1 2 3
1 Стaртaп-компaнiï Ha рiзниx етaпax житт£вого циклу тa потенцшы yчacники cтaртaпiв Генерyють новi iдеï, розробляють i виводять нa ринок комерцiйно житт£здaтнi iнновaцiйнi ПРОДУКТИ тa поcлyги
2 Держaвнi центрaльнi тa мicцевi оргaни влaди ФОРМУЮТЬ юридично-прaвовi зacaди пiдпри£мництвa, полiтикy у cферi iнновaцiйного пiдпри£мництвa тa зaxи-сту прaв iнтелектyaльноï влacноcтi
3 Iнвеcтори: привaтний i держaвний кaпiтaл, 6i3Hec-янголи, венчyрний кaпiтaл, iнвеcтицiйнi KOMnaHiï тa фон-ди, крayдфaндинговi плaтформи Фiнaнcyють cтaртaп-проекти нa рiзниx етaпax житт£вого циклу
4 Центри компетентности yнiверcитети, доcлiдницькi iнcтитyти, виcокотеxнологiчнi компaнiï Формують профешну i бiзнеc- компетентной yчacникiв cтaртaпiв, виcтyпaють потенцiйними пaртнерaми cтaртaпiв
S Екcперти: профеciйнi конcyльтaнти, теxнiчнi тa бiзнеc-екcперти, ментори, юристи, тренери Haдaють фaxовi конcyльтaцiйнi потуги yчacникaм cтaртaпiв i cприяють пщвищенню ïx профеciйноï компетентноcтi в процеа розроблення iнновaцiйноï продукцп
<
S
ш
Зактчення табл. 1
1 2 3
6 Координуюч органи: урядовi та неурядовi комггети, робочi групи, професшы асоцiацií та спiлки Виконують координуючу роль в екосистемь створюють платформи для взаемодп учасникiв екосистеми (про-ведення зус^чей, конференцiй, конкурсiв, виставок, презентацш, майстер-класiв i т. п.), сприяють встановлен-ню каналiв комунiкацií та розвитку мереж обмшу знання-ми мiж суб'ектами стартапiв i пщвищенню компетентностi учасникiв стартапiв
7 Агенти змш: блогери, журналiсти, вiдомi полпши, бiзнесмени, публiчнi особи, соцiальнi групи Надають шформацмну пiдтримку екосистемi, формують ставлення сусптьства до стартапiв, сприяють Тх популя-ризацп, просуванню iнновацiйних iдей та продукцп
8 1нфраструктурн компанп: бiзнес-iнкубатори, бiзнес-акселератори, технопарки, шновацшы центри i т. п. Забезпечують iнфраструктурну пiдтримку стартатв -робочий простiр, оргтехнiку, засоби комункаци i т. п.
Джерело: авторська розробка.
кон'юнктуру, умови ведення бiзнесу, сощальш норми, звички, традици, когнiтивнi та поведiнковi моделi, що обумовлюють ставлення суспкьства до дiяльностi старташв, !х соцiальну прийнятнiсть та статусшсть, обiзна-нiсть суспiльства з особливостями дшльноси стартапiв, ктори успиу, шдприемницький дух, амбiтнiсть i т. п.
Екосистема старташв Украши перебувае у стади формування. Кiлькiсть «гравцiв», що належать до кож-но! iз груп суб'ектiв екосистеми, поки що невелика, як i 1хня роль у шдтримщ вiтчизняних стартапiв. Це змушуе украшсью стартапи вже на початкових етапах iснування шукати фшансову, експертну та iнфраструктурну п1д-тримку за кордоном.
Лцерство за загальною кiлькiстю стартапiв, рш-нем компетентностi суб'ектiв екосистеми, швестицш-ним та iнфраструктурним забезпеченням належить еко-системi м. Ки!в. Наразi в розвитку екосистеми стартапiв Украши окреслилися певнi позитивнi тенденци, а саме: зростання загально'1 кiлькостi працюючих стартапiв та кiлькостi угод щодо iнвестицiй у стартапи, активiза-ц1я приватних мiжнародних та вiтчизняних iнвесторiв, розгортання дiяльностi ЦУСЛ - Украшсько! асощаци венчурного капiталу та приватних швестицш, готов-нiсть уряду держави до створення «фонду фондiв» для швестування стартапiв, розвиток iнфраструктурних шституцш (наприклад, «Сiкорський челлендж» на базi НТУУ «КП1 ш. 1горя Сжорського»), зростання шфор-мацiйноl пiдтримки старташв у сощальних мережах i т. п. За сприятливих обставин (передусш, стабшзаци еко-номiчно! ситуаци в краМ та виважено'1 державно! полижи у сферi iнновацiй) позитивш зрушення в цьому напрямi можуть дозволити УкраМ зайняти гiдне мксце у свiтовому рейтингу стартапiв.
ВИСНОВКИ
Екосистема старташв е шдсистемою шновацшно! екосистеми та спрямована на створення шновацшних продуктiв i послуг стартап-компан1ями. Це вiдкрита ди-намiчна система, в якш системостворюючим суб'ектом виступають стартап-компани на рiзних етапах житте-вого циклу. Суб'ектами екосистеми е рiзноманiтнi орга-шзаци, об'еднання та окремi особи, якi тiею чи шшою
м1рою впливають на становлення i розвиток стартап1в. Забезпечення життед1яльност1 стартап1в суб'ектами зд1йснюеться в межах таких напрям1в: державне регу-лювання, ф1нансування, навчання, 1нформац1йна та 1нф-раструктурна п1дтримка. Середовище екосистеми скла-даеться з низки економ1чних, матер1ально-техн1чних, ринкових 1 соц1ально-культурних фактор1в, як1 модеру-ють д1! суб'ект1в екосистеми. Життед1яльн1сть екосистеми стартап1в п1дтримуеться активною взаемод1ею су-купност1 суб'ект1в, об'еднаних розгалуженою мережею внутр1шнк зв'язк1в, м1ж собою та 1з середовищем.
Подальш1 досл1дження в цьому напрям1 мають бути зосереджен1 на визначенш особливостей в1тчиз-няно! екосистеми старташв та перспектив !х розвитку в контекст1 глобально! екосистеми стартап1в. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Бланк С., Дорф Б. Стартап: настольная книга основателя/пер. с англ. М.: Альпина Паблишер, 2013. 616 с.
2. Graham P. Startup = Growth. URL: http://www.paulgra-ham.com/growth.html
3. Евсейчев А. И. Основы стартап-менеджмента. URL: http://www.tstu.ru/book/elib3/mm/2014/Evseychev/
4. Nachum G. How to identify the 4 types of startups. URL: http://readwrite.com/2015/12/01/4-types-of-startups/
5. Kuile F. A. The state of crowd funding: a review of business models and platforms. URL: http://futureideas.eu/wp-content/ uploads/2013/01/Frank-terKuile_The-state-of-crowdfunding.pdf
6. Шевченко О. М. Венчурний капггал - основа мехашз-му фшансування нацюнальних шновацшних процеав. 1ннова-цйна економка. 2012. № 4. С. 52-56.
7. Кушшр С. О. Краудфандинг як одна з реальних можли-востей фшансування стартатв та перспективи його розвитку в УкраТш. Науковий всник Херсонського державного утверсите-ту. 2015. Вип. 13. Ч. 3. С. 132-135.
8. Мрихша О. Б., Стояновський А. Р., MipKyHOBa Т. I. Перспективи стартап-компанш у контекст конкурентоспро-можного розвитку украТнського ринку високих технологiй. Ак-туальт проблеми економiки. 2015. № 9 (171). С. 215-225.
9. What is startup ecosystem? URL: http://www.startupcom-mons.org/what-is-startup-ecosystem.html
10. Caleb H. Savannah's startup ecosystem (Jan 27, 2014). URL: http://www.hiimcaleb.me/savannahs-startup-ecosystem/
11. Russell M. G. et al. Transforming innovation ecosystems through shared vision and network orchestration. URL: http:// www.leydesdorff.net/th9/3NWAFYZH9_Russell.pdf
12. Jackson D. J. What is an innovation ecosystem? URL: http://erc-assoc.org/sites/default/files/topics/policy_studies/ DJackson_Innovation%20Ecosystem_03-15-11.pdf
13. Федулова Л. I. Марченко О. С. 1нновацшш екосис-теми: сутнкть та методолопчы засади формування. Економ'ша теорЯ та право. 2015. № 2 (21). С. 21-33.
14. Bramwell A., Hepburn N., Wolfe D. A. Growing innovation ecosystems: university-industry knowledge transfer and regional economic development in Canada // University of Toronto. Final report. May 15, 2012. P. 62. URL: http://sites.utoronto.ca/ progris/presentations/pdfdoc/2012/Growing%20Innovation%20 Ecosystems15MY12.pdf
15. Munroe T. Triple helix newsletter/Triple Helix Association. Stanford. 2012. No. 1.
16. Garland R. Venture investments soar, driven by later-stage deals. The Wall Street Journal. 3 February 2015. URL: https:// www.wsj.com/articles/venture-investments-soar-driven-by-later-stage-deals-1421296203
17. Kane T. J. The Importance of Startups in Job Creation and Job Destruction. Kauffman Report (July 2010). URL: http:// www. kauffman.org/media/kauffman_org/researchreportsandcov ers/2010/07/firm_formation_importance_of_startups.pdf
18. Spigel B. The relational organization of entrepreneurial ecosystems. Entrepreneurship Theory and Practice. 2015. Vol. 41, issue 1. P. 49-72.
Kane, T. J. "The Importance of Startups in Job Creation and Job Destruction. Kauffman Report (July 2010)". http://www.kauff-man.org/media/kauffman_org/researchreportsandcovers/2010/0 7/firm_formation_importance_of_startups.pdf
Mrykhina, O. B., Stoianovskyi, A. R., and Mirkunova, T. I. "Per-spektyvy startap-kompanii u konteksti konkurentospromozhnoho rozvytku ukrainskoho rynku vysokykh tekhnolohii" [Prospects of startup companies in the context of the competitive development of the Ukrainian high technology market]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 9 (171) (2015): 215-225.
Munroe, T. "Triple helix newsletter". Triple Helix Association. Stanford, no. 1 (2012).
Nachum, G. "How to identify the 4 types of startups". http:// readwrite.com/2015/12/01/4-types-of-startups/
Russell, M. G. et al. "Transforming innovation ecosystems through shared vision and network orchestration". http://www.ley-desdorff.net/th9/3NWAFYZH9_Russell.pdf
Shevchenko, O. M. "Venchurnyi kapital - osnova mekha-nizmu finansuvannia natsionalnykh innovatsiinykh protsesiv" [Venture capital is the basis of a mechanism for financing national innovation processes]. Innovatsiinaekonomika, no. 4 (2012): 52-56.
Spigel, B. "The relational organization of entrepreneurial ecosystems". Entrepreneurship Theory and Practice. Vol. 41, no. 1 (2015): 49-72.
"What is startup ecosystem?". http://www.startupcommons. org/what-is-startup-ecosystem.html
REFERENCES
Blank, S., and Dorf, B. Startap: nastolnaya kniga osnovatelya [Startup: The Founder's Desktop Book]. Moscow: Alpina Pablisher, 2013.
Bramwell, A., Hepburn, N., and Wolfe, D. A. "Growing innovation ecosystems: university-industry knowledge transfer and regional economic development in Canada". University of Toronto. Final report. http://sites.utoronto.ca/progris/presentations/ pdfdoc/2012/Growing%20Innovation%20Ecosystems15MY12.pdf Caleb, H. "Savannah's startup ecosystem (Jan 27, 2014)". http://www.hiimcaleb.me/savannahs-startup-ecosystem/
Evseychev, A. I. "Osnovy startap-menedzhmenta" [Fundamentals of start-up management]. http://www.tstu.ru/book/elib3/ mm/2014/Evseychev/
Fedulova, L. I. Marchenko O. S. "Innovatsiini ekosystemy: sut-nist ta metodolohichni zasady formuvannia" [Innovative ecosystems: the essence and methodological foundations of formation]. Ekonomichna teoriia ta pravo, no. 2 (21) (2015): 21-33.
Graham, P. "Startup = Growth". http://www.paulgraham. com/growth.html
Garland, R. "Venture investments soar, driven by later-stage deals". The Wall Street Journal. https://www.wsj.com/articles/ven-ture-investments-soar-driven-by-later-stage-deals-1421296203
Jackson, D. J. "What is an innovation ecosystem?". http://erc-assoc.org/sites/default/files/topics/policy_studies/DJackson_In-novation%20Ecosystem_03-15-11.pdf
Kuile, F. A. "The state of crowd funding: a review of business models and platforms". http://futureideas.eu/wp-content/ uploads/2013/01/Frank-terKuile_The-state-of-crowdfunding.pdf
Kushnir, S. O. "Kraudfandinh yak odna z realnykh mozhly-vostei finansuvannia startapiv ta perspektyvy yoho rozvytku v Ukraini" [Kraudfanding as one of the real opportunities for financing startups and prospects for its development in Ukraine]. Nau-kovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Vol. 3, no. 13 (2015): 132-135.
