CC BY
15
УДК 504.06:330.341.1 Проф. О.А. Кшко, д-р техн. наук;
мол. наук. сптроб. 1.О. KiÜKO -НЛТУ Украгни, м. Львгв
ЕКОНОМ1КО-МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ Л1СОВОГО СЕКТОРА УКРА1НИ
На 0CH0Bi статистичних даних економ1чного розвитку адмiнiстративних оди-ниць Укра1ни за перiод з 2006 по 2010 рр. побудовано регресшну модель другого порядку, що дае змогу виявити певш закономiрностi функцiонування регiонального л1-сового сектору. Створена модель дае змогу проаналiзувати вплив чиннигав, що характеризуюсь економiчний потенцiал регiону (кшьгасть зайнятих працiвникiв у реп-ош, кiлькiсть пiдприемств у регiонi, загальний обсяг реал1зовано1 продукци регiону, обсяг реал1зовано1 продукци промисловостi регiону, валовий регiональний продукт) та чинникiв, що, здебшьшого, характеризують ресурсний потенцiал люового сектору регiону (кiлькiсть зайнятих пращвнигав у лiсовому секторi регiону, кшьгасть шд-приемств у лiсовому сектор1 регiону, обсяг виготовлених пиломатерiалiв у регюш, лiсистiсть регiону, загальний обсяг лiсозаготiвлi у регiонi) на обсяг реал1зовано1 продукци лiсового сектору регюну.
Ключовг слова: лiсовий сектор, обсяг реал1зовано1 продукци лiсового сектору регюну, економжо-математична модель.
Стан питання. Зпдно з даними Свропейсько! економ1чно! ком1с11 Ор-гашзацп Об'еднаних Нацш (UNECE) та Оргашзацп 1з продовольства i сшьсь-кого господарства Оргашзацп Об'еднаних Нацiй (FAO), пiд дефшщею "люо-вий сектор" розумiють комплекс, що включае три пiдгалузi - люове госпо-дарство, виготовлення деревини та виробiв з деревини (деревооброблення) та целюлозно-паперову промисловiсть [1-3]. Основною причиною введення по-няття "люовий сектор" е намагання комплексно оцшити роль лiсiв у зеленiй економщ та розробити шляхи удосконалення вих галузей та пiдгалузей, що використовують загальний ресурс iз загальною назвою "лiс" з погляду стало-го розвитку. Розумточи недосконалiсть означено! структури люового сектору, UNECE i FAO окремо, як додаток, розглядають можливостi iнших тдга-лузей, що використовують люовий ресурс, наприклад таких, як виробництво недеревних продукпв люу, зелений туризм, екологiчнi послуги та шших.
З метою здiйснення комплексного i системного аналiзу автори запро-понували вiдмiнну вiд розумiння UNECE i FAO структуру лiсового сектору, яка дасть змогу сформулювати бшьш зваженi та адекватнi висновки щодо мюця, ролi та перспектив розвитку цього сектору [4-8, табл. 1].
Табл. 1. Структура ярового сектору Украгни b даними щодо ктькост найманих пращвнишв, обсягу реалiзованоl продукци та млькост1 тдприемств
Галузi (код галузi (тдгалуз^ зпдно з КВЕД), пiдсектор Кiлькiсть найманих працгвникгв Обсяг реалiзованоl продукци Кшьюсть тд-приемств
тис. оаб| % млрд грн| % од. | %
I. Пiдсектор лiсового господарства
Шсове господарство (02) | 70,1 |28,1| 5,3 110,6| 1807 | 5,7
II. Шдсектор виробництва деревини та виробiв з деревини
Деревообробна промисловють (20) 43,5 17,5 9,5 19,0 9577 30,0
Лесопильне та стругальне виробництво (20.1) 15,7 6,3 2,6 5,2 1 -
Виробництво фанери, плит та панелей, шпону (20.2) 11,0 4,4 4,9 9,8 - -
Виробництво дерев'яних буд1вельних конструкцш та столярних вироб1в (20.3) 12,3 4,9 1,5 3,0 - -
Виробництво дерев'яно! тари (20.4) 2,0 0,8 0,3 0,6 - -
Виробництво шших виробгв (20.5) 2,4 1,0 0,3 0,6 - -
III. Шдсектор буд1вельних робгг з де| эевини
Виготовлення каркасних констр. [ покр1вель (45.22) 2,0 0,8 0,4 0,8 - -
Столярш та теслярсью роботи (45.42) 0,5 0,2 0,1 0,2 - -
IV. Шдсектор меблевого виробництва
Виробництво меблгв (36.1) | 39,0 15,7 6,5 13,0 5671 17,8
V. Шдсектор целюлозно-паперового виробництва
Виробництво паперово! маси, паперу, картону та вироб1в з них (21) 29,3 11,8 15,2 30,4 1294 4,1
Виробництво папер. маси, паперу та картону (21.1) 7,8 3,1 3,0 6,0 - -
Виробництво виробгв з паперу та картону (21.2) 21,5 8,6 12,2 24,4 - -
VI. Шдсектор видавничо! д1яльност1
Видавнича та полпраф. д1яльшсть (22) 64,8 26,0 13,0 26,0 13569 42,5
Видавнича д1яльшсть (22.1) 28,9 11,6 4,6 9,2 - -
Полпраф. д1яльшсть (22.2) 35,9 14,4 8,4 16,8 - -
Лiсовий сектор
Лгсовий сектор загалом 249,2 100 50,0 100 31918 100
Промислове виробництво лгсового сектору загалом2 179,1 71,9 44,7 89,4 30111 94,3
Люовий сектор загалом за винятком видавничо! та полираф. д1яльност1 184,4 74,0 37,0 74,0 18349 57,5
шформащя вiдсутня; виключаючи лiсове господарство.
Наведена структуризащя (табл. 1) в1др1зняться деякими особливостя-
ми:
1. Основна щея структуризацп л1сового сектору базуеться на виключнш ро-л1 загального ресурсу тд назвою "л1с" для зелено! економжи 1 сталого розвитку (здатшсть зв'язувати 1 утримувати вуглецев1 викиди, ввдновлю-вашсть, можлив1сть комплексного перероблення (використання ввдход1в, використання вживано! деревини), здатшсть забезпечувати додану вар-тасть шляхом виготовлення р1зномаштно! продукцп з деревини 1 використання недеревних продуктав л1су, здатшсть забезпечувати рекреацшш та еколопчш потреби). Беручи до уваги перел1чеш переваги 1 можливос-т1, ми зробили висновок про те, що для проведення комплексного 1 системного анал1зу з метою майбутнього удосконалення у люовий сектор необх1дно включити вс1 потужност 1з надання послуг та виробництва, яю використовують л1совий ресурс.
2. У запропонованш структур! л1сового сектору видшено ш1сть головних складових (тдсектор1в), яю об'еднують тринадцять шдгалузей (табл. 1).
3. Запропонована нами структура не е повною, оскшьки, використовуючи основну щею виключност рол1 л1сового ресурсу, необхщно розширити л1совий сектор за рахунок таких додаткових складових, як виробництво
eнepгiï з дepeвини, нeдepeвнi пpoдyкти л^у, ocвiтнi пocлyги y лicoвoмy томплекм, зелений тypизм, дepeв'янe бyдинкoбyдyвaння, eкoлoгiчнi та peкpeaцiйнi пocлyги. Вiдcyтнicть пepeлiчeниx важливж кoмпoнeнтiв y зaпpoпoнoвaнiй нами cтpyктypi (табл. 1) пoяcнюeтьcя нeдocтaтнicтю, а штоли i цiлкoвитoю вiдcyтнicтю вiдпoвiдниx cтaтиcтичниx дaниx для пpoвeдeння кiлькicнoгo aнaлiзy.
4. Диcкyciйним мoжнa вважати включення y cтpyктypy лicoвoгo ce^ropy мeблeвoгo виpoбництвa та видaвничoï i пoлiгpaфiчнoï дiяльнocтi, ocmm-ки y пepшoмy випaдкy дyжe вaжкo в^^емяти iз зaгaльнoгo oбcягy меб-лeвoгo виpoбництвa чacткy мeблeвиx виpoбiв, щo вигoтoвлeнi виключнo з дepeвини i дepeвниx мaтepiaлiв, a y дpyгoмy - мoжнa вважати, щo вито-pиcтoвyють не дepeвинy, a rnmp, який e пpoдyктoм втopиннoгo пepepoб-лення, влacнe, дepeвиннoï cиpoвини. Ми вешили за дoцiльнe включення y cтpyктypy лicoвoгo кoмплeкcy мeблeвoгo виpoбництвa, ocкiльки вте-таки ocнoвнoю cиpoвинoю для вигoтoвлeння мeблeвиx виpoбiв e дepeви-на i дepeвнi мaтepiaли, а чacткa мeблeвиx виpoбiв, щo не мicтить тaкиx мaтepiaлiв, e, за нашими oцiнкaми, ^же нeзнaчнoю. Включення видав-ничoï i пoлiгpaфiчнoï дiяльнocтi y oзнaчeнy cтpyктypy лicoвoгo ceктopy вмoтивoвaнe тим, щo цi види дiяльнocтi e гoлoвним cпoживaчeм ^o^^ цiï цeлюлoзнo-пaпepoвoгo виpoбництвa, яке cтaнoвить вaгoмy чacткy вcьoгo лicoвoгo ceктopy. Вaжливoю тaкoж y цьoмy ceнci видaeтьcя ^o6-лема зменшення oбcягiв peaлiзoвaнoï пpoдyкцiï caмe видaвничoï i шли'-paфiчнoï дiяльнocтi за ocтaннi poки, яка тв'язана iз тeндeнцieю пepexoдy вeликoï кiлькocтi cпoживaчiв на цифpoвi нociï iнфopмaцiï i дyжe вaжливo пpoaнaлiзyвaти caмe цей тpeнд.
5. Ocнoвними юль^ними xapaктepиcтикaми як лicoвoгo ceктopy загагом, так i йoгo cклaдoвиx, щo викopиcтoвyютьcя з мeтoю здiйcнeння aнaлiзy, на наш пoгляд, мoжнa вважати таю: oбcяг peaлiзoвaнoï пpoдyкцiï, кшь-кicть нaймaниx пpaцiвникiв, кiлькicть пiдпpиeмcтв.
Бepyчи дo yвaги нepiвнoмipнicть poзпoдiлy лicoвoгo pecypcy Укpaïни, питання зaкoнoмipнocтeй фyнкцioнyвaння peгioнaльниx лicoвиx ceктopiв на-бyвae вce бiльшoгo значення y нaцioнaльнoмy мacштaбi. Aвтopи poбoти щен-тифiкyвaли ocнoвнi пapaмeтpи peгioнaльниx лicoвиx ceктopiв Укpaïни, виxo-дячи iз aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнoï cтpyктypи Укpaïни (табл. 2). Ocнoв-ним завданням цieï po6o™ e вcтaнoвлeння зaкoнoмipнocтeй фyнкцioнyвaння лicoвoгo ceктopy Укpaïни y peгioнaльнoмy poзpiзi шляxoм cтвopeння е^^мь кo-мaтeмaтичнoï мoдeлi.
Табл. 2. Основт показники лкового сектору адмШстративних одиниць Украши [9]
Назва oблacтi Кiлькicть найма- Oбcяг peaлiзoвa- Кшькють
№ (aдмiнicтpaтивнoï nnx пpaцiвникiв, noï пpoдyкцiï, пiдпpиeмcтв,
oдиницi) Укpaïни ocí6 тиc гpн oдиниць
1 2 3 4 5
1 Iвaнo-Фpaнкiвcькa 11 040 10702148,3 7778
2 Львiвcькa 23524 1 088 050 747
3 Зaкapпaтcькa 12 228 229753,3 906
4 Чepнiвeцькa 7 197 223 787 582
1 2 3 4 5
5 Волинська 9 692 532 628 1 165
6 Житомирська 15 532 366 462 440
7 Р1вненська 12 092 31817 219
8 Чершгшська 9 117 430 068 460
9 Ки!вська 14737 616 791 660
10 Ки!в (мюто) 39299 902 633 731
11 Черкаська 7 400 3 217 472 1 643
12 АР Крим 3410 455 438 747
13 Микола!вська 2 065 252 017 350
14 Одеська 5 677 1 280 169 1 701
15 Херсонська 1 889,0 1 374 046 759
16 Севастополь (мюто) 597 279 779 612
17 Тернопшьська 4 792 455 374 527
18 Хмельницька 6 555 3 231 499 2 123
19 Вшницька 6 732 10702148,3 7778
20 Дшпропетровська 11 685 1 088 050 747
21 Запор1зька 3 698 229753,3 906
22 Юровоградська 3 258 223 787 582
23 Донецька 8 779 532 628 1 165
24 Луганська 6 561 366 462 440
25 Полтавська 3 935 31817 219
26 Сумська 6 171 430 068 460
27 Харювська 15 415 616 791 660
Методика дослщжень. За вихiдний параметр у процеш моделювання ми прийняли обсяг ре^зовано! продукцп лiсового сектору адмшстративно! одинищ Украши, оскшьки, на наш погляд, цей показник можна вважати, до певно! ]шри, об'ективним критерieм розвитку, власне, лiсового сектору.
У процес дослiджень ми вивчали вплив таких вхвдних незалежних чинникiв на вказану функцiю вiдгуку (Г):
• (Х\) - кшьюсть зайнятих пращвникш у люовому сектор! адмшстративно! одинищ Украши, оаб;
• (Х2) - кшьюсть тдприемств люового сектору адмшстративно! одинищ Украши, одиниць;
• (Х3) - кшьюсть пращвниюв зайнятих, в адмшстративнш одинищ Укра!ни, оаб;
• (Х4) - кшьюсть тдприемств в адмшстративнш одинищ Укра!ни, одиниць;
• (Х5) - загальний обсяг реал1зовано! продукцп в адмшстративнш одинищ Украши, млн грн;
• (Х6) - обсяг реал1зовано! промислово! продукцп в адмшстративнш одинищ Укра!ни, млрд грн;
• (Х7) - об'ем пиломатер1ал1в, виготовлених в адмшстративнш одинищ Украши, тис. м3;
• (Х8) - об'ем заготовлено! лшыдно! деревини в адмшстративнш одинищ Украши, тис. м3;
• (Х9) - лгсистгсть адмшстративно! одинищ Укра!ни, %;
• (Х10) - валовий регюнальний продукт адмшстративно! одинищ Укра!ни, млрд грн.
У процес дослщжень ми використали статистичнi дат за перюд з 2006 по 2010 рр. для двадцяти семи адмшютративних одиниць Укра1ни. От-же, ми отримали 135 пасивних експерименлв (п'ять рокiв х двадцять Ым ад-мiнicтративних одиниць), в кожному з яких набору десяти наведених чинни-KiB (Х) вiдповiдало одне значення вихщного параметру (Y).
Внаслщок оброблення результатiв доcлiджень отримали рiвняння рег-реси другого порядку виду:
k k к 2
У = b + Z biXi + Z bijXiX j + Z biixij,
i=1 i=1 i=1
j=1 j=1
(1)
де: b0 - вiльний член; bi, - лшшт коефщенти; bij - взаемоди факторiв (i*j); bii - квадратичш коефiцiенти. Загальна кiлькicть коефщенлв отриманого рiвняння регреси - 66 (вшьний член, 10 лiнiйних коефщенлв, 45 коефь цiентiв iз взаемодiями факторiв i 10 квадратичних коефщент1в).
Результати дослiджень. Результати доcлiджень ми представили у виглядi графiкiв (рис. 1.. .10).
Зaлeжнocтi, пpeдcтaвлeнi нa pиc. 1...4, нa шш пoгляд, нe пoтpeбyють 6УДЬ-ЯКИХ дoдaткoвиx пoяcнeнь, ocкiльки зoвciм лoгiчним видaeтьcя шяв-нicть пpямoпpoпopцiйнoгo зв'ЯЗКУ мiж oбcягoм peaлiзoвaнoï пpoдyкцiï лicoвo-го ceктopy aдмiнicтpaтивнoï oдиницi i тaкими чинникaми, як:
• (Х1) - кшьккть зaйнятиx пpaцiвникiв у лicoвoмy ceктopi aдмiнicтpaтивнoï oдиницi Укpaïни, ocí6;
• (Х7) - oб'eм пилoмaтepiaлiв, вигoтoвлeниx в aдмiнicтpaтивнiй oдиницi yRpa-ши, тиc. м3;
• (Х9) - лicиcтicть aдмiнicтpaтивнoï oдиницi yRpai™, %;
• (Х10) - вaлoвий peгioнaльний пpoдyкт aдмiнicтpaтивнoï oдиницi yRpaï™, млpд гpн.
Зaлeжнocтi, пpeдcтaвлeнi та pиc. 5...7 ми зoвciм те oчiкyвaли oтpимa-ти, ocкiльки, зпдш з цими гpaфiкaми, збiльшeння кiлькocтi ^д^^мотв л^-вoгo ceктopy aдмiнicтpaтивнoï oдиницi, oбcягiв peaлiзoвaнoï пpoдyкцiï period тa oб,eмy зaгoтiвлi лiквiднoï дepeвини пpизвoдить дo змeншeння oбcягiв peaлiзoвaнoï пpoдyкцiï лicoвoгo ceктopy aдмiнicтpaтивнoï oдиницi.
« в
II а
5 13
И!"
I II 9
и 8 9
^ ° § -7 Й 2 § 7
8§
III ^
&11
«
9
¡3 2
180000
120000 140000 160000
Кшыасть шдприемств адмшстративно! одинищ Украши, одиниць
Рис. 9. Залежшсть обсягуреал'поваисп продукци лшового сектору адмШстра-тивноИ одинищ Украши в'к) ктькостг шдприемств у адмШстратиенш одинищ Украши
/ N
/
/ /
/
/
800000
200000 400000 600000
Обсяг реал1зовано1 продукцп адшшстративно! одинищ Украши, млн грн
Рис. 10. Залежшсть обсягу реал'повашИ пробу кци лжового сектору адмШстра-тивпоь одинищ Украши в'к) обсягу реал'повашИ продукци адмШстративно1' одинищ Украши
Додаткового пояснення, на наш погляд, також потребуе нелшшний вплив кшькосп зайнятих пращвниюв у адмшютративнш одинищ Украши, кшькост шдприемств у адмшютративнш одинищ Украши та обсягу реалiзо-вано1 продукцп адмшютративно1 одиницi Украши на функщю вiдгуку (обсяг реалiзованоi продукцii люового сектору адмiнiстративноi одиницi Украши).
Дискусiя. Зменшення обсягу реалiзованоi продукцii люового сектору адмiнiстративноi одиницi внаслiдок збшьшення кiлькостi пiдприемств цього сектору (рис. 5) можна пояснити такими чинниками:
• не зважаючи на те, що у дослщжуваному нами часовому перюд1 (20062010 рр.) юнуе чггка тенденция до збшьшення кшькосп шдприемств люового сектору 1з одночасним нарощування обсяпв реатзовано1 продукци, темпи зростання (вщносне збшьшення) обсяпв реатзовано1 продукцп ютотно бшь-
за аналопчш темпи збшьшення кшькосп шдприемств;
• збшьшення кшькосп шдприемств люового сектору зовшм не означае збшьшення обсяпв реатзовано1 продукци, оскшьки створене (зареестроване) но-ве тдприемство не завжди е рентабельним, а 1нколи взагат не виробляе ш-яко1 продукци.
Залежнiсть, зображена на рис. 6, свщчить про те, що у межах усеред-неноi адмiнiстративноi одиницi Украiни, збiльшення обсяпв реалiзованоi продукцii всiеi промислово! продукцп регюну неодмiнно призводить до зменшення ввдповщних обсягiв регiонального люового сектору. За нашими ощн-ками, це означае, що розвиток регiональноi промисловосл вiдбуваеться за ра-хунок люового сектору. Можемо у цьому випадку припустити, що рют реп-ональноi промисловостi використовуе трудовi, виробничi та, очевидно, фь нансовi ресурси люового сектору, спричиняючи послаблення останнього.
Щкавими е закономiрностi впливу наявност лiсового ресурсу на обсяг реалiзованоi продукцii лiсового сектору (рис. 2, рис. 3, рис. 7) i якщо сприят-ливий вплив збшьшення об'ему пиломатерiалiв, виготовлених в адмшютративнш одинищ Украши (рис. 2) та люистост регюну (рис. 3) видаеться лопч-ним, то залежшсть обсягу реалiзацii продукцп люового сектору ввд об'ему ль созаготiвлi е, принаймш, на перший погляд, вкрай дискусшною. Детальнiший
аналiз ще! ситуацп дав пiдставу припустити, що значний об'ем nico3aroTÍBni у регюш спричиняе синдром "сировинного насичення", коли спостер^аеться надлишок сировинних ресурив, зумовлений природними сприятливими чин-никами, а сучасних технолопчних потужностей для перероблення ще! сиро-вини бракуе. Як наслщок, регiон Í3 значним об'емом люозагопвель програе у комплексному використанш сировини регюну, де недостатнiй обсяг круглих лiсоматерiалiв е основною причиною глибшого i комплекснiшого оброблення i, отже, призводить до збшьшення обсягу реалiзованоl продукцп лiсового сектору адмшютративно! одиницi.
Як видно з рис. 8.. .10, вплив кшькосп зайнятих пращвниюв, кiлькостi пiдприемств та обсягу реатзовано! продукцп у адмiнiстративнiй одинищ Ук-ра!ни на обсяг реалiзацil лiсового сектору характеризуеться нелiнiйнiстю iз наявнiстю вираженого екстремуму. Так, збшьшення юлькосп найманих пра-цiвникiв у регюш призводить до збiльшення обсягу реатзовано! продукцп ль сового сектору тшьки до певно! величини (рис. 8). Можна припустити, що подальше зменшення величини вщгуку (рис. 8) спостер^аеться тому, що зростання кшькосп найманих працiвникiв регiону вiдбуваегься за рахунок зменшення кiлькостi найманих пращвниюв люового сектору. Очевидно, що аналопчними причинами можна пояснити залежнiсть, яку представлено на рис. 10. Обернено-пропорцшна залежнють впливу кiлькостi пiдприемств у адмшстративнш одиницi Укра!ни на вихщну величину Y, що представлена на рис. 9 ^ва, спадаюча дшянка), на наш погляд, пояснюеться тими ж чин-никами, яки означеш нами у процесi аналiзу рис. 5. Як видно з рис. 9, друга дшянка криво! характеризуе пропорцшшсть залежносп Y=fX4), що мае бшьш логiчне i очевидне пояснення (чим бшьше пiдприемств - тим бшьший обсяг реалiзованоl продукцп). Висновки:
1. Оновлена дефiнiцiя лiсового сектору дае змогу бiльш детального, системного та комплексного аналiзу галузей, що використовують лiсовий ресурс з погляду сталого розвитку та ролi лiсiв у зеленiй економiцi.
2. Отримана економiко-магемагична модель дае змогу щентиф^вати зако-номiрносгi функцiонування люового сектору усереднено! адмшстратив-но! одинищ Укра!ни.
3. Внаслiдок дослiджень автори виявили залежносгi, якi пiдгверджуюгь тезу про необхщшсть iнгенсивнiшого розвитку лiсового сектору у регiонах Укра!ни.
Л1тература
1. The forest sector in the green economy. geneva timber and forest discussion paper 54, Geneva, United Nations publication, 2009. - 62 p.
2. Forest Europe, UNECE and FAO 2011: State of Europe's Forests 2011. Status and Trends in Sustainable Forest Management in Europe. - Oslo, 2011. - 344 p.
3. Навстречу "зеленой" экономике: пути к устойчивому развитию и искоренению бедности - обобщающий доклад для представителей властных структур, ЮНЕП. - Сен-Мартэн-Бельвю, 2011. - 52 с.
4. Юйко О.А. Прогнозування розвитку галузей люопромислового сектору Укра!ни / О.А. Юйко // Науковi пращ Лгавничо! академп наук Укра!ни : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2008. - Вип. 6. - С. 43-46.
5. Юйко О.А. 1нвестицшна привабливють люопромислового сектору Льв1всько! област / О. А. Юйко // Науковий вюник НЛТУ Укра1ии : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.3. - С. 99-109.
6. Юйко О.А. Кластерний анашз люового комплексу Карпатського регюну Украши / О.А. Юйко // Науков1 пращ Лгавничо! академп наук Украши : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 7. - С. 107-112.
7. Юйко О.А. Люовий сектор Украши: стан та перспективи / О.А. Юйко // Всеукрашська галузева газета "Деревообробник". - Льв1в. - 2011. - № 7(265). - С. 1,4,6.
8. Юйко О.А. Недооцшений сектор промисловосп / О.А. Юйко // Дзеркало тижня. Укра-1на. - К., 2011. - № 26. - С. 10.
9. Статистична шформащя. Держком. статистики Украши, 2012 р.
Кийко О А., Кийко И.О. Экономико-математическая модель функционирования лесного сектора Украины
На основе статистических данных экономического развития административных единиц Украины за период с 2006 по 2010 года построена регрессионная модель второго порядка, которая разрешает выявить определенные закономерности функционирования регионального лесного сектора. Созданная модель разрешает проанализировать влияние факторов, которые характеризуют экономический потенциал региона (количество занятых работников в регионе, количество предприятий в регионе, общий объем реализованной продукции региона, объем реализованной продукции промышленности региона, валовой региональный продукт) и факторов, которые, в основном, характеризуют ресурсный потенциал лесного сектора региона (количество занятых работников в лесном секторе региона, количество предприятий в лесном секторе региона, объем изготовленных пиломатериалов в регионе, лесистость региона, общий объем лесозаготовки в регионе) на объем реализованной продукции лесного сектора региона.
Ключевые слова: лесной сектор, объем реализованной продукции лесного сектору региона, экономико-математическая модель.
Kiyko OA., Kiyko I.O. Economical-mathematical model of the Ukrani-an forest sector functioning
On the basis of the economic development statistical information of the administrative units in Ukraine for the period from 2006 to 2010 the regressive model was created, that allows to find out certain conformities of the regional forest sector functioning. The created model allows to analyses some factors influencing which characterize economic potential of region (employees number in a region, enterprises number in a region, overall regional turnover, industrial regional turnover, gross regional product) and factors, that, mainly, characterize resource potential of a regional forest sector (employees number in a regional forest sector, enterprises number in regional forest sector, wood output in a region, regional forest land percentage in a region, procurement of merchantable wood in a region) on a forest sector turnover.
Keywords: forest sector, forest sector turnover, economical-mathematical model.
УДК332.122:339.727 Доц. ТА. Городня, канд. екон. наук;
маястрант Т.В. Сташславова - Львiвська КА
МЕХАН1ЗМ Д1АГНОСТУВАННЯ ШВЕСТИЦШНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1 ШДПРИеМСТВА
Проведено анал1з дослщжень швестицш та швестицшно! дiяльноcтi; розгляну-то важливють активiзування швестицшно! дiяльноcтi; проведено аналiз швести-цшно! дiяльноcтi шдприемства; запропоновано мехашзм проведення дiагноcтики ш-вестицшно! привабливост шдприемства; визначено швестицшну привабливють за показниками рейтингування.
