Научная статья на тему 'Економічна та енергетична оцінка no-nill технологій при відновленні деградованих травостоїв'

Економічна та енергетична оцінка no-nill технологій при відновленні деградованих травостоїв Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
56
15
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
НАСіННЯ / ДОБРИВА / ТРАВОСТіЙ / УРОЖАЙНіСТЬ / СОБіВАРТіСТЬ / SEEDS / FERTILIZER / GRASSLAND / YIELD / COST

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Мащак Я.І., Мізерник Д.І., Сметана С.І., Підпалий І.Ф., Виговський І.В.

Зроблено аналіз економічної і енергетичної ефективності технології NO-NILL при відновленні деградованих травостоїв.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Мащак Я.І., Мізерник Д.І., Сметана С.І., Підпалий І.Ф., Виговський І.В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Analysis of economical and energy efectivity of no-till technology for renovation of degraded grasslands has been performed.

Текст научной работы на тему «Економічна та енергетична оцінка no-nill технологій при відновленні деградованих травостоїв»

УДК 633.2.03

Мащак Я. I., д.с.-г.н., М1зерник Д. I., астрант., Сметана С. I., к.с.-г.н.,

1нститут сыъсъкого господарства Карпатсъкогорегюну НААН, Пщпалий 1.Ф., д.с.-г.н., Втницъкий нацюналъний аграрнийутеерситет, Внговськнй 1.В., к.с.-г.н. ©

Пвненський державный гуматтарнийутверситет.

ЕКОНОМ1ЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦ1НКА NO-NILL ТЕХНОЛОГ1Й ПРИ ВЩНОВЛЕНН1ДЕГРАДОВАНИХ ТРАВ0СТ01В

Зроблено анал1з економгчно! / енергетичног ефективност1 технологи N0-МЬЬ при вгдновлент деградованих травостогв.

Ключов1 слова: наання, добрива, травостш, урожайтстъ, соб1варт1стъ.

Вступ. В умовах ринково! економжи, коли е слабке ресурсне забезпечення сшьського господарства та висою цши на енергоноси, сшьськогосподарську техшку, шш1 матер1ально-техшчш засоби, способи виробництва корм1в на с1яних сшокосах I пасовищах повинш базуватись на енерго-, ресурсозбер1гаючих прийомах створення I використання лучних угщь, застосування яких дозволить знизити енерготичш витрати не тшьки в перерахунку на 1 га, але й на 1 ц вироблених корм1в, а також одержати максимальну вщдачу на одиницю витрачених засоб1в[1,4].

Матер1али 1 методи. Дослщження проводили на полях 1нституту сшьського господарства Карпатського регюну НААН (с. Лшня) протягом 2010 - 2012 рр.

Грунт пщ дослщом дерново - тдзолистий, поверхнево оглеений суглинковий, вмкт гумусу за Тюршим 2,2%, рухомих форм фосфору ( за Чириковим ) 71 - 112 мг/кг, рН ( сольове ) 5,2.

Застосовували польов1 I лабораторш методи дослщження з використанням вим1рюваного вагового для визначення боташчного складу I продуктивное^ травосто!в, х1м1чного - для визачення якост1 корму, агрох1м1чних I ф1зичних показниюв грунту, математично-статистичного - для оцшки в1рогщност1 отриманих результата дослщжень.

Результати дослщжень. Економ1чна ефектившеть значною м1рою залежить вщ застосування мшеральних добрив [2,3]. Так, при використанш фосфорно-калшних добрив через невисоку врожайшеть лучних трав пщвищуеться соб1варткть продукцп, а при застосуванш повних мшеральних добрив зростають як затрати на вирощування одинищ продукцп, так I р1вш рентабельности У дослщженнях з вивчення економ1чно! ефективност1 поверхневого полшшення довготривалих лучних угщь найвищ1 економ1чш показники одержано за внесения повного мшерального удобрения (К120Р60К90) при р1вном1рному розподш азотних добрив та скошуванш травостою у фаз1

© Мащак Я. I., М1зерник Д. I., Сметана С. I., Пщпалий 1.Ф., Виговський 1.В., 2013

80

трубкування злаюв - умовно чистий дохщ, р1вень рентабельное^ та окупшсть одше! гривш затрат зросли вщповщно до 2083 грн., 117%, та 2,2 грн. за одночасного зниження соб1вартост1 1 т к.од. до 232 грн.

Виробнич1 затрата на вщновлення деградованого травостою залежно вщ травосумшки та норми И вшвання коливалися в межах 1954,11-2277,61 грн./га I найближчими вони були за вавання у дернину конюшини лучно! в норм1 7 кг/га. При збшьшенш норми вшвання до 14 кг/га виробнич1 затрати зросли до 2186,28 грн./га. Зростання затрат ¿з збшьшенням норми виЫву спостер1гаеться на ус1х видах трав. Використання трикомпонентно! травосумшки, через велим витрати на насшневий матер1ал, сприяло пщвищенню виробничих затрат до 2277,61 грн./га. Проте ця травосумшка забезпечила високий умовно чистий дохщ (5234,39 грн.) та вщносно низьку соб1варткть 1 т кормових одиниць (303,20 грн.). Дещо вищу соб1варткть (307,42 грн.) забезпечила двокомпонентна травосумшка ¿з конюшини лучно! та конюшини пбридно!, але умовно чистий дохщ тут становив лише 4920,06 грн./га (табл.1).

Найнижча соб1варт1сть 1 т кормових одиниць (285,75 грн.) та найвищий умовно чистий дохщ (5464,72 грн./га) вщм1чеш за вшвання у нерозроблену дернину конюшини лучно! в норм1 14 кг/га. Зниження норми вавання наполовину пщвищило соб1варткть 1 т кормових одиниць до 331,54 грн., а умовно чистий дохщ знизився до 3909,39 грн./га. Аналопчна ситуащя спостер1галася також за вавання конюшини пбридно! та лядвенцю рогатого.

Таблиця 1

Еконо1\пчна ощнка технологш вщновлення деградованих травостоТв

залежно вщ внд1в трав та норм Тх вивання, _середне за 2010-2012 рр.

Види багатор1чних трав (шдаяш) Норми виаву насш-ня, кг/га Виробни-ч1 затрати травостою, грн./га Собь вар-т1сть 1 т к.од., грн.. Умовно чистий ДОХВД, грн../га Р1вень рента-бе льно-сп, %

Конюшина лучна 14,0 2186,28 285,75 5464,72 250

Конюшина пбридна 9,8 2181,61 332,71 4375,39 201

Лядвенець рогатий 9,8 2181,61 358,17 39,9,39 179

Конюшина лучна 7,0 1954,11 331,54 3939,89 202

Конюшина пбридна 4,9 2067,28 377,93 3402,72 165

Лядвенець рогатий 4,9 2067,28 399,01 3113,72 151

Конюшина лучна + конюшина пбридна 7,0 4,9 2183,94 307,42 4920,06 225

Конюшина пбридна + лядвенець рогатий 4,9 4,9 2181,61 377,38 3599,39 165

Конюшина лучна + конюшина пбридна + лядвенець рогатий 6,6 4,6 4,6 2277,61 303,20 5234,39 230

При застосуванш нульового оброб1тку грунту окупшсть грн.. затрат залежала вщ вид1в вшяних трав та !х норм. Найвищу окупшсть затрачених кошт1в (3,50 грн.) вщм1чено при вЫванш у дернину конюшини лучно! в норм1 14 кг/га. За вавання конюшини пбридно! в повнш норм1 1 грн. затрачених

81

котив окуповувалася 3,01 грн., а при використанш лядвенцю рогатого - 2,79 грн.

Зниження норм виаву вах одновидових сумшок наполовину сприяло зниженню окупност! витрат. I найнижчим (2,51 грн.) цей показник був за вЫвання лядвенцю рогатого в половиннш нормг За вавання трикомпонентно! травосумшки окупшсть одше! затрачено! гривш окуповувалася 3,30 грн.

При використанш деградованого травостою без вшвання у нього бобових трав та без використання мшеральних добрив затрати енерги становили лише 12,0 ГДж/га, а за вЫвання багатор1чних бобових трав даний показник зрю на 7,16 ГДж/га. Застосування мшерального та бактер1ального удобрения сприяло збшьшенню затрат енерги, I найвищими (22,15 ГДж/га) вони були за використання повного мшерального удобрения, азот фжсуючого та фосфомобшзуючого препарат1в. Таю висою затрати зумовлеш великим енергетичним екв1валентом на виробництво азотних добрив: за використання лише фосфорно-калшного удобрения та обох бактер1альних препараив затрати енерги були на 1,57 ГДж/га меншими.

На вщновленому ваванням багатор1чних бобових трав ценоз! без використання мшеральних добрив вщм1чено найменший вихщ валово! (141 ГДж/га) та обмшно! енерги (81,4 ГДж/га), а також найменший енергетичний коефщент (7,4) та коефщент енергетично! ефективност! (4,2) серед уах вщновлених травосто!в.

Використання фосфорно-калшного удобрения, як I бактер1альних препарата сприяло пщвищенню даних показниюв. Наобхщно зазначити, що використання для обробки насшня фосфомобшзуючого препарату пол1м1ксобактерину мало, хоч I незначш, переваги перед використанням азот фжсуючого ризобоф1ту. А використання обох препарата пщвищило вихщ валово! енерги до 194,8 ГДж/га, обмшно! енерги до 11,8 ГДж/га, енергетичний коефщент до 9,5, а коефщент енергетично! ефективност! до 5,7. Проте найвищ! показники енергетично! ефективност! вщновленого травостою забезпечило додаткове застосування азотних добрив.

Отже, вщновлення деградованого травостою ¿з використанням технолог!! нульового оброб1тку грунту значно знижуе витрати енерги, як результат, пщвищуе вс1 показники енергетично! ефективностг

Висновки.

1. Найнижча соб1варт1сть 1 т кормових одиниць (285,75 грн.) та найвищий умовно чистий дохщ (5464,72 грн./га) вщм!чеш за вЫвання у нерозроблену дернину конюшини лучно! в норм! 14 кг/га.

2. Найбшьший вихщ валово! та обм!нно! енерг!!, найвищий енергетичний коефщент та коеф!ц!ент енергетично! ефективност! забезпечуе вс!вання у нерозроблену дернину конюшини лучно! в норм! 14 кг/га, та застосування повних мшеральних добрив з використанням азот-фжсуючого та фосформобшзуючого препарат!в.

82

Л1тература

1. Бабич А. О. CeiTOBi земельш, продовольч1 i кормов! ресурси, ix освоения на меж1 XX i XXI стол1ть / А. О. Бабич, Л. А. Побережна // Вкник Дншропетровського ДАУ. - 1999. - № Уг. - С. 86 - 88.

2. Економша виробництва молока i молчно! родукци в Укра!ш / за ред. П. Т. Каблука i В. I. Бойка. - К. : ННЦIAE, 2005. - 158 с.

3. Панахид Г. Я. Економ1чна ефектившсть иоверхневого та докор1нного иол1ишення лучних уг1дь тривалого використання / Г. Я Панахид, У. О. Котяш, М. Т. Ярмолюк // Корми i кормовиробництво. 2012. - Вип. 73. - С. 240 - 243.

4. Луювництво в теори i ирактиц1 / [Я. I. Макак та ш.]. - Льв1в : [Сиолом], 2005. - 295 с.

5. Методика проведения дослвдв з кормо виробництва i год1вл1 тварин / заред.. А. О. Бабича. - К. : Аграрнанаука, 1998. - 78 с.

Summary

Mashchak Ya. I., Mizernyk D. I., Smetana S. I., Pidpaly I.F., Vygovsky I.V. ECONOMICAL AND ENERGY ESTIMATION OF BY NO-TILL TECHNOLOGIES DEGRADED GRASSLANDS' RENOVATE

Analysis of economical and energy efectivity of no-till technology for renovation of degraded grasslands has been performed.

Key words: seeds, fertilizer, grassland, yield, cost.

Рецензент - д.б.н., професор Берко Й.М.

83

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.