CC BY
25
УДК 32+316.48
DOI 10.21564/2075-7190.41.168242
Барабаш Олег Васильевич, кандидат фшософських наук, доцент, докторант Харювського нащонального педагогичного ушверситету iM. Г. С. Сковороди, Укра'ша e-mail: Oleg. V. Barabash@gmail.com ORCID Ш: 0000-0001-8479-8926
КРИЗА ДЕМОКРАТЫ I СКЛАДНОЩ1Л1БЕРАЛ13МУ: ПРИЧИНИ ВИНИКИЕНИЯ, МЕХАИ13МИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
У cmammiрозглядаютъся зоны проблемностг сучасних шляхгврозеитку демократа' i либерализму, «крытычт стыки» щодо Их подалыиого езаемозе'язку тдкреслю-етъся неоднозначна роль популизму в контекстг перспективы демократичных про-цесге, позначаютъся центры можлывых кореляцт полтычных зрушенъ, мoжлывi тенденцгыностг злпн.
Ключовг слова: криза демократа', лгбералгзм, популизм, полШичт режима, транзит, лтбералъна гегемония, геополШыка, крытычт стыки.
Постановка проблеми. Щор1чний зв1т м1жнародноТ правозахисно! неуря-дово'1 оргашзацп Freedom House знову зафжсував поглиблення тенденцп до зменшення р1вня демократичное^ в сучасному свт. Зпдно з представлени-ми даними - Freedom in the World 2018 i Freedom in the World 2019 (симво-л1чно виглядають назви доповщей «Democracy in Crisis» [1] та «Democracy in Retreat» [2]) в перюд з 2005 до 2018 р. доля невшьних кршн зросла до 25%, а доля вшьних знизилася до 45% [1]. Окр1м параметр1в, яи традищйно ви-св1тлюють ситуащю з р1внем демократичное^ в окремих крашах, позначено й зм1стовш зрушення сьогодення, що здатш суттево переформатувати динамку подальшого розвитку, його ямсне спрямування. Криза демократа иов'язуеться 3i змшою балансу сил на глобальному piBHi. Доля м1жнародно-го впливу, що належить високошдустр1ал1зованим демокрапям, зменшуеть-ся в Mipy збшыпення впливу Китаю, 1ндп, шших нових шдустр1альних економш, представлених у крашах, як1 не вщповщають запитам демократа, п стандартам й класифшуються як невшьш або частково вшьш (зростання Китаю вщзначаеться як найбшып приголомшливе: ВВП на душу населения збшыпився в 16 раз1в i3 1990 до 2017 p. i з цих причин його пол1тичний режим виступае як один з ор1ентир1в щодо розбудови системи шституцшних коор-
© Барабаш О. В., 2019
103
динат шшими крашами). Лщер демократичного св1ту - США - коректуе свш м1жнародний курс у напрям1 часткового вщсторонення вщ справ просв1тни-цтва й поширення демократичних цшностей, зменшення свого представни-цтва в проектах демократичного й нав1ть просто загальноконсолщованого св1тового характеру (захист довкшля у зв'язку з глобальним потеплшням тощо) ¡з зосередженням на внутр1шшх справах. США також певною м1рою проходять через чергове випробування на зршсть й непорушшсть демокра-111 на нащонально-державницькому р1вш за президен!С1ва Д. Трампа, сталь кер1вництва якого в окремих вщношеннях виглядае, щонайменше, незвичай-ним (1 це дае шдстави позначата його окремими дослщниками як попушст-ського [3]). На наш погляд, сучасна криза демократа мае бута дослщжена на змютовних розломах сучасносп, в широких контекстах взаемовплив1в демократы й л1берал1зму, зростання попушстських тенденщй у свт, посилення авторитаризму й кризи л1беральноТ \ нститущйностц модел1 проекту м1жна-родного права, в умовах нов1тшх геопол1тичних змш та стратепчних пере-форматувань штереав ¡з метою з'ясування оптимальних шлях1в й ресурав подальшого розвитку.
Ааал 'и останнЪс достджень I публЫацш. Серед втшзняних автор1в, що займаються дослщженням проблематики: пол1тичних режим1в 1 процеав демократизацп, шлях1в л1берал1зму й поширення попушзму в сучасному свь т1, - вщзначимо перш за все робота Г. М. Куц, I. О. Полщука, В. I. Чигршова [4-6]. Сучасш вим1ри конфлжтносуп й конце птуал1защя змютовних шдвалин 1 форм та наслщюв конфл1кту, потенцшш загрози й шляхи подолання кризових явищ - ця тематика е предметом особливо! уваги в дослщженнях I. Д. Денисенко, М. П. Требша [7-11]. На наш погляд, слщ шдкреслити й анал1з акту-альних складноицв демократичного розвитку, становления шституцш демократичних полт!чних режим1в у контекстах политична етика - помтичт процесп в публжащях В. Л. Погр1бноТ та небезпеки непотизму, що проаналь зоваш в роботах О. М. Сахань [12; 13]. Серед заруб1жних автор1в щодо предметно! площини даного дослщження видшимо автор1в, яю сконцентроваш на вивченш саме тенденцп антидемократичное^ сучасносп - Джейсон Бреннан, Лукан Вей, Ларр1 Даймонд, Патрк Дж. Дешн, Ян Зелонка, Дашель 31блатт, Ст1вен Левицький, Девщ Ранаман та ш. [14-19]. Розвиток попушзму, його змюту й форм прояву, наслщюв поширення - коло цих питань висв1тлено в останшх роботах Яш\ Монка, Джордан Кайл, Л ¡мор Гюлчш, Ерша Кауфф-мана, Над1 Урбшап та ш. [20-24].
Мета I заедания робота. Мета дано! роботи - з'ясувати, де в сучасному свш починаються розходження м1ж л1берал1змом й демократ!ею. Завдання -вийти на розумшня загроз й можливих позитив1в ствердження попушзму, позначити мюця 1 змютовш центри критичних стиюв, прояв1в або «прорив1в»
перспективи щодо псиитичних процеав, цшшсно-ор1ентацшних зрушень,
ШСТИТуЦШНИХ ЗМШ.
Виклад основного материну достдження й отриманих резульпштгв.
Свого часу, анал1зуючи причини й фактори поширення демократы, Адам Пшеворський вказував, що шлях мае значения не менше, шж вихщний пункт руху - ancien regime формують модальносп й вектори переходу до демократы, але в пункп призначення yci шляхи сходяться. Переходи до демократы, яю вш згадуе, вщбулися под1бно хвиш, i це означае, що ïx супроводжували одш й tî ж пол1тичш та щеолопчш умови [25, с. 62-76]. За А. Пшеворським, де-мократичш перетворення несуть у co6i вщбиток, шституцшний слщ моменту переобладнання системи, ïï переналаштування, задають темпоральшсть i мо-дальшсть подш, але, зрештою, caivri шституцшш фактори не виступають як вир1шальш. Звертаючись до сучасних теоретичних розгшццв транзите, вщ-значимо, що, по-перше, слщом за Т. Каротерсом проглядаеться вщхщ вщ концепцы переходу, де демократичш ыеретворення виглядають послщовним й едино лопчним nepeôiroM подш в усьому свт (шберальний концепт кшця icTopiï) i, по-друге, сама технология транзиту й ор1ентовашсть на кшцевий результат, не визнаються (не зважаючи на авторитетшсть прихильниюв шсти-тущональних шдход1в) залежними винятково вщ шституцшних трансформа-цш - встановлення певно'1 шституцшно'1 системи, слщування верховенству закону й укршлення державносп не обов'язково детермшують потр1бний результат. Сам А. Пшеворський вщзначав, що поды видаються зрозумшими, коли вже маемо результат - ex post - i можемо проанал1зувати усю сукупшсть чинниюв, але значно важче передбачити поступ трансформащй й особливос-tî ïx сумарного шдсумку в ситуацы ex ante. Серед bhchobkîb, що роблять у статп, присвячешй анал1зу транзитних реформащйних процеав у Латин-ськш Америщ Скотт Майнваршг та Tîmotî Скалл1 - ш один Ha6ip формальних шститупв явно не перевершуе mini в просуванш усшшного демократичного управлшня [26, р. 126]. Можливо, у свою чергу, ш один з них також не гаран-туе потр1бного результату, якщо виходити 3i сырнйняття шститупв як екзо-генного фактора змш Зрештою, i концепцы ращональних пщвалин шститу-щйного дизайну, i пол1теконом1чш теоры сощального конфлшту, геопол1тич-ш дослщження, вписаш в pi3Hi наративш контексти, виходять ¡з вразливосп суто ¡нститущ иного пщходу, а змютовна результатившсть розвитку пол1тичних процеав сьогодення пщкреслюе яюсш змши ситуащйно'1 тенденцшносты Сучасна депреая у сташ прихильншав демократы (в назвах роб1т лунають «кшець демократы», «як помирають демократы», «повстання проти л1бераль-hoï демократ!'!», «чому наша свобода в небезпещ», <шберал1зм пав») пов'язана з хвилею вщкоту вщ демократы й л1берал1зму, поширенням недемократичних, авторитарних, пбридних режим1в (pi3Hi вар1анти назви залежно вщ класиф1-
кацп) 1 цьому мають бути науков1 пояснения. Я. Зелонка е впевненим, що сучасна «контрреволющя» л1берал1зму, який ствердив себе як «едину гру» теля епохальних потрясшь 1989 р. викликана значними недолжами самого л1берального проекту, а л1берали присвячують бшыпе часу причинам пщйому та поширення попушзму, шж «.. .краху л1берал1зму. Вони вщмовляються ви-знати власш недолши, яю й призвели до сплеску попушзму на усьому континент!» [19, р. 14]. Демокрапя, окр1м усього шшого, це 1 процес розвитку, це навчання та робота щодо вщнаходження мехашзм1в оптимальних вар1ацш сшвюнування за умов реал1зацп пол1тичних прав 1 громадянських свобод. А ми споглядаемо, що зв'язка л1берал1зму й демократ постшно шддаеться перев1рщ за нових ¡сторичних виклиюв 1 обставин. Питания, що було вине-сено на референдум 1 зшдом ухвалене на ньому бшышспо у Швейцари 2009 р., стосувалося внесения у Конститущю доповнення, щодо заборони на буд1вни-цтво в кра'1ш мшарепв, хоча встановлеш конституцшш норми стверджують свободу совют1 й релт!. Цей референдум продемонстрував р1зницю м1ж проявами л1берал1зму й демократи, оскшьки був за сутшстю нел1беральним, але водночас не являвся не демократичним. У сучасшй термшологп, що пов'язана з позначенням тишв пол1тичних режим1в, також можна простежи-ти вар1ацп, яю стверджують розходження змютовного сполучення в едносп демократа й л1берал1зму: «республши, що виключають» (тобто режими ¡з сильними демократичними шститущями, в яких, тим не менш, д1ють за-кони, що ютотно обмежують права громадянства), «демократ!!', що знаходять-ся шд ошкою», або «кероваш демократ!!'» (конкурентш режими, в яких не-демократичш актори, наприклад, вшськов1 або представники релтТ мають право вето при прийнятп ршень). На семшар1 з прав людини 31 ачня 2019 р. Я. Монк, вщповщаючи на питания, чи дшсно демокрапя й л1берал1зм е в основ1 напруження, вщшшв: «Я щиро хочу жити в систему в якш у нас е як демократичш, так 1 л1беральш цшносп.1снуе величезна нормативна варпсть вщхилення вщ одного чи шшого» [27].
Криза демократ, на наш погляд, виникла саме у зв'язку з1 сполученнями змютовносп л1берал1зму з його невизначешстю щодо колективних ¡дентич-ностей минулого й сучасносп, та демокрапею як процесом ¡з толерантшстю щодо множинносп ¡нтереав й можливосп законного 1х представления й вщ-стоювання. На цьому розлом1, перетиш множинних конгломерат! в щнностей з неч1ткими обрисами виник й поширився попушзм. За формулюванням депутату Свропарламенту вщ Угорщини Дьордя Шопфлша, члена урядово'х партп «Фщес» й теоретика попушстського курсу краши, «нишшня ¡теращя л1берал1зму загалом заперечуе всю колективну щентичшсть. Або шдходить до цьош з позищй единого ушверсальнош людства... коли ви зводите людство до единого суб'екта, ви усуваете культурш особливосп» [28].
Вочевидь зв'язок л1берал1зму з процесами глобал1заци, розмивання уявлень про етнонащональну приналежшсть з уама п культурно-щншсними атрибутами, спадщиною поколшь й ¡сторичним досвщом, (у змютовно-цшшсний ландшафт яких явно «не вписуються» демонстративно афф1рмацшш рухи л1берально! сучасносп), спровокували «мовчазну бшышсть», «моральну бшышсть» до рефлексп цшшсно-ор1ентацшного гатунку. Одна з перших змютовних розвилок - космопол1тизм та патрютизм. Попушзм ще за чаав свого виникнення у XIX ст. виходив з аксюматичного сприйняття простого народу як винятково ноая здорового глузду й справжньо! моральносп, за яким (а не за елками) завжди моральна перевага. У доповвд за результатами дослщження попушзму, на шдстав1 крошткого анал1зу численно! л1тератури з приводу попушзму, Джордан Кайл 1 Яша Монк вщзначають [29], що попу-л1спв поеднують два фундаментальш твердження: 1) ел1ти й «сторонш» працюють проти ¡нтереав «справжшх людей», звщси презирство до ел1ти й глибока недов1ра до ¡стеблшменту; 2) попушстсью лщери - це голос «справжшх людей» краши 1 шщо не повинно стояти на !х шляху. У подш попушзму на правий та л1вий у першому випадку превалюють апеляцп до етшчного нацюнал1зму, серед якого й радикальш форми, що грунтуються на вимогах громадянства за нащональними ознаками у протиставленш з республжан-ською ¡деею що держава складаеться з у ах громадян, незалежно вщ етшчного походження. Лберальна олшарх1я, що не мае видимо! прив'язки до тери-торп, краши, етносу й використовуе немажоритарш шституцп у свщомосп попушспв правого гатунку й виступае як загроза «народним щнностям», «штересам етносу, держави», «дискримшуючи» бшышсть представлениям «незаконних» переваг етшчним, релшйним аутсайдерам, меншинам р1зного характеру. Зрештою, коли мова йде про розвинеш краши сучасносп вимоги правого попушзму в тому чи шшому вигшцц зосереджуються в тез1 мовчазно! бшыпосп - «повершть нам нашу крашу!» (нав1ть за умов втрат м1жнародно-го впливу, м1ждержавного авторитету, економ1чних показншав тощо).
Якщо в правому попушзм1 згадане «нам» грунтуеться на тотожностях, що виходять ¡з нацюнально-культурних шдвалин, то в л1вому попушзм1 «справ-жшй народ» - це звичайш трудар1, найбщшии й часто не дуже осв1чеш про-шарки населения, що сприймаються як морально порядш, ор1ентоваш на родину та И традищйш щнносп, зрозумш в поведшщ й надшеш «повсяк-денним здоровим глуздом» люди. 1х сощальне аутсайдерство акцентовано представляеться як наслщок л1беральних вплив1в, щлеспрямованих зусиль транснащональних глобал1зованих корпорацш р1зного гатунку. I тому в дискурс! перманентно! кризи, що е характерним для попушзму, пестуються протесты настро!, сощальна конфлштшсть, ресенпмент. Небезпека л ¡во го попушзму полягае перш за все в тому, що його лщери схильш стверджувати, що
сучасний правовий порядок спрямований на вщстоювання й збереження владних й матер1альних ресурсов правлячих ел1т. Машфестування же безпо-середньо'1 тдпорядкованосп вол1 народу шбито дае законш тдстави для подолання лщерами попутзму Bcix правових обмежень ix влад1 - ця головна претенз1я може приймати pi3Hi форми, набувати сусшльно конфронтащйних вираз1в, насильницьких сценарив розвитку подш. Зрештою, використовуючи шституцюнальш резерви, потужносп матер1ального й процесуального права, попушстський лщер може докоршно 3Mi нити ситуащю в Kpami й стати на шлях ствердження особ ист оТ влади диктаторського гатунку.
Попутзм загалом достатньо складне й р1знорщне явище, що в наип часи набувае нових вираз1в i е дослщники (наприклад, Шанталь Муфф [30]), що вбачають у його сучасшй хвит позитив боротьби альтернативносп розвитку через конфлштшсть й усвщомлення проблематики, виявлення й шституцшне виршення незадоволень, що в клю1п загальнодемократично'1 мапстрал1 розвитку, в межах i'i «довгостроково'1 перспективи». У доповщ Я. Монка, про яку вже йшлася мова [27], згадуеться, що попушсти знаходяться зараз на чол1 чотирьох найбшып густонаселених демократш св1ту, серед яких США, 1щця, 1ндонез1я (у звт Freedom House 2019 позначена як Partly Free), Бразитя, a the mainstream вщношення до попутзму та його можливих наслщюв у науковш л1тератур1 виходить i3 застереження, що демократ, яю обирають nonyjiicriB, пщдаються значно бшыпому ризику демократичного вщступу, Hi ж демократ!!', що обирають непопушстських лщер1в.
На наш погляд, суттеве методолопчне значения мае видшення титв попутзму, залежно вщ його змютовносп, характеру й площини прояву, що запропоновано в дослщженш Джордан Кайл й JliMop Гюлчш [31]. Ця типо-лопзащя виокремлюе три типи попутзму: 1) попутзм культурний (наприклад, Д. Трамп, В. Путш, Б. Нетаньягу, В. Орбан); 2) сощально-економ1чний (А. Ципрас, Н. Мадуро, Е. Моралес, Р. Корреа); 3) антшстебл1шмент (М. Са-акашвш, С. Берлускош, A. Ba6iin, А. Лукашенко). Вона дещо змщуе 3Mic-товн1 акценти дослщжень попутзму й дозволяе розглядати його в широких контекстах взаемозв'язив розвитку пол1тичних режим1в, загроз демократ!!, технолопй р1шення виклиив сьогодення, шше, зважаючи на ix ключовий висновок, що попутзм р1зко змшюе глобальний пол1тичний ландшафт.
За С. Левицьким i Д. 31блаттом, коли демократ!!' помирають зсередини, як це вони зазвичай роблять, вони роблять це повшьними, ледь пом1тними кро-ками. Можливо, як внутр1шшй важшь продавлювання, проадання демокра-xii виступае попутзм у певних його проявах. Хоча, якщо звернутися до термшологп вже згаданого автора, то the leverage у його сумюнш робоп з Л. Веем [32] - це один i3 суттевих фактор1в, що спрямовуе подалыпий роз-виток «пбридних» режшшв. Пам'ятаемо, що йдеться про вплив, який здатен
здшснювати найближчий великий фшансовий й торговельний партнер: якщо цей партнер демокрапя, то е досить висока ¡мов1ршсть того, що режим буде демократизуватися, якщо це диктатура, то дрейф, швидше за все, буде або в 6iK диктатури, або в напрямку failed states. Свою роль ввдграють i другий фактор - the linkage - стушнь зв'язку, зщпленосп у багатовим1рносп контакте р1зного гатунку з yciM навколишшм cbItom, шдключеносп до його д1яль-ност1, або, навпаки, ¡золящя i третш - структура внутр1шньо1 оргашзацп режиму.
Свого часу, за тр1умфальноТ ходи захщного л1берал1зму й ослабления аль-тернативносп щодо пол1тичних моделей, швидко поширювалася хвиля демо-кратизацп, породжуючи суттев1 стимули, щонайменше, приймати хоча б формально демократичш шституцп. 3 цього приводу Ендрю Янос шдкреслював, що перюди л1берально'1 гегемонп накладають на недемократичш уряди, якщо Ti бажають зберегти м1жнародний престиж й життездатшсть, певну «мережу обмежень» [33]. Вочевидь, за умов ослабления л1берально'1 гегемонп, поси-лення антигегемошстських сил до меж1 можливоТ конфл1ктносп авторитарш сили починають виступати як своерщний хвилер1з, надаючи економ1чну, по-л1тичну, вшськову допомогу, використовуючи альтернативш джерела лепти-мацп й послаблюючи, таким чином, «обов'язковють» слщування шляхом демократизацп - «мереж! обмежень» зникають, починаеться вщют.
Якщо серед термшологп, що зустр1чаеться у зв'язку з розумшням тенден-цш - «заражения», «хвиля», «internal infestation», «mass contagion», «thought contagion» мова йде саме про хвилю, то мають бути яюсь параметри, що ви-значають п ¡м пульс, силу, тривалють ди, особливоCTi поширення, тощо, i яюсь позицп та рубеж1 content shift and perspective adjustment. У цьому контексп знову згадують намагання вщнайти законом1рносп довжини хвиш в особли-востях юнування поколшь (свого часу Артур Шлезшгер-молодший, звертаю-чись до американсько! icTopii, розробив концепщю цикшчносп змюту [34], пов'язаного з циклами юнування поколшь: вщштовхуючись вщ не!, прогнозу еться цикл у 30 роив, з початком в 1989 p. i спод1ваннями, що 2019 - це piK завершения).
Висновки I перспектива подальших дос.йджеиь. На наш погляд, змша тенденцшносп розвитку (про задашсть й моновекторшсть, всезагальшсть шляху, тощо, мова вже не йде) може вщбутися залежно вщ багатьох фактор1в, серед яких готовшсть до консолщованих piineHb ел1т сучасного св1ту щодо подолання всезагальних загроз i пошук балансу штереав нащонально-дер-жавного та св1тового характеру. Попул1зм на якомусь етат i в сощально прийнятних формах виразу е достатньо зручним для досягнення тактичних щлей. Д. Трампа часто звинувачують в «економ1чному нацюнал1змЬ>, «не-продумашй попушстськш риторищ» у заявах щодо Голланських висот, щодо
Pocii, iiíbhí4h0í Kopei тощо. Але bíh слщуе свош общянщ знову зробити Америку великою саме у розумшш середиьостатистичиого америкаиця, пред-ставника Tie! само! «морально! бшыпосп» - справжньо'1 Америки («Redneck America») i досягти cboíx пол1тичних щлей. Якими стратепчними втратами може бути ускладнений цей шлях, покаже майбутне. Зрештою, популярна i поширювана думка зараз - оскшьки ми живемо в епоху постмодерну, то живи «зараз», у цю мить - «между прошлым и будущим» - i hí про що не думай. В пол1толопчшй думщ це набувае й такого вираження: як запевняе К. Шульман, в «пбридних» режимах, до яких вона вщносить й режим, що ствердився в Pocii, е cboí переваги, вони не можуть дозволите co6i будь-якоУ щеологп, бо вона потребуе подалыпого ш слщування, а «пбридш» режими зайнят1 винятково проблемами самовиживання, тому слщ користуватися моментом й вторите правилам режиму, отримуючи особист зиски у сього-денш [35]. Показово, можливо, виглядае ситуащя з результатами Brexit. Шд впливом у тому числ1 прихильниюв правого попушзму прийняте не прора-ховане й неочшуване британською ел1тою р1шення щодо виходу Велико! Британп з Евросоюзу. Втрати, як економ1чного характеру, так i щодо шстру-ментар1ю впливу на сощокультурш подй, технолопчш р1шення, позначення напрям1в BcecBÍTHboro розвитку як одного з лщер1в демократичного св1ту, загрози глобальшй безпещ тощо, е дуже значними, вони можуть призвести до критичного pi вня розбалансування i HTepeci в та шституцш. Тому, як ба-читься, остаточне вир1шення питания виходу Велико! Британп з GC чи за-лишення в ньому - один Í3 ключових моменпв щодо можливостей повороту тенденщй.
Друга дуже важлива позищя у позначенш перспективи - як завершиться ситуащя у Венесуелк що це буде 3míctobho i в якому стиш, ruptura pactada, можливо змютовний прорив - the breakthrough - що позначить ор1ентири у формуванш тенденщй або, навпаки, за законом великих чисел, доведе хаос до р1вня абсурду з подалыпими неочевидними розв'язками й конфл1ктними сценар1ями. Там також зосереджеш стратепчш й тактичш ¡нтереси й еконо-м1чного, й ¿деолопчного, i, звичайно, геопол1тичного характеру. Поки що на фош загальних тенденщй за ощнками Freedom House ситуащя в Карибському Басейш, Латинсьюй Америщ залишаеться одшею з найстатичшших у cbítí, але, на нашу думку, за вар1антом розв'язування конфл1кту i HTepeci в у Вене-суел1 посл1дуе швидка яюсна змша, що може задати i певну траектор1ю май-бутшх зрушень у шштичних процесах на р1зних р1внях. Розвиток под1й у Венесуел1, репош, оч1куваний 2019 р., транзит пол1тичного режиму в Ky6i i широю контексти загальносв1тових трансформац1й пол1тичного життя по-значають проблемне поле подалыпих досл1джень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Freedom in the World 2018. Democracy in Crisis. URL: https://freedomhouse.org/ report/freedom-world/freedom-world-2018 (датазвернення: 25.03.2019).
2. Democracy in Retreat. Freedom in the World 2019. URL: https://freedomhouse.org/ report/freedom-world/freedom-world-2019/democracy-in-retreat (дата звернення: 25.03.2019).
3. Eiermann M. How Donald Trump Fits Into the History of American Populism. New
Perspectives Quarterly. 2016. Vol. 33, Issue 2. Pp. 29-34.
4. Куц Г. M. /Пбсральт трансформацп паутинного простору: |монограф1я| / за наук, ред. Ю. I. Макара. Харюв: ЕЬровець А. П.; «Апостроф», 2011. 300 с.
5. Куц Г. М., Биоцсрклвська Н. Г. Змщення методолопчних прюритст1в у концеп-туалпацп пол1тично!' кризи: ¡сторико-пол1толопчний ракурс. Сучасне сустлъ-стео : полттичнг науки, соц1олог1чт науки, кулътурологтчнг науки. 2018. Вип. 2(16). С. 144-154.
6. Чигршов В. I., Пол ¡щук I. О. Держаеотеорча традиция УкраТни: полшико-кулъ-турнгш еилпр: наук, моногр. Харюв: Х1БМ, 2006. 380 с.
7. Денисенко И. Д. Эволюция теории конфликта в западной социальной философии: монография. Харьков: ООО «ОВС», 2002. 288 с.
8. Денисенко I. Д. Сучасна теор1я конфлшту: проблеми ексшпкацн, демаркацн, класифшацн. Укратсъкгш сощум. 2013. №3 (46). С. 32-43.
9. Требш М. П. На шляху до вщкритого сусшльства: пострадянський транзит. Укратсъкгш сощум. 2009. №2 (29). С. 141-153.
10. Требш М. П. Украша перед военними викликами сучасностг BicH. Нац. ун-ту «Юрид. акад. УкраТни ш. Ярослава Мудрого». Сергя: Фглософгя, фтософ1я права, полгтологгя, согрологгя. 2014. №4 (23). С. 246-251.
11. Требш М. П., Чернишова Т. О. Еволющя вшн крпь призму револющй у вшськовш cnpaBi. Сучасна вита: гуматтарний аспект. Науково-практична конферен-ц1я Хартвсъкого нагроналъногоутверситету Повтряних Сил ¡мет 1вана Кожедуба, 30 червня 2017року: тези donoeideti. Харюв: ХНУПС ivi. I. Кожедуба, 2017. С. 16-21.
12. Погр1бна В. Л. Пол1тична етика в епоху соцюкультурного розма1ття: проблеми толсрантносп i плюрализму. Методологгя та практика соцюлог1чного анал1зу сучасного сустлъства: зб. наук. пр. Вип. 20. Харюв: Видавничий центр ХНУ ¡меш В. Н. Каразша, 2014. С. 31-35.
13. Сахань О. М. Проблема непотизму в сучасному украшському суспшьствг BicmiK Нацюналъного утверситету «Юридична акаделпя УкраТни тет Ярослава Мудрого». Сер1я: Полгтологгя. 2017. №2 (33). С. 189-209.
14. Deneen P. I Why liberalism failed / foreword by lames Davison Hunter and lohn M. Owen IV. New Haven; London: Yale University Press, 2018. xxxi, 225 p.
15. Diamond L. Ill Winds: Saving Democracy From Russian Rage, Chinese Ambition. And American Complacency. New York : Penguin Press, 2019. 368 p.
16. Levitsky S., Ziblatt D. How democracies die. New York: Crown, 2018. 312 p.
17. Runciman D. How democracy ends. New York: Basic Books, 2018. 249 p.
18. Van der Vossen В., Brennan J. In defense of openness: why global freedom is the humane solution to global poverty. New York, NY: Oxford University Press, 2018. x, 224 p.
19. Zielonka J. Counter-revolution: liberal Europe in retreat. Oxford, United Kingdom: Oxford University Press, 2018. xii, 164 p.
20. Kirchick J. The end of Europe: dictators, demagogues, and the coming dark age. New Haven: Yale University Press, 2017. x, 273 p.
21. Mounk Y. The people vs. democracy: why our freedom is in danger and how to save it. Cambridge, Massachusetts; London, England: Harvard University Press, 2018. 393 p.
22. Political demography: how population changes are reshaping international security and national politics / ed. by Jack A. Goldstone, Eric P. Kaufmann, Monica Duffy Toft. Boulder, CO: Paradigm Publishers, 2011. vi, 336 p.
23. Populism and the Web: communicative practices of parties and movements in Europe / ed. by Mojca Pajnik and Birgit Sauer. London; New York, NY: Routledge, Taylor & Francis Group, 2018. xxiii, 192 p.
24. Urbinati N. Democracy disfigured: opinion, truth, and the people. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press, 2014. 307 p.
25. Пшеворский А. Демократия и рынок. Политические и экономические реформы в Восточной Европе и Латинской Америке : пер с англ. / под ред. В. А. Бажанова. Москва: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2000. 320 с.
26. Mainwaring S., Scully R. Т. Latin America: Eight Lessons for Governance. Journal of Democracy. 2008. Vol. 19. №3. P. 112-127.
27. Yascha Mounk Explains the Threat of Populism. URL: https://law.yale.edu/yls-today/ news/yascha-mounk-explains-threat-populism (дата звернення: 25.03.2019).
28. Дьёрдь Шопфлин: «Иллиберализм» Орбана, современная Венгрия и сила «Фи-деса». URL: https://www.geopolitica.ru/article/dyord-shopflin-ilHberalizm-orbana-sovremennaya-vengriya-i-sila-fidesa (дата звернення: 25.03.2019).
29. Kyle J., Mounk Y. The Populist Harm to Democracy: An Empirical Assessment. URL: https://institute.global/insight/renewing-centre/populist-harm-democracy (дата звернення: 25.03.2019).
30. Mouffe С. Populists are on the rise but this can be a moment for progressives too. The Guardian. 2018, September 10. URL: https://www.theguardian.com/ commentisfree/2018/sep/l O/populists-rise-progressives-radical-right (дата звернення: 25.03.2019).
31. Kyle J., Gultchin L. Populists in Power Around the World. URL: https://institute .global/ insight/renewing-centre/populists-power-around-world#appendix: - methodology (дата звернення: 25.03.2019).
32. Levitsky S., Way L. A. Elections without Democracy: The Rise of Competitive Authoritarianism. Journal of Democracy. 2002. Vol. 13, No 2. P. 51-65.
33. Janos A. C. East Central Europe in the modern world : the politics of the borderlands from pre- to postcommunism. Stanford, Calif.: Stanford University Press, 2000. xvi, 488 p.
34. Шлезингер-младший A. M. Циклы американской истории : пер. с англ.; закл. статья Терехова В. И. Москва: Издательская группа «Прогресс», «Прогресс -Академия», 1992. 688 с.
35. Гибридный режим в РФ: покупка лояльности масс и элит. URL: http://www.trust.ua/ news/136074-gibridnyj-rezim-v-rf-pokupka-loalnosti-mass-i-elit.html (дата звернен-ня: 25.03.2019).
REFERENCES
1. Freedom in the World 2018. Democracy in Crisis. Retrieved from https:// freedomhouse .org/report/freedom-world/freedom-world-2018.
2. Democracy in Retreat. Freedom in the World 2019. Retrieved from https:// freedomhouse .org/report/freedom-world/freedom-world-2019/democracy-in-retreat.
3. Eiermann, M. (2016). How Donald Trump Fits Into the History of American Populism. New Perspectives Quarterly, 33(2), 29-34.
4. Kuts, H. M. (2011). Liberalni transformatsii politychnoho prostoru: [monohr.] / za nauk. red. Yu. I. Makara. Kharkiv: Virovets A. P.; «Apostrof» [in Ukrainian],
5. Kuts, H. M., Bilotserkivska, N. H. (2018). Zmishchennia metodolohichnykh priorytetiv u kontseptua-lizatsii politychnoi kryzy: istoryko-politolohichnyi rakurs. Suchasne suspilstvo: politychni панку, sotsiolohichni панку, kulturolohichni nauky - Modern society: political sciences, sociological sciences, cultural sciences, 2(16), 144-154.
6. Chyhrinov, V. I., Polishchuk, I. O. (2006). Derzhavotvorcha tradytsiia Ukrainy: polityko-kulturnyi vvmir. nauk. monohrafiia. Kharkiv: KhIBM [in Ukrainian],
7. Denisenko, I. D. (2002). Jevoljucija teorii konflikta v zapadnoj social'nojfilosofii: monografija. Har'kov: ООО «OVS» [in Russian],
8. Denysenko, I. D. (2013). Suchasnateoriiakonfliktu: problemy eksplikatsii, demarkatsii, kla-syfikatsii. Ukrainskyi sotsium - Ukrainian Society, J(46). 32-43 [in Ukrainian].
9. Trebin, M. P. (2009). Na shliakhu do vidkrytoho suspilstva: postradianskyi tranzyt. Ukrctinskyn sotsium - Ukrainian Society, 2(29), 141-153 [in Ukrainian].
10. Trebin, M. P. (2014). Ukraina pered voiennymy vyklykamy suchasnosti. Visn. Nats, un-tu «Iutyd. akad. Ukrainy im. Yaroslciva Mudroho ». Seriia: filosofiia, filosofiiaprava, politolohiia, sotsiolohiia - Bulletin of the National University « Yarns lav the Wise Law Academy of Ukraine». Series: Philosophy, Philosophy of Law, Political Science, Sociology, 4 (23), 246-251 [in Ukrainian],
11. Trebin, M. P., Chernyshova, Т. O. (2017). Evoliutsiia viin kriz pryzmu revoliutsii u viiskovii spravi. Suchasna viina: humanitarnyi aspekt. Naukovo-praktychna
konferentsiia Khctrkivskoho natsioncdnoho nniversytetn Povitrictnykh Syl imeni Ivana Kozheduba, 30 chervnia 2017 roku: tezv dopovidei - Modern War: The Humanitarian Aspect. Proceedings of the Scientific and Practical Con ference. Kharkiv: KhNUPS im. I. Kozheduba, 16-21 [in Ukrainian],
12. Pohribna, V. L. (2014). Politychna etyka v epokhu sotsiokulturnoho rozmaittia: problemy tolerantnosti i pliuralizmu. Metodolohiia ta praktyka sotsiolohichnoho analizu suchasnoho suspilstva: zbirnyk naukovvkh prats. -Methodology and practice of sociological analysis of modern society: a collection of scientific works. Issue 20. Kharkiv: Vydavnychyi tsentr KhNU imeni V. N. Karazina, 31-35 [in Ukrainian],
13. Sakhan, O. M. (2017). Problema nepotyzmu v suchasnomu ukrainskomu suspilstvi. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Iutydychna akademiia Ukrainv imeni Yaroslava Mudroho». Seriia: Politolohiia - Bulletin of the National University «Yaroslav the Wise Law Academy of Ukraine». Series: Political Science, 2(33), 189-209 [in Ukrainian].
14. Deneen, P. J (2018). Why liberalism failed / foreword by James Davison Hunter and John M. Owen IV. New Haven; London: Yale University Press.
15. Diamond, L. (2019). Ill Winds: Saving Democracy From Russian Rage, Chinese Ambition, And American Complacency. New York : Penguin Press.
16. Levitsky, S., Ziblatt, D. (2018). How democracies die. New York: Crown.
17. Runciman, D. (2018). How democracy ends. New York: Basic Books.
18. Van der Vossen, B., Brennan, J. (2018). In defense of openness: why global freedom is the humane solution to global poverty. New York, NY: Oxford University Press.
19. Zielonka, J. (2018). Counter-revolution: liberal Europe in retreat. Oxford, United Kingdom: Oxford University Press.
20. Kirchick, J. (2017). The end of Europe: dictators, demagogues, and the coming dark age. New Haven: Yale University Press.
21. Mounk, Y. (2018). The people vs. democracy: why our freedom is in danger and how to save it. Cambridge, Massachusetts; London, England: Harvard University Press.
22. Goldstone, J. A., Kaufmann, E. P., Toft, M. D. (Eds.) (2011). Political demography: how popidation changes are reshaping international security and national politics. Boulder, CO: Paradigm Publishers.
23. Pajnik, M. & Sauer, B. (Eds.) (2018). Populism and the Web: communicative practices of parties and movements in Europe. London; New York, NY: Routledge, Taylor & Francis Group.
24. Urbinati, N. (2014). Democracy disfigured: opinion, truth, and the people. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press.
25. Pshevorskij, A. (2000). Demokratija i rvnok. Politicheskie i jekonomicheskie reformy v Vostochnoj Evrope i Latinskoj Amerike / Per s angl.; Pod red. prof. Bazhanova V. A. Moskva: «Rossijskaja politicheskaja jenciklopedija» (ROSSPJeN) [in Russian].
26. Mainwaring, S., Scully, R. T. (2008). Latin America: Eight Lessons for Governance. Journal of Democracy, 19(3), 112-127.
27. Yascha Mounk Explains the Threat of Populism. Retrieved from https://law.yale.edu/ yls-today/news/yascha-mounk-explains-threat-populism.
28. D'jord" Shopflin: «Illiberalizm» Orbana, sovremennaja Vengrija i sila «Fidesa». Retrieved from https://www.geopolitica.ru/article/dyord-shopflin-illiberalizm-orbana-sovremennaya-vengriya-i-sila-fidesa [in Russian].
29. Kyle, J., Mounk, Y. The Populist Harm to Democracy: An Empirical Assessment. Retrieved from https://institute.global/insight/renewing-centre/populist-harm-democracy.
30. Mouffe, C. (2018, September 10). Populists are on the rise but this can be a moment for progressives too. The Guardian. Retrieved from https://www.theguardian.com/ commentisfree/2018/sep/l O/populists-rise-progressives-radical-right.
31. Kyle, J., Gultchin, L. Populists in Power Around the World. Retrieved from https:// institiite.global/insight/renewing-centm>''populists-power-around-world#appendix: -methodology.
32. Levitsky, S., Way, L. A. (2002). Elections without Democracy: The Rise of Competitive Authoritarianism. Journal of Democracy, 13(2), 51-65.
33. Janos, A. C. (2000). East Central Europe in the modern world: the politics of the borderlands from pre- to postcommunism. Stanford, Calif.: Stanford University Press.
34. Shlezinger-mladshij, A. M. (1992). Cikly amerikanskoj istorii I Per. sangl.;Zakl. stat'ja TerehovaV. I. Moskva: Izdatcl'skaja gruppa «Progress», «Progress -Akademija» [in Russian].
35. Gibridnyj rezhim v RF: pokupka lojal'nosti mass i jelit. Retrieved from http://www.trust.ua/news/136074-gibridnyj-rezim-v-rf-pokiipka-loalnosti-mass-i-elit. html [in Russian].
Барабаш Олег Васильевич, кандидат философских наук, доцент, докторант Харьковского Национального педагогического университета им. Г. С. Сковороды, Украина
КРИЗИС ДЕМОКРАТИИ И ТРУДНОСТИ ЛИБЕРАЛИЗМА: ПРИЧИНЫ ВОЗНИКНОВЕНИЯ, МЕХАНИЗМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ
РАЗВИТИЯ
В статье рассматриваются зоны проблемности современных путег/ развития демократии и либерализма, «критические стыки» относительно их дальнейшей взаимосвязи, подчеркивается неоднозначная роль популизма в контексте перспективы процессов, обозначаются центры возможных корреляцгш политических сдвигов, заданности тенденций изменений.
Ключевые слова: кризис демократии, либерализм, популизм, политические режимы, транзит, либеральная гегемония, геополитика, критические стыки.
Barabash Oleh Vasylovych, PhD, Associate Professor, Doctoral Student, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Ukraine
THE CRISIS OF DEMOCRACY AND THE DIFFICULTY OF THE WAYS OF LIBERALISM: THE CAUSES, MECHANISMS AND PROSPECTS
FOR DEVELOPMENT
Problem setting. In our opinion, the current crisis of democracy should be investigated in the broad context of the mutual influence of democracy and liberalism, the growth of populist tendencies in the world, the strengthening of authoritarianism, the crisis of liberal institutionalism and the complexity of the draft international law, and in connection with the sum of geopolitical factors.
Recent research and publications analysis. The scientific literature discusses widely the problems of the modern crisis of democracy. They are at the center ofattention ofwell-known scholars (Irina Denisenko, Mvkhailo Trebin, Ihor Polishchuk, Halvna Kuts, Victoria Pohribna, Olena Sakhan, Chanted Mouffe, Steven Levitsfy, Lukan A. Way, Jan Zielonka, Larry Diamond, Daniel Ziblatt, Jordan Kyle, Yascha Mounk, Limor Gultchin, Nadia Urbinati).
Paper objective. The purpose of this work is to find out where in the modern world the differences between liberalism and democracy begin. The task is to reach understanding of the threats and possible positive aspects of the affirmation ofpopulism, to point out the places and meaningful centers of critical joins, mani festations or "breakthroughs " of perspectives on political processes, values-orientation shi fts, institutional changes.
Paper main body. The article attempts to study the modern crisis of democracy in a diverse sense, in the broad context of the mutual influence of democracy and liberalism. The problem of growth of popidist movements of various character in the world, their meaningful expression, influence on the trans formation of democracy, threats to the combination of democracy and liberalism is analyzed. There are tendencies of increasing authoritarianism, deepening the crisis of the liberal model of institutionalism and the whole draft international law. The separate statistical data of international organizations concerning the degree and forms of distribution of popidism have been researched, various scientific approaches concerning variants of further development ofpopulist scenarios under conditions of newest geopolitical changes and strategic interests transformations are considered. An attempt was made to designate places and centers for the content of manifestations or critical moments, "breakthroughs " in prospects for political processes, changes in value orientations, institutional changes, to find the best ways and resources for further development. Attention is drawn to the fact that the crisis of democracy arose on the verge of links between the content of liberalism (with its uncertainty about the collective identity of the past and present) and democracy as a process of tolerance to the plurality of interests and opportunities for their legal representation and advocacy. It was emphasized that a change in the development tendency may occur depending on many factors, including readiness for the consolidated solutions of the elites of the modern world
to overcome all threats and find a balance of national-state and world-scale, interests. It is emphasized that the nature of the resolution of the conflict in Venezuela may have an important precedent that will lead to a quick and qualitative change, which can also create a certain trajectory for the future development of political processes at various levels. It is also noted that one of the centers of concentration trends is the situation with the final decision of the UK on membership in the European Union.
Conclusions of the research. In our opinion, the change in the development trend (on monovectorality, the universality of the path, etc., the issue even is not discussed) can occur depending on many factors, including the readiness for the consolidated solutions of the elites of the modern world to overcome all threats andfind ways to balance the aggregate interests between levels of national-state character and world scale. An important position in designating the prospect is how the situation in Venezuela will end: what will be meaningful and in what style - ruptura pactada or armed conflict - may be a meaningfid breakthrough ofperspective which will mark orientations in the formation of tendencies. But, perhaps, this situation development, by the law of large numbers, will bring chaos to a level absurd with further non-obvious solutions and conflicting scenarios. One way or another, the solution to the conflict of interest in Venezuela and the solution to the issue of Brexit w ill be followed by a quick qualitative change, which may also seta certain trajectory for future shi fts in political processes at different levels.
Keywords: crisis of democracy, liberalism, popidism, political regimes, transit, liberal hegemony, geopolitics, critical joints.
SOG&
