CC BY
24
6. Визначення максимального значення дiаметра дерев дуба звичайно-го для видiлених децилей дало змогу вщзначити, що в нижнш частинi ряду характернi досить значш (3-5 см) вiдхилення мiж дiаметрами сусiднiх децилей, а у верхнш частинi ця вщмштсть значно бiльша (понад 10-15 см).
7. Дерева граба звичайного ютотно вiдрiзняються за висотою та дь аметром вiд дуба звичайного. Рiзниця мiж деревами граба та дуба з вжом збь льшуеться, а тому формуються два добре виражеш яруси.
Л1тература
1. Воробьев Д.В. Типы лесов европейской части СССР. - К. : Изд-во Ан УССР, 1953. -
450 с.
2. Генс1рук С.А. Люи Украши. - Льв1в : Вид-во "НТШ", 2002. - 496 с.
3. Дрейпер Н. Прикладной регрессионный анализ / Н. Дрейпер, Г. Смит. - М. : Изд-во "Статистика", 1973. - 392 с.
4. Джонсон Н. Статистика и планирование эксперимента в науке и технике. Методы обработки данных / Н. Джонсон, Ф. Лион. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 600 с.
5. Каганяк Ю.Й. Короткотермшове прогнозування таксацшних показниюв соснового деревостану / Ю.И. Каганяк // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.2. - С. 29-35.
6. Каганяк Ю.Й. Прогноз потенцшно'1 продуктивност соснових та букових деревоста-шв / Ю.И. Каганяк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 16.6. - С. 39-45.
7. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии / С. А. Ген-сирук, С.В. Шевченко, В.С. Бондарь, Ю.Р. Шеляг-Сосонко / под ред. С.А. Генсирука. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 360 с.
8. Копш Л.1. Дослщження структури основних люотаксацшних показниюв соснових деревосташв св1жого дубового субору Захщного Полюся / Л.1. Копш, Ю.И. Каганяк, О.О. Ме-лещук // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украь ни. - 2008. - Вип. 18.11. - С. 115-122.
9. Копш Л.1. Збшьшення люистосп Украши шляхом створення люосташв за участю дуба черешкового // Люотехтчна осв1та i наука на рубежi XXI стол1ття: сучасний стан, пробле-ми i перспективи : пращ мiжнар. конф. - Львiв : УкрДЛТУ, 1995. - С. 34.
10. Копш Л.1. Запорука еколопчно! стабiльностi // Лiсовий i мисливський журнал. -2000. - № 2. - С. 18.
11. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. - К. : Изд.-во АН УССР, 1955. - 456 с.
УДК 504.06; 330.341.1 Доц. О.А. Кшко, д-р техн. наук; ст. викл. М.М. Якуба;
проф. 1.Г. Войтович, канд. техн. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв; проф. Андрее Шульте; проф. Уве Шс; проф. Даяна Кляйн - мiжнародний тститут управлтня лкових екосистем та використання деревини
утверситету Мюнстера, Нмеччина
КЛАСТЕРНИЙ АНАЛ1З ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ Л1СОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРА1НИ
Вперше в Укршш запропоновано використати концепщю кластерного аналiзу для дослщження люового сектора. Визначено структуру люового кластеру Украши, яку можна використати для аналiзу на нащональному та региональному рiвнях. Вста-новлено проблеми збору статистично'1 шформацп в Укрш'ш з метою аналiзу розвитку люового кластеру. Проаналiзовано динамшу розвитку основних складових люового комплексу Украши (лiсове господарство, оброблення деревини та виготовлення ви-робiв з деревини, целюлозно-паперове виробництво, меблеве виробництво) за перюд з 2004 по 2007 рр. Встановлено, що у 2007 р. люопромисловий сектор Украши мав
обсяг реалiзованоï продукцп близько 33,2 млрд грн, налiчував близько 260 тис. за-йнятих та майже 7,7 тис. тдприемств. За дослiджуваний перiод вщзначено зменшен-ня частки обсягу реалiзацГï лiсопромислового сектора у загальному обсязi реалiзацiï по промисловостi Украши. Зроблено висновок про доцшьшсть використання кластерного аналiзу з метою оцшки перспектив розвитку лiсового кластера Украши.
Assoc. prof. O.A. Kiyko; M.M. Yakuba;prof. I.G. Voytovich -NUFWTof Ukraine, L'viv; prof. Andreas Shulte; prof. Uwe Kies; prof. Dajana Klein - International Institute for Forest Ecosystem Management and Timber Utilization,
University of Muenster, Germany
Cluster analysis of Ukrainian forest complex development prospect's
A conception of cluster analysis for research of a forest sector it is suggested to use first in Ukraine. The structure of the forest cluster of Ukraine which can be used for the analysis at national and regional levels is identified. The problems of collection of statistical information in Ukraine with the purpose of analysis forest cluster are set. The dynamics of development of basic constituents of forest complex of Ukraine (forestry, timber processing and timber products manufacturing, pulp and paper production, furniture production) is analysed for period from 2004 to 2007. It is set that in 2007 year, the forest sector of Ukraine had a turnover about 33,2 billion UAH, counted about 260 thousand of busy and almost 7,7 thousands of enterprises. Diminishing of turnover share of the forest sector from all Ukrainian industrial turnover is marked for explored period. A conclusion about expedience of the use of cluster analysis method with the purpose of estimation of prospects of Ukrainian forest complex is done.
Стан питания. Тшьки об'еднання вшх галузей та шдгалузей економь ки краши, як використовують у свош д1яльност1 "люовий ресурс" (у цьому випадку йдеться не лише про використання деревини як сировини, але й про комплексне використання люу з погляду сировинного, рекреацшного, еколо-пчного, сощально-економ1чного й шших вид1в ресурЫв) дае змогу системно запроваджувати та реашзувати концепцп сталого розвитку. Саме такий шдхщ активно використовують у крашах Свропейського Союзу [1-3].
З шшого боку, анал1з комплексу функцюнально та географ1чно близь-ких шдприемств-виробниюв i шдприемств-постачальниюв в умовах спшьно-го бiзнес-клiмату ефективно здшснювати за допомогою кластерноï' концепцп. Кластерна концепщя фокусуеться на зв'язках i взаемозалежност мiж шд-приемствами, об'еднаними в мережеву структуру для виробництва продукцп, послуг, шновацш. Така концепщя виходить за межi "простих" горизонталь-них мереж, у котрих фiрми, дшчи на спшьному ринку готовоï' продукцп та належачи до то1 само1 промислово1 групи, кооперуються за такими напряма-ми дiяльностi, як дослщження та дослщш розроблення, спшьний маркетинг або закушвельна дiяльнiсть. Кластери бшьшою мiрою е мережевими (верти-кальш та/або горизонтальнi) структурами з комбшованих галузей, укомплек-тованих з рiзнорiдних i взаемодоповнювальних тдприемств i фiрм, котрi спе-цiалiзуються на створеннi якогось специфiчного продукту, послуги чи бази даних, потрiбних для ще1 мережi [4-6].
Таким чином, аналiз економiчного, екологiчного та сощального зна-чення лiсового комплексу з погляду сталого розвитку ефективно здшснювати на основi поняття "люовий кластер". Сьогоднi iснуе багато прикладiв здiйс-нених успiшних дослiджень iз використанням саме такого пiдходу [7-24].
На основi викладеного автори зробили висновок про те, що дослщжен-ня люового комплексу Укра1ни е актуальними, а власне аналiз лiсового кластера в Укра1ш на нацiональному та регюнальному рiвнях е потужним шструмен-том пiдвищення конкурентоспроможностi та забезпечення сталого розвитку.
Методика дослiджень. У процес дослiджень використано класичне визначення кластера та прийнято чотири принципи виконання кластерного аналiзу зпдно з [25]: завершешсть, порiвняннiсть, масштабованiсть, вщтво-рюванiсть. Як основнi джерела шформаци для здiйснення дослiджень використано: статистичну шформацш Державного комiтету статистики Украши; статистичну iнформацiю Державного комггету лiсового господарства Украши; статистичну шформацш Мшютерства промислово! полiтики Украши.
Основний акцент у процес дослщжень зроблено на трьох основних показниках: обсяг реалiзованоl продукци, млн грн; кшьюсть пiдприемств, од.; чисельнiсть пращвниюв, осiб. Дослiдження здiйснено протягом 2004-2007 рр.
Результати дослвджень. Якщо до люового сектора (комплексу) Украши вiднести всi галузi, пiдприемства яких займаються лiсозаготiвлею та люо-вщновленням, використовують деревину, деревиннi матерiали та недеревш лiсовi продукти як сировину, то зпдно з класифжатором видiв економiчноl дiяльностi (КВЕД) Укра!ни отримаемо таку (табл. 1) структуру означеного вище сектора (комплексу).
Табл. 1. Галузi ярового комплексу Украти
Код КВЕД Назва Код 181С
Роздш Група Клас Пвдклас
02.0 Л1сове господарство та пов'язат з ним послуги 020
20 Оброблення деревини та виробництво вироб1в з деревини, кр1м мебл1в 20
21 Целюлозно-паперове виробництво; видавнича д1яльтсть 21
36 Виробництво мебл1в; виробництво шшо! продукци 36
45.42 45.42.0 Столярт та теслярсью роботи 4540 х
45.43 45.43.0 Покриття тдлог та облицювання стш 4540 х
На початок 90-х роюв минулого столггтя серед мiжгалузевих комплек-сiв (цi комплекси залишились у спадок вщ структури, що дiяла у колишньому СРСР) частка люовиробничого (так тодi його прийнято було називати) комплексу за обсягам виробництва становила 2,8 %, за чисельшстю пращвни-юв - 4,6 %, за вартютю основних виробничих фондiв - близько 2 %. Поставками готово! продукци та лiсоматерiалiв комплекс був пов'язаний бшьш нiж зi 100 галузями.
До складу люового комплексу входили три галузi промисловостi: люо-ва, деревообробна та целюлозно-паперова. У лiсовiй промисловост найбiльш розвинутими вважалось лiсозаготiвельне та лiсохiмiчне виробництва. У скла-дi деревообробно! промисловостi видiляли три групи виробництв: перша -виробництва, як здшснюють первинне оброблення деревини (люопильне, шпалопильне та iн.); друга - виробництва вторинного оброблення деревини
(паркетне, фанерне, меблеве, деревостружкових плит, Ырниюв, стандартних будинюв { деталей та ш.); третя - виробництва х1мжо-мехашчного перероб-лення деревини (деревоволокнистих плит, деревних пластиюв та ш.). Целю-лозно-паперову промисловють представляли такими виробництвами: дерев-но! маси та целюлози; паперу та картону; вироб1в 1з паперу та картону.
На шдстав1 дослщжень автори запропонували структуру люового кластера, яку можна використовувати для анал1зу на нацюнальному та реп-ональному р1внях (рис. 1).
Л1сов1 ресурси перебувають у центр1 кластера. Деревинш та недере-винш ресурси шдтримують низку первинних та вторинних галузей промисло-восл, таких, як оброблення деревини, виробництво продукцп з деревини, меб-л1в, паперу та целюлози. Окр1м того, розвиток туризму, мисливства, зокрема в прських умовах, також залежать вщ люових ресурЫв. Чотири основних скла-дових частини кластера (лсове господарство, деревообробка, виробництво продукцп з деревини та меблеве виробництво, паперово-целюлозне виробництво) забезпечують приблизно 90 % всього обсягу виробництва сектора, хоча потенщал процешв створення додано! вартост реал1зовано не повшстю.
Чотири зазначених вище основних частини кластеру разом ще можна назвати як "люопромисловий сектор", оскшьки саме вони складають промис-лову основу люового кластера (табл. 2).
Столярне та теслярське виробництво доповнюе промисловий потенщал кластера. Вироблення енергп з деревини, використання деревних вщход1в, сталий туризм { мисливство - надзвичайно актуальш частини люового клас-
тера, значення яких в умовах дефщиту енергоноспв { деревини та попршення еколопчно! ситуацп невпинно зростае. Освггньо-науков1 послуги покращать кадрове забезпечення люового кластера та сприятимуть шновацшному роз-витку (рис. 1).
Табл. 2. Осповш складовьл'шового кластера Украти
Пвдгалузь лшопромислового сектору Украши Роки
2004 2005 2006 2007
ЛЮове господарство
обсяг реал1зовано1 продукцп, млн грн 1638,5 1991,1 2451,1 2789,3
кшьшсть тдприемств, од. 357 356 351 351
чисельтсть пращвнишв, ос1б 91564 86407 80758 79093
Оброблення деревини та виробництво вироб1в з деревини
обсяг реал1зовано! продукцп, млн грн 2998,0 3719,4 4454,5 5796,4
кшьшсть тдприемств, од. 4215 4209 4133 4058
чисельтсть пращвнишв, ос1б 65379 61271 57907 55400
Меблеве виробництво
обсяг реал1зовано! продукцп, млн грн 4880,8 6148,5 6794,6 7877,0
кшьшсть тдприемств, од. 1804 1815 1792 1808
чисельтсть пращвнишв, ос1б 47503 51899 52086 54432
Целюлозно-паперове виробництво; видавнича д1ялън1стъ
обсяг реал1зовано! продукцп, млн грн 9888 11617,2 13490,6 16788
кшьшсть тдприемств, од. 1313 1253 1352 1486
чисельтсть пращвнишв, ос1б 60900 66000 68000 71100
Целюлозно-паперове виробництво
обсяг реал1зовано! продукцп, млн грн 4284,5 5221,5 5967 6777,2
кшьшсть тдприемств, од. 569 563 598 600
чисельтсть пращвнишв, ос1б 27749 28791 31150 23994
Разом люопромисловий комплекс Украши, враховуючи видавничу д1ялън1стъ
обсяг реал1зовано! продукцп, млн грн 19405,3 23476,2 27190,8 33250,7
кшьшсть тдприемств, од. 7689,2 7632,6 7628,0 7703,3
чисельтсть пращвнишв, ос1б 265346,0 265577,0 258751,0 260025,0
Разом люопромисловий комплекс Украши, не враховуючи видавничог д1ялъност1
обсяг реал1зовано! продукцп, млн грн 13801,8 17080,5 19667,2 23239,9
кшьшсть тдприемств, од. 6945,0 6943,0 6874,0 6817,0
чисельтсть пращвнишв, ос1б 232195,0 228368,0 221901,0 212919,0
Обсяг реаизовано! продукцп люопромислового комплексу Украши за перюд з 2004 по 2007 рр. збшьшився на 68 %о (з 13,8 млрд грн у 2004 р. до 23,2 млрд грн у 2007 р.). За цей самий перюд обсяг вЫе! реатзовано! продукцп в Укршт збшьшився на 79 % (з 400,7 млрд грн у 2004 р. до 717 млрд грн у 2007 р.). Як видно з рис. 2, вщносний прирют обсяпв реашзовано! продукцп вЫе! промисловост Украши мае стшку тенденщю до зростання на вщмшу вщ приросту обсяпв реашзацп люопромислового комплексу.
Частка обсягу реашзацп продукцп люопромислового сектора Украши вщ загального обсягу реал1зацп по Укршт за перюд з 2004 по 2007 рр. змен-шилась 1з 3,6 до 3,2 % (рис. 3).
За шдсумками 2007 р., люопромисловий сектор Украши, враховуючи видавничу д1яльшсть, посщае восьме мюце за обсягом реал1зовано! промисло-
во! продукци з показником 4,6 % (рис. 4). Частка зайнятих у люопромисловому секторi Укра!ни вiд загально! чисельност зайнятих у промисловостi у 2007 р. становила 7 %, а аналопчний показник за кiлькiстю шдприемств - 5,6 %.
2005 2006 2007
Рис. 2. Порiвняльна динамжа обсягiвреалЬовано'1 продукци л^опромислового комплексу i выег промисловостi Украгни
2004 2005 2006 2007
Рис. 3. Змта частки обсягу реалЬаци продукци л^опромислового сектора Украгни вiд загального обсягу реалЬаци по УкраШ за перюд 2004—2007рр.
Загальш висновки. На пiдставi дослщжень можна зробити таю вис-новки. 1снують певш трудношд у процес збору статистично! шформаци щодо лiсового кластера Укра!ни.
1снуе системний доступ до статистично! шформаци тiльки для основ-них складових лiсового кластера (лiсове господарство, оброблення деревини та виготовлення виробiв з деревини, меблеве виробництво, целюлозно-папе-рове виробництво i видавнича дiяльнiсть), причому тiльки оброблення деревини та виготовлення виробiв з деревини та целюлозо-паперове виробництво вiдносять до основних галузей промисловостi Укра!ни.
Статистична шформащя дiяльностi лiсового кластеру розкидана по рь зних класах i групах згiдно з КВЕД. Целюлозно-паперове виробництво, зде-
бiльшого, у статистичних даних мютить i видавничу дiяльнiсть, котра не на-лежить до люового кластера.
О 4 8 12 16 20 24
Рис. 4. Частки обсягу реалiзацii продукци окремих галузей промисловостi Украти вiд загального обсягу реалиаци по УкраШ за 2007р.
В Укршт вс галуз^ пов'язаш прямо чи опосередковано iз "люовим ресурсом", не розглядають у единому комплекс i тому кластерну концепцiю для аналiзу цих проблем запропоновано в Укршт використати вперше. Зап-ропоновано базову структуру люового кластера, яку можна використати для аналiзу на нащональному та регiональному рiвнях. 1з загально! структури ль сового кластеру виокремлено шдструктуру лiсопромислового сектора (комплексу) Украши.
Встановлено, що за обсягом реалiзованоl продукци частка люопро-мислового комплексу Украши становить 4,6 % вщ загального промислового обсягу ре^заци (восьме мюце), за зайнятiстю - 7 %, а за кшьюстю тд-приемств - 5,6 %. Той факт, що частка реалiзованоl продукци люопромисло-вого сектора вщ загального промислового обсягу реалiзацil в Укра1ш за перь од з 2004 по 2007 рр. зменшилась вщ 4,8 до 4,6 % i те, що частка обсягу реа-лiзацil лiсопромислового сектора менша за аналогiчнi частки щодо зайнятост i кiлькостi пiдприемств свiдчить про уповшьнення динамiки розвитку люоп-ромислового сектора Украши i вказуе на нагальшсть стратегiчного пiдходу до планування розвитку комплексу.
У люовому кластерi Украши явно недооцiнюють роль таких його складових, як: вироблення енерги з деревини, використання деревних вщхо-дiв, столярне та теслярське виробництво, використання недеревних люових продуктiв, освiтньо-науковi послуги.
Лгтература
1. Eurofor - Office national des forêts and european parliament 1997. Europeand the forest. Volume 3. Nancy, Luxembourg. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.europarl. eu-ropa.eu/workingpapers/forest/info_en.htm (on-line document, accessed 11 June, 2006).
2. Commission of the european communities 1999. Communication on the state of competitiveness of the EU forest-based and related industries. Communication of the Council, the European Parliament, the Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. COM (1999) 457. Luxembourg.
3. UNECE/FAO - united nations economic commission for europe and food and agriculture organization 2005. European Forest Sector Outlook Study (EFSOS) Geneva Timber and Forest Study Papers 20. Geneva.
4. Porter, M. 1998. On Competition. Harvard Business School Press, Boston.
5. OECD - organisation for economic co-operation and development 1999. Boosting innovation: The cluster approach. OECD Proceedings. Paris.
6. Stimson, R.J., Stough, R.R. and Roberts, B.H. 2006. Regional economic development. Analysis and planning strategy. 2nd edition. Springer, Berlin/Heidelberg.
7. Abt, K., Winter, S. and Hugget JR., R.J. 2002. Local economic impacts of forests. In: Wear, D.N. and Greis, J.G. (eds.) Southern Forest Resource Assessment. General Technical Report SRS-53. USDA Forest Service, Southern Research Station, Asheville, NC. - P. 239-267.
8. Heivoigt, T.L., Adams, D.M. and Ayre, A.L. 2003. Employment Transitions in Oregon's Wood Products Sector During the 1990 s. Journal of Forestry 101, 42-46.
9. Laaksonen-Craig, S., Goldman, G.E. and Mckillop, W. 2003. Forestry, forest industry, and forest products consumption in California. ANR publication 8070. University of California, Division of Agriculture and Natural Resources, Oakland.
10. Sowlati, T. and Vahid, S. 2006. Malmquist productivity index of the manufacturing sector in Canada from 1994 to 2002, with a focus on the wood manufacturing sector. Scandinavian Journal of Forest Research 21. - P. 424-433.
11. Hazley, с. 2000. Forest-based and related industries of the European Union. Industrial districts, clusters and agglomerations. ETLA The Research Institute of the Finnish Economy. Talousti-eto Oy, Helsinki.
12. Blombäck, P., Poschen, P. and Lövgren, M. 2003. Employment trends and prospects in the European forest sector (Geneva Timber and Forest Discussion Paper, ECE/TIM/DP/29). United Nations Economic Commission for Europe, Geneva.
13. Buwal - Bundesamt für umwelt, wald und landschaft 2004. Branchenprofil der Wald- und Holzwirtschaft 2001 (in German). [Industry profile of the forest sector 2001]. Umwelt-Materialien 187. Berne.
14. Schulte, A. (ed) 2002. Clusterstudie Forst und Holz Nordrhein-Westfalen. Gesamtbericht. (in German) [Cluster analysis of the forest and wood-based industries in North Rhine-Westphalia]. Schriftenreihe der Landesforstverwaltung NRW, 17. Ministerium für Umwelt, Naturschutz, Landwirtschaft und Verbraucherschutz, Düsseldorf.
15. Schulte, A. (ed) 2003. Wald in Nordrhein-Westfalen. 2 Bände. (in German) [Forests of North Rhine-Westphalia. 2 Volumes]. Aschendorff Verlag, Münster.
16. Mrosek, T., Kies, U. and Schulte, A. 2005. Clusterstudie Forst und Holz Deutschland 2005. (in German) [Cluster analysis of the forest sector in Germany 2005]. Holz-Zentralblatt 84, 1113-1117.
17. Seegmüller, S. 2005. Die Forst-, Holz- und Papierwirtschaft in Rheinland-Pfalz. Clusterstudie (in German) [Forestry, wood and paper industry in Rhineland-Palatinate. Cluster analysis]. Forschungsanstalt für Waldökologie und Forstwirtschaft Rheinland-Pfalz, Trippstadt.
18. Kramer, M. and Möller, L. 2006. Struktur- und Marktanalyse des Clusters Forst und Holz im Freistaat Sachsen und in ausgewählten Regionen des niederschlesischen und nordböhmischen Grenzraums unter den Bedingungen der EU-Osterweiterung. Cluster-Studie. (in German) [Structure and market analysis of the forest and wood-based industries in Saxony]. Internationales Hochschulinstitut Zittau, Zittau.
19. Lutze, M., Bauer, J., Schmidt, M. and Nüßlein, S. 2006. Cluster Forst und Holz. Bedeutung und Chancen für Bayern. (in German) [Forest cluster. Position and opportunities for Bavaria]. Bayerisches Staatsministerium für Landwirtschaft und Forsten, Zentrum Wald-Forst-Holz, Weihenstephan.
20. Schulte, A. and Mrosek, T. 2006 Analysis and assessment of the forestry and woodproc-essing industry cluster in the State of North-Rhine/Westphalia, Germany. Forstarchiv 4, 136-141.
21. Jaensch, K. and Harsche, J. 2007. Der Cluster Forst und Holz in Hessen. Bestandsanalyse und Entwicklungschancen. Studie im Auftrag des Hessischen Ministerium für Umwelt, ländlichen Raum und Verbraucherschutz. (in German) [Cluster forest and wood in Hesse]. Hessen Agentur GmbH, Wiesbaden.
22. Rüther, B., Hansen, J., Ludwig, A., Spellmann, H., Nagel, J., Möhring, B. and dieter, M. 2007. Clusterstudie Forst und Holz Niedersachsen. (in German) [Cluster analysis of the forest sector in Lower Saxony]. Beiträge aus der Nordwestdeutschen Forstlichen Versuchsanstalt, 1. Universitätsverlag, Göttingen.
24. Seintsch, B. 2007. Die Darstellung der volkswirtschaftlichen Bedeutung des Clusters Forst und Holz. Ergebnisse und Tabellen für 2005. (in German) [The representation of the economic role of the forest cluster. Results and tables for 2005]. Arbeitsbericht des Instituts für Ökonomie, 07/3. Bundesforschungsanstalt für Forst- und Holzwirtschaft, Zentrum Holzwirtschaft, Universität Hamburg, Hamburg.
25. Kies, U., Mrosek, T. and Schulte, A, 2008. A statistics-based method for cluster analysis of the forest sector at the national and sub-national level in Germany. Scandinavian Journal of Forest Research 23, 445-457. _
УДК 574.42 Acnip. Т.Ю. Бедермчек; студ. Т.В. Партика;
проф. З.Г. Гамкало, д-р бюл. наук - Львiвcький НУ iM. 1вана Франка
К1ЛЬК1СН1 ЗМ1НИ ОРГАНОПРОФ1ЛЮ ТА ЙОННО1 АКТИВНОСТ1 ЕДАФОТОПУ ВНАСЛ1ДОК УСУНЕННЯ
СУБЕДИФ1КАТОРА
Суцшьне вирубування другого ярусу, представленого грабом звичайним (Car-pinus betulus) в межах волого'1 грабово!' дiброви ютотно вплинуло на вмют карбону оргашчних сполук у грунта Встановлеш ютотш вщмшносп у профшьному розподш оргашчного карбону в межах едафотопу пщ старовшовим непорушеним деревоста-ном i пщ деревостаном з суцшьним вирубуванням граба. Виявлено сильний зв'язок (0,79) мiж градieнтами змш вмюту оргашчного карбону i електропровщносп водних суспензш грунту в контролi й вщсутшсть такого зв'язку (0,30) в межах вирубування.
Ключовi слова: знелюнення, вирубування, едафотоп, оргашчний карбон, орга-шчна речовина грунту, гумус, електропровщшсть.
Post-graduate T.Yu. Bedernichek; stud. T. V. Partyka;prof. Z.G. Hamkalo -
L'viv NU named after Ivan Franko
Soil organoprofile and ion activity quantitive changes in consequence
of subedificator cutting
Cutting of second layer, represented by European hornbeam (Carpinus betulus) in hornbeam-oak forest considerably influences on soil organic carbon content. Significant differences in soil organic carbon profile allocations under the untouched old grown forest and the forest after cutting of hornbeam were discovered. Strong correlation (0,79) between gradients of soil organic carbon and conductivity of soil water suspensions changes in the soil of old grown forest and lack of such correlation (0,30) in the soil after subedificator cutting were discovered.
Keywords: deforestation, cutting, edafotop, soil organic carbon, soil organic matter, humus, conductivity.
Вступ. М1журядова група експерт1в 3i змш кшмату (МГЕЗК) прийшла до висновку, що головною причиною зростання температури на планер з се-редини ХХ ст. е збшьшення вмюту парникових газ1в в атмосфер! внаслщок
