CC BY
4
УДК 339.9 JEL: E22; P45
ЕКОНОМ1ЧН1 ПАРАДИГМИ ВЛАДИ У СВ1ТЛ1 ПРОБЛЕМАТИКИ 1НВЕСТИЦ1ЙНО1
ПРИВАБЛИВОСТ1 ДЕРЖАВИ
©2019
мокеенко о. м.
УДК 339.9 JEL: E22; P45
Мокеенко О. М. EK0H0Mi4Hi парадигми влади у CBiroi проблематики швестицшно'|' привабливостi держави
У статт'1 розглянуто економ1чш парадигми влади у св'тл'! проблематики швестицшо/ привабливостi держави. Запропановано такий комплекс заход/в, санкцонованих державою: дерегулювання економiчноi влади, що передбачае тдвищення рiвня економiчноi свободи iнвесторiв i скоро-чення зайвих адмнстративних функцш держави та полягае у виробленн конкретних економiчних правил; перемщення акцентiв з контролю наявностi та правильностi оформлення документ'ю у поточнш твестицшнш д'тльностi швестор'в на контроль самоiд'тльностi та реальноi поведши швестор'в на ринку; створення механiзмiв в'дпов'дальностi швестор'в не т'шьки перед державою, але, перш за все, перед iншими учасниками нвестицшних процеав: акцонерами i вкладниками ф'тансових 'тститут'в; посилення в'дпов'дальностi швестор'в мае супроводжу-ватися i посиленням в'дпов'дальностiдержави за порушення прав суб'ект'в твестицшнихпроцеав уходi виконання дозв'шьнихта контролюючих функцш; максимальне скорочення адммстративних бар'ер'в iзамша iх iншими способами регулювання твестицшних процеав вимагае державного реформування судово! системи як основного способу виршення спор'в, що дозволило б налагодити мехатзм економiчноi в'дпов'дальностi ринкових суб'ект'в з приватноi, а не державноiiнiцiативи. Автор дйшов висновку, що запропоноват заходи дозволять створити в УкраМ пози-тивне нституцте iнвестицiйне середовище, яке сприятиме активiзацii нвестицшних процеав у нацюнальюй економц Однак, на нашу думку, досягти виконання поставленого завдання можна лише за активноiучаст'> представниюв економiчноi влади у виршеннi ключових економiчних питань, тому посилення рол'> держави в економц буде повшстю в'дпов'дати потребам сучасного розвитку крани. Кпючов'1 слова: нвестицшний процес, влада, iнвестицiйна привабливкть держави, економiчна парадигма. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-6-55-60 Ббл.: 10.
Мосеенко Олена Миколавна - викладач кафедри економки та менеджменту, Ушверситет сучасних знань (вул. Велика Васильшвська, 57/3, Кшв,
03150, Украна)
E-mail: Lexelit777@gmail.com
УДК 339.9 Ш: Е22; Р45
Моисеенко Е. Н. Экономические парадигмы власти в свете проблематики инвестиционной привлекательности государства
В статье рассмотрены экономические парадигмы власти в свете проблематики инвестиционной привлекательности государства. Предложен следующий комплекс мер, санкционированных государством: дерегулирование экономической власти, что предполагает повышение уровня экономической свободы инвесторов и сокращение лишних административных функций государства и заключается в выработке конкретных экономических правил; смещение акцентов с контроля наличия и правильности оформления документов по текущей инвестиционной деятельности инвесторов на контроль самой деятельности и реального поведения инвесторов на рынке; создание механизмов ответственности инвесторов не только перед государством, но прежде всего, перед другими участниками инвестиционных процессов: акционерами и вкладчиками финансовых институтов; усиление ответственности инвесторов должно сопровождаться и усилением ответственности государства за нарушение прав субъектов инвестиционных процессов в ходе выполнения разрешительных и контролирующих функций; максимальное сокращение административных барьеров и замена их другими способами регулирования инвестиционных процессов упирается в необходимость государственного реформирования судебной системы как основного способа разрешения споров, что позволило бы наладить механизм экономической ответственности рыночных субъектов по частной, а не государственной инициативе. Автор пришел к выводу, что предложенные меры позволят создать в Украине положительное институциональную инвестиционную среду, которая будет способствовать активизации инвестиционных процессов в национальной экономике. Однако, по нашему мнению, добиться выполнения поставленной задачи возможно только при активном участии представителей экономической власти в решении ключевых экономических вопросов, поэтому усиление роли государства в экономике будет полностью соответствовать потребностям современного развития страны. Ключевые слова: инвестиционный процесс, власть, инвестиционная привлекательность государства, экономическая парадигма. Библ.: 10.
UDC 339.9 JEL: E22; P45
Moiseienko O. M. The Economic Paradigms of Power in Light of Problems of the Investment Attractiveness of the State
The article discusses the economic paradigms of power in light of problems of the investment attractiveness of the State. The author proposes the following set of measures, sanctioned by the State: deregulation of economic power, which implies increasing the level of economic freedom of investors and reducing unnecessary administrative functions of the State and consists in elaboration of specific economic rules; shifting the emphases from the control of the availability and correctness of paperwork on the current investment activities of investors to the control of the activity itself and the real behavior of investors in the market; creating mechanisms of responsibility of investors not only to the State, but above all, to other participants in investment processes: shareholders and depositors of financial institutions; strengthening the responsibility of investors should be accompanied by an increase in the responsibility of the State for violations of the rights of investment actors in the course of permissive and controlling functions; the maximum reducing of administrative barriers and replacing them with other ways of regulating investment processes meets with the necessity on the part of the State to reform the judicial system as the main way to resolve disputes, which would allow to set up a mechanism for the economic responsibility of market actors according to a private initiative, not a government initiative. The author concludes that the proposed measures would create a positive institutional investment environment in Ukraine, which could facilitate the activation of investment processes in the national economy However, in our opinion, the task can be fulfilled only with the active participation of economic authorities in solving key economic issues, and so strengthening the role of the State in the economy will completely match the needs of the country's modern development.
Keywords: investment process, power, investment attractiveness of the State, economic paradigm. Bibl.: 10.
Моисеенко Елена Николаевна - преподаватель кафедры экономики и менеджмента, Университет современных знаний (ул. Большая Ва-сильковская, 57/3, Киев, 03150, Украина) E-mail: Lexelit777@gmail.com
Moiseienko Olena M. - Lecturer of the Department of Economics and Management, University of Modern Knowledge (57/3 Velyka Vasylkivska Str., Kyiv, 03150, Ukraine) E-mail: Lexelit777@gmail.com
Акт^защя швестицшних процеав у нацю-нальнш економщ безпосередньо пов'язана зi станом шституцшного середовища влади, яка або сприяе нормальному перебиу швестицшних процеав, або, навпаки, створюе несприятливi умови для швестицш. Iнституцiйне середовище в даному випад-ку являе собою сукупнiсть економiчних, полiтичних, сощальних, юридичних тенденцiй влади, що утво-рюють базис для виробництва, обмшу й розподiлу в масштабах нацюнально! економiки, а головну роль у функцюнуванш формальних правил, що складають !! основу, вiдiграе держава.
Мета статтi - розглянути економiчнi парадиг-ми влади у свiтлi проблематики швестицшно! прива-бливостi держави.
1нституцшне iнвестицiйне середовище еконо-мiчноi влади - це сукупшсть правил, як створюють рамки для здiйснення економiчноi взаемоди мiж основними суб'ектами швестицшних процеав. Держава виступае в ролi творця певно! частини таких правил, а саме: формальних шституйв, як представ-ляють закрiпленi законодавчо норми i правила, що регламентують протшання iнвестицiйних процесiв. 1ншим елементом шституцшного швестицшного середовища е неформальш правила (або неформальнi шститути), що представляють собою традици, сте-реотипи поведiнки, сформованi особливостями нацюнально! економши кожно! кра!ни [1].
На нашу думку, вдосконалення шституцшного швестицшного середовища в Укра'М пов'язане з необх^дшстю виршення державою низки ключових проблем, а саме:
+ подолання асиметричностi шформаци на ринку;
+ зниження порушень прав i утиску штересш
iнвесторiв у формi порушення контракйв; + зниження трансакцiйних витрат за участю в
швестицшних процесах; + удосконалення механiзмiв захисту прав влас-ностi;
+ скорочення зайвих адмшштративних бар'ерiв
в економiцi; + оздоровлення конкурентного середовища.
Проблема подолання асиметричност шформаци на ринку е характерною для становлення ринку в умовах шституцшно! трансформаци нацiональноi економши, витрати на !Т рiшення мае нести держава. В Укра'М асиметричшсть шформаци на ринку прояв-ляеться в такому: шформащя про потенцшний обсяг iнвестицiй та ринковi цши, що е необхiдною умовою для прийняття швестицшних ршень, не е доступ-
ною, достовiрною i в^дкритою для вах учaсникiв ш-вестицшних процесiв.
У сформованих умовах завданням держави за-галом i економiчноi влади зокрема повиннi стати заходи, спрямоваш на зняття обмежень на доступ до необх^дно! шформаци про ринок для вах учаснишв швестицшних процеав з використанням уах можли-вих джерел (зaсобiв масово! iнформaцГi, друкованих видань, реклами та шше), фiнaнсовaних державою, а також заходи aдмiнiстрaтивного впливу з боку держави за приховування подiбноi' шформаци.
При прийнятт iнвестицiйних ршень виршаль-не значення мае доступ до шсайдерсько! iнформaцГi.
Використання шсайдерсько! (або нерiвнодос-тупно!) шформаци е наЫдком нaявностi аси-метри в розподш iнформaцГ! про ринок мiж учасниками iнвестицiйних процесiв. Негативним фактором для iнвесторiв е можливкть iнсaйдерiв (осiб, якi в силу свого службового або iншого положення володготь внутрiшньою, закритою для громадськост iнформaцiею, i якi часто е представниками економiч-но! влади) здшснювати швестици й отримувати дохiд за рахунок шших учaсникiв iнвестицiйних процеав, як не володiють даною шформащею [2]. В Укрai'нi вимоги законодавства щодо заборони використання iнсaйдерськоi' шформаци в^дпов^ають мiжнaродним нормам, однак заходи в^пов^альносп порушникiв i методи виявлення порушень е невизначеними. Зокрема, недостатньо чиго визначено поняття шсай-дерська шформащя; в^дсутш прaвовi межi мiж рiвно-доступною та шсайдерською iнформaцiею; вимагае юридичного врегулювання питання ствв^ношення iнсaйдерськоi' шформаци з комерцшною таемницею пiдприемствa, визначення перелiку ведомостей, що належать до комерцiйно! таемнищ пiдприемствa. На прaктицi, iнформaцiя, що е формально загальнодос-тупною, реально е внутршньою iнформaцiею шдпри-емства, що, на наш погляд, потребуе державних захо-дiв з введення даних питань у правове поле, а саме -чггкого юридичного визначення перелшу ведомостей, що становлять комерцшну таемницю, у тому чи^ й на ринку цiнних пaперiв, що в даний час знаходиться за рамками правового поля.
На наш погляд, кнуюча в укра!нськш економiцi система забезпечення учасниюв iнвестицiйних про-цесiв iнформaцiею про ринок орiентовaнa на профе-сшних учaсникiв iнвестицiйних процесiв (наприклад, плата за доступ до шформаци): держави, шдприемств, банив та шших фшансових шститупв, iноземних ш-весторiв, а отже, населення, як учасник швестицшних
процесш, не може повною мiрою скористатися подь бною iнформaцiею про ринок, що е порушенням. Вод-ночас очевидно, що сам ринок не здатний самостшно виршити проблему шформацшного забезпечення, тому оргaнiзaцiю цього процесу й оплату мае взяти на себе держава. Наприклад, надавати накопичеш даш вам учасникам ринку та засобам масово! шфор-маци, як уклали з урядом вiдповiдний договiр, тим самим забезпечуючи прозорiсть ринку та шдвищую-чи поiнформовaнiсть iнвесторiв [3].
Зниження порушень прав i утиску iнтересiв ш-весторiв у формi порушення контрaктiв стосу-еться вах учaсникiв iнвестицiйних процесiв: держави, представнишв економiчно! влади, дiючих шдприемств, бaнкiв i iнших фiнaнсових шститупв, населення та iноземних iнвесторiв. Несприятливими насл^ками порушення контрaктiв може стати руйну-вання договiрних економiчних в^дносин, формуван-ня специфiчно! форми корпоративно! етики на основi слабо розвинених контрактних в^дносин мiж еконо-мiчними агентами, що призведе до зниження швес-тицiйних процесiв у нацюнальнш економiцi Укра!ни. У зв'язку з цим в1д держави потрiбнa розробка комплексу зaходiв, спрямованих на посилення в^дповь дaльностi за порушення контрактних зобов'язань.
У даний час кошти, що видкяються з державного бюджету, розглядаються рецишентами ш-вестицiй як безповоротнi, особливо це стосуеться шдприемств, що знаходяться у власност держави. Тому необх^дно на державному рiвнi виробити про-цедури контролю за витрачанням наданих державних кредипв, у тому чи^ з контролю за цкьовим ви-користанням державних кошпв, i визначити заходи в1дпов^дальносй за порушення. Для Укра!ни також характерна i зворотна ситуащя, коли держава в особi деяких представнишв економiчно! влади е стороною зi зниженою вiдповiдaльнiстю за одержан швестици, зокрема перед iноземними швесторами. У цих умо-вах потрiбне вироблення комплексу зaходiв правового порядку, обов'язкових для виконання вама учас-никами iнвестицiйних процесiв.
Банки та iншi фiнaнсовi iнститути також стика-ються з проблемою порушення контракпв [4]. Заходи захисту в^д невиконання контрактних зобов'язань у формi лшв^но! застави не е надшними. На нашу думку, виршенням дано! проблеми могло б стати формування та розвиток ринку заставних, здатного знизити ризик кредиторiв i шдвищити можливостi учaсникiв iнвестицiйних процеав на отримання не-обхiдних грошових кошпв.
На наш погляд, найменш захищеною категорь ею учaсникiв швестицшних процесiв вiд порушення контрaктiв е населення, яке бере участь в швестицшних процесах як акцюнери i вкладники фшансових iнститутiв. Свкова практика виробила певнi законо-дaвчi заходи для захисту населення, як прямо забо-
роняють або дозволяють певш дц з участю дано! кате-гори iнвесторiв, наприклад заборона на самокотировку акцш або законодавче встановлення фiксовaного розмiру комки в1д фiнaнсово! операци та шше. Однак тaкi заходи потребують розвинено! судово! системи, а нaцiонaльнa економжа Укра!ни, яка пережила карди-нальну шституцшну трaнсформaцiю, що торкнулася i судово! системи, також знаходиться в переходному стaнi та далеко не завжди в^пов^дае розвитку нaцi-онально! економiки. Тому нaйвaжливiшим завданням держави на найближчий перюд повиннi стати заходи, спрямоваш на розвиток судочинства в УкраШ, пiд-вищення рiвня соцiaльно! вiдповiдaльностi учaсникiв iнвестицiйних процеав i вироблення способiв контролю з урахуванням зaрубiжного досвiду.
1нституцшна трaнсформaцiя нaцiонaльно! еконо-мiки Укра!ни нерозривно пов'язана з процесом приватизаци та розвитком ринку цiнних папе-рiв, що дозволяе залучати додaтковi грошовi кошти iнвесторiв, що купують цшш папери корпорaцiй. На нашу думку, швестици в цiннi папери i функцiонувaн-ня ринку цшних пaперiв в Укрa!нi пов'язане з висо-кими трaнсaкцiйними витратами. Для посередника трансакцшш витрати на даному ринку дорiвнюють спреду, або рiзницi мiж передбачуваними цiнaми на кушвлю та на продаж цiнного паперу, а для швестора з боку витрати бкьше на величину витрат на шфор-мaцiю про емиента, отримання виписки з реестру aкцiонерiв, реестрaцiю угоди i величину податку на операцш з цiнними паперами. Отже, чим вище спред, тим нижче лкв^днкть цшного папера, а значить, бкьше витрати на здшснення угоди з боку iнвесторa. На думку експерпв, розумний спред, що не знижуе лкв^дносп цiнних пaперiв, становить 1^2%, а для невеликих емкш - 5%, осюльки в нього входить премiя за низьку лшв^днкть, яку отримуе посередник. У даний час в УкраШ щ показники на порядок вище, що означае необгрунтоване збкьшення трансакцшних витрат для iнвесторiв.
Висош трaнсaкцiйнi витрати на ринку цшних пaперiв в Укрa!нi виникають за таких витрат, яш мож-на розподкити по групах:
^ витрати на регулювання (отримання лщен-зи на право професiйно! дiяльностi на ринку цiнних пaперiв; складання платного кпиту на отримання квaлiфiкaцiйних атестапв; сплата податку за реестрaцiю проспекту емки); + витрати, пов'язaнi з отриманням доступу до ринку (одноразовий внесок за право стати учасником бiржово! торгiвлi; сплата поточ-них внесшв; плaтежi за використання технiч-них зaсобiв; плaтежi за використання кaнaлiв зв'язку);
^ витрати, пов'язaнi зi здшсненням i реестра-цiею угод (комкшш плaтежi бiржi; плата за реестрацш переходу прав влaсностi та вне-
сення змш до реестру акцюнерш; податки на здшснення операцiй з щнними паперами).
Аналiз трансакцiйних витрат показав, що в на-цiональнiй економщ Укра'М спостерiгаються високi витрати створення i здiйснення iнвестицiй, тому ри-нок цiнних паперiв доступний повною мiрою тiльки великим iнвесторам [5; 10].
В умовах, що склалися, в^д держави в особi регу-люючих органiв (тобто, економiчноi влади) потрiбне вироблення комплексу заходiв, спрямованих на зни-ження витрат, що призводять до зростання трансак-цшних витрат, зокрема зниження ставок податшв i скорочення розмiру платежiв, можливе скасування низки платежiв, наприклад за шпит на отримання квалiфiкацiйного атестата тощо. Державi, в особi судових i регулюючих органiв, необхiдно посилити роботу по застосуванню розроблених i прийнятих норм i економiчних правил щодо захисту iнвесторiв, пiдвищити контроль по захисту прав iнвесторiв на фшансовому та фондовому ринках Украши, числен-них державних структур, контролюючих роботу на фiнансовому ринку.
На наш погляд, у даний час можна в^значити виключно формальну наявшсть гарантш захисту прав iнвесторiв, а застосування 1х на практицi не е масовим, носить винятковий характер i пов'язане з високими судовими витратами.
Така ситуащя створюе несприятливе шститу-цшне iнвестицiйне середовище, не сприяе зростанню швестицш i негативно в^дбиваеться на вс1х суб'ектах швестицшних процесiв, оск1льки збiльшуе трансак-цшш витрати при iнвестуваннi. Тому необх^дна активна участь держави не ткьки у виробленнi регулюючих заходiв, але i в контролi за iх дотриманням.
На нашу думку, вдосконалення механiзмiв захисту прав власносп, як застави активiзащi швес-тицiйних процесiв у нащональнш економiцi Украши, мае вiдбуватися за такими ключовими напрямками: + подальше вдосконалення законодавчо'1 бази з метою припинення фшансових чи оргашза-цшних схем, що легально забезпечують переваги певних груп (груп спещальних економiч-них iнтересiв) при здшсненш iнвестицiй, якi полягають у лобгованш власних iнтересiв або iнтересiв защкавлено'1 групи iнвесторiв); об-меження на доступ до шформаци про об'ект швестування та незаконне манiпулювання голосами акцiонерiв тощо. Адже в даний час законодавство в швестицшнш сферi захищае переважно iнтереси iнсайдерiв, вищого менеджменту, а також державних оргашв еконо-мiчноi влади й управлшня, що порушуе штер-еси шших учасникiв iнвестицiйних процесiв i знижуе !х iнвестицiйну активнiсть; + подальше вдосконалення судово'1 системи краши, спрямоване на захист дрiбних швес-
торiв. Наявна судова система в даний час не здатна повною мiрою захистити 1хш iнтереси, зокрема дрiбних акцiонерiв i вкладникiв фшансових шститупв, а !х судовi позови по захисту сво1х прав не приводять до переваг порiвняно з неiнвесторами, що звернулися до суду; + розробка державних заходiв щодо тдвищен-ня iнформованостi iнвесторiв про сво'1 мож-ливостi, швестицшш ризики, перспективи iнвестування коштiв у той чи шший ринковий сегмент, Державно'1 програми з пiдвищення професшно! освiти iнвесторiв. У довгостро-ковш перспективi - заходи щодо захисту ш-весторiв повиннi бути змщеш з державного на iндивiдуальний рiвень; ^ державна полiтика у сферi захисту прав влас-ностi у свош основi мае бути спрямована на формування лкв^дного ринку у краМ, що дозволить створити умови для альтернатив-ностi вкладень, а прозоркть подiбного ринку буде базисом рацюнальносп рiшень iнвесто-рiв. У цьому випадку ми зможемо сформувати умови для розумного поеднання доходу i ри-зику вкладень, тобто полшшити стан шститу-цiйного швестицшного середовища в Украiнi, а значить, i умови протiкання iнвестицiйних процеав.
Серйозною проблемою, що негативно впли-вае на iнституцiйне iнвестицiйне середовище в Укра'М, е високi адмШстративш бар'ери, з якими неминуче стикаються швестори. Адмiнiстра-тивнi бар'ери являють собою встановлеш рiшення-ми державних оргашв правила, дотримання яких е обов'язковою умовою ведення певного виду дiяль-носп на ринку, i при цьому вводять платежi за про-ходження бюрократичних прощедур, що не завжди надходять до бюджету. В украшськш практицi вони виникають у таких випадках:
^ при отриманш доступу до ресурсiв i прав власностi на них, що називаються «витратами доступу» (реестращя шдприемства, реестра-цiя змiн у статуа пiдприемства, його статут-них документах, отримання права на оренду примщення, доступ до кредипв та ш.); ^ при отриманнi права на здiйснення господар-сько! дiяльностi, так зваш витрати «продо-вження дiяльностi в межах закону» (лiцензу-вання дiяльностi, реестрацiя товарiв, сертифi-кацiя товарiв i послуг i т. п.); + при поточному здiйсненнi господарсько'1 дi-яльностi (санкц11 за порушення встановле-них правил, узгодження прийнятих рiшень з контролюючими оргашзащями, отримання рiзних пiльг).
Негативними насл^дками iснування адмiнiстра-тивних бар'ерiв для iнвесторiв е неефективне вико-
ристання ресурсш, зростання трaнсaкцiйних витрат при реaлiзaцíi iнвестицiйних проектiв, оск1льки ш-вестори змушенi оплачувати вaртiсть ресурсу, а не право користування ресурсом, що призводять до труднощiв використання шших, бiльш ефективних методiв державного регулювання [6]. Таким чином, основний тиск на iнвесторiв чинять не податки, а бю-рократичш процедури, санкцюноваш економiчною владою, що змушуе iнвесторiв нести трaнсaкцiйнi ви-трати, так звану «цшу позaлегaльностi», що поляга-ють у сплaтi незаконних плaтежiв (хaбaрiв).
Для iнвесторiв, якi змушеш стикатися з подд-бним рiзновидом трaнсaкцiйних витрат у нацюналь-нш економiцi Укра!ни, це означае в^мову вiд швес-тицiй у наукомштк та кaпiтaломiсткi гaлузi виробни-цтва, осшльки подiбнi aдмiнiстрaтивнi бар'ери при-зводять до зростання процентно! ставки за кредитами, слабко! захищеност прав влaсностi, небезпеки порушення дкових зобов'язань за контрактами, в^д-акають вiд учaстi в iнвестицiйних процесах дрiбних iнвесторiв, тобто, негативним чином позначаються на шституцшному iнвестицiйному середовищi [7; 9].
ВИСНОВКИ
На нашу думку, для зниження зайвих адмШ-стративних бaр'ерiв у нaцiонaльнiй економщ Укра!ни може бути запропонований такий комплекс зaходiв, сaнкцiоновaних державою:
+ дерегулювання економiчноi влади, що перед-бачае пiдвищення рiвня економiчно! свободи iнвесторiв i скорочення зайвих адмшктратив-них функцiй держави та полягае у виробленш конкретних економiчних правил (у виглядi за-конопроектiв), регулюючих швестицшш про-цеси;
+ перемiщення акценпв з контролю нaявностi та правильност оформлення документiв за поточною швестицшною дiяльнiстю швесто-рiв на контроль само! дiяльностi та реально! поведшки iнвесторiв на ринку; + створення мехaнiзмiв вiдповiдaльностi (ад-мiнiстрaтивно! та економiчноi) iнвесторiв не т1льки перед державою, але, перш за все, перед шшими учасниками швестицшних про-цесiв: aкцiонерaми i вкладниками фшансових iнститутiв;
+ посилення вкповкальносп iнвесторiв мае супроводжуватися i посиленням в^дпов^аль-ностi держави за порушення прав суб'екпв iнвестицiйних процесiв у ходi виконання до-звiльних i контролюючих функцiй. Державний контроль мае бути спрямований на захист ш-тереав усiх учaсникiв iнвестицiйних процеав i доповнювати ринковi мехaнiзми забезпечення прав iнвесторiв, а не дублювати !х; + максимальне скорочення адмШстративних бaр'ерiв i зaмiнa !х шшими способами регулю-
вання швестицшних процеав впираеться в не-обхiднiсть державного реформування судово! системи як основного способу виршення спо-рiв, що дозволило б налагодити мехашзм еко-номiчноï вОдпов^дальносп ринкових суб'ектiв з приватно!, а не державно'1 шщативи.
Запропонованi заходи, на наш погляд, дозволять
створити в УкраШ позитивне шституцшне ш-
вестицiйне середовище, що сприятиме активь заци iнвестицiйних процеав у нацюнальнш економь цi. Однак добитися виконання поставленого завдан-ня можливо лише за активно! участ представниюв економiчноï влади у виршенш ключових економiч-них питань, тому посилення ролi держави в економщ буде повшстю вiдповiдати потребам сучасного розвитку кра'ши. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Васильцiв Т. Г. Фiнансовi мехашзми та шструменти подолання дисбаланав соцiaльно-економiчного розвитку Укра!ни : монографiя. Львiв : Ло-Прес, 2016. 596 с.
2. Васша А. Ю. Iнститyцiйне забезпечення структурного реформування нацюнально! економiки : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.03. Тернопть, 2018. 392 с.
3. KÏ3ÏH Г. В. 1нвестицмно-шновацмне забезпечення економiчноï безпеки нацюнально! економiки : дис. ... канд. екон. наук. Львiв, 2018. 280 с.
4. Колосова В. П. Фшанси мiжнародних шституцм в Укра'У : монографiя. Ки!в : КНТЕУ, 2016. 504 с.
5. Костирко Р. О. Перспективи мiжнародноï фшан-сово! звтосл. Всник Нацонального ушверситету «nbBÎB-ська полiтехнiка». Cepin «Менеджмент та тдприемни-цтво в УкраШ: етапи становлення i проблеми розвитку». 2014. № 794. С. 181-187. URL: http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ ntb/25261/1/26-181-187.pdf
6. Макарюк О. В. ОбГрунтування управлшських ри шень в умовах неповно! визначеностi в ^^Mi менеджменту пiдприeмства : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04. Суми, 2008. 221 с.
7. Обушна Н. I. Державне регулювання прямих шо-земних швестицм в УкраМ Ки!в : ННЦ «1нститут аграрно! економш», 2012. 193 с.
8. Охримович М. М. Iнвестицiйна безпека Укра!ни: дiагностика стану та механiзми забезпечення : автореф. дис. ... канд. екон. наук. Львiв, 2018. 21 с.
9. CÏMKÏB Л. £. Регюнальна економiчна полiтика в умовах диспропорцмноси економiчного зростання : автореф. дис. ... д-ра екон. наук. 1вано-Франшськ, 2018. 37 с.
10. Тимошенко О. В. Економiчна безпека нацюнально! економш в умовах глобалiзацiï : монографiя. Ки!в : Наш Формат, 2016. 384 с.
REFERENCES
Kizin, H. V. "Investytsiino-innovatsiine zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky natsionalnoi ekonomiky" [Investmentinnovative provision of economic security of the national economy]: dys.... kand. ekon. nauk, 2018.
Kolosova, V. P. Finansy mizhnarodnykh instytutsii v Ukraini [Finances of international institutions in Ukraine]. Kyiv: KNTEU, 2016.
Kostyrko, R. O. "Perspektyvy mizhnarodnoi finansovoi zvitnosti" [Perspectives of International Financial Reporting]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Seriia «Menedzhment ta pidpryiemnytstvo v Ukraini: etapy stanovlennia i problemy rozvytku». 2014. http://ena.lp.edu.ua/ bitstream/ntb/25261/1/26-181-187.pdf
Makariuk, O. V. "Obgruntuvannia upravlinskykh rishen v umovakh nepovnoi vyznachenosti v systemi menedzhmentu pidpryiemstva" [Substantiation of managerial decisions in conditions of incomplete certainty in the system of enterprise management]: dys.... kand. ekon. nauk:08.00.04, 2008.
Obushna, N. I. Derzhavne rehuliuvannia priamykh ino-zemnykh investytsii v Ukraini [State regulation of foreign direct investment in Ukraine]. Kyiv: NNTs «Instytut ahrarnoi eko-nomiky», 2012.
Okhrymovych, M. M. "Investytsiina bezpeka Ukrainy: di-ahnostyka stanu ta mekhanizmy zabezpechennia" [Investment
security of Ukraine: diagnostics of the state and mechanisms of provision]: avtoref. dys.... kand. ekon. nauk, 2018.
Simkiv, L. Ye. "Rehionalna ekonomichna polityka v umovakh dysproportsiinosti ekonomichnoho zrostannia" [Regional economic policy in the conditions of disproportionate economic growth]: avtoref. dys.... d-raekon. nauk, 2018.
Tymoshenko, O. V. Ekonomichna bezpeka natsionalnoi ekonomiky v umovakh hlobalizatsii [Economic security of the national economy in the conditions of globalization]. Kyiv: Nash Format, 2016.
Vasina, A. Yu. "Instytutsiine zabezpechennia strukturno-ho reformuvannia natsionalnoi ekonomiky" [Institutional support for structural reform of the national economy]: dys.... d-ra ekon. nauk : 08.00.03, 2018.
Vasyltsiv, T. H. Finansovi mekhanizmy ta instrumenty po-dolannia dysbalansiv sotsialno-ekonomichnoho rozvytku Ukrainy [Financial mechanisms and instruments for overcoming the imbalances of socio-economic development of Ukraine]. Lviv: Liha-Pres, 2016.
<
Si
u
60 BI3HECIHQOPM № 6 '2019
www.business-inform.net
