CC BY
36
УДК 502.35 Доц. А.Ю. Якимчук, канд. екон. наук -
НУ водного господарства та природокористування, м. Рiвне
ЕКОНОМ1ЧНИЙ ТА УПРАВЛШСЬКИЙ АСПЕКТИ ЗБЕРЕЖЕННЯ БЮР1ЗНОМАН1ТТЯ УКРАШИ ЗА ВИМОГАМИ КЮТСЬКОГО ПРОТОКОЛУ
Узагальнено шдходи щодо механiзму ]шжнародного державного вiдшкодування збереження лiсових екосистем за Кютським протоколом, основнi переваги та недолши такого механiзму для Украши. Здiйснено попередне економiчне обгрунтування запро-понованого у роботi вщшкодування.
Розглянуто основнi пiдходи до оцшки ефективностi збереження бiорiзноманiття на основi кращого iноземного досвiду. Здiйснено економiчну оцiнку ресурсiв бк^зно-манiття Украши та доведено необхщшсть збiльшення обсяпв щорiчного держбюджет-ного фшансування збереження бк^зномашття.
Запропоновано методику оцшювання ефективност збереження бiорiзноманiття на таких трьох рiвнях: загальнодержавному, регiональному та мюцевому, що дае змогу краще аналiзувати фактичний стан природних екосистем, дослщжувати динамiку вит-рат на утримання бiорiзноманiття за рiзними джерелами (коштами державного бюджету Украши, витратами обласних державних адмiнiстрацiй та орган1в мiсцевого самов-рядування).
Вивчено досвщ мiжнародного фiнансування збереження бiорiзноманiття за раху-нок екологiчних фонд1в, кошпв громадських органiзадiй та грантових проекпв. Науковий та практичний штерес у роботi становить запропонований мехашзм фiнансування збереження бiорiзноманiття у сучасних економiчних умовах розвитку Украши.
Дослщжено органiзадiйну структуру державного управлiння збереженням бiорiз-номанiття Украши. Проаналiзовано ефектившсть державного управлiння збереженням бiорiзноманiття. Вивчено та проаналiзовано функци Мiнiстерства екологн та природних ресурсв Украши (Мшприроди Украши) як центрального органу державно! вико-навчо! влади у галузi збереження бiорiзноманiття. Дослiджено штатний розпис Мшпри-роди Украши, проаналiзовано систему розстановки кадрiв та дослщжено штатний розпис структурних шдроздшв мiнiстерства, що вiдповiдальнi за збереження бiорiзнома-нiття Украши.
Розглянуто кращий мiжнародний досвiд державного управлiння збереженням бь орiзноманiття та розроблено рекомендаци щодо його iмплементацil в Украхш.
Ключовi слова: Кiотський протокол, бiорiзноманiття, державне управлiння.
Постановка проблеми. Упродовж останнiх двох десятирiч людство де-далi бiльше вiдчуваe змiни клшату. Особливо непокойъ стан атмосферного по-вiтря, його надзвичайна забрудненiсть шшдливими речовинами, насамперед вуглекислим газом, метаном, оксидами азоту та ш. Полшшення ситуацií мож-ливе лише за умови запровадження природоохоронних проектiв, енергоефек-тивного виробництва та екологiчно чистого обладнання. Проте такi проекти на сьогодш е надто дорогими для Украши, яка тшьки починае ставати на шлях сталого розвитку. Справжшм подарунком долi у цьому напрямi для нашо1 дер-жави е запровадження Юотського протоколу.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Звичайно, вс змiни в атмос-ферi неможливо пояснити лише збiльшенням парникового ефекту. Але цей вплив доведено i фах1вцями, i науковцями, якi оцшювали вигоди вiд запровадження цього документу: Л. Мельник, В. Джарти, С. Поташник, Ж. Баррозу, Г. Руденко, А. Мартинюк, О. Проскуряков, Г. Фшпчук та ш Протилежну точку зору висловили росiйськi вчеш, полiтики, зокрема А.1. Бедрицький, В. А. Гра-
чов, Ю.А. 1зраель, П.В. Романов. Кiотський протокол, на 1хню думку, не мае на-укового обгрунтування та е гальмом в економiчному розвитку, а головне - не запобтае змшам клмату у глобальному масштабi [3, 4, 11, 12].
Зменшити до 2012 р. на 8 % до рiвня 1990 р. викиди в атмосферу за шктьма рiзновидами парникових газiв зобов'язався Евросоюз (6С) у рамках Ki-отського протоколу. На думку президента 6врокомiсií Жозе Баррозу, Кютський протокол е першим та важливим кроком до збереження планети для майбутнiх поколiнь i набуття ним чинносп надсилае потужний сигнал бiзнесу про те, що нинi потрiбнi безпечнi щодо ктмату технологií. Метою Kiотського протоколу е зменшення викидiв парникових газгв до рiвня, який убезпечив би планетарний клiмат вiд негативних змiн. Yd 25 краш - члетв Евросоюзу е серед тих 140 держав, ят ратифшували Kiотський протокол.
Дослщження стану та облiку бiорiзноманiття проведено у працях: вгг-чизняних учених - А.Ю. Александрово1, О.О. Веклич, О.В. Врублевсько1, Л.С. Гришв, П.1. Гамана, Л.Г. Мельника, Балацького ОФ., ВВ. Сабадаша, 1.М. Синякевича, А.Я. Сохнича та ш.; шоземних - С.Н. Бобильова, Моткь на Г.А., Тулупова А.С., James A.N., Green M.J.B., Paine J., Dixon J., Pagiola S., Brink B.I.E., Butler R.W. та ш. [1-8]. Проте питанню економiчного оцiнювання механiзмiв запровадження Kiотського протоколу для ресурсов бiорiзноманiття принагiдноí уваги не придшялося. Це визначило мету цiеí науково1 роботи. Y дослiдженнi з урахуванням кращого вiтчизняного та мiжнародного досвщу сформульовано методичний пiдхiд i проведено економiчне обгрунтування запровадження мiждержавного механiзму вiдшкодування втрат за збереження 6í-орiзноманiття на основi ощнювання функцiонування бiорiзноманiття Украши на прикладi лiсових екосистем.
Водночас питанням виртення проблем в1дткпдуваппя Yкраíнi втрат за збереження та невиснажливе (непромислове) використання лiсових екосистем як ресурсов бiорiзноманiття на мiжнародному рiвнi науковщ придшяють мало уваги, що в перюд розбудови так звано!' зелено!' економжи е надзвичайно актуальним.
Постановка цшей. Дослiдження теоретичних основ i прикладних проблем збереження бiорiзноманiття в УкраМ, проведене на прикладi лкових екосистем, зумовлюе постановку таких цшей:
• обгрунтувати ефективнiсть застосування MexaHÍ3MÍB KioTCbKoro протоколу в Украш;
• запропонувати механiзм вiдшкодування втрат за збереження люових ресурсiв на мiжнародному рiвнi;
• окреслити перспективи збереження бiорiзноманiття на основi запровадження шновацшних проектiв.
Виклад основного MaTepiany. Y груднi 1997 р. у men Kiото (Япотя) кра'ни свпово1 спiльноти пiдписали iсторичну угоду про контроль над атмос-ферними викидами парникових газiв, що спричиняють глобальне потеплiння. Укра'на 4 лютого 2004 р. ратифшувала Kiотський протокол. Цей документ пе-редбачае, що кра'на, маючи менший обсяг викидгв, може продавати вивiльненi квоти кра'нам iз надлишком викидгв. Оскiльки вуглець консервуеться на дос-татньо тривалий час у виглядi бiогенноí речовини переважно у лках, тому це
дослвдження грунтуеться саме на розрахунках продукування кисню лiсами та здатнiстю !х поглинати вуглекислий газ [3, 11, 12].
Чергова конференция ООН з проблеми змши клiмату в столицi Катару Дос дала "друге життя" Кютському протоколу. Одним iз важливих ршень була пропозиция створити у 2013 р. шститут компенсацií збитюв i втрат, спричине-них небезпечними наслвдками змiни клiмату в крашах, що розвиваються. Таким чином, ця конференция стала ключовою точкою на шляху до бшьш масштабно! боротьби зi змiною кл1мату. Краíни-учасницi Кiотського протоколу бшьшктю голосiв ухвалили поправку до угоди по другому перюду його роботи, який роз-почався в 2013 р. i завершиться в 2020 р. Про свою вiдмову брати участь у Ю-ото-2 заявили Росiя, Япония та Нова Зеландия, а також Канада, яка в грудш 2011 р. офщшно вийшла з угоди. Таким чином, зобов'язання в рамках Кюто-2 взяли 6С, Австралiя, Казахстан, Украша, Бшорусь, Норвегiя, Швейцарiя, 1с-ландгя, Лiхтенштейн i Монако [12].
Зпдно з текстом оновленого протоколу, кожна краша-учасниця, яка взяла зобов'язання у другому перюда, не тзшше 2014 р. повинна оцiнити встанов-лений нею р1вень зобов'язань i до 30 квiтня того ж року представити в секрета-рiат угоди iнформацiю про можливостi його шдвищення. Також допускаеться повне перенесения у другий перiод зобов'язань за протоколом так званого "га-рячого повиря" - квот на викиди С02, накопичених в 2008-2012 рр. внаслщок рiзкого зниження викидiв парникових газiв у 1990-х роках. На повному перене-сеннi наполягали насамперед Рос1я, Украша i Польща, яй мають найбiльшi запаси таких квот, проти нього виступали краши, що розвиваються, i екологiчнi оргашзацц.
Чимало спостерiгачiв вiдзначають, що несподiвано важливим на переговорах у Дос виявилось питання компенсацiй збитюв i втрат, спричинених небезпечними наслвдками змiни клiмату в крашах, що розвиваються. Останнi за-являють, що через нерiшучiсть держав i слабкi заходи щодо боротьби зi змiною кл1мату 1м вже неминуче доведеться зiткнутися зi збитком вщ його наслiдкiв, тодi як розвинеш, передуем США, побоюються, що саме !м можуть в кшцево-му шдсумку пред'явити нiчим не обмежений "рахунок" за цей збиток. Пкля важкого переговорного процесу сторони домовились пiсля додатково! роботи створити мехашзм такого вiдшкодування на наступнiй сесп у Варшавi в листопад! 2013 р.
Мехашзми Юотського протоколу передбачають можливкть торгувати квотами на викиди парникових газ1в, а також можливкть стльного впрова-дження проекпв з! скорочення таких викид!в. За оцшками науковцiв, продаж квот на викиди парникових газ!в може бути прибутковою справою для Украши, за рахунок торпвл! квотами Украша зможе отримувати щороку 2,5 млрд евро.
Украша 14 липня 2008 р. шдписала з Япошею меморандум, що дозволив почати торпвлю квотами на викид парникових газ1в. Отримаш кошти викорис-товували на модершзащю украшських шдприемств. У тдписанш документа брали участь колишнш Мшктр навколишнього природного середовища Геор-гш Фшпчук ! посол Япош! в УкраЫ Муцуо Мабуч! За словами мшктра, Украша готова щор!чно знижувати викиди СО2 на 18 млн т. Загальний обсяг скоро-
чень викидав упродовж 2008-2012 рр. становить 208 млн т СО2. Квота Украши на викид парникових газ1в, за Кютським протоколом, становить 923 млн т що-р1чно. Фактичний обсяг не перевишуе 440-460 млн тонн. Решту 460-480 млн т щор1чно, починаючи з 2008 р., продавали. За умови збереження нишшшх тем-пiв виробництва в УкраМ до 2012 р. йшлося про квоту в розм1р1 до 2 млрд т. У Мшприроди зазначили, що Украша щор1чно зможе продавати до 500 млн т парникових газш за цшою близько 15 дол. США за тонну.
Украша 1 Япошя у 2013 р. погодили 536 проектш у 24 регюнах кра'ни, ят будуть реал1зовуватися за кошти, отриман вщ продажу цш краМ одиниць скорочення викидiв у рамках зобов'язань за Кютським протоколом. Про це по-ввдомив нишшнш мшстр екологп та природних ресурав Олег Проскуряков. За словами мшстра, загальна варткть цих проектiв оцшюеться в 3,814 млрд грн, на 'хне фшансування вже направлено 0,571 млрд грн. МЫстр уточнив, що по-над 500 проектов з теплово! санацц об'екпв сощально! сфери будуть завершен! до 1 вересня 2013 р. Реал1зоваш в рамках домовленостей велит проекти пла-нуеться завершити в 2014 р. [12].
До США, !ндп 1 Китаю, ят не ратифшували протокол, приедналися Канада, Японя, Нова Зеланд1я 1 Рос1я, що заявили про вихщ з угоди. У грудш 2011 р. у мкп Дурбан Швденноафрикансько! республши учасники форуму з1 194 краш домовилися продовжити чиннкть Кютського протоколу до 2020 р. У грудш 2012 р. Кютський протокол продовжили 200 краш до 2020 р. Потен-цшними покупцями украшських квот е держави, ят перевищують власний ль м1т. Крiм Японп, найбшьшим попитом квоти користуватимуться у держав Евросоюзу, Канади - краш, ят мають 'х дефщит.
На сьогодш Украша спод1ваеться на отримання доход1в ввд продажу квот на викиди. Крiм цього, значним потенцшним ресурсом виконання умов протоколу е мехашзм " проектiв стльного здшснення", коли за рахунок шозем-них ^естицш ввдбуваеться зниження ем1сИ', яке зараховуеться кра!ш-швесто-ру. Разом з тим ситуашя з виконанням вимог Кютського протоколу для Украши, особливо в недалекому майбутньому, не е такою обнад1йливою, що пов'яза-но з низькою ефектившстю виробництва 1, як наслщок, значним перевищенням рiвня викид1в, що припадають на одиницю ВВП. Так, викиди СО2 на одиницю ВВП в УкраЫ вищд, шж у кра'нах ЕС приблизно у 4 рази, шж у США - у 2,5 раза [3, 4, 6, 12].
Без значного шдвищення енергоефективносп зростання промислового виробництва, яке прогнозуеться в краш, може призвести не тшьки до значного зменшення вшьних квот для торпвл1 1 вщповщних прибутюв, а й взагал1 до не-виконання взятих на себе зобов'язань зпдно з Кютським протоколом. Одним з можливих напрям1в виходу 1з зазначено! ситуацп може бути залучення еколого-економ1чних механiзмiв природокористування, яю полягають у введенн еколо-пчних платежiв у розмiрi реальних витрат на л^щащю негативно!' до забруд-нювачiв (зокрема парникових газiв), а споживачi повиннi купувати якусь части-ну дорожчо!, але екологiчно чисто!' енергп ("зелено! енергií"). Для згладжування негативних наслiдкiв, пов'язаних iз шдвищенням собiвартостi продукцií, залучення таких механiзмiв повинно бути поетапним, але необоротним. Таким чи-
ном, введения еколого-економiчних механiзмiв дасть змогу не тальки стимулю-вати виконання Кiотського протоколу, а й значно тдвищити ефективнiсть нащ-онального виробництва та якiсть життя громадян краши.
У металургiйнiй галузi Украши стартував перший проект iз продажу квот на зменшення викид1в парникових газiв в атмосферу з використанням ме-ханiзмiв Кiотського протоколу. Европейський банк реконструкцп та розвитку (ЕБРР) купив для Нщерландш у металургiйного заводу "1СТ1Л Украша" (До-нецьк) квоти на суму 3 млн евро. Це е надзвичайною можливiстю для наць ональних пiдприемств у залученш iнвестицiй. Щоб знизити енергоемнiсть виробництва, за останш роки донецький "1СТ1Л" витратив на модернiзацiю близь-ко 250 млн дол. Впровадження новiтнiх технологiй дозволило скоротити вики-ди в атмосферу вуглекислого газу на 130 тис. тонн щороку. Досьогодш вже 52 шдприемства Украши одержали попереднi схвалення МЫстерства екологií та природних ресурс1в Украши, з них 6 проектов уже реалiзуються [11, 12].
За попередшми оценками, за умови реалiзацií уах намiчених проектiв (!'х е 52) в економшу Украши буде швестовано близько 2,8 млрд евро, а викиди парникових газiв скоротяться на 12-15 млн т. Тонна скорочених викидш на европейськiй бiржi коштуе у межах 5-8 евро [10-12].
Водночас провщш краши нарощували забруднення навколишнього сере-довища. Щоб скоротити викиди хоча б на одну тонну вуглекислого газу, в роз-виненiй краíнi необидно витратити набагато бшьше коштiв, шж в Украíнi, ос-кiльки для цього необидно шднятися з уже досягнутого високого рiвия енерго-ефективноста на ще вищий щабель, а це потребуе надзвичайних вкладень. В Ук-раíнi р1вень енергоефективностi настальки низький, що пiдиятися на сходинку вище значно простiше, i коштуе це дешевше. Тому потенщал для розвитку ук-ра'нського ринку величезний.
На початку 90-х ротв ХХ ст. Украша викидала близько 920 млн т еквь валента вуглекислого газу, тодi як тепер цей показник не перевищуе 450 млн тонн. Рiзниця з р1внем 1990 р. перевищуе 300 млн т, яю можна продати у вигля-дi квот. 1х покупцями е вс провiднi кра'ни ЕС, Японя i Канада, тодi як Рот, Украша та iншi кра'ни Схвдно!' Европи продають наявнi надлишки. Якби Украша продала ва наявш надлишки в 300 млн т хоча б по 10 евро за тонну, то рiч-ний доход становив би 3 млрд евро. За п'ять рокш торпм квотами (з 2008 р. по 2012 р.), дохвд становив би 15 млрд евро.
Головна мета Юотського протоколу полягае в тому, що во розвинеш держави та краши з перехвдною економжою, ят ратифiкували цей документ, беруть на себе зобов'язання обмежити та знизити викиди парникових газш у 2008-2012 рр. Протокол дiе саме у щ термiни, а в 2013 р. буде розроблено но-вий документ. До реч^ саме тому США, шсля жорстко'' критики з боку ЕС, по-обiцяли з 2013 р. приеднатися до свиового руху зi змiни клiмату. На перший погляд, обмеження на викиди досить незначш. Украíнi дозволяеться викидати 100 % парникових газiв ввд рiвня 1990 р., державам ЕС - 92 %, Японií - 94 %. Але Великобританiя та Нмеччина повиннi знизити !'х майже на 15 %. Австра-лiя, Грецiя, Iрландiя, Iсландiя та Португалiя можуть навiть збiльшити. Долю Украши роздшятимуть Фiиляндiя, Францiя та Рот - цим кра'нам не потрiбно
перевищувати рiвень 1990 р [7, 8]. Для США пропонували майже 93 % викидiв рiвня 1990 р., що коштуватиме близько 750 млрд дол.
Згщно з новим текстом Додатку В до Кютського протоколу Украша мае визначене кiлькiсне зобов'язання з обмеження або скорочення викидiв на 20132020 рр., яке становить 76 % вщ базового 1990 р. Крiм цього, на вимогу Украши, цей показник супроводжуеться пришткою, вiдповiдно до яко!, невикорис-танi у перший перiод дп зобов'язань за Кiотським протоколом надлишковi кво-ти (частини встановлено! юлькосл) мають бути перенесенi на другий перюд дií зобов'язань i використаш без будь-яких обмежень. У той же час нова редакщя стати 3 Кiотського протоколу передбачае включення додаткового пункту, вщ-повiдно до якого крашам-учасницям другого перiоду фактично заборонено на-рощувати викиди парникових газiв. Згiдно з новими умовами, дозволений обсяг викидiв розраховуеться, виходячи iз середньо! величини викидiв краши в перь од з 2008 до 2010 р., що для Украши означае необхщшсть стабiлiзацГí викидiв на цьому рiвнi. Для Украши середнш показник викидiв за 2008, 2009, 2010 рр. становив близько 42 % вщ рiвня викидiв 1990 р. При узгодженому зобов'язанш у 76 % фактично Укра'М дозволяеться викидати 42 % вщ рiвня 1990, базового року. На думку експерпв, вибранi для осереднення роки е найгiршими для Украши, оскшьки вони вщповщають рокам свггово! фшансово! та економiчноí кризи, яка супроводжувалася значним скороченням виробництва та вiдповiдно скороченням викидiв парникових газiв. Це середне значення викидiв менше, нiж рiчнi викиди у вах попереднiх роках (наприклад, на 11 % менше, шж викиди парникових газiв у 2007 р.).
Зокрема, для США викиди вуглекислого газу без будь-яких обмежень до 2012 р. становитимуть 36 млрд т (з 2008 р. - 5,8, млрд т до 2010 р. - 7,24) [12], а при ратифкацп Кютського протоколу таю викиди необхщно буде щорiчно об-межувати до 5,4 млрд т, тобто 27 млрд тонн за увесь перюд, що в 1,3 раза менше вщ фактичного значення. Це означае, що зменшивши викиди лише на 7 % порiвняно iз рiвнем 1990 р., загальний обсяг викидiв парникових газiв до 2012 р. значно скоротиться (рис. 1).
Викиди ПГ,
млрд. т.
8.0 ..
Сх1 С^ (N<N<N<N01
Рис. 1. Викиди вуглекислого газу у США фактичш та нормативм
(за Кютсъким протоколом)
Оскшьки за Юотським протоколом краши можуть економiчно компенсу-вати сво1 позитивнi впливи на навколишне середовище за рахунок держав-заб-руднювачiв, то спочатку необидно вимiряти та оцiнити такi впливи. Тому у цш роботi основна увага сконцентрована на порiвняннi площ i здатностей лiсових екосистем Украши та iнших краш свiту депонувати вуглець та розрахувати той економiчний зиск, який вони можуть здобути завдяки Кiотському протоколу. В основу такого дослщження покладено економiчний розрахунок депонування вуглецю лiсами тих краш, якi межують з Украшою та можуть стати ц стратепч-ними партнерами при реалiзацií Кiотського протоколу [3, 5, 7].
На сьогодш загальна площа лiсiв Украши становить 10,5 млн га [9], з них хвойш лки (сосна, ялина) займають 42,2 %, твердолистянi (дуб, бук) -43,2 %, м'яколистяш - 13,6 % (табл.). Як засвщчують матерiали наукових публь кацш лiси Украши зрiдженi, низькоповнотнi. Недостатнш догляд у молодих ль сах та надшрш вирубування у пристигаючих i стиглих лiсостанах призводять до зниження не лише продуктивностi, а й бюлопчно1 стiйкостi лiсiв.
Площа боли Украши досягае 975,8 тис. га, що становить 1,6 % [9] вск1 територií держави (табл.). Найбшьше болiт на Полiссi. У лкостеповш i степовiй зонах болота здебшьшого розмiщенi в заплавах рiчок. За ршнем заболоченостi й характером болгг в Украíнi видiляють п'ять торфоболотних областей: Полiсся, Мале Полкся, Лiсостеп, Степ, Карпати. Значна частина боли осушена й вико-ристовуеться у сшьському та лiсовому господарств^ Отже, лiсовi та болотнi екосистеми займають вагому частку у структурi земельних угiдь Украши та формують основу усього бiорiзноманiття держави.
Сьогодш вщомо, що лiси та болота мають вагоме значения у шдтриман-нi екологiчного балансу територií, продукують життево важливий елемент для сусшльства - кисень. Лiси виступають об'ектами туристично-рекреащйно!' да-яльностi, мисливства. Болота мають здатнкть до природного очищения води. Вони значною мiрою задовольняють соцiальнi потреби у любительськiй та про-мисловiй рибнiй ловлi. Велике рекреацшне значення мають воднi об'екти, при-датнi для купання, бальнеолопчш ресурси у виглядi мiнеральних вод, мшераль-них грязей. Мiсцеве населення, яке традицiйно займаеться рибальством, полю-ванням, сшьським господарством створюе свш особливий спосiб життя, який е частиною нацюнально1 культурно!' спадщини [1-3, 8]. Тому впевнено можна стверджувати, що заболочеш територií мають вагоме соцiально-економiчне зна-чення у розвитку регюну.
Табл. Структура земельного фонду Украти
№ з/п Назва показника Площа, тис. га Частка вщ загально! площi, %
1 Усього земель 60354,8 100,0
Люи та лiсовкритi площi всього: 10556,3 17,5
2 - хвойш люи 4454,8 7,3
- твердолистяш 4560,3 7,6
- м'яколистянi 1435,7 2,4
3 Вiдкритi заболоченi землi 975,8 1,6
* Складено за [9].
У цьому дослiдженнi запропоновано методику eK0H0Mi4H0r0 ощнювання екологiчних функцiй лiсових i болотних екосистем, що охоплюе депонування вуглецю, очищення атмосфери лiсом та води болотами [3].
Знаючи, що один гектар люу видiляе в середньому щороку 5 т кисню, а поглинае 20 т вуглекислого газу, а також норму споживання кисню на душу на-селення, у цьому дослщженш встановлено рiчну масу депонування вуглецю ль сами, яю розмiщенi на територiï краïн-сусiдiв, та встановлено загальну чисель-нiсть населення, життедiяльнiсть яких буде забезпечена киснем. З'ясувалося, що Польща, Украша, Румушя, Чехiя, Словаччина, Угорщина, Росiя е донорами кисню для шших краш. За положеннями Кiотського протоколу вони мають право на отримання компенсаци завдяки функцiонуванню лiсових екосистем та за-безпечення життедiяльностi населення. Причому встановлено надлишок чи-сельност населення цих держав, яка може бути забезпечена киснем у шших крашах, де лiсовi екосистеми у дефщип (рис. 2).
Рис. 2. Забезпечення життeдiяльностi населення завдяки функщонуванню niœeux екосистем крат-сусШв
А от у БшоруЫ та Молдовi спостертаеться незабезпеченють киснем вщ-повiдно 9,7 та 4,1 млн оЫб. Це означае, що щ краши компенсують його нестачу за рахунок згаданих вище держав. Зрозумто, що за Кютським протоколом (статтi 3, 6) вони повинш були б сплачувати iншим державам кошти у вартюно-му виразi або вкладати кошти у природоохоронш технологи' i т. д [3, 11, 12]. Але насправдi таю мехашзми в Укрш'ш не розроблялися до цього часу та не проводилися необхiднi розрахунки.
У цьому дослщженш розраховано економiчний ефект вiд щорiчного пог-линання вуглекислого газу люами. Так, лщером е Росiя (177 300 млн дол.), дру-
ге мкце посщае Украша (1880 млн дол.), трете - Польща (1740 млн дол.), дал1 Румушя (1340), Словаччина та Чехш - 920, Угорщина - 320, Бшорусь - 10,2, Молдова - лише 3,6. Розрахована економ1чна ефективнкть лкових екосистем повинна враховуватися у ВВП кожно! держави, як це здшснюеться, наприклад у Японп ще з 1985 р.
Висновки. Отже, реал1защя Кютського протоколу е ткю реальною мож-ливктю для Украши отримати фшансов1 кошти для удосконалення свое! внут-р1шньо! природоохоронно! полиики. Украша повинна бути защкавлена в тому, щоб мехашзми Кютського протоколу продовжували д1яти. Такий мехашзм дае нашш промисловосп та енергетищ реальний шанс одержати грош1 на реал1за-цда проектав у сфер1 шдвищення енергоефективносп. Украша одержала грант Св1тового банку на 5 млн дол. для впровадження нащонально! схеми торпвл1 надлишками викидш СО2 з перспективою приеднатися до бвропейського ринку квот. Але для цього нашш краМ необх1дно зробити все можливе, щоб другий перюд до Кютського протоколу справд1 запрацював.
Внаслвдок проведеного дослщження сформульовано таю основш поло-ження роботи.
1. Украша, серед кра!'н-сус1дав, посвдае проввдне мкце за економ1чним ефектом вщ поглинання вуглекислого газу лками (очищення атмосфери), пос-тупаючись лише Росп. Як засв1дчують проведет розрахунки, завдяки функщ-онуванню лкових екосистем Украша здатна забезпечувати киснем понад свою власну чисельнкть населення 63 млн ос1б, незначно поступаючись лише Польщу Молдова та Бшорусь, як краши-рецишенти вуглецю, повинш були б за Кь отським протоколом компенсувати УкраЫ шдтримання лкових екосистем та вкладати кошти у !х розвиток.
2. Ефективнкть функцюнування лкових екосистем повинна враховуватися у ВВП кожно! держави з метою подальшого обгрунтування шновацшних проекпв за Кютським протоколом. На цей час в УкраМ розробляють лише по-одиною проекти для залучення кошпв вщповвдно до даного документу.
3. Проведет розрахунки економ1чно! ефективносп функц1онування ль сових 1 болотних масив1в за розробленою методикою дозволили отримати так результати та сформулювати наступш положения:
1) щорiчний економiчний ефект вiд економГ1 на придбаннi промислових очис-них установок завдяки природному очищенню води болотами УкраУни ста-новить Ео.в.б. = 85,8 млн дол. США. У перерахунку на нацiональну грошову одиницю - 687 млн грн;
2) щорiчна маса депонування вуглецю лками УкраУни становить 52,78 млн тонн (Мд.вд), а болотами склала 7,05 млн тонн (Мд.в.б.). У сумi загальний об-сяг депонування вуглецю лковими i болотними екосистемами УкраУни ста-новить 59,83 млн т.
3) загальна чисельшсть осiб, яка щорiчно отримуе вигоду вщ забезпечення органiзму у потребi кисню, що його продукують укра'Унсьы лiси становить 130 млн ошб (ЧД), а болота - 17 млн ошб (Чб). Для порiвняння: лiси забезпе-чують киснем таку чисельшсть населення, що утричi бшьша за чисельнiсть наявного населення УкраУни, а болота - 37 % загальноУ чисельностi населення УкраУни. У сукупностi лiсовi та болотш масиви УкраУни забезпечу-
ють киснем 147 млн ошб. Оскiльки лiсовi та болотнi екосистеми е донорами кисню для сусiднiх краш, то, наприклад Бiлорусь i Молдова, що е реци-пiентами цих послуг, мали б економiчно компенсувати Укршш збереження лiсових та болотних екосистем.
4) щорiчна економiчна вигода (ефект) вщ очищення атмосфери лком стано-вить за розрахунками 1583,4 млн дол. США (Еоа.л.), болотом - становить 211,5 млн дол. США (Ео а.б.). Разом це становить 1794,9 млн дол. США.
5) розрахований сумарний економiчний ефект вщ природного функцюнуван-ня лкових i болотних екосистем Украши становить Е = 1880,7 млн дол., а у перерахунку на нацюнальну грошову одиницю 15045,6 млн грн. Для порiв-няння: вiд розмiру загальних надходжень до державного бюджету Украши у 2012 р. це становить 5 %, що е досить значною часткою.
6) У розрахунку на один гектар економiчний ефект функцюнування болота становить 316,3 дол. щороку, а лiсу - 150 дол.
Отже, обфунтованим е той факт, що при сумарному щорiчному еконо-мiчному ефектi функцюнування лiсiв i болiт Украши, що оцшюеться у понад 1880 млн дол. США та рiвному 5 % вщ сумарних надходжень до державного бюджету Украши у 2012 р., необидно шдтримувати функцюнування лкових i болотних масивiв Украши у природному сташ. Займаючи лише 19,1 % ввд тери-торп держави один гектар болотного масиву за найскромнiшими оцiнками приносить для сусшльства блага у розмiрi понад 316 дол. США, а лку - 150 дол. США (не враховуючи ефекту вiд збирання лiкарських рослин i побiчних про-дуктiв). Важливою е функщя болота як природного фшьтра води, оскшьки сус-шльство навiть не задумуеться, що завдяки цьому щорiчно економить на вста-новленнi очисних установок для очищення води на суму понад 85 млн дол. США. До того ж неможливо врахувати економiчно ус еколопчш i сощальш функцií лiсових i болотних екосистем, зокрема це стосуеться i любительського рибальства, спортивного мисливства, вiдпочинку, рекреацц, збирання лшарсь-ких рослин, а також побiчних продуктiв i т. д. Все це е вагомими аргументами у ввдображенш еколого-соцiально-економiчноí цшносп функцiонувания лiсових i болотних екосистем у нацюнальних рахунках держави, що шдтверджуе досвiд розвинених краш свиу. До того ж забезпечення життед1яльносп киснем тако1 чисельностi осiб, що утричi бiльша за власну чисельнкть населення Украши (147 млн оаб) мае величезне соцiальне значення, яке неможливо виразити жод-ними варткними оцiнками та розрахунками.
Перспективи подальших досл1джень. Обfрунтованi теоретичнi аспек-ти щодо реалiзацií механiзмiв Кiотського протоколу в УкраМ будуть викорис-таш у подальших дослiдженнях щодо розроблення вiдповiдного теоретичного пiдrрунтя - теорц застосування таких механiзмiв, íх вдосконалення, розвитку, методичного забезпечення, а також здшснення цiеí роботи як на регюнальному, так й на мiжнародному р1внях.
Лiтература
1. Александрова А.Ю. Экономика и организация заповедников и национальных парков / А.Ю. Александрова. - М. : Изд-во "Турист", 1991. - 112 с.
2. Аболин Р.И. Опыт эпигенологической классификации болот / Р.И. Аболин // Болотоведение. - 1914. - Вып. 3. - С. 1-55.
3. Якимчук А.Ю. Економжа та оргашзацш прпродно-заповщного фонду Украши : моног-рафш / А.Ю. Якимчук. - Ршне : Вид-во НУВГП, 2007. - 208 с.
4. Моткин Г.А. Страхование риска нарушения устойчивости средообразующих функций экосистем / Г.А. Моткин // Эколого-экономический механизм сохранения биоразнообразия особо охраняемых природных территорий : матер. III Междунар. науч.-практ. конф. (Беловежская пуща). - Каменюки, 2008. - С. 26-28.
5. James, A.N. Financial indicators and targets for protected areas. In Background paper for GBF6: Dialogue on Biodiversity Indicators and Targets. Unpublished draft for discussion only / A.N. James, M.J.B. Green and J. Paine. - 1997. - Pp. 55.
6. Dixon J. Local Costs, Global Benefits: Valuing Biodiversity in Developing Countries. Environmental Department / J. Dixon, S. Pagiola. - The World Bank, 2000. - Pp. 13-15.
7. Brink B.I.E. 2000. Biodiversity Indicators for the OECD Environmental Outlook and Strategy: a feasibility study / B.I.E. Brink. RIVN report, Bilthoven, The Netherlands. - 52 p.
8. Butler, R.W. 1991. Tourism, Environment, and Sustainable Development / R.W. Butler. Environmental Conservation. - Vol. 18/3. - Pp. 201-208.
9. Статистичний щор1чник Украши за 2011 р. / шд ред. О.Г. Осауленка. - К. : Вид-во "Консультант", 2012 р. - 522 с.
10. Сторони Кютського протоколу затвердили другий перюд угоди. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/storoni-kiotskogo-protokolu-zatverdili-dru-giy-period-ugodi.
11. Проскуряков О. Нову угоду на замшу Кютського протоколу шдпишуть у 2015 рощ / О. Проскуряков. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ua-energy.org/post/32004.
Якимчук А.Ю. Экономический и управленческий аспекты сохранения биоразнообразия Украины по требованиям Киотского протокола
Обобщены подходы относительно механизма международного государственного возмещения сохранения лесных экосистем по Киотскому протоколу, основные преимущества и недостатки такого механизма для Украины. Осуществлено предварительное экономическое обоснование предложенного в статье возмещения.
Рассмотрены основные подходы к оценке эффективности сохранения биоразнообразия на основе лучшего зарубежного опыта. Осуществлена экономическая оценка ресурсов биоразнообразия Украины и доказана необходимость увеличения объемов ежегодного госбюджетного финансирования сохранения биоразнообразия.
Предложена методика оценки эффективности сохранения биоразнообразия на следующих трех уровнях: общегосударственном, региональном и местном, что позволяет лучше анализировать фактическое состояние природных экосистем, исследовать динамику расходов на содержание биоразнообразия по источникам (средствами государственного бюджета Украины, расходами областных государственных администраций и органов местного самоуправления). Изучен опыт международного финансирования сохранения биоразнообразия за счет экологических фондов, средств общественных организаций и грантовых проектов. Научный и практический интерес в работе составляет предложенный механизм финансирования сохранения биоразнообразия в современных экономических условиях развития Украины. Исследована организационная структура государственного управления сохранением биоразнообразия Украины. Проанализирована эффективность государственного управления сохранением биоразнообразия. Изучены и проанализированы функции Министерства экологии и природных ресурсов Украины (Минприроды Украины) как центральный орган исполнительной власти в области сохранения биоразнообразия. Исследовано штатное расписание Минприроды Украины, проанализирована система расстановки кадров и исследованы штатное расписание структурных подразделений министерства, ответственныех за сохранение биоразнообразия Украины.
Рассмотрен лучший международный опыт государственного управления сохранением биоразнообразия и разработаны рекомендации по его имплементации в Украине.
Ключевые слова: Киотский протокол, биоразнообразия, государственное управление.
YakymchukA.Yu. The Economic and Governance Aspects of Ukraine's Biodiversity Conservation in Accordance with the Kyoto Protocol
The approaches of the government compensation mechanism maintaining forest ecosystems in accordance with the Kyoto Protocol, the main advantages and disadvantages of such mechanism for Ukraine are developed. The preliminary feasibility study proposed in the refund is ordered. The basic approaches to evaluating the effectiveness of conservation based on the best international experience are provided. The economic evaluation of biodiversity resources of Ukraine is carried out. The necessity of increasing the annual state budgetary financing biodiversity conservation is proved. The methods of evaluating the effectiveness of conservation on three levels: national, regional and local are suggested in order to analyze the actual state of natural ecosystems, and investigate the dynamics of the cost of maintaining biodiversity by various sources (state budget of Ukraine, the cost of regional state administrations and local self-government). The experience of international financing of biodiversity conservation through environmental funds, funds of NGOs and also grant projects is studied. Scientific and practical interest in the work is the proposed funding mechanism for biodiversity conservation in the current economic climate of Ukraine. The organizational structure of government biodiversity conservation of Ukraine is investigated. The effectiveness of government biodiversity conservation is researched. The functions of the Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine as a central body of executive power in the field of biodiversity conservation are studied. The Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine staff list is analyzed. The system of placement and staff list of the Ministry departments, responsible for biodiversity Ukraine, are examined. The best foreign practices of biodiversity public administration and recommendations for its implementation in Ukraine are suggested.
Keywords: Kyoto Protocol, biodiversity, conservation, public administration, environmental funds.
142
36ipHHK HayKOBO-TexmHHHX npa^
