CC BY
26
УДК 32+316.48
DOI: https://doi.org/10.21564/2075-7190.45.200935
Барабаш Олег Васильович, кандидат фшософських наук, доцент, докторант Хармвського национального педагопчного ушверситету ¡мет Г. С. Сковороди, Украша e-mail: oleg.v.barabash@gmail.com ORC1D ID: 0000-0001-8479-8926
ЕКОНОМ1ЧН1 ЦИКЛИ, ПОЛ1ТИЧН1 ТРАНСФОРМ АЦП ТА OKPEMI АСИЕКТИ КОНСТИТУЦ1 ИНОГО ПРОЦЕСУ В KPAÍHAX ЛАТИНСБК01 АМЕРИКИ I КАРИБСЬКОГО БАСЕЙНУ
Аиотащя. В cmammi здШснена спроба i'ясуеання природа зв 'язку цик-ае еконо-хпчиого розвитку та особливостей рознит ку пол i mi iKO-правових процесш у к pa i пах ЛотииськоИ Америки та Карибського басейну. Шдкреслено значущ/сть Hoaiidide процесш либеральных ре</юрм у сфориошит традыци сполучеиия якостi социального життя й KOHcmumyifiitHOi meopuocmi Наголошено, що зогольно векторн/сть. динамика злнн пои яза/н з дисопансами щодо лпсцет/х акценте розулниня де мократа (як демократа учаспп) в контекстi домтування уявлень про р/вшсть i справедливость ¡3 mino 3MÍcmo(ioio центрова/пстю понят тя свободы, що сл\дом за лгбералыю-кон-статуцтнам розумтням демократа було eidmeopeuo у формалъно-правовах конструкциях коистнтуцiüиого значения, що у atom ocuoei ще початково бут запозиче-ними в США. Upocmip стгтв сполучення mmepecie значу и ¡их для рег'юну ел1т i спо-dieaith биыиостi лпсцевнх мешкаицм актуалгзують намагания переформатувати положения конституци в пошуках тдвалнн для сучасно) модел! сустльного договору, що с donofínenuMU пошуком форм реалгзацИ' меааиськнх призначень в icmopií
KnwHOfíi слова: Латииська Америка i Карибсъкий басейи. демократия, пол>тнч-Hi процеси. шституцмно-правовий розвиток. еконолйчнi цикли.
Постановка проблемы у загальному вигляш та и зв'язок ¡з важливими науковими чи практичними завданнями. Латинська Америка i Карибський баеейн (ЛАКБ) - як традицшно називають у науковому середовшщ великий i неоднозначний за багатьма показниками репон - тривалий час зосереджуе на cooi дослщницьку увагу всього св1'ту за багатьма параметрами. Уже саме позначення «Латинська Америка», яке прийшло з Францн чаав Наполеона III, е предметом обговореньта пропозицш коректив р1'зного гатунку на мюцевому P¡bhí: вщ корелюючих наративи сприйняття запроваджень Венесуели ще ча-cíb президентства Уго Чавеса «Наша Америка» (Nuestra América), що першо-
130
© Барабаш О. В., 2020
чергово пщкреслюе принципов1сть нам1р1в самовизначення в будь-якому смисл1, до зм1стових уточненьз Бол1в1'1 шд проводом Ево Моралеса: «1щпан-ська Америка» вщносно акцентувань першоджерел автентичносп. У такий споаб знову шдшмаеться шлий пласт проблематики ¡дентичностей, особли-востей самоусвщомлення, цившзацшних приналежностей (так, скаж<мо, ¡с-паномовна Аргентина тривалий час проводила лш1ю на позначення себе «крашою Свропи» на ш вденноамер и к ан с ь ком у континент!), меаанських «призначень» в ¡сторп репону та св!ту, розбудови вшповщних Тм шлях!в куль-турнолсторичного розвитку, ствердження тенденщй державотворення тощо. Серед багатьох аспект! в, яю концепту ал ¡зують сам запит на дослщження в репош та його реа/пзашю, ми хот!ли б виокремити таю: 1) ЛАКБ певною м1рою € «територкю ¡сторично значущо! перев1рки тенденщй сучасносп» у IX спекулятивних подовженнях, полем вщпрацювання р<зних новацш по-лтжо-економ1чного гатунку, у тому чиош стосовно р1зних проекцш сшввщ-ношення сощально-поштичних практик, шституцшного дизайну 1 юридичних технолопй, похщних вщ розумшня природи 1 призначення права; 2) репон «надае» широкий спектр р1знорщних матертл1в для аналиично'! роботи як конкатенально-лш1 його характеру, так 1 щодо сполучання змютово'* багато-викпрност!, багатоповерховоеп сшвкнування значень, породжених сучасни-ми мед ¡а, блшами смисл1в, знаками, нам! рами усвщомлених перетворень, колективними зусиллями креатив1сп в сучасносп та випадковими «прорива-ми» послщовниюв мережевих подорожувань. У Л1'тератур1, що стдуе за самим тыьки аналгзом статистичних показниюв, часто вщзначаегься, що ЛАКБ -репон поляризацп (розриви в щнностях, укладах способу життя, показники р1'знищ М1'ж 61 днями й багатими, р1вень концентраци прибутюв, вияви зло-чинносп, корупци та ш.) [ I]; 3) якщозважати на всю суму наявних можли-востей 1 перспектив, Латинська Америка загалом, за асощативно'1 спрямова-ност1 формулюванням, явно «боксу€ на р1внях нижче свое'1 ваги та й впливу на м1'жнародш полотна...» [2], тобто € яюсь причини внутр1'шнього й зовш'ш-нього характеру, яю суттево зменшують роль ЛАКБ у сучасному свт, впли-вають на акценти переб)гу процеав пол 1 тико-правового й економ1чного характеру, попршують результата роботи «на благо», занижують «планку зав-дань! результате», не вщповщають спод1ванням значущосп репону.
ЛналЬ остаитх доапджепь * пубягкацШ, у яких започатковано розв'язання ще! проблеми. У робот! в и ко р иегову ет ься миждисциплшарний пщхщ ¡ззалученням дослщжень представниюв ргзних наук. Щодо виходу на окрем1 аспекта конститущйного процесу в краТнах ЛАКБ використано на-працювання В1тчизняних автор!в Ю. М. Тодики, В. П. Кол1сника, Ю. Г. Бара-баша, М. П. Орз1ха, Т. М Слшько, О. Г. Кушшренко, стосовно розгляду особ-ливостей розбудови [ функщювання модел1 президентсько! держави - аналь
тичш матер! ал и I. В. Процюка. Щодо концептуал1зацп в межах полиолопчно! традицй у зв'язку з проблематикою полиичних режим1в, IX розвитку за умов конфлжтогенносп сьогодення, за умов загроз 1 виклишв р1зномасштабного характеру залучено матер^али методолого-теоретичного значения М. П. Тре-бша, I. О. Пол1щука, I. Д. Денисенко, Г. М. Куц та ¡н. [3-8]. У структуру вант пщходу 1 конкретищ використання матер1алу роботи допомогли акценти ресурсного розумшня природи влади й аналпика в проекщях сощологп влади, 31 з'ясуванням сутносп та сучасного представления неопатр^мошалгзму в роз-робках О. А. Ф1суна 1 в контексп регюнально-геополггичних вим1 р1 в В Ю. Ка-расьова, а напрям моделювання щштичних процесш стосовно мережевост! М. А. Польового дозволив розширити спектр новпшх наукових бачень. Ви-окремимо 1 роботи О. I. Ткача стосовно аналогичного залучення концепту «м'яко!» сили. Серед заруб1жних автор1в щодо предметно!' площини досл1-дження вщзначимо концепту ал ьне бачення сполучення економ1чних цикл ¡в та полпико-правових процеав сучасносп Дашели Компейлу, розробки автора теорп «ефекту залежносп стежини» Дж. Махоуш та дослщнишв модифь кащй розвитку неопатр1мошал!зму в Латинськш Америщ Карстена Бехле 1 в р1зних крашах сучасносп М. С. Розова. Акцентовано зосередженими на тенденщях й новаторств! конститушйного процесу в крашах репону вигля-дають науков! спрямованосп Рохелю Нуньеса I П. I. Костогризова. Широку анал1'тично-дослщницьку базу щодо трансформаций пол1'тичних режт'йв в Л АКБ та особливостей пропкання полиичних процесс в в окремих кражах надають роботи Т. О. ВоротшковоУ, Б. Геддес, Л. Даймонда, Г. О'Донелла, Д. 31блатта, 3. В. 1вановського, Д. Л. Клаусона, С. Левицького, К. Лщ Д. В. Морозова, X. А. Падуа, X. Р. Переса, Д. Солури Б. Ф. Плмана, П. П. Яковлева та ¡н. [9-21].
Формулювання щлей спштпй (постановка завдання). Мета роботи -з'ясувати широш контексти зв'язшв екожжичних 1 поштико-правових процесс у краТнах ЛАКБ з виходом на особливост! традицп нормотворення. Завдання - проанал1зувати сукупжсть шдходт щодо вщнаходження причин складношдв сощал ьно-пол ¡тичного та ¡нститущйно-правового розвитку в ре-пош ¡з залученням м1ждисциплшарного наукового досвшу й встановити окрем! сутш'сш риси смислоутворюючих та сощально-конструюючих явищ, IX контурыпараметри стосовно реал!заци в полиико-правовш площит з перспективами узагальнень матер1алу, вщнаходження ¡нструментарЛю прогноз!в щодо сценарпв майбутностг
Виклад основного материалу досли)жеппя з повним обгрунтуванням отриманих результат!'в. На наш погляд, аналЬуючи поди в будь-якш частиш репону ЛАКБ, пшкреслимо, щодо узагальнень ушверсального характеру слщ пщходити, як мшшум, уважно таобережно, наепльки р1зноршною виглядае
ситуащя в окремих кражах 1 навггь просто на окремих територ1ях. 1з цього приводу 3. 1вановський окреслюе особливжть нишшшх процеав щодо !х сполумання твердженням «без едност! у р1зномаштност1» [22, с. 35]. Упм, щодо окремих показник!в 1 тенденщй економ! много, скаж!мо, характеру -е статистика 1 загальнорепонально! якосп, 1 стосовно окремих краж, контури в1дпов1дних анал1тищ пщсумкових результатов. У спещалю'пв на мюцях, яю додатково «вшчувають» стан речей безпосередньо, способом життя, канва подш еднаеться I навколо цшшв економ!чного розвитку в регюш, пов'язаних ¡з самою моделлю мюцево! економжи та п представленост! у свпових еконо-М1чних пощях. Один ¡з вар!ажив позначення специфики сучасного стану речей оформлюеться в концепт так званого «прокляття волатильносп» [23] - за-лежшсть мюцевоТ, переважно сировинно! й експортно-ор1ентованоТ з низьки-ми внутр!шшми збереженнями економжи вщ цикл1в, коливань свпово! економжи. Ця залежшсть е визначеною структурними факторами 1 формувалася впродовж тривалого часу. Також макроеконом1чш показники в межах певно! пол1теконом1чноТ методологи в проекцп на суму полтшо-правових подш, дозволяють запропонувати неспощваний на перший погляд висновок - по-ширення ¡деологп чи то л1вого, чи то правого гатунку, зростання популизму, тенденцп до подальшо! демократизацн способу життя або зворотшх спроб осщлати хвилю втоми вщ демократ!!', вщносний спокш пол ¡точного процесу чи бурхливють пол1тичних подж е, зрештою, прив'язаними до базових еко-ном1'чних показнию'в \ часто 61'льш-менш в1дпов1'дних до них цифр щодо р1вня безпеки життя. «У крашах, де добробут напряму залежить вщ фактор!в, як! уряд не контролюе, таких як швденноамериканськ! економжи, економ!чн! голоси винагороджують удачу, а не заслуги правителж» [23]. За таких обста-вин пол1'тичне лщерство в репош пов'язуеться з можливостями популярности що набуваеться в часи екожжичних бум1в, що, зрештою, змшюе вс1 змю-тов! навантаження шштичних процеав, сприяе деетабшзацп робота поль тичних ¡нститут!в демократа, роблячиТх вразливими \ щодо довгострокових перспектив. На цьому загальному фот «демократы ГИвденноТ Америки пере-живають момент крихкосп» [23]. Ут1м, можливо, дощльно говорити про бжьшу або меншу залежшсть жштичних процес1в вщ св1тових економ1чних подж та складний шлях форматування р!зних тенденщй, серед яких \ становления демократично!' традицп в окремих краТнах? Так потужж економ!ки Бразилп ! Мексики шби «балансують» у межах випробувальних жштико-правових вар1ацж, але з формально вираженою стратепею демократичност! розвитку - показове л!дерство правого попул!ста 31' схильшстю до авторитаризму Жа!ра Месааса Болсонару ! вщповщно л!вого демократа не без попу-лютеьких звичок Андреса Мануеля Лопеса Обрадора, а невелик! й вразлив! економжи Коста-Ржи та Уругваю розвиваються за умов конеолщованих де-
мократш. Хоча знову ж таки уникаемо не вив1рених аргументащею тдтвер-дження узагальнень, але змютовшсть дискусш щодо майбутносн репональ-ного розвитку з такими дослщницькими акцентами не е зосередженою нав-коло досконалосп правових систем I вщповщносп нам1р1в ¿х подальшо!' демократизаций
Стосовно становления правового порядку в бшьшосп краш репону як загальноприйнятий концепт традишйно приймаеться: свого часу стосовно ствердження саме основ I структури пубшчного права, змютових пщвалин конституцюнал1зму запозичався правовий досвщ США, використання якого й контурувало д1яльшсть стверджувано! модел1 президентсько! республжи.
I. В. Процюк, детально ана.гпзуючи мехашзм здшснення владних повно-важень глави держави у президентськш республщь демонструе стосовно саме постай Президента США, як працюе модель поджу державно! влади в демократичнш держав^ виджяючи ¡нституцшний, функщональний й струк-турний аспекта [24]. Тобто досвщ США «пропонував» перев1рений часом 1 випробуваннями зразок розбудови демократично! держави, нормотворчий шструментарш, слщувати якому багато в чому 1 намагалися учасники творения конституцш, законодавства, що врегульовуе вщносини у сфер1 публ1ч-но1 д!яльносп бшьшосп з краш ЛАКБ. Але, зрештою, на практищ, як кон-статуе I. В. Процюк, «досить сильна президентська влада характерна для краш Латинсько'! Америки, де президент, не враховуючи ш принципу поджу державно! влади, ж ротацп, займае домшуюч]' позицй' в державному мехашзм!. Цьому сприяе високий стушнь персонал1заци влади, слабость поль тичних партш, низька ефектившеть д1яльноеп законодавчих 1 судових орга-н1'в» [24]. I хоча впродовж останшх рою в ми споглядаемо рЬноспрямоваш тенденци в полиико-правових процесах репону, на фон)' активного форму-вання громадянського сусшльства 1 використання ним потужностей сучасних мережевих захошв впливу на владу в Мексиш, Бразили, Чил1, Колумбп, Перу, Еквадор1, ¡нших кражах, що коректуе ситуащю в напрям1 слщування консти-тущйним, законодавчим нормам, становления демократа на кшталти розу-мшня в л1берально-демократичному випвди - ситуащя залишаеться сповне-ною загроз майбутносп. Сво! вар1ацй демократ!!' з ще бжьшим посиленням влади президента намагаються представити в сучаснш Венесуел1, Бол1вн, Нжарагуа, особливий сценарш упровадження системи державно')' влади, що базуеться на модетп без розподшу владних повноважень за плками влади, реал1зуе Куба. На фош загально! тенденци останшх дееяташть надавати право на переобрання президента у президентских республжах репону в р1зних вар1ащях бжьш шж на один термш (у Гватемалу Сальвадор!', Коста-РЫ, Мексиш таПарагва'1 конетитуцшш норми, як 1 рашше, обмежують пере-бування на посад! Президента одним термшом) внесли змши до конституцн
щодозагалом можливосп не обмежувати перебування на по сад i президента у Венесуел1 (поправка до Конституцй 2009 р. [25]), «скоректували» консти-тущйш норми в Икарагуа (р1шення Верховного Суду вщ 28.01.2014 р., що скасовуе конституцшш обмеження та 2-й тур голосування пщ час вибор1в i визнае правочиншсть конститущйно! реформи, що набула чинносп з лютого 2014 р.), Бол1ви, де з цього приводу тривалий час розгорталася особлива ситуащя (у 2016 р. Сво Моралес, що розпочинав першу президентську каденшю в 2006 р., прийняв результата референдуму - 51 % учасншав - щодо неможливосп реформу вання Конституци з метою зняття термшування перебування на посад1 Президента, але 26 листопада 2017 р. Вищий Суд скасував обмеження на переобрання в Конституцй' i законах, що врегульовують ви-борчий процес).
Таким чином, постшт намагання змшювати конституцшний ycTpiй (за одними Т1лькиздшсненими опросами репон е свого роду «рекордсменом») за-свщчують, що справа, мабуть, hí tí л ыш у першопочатковому встановленш певних, вже втпрацьованих чужим доев!дом 3míctíb i засоб1в конституцшно-го нормування. У комплексному тдход1 слщ, можливо, мати на yeasi й за-гальш параметри Bciei правово* системи, сиолучання публ1чного права з особ-ливостями корпусу приватного права, його «генетичною» близькютю до ев-ропейського приватного права, що, зрештою, надае шдстави класиф1кувати npaBOBi системи ЛатинськоТ Америки як таю що, хоча i особливою групою, але, зрештою, належать до романо-германськоТ правово* cím't, тобто фактор поеднання ргзнорщних за походженням елеменпв. Виникають i контексти проблематики верховенства права у зв'язку з особливостями розумшня права i його можливих вшмшностей в проекщях за лш1'ею право/закон натериторь ях Л А КБ, «... верховенство права поещае особливе Micue - воно € виключним i лептимуючим пол1тичним щеалом сьогодшшнього св1ту, проте водночас згоди щодо його точного значения немае» [26, с. 11], а особлива у вага в кражах Л АКБ щодо спод1'вань i вщповщальносп розбудови майбутностп зосере-джена у зв'язку з розвитком конституцшного права як провщноТ галуз!' в систем! нащонального права. Звщси наст1льки численш змши КонституцШ у крашах репону, конституцшш реформи р1зного гатунку, як1 ¡нтенсивно продовжуються й у сьогоденш, що надае шдстави говорити загалом про початок етапу «неоконститущонал1'зму» [27, с. 1492]. Як вданачае ¡спанський науковець Рохелю Нуньес, змши Конституцй або скликання Установчих збо-р!в — чародшне ршення, до якого вдаються в Латинськш Америш, коли вщ-буваються сощальш та пол1тичш кризи [28], а з посиланням на Карлоса Маламуда шдкреслюе, що в латиноамериканськш icTopii конституцшш змши вшбуваються довол1 часто, а постшна константа полягае в нам1рах великих людей врятувати Батьювщину i водночас увшти в ieropifo з розробкою hobo'i
конституций яка закладе основи економ1чно квггучоУ краши, сощально справедливо! й пол1тично суверенно! [28]. Так, ска>юмо, у Венесуел1 ниш дшча Конститушя 1999 р. е 26-ю за рахунком, додаткова хвиля змш конститушй прокотилася в репош у зв'язку з початком «третьо! хвил! демократизаци». Акцентування вщповщальноеп конститущйного права щодо змютово! на-вантаженосп у формуванш р1зних траекторш розвитку кра!н з урахуваннях широких спектров сусшльних вщносин, звичайно, центральний елемент концептуального узгодження позишй не тшьки в репош Л АКБ - особливо в се-редовиип науковц 1 в-юриспв: «Наука конститущйного права дослщжуе не т!льки конститущйно-правов1 норми 1 шститути,!! предмет - вся сфера сусшльних вщносин, ям пщпадають шд конститушйно-правове регулювання» [29, с. 6]. Але ця спрямована на узагальнювальш 1 всеосяжш щодо бачення багатовим1 рносп таких вщносин настанова е водночас представленою в спо-лучанш з уявленням про необхщшсть усталеностч й незмшност! базових по-ложень Конституцп, и ключових «юридичних формул». Що, можливо, в тому чиош, одна з важливих передумов закладання стратепй мислення й поведш-ки людей - суб'екпв громадянства, формування в !х свщомосп необхщно! ¡ерархи норм сусшльного життя, в якш конститущйш норми сприймаються як саме норми прямо! дн, вже за якими мають зв1рятися ва законодавч! норми, а вже пот!м положения вщомчих шструкцш, розпоряджень посадовщвтощо.
Щоб спробувати роз1братися принайми]' з окремими аспектами сучасного стану речей \ корелящями полтшо-правових процеа'в у ракурсах природи економ1чних цикл1в, вияв1в !х залежноетей вщ св1тово! економ1чно! кон'юнктури в ЛАКБ, нам бачиться перспективним залучення наукового до-свщу й шструментар1ю м1ждисциплшарного характеру.
Намагання вийти на розумшня ключових, базових за смислотворенням сощально! дшеноеп узагальнень щодо процес1в у кра'шах репону, мае сво! проблемш м1сця методолопчного характеру, з вагомютю конкретночсторич-них сумн1'в1'в, значущютю теоретично! контраргументащ!. € дослщження, якт доводять, що коршня сучасного стану речей, закладання й розбудови певно! традици еусшльно-пол1тичного життя слщ шукати ще в оеобливоетях коло-шзацн, коли булозакладеноспециф1чну ¡нетиту шйно-цившзацшну «кол1ю», стверджено вектор й змютов!' пщвалини подальшого розвитку [30]. Зустр1ча-еться \ думка, що природа складнощт сьогодення пов'язана з приналежш'стю до «¡спанського свггу» з його особливою ментальшстю, полпичною традиш-ею, засобами нормування способу життя тощо. Так, скаж1мо, Г. I. Коларов стверджуе: «у бжьшоеп випадюв латиноамерикансью народи випробували на С061' ус1 р1'зновиди авторитарного управлшня... Авторитаризм в значнш М1р1 е воображениям ¡спансько! полггичноУ традицн з характерним для не! абсолютизмом, а також епециф1чною роллю арми, "каущлы'змом" окремих
полт-шв. Авторитарш режим и в Латинськш Америщ засноваш на етатизм! та на вщкидант основоположних демократичних щнностей, громадянських прав 1 свобод» [31, с. 80]. Якщо вщповщальшсть за проблеми поличного життя покладаеться на ¡спанську полггичну традишю (сама 1спашя ¡, скаж!мо, консолщоваш юпаномовш латиноамерикансью демократ!! Уругваю й Коста-Р1ки змогли змшити «детермшовашсть» розвитку такою традищею), то, можливо, мае бути й рецептура и подолання? На наш погляд, под1бний пщхщ з вщтжками ушверсал1зац'й тверджень потребуе вивчення значного обсягу ¡сторичного матер<алу, що е важким дослщницьким завданням, де виникають питания 1 щодо природи, параметр!в тако1 традицй тощо. Але його масштаб-шсть привертае нашу увагу до напрацювань Ф. Броделя I св1т-системного анал!зу, яким вш описав першу з европейських св1то-системних гегемонш -¡спано-середземноморський св1т XVI ст.
Уже сама розмова просучасш економ1чш реалп, пол1теконом1чш стратеги, налаштовуе нас на розумшня системности характеру щодо взаемозалежних зв'язшв св!тового сьогодення, для розумшня якого залучаються напрацюван-ня иредставниюв макро) сторичного шдходу. 1 мова йдеться не тшьки власне про економ1чш параметри - сполучання нащональних економ1к з економжою св!товою, в актуал1зацп р1зних св!т-системних концепшй пшкреслюеться сполука й ¡нтегративш значения р1зних сфер д1яльностг На нашу думку, е за-потребуваним метод М. Вебера демонстрацй переплет!'ння множинних ви-м1р1в сош'ально! причинносп. от дом за яким представники шдходу визнають три вим1ри: полггика, економ1ка, культура. За вар1ашями аналгзу побудов й функшювання свггосисгемних напрацюваньстосовно ваги саме економ1чних основ шдкреслимозначения розробок I. Валлерстайна, який слщом за К. Марксом виокремлював структурно-статичш й не здатш до зумовленого внутр1ш-шми факторами локального економ1чного зростання велиш репональш структури - св1т-1мперн 1 вщргзняв !х вш каштал1стичних св1тових систем; св1'тосистемна школа описувала поширення европейськоТ за походженням св1товоТ системи земною кулею через наступш одна за одною кризи \ зрушен-ня гегемон!!', що, власне, 1 знаменувало становления каштал1зму.
Стосовно ж дослщжуважм нами площини причинности акцептовано звер-немося до напрацювань Р. Коллшза, який виокремлюе, з його точки зору, «,..дв1 головш причини макроюторичноТ змши: геопол1тику \ ринки» [32, с. 177]. Що суттево, Р. Коллшз уточнюе потр!бне для сприйняття його кон-цепцй значения структурно-функшонального аспекту того й ¡ншого: 1) «су-часш геопол1'тики показують, що розширення йзвуження державних кордош в визначаеться сшввщношенням м1ж геопол1тичними перевагами \ несприят-ливими положениями сусщшх держав, де б вони не знаходилися на земнш кулЬ> [3, с. 183]; 2) «.. .я стверджую, що провшним сектором е не само пособ1
виробництво, а ринков1 структури i динамжа ринюв, що обумовила couiсталь-Hi ищйоми i кризи у ряд1 пол1тико-економ!чних систем» [32, с. 177]. Яктретю позищю таких структур виокремлюе «.. аграрно-примусовЬ) ринки, а з [ic-торично] нещодавнього часу - сучасш каштал1стичш ринки, ¡ншими словами, всепроникаюча ринкова динамжа, в якш торгуються вже caMi засоби обмжу» [32, с. 177]. Геотоштика, особливо щодо niдход1в и розум1 ння, функщонально-структурного представления i розгортання на р1зних р1внях у сучасному CßiTi, на наш погляд, заслуговуе окремого дослщження, в тому чион в perio-нальному контекст1. Щодо особливостей становления ринкових структур у perioHi, тримаючи на yeasi формування тоштико-правових траекторж по-дальшого розвитку, без крайношив ушверсал!3му, узагальнень чи партикуляризму й одиничносп контекстуальноеп, звернемося до концепци Дж. Махо-Hi - ефекту залежноеп стежини. У загальному вигляд1 вона базуеться на твердженш, що в icropiях ргзних кра!н бувають певш критичш стики (critical junctures), як! «пропонують» вар1анти вир1шення ситуаци (ми б згадали тут i про можливють позначення «точка б1фуркаци» подш), коли виб1р ршення ключовими гравцями «призводить до форму вання жститут1в, що володшть самовщтворюючими властивостями, породжуе ряд реакщй i контрреакщй, ям завершуються створенням основних режимних результате» [33, р. 112] i «шституцшних моделей, що збержаються з часом. У свою чергу, шституцш-на встановленютьзапускае реактивну поели довшсть, у якж дшов!' особи мають реагувати... через ряд передбачуваних в1дпов1дей» [33, p. 112-113]. У випад-ку випдност1 утворених нових ¡нетитупв тим трупам, що опинилиея при влад1 - за наявноеп необхщних pecypciß - вони будуть перешкоджати будь-яким змшам режим}', щоздатш поставити пщ загрозу ix позици. Bn6ip стратеги в критичш моменти формуе i подальшу лопку конфлжту, коли як вщпо-вщь на законом1рш реакци виникають певш поелщовноеп (reactive sequences). Аспект, на який в анал131 концепцн звертае увагу i М. С. Розов, що дослщжуе саме дй структур i динам)'ку npoueciß, «в такому випадку структури й жсти-тути складаються вже не як ел)'детва початкового вибору, а як ел)'детва шд-сумюв конфл1ктно! взаемодп На цю внутр1шню динам1ку накладаються також зовшшш впливи: перш за все геоеконом1чна експаная, що змщнюе випдш !й i/aoo пригшчуе невипдш структури й iнститути» [34, с. 142]. Концептуально показовою, за твердженням Дж. MaxoHi, щодо теори ефекту стежини виглядае загальна картина змж, що вщбувалися в п'ятьох кражах Центрально! Америки впродовж 1870-1930 pp., коли здшенювалися л1беральш реформи i вир1-шувалися питания переходу зем.т (мунщипальш, тобто так зваш ейдальськ-i земл1, що здавалися селянам в оренду, baldios - пустки, тобто земл1 державш, проголошеш незайнятими й земл1 cyMicHoro розпорядження м1сцевих, в тому числ1 ¡щцанських громад - comu'n) у приватну власшсть у Гватемал!, Нжа-
рагуа, Гондурас!, Сальвадор! та Коста-Piui. Дж. MaxoHi виокремлюе й аналь зуе за окремими кражами три вимфи: «приватизащя, розм1р майна, pi вень державного примусу» [33, р. 115]. У Гватемал1 пщ час реформ встановлюва-лися до приватизацп велик! за розм1ром дшянки, термжи для приватизац'п були короткими, цжа була майже недосяжною для мюцевого населения. Зва-жаючи на те, що економжи кршн були сировинними й ор1ентованими перш за все на альгоспвиробництво, в Kocra-Piui земельне паювання було розра-ховане, у свою чергу, на невеличш мюцев! фермерсьм господарства, звичай-ного переачного сшьгоспвиробника-сел янина - дшянки були невеликими, ix цжа доступною для мюцевих мешканщв, ироцес набуття власносп був простим i бюрократично не обтяжливим. Mi ж цими двома кражами (ix решениям земельного питания «miж планташйною политикою Гватемали та амейною альськогосподарською псштикою Коста-PiKH» [33, р. 126]) з вар1ащями роз-ташувалися Сальвадор i Hi карагуа - ближче до BapiaHTa Гватемали, i Гондурас, що частково запустив Bapiamr реформи з формуванням фермерських госпо-дарств в окремих районах поблизу Miста Сан-Педро-Сула. Розходження вка-заних груп краж за моделями - лтеральш реформи/радикальна полынка -посилила i piзниця щодо можливостей державного примусу i використання сусшльних та квазтержавних оргашзацж безпеки при реал!зацп та дотри-манш земельного i трудового законодавства. У Гватемал! i HiKaparya задщли приму cobi й феодально-подтн! системи трудового забезпечення (що нада-ni призведе до необхщносп створення сильно! армй, збройних формувань, го-тових до заход1в убезпечення вщ вияв1в сусшльних незадоволень). У Сальвадор! використовували переважно в1льну систему npani. У Коста-Piui та Гондурас! немае даних щодо примусово-патр!архальних практик po6iT. Надал! Micueßi економши за вже заданими параметрами остаточно формуються як структурн! складов! кап!тал!стичних систем. Загальну канву подж суттево пщкорегував геопол!тичний фактор - фактичне «продавлювання» економ!чних жтереавзовш'шшх для краж сил, особливо пом1'тнез1 сво'!ми в1'дмжностями у Гватемат та Сальвадор!, HiKaparya та Гондурас!', яке, вп'м, стало можливим i завдяки особливостям оформления структур екожлшки (в Гондурас! суттево вшр1знялися дв1 частини територй саме за характером екожлшки i населения Tie!' частини, в якж розгортався сценарж приватизаци земл!' й оргашзацп господарств, що був схожий на коста-ршанський, було витюнено на перифер!ю екожлшчного життя й надал1 пол ¡точного процесу). Зовшшш впливи i внут-piLUHi чинники, викликаш згаданою приватизащею, зрештою, призвели до перерваност! л!беральних реформ у Гондурас! та Шкарагуа i були лопчним подовженням радикально! пол^ики в Гватемал! та Сальвадор! - викуп земель ¡ноземним великим кашталом, прихщ транснацюнальних корпорашй i втрата кражами суб'ектност! в екожлшчних справах, питаниях сошально! пол1тики,
планування майбутност! тощо. У Коста-Рщ1 розгортався принципово вщмш-ний сценарш: економжа була пов'язана з «домшуючим класом» - др!бним виробником, «чие багатство 1 влада були засноваш не на власноеп, а на ко-мерцшних аспектах» [33, р. 128] виробництва кави, сшьгосппродукци, й пере-робки. Такий стан речей сприяв консолщацй костариканщв щодо подолання внутрплшх проблем 1 протидп зовшшшм загрозам. Шел я 44-денного проти-стояння 1948 р. мкцевих полпичних ел!т, що переросло в громадянськнй конфликт, представникн елгг опннилнея перед вибором - домовленосп 1 ствер-дження конкурентно! демократн в кра!ш або подальше зростання сощально-го напруження з уама непередбачуваннми наслщками Таким чином, траек-тор!я розвитку певною стежиною була закладена ще решениями в момент критичного стику, коли внаслщок приватизаци було створено основу мюцево! економжи - структурну частку св1тово! каш тал 1 стично! системи 31 своею динамжою розвитку, якасприяла форматуванню, становлению й вщтворенню демократ!'!. Вщзначимо, що зм1стова «задашеть» вектора розвитку, стежини в терм!нолоп! Дж. Махош, налаштування на внутршнш д1алог I пошук шля-х1в подальшого розвитку сирияли 1 переор1ентацп значно! частки економжи Коста-Ржи на сучасш в и со котех н ол о п ч н 1 виробництва р1зного характеру, а сама кра!'на на сьогодш досягла значних усшх1в у р1зних сферах д!яльносп, якоетт способу життя [35, с. 29]. «Реактивш послщовност!, викликаш р1зними типами л1берал1зму завершилися в пщеумку вщносно стабжьним шоттичним результатам. У випадках радикального л1берашзму зазразком реформ!стсько-го л1берал!зму (Гватемала, Сальвадор) поштичний порядок був ветановленим у вигляд1 вшськово-авторитарних режим1в. Реформ1стський л1берал!зм (Кос-та-Ржа) - результатом режиму була прогресивна демократ!я... у випадках перерваного л!берал!зму (Гондурас, Нжарагуа) диктатура» [33, с. 134]. Пщ-сумовуючи XIд л1беральних реформ, Дж. Махош окремо вадцляе аспект сшв-вщношення за часом лгбералгзацн економжи та демократизаци способу життя (додамо, що в цьому контекеп окреме питания -терм!'н та «чергов1'сть» набуття жститущоналЬованих атрибупв \ практик державноеп). Якщо мати на уваз1 згадану концепщю - вказаш реактивш поелщовноеп 1 до сьогодш певним чином обумовлюють специфжу й складноиц розвитку економ1чного характеру, а структурна визначежсть мюцевих економж \ вбудоважсть !х у макроеконом1'чш процеси породжують \ вщтворюють ситуацн поличного процееу. Отже, ми можемо згадати матер1ал, з якого починали статтю: про коливання евпово! економжи, етруктурш реакщ! м1сцевого характеру I !х по-л\тико-економ!чт наелщки.
У Гватемал) завершився термж перебування на посад! Президента Дж!м-м1 Моралеса - пол ¡тика, якийз'явивея з ¡ншо! ефери д1яльностг Приходу його до влади сприяли зовшшш «гравш», що фактично контролюють економ1ку
краши, за узгодженням з мюцевими вшськовими, 1 консолщованим шдклю-ченням сучасних потужностей мед1а-ресурав(запит на позасисте много л ¡дера звернув IX увагу на усшшного продюсера, актора-комжа). Дж. Моралес увшшов у велику мкцеву шштику (25 жовтня 2015 р. перемжу другому тур! вибор1в Президента, 14 ачня 2016 р. прийняв присягу Президента) на хват економ1чного спаду в кра!ш, попршення якост1 життя 1 вщповщно втоми людей вщ бшносп, злочинносп з об1цянками подолати корупщю, а слщом 1 вир! шит и найнагальшиш сощальш питания. Терм! и його президентства за-вершився припиненням д1яльносп м1жнародно'1 антикору пцшно! оргашзацп, звинуваченнями в попушзм!! фактичною кагатулящею перед корупщею [36] й ус!€Ю сумою проблем.
Попул13м, щодо якого ми часто чуемо негативи саме в контекст! подш в крашах ЛАКБ (сам попул13м е складним 1 неоднозначним явищем [37, с. 281 ]) уособлюе значною м1рою протест проти економ1чних негаразд1в, що стосуються багатьох звичайних людей. Проблеми ж е I такими, що породжу-ються ! вщтворюються структурними чинниками мюцевих економ!к (тому в Бразили, Мексищ, Колумб!!, Коста-Рил, ¡нших кражах ¡з залученням науков-щв р1зних галузей, громадянського сусшльства шукаються, розробляються, обговорюються ! реал!зуються р!зн! програми щодо стратег! й розвитку). По-пул!зм стае проблемним у тому випадку, коли л ¡дер об!цяе виршення нагаль-них сошальних проблем у споа'б, що не влаштовуе представниюв економ!чних (часто вони ж ! псоттичш) ел!т!, головне, намагаеться Д1'яти «поза» чи «над» ¡нститушями (у такому випадку вш швидко «зустр!чаеться» з контрреакщею: виведенням кошт!в, подальшою кризою в економщц потеншйною загрозою крим!нального переел!дування тощо). Якщо е елемент принципового проти-стояння з ел1тами, иопул!стський л1'дер, зрештою, вдаеться до формування свое! «кл!ентели» ! розбудови того порядку речей, що описуеться в вебер1в-ськш традиш! сошологи панування, в межах концепту, запропонованого Ш. Ейзенштадтом - неопатр!мошал1'зм [38, с. 191], ! з намаганнями перш за все змшити правовий порядок речей, щоб Д1яти вже в межах нового законо-давства, тобто законно. I зааб попул!стських переформатувань системних основ держави пролягае через конституцшш реформи! подальш! змжи Основного Закону.
Зараз ми можемо, можливо, спостержати ситуащю в розвитку - Президент Респубшки Ель-Сальвадор (обраний Президентом 3 лютого 2019 р., 1 червня 2019 р. прийняв присягу Президента) На!б Букеле, що вжетривалий час утри-муе р!вень п!дтримки в кра!ш на р1 вн1 60-70%, а впродовж першого мюяця поточного року - 90%, розпочав протистояння з парламентом 1' в ультимативно форм! ставить йому умови щодо фшансування здженюваних ним програм. Надал! розгортання подш у ракурс! обрання траекторж дхй та сценарнв
розв'язання кризи дозволить визначитися si сподованими результатами. (На!б Букеле виходець is палестинсько! сшльноти сальвадорщв, мусульманин, тво-рець свое!' власно'1 партп i «тв1ттер-Президент», як його називають в Сальвадор! за практику вщдання наказ!в у сощальнш мереж!) [39].
Висповки доапдження i перспективи подальших розвщок у цьому на-прямг На наш погляд, серед причин дещо легковажного, на погляд представ-hhkîb захщного свггу, ставлення до конституци в крашах репону, маються на yBasi аспекти ексиериментаторства, часто! змши ïï в pi3mix форматах, е три взаемоиов'язаш пункта:
I. Основи конститущонал13му в Сврот закладалися на теоретичному ги д-rpyHTi традицп домовленоеп - ïï обгрунтування прийшло як з науки (проект Просв1тництва), так i з pe.niriï (протестантизм у христианство - м!ж держав-ними шститущями й pisHHMH сегментами сусшльстваз урахуванням л!бераль-hoï традицй' поваги до ¡ндивща та його природних прав, балансу в1дносин за л1Шями центр/перифер1я, ¡нститутами розжхшлу плок влади (затребуваними нам! ром щодо контролю громадськоеп над державою) та акцентованим ствер-дженням цтноспп конституцпмо-правового процесу. В. Меркель, звертаю-чись до дефшщп noniapxiï як реалютичного вартанта демократа в роботах Р. Даля, вщзначае два ochobhï взаемозалежш вим1ри - шштична участь i по-л!тична конкуренция, щоправда, додае, що в такому вигляд! «...ïï недостатньо для того, щоб щентифшувати р!'зницю Mi ж конституцшно-правовою й дефектною демократ! ею» [40]. «Дефекты!' демократа» (Wol/gangMerkel), «демократы з прикметниками» {David Collier, Steven Levi (sky), «пбридш режими» (Terry Lynn Karl), «делегативна демокрапя» (Guillermo О 'Donne/1), «електоральна демократа» (J,any Jay Diamond), «нел!беральна демократ!я» (Fareed Rafiq Zakaria) - ni та imui концепты пол!тичних режим!'в, що пов'язаш' з аналЬом тих демократ! й, як1 етверджуються в тому чисти в ЛАКБ. В. Меркель пропо-нуе включити Tperifl вим1р - конститушйний, або конститушйно-правовий. У цьому вщношенш Конститу ni я США виглядае вив1реним вп'ленням традицй' домовленост1'. Зважаючи HaeiTb на той фактор, що л1'берал1'зац1'я способу життя, р1шення ключових майнових питань, спроби демократизацп в крашах ЛАКБ вщбувалися в ргзний cnoci6, але вже теля закршлення в конетитушях положень публ1'чного права, як! були запозичеш в США, утворився багато-вим{рний дисонанс М1Ж шетитущонашзащю л!берально-демократичних норм, що були породжеш в контекст! розумшня свободы як ключового поняття та епшенуванням на р1зних «поверхах» еощуму сутшсно ргзноспрямованих масових уевщомлень i прагнень, концепп'в розумшня справедливости йр/вно-cmi. Тому, зрештою, аспект усесусп/льшп домовленост/ щодо правил cnieic-иуваиия не виглядае остаточио реал i зова ним, що i породжус пошуки коисти-туцшиого характеру.
2. Хоча краши репону i викликають певну стурбовашсть у науковщв зов-híujhíx дослщнимв щодо перспектив i якост! ix демократы (бшьшою або меншою Mipoio), ми, у цьому випадку безошночно, хотши б звернути увагу на суттевий для розумшия репону змютовий момент - у зв'язку з факторами, яю згадувалися вище, на мюцевому шдгрунт! стверджувалися Bapiauii розу-мшня демократй i вони вщр1зняються вщ конституцшного трактування де-мократй' И. Шумпетера. Як вщзначае Ш. Ейзенштадт, «процедуршй лепти-мацй, що базуеться на безумовному дотриманш громадянами "правил гри", протистояла могутня тенденщя форм i шдстав лептимацп - перш за все тих, що включали в себе... ириморд1альт чи "священш" (неважливо, релтйт або cb¡tcbkí) елементи. В центрт.. було питания про с ni bbí д ношения mí ж мно-жиншстю iHTepeciв i уявлень про загальне благо та засобами формування загально! вол1 в структур} тапрактищ конститущйно-демократичних режим1в. Виникнення цього питания було неподшьно пов'язано з трансформащею концепт1в представництва i громадянсгва» [41]. У такому випадку демократична лептимащя корелюеться з уявленнями про правлшня мае, волею бшь-шосп в живому TBopiHHÍ норм життя, i з су npoBÍ дно активною й безперервною участю в пол1тичному npoueci значних груп, сектор1в населения. «С вщоми-ми два ochobhí р13новиди або верей пошбного трактування демократй - ''рес-публшанська" i "комуштарна"» [41]. За такого пщходу в розу mí нш демократй, апелящя до вол i народу в репош е достатньо характерним явищем i поедну-еться з практиками використання засобт безиосередньоТ демократй, проведениям референдум!в щодо змш у конституцй, динамгзмом формально ви-ражено! конститушйно'1 TB0p40CT¡. Зрештою, конститу цшно-правова демокра-т1я з «непохhthíстю» процедур у захисп свободи виходить з нерушшност! права приватно! власностп й намагань убезпечити вщ посягань права меншос-tí, тод1 як демократ1я у част! виходить з намагань реалгзаци прав бшьшосп з концептуально виражеиим акцентом реалгзацп píbhoctí. У цьому полягають спод1вання б1льшостН щодо рол1 держави i права, що дозволяе вщзначати як характерну рису мюцевих конституц1'й етатизм, а з точки зору демократй учасп конституцй, скаиамо, Веиесуели або Ботпвп можуть сприйматися як таю, що найбшьшою м1рою сприяють реал1зац11 вол1 народу.
3. Нав1'тьу конститу niйш йтворчоеп кра!н репону проглядаеться елемент ствердження меаашзму, позначення особливо! рол i краТни, i"! лщера, ¡деолоп'Т, Конституцй в процесах ¡сторичного здженення на píbhí репональному або световому. Цей момент нашонально! гордосп за кражу та й внесок у культур-но-цившзацшний прост!р icTopi! реал1зуеться в експериментаторських проектах pÍ3Horo виразу. Так, в Конституцй Багатонащональнб! Держави Бол1bíя у роздш III «Organo judicial у tribunal constitucional plurinaeional», ст. 178, серед принцишв правосуддя вказуеться правовий плюрал1зм (pluralismo
jurídico), ст. 179 поряд з судами загалы-roi юрисдикцй встановлюе й спещаль-ну юрисдикщю - юрисдикщю мюцевси влади kopíhhhx мюцевих нарой в (la jurisdicción indígena originaria campesina se ejerce por sus propias autoridades), а роздш IV «Jurisdicción indígena originaria campesina» в ст. 190 визначае, що при здшсненш судових функщй вони застосовують cboí власш принципи, культурж uíhhoctí, норми та процедури [42]. Конститущя Бол4вар{ансько1 Ресиубшки Венесуела у роздш IV «Del poder publico», ст. 136 виокремлюе п'ять складових нацюнальноУ публ1чно! влади: законодавча, виконавча, судо-ва, громадянська, виборча [43]. Окр<м згадаиих иоваторств - встаиовлеиня пол1юридизму (правового плюрал<зму), видшення п'яти плок «нащонально! публ1чио1 влади» - характерна риса конститушй кршн уже усього репону -íx значний обсяг, викликаний намаганнями детал1зацй тексту.
Таким чином, лiбepaльнi реформи в крашах репону вiдiгpaли свою роль у структурних процесах pisHoro масштабу, заклавши пiдrpyнтя не тшьки власне подш економ!много характеру, а й контури довгострокових перспектив полпико-правових npouecÍB з особливою значуицстю конституцшно1 твор-4octí, що пов'язана i з сиецифжою пошуюв основ усезагально! сустльно! домовленосп i з представлениям ртзних Bapiauii розумшня демократй. Згада-hí науkobí ракурси щодо траекторш розвитку окремих краш i сутшсна значу ни сть геополппчних зрушень задають площину й перспективи подальших дослщжень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Педанов Е. «Правый дрейф» в Латинской Америке. Международная жизнь. 22.10.2018. URL: https://interaffairs.ru/news/shovv/20807 (дата обращения: 25.02.2020).
2. Jauregui R. America Latina, viejos problemas agravados. URL: http://agendapubl¡ca. elpais.com/america-latina-viejos-problemas-agravados/ (accessed: 25.02.2020).
3. Дснисснко I. Д. Проблемно поле методологи пол1тичних дослщжснь. BíchukНа-гроиалыю! юридично! академ i í У кран ni ixteni Ярослава Мудрого. Ce pin: Ф)лосо<(пя. ф>лософ>я права, политолог) я. соц>олог>я. 2010. Вип. 5. С. 1 16-124.
4. 1стор1я п0Л1тичн01 думки: тдручник / за заг. ред. Хоми Н. М. [I. В. Алекссенко, Т. В. Андрущенко, О. В. Бабюната íh.J. JIebíb: Новий Cbít-2000, 2016. 1000 с.
5. Куц Г. М. ЛЬберальж трансформацй поличного простору: |монограф1я] / [за наук. ред. Ю. I. Макара]. Хари в: Bipoecub А. П.; Апостроф, 2011. 300 с.
6. Полтолопя: тдручник / М. П. Tpe6¡h, Л. М. Гераана, I. О. Пол1щук та ¡н.: за ред. М. П. Требша. Харю в: Право, 2013. 416 с.
7. Tcopia м!жнародних вцщосин. М1жнародн1 вцщосини та евпгова полггика: навч. noci6. / М. П. TpeoiH, Л. М. Гераана, В. Л. Погрюната íh.: за ред. М. П. TpeoiHa. Харкт: Право, 2016. 540 с.
8. Tpc6ÍH М. П. Украша перед военними викликами сучасносп В/сник Нац1оиаль-иого 17/iae/yci¡meту «Юридичпа академия Украит uieni Ярослаш Мудрого». Cepiu: Фш>со<}»я. <}»дософ)н права, тттологш. сщюлоля. 2014. Вип. 4 (23). С. 246-251.
9. A living past: environmental histories of modem Latin America / edited by Claudia Leal. John Soluri. and Jose Augusto Padua. New York: Berghahn, 2018. xi. 297 p.
10. Circulación: movement of ideas, art. and people in Spanish America / Jorge Rivas Perez, editor. Denver. CO: Denver Art Museum. 2018. 212 p.
11. Clawson D. L.. Tillman B. F. Latin America and the Caribbean: Lands and Peoples. New York: Oxford University Press. 2018. xviii. 462 p.
12. Cultures of anti-racism in Latin America and the Caribbean / edited by Peter Wade. James Scorer and Ignacio Aguilo. London: Institute of Latin American Studies. School of Advanced Study. University of London. 2019. x. 220 p.
13. Esch S. Modernity at gunpoint: firearms, politics, and culture in Mexico and Central America. Pittsburgh, Pa.: University of Pittsburgh Press. 2018. xii. 284 p.
14. Gruner E. The Haitian Revolution: Capitalism, Slavery, and Counter-Modernity / translated by Ramsey McGIazer. Cambridge. UK; Medford. MA: Polity. 2020. xix. 252 p.
15. Indigenous struggles for autonomy: the Caribbean coast of Nicaragua / edited by-Luciano Baracco. Lanhani: Lexington Books. 2019. vi, 239 p.
16. Latin America and the Caribbean 2019: policies for competitivos SMES in the Pacific Alliance and participatinng South American countires. Paris: OECD Publishing, 2019. 541 p.
17. Raising the bar for productive citics in Latin America and die Caribbean / Maria Marta Fcrrcyraaiid Mark Roberts, editors. Washington, DC: World Bank Group, 2018. xxiL 195 p
18. Re-imagining community and civil socicty in Latin America and the Caribbean / edited by Gordana Yovanovich and Roberta Ricc. New York; London: Routlcdgc, Taylor & Francis Group, 2017. x, 233 p.
19. The politics of violcncc in Latin America / edited by Pablo Policzcr. Calgary, Alberta: University of Calgary Press, 2019. ix, 256 p.
20. Transnational perspectives on the conquest and colonization of Latin Amcrica / edited by Jenny Mander, David Midgley and Christine D. Beaule. New York, NY: Routledge/ Taylor & Francis Group, 2020. xvi, 312 p.
21. Violence in Latin America and the Caribbean: subnational structures, institutions, and clientelistic networks / edited by Tina Hilgers, Laura Macdonald. Cambridge, United Kingdom; New York, NY: Cambridge University Press, 2019. xi, 298 p.
22. Ивановский 3. В. Коррупция как системный фактор. Латинская Америка. 2017. №2. С. 12-35.
23. Campello Da Costa D. La "maldición de la volatilidad" en las crisis sudamericanas. URL: http://agendapublica.elpais.com/Ia-maIdicion-de-Ia-volatilidad-en-las-crisis-sudamericanas/ (accessed: 25.02.2020).
24. Процюк 1. В. Глава держави у президентськш республщг Teopin i практика правозпавства. 2015. Вип. 2 (8). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tipp_20l5_2_5. (дата звернення: 25.02.2020).
25. Enmienda № 1 de la Constitución de la República Bolivariana de Venezuela. URL: https://www.dercchos.org. vc/pw/\vp-contcnt/uploads/01.-Enmienda-N%C2%B0I-de-la-Constituci%C3%B3n-de-Ia-Rep%C3%BAbIica-Bolivariana-de-VenezueIa.-Fcbrcro-2009.pdf (acccsscd: 25.02.2020).
26. Таманага Б. Верховенство права: ícropni, полтка, теор1я. Кшв: Вид. д1м «Киево-Могилянська академ1я». 2007. 208 с.
27. Костогрызов П. И. Феномен латиноамериканского неоконституционализма. Право и политика. 2016. № 12 С. 1492-1500.
28. America Latina у la fiebre Constituyente. URL: https://infonne21.com/informe-2l/ america-latina-y-la-fiebre-constituyente (accessed: 25.02.2020).
29. Проблемы современной конституционалистики: учебное пособие/М. Ф. Орзих, А. Р. Крусян [и др.]; под ред. М. Ф. Орзиха. Киев: Юринком Интер. 2012. 368 с.
30. Bechle К. Neopatrimonialism in Latin America: Prospects and Promises ofa Neglected Concept. GIGA Working Paper. 2010. No. 153. URL: https://papcrs.ssm.com/sol3/ papers.cfm?abstract_id= 1720912 (accessed: 25.02.2020).
31. Коларов Г. И. Специфика политической традиции в Латинской Америке на протяжении XIX и XX столетий. Насилие - ключевая проблема латиноамериканской политической жизни. Вестник РУ/(Н. Серия Политология. 2012. №2. С. 80-90.
32. Коллинз Р. Макроистория: очерки социологии большой длительности / пер. с англ. и послссл. д-ра филос. и., проф. Н. С. Розова. Москва: УРСС, 2015. 504 с.
33. Mahoney J. Path-Dependent Explanations of Regime Change: Central America in Comparative Pcrspcctivc. Studies in Comparative International Development, 2001. Vol 36, No. I . P. 111-141.
34. Розов H. С. Неопатримониальные режимы: разнообразие, динамика и перспективы демократизации. Политические исследования. 2016. № 1. С. 139-156.
35. Барабаш О. В. Досвщ розвитку Рсспублжи Коста-Р1ка: рсал1защя проект)' «чистс життя, щаслива краГна». / 'iлея: науковий eicuuK. По.ттич!п науки. 2019. Вип. 46 (3). С. 16-34.
36. Cuffc S. Guatemala's anti-cormption CICIG body to shut down: What to know. 1 Sept. 2019. URL: https://www.al.jazeera.com/news/20I9/08/guatemaIa-anti-comiption-cicig-body-shut-190830225625800.html (acccsscd: 25.02.2020).
37. Полпголопя: енциклопедичний словник / [В. М. Денисенко, Л. Я. Угрин, Н. М. XoMaJ: за ред. д-ра ф1лос. наук, проф. В. П. Мельника. Львт: ЛНУ iмен1 1вана Франка, 2014. 406 с.
38. Сучасна полппчна лексика: енциклопед. словник-довщник / [I. Я. Вдовичин, Л. Я. Угрин, Г. В. Шипунов та ¡h.J; за наук. ред. Н. М. Хоми. Львт: Новий Cbít-2000,2015. 396 с.
39. Nayib Bukclc. URL: https://twTttcr.com/nayibbukclc (acccsscd: 25.02.2020).
40. Меркель В., Круассан А. Формальные и неформальные институты в дефектных демократиях (I). Политические исследования. 2002. №1. С. 6-17. URL: https:// ww^v.politstudics.m/filcs/Filc/2002/l/Polis-2002-1-Mcrkcl-Kmassan.pdf (дата обращения: 25.02.2020).
41. Эйзенштадт Ш. Н. Парадокс демократических режимов: хрупкость и изменяемость (I). Политические исследования. 2002. №2. С. 67-81. URL: https:// vvvvvv.politstudics.ru/filcs/File/2002/2/Polis-2002-2-Eiscnstadt.pdf (дата обращения:
25.02.2020).
42. Bolivia. Constitución Política del Estado, 2009. URL: http://www.partylaw.lcidcnuniv.nl/ «ploads/Bolivia%20(2009).pdf (accessed: 25.02.2020).
43. Constitución de la República Bolivariana de Venezuela. 1999. URL: http://www.minci.gob.ve/wp-content/uploads/20ll/04/CONSTlTUClON.pdf (acccsscd: 25.02.2020).
REFERENCES
1. Pedanov, E. (2018). Travyj drcjC v Latinskoj Amcrikc ("Right drift" in Latin America).
Mezhdunarodnaja zhizn'. Retrieved from https://interaffairs.ru/news/show/20807 [in Russian]
2. Jauregui, R. America Latina, viejos problemas agravados. Retrieved from http://agendapublica.clpais.com/amcrica-latina-viejos-problemas-agravados/
3. Denysenko, I. D. (2010). Problemne pole metodolohii politychnykh doslidzhen (The problematic field of political research methodology). Visnyk Nalsionalnoi yurydychnoi akademii Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho. Seriia: Filosofía. filosofna prava, politoiohiia, sotsiohhiia - Bulletin of the Ya ros lav Mudryi National Law Academy of Ukraine. Series: Philosophy. Philosophy of Law. Political Science. Sociology. 5.
116-124 [in UkrainianJ.
4. Khoma, N. M. (Ed.) (2016). Istoriia politychnoi dumky (History- of political thought): pidruchnyk / [I. V. Alieksieienko, Т. V. Andrushchenko, О. V. Babkina ta in.J. Lviv: Novyi Svit-2000 fin Ukrainian],
5. Kuts, H. M. (2011). I.iberalni transformatsii politychnoho prostoru (Liberal transfonnations of political spacc): [monohr.] / fza nauk. red. Yu. I. Makara], Kharkiv: Virovets A. P.; Apostrof [in UkrainianJ.
6. Trcbm, M. P. (Ed.) (2013). Politoiohiia (Political scicncc): pidruchnyk / M. P. Trcbin, L. M. Herasina, I. 0. Polishchuk ta in. Kharkiv: Pravo [in UkrainianJ.
7. Trcbm, M. P. (Ed.) (2016). Teoriia mizhnarodnykh vidnosyn. Mizhnaroclni vidnosyny ta svitova polityka (International Relations Theory. International Relations and World Politics): navch. posib. / M. P. Trcbm, L. M. Herasina, V. L. Pohribna ta in. Kharkiv: Pravo [in UkrainianJ.
8. Trebin, M. P. (2014). Ukraina pered voiennymy vyklykamy suchasnosti (Ukraine before the present military challenges). Visnyk Natsionalnoho universyieiu «Iurydychna akademiia IJkrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia: Filosofiia. fi/osofiia prava, politoiohiia. sotsiolohiia - Bulletin of the National University « Yaroslav Mudryi Law Academy of Ukraine». Series: Philosophy. Philosophy of Law. Political Science. Sociology. 4{23), 246-251 fin Ukrainian].
9. Leal, C., Soluri, J. & Padua, J. A. (Eds.) (2018). A living past: environmental histories of modern Latin America. New York: Bcrghahn.
10. Perez. J. R. (Ed.) (2018). Circulación: movement of ideas, art. and people in Spanish America. Denver, CO: Denver Art Museum.
11. Clawson, D. L. & Tillman, B. F. (2018). Latin America cmd the Caribbean: Lands and Peoples. New York: Oxford University Press.
12. Wade. P., Scorer. J & Aguiio. I. (Eds.) (2019). Cultures of anti-racism in Latin America and the Caribbean. London: Institute of Latin American Studies. School of Advanced Study, University of London.
13. Esch, S. (2018). Modernity at gunpoint: firearms, politics, and culture in Mexico and Central America. Pittsburgh. Pa.: University of Pittsburgh Press.
14. Gainer, E. (2020). Hie Haitian Revolution: Capitalism. Slavery, and Counter-Modernity / translated by Ramsey McGlazcr. Cambridge. UK; Mcdford, MA: Polity.
15. Baracco, L. (Ed.) (2019). Indigenous struggles for autonomy: the Caribbean coast of Nicaragua. Lanham: Lexington Books.
16. Latin America and the Caribbean 2019: policies for competitives SMES in the Pacific Alliance andpctrticipatinng South American counfires (2019). Paris: OECD Publishing.
17. Ferreyra. M. M. & Roberts, M. (Eds.) (2018). Raising the bar for productive cities in Latin America and the Caribbean. Washington. DC: World Bank Group.
18. Yovanovich, G. & Rice, R. (Eds.) (2017). Re-imagining community and civil society in Latin America and the Caribbean. New York; London: Routledge, Taylor & Francis Group.
19. Policzer, P. (Ed.) (2019). The politics of violence in Latin America. Calgary-, Alberta: University of Calgary Press.
20. Mandcr, J., Midglcy, D. & Bcaulc, C. D. (Eds.) (2020). Transnational perspectives on the conquest and colonization of Latin America. New York, NY: Routlcdgc/Taylor & Francis Group.
21. Hilgcrs, T. & Macdonald, L. (Eds.) (2019). Violence in Latin America and the Caribbean: subnational structures, institutions, andclientelistic networks. Cambridge, United Kingdom; New York, NY: Cambridge University Press.
22. Ivanovskij, Z. V. (2017). Korrupcija kak sistcmnvj factor (Corruption as a systemic factor). Latinskaja Amerika - Latin America, 2. 12-35 fin Russian].
23. Campello Da Costa, D. La 'maldición de la volatilidad* en las crisis sudamericanas. Retrieved from http://agcndapublica.clpais.com/la-maldicion-dc-la-volatihdad-cn-las-crisis-sudamcricanas/.
24. Protsiuk, 1. V. (2015). Hlavaderzhavy u prezydentskii respublitsi (Head of State in the Presidential Republic). Teoriia i praktyka pravoznavstva - Theory and Practice of Law, 2(8). Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/tipp_2015_2_5. fin Ukrainian].
25. Enmienda№ I de la Constitución de la República Bolivarianade Venezuela. Retrieved from https://wnvwi.dcrcchos.org.vc/pw/wp-contcnt/uploads/0l.-Enmicnda-N%C2 %B01 -dc-1 a-Consti tu ci%C 3 %B3n-dc-la-Rcp%C3 %B Ablica-Bolivanana-dc-Venezuela.-Febrero-2009.pdf.
26. Tamanaha, B. (2007). Verkhovenstvo prava: istoriia. poUtyka. teoriia (Rule of law-: history, politics, theory ). Kyiv: Vyd. dim «Kyicvo-Mohylianska akademiia» fin UkrainianJ.
27. Kostogryzov, P. I. (2016). Fcnomcn latinoamcrikanskogoncokonstitucionalizma(The phenomenon of Latin American neoconstitutionalism). Pravo i politika - Jxiw and Politics, 12. 1492-1500 [in Russian],
28. America Latina y la fiebrc Constituycntc. Retrieved from https://informe21.com/ infonne-2l/america-latina-y-la-fiebre-constituvente.
29. Orzih. M. F. (Ed.) (2012). Problemy sovremennoj konstitucionalistiki (Problems of modem constitutionalism): uchebnoe posobie / M. F. Orzih, A. R. Krusjan fi dr.]. Kiev: Jurinkom Inter [in UkrainianJ.
30. Bechle. K. (2010). Neopatrimonialism in Latin America: Prospects and Promises of aNeglcctcd Conccpt. GIGA Working Paper. 153. Retrieved from https://papcrs.ssm.com/ sol3/papcrs.cfm?abstract_id= 1720912.
31. Kolarov. G. 1. (2012). Specifika politicheskoj tradicii v Latinskoj Amerike na protjazhenii XIX i XX stoletij. Nasilie - kljuchevaja problema latinoamerikanskoj politicheskoj zhizni (The specifics of the political tradition in Latin America during the 19th and 20th centuries. Violence is a key issue in Latin American politics). Vestnik RUDN. serija Politologija - Bulletin of Peoples' Friendship University, Series of Political Science. 2, 80-90 [in Russian].
32. Kollinz, R. (2015). Makroistorija: ocherki sociologii holshoj dlitel 'nosti (Macrohistory: Essays in Sociology of Long Duration) / Perevod s angl. i poslesl. d-ra filos. n., prof. N. S. Rozova. Moskva: URSS fin Russian],
33. Mahoncy, J. (2001). Path-Dependent Explanations of Regime Change: Central America in Comparative Perspective. Studies in Comparative International Development, 36 (1), 111-141.
34. Rozov.N. S. (2016). NcopatrimoniaTnycrczhimy: raznoobrazic, dmamikai perspektivy demokratizacii (Neopatrimonial regimes: diversity, dynamics and prospects for democratization). Politicheskie issledovanija - Policy research, /, 139-156 [in Russian].
35. Barabash, O. V. (2019). Dosvid rozvytku Rcspubliky Kosta-Rika: rcalizatsiia procktu «chyste zhyttia, shchaslyva kraina» (Costa Rican Development Experience: Implementation of the "Clean Life, Happy Country" project.). Hilda: naukowi visnvk. Politychni nauky - Gilea: a scientific hidleiin. Political Science. 146(3), 16-34 [in UkrainianJ.
36. Cuffe, S. (2019). Guatemala's anti-corruption C1C1G body to shut down: What to know. Retrieved from https://www.aljazccra.com/ncws/2019/08/guatcmala-anti-corruption-cicig-body-shut-190830225625800.html.
37. Melnyk, V. P. (Ed.) (2014). Politolohiia: entsvklopedychnyi slovnyk(Political Science: Encyclopedic Dictionary) / fV. M. Dcnyscnko, L. Ya. Uhryn. N. M. Khoma], Lviv: LNU imcm Ivana Franka fin Ukrainian].
38. Khoma, N. M. (Ed.) (2015). Stichasnapolitychna leksyka (Modem political vocabulary): entsykloped. slovnyk-dovidnyk / [1. Ya. Vdovychyn, L. Ya. Uhryn, H. V. Shypunov ta in.]. Lviv: Novyi Svit-2000 fin Ukrainian],
39. Nayib Bukele. Retrieved from https://twitter.com/nayibbukele.
40. MerkcF, V., Kruassan, A. (2002). Foimal'nyc i neformal'nye instituty v dcfcktnyh dcmokratijah (Formal and informal institutions in dcfcctivc dcmocracics) (I). Politicheskie issledovanija - Policy research. 1. 6-17. Retrieved from https:// vv\vvv.politstudies.m/files/Filc/2002/l/Polis-2002-1-Merkcl-Kruassan.pdf fin Russian],
41. Jejzenshtadt, Sh.N. (2002). Paradoks demokraticheskih rezhimov: hrupkost* i izmenjaemost" (The paradox of democratic regimes: fragility and mutability) (I). Politicheskie issledovanija Policy research. 2. 67-81. Retrieved from https:// www.politstudies.ru/íiles/File/2002/2/Polis-2002-2-Eisenstadt.pdf [in RussianJ.
42. Bolivia. Constitución Política del Estado, 2009. Retrieved from http://www.partylaw. leidenuniv.nl/uploads/Boli via%20(2009).pdf.
43. Constitución de la República Bolivariana de Venezuela, 1999. Retrieved from http://vvww.minci.gob.vc/vvp-contcnt/uploads/2011/04/CONSTITUCION.pdf.
Барабаш Олег Васильевич, кандидат философских наук, доцент, докторант Харьковского национального педагогического университета имени Г. С Сковороды, Украина
ЭКОНОМИЧЕСКИЕ циклы, ПОЛИТИЧЕСКИЕ ТРАНСФОРМАЦИИ И ОТДЕЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ КОНСТИТУЦИОННОГО ПРОЦЕССА В СТРАНАХ ЛАТИНСКОЙ АМЕРИКИ И КАРИБСКОГО БАССЕЙНА
В статье предпринята попытка выяснення природы связи циклов экономического развития и особенностей развития политико-правовых процессов в странах Латинской Америки и Карибского бассейна. Подчеркнута важность последствий процессов либеральных реформ в сломившейся традиции сочетания качества социальной жизни и конституционного творчества. От мечено, что общая вектор-ность. динамика связаны с диссонансами относительно местных акцентов понимания демократии в контексте доминирования представлений о равенстве и справедливости с той содержательной центрированностью понятия свободы, что вслед за либерально-конституционным пониманием демократии была отражена в фор-мально-правовых конструкциях конституционного значения, еще изначально в основе своей заимствованных в США. Пространство стыков взаимодействия интересов значимых для региона элит и надежд большинства местных .жителей актуализируют попытки переформатировать положения конституции в поисках основания для современной модели общественного договора, дополненные поиском форм реализации мессианских назначений в истории.
Ключевые слова: Латинская Америка и Карибский бассейн, демократия, политические процессы, институционально-правовое развитие, экономическая цикличность.
Barubush Oleh Vasifyevich, Ph.D., Associate Professor,
Doctoral Student, Department of Political Science, Sociology and Cultural Studies, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Ukraine
ECONOMIC CYCLES, POLITICAL TRANSFORMATIONS AND SOME ASPECTS OF THE CONSTITUTIONAL PROCESS IN LATIN AMERICA
AND THE CARIBBEAN
Problem setting. Latin America and the Caribbean traditionally referred to as a large and ambiguous region in an out-side territorial scientific environment. A whole stratum of problems of identities, peculiarities of self-awareness, civilization affiliations of messianic 'appointments' in the history of the region and the world, the development of ways of cultural and historical development corresponding to them, the affirmation of the tendencies of state formation is in a scientific researcher focus. Among the many aspects that conceptualize the demand for research in the region and its implementation, we would like to highlight the following: I) Latin America and the Caribbean are, to some extent, «a territory of historically significant validation of modern trends» in their speculative lengthening, the field of developing new ones political and economic novations, including regarding various projections of the correlation of socio-political practices, institutional design and legal technologies, derived from the understanding of nature and the purpose of law. 2) The region 'provides' a wide range of heterogeneous materials for analytical work, both concatenate-linear in nature, and combining poly-meaningful midtidimensionality. midtifaceted coexistence of values generated by contemporaty media, the glare of meanings, signs, intentions of conscious transformations, random «breakthroughs» of network travel followers. In the discover}- literature that follows only the analysis of statistical indicators, it is often noted that Latin America and the Caribbean is a region of polarization (the territory of the intersection of different values, gaps traditions, lifestyles, indicators of the difference between the needful and the wealth, the level of concentration of income, manifestations of crime, corruption, etc.). 3) Considering the full amount ofopportunities and perspectives available. Latin America in general, in some associative formulation, is clearly «boxing at levels below its weight and its impact on international canvases», that is, there are some reasons for internal and external character that significantly reduce the region s role in the world, affecting accents of processes of political, legal and economic worsen the work «for the common good», underestimate «the bar of tasks and results» do not meet the expectations of the significance of the region.
Recent research and publications analysts. The paper uses cm interdisciplinary approach involving the research of representatives of various sciences. Concerning the approach to certain aspects of the constitutional process in the countries of Latin America and the Carribien was used the researches of Ukrainian authors Yu. M. Todyka, V. P. Kolisnyk. Yu. G. Barabash, M. P. Orzikh, T. M. Slinko, A. G. Kushnirenko, pertaining to in relation to consideration of peculiarities of development and functioning of the model of the presidential state rra.v launched analytical and functionality materials /. V. Protsiuk.
On the conceptualization within the political science tradition in connection with the problems of the political regimes, their development in the conditions of conflict of the present, in the face of threats and challenges of a multifaceted nature are included the materials of methodological and theoretical importance M. P. Trebin, 1. O. Polishchuk, I. D. Denisenko. G. M. Kutz. O. A. Fisun. M. A. Polovyi and. in the context of regional-geopolitical dimensions. V. Yu. Kctrctsev. Among the foreign authors on the subject area of the study, we note the conceptual vision of the combination of economic cycles and political and legal processes of the present Daniela Compel lo. the development of the author of the theory of «path dependence effect» by J. Mcthoney and researchers of modifications of the development of neo-patrimonialism in Latin America and Kctrsten Bachle. Focused on the trends and innovations of the constitutional process in the countries of the region are the scientific orientations of Rogelio Nu 'hez and P. I. Kostogryzov. A broad analytical and research base on the transformation of political regimes in Latinct America and the Caribbean and the peculiarities of political processes in individual countries are provided by the works of B Geddes, G. O 'Donne!!. L. Diamond. I). Ziblatta, S. Levitsky, Z. V. ¡vanovsky, 'LA. Vorotnikovci. P. P. Yakovlev, I). V. Morozov, and others.
Paper objective. The purpose o f this work is to find out the broad contexts of the relationship between economic and political and legal processes in in tin America and the Cctrhbien countries with attention to the peculiarities of the rule of law formation. The tasks are to analyze a set of approaches to finding the causes of the difficulties of sociopolitical and institutional-legal development in the region with the involvement of interdisciplinary: scientific experience and to identify some essentia! features of meaning-forming and socio-constructing phenomena in the contextual contours.
Paper main body. One of the options for designating the specificity of the current state of affairs is framed in the concept of the so-called « curse of volatility» the dependence of local mainly commodity and export-oriented with low internal economy savings from cycles, fluctuations of the world economy. This dependence is a definite structural factor and has been forming for a long time. Also, macroeconomic indicators within the framework of a certain political economy methodology in the projection for the sum of political and legal events allow us to see the spread of ideology, whether left or right, the rise of populism, the tendency for further democratization of the way of life or vice versa from democracy, the relative calm of the political process or the turbidence of political events are. after all. tied to basic economic indicators, and o ften more or less relevant to us and corresponding to figures about the level of safety of life. The trajectory: of development was laid down by some decisions at a time of critical juncture when privatization created the basis of the local economy as a structural part of the world capitalist system with its dynamics of development that facilitated the formatting and reproduction of the reactive sequences caused by different types of liberal reforms.
Conclusions of the research. The particular attention in Latin America and the Caribbean countries on the expectations and responsibilities of building the future is focused on the development of Constitutional law as a leading sphere in the system of national law. Hence the numerous constitutional changes in the countries of the region, the constitutional reforms of different grades, which are intensively continued today. The
lifestyle liberalization, resolving key property issues, attempts at democratization in Latin America and the Carribien countries took place in different ways. but after the foundations of public law that were borrowed in outline in the USA. Between enshrined key provisions in the Constitutions and the coexistence of essentially diverse mass consciousnesses and aspirations on different floors 'of the society, has raised multi-dimensional discord, that is emerging from the institutionalization o f the liberal-democratic model of the state, generated in the context of understanding freedom as a key concept, '¡'herefore the aspect of an all-public agreement on coexistence rules does not appear to be fidly realized. which gives rise to a search for a constitutional character The focus remains on the relationship between multiple interests and ideas about the common good, by means of the formation of the general will in the structure and practice of constitutional-democratic regimes. It is inextricably linked to the transformation of the concepts of representation and citizenship. Democratic legitimation is correlated with ideas about the rule of the masses, the will of the majority in the living creation of the norms of life, and with the accompanying active and continuous participation in the political process of large groups, sectors of the population. The constitutional creativity of the countries of the region shows the element of an assertion ofmessianism. the designation of the special role of the country, its leader, ideology, the Constitution in the processes of historical implementation at the level of regional or the world. This moment of national pride for the country and its contribution to the cultural and civilizational space of history is realized in experimental projects of various expressions.
Keywords: Latin America and the Caribbean, democracy, institutional-legal development, economic cycles.
