CC BY
5
УДК [330.322:330.34]:336 (477)
ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦ1Я ЯК КАТАЛ1ЗАТОР АКТИВ1ЗАЦ111НВЕСТИЦ1ЙНИХ ПЛАТФОРМ У СИСТЕМ!
ТРАНСКОРДОННО11НТЕГРАЦ11
© 2016 КАРП1НСЬКИЙ Б. А., МАКСИМ1В Д. Я., КАРП1НСЬКА О. Б., ГАСЮК Р. В.
УДК [330.322:330.341:336 (477)
Каршнський Б. А., MaK^MiB Д. Я., KapniHCbKa О. Б., Гасюк Р. В. Децентралiзацiя як KaTani3aTop активiзацíí iнвестицiйних
платформ у системi транскордонноТ iнтеграцГí
Метою cmammi е обгрунтування магстральноiponi децентрал1зацн (ф!нансово'1, пол1тично'1, адм1И1стративно1) та децентрал!зац1йних процеав у акти-в1зацИ становлення iнвеcmицiйних платформ. Обфунтовано значення та визначено роль i мсце iнвеcmицiйних платформ у фiнанcoвo-екoнoмiчнiй системiдержави в сучаснихумовах iнmегpацiйнoiтрансформацИтаглобал'вациpинкiв. Впершесинтезовано iсистематизовано положення можливостей i переваг формування iнвеcmицiйних платформ у межах транскордонноiштеграцИУкрани з ншими державами за умов деценmpалiзацii. Побудовано комп-лексну структурно-економ/'чну модель функцонування iнвеcmицiйнoi платформи, яка дае мoжливicmь видiлиmи i осмислити переваги i'i функцонально-екoнoмiчнoi структури в межах мiждеpжавнoi' (транскордонноi) iнmегpацi'i в кoнmекcmi деценmpалiзацiйних змiн. Окpiм того, дана модель дозволяе ви-д'лити oпmимальнi параметри формування iнвеcmицiйнoi платформи для економки Украни. Запропоновано pеалiзацiю двох iнвеcmицiйних платформ у найбiльш сприятливих для них pегioнах держави: перша (з центром у Львовi) створить доступ до найбльшого cвimoвoгo ринку moваpiв i послуг - ЕС; друга (з центром в Одеа) забезпечить скорочення трансак^йних витрат та актив/'зуе /нвестиц/йн/' процеси через морськ mopгiвельнi шляхи. Ключовi слова: деценmpалiзацiя, iнвеcmицiйна платформа, iнвеcmицiйне зростання, фнансово-податковий мехатзм iнвеcmицiйнoгo зростання, спе^аль-т (вiльнi) екoнoмiчнi зони, транскордонна нтегра^я. Рис.: 3. Табл.: 2. Б'бл.: 17.
Карп'шський Борис Андршович - кандидат екoнoмiчних наук, професор, зав'дувач кафедри економки та менеджменту, Льв'тський на^ональний ун/'верси-тет iм. I. Франка (вул. Ун'терситетська, 1, Львiв, 79000, Украна) E-mail: [email protected]
Максим'в Дмитро Ярославович - астрант кафедри економки та менеджменту, Льв'тський нацюнальний ун'терситет iм. I. Франка (вул. Ун'терситетська, 1, Львiв, 79000, Украна) E-mail: [email protected]
Картнська Олена Бориавна - кандидат юридичних наук, адвокат, Адвокатське об'еднання «Карпнська i партнери» (вул. Вimoвcькoгo, 29, Льв'!в, 79011, Украна) E-mail: [email protected]
Гасюк Руслана Володимир'вна - асп'рантка кафедри екoнoмiки та менеджменту, Льв'тський на^ональний унiвеpcиmеm iм. I. Франка (вул. Ун'терситетська, 1, Львiв, 79000, Украна) E-mail: [email protected]
УДК [330.322:330.341:336 (477) Карпинский Б. А., Максымив Д. Я., Карпинская Е. Б., Гасюк Р. В. Децентрализация как катализатор активизации инвестиционных платформ в системе трансграничной интеграции
Целью статьи является обоснование магистральной роли децентрализации (финансовой, политической, административной) и децентрализаци-онных процессов в активизации становления инвестиционных платформ. Обосновано значение, определены роль и место инвестиционных платформ в финансово-экономической системе государства в современных условиях интеграционной трансформации и глобализации рынков. Впервые синтезированы и систематизированы возможности и преимущества формирования инвестиционных платформ в рамках трансграничной интеграции Украины с другими государствами в условиях децентрализации. Построена комплексная структурно-экономическая модель функционирования инвестиционной платформы, которая дает возможность выделить и осмыслить преимущества ее функционально-экономической структуры в рамках межгосударственной (трансграничной) интеграции в контексте децентрализационных изменений. Кроме того, данная модель позволяет выделить оптимальные параметры формирования инвестиционной платформы для экономики Украины. Предложена реализация двух инвестиционных платформ в наиболее благоприятных для них регионах государства: первая (с центром во Львове) создаст доступ к наибольшему мировому рынку товаров и услуг - ЕС; вторая (с центром в Одессе) обеспечит сокращение трансакционных издержек и активизирует инвестиционные процессы через морские торговые пути. Ключевые слова: децентрализация, инвестиционная платформа, инвестиционный рост, финансово-налоговый механизм инвестиционного роста, специальные (свободные) экономические зоны, трансграничная интеграция. Рис.: 3. Табл.: 2. Библ.: 17.
Карпинский Борис Андреевич - кандидат экономических наук, профессор, заведующий кафедрой экономики и менеджмента, Львовский национальный университет им. И. Франко (ул. Университетская, 1, Львов, 79000, Украина) E-mail: [email protected]
Максымив Дмитрий Ярославович - аспирант кафедры экономики и менеджмента, Львовский национальный университет им. И. Франко (ул. Университетская, 1, Львов, 79000, Украина) E-mail: [email protected] Карпинская Елена Борисовна - кандидат юридических наук, адвокат, Адвокатское объединение «Карпинская и партнеры» (ул. Витовского, 29, Львов, 79011, Украина) E-mail: [email protected]
Гасюк Руслана Владимировна - аспирантка кафедры экономики и менеджмента, Львовский национальный университет им. И. Франко (ул. Университетская, 1, Львов, 79000, Украина) E-mail: [email protected]
О Q_
UDC [330.322:330.34]:336 (477) Karpinsky B. A., Maksymiv D. Ya., Karpinska O. B., Hasiuk R. V. Decentralization as a Catalyst for Vitalization of Investment Platforms in the System of Cross-Border Integration
The article is aimed at substantiation of the backbone role of decentralization (financial, political, administrative) and decentralized processes in the vitalization of the formation of investment platforms. The article substantiates significance, role and place of investment platforms in the financial-economic system of the State in the current conditions of integrative transformation and globalization of markets. Chances and benefits of forming investment platforms within the cross-border integration of Ukraine with other countries in the context of decentralization have been synthesized and systematized for the first time. A comprehensive structural economic model of functioning of an investment platform has been built, which provides an opportunity to allocate and reflect on the benefits of its o functional-economic structure in terms of the interstate (cross-border) integration in the context of decentralized changes. In addition, this model allows selecting the optimum settings for generating the investment platform for economy of Ukraine. Implementation of two investment platforms in the most favourable regions of the State has been proposed: the first (center in Lviv) will create access to the largest global market for goods and services - the EU; the second (center in Odessa) will provide reducing transaction costs and vitalization of investment processes through maritime trade routes.
Keywords: decentralization, investment platform, investment growth, financial and tax mechanism for investment growth, special (free) economic zones, cross-border integration. Fig.: 3. Tabl.: 2. Bibl.: 17.
Karpinsky Borys A. - PhD (Economics), Professor, Head of the Department of Economics and Management, Ivan Franko National University of Lviv (1 Universytetska Str., Lviv, 79000, Ukraine) E-mail: [email protected] Maksymiv Dmytro Ya. - Postgraduate Student, Department of Economics and ^^ Management, Ivan Franko National University of Lviv (1 Universytetska Str., Lviv, 79000, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Karpinska Olena B. - PhD (Laws), Attorney, Attorneys' Association «Karpinskaya and Partners» (29 Vitovskoho Str., Lviv, 79011, Ukraine) E-mail: [email protected]
Hasiuk Ruslana V. - Postgraduate Student, Department of Economics and Management, Ivan Franko National University of Lviv (1 Universytetska Str., Lviv, 79000, Ukraine) E-mail: [email protected]
CO
£
О
Структурно-трансформацшнг процеси в економгцг Украши, а також потреба в динамiчному рефор-муваннг економгчно'! системи потребують пошу-ку та реалгзаци нових методiв i пiдходiв до технологiй управлгння фiнансово-економiчним (зокрема, гнвести-цiйним) простором, з урахуванням особливостей проя-ву зовнгшнгх впливiв (зокрема, транскордонно'1 гнтегра-цг1 мiж державами). Спгльно з останнгм, i заходiв щодо нарощування фгнансово'! (гнвестицшно!) спроможностг як адмгнгстративно-територгальних одиниць, так i окре-мих господарюючих суб'ектгв, через використання неза-дгяних резервгв чи оптимгзаци '1хнього задгювання в еко-номгчнш системг за умови проведення децентралгзаци (фгнансово!, полгтично!, адмшгстративно!).
Прийнято, що децентралгзацгя може стати одним з найпрогресивнгших гнструментгв впливу на активгза-цгю економгчних процесгв (зокрема гнвестицшних). Так, на беззаперечну ефективнгсть та необхгднгсть децентралгзаци та децентралгзацгйних процесгв в економгчному (зокрема, гнвестицгйному) зростаннг вказують численнг науковг дослгдження зарубгжних та вгтчизняних науков-цгв: George W. H., Mehmet S. T. [16], Власюк О. С. [2], Та-рангул Л. Л., Коляда Т. А. [11], Фурдичко Л. 6. [14], Ге-ець В. М. [17] та гншг.
Метою статтг е обгрунтування маггстрально'! ролг децентралгзаци (фгнансово!, полгтично!, адмгнгстра-тивно'1) та децентралгзацгйних процесгв у активгзацг! становлення гнвестицгйних платформ як каталгзаторгв г зародкгв гнвестицгйного й економгчного зростання в умовах транскордонно'1 гнтеграци.
Децентралгзацгя - це складний та витратний про-цес для економгчно! системи держави. Проте подаль-ший ефект вгд цглеспрямованих децентралгзацгйних змгн у рази перевищуе витрати на саму децентралгзацгю, оскгльки вона здатна виргшувати проблемнг питання функцгонування економгчно1 системи та згладжувати негативнг аспекти [2-4; 7; 10; 15-17] (вони можуть до-датково пгдсилюватися за рахунок прояву явища негативно'! синерггчностг [6-9]) вгд прийняття суперечливих управлгнських ргшень державними гнституцгями. За-уважимо, що увага до зазначеного вище дозволяе в рази скорочувати обсяги неефективного використання бю-джетних коштгв, активно задгюючи методи програмно-цгльового управлгння.
Загалом, укра!нськгй бюджетнгй системг традицгй-но властива висока централгзацгя бюджетних ресурсгв, адже понад три чвертг доходгв та 60% видаткгв зведено-го бюджету зосереджено в державному бюджетг. Така тенденцгя зберггаеться протягом усгх рокгв незалежно-стг Укра'1ни [11, с. 33]. Однак в останнг роки (зокрема, у 2011-2013 рр.) ргвень бюджетно'1 централгзацг! посту-пово зменшувався: гз 78,3% до 76,2% г, вгдповгдно, ргвень децентралгзаци бюджетних ресурсгв збгльшувався з 21,7% до 22,2%. У 2014 р. вгдбулося незначне збгльшення цге! частки в доходах зведеного бюджету - 77,8%, при цьому вгдбулося зменшення частки мгсцевих бюджетгв у доходах зведеного бюджету - 22,2% [14, с. 41].
Уже у 2015 р. частка власних ресурсгв у структург мгсцевих бюджетгв збгльшилася на 30%, а завдяки новгй системг бюджетного виргвнювання 10,2% мгсцевих бю-
джетгв стали повшстю збалансованими. Також зросла кiлькiсть мiсцевих бюджетiв-донорiв: якщо у 2014 р. '1х частка складала 3,7%, то у 2015 р. - 15,2%. За даними Мь шстерства фiнансiв Украши, доходи мiсцевих бюджетiв без урахування трансферов у 2015 р. зросли до 120,5 млрд грн, що на 19,4 млрд грн, або на 19,1% бкьше вц-повцного показника 2014 р. Надходження з урахуванням мiжбюджетних трансфертiв склали 294,4 млрд грн, що на 40% бкьше показника 2014 р. Шдкреслимо, що децентралiзацiя забезпечила збкьшення джерел фор-мування доходно! бази мкцевих бюджетiв, насамперед, за рахунок передачi 1м окремих доходiв з державного бюджету: 100% плати за надання адмшстративних по-слуг, 100% державного мита, 10% податку на прибуток шдприемств приватного сектора економжи, а також до мкцевих бюджейв зараховано 80% екологiчного податку (ранше - 35%) [1].
О^м того, вiдбулося нарощування iнвестицiйних ресурйв мiсцевих бюджетiв. Так, поряд зi збкьшенням обсягу капiтальних видаткiв мкцевих бюджетiв, ваго-мим чинником забезпечення розвитку е кошти Державного фонду регюнального розвитку (ДФРР), яю спрямо-вуються на виконання швестицшних програм i проектiв регiонального розвитку (у тому чи^ проектiв сшвро-бiтництва та добровкьного об'еднання територiальних громад), що мають на мет розвиток регiонiв, форму-вання шфраструктури iндустрiальних та iнновацiйних паркiв. Зокрема, у 2015 р. ДФРР було профшансовано 876 проекпв (з яких 532 було завершено), а загальний обсяг профiнансованих коштiв склав 2,4 млрд грн. Най-бкьше кошпв ДФРР у 2015 р. отримали: Дншропетров-ська область (169,4 млн грн, або 7,1% загального обсягу), м. Ки'1в (154,2 млн грн, або 6,5 %), Донецька (141,3 млн грн, або 5,9%), Харювська (133,0 млн грн, або 5,6%), Львiвська (127,4 млн грн, або 5,4%), Вшницька (127,0 млн грн, або 5,3%), 1вано-Франювська (125,3 млн грн, або 5,3%), Луганська (20,5 млн грн, або 0,9%) област! Уже у 2016 р. на реалiзацiю проекпв регюнального розвитку передбачено кошпв у сумi 3,0 млрд грн [1; 10; 11; 14].
Пцкреслимо, що нова система вирiвнювання дае змогу залишити бкьшу частину кошпв на мю-цях, а органи мюцевого самоврядування ста-ють менш залежними при прийняттi управлшських рЬ-шень. Проте необхiдно враховувати, що за проведення бюджетно'1 децентралiзацil ризик недоотримання цих коштiв мюцевими бюджетами зумовлюватиме розба-лансування бюджепв та знизить ефективнiсть надання суспкьних послуг, якi фiнансуються з мюцевих бюдже-тiв [1]. Прогнозуючи показники Державного бюджету Украши на 2016 р., Мшстерство фшанйв Укра'1ни, шляхом аналiзу i проведених розрахунюв, видкило обсяг фiнансових ресурсiв мюцевих бюджетiв: '1хня величина мае становити 325,7 млрд грн, що на 42,9 млрд грн, або на 17,7%, бкьше 2015 р. При цьому прогнозований обсяг доходiв мюцевих бюджепв (з урахуванням реверсно'1 до-тацй) мае становити 118,3 млрд грн, що на 17,4 млрд грн, або на 17,3%, бкьше прогнозних показниюв 2015 р. [14, с. 40]. Зокрема, за рахунок децентралiзацil у мют Чер-воноград Львiвськоl областi надходження до мкького
бюджету за 1 пiврiччя 2016 р. склали 222,3 млн грн, а це на 38% бкьше порiвняно з аналог1чним перiодом 2015 р. В1дчутне збкьшення фiнансових ресурсiв дозволило громадi даного мiста провести ремонт дори i тротуарiв, покращити осв1тлення вулиць, здiйснити додатковi заходи з енергомодершзаци та розвитку iнфраструктури.
Виходячи з вищенаведеного, нижче розглянуто ок-ремi активiзацiйнi шструменти впливу на еко-номiчнi процеси в УкраМ при продовженнi реал1-зацп децентралiзацiйних заходiв адмМстративно-тери-торiальних одиниць у межах транскордонно! штеграци.
Зазначимо, що економiчний розвиток територи, держави залежить в1д здатностi ф1нансово-економ1чно! системи виявляти, реагувати та перетворювати потен-цшш незадiянi ресурси в реальнi Фонтов! (швестицш-н1) ресурси через певний мехашзм трансформаци [12]. У сучаснш економ1чн1й теори багатьма науковцями видкяеться такий новац1йний ф1нансово-економ1чний 1нструмент, як швестицшт платформи (1П), який 1 повинен ставати основою цього мехашзму за проведення заход1в програмно-цкьового управл1ння в штересах соц1ально-економ1чного розвитку територи.
Поняття швестицшно! платформи в економ1чнш л1тератур1 е досить розмитим 1 перебувае на стад!! свого становлення. 1нвестицшна платформа - як новацшне поняття в економ1ц1 - почало використовуватись еко-ном1стами зовс1м недавно. В основному науковцями ра-н1ше використовувалося таке поняття, як «технолопчна платформа», п1д якою розушеться створення певного економ1чного середовища, яке повинно актив1зувати технолог1чн1 та економ1чш процеси в межах рег1ону (чи держави) завдяки штеграци м1ж наукою, б1знесом, державою, домогосподарствами та виробничими структурами. Виходячи з цього, швестицшна платформа - це сучасний синергетично-емерджентний 1 перспективний шструмент нарощування та реал1заци 1нвестиц1йного потенщалу територи, що здатний, об'еднавши в едине цке науку, б1знес, державу 1 населення з територ1аль-ним виробничим процесом, актив1зувати 'й сощально-економ1чний розвиток, виступаючи в рол1 катал1затора.
1нвестиц1йн1 платформи (вони е значно шир-шим поняттям, шж спец1альн1 (вкьш) економ1чн1 зони (СВЕЗ), осккьки СВЕЗ сам1 стають !хшм окремим струк-турним елементом)) можуть утворюватися суб'ектами 1нвестиц1йного ринку в будь-якш комбшаци. Практично, з боку б1знесу складовими даних платформ можуть виступати як страхов! компани, так 1 банки, фшансово-швестицшш фонди чи 1нш1 1нституц1йн1 швестори. Водночас, з боку держави ними можуть бути як окрем1 державш п1дприемства, так 1 галуз1 нацюнально! еконо-м1ки. Означене може стосуватись 1 науки, за умови, що швестицшна платформа (1П) об'еднуе окрем1 науков1 чи науково-досл1дн1 шституци р1зних форм власност1. На думку автор1в, приватн1 домогосподарства, як багаточи-сельш 1нвестори нацюнально! економ1ки, повинн1 бути включен! в такий фшансово-швестицшний прост1р. Ре-ал1зац1я даних платформ об'ективно вимагае розробки 1 впровадження законодавчо-нормативно! бази з !хнього формування та функцюнування. За своею стратег1чною
основою 1П е перспективним фiнансово-економiчним шструментом впливу на нацiональну економжу i тран-скордонну iнтеграцiю через властиву im прогресивно-фyнкцiональнy внyтрiшню структуру.
1нвестицшна платформа, своею чергою, е субмеха-нiзмом (складовим елементом) фшансово-податкового механiзмy iнвестицiйного зростання (ФПМ1З) [13]. Роль ФПМ1З у прискореннi децентралiзацiйних процесiв та досягненнi стiйкого рiвня децентралшаци е надзви-чайно важливим у ниншнк умовах, осккьки ФПМ1З служитиме прогресивним елементом впливу на на-рощування можливостей фшансово! системи Укра!ни. Ключовим завданням задiювання ФПМ1З е встанов-лення найбкьш прозорих, привабливих i простих правил «гри»; узгоджено'1 взаемоди та фyнкцiонyвання для всгх сyб'ектiв швестицшно! iнфрастрyктyри в рамках децентралiзацiйноl полiтики держави, з метою створення найвипднших умов для вггчизняних i мiжнародних швестицшних капiталiв. Об'ективно, що зазначене буде додатково впливати на конкyрентоспроможнiсть нацюнально! економ^ i в системi активiзацi! залучення iнвестицiйних коштiв [5, с. 31-33; 10; 11].
На думку авторiв, в УкраМ в найближчому пе-рюдъ виходячи з аналiзy сучасних фшансово-економiчних реалш, доцкьно перейти до формування двох швестицшних платформ на рiвнi регю-нiв вторинного територiального подку з вiдповiдним трансрегiональним (територiальним) коридором мiж ними (рис. 1), а саме: перша (захцна) - на сухопутному кордон з 6С (з центром у Львовi, яка включатиме Iвано-Франкiвськy, Закарпатську, Львiвськy, Волинську, Рiвненськy та Тернопкьську областi), осккьки це най-бкьший свiтовий ринок товарiв та послуг; друга (шв-денна) - на морському кордош (з центром в Одеа, яка охоплюватиме Одеську, Микола!вську, Херсонську, Ki-ровоградську, Днiпропетровськy, Запорiзькy областi), осюльки вихц до моря вiдкривае вцчутш фшансово-економiчнi перспективи. Наукову частину означених проектiв створення 1П доцкьно проводити через Захк-ний та Швденний наyковi центри НАН i МОН Укра!ни, якi володiють належним досвiдом у проведеннi штегра-цшних заходiв у системi наука-виробництво на регю-нальному рiвнi. Автори також не виключають формування аналопчного типу 1П на схiдномy та швшчному напрямах держави. Пiдкреслимо, що запропонований шструмент впливу на активiзацiю транскордонно! штеграци в рамках проведення децентралiзацiйно! полiтики iз використанням можливостей фшансово-податкового мехашзму швестицшного зростання, обумовить сис-темнi фiнансово-економiчнi зрушення лише за умови цкеспрямовано! уваги регюнальних i державних шсти-туцш до формування 1П.
Стрyктyрно-економiчнy схему функцюнування 1П у межах транскордонно! штеграци за умов проведення по-дальших децентралiзацiйних процесiв подано на рис. 2.
На рис. 2 наочно наведено розумшня щодо систе-матизування та подання загально! функцюнально-еко-номГчно! структури 1П у рамках мiждержавноl (транскордонно!) iнтеграцi!, а також видкено ключовГ еле-
Рис. 1. Перспективы територп УкраТни щодо формування iнвестицiйних платформ у рамках транскордонноТ iнтеграцii'
за децентралiзацiТ
Джерело: авторська розробка.
О
О о_
о
ш т
<
2 ш
Зона транскордонноУ '¡нтеграци
Рис. 2. Структурно-економiчна схема функцiонування iнвестицiйноi' платформи в межах транскордонноТ штеграци Джерело: авторська розробка.
менти впливу, взаемозвязку та взаемоди 1нвестиц1ино1 платформи з виробничим середовищем та 1нвесторами, через адвекщею 1нвестиц1Иних ресурйв.
Комплексна структурно-економ1чна модель функ-ц1онування 1П за розширено'1 децентрал1зацГ1 в систем1 транскордонно'1 штеграци за даних умов наведено на рис. 3. Пропонована модель функцюнування тако'1 платформи дозволяе видкити сутн1сть та важлив1сть 1хньо-го формування 1 задшвання для економжи Украши.
1нвестиц1Ина платформа в межах ефективно'1 де-централ1зац1Ино'1 пол1тики створюватиме: наИб1льш
сприятлив1 И спрощен1 умови забезпечення штеграци м1ж вс1ма суб'ектами економ1чного сп1вроб1тництва в систем1, що забезпечуватиме актив1зац1ю 1нвестиц1Иних процейв, подальше нарощування фшансово-швести-ц1Иних ресурйв 1 зростання фшансово-економ1чно! спроможност1 держави, здшснюючи позитивниИ вплив на розширення фшансово-швестицшного (податково-го) потенц1алу, а також забезпечуючи перех1д на сучасну прогресивно-синергетичну та швестицшно-шновацшну модель функц1онування економжи в межах транскордонно'1 штеграци.
I
ф ср
ь
Ф1НАНС0В0-П0ДАТК0ВИЙ МЕХАН13М 1НВЕСТИЦ1ЙН0Г0 3Р0СТАННЯ
Трудов1 ресурси (зокрема, осв1тш/науков0
Нацюнальш природы ресурси (виробничО
В1тчизняш каштали (зокрема, фшансовО
12
РЕСУРСНА СКЛАД0ВА
□□С
<
с
I I
0
'О
1
и I
с А
I
0
'О
а §
>з з
1
Венчурш пщпри€мства
Науково-доспщш ¡нститути
и
и ЕЕ
I__
ан нт
ё *
е р
к
Спещальш (вшьш) економ1чш зони
1ндустр^льш парки Технополки
Технопарки Зони втьно! торг¡вл¡
Oфшорн¡ зони Б¡знес-¡нкубатори
Суб'€кти ¡нвестування
Суб'€кти сприяння ¡нвестуванню
1НВЕСТИЦ1ЙНА ПЛАТФ0РМА
га
¡2
га а 1-х
01 ^
01
О
О
Ф1НАНС0В0-ЕК0Н0М1ЧНЕ 3Р0СТАННЯ
Рис. 3. Комплексна структурно-економiчна модель функцюнування iнвестицiйноi' платформи в умовах децентралiзацм Джерело: авторська розробка.
Показникову база оц1нювання ефективност1 функцюнування 1П подано в табл. 1.
Тобто дана таблиця видкяе ключов1 показники ефективност1 функц1онування 1П, за якими можна буде контролювати, впливати 1 коригувати економ1чними методами та шструментами п1двищення результатив-ност1 11 функц1онування. У табл. 2 видкено в1рог1дн1 позитивн1 та негативш сторони в1д реал1зацП 1П в Укра!-н1 в сучасних умовах децентрал1зацшних зм1н 1 реал1ях фшансово-економ1чного стану держави.
Виходячи з вищезазначеного, п1дкреслимо, що де-централ1зац1я в1дчутно посилюе позитивн1 та неИтрал1зуе негативш сторони реал1зацГ1 1П, актив1зуючи тим самим нарощування ф1нансово-1нвестиц1Иних ресурйв у систе-м1 ФПМ1З. Окр1м того, транскордонна штеграцш у рамках 1П сприятиме залученню нових технологш за ниж-чими (в1д ринкових) ц1нами та забезпечить нарощування спроможност до значного розширення ринку л1зингу в УкраМ, що е додатковим позитивним фактором в умовах загрозливого зносу основних фонд1в у вах секторах нацюнально! економ1ки (за даними Державно! служби статистики Украши, знос фонд1в перевищуе 83%).
О ш т
<
О ш
Таблиця 1
Показникова база оцшювання ефективност функцiонування iнвестицiйних платформ
Показники, за якими обчислюватиметься ефективнiсть функцiонування «швестицшноТ платформи» за децентралiзацii' (фiнансовоi', полiтичноi', адмiнiстративноi')
Кiлькiсть реалiзованих проектiв (зокрема Б1аг1 Ур], шт.
Дохiднiсть реалiзованих проектiв (зокрема Б1аг1 Ур], млн дол. США
Загальна сума податкових вщрахувань до державного бюджету з 1П, млн дол. США
Прирiст податкових надходжень до державного бюджету з 1П, млн дол. США
Загальна кшьюсть новостворених робочих мкць за реалiзацií 1П, тис оаб
Обсяг iнвестицiй iноземних/вiтчизняних iнвесторiв у загальнш капiталiзацií 1П, млн дол. США
Кшьюсть суб'£ктiв iнвестування, що безпосередньо беруть участь у функцюнуванш 1П, тис осiб
Частка ВВП, що продуку£ 1П, млн дол. США
Джерело: авторська розробка.
Таблиця 2
Позитивш та негативнi сторони реалiзацii iнвестицiйних платформ у реалiях фiнансово-економiчного стану Укра'ни
№ Позитивж сторони реалiзацii' 1П Негативш сторони реалiзацГ'' 1П Способи усунення негативних чиннимв
1 Приш фшансовочнвестицшних ресурав Знaчнi почaтковi витрати з держбюджету на фор-мування та реaлiзaцiю 1П Змiцнення нацюнальноТ грошово' одиницi - гривы
2 Створення нових робочих мiсць Вiрогiдне зростання цiн на певнi групи товaрiв та послуг Неухильне дотримання норм i припиав права
3 Розширення виробничих можливостей Створення умов для банкрутства ряду некон-курентоспроможних пщпри£мств Перехiд на електронн системи прийняття упрaвлiнських рiшень - для усунення проявiв корупцп
4 Посилення рiвня технолопчно-виробничого процесу Посилення вщповщальност для фiнaнсово-кредитних структур, що залучають кошти населення держави
5 Пiдвищення заробггно''' плати Обмежити рiзновекторнiсть полiтичних рiшень при змiнi керiвних посад у держaвi
6 Зростання валового внутршнього та регiонaльного продук^в Усунути можливiсть змiни за-конодавства в швестицшному напрямку при змiнi влади
7 Нарощування податкових надходжень у бюджети рiзних рiвнiв
8 Покращення рiвня енергетично' незaлежностi та соцiaльно-економiчних стaндaртiв
9 Ефектившше використання та економiя ресурсiв
10 Розширення фшансово-швестицмно' бази держави
11 Рiвень використання науково-техычного прогресу
12 Покращення якостi товaрiв i послуг
13 Зростання експорту та iмпорту
14 Посилення транскордонно' iнтегрaцií
15 Розширення шфраструктурних можливостей
16 Прискорення оновлення основних фондiв
17 Позитивний вплив на ефектившсть децентрaлiзaцГ''
18 Вирiшення iнших соцiaльно-економiчних проблем та негaрaздiв (зокрема, екологiя]
О
О о_
О ш т
<
2 ш
Джерело: авторська розробка.
ВИСНОВКИ
Потреба Укра!ни в значних швестицшних ресурсах для проведення структурних економiчних реформ, включаючи й децентралiзацiю, вимагае прийняття вГд уряду нестандартних, ефективних i випереджувальних рiшень Гз задiюванням новацiйно-прогресивних меха-нГзмГв впливу на економГчш процеси, беручи до уваги внутршньодержавну ситуацГю та тенденцГ! ресурсних змГн на свГтових фшансово-економГчних ринках. Ефек-тивна децентралГзацш виступае каталГзатором i опорою всГх економГчних процесГв, зокрема, процесу швести-цшного зростання, який активГзуватиметься через за-дшння новацГйних ГнструментГв впливу на економГчш процеси. Одним з таких ГнструментГв щодо прискорен-ня сощально-економГчного розвитку територГй стае формування швестицшних платформ у рамках тран-скордонно! штеграцй за проведення системних заходГв децентралшаци через програмно-цГльове управлГння.
Стратепчний курс на фГнансово-ГнвестицГйнГ, по-датковГ та структурнГ зрушення в УкраМ обумовлюе сприятливГ передумови для формування прогресивних ГнвестицГйних платформ. РеалГзацш програмних за-вдань даних платформ пролягае як через проведення розширено! й ефективно! децентралГзацГ!, так i побудо-ву довготермшових та взаемовигГдних транскордонних вГдносин. Водночас, громади мають вимагати вГд мкце-во! влади максимально! вГдкритостГ, прозоростГ та шд-звГтностГ у питанш ефективного використання коштГв з мГсцевого бюджету, якГ концентруються на мГсцях за проведення децентралГзацГйно! полГтики в штересах розвитку свое! транскордонно! територГ!.
Важливо також, щоб певна спрощешсть пГдходГв та популГстичнГ гасла не призвели до виникнен-ня надмГрно! децентралГзацГ! в державГ, яка може приховувати пГд собою ГдеологГчнГ прояви федералГза-цГ!, особливо в перюд ослаблено! позицГ! нацГонально! економГки та кристалГзацГ! основ нацГонально! едностГ. Власно, рГвень децентралГзацГ! - це тонка (навпъ крихка) межа в штеграцшних потребах i можливостях держави та мГсцевих органГв влади, яка мае визначатися на осно-вГ серйозних наукових фундаментальних i прикладних дослГджень (на якГ в Укра!нГ постшно не вистачае коштГв та яю проводяться, в багатьох випадках, на запозичення зовншнк ГнституцГй) i врахуванш досвГду зарубГжних економГчних систем, в яких вже Гснували прецеденти розшатування i стирання гранГ мГж децентралГзащею та федералГзацГею. Зазначимо також, що прискорення децентралГзацГ! в слабо шдготовлених територГальних структурах може призводити до швелювання !хньо! переваги та загострення нацюнальних протирГч i конфлж-тГв ГнтересГв на мГжрегГональному рГвш держави, знижу-ючи тим рГвень 'й нацГонально! безпеки. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Аналiз та оцiнка реалiзацií бюджетноГ децентралiза-цГГ в УкраГ'ш. Аналiтична записка. URL: http://www.niss.gov.ua/ articles/2242/
2. Власюк О. С. Шляхом децентралiзацií: виклики, ризики та прюритети реформування регiонального розвитку в УкраМ Регональна економ'ша. 2015. № 1. С. 5-18.
3. Гройсман В. Основы завдання щодо децентралн зацп на 2016 рк. URL: http://reforms.in.ua/ua/news/osnovni-zavdannya-shchodo-decentralizaciyi-na-2016-rik
4. Iнiцiативи Президента Украши Петра Порошенка (шляхи реформування). Вип. 38 (огляд матерiалiв ЗМ1 за 02-08 липня 2015 р.). URL: http://nbuviap.gov.ua/images%5Ciniciatuvu_ prezudenta%5CV38.pdf
5. Карпiнський Б. А., Максов Д. Я., KapniHCbKa О. Б. Децентралiзацiя: сутнiсний апарат та можливосп фшансово-податкового мехашзму iнвестицiйного зростання. Ызнес 1н-форм. 2016. № 8. С. 29-36.
6. Каршнський Б. А. Негативна синерпчшсть фшансово''' продуктивностi регiонiв Украши за впливу глобальних фшан-сових виклиш. Вкник Льв'тсько( державно( ф'шансово( академи. Економiчнi науки. 2010. № 18. С. 133-142.
7. Каршнський Б. А., Григоренко В. О. Синергетика: еволю^я поглядiв та прояв управлшських рiшень у фшансово-економiчному просторi. Частина I. Науковий всникНЛТУ Укра(-ни: зб. наук.-техн. праць. 2013. Вип. 23.17. С. 366-375.
8. Каршнський Б. А., Григоренко В. О. Синергетика: еволю^я поглядiв та прояв управлшських ршень у фшансово-економiчному просторк Частина II. Науковий всник НЛТУ Укра(-ни: зб. наук.-техн. праць. 2013. Вип. 23.18. С. 252-259.
9. Карпинский Б. А. Стратегиология развития экономической системы государства: основы, финансовые вызовы, диспропорции // Финансовое управление развитием экономических систем: монография/под общ. ред. С. С. Чернова. Новосибирск: СИБПРИНТ, 2012. 217 с.
10. Конституцшна реформа 2015 (16 липня 2015 р.). URL: http://spavedfront.io.ua/s1537178/konstituciyna_reforma_2015
11. Тарангул Л. Л., Коляда Т. А. Особливосп формування мiжбюджетних фшансових потоюв в умовах запроваджен-ня в Украпн бюджетно'' децентралiзацN. Фiнанси Укра(ни. 2015. № 3. С. 30-44.
12. Максимiв Д. Я. Фшансовий мехашзм швестицшного росту як основа стабтьносп економти держави. Сталий роз-витокекономiки. 2015. № 2 (27). С. 61-66.
13. Каршнський Б. А., Максимiв Д. Я., Каршнська О. Б. Фшансово-податковий мехаызм швестицшного зростання. URL: http://www.sworld.com.ua/simpoz6/44.pdf
14. Фурдичко Л. €. Децентралiзацiя: фшансова незалеж-шсть мiсцевих бюдже^в Украши. Сощально-економ'шi пробле-ми сучасного перодуУкра(ни. 2015. Вип. 5. С. 39-42.
15. Як йде децентралiзацiя в УкраМ (шфографка). Finance. ua, 07.08.2016. URL: http://news.finance.ua/ua/news/V381718/ yak-jde-detsentralizatsiya-v-ukrayini-infografika
16. George W. H., Mehmet S. T. The impact of local Decentralization on Economic Growth: Evidence from U. S. Countries. Journal of Regional Science. February 2011. Vol. 51. Is. 1. P. 47-64.
17. Heyets V. Modernization in the System «Society - State -Economy». Journal of European Economy. Vol. 13, No. 3. September 2014. P. 221-234.
REFERENCES
"Analiz ta otsinka realizatsii biudzhetnoi detsentralizatsii v Ukraini. Analitychna zapyska" [Analysis and evaluation of the implementation of fiscal decentralization in Ukraine. Analytical note]. http://www.niss.gov.ua/articles/2242/
Furdychko, L. Ye. "Detsentralizatsiia: finansova nezalezhnist mistsevykh biudzhetiv Ukrainy" [Decentralization: financial independence of local budgets of Ukraine]. Sotsialno-ekonomichni problemysuchasnohoperiodu Ukrainy, no. 5 (2015): 39-42.
George, W. H., and Mehmet, S. T. "The impact of local Decentralization on Economic Growth: Evidence from U. S. Countries". Journal of Regional Science. Vol. 51, no. 1 (2011): 47-64.
Hroisman, V. "Osnovni zavdannia shchodo detsentralizatsii na 2016 rik" [Main tasks decentralization in 2016]. http://reforms. in.ua/ua/news/osnovni-zavdannya-shchodo-decentralizaciyi-na-2016-rik
Heyets, V. "Modernization in the System «Society - State -Economy»". Journal of European Economy. Vol. 13, no. 3 (2014): 221234.
"Initsiatyvy Prezydenta Ukrainy Petra Poroshenka (sh-liakhy reformuvannia)" [Initiatives of the President of Ukraine Petro Poroshenko (ways to reform)]. http://nbuviap.gov.ua/ images%5Ciniciatuvu_prezudenta%5CV38.pdf
Karpinskyi, B. A., and Hryhorenko, V. O. "Synerhetyka: evo-liutsiia pohliadiv ta proiav upravlinskykh rishen u finansovo-ekonomichnomu prostori. Chastyna 1" [Synergy: the evolution of views and manifestation of managerial decisions in the financial-economic space. Part 1]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, no. 23.17 (2013): 366-375.
Karpinskyi, B. A., and Hryhorenko, V. O. "Synerhetyka: evo-liutsiia pohliadiv ta proiav upravlinskykh rishen u finansovo-ekonomichnomu prostori. Chastyna 2" [Synergy: the evolution of views and manifestation of managerial decisions in the financial-economic space. Part 2]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, no. 23. 18 (2013): 252-259.
Karpinskiy, B. A. "Strategiologiya razvitiya ekonomicheskoy sistemy gosudarstva: osnovy, finansovyye vyzovy, disproportsii" [Strategypage development of the economic system of the state: the basics, financial challenges, imbalances]. In Finansovoye upravleniye razvitiyem ekonomicheskikh sistem. Novosibirsk: SIBPRINT, 2012.
"Konstytutsiina reforma 2015" [Constitutional reform 2015]. http://spavedfront.io.ua/s1537178/konstituciyna_reforma_2015
Karpinskyi, B. A., Maksymiv, D. Ya., and Karpinska, O. B. "Fi-nansovo-podatkovyi mekhanizm investytsiinoho zrostannia" [Financial and tax mechanism of investment growth]. http://www. sworld.com.ua/simpoz6/44.pdf
Karpinskyi, B. A. "Nehatyvna synerhichnist finansovoi produktyvnosti rehioniv Ukrainy za vplyvu hlobalnykh finansovykh vyklykiv" [Sinergit negative financial performance of the regions of Ukraine for the impact of the global financial challenges]. Visnyk Lvivskoi derzhavnoi finansovoi akademii. Ekonomichni nauky, no. 18 (2010): 133-142.
Karpinskyi, B. A., Maksymiv, D. Ya., and Karpinska, O. B. "De-tsentralizatsiia: sutnisnyi aparat ta mozhlyvosti finansovo-podatk-ovoho mekhanizmu investytsiinoho zrostannia" [Decentralization: the essential apparatus and possible financial and tax mechanism of investment growth]. BiznesInform, no. 8 (2016): 29-36.
Maksymiv, D. Ya. "Finansovyi mekhanizm investytsiinoho ros-tu yak osnova stabilnosti ekonomiky derzhavy" [Financial mechanism of investment growth as the basis of the stability of the state's economy]. Stalyirozvytokekonomiky, no. 2 (27) (2015): 61-66.
Taranhul, L. L., and Koliada, T. A. "Osoblyvosti formuvannia mi-zhbiudzhetnykh finansovykh potokiv v umovakh zaprovadzhennia v Ukraini biudzhetnoi detsentralizatsii" [Features of formation of in-terbudgetary financial flows in the context of implementation of fiscal decentralization in Ukraine]. Finansy Ukrainy, no. 3 (2015): 30-44.
Vlasiuk, O. S. "Shliakhom detsentralizatsii: vyklyky, ryzyky ta priorytety reformuvannia rehionalnoho rozvytku v Ukraini" [Through decentralization: challenges, risks and priorities of reforming of regional development in Ukraine]. Rehionalna ekono-mika, no. 1 (2015): 5-18.
"Yak ide detsentralizatsiia v Ukraini (infohrafika)" [How is decentralization in Ukraine (infographic)]. Finance.ua. http://news. finance.ua/ua/news/-/381718/yak-jde-detsentralizatsiya-v-ukrayi-ni-infografika
<
o
u
78 BI3HECIHQOPM № 10 '2016
www.business-inform.net
