CC BY
13
УДК 631.14:636.2.084.1:631.22
Ковтун Ю.С., acmpam" © 1нститут тваринництва УААН, Хартв
ЕКОНОМ1ЧНА ЕФЕКТИВН1СТЬ ЗАЛУЧЕННЯ КОШТ1В ДЛЯ РЕКОНСТРУКЦП ТА НОВОГО БУД1ВНИЦТВА ТВАРИННИЦЬКИХ
КОМПЛЕКС1В
У наш час невщ'емною частиною yспiшного pозвиткy твapинницькоï гaлyзi e вiдновлення великотовapних твapинницьких комплексiв по виpощyвaнню молодняка великое' pогaтоï худоби. Зважаючи на те, що деpжaвне фiнaнсyвaння вщновлення зpyйновaних у постpaдянськi часи твapинницьких комплексiв вiдбyвaeться дуже повiльними темпами, кошти на фiнaнсyвaння видiляються деpжaвою у недостaтнiх обсягах, сiльськогосподapськi в^обники шукають iншi шляхи залучення кошив.
Е два джеpелa iнвестyвaння сiльськогосподapського виpобництвa: зовнiшнi й внyтpiшнi, яю потенцiйно можуть стати фiнaнсовим тдгрунтям для акумулювання iнвестицiйних pесypсiв.
1нвестици, яких потpебye pеконстpyкцiя або нове бyдiвництво твapинницьких комплексiв по вiдгодiвлi великоï pогaтоï худоби, можуть здшснюватись за paхyнок власних, позичкових та залучених коштiв.
Ми pозглядaeмо в нашш pоботi тaкi зовнiшнi pесypси, як бaнкiвськi кpедити та кошти iнвестоpiв, внyтpiшнi pесypси - неpозподiлений пpибyток, як тaкi, що e найбшьш доступними для бiльшостi сiльськогосподapських пiдпpиeмств в нинiшнiх pинкових умовах.
Внyтpiшнi pесypси (влaснi активи).
Сьогодш в Укpaïнi лише нaйефективнiшi господapствa мають достатньо коштiв для оновлення або ^идбання необхiдних aктивiв. Бшьшшть господapств не може за paхyнок власних джеpел оновлювати основнi фонди, оскшьки це залишить ïx без об^ових коштiв. Джеpелaми власних кошив для кaпiтaловклaдень на пiдпpиeмствi e ^ибуток пiсля оподаткування, aмоpтизaцiя та кошти вщ pеaлiзaцiï майна.
Власний каптал - це кошти, як господapство може вкладати в бшьш pизиковi i мaлопpибyтковi пpоекти, оскшьки за коpистyвaння ними не тpебa сплачувати високi вiдсотки. На яю iнвестицiйнi потpеби господapствy доцiльно викоpистовyвaти саме власний кaпiтaл? Як зaзнaчae О.Стapiков, це повиннi бути невелик пpоекти, або пpоекти, якi мають швидку вiддaчy. Як пpaвило, це невелик пpоекти, що пеpедбaчaють оптимiзaцiю виpобничого пpоцесy чи yпpaвлiння.
Позитивними pисaми внyтpiшнix pесypсiв e висока вщдача за кpитеpieм ноpми пpибyтковостi кaпiтaлy, який iнвестyeться, оскiльки не вимагають сплати позичкового вiдсоткa в будь-яких його фоpмax та повне збеpеження
© Ковтун Ю.С., 2008
333
управлшня в руках засновниюв тдприемства. При цьому !м притаманш таю недолжи, як обмежений обсяг залучення, а отже, й можливостей iстотного розширення швестицшно! дiяльностi, обмеження зовнiшнього контролю за ефектившстю використання власних iнвестицiйних ресурсiв, що при неквалiфiкованому управлiннi може привести до фшансових проблем на тдприемства
Окрiм того, приймаючи рiшення про фшансування придбання основних засобiв за рахунок власних коштiв керiвники господарств повинш мати на увазi одне з основних правил управлшня власним катталом - якщо вiдсотки за користування кредитними ресурсами нижче, шж вiдсотки по депозиту, то розвиток господарства та придбання основних засобiв економiчно доцiльнiше планувати за рахунок кредитних ресурав. I навпаки, якщо вщсотки по депозитам нижче, шж вiдсотки за користування кредитними ресурсами -доцшьшше на цiлi фшансування придбання основних засобiв використовувати власш кошти.
Зовшшш ресурси.
Обмеженiсть власних кошив у сiльськогосподарських пiдприемствах зумовлюе пошук зовнiшнiх джерел фiнансування, найбшьш можливими серед яких е кредитш ресурси та ресурси приватних iнвесторiв.
Кредити.
Кредити в умовах ринково! економiки е основним джерелом для придбання сшьськогосподарськими пiдприемствами основних засобiв, проведення реконструкцп та будування тваринницьких комплекав.
Оскiльки в нашiй робой розглядаються питання фiнансування реконструкцп та будiвництва тваринницьких комплексiв для вирощування та вiдгодiвлi молодняку велико! рогато! худоби, ми будемо розглядати питання фшансування каттальних робiт (iнвестицiй) шляхом отримання господарством довгострокових кредитiв. Це зумовлено, в першу чергу довготривалютю циклу проведення реконструкцп та будiвництва, запуску комплексу в дiю, тривалютю виробничого циклу вирощування молодняку велико! рогато! худоби на м'ясо, значним часовим промiжком мiж потребою в фшансуванш, тобто видатками на проведення каттальних робщ та надходженням грошових коштiв вiд реалiзацi! продукцi!.
Прнватш швестори.
Джерелом коштiв для сiльського господарства е також прямi швестици у виглядi частково! участi (вкладень) стороннiх iнвесторiв. Як правило, вони здшснюються у двох формах, кожна з яких мае сво! переваги i недолiки.
1. 1нвестор стае засновником або одним iз сшввласниюв реформованого пiдприемства. Як правило, швестор повнiстю володiе новим пiдприемством або мае частку бiльше 50% у статутному фонд1
2. 1нвестор i господарство разом реалiзують окремий швестицшний проект на базi одного з виробництв. У цьому випадку швестор виступае партнером господарства.
334
Надаючи грош^ швестор не буде вимагати сплату вщсотюв за користування грошима, також не труба буде передавати у заставу майно. Однак, приватний швестор може встановити умови виплати йому частки прибутку шдприемства, отримання долi акцш (можливо навiть контрольного пакету) , або зарахування його до власниюв пiдприeмства. На таких умовах приватний швестор е безпосередньо зацiкавленим у майбутнш прибутковостi та успiшностi шдприемства. Але не треба забувати про безпосередне втручання швестора у справи шдприемства. С приклади ситуацiй, коли на тдприемство приходив iнвестор, встановлював сво! правила i практично зводив тдприемство до банкрутства сво!ми методами управлшня. Тому, в такiй ситуаци дуже важливо знайти баланс.
Ми вважаемо, що для господарства для цшей фшансування проекту по реконструкцп або новому будiвництву тваринницького комплексу найбшьш прийнятними е вщносини такого формату: швестор та господарство реалiзують окремий швестицшний проект на базi одного з напрямкiв дiяльностi господарства - виробництва м»яса молодняка ВРХ при збереженш цiлiсностi господарства як юридично! особи.
Умови спiвпрацi з приватним швестором - виконання договору про спшьну дiяльнiсть, який передбачуе росподiл прибутку згiдно з часткою вкладеного в проект капiталу кожною з сторiн.
При цьому вкладеннями господарства в проект реконструкцп може бути ощночна вартiсть тваринницького комплексу з землею, на якш вш росташований, на момент початку роб^ з реконструкцп. В випадку нового будiвництва - оцiночна вартiсть земельно! дшянки, яка видiляеться iнвестору для нового будiвництва. Вкладеннями в проект зi сторони приватного iнвестора будуть грошовi кошти в повному обсяз^ якi необхiднi для виконання роб^ по реконструкцп або новому будiвництву та запуску комплексу в виробництво.
Ключовим фактором успiху проектного фiнансування е потш грошових коштiв. Розглянемо ефектившсть кожного з вказаних вище варiантiв фiнансування проектiв реконструкцп та нового будiвництва тваринницького комплексу на базi оцiнки грошових потокiв проекту. Одним з основних показникiв, якi щкавлять господарство, банк при розглядi питання про видiлення кредитних коштiв, приватного швестора е строк окупност проекту. При параметрах, закладених нами в розрахунки, строки окупностi виявилися наступними (Таблиця 1, 2).
Слiд зазначити, що в таблицях 1, 2 фiнансовi показники приведенi за перюд реалiзацil проекту вiд початку будiвництва до моменту, коли настае його окупшсть. Так, для варiанту фшансування проекту реконструкци або нового будiвництва тваринницького комплексу за допомогою кредитно! лiнil банку, сумарнi надходження та виплати грошових кошив, чистий грошовий потiк приведенi у випадку реконструкцп за перюд 4,6 роки, у випадку нового будiвництва - за перюд 12,7 роюв. Незважаючи на те, що в обох випадках проектна потужшсть комплексу, об»еми та щни реалiзацil однаковi, велика
335
рiзниця в об»емах первинних вкладень зумовлюють рiзницю тривалост проекту до моменту його окупност майже в 3 рази.
Таблиця 1.
Розрахунок строку окупност проеклв з реконструкцн та нового будiвництва тваринницького комплексу при використаннi кредитно!' лшп
банку.
Показники Реконструкция Нове буд1вництво
Сумарш виплати грошових кошт1в (каштальш витрати та об1гов1 засоби), тис. грн 43694 126708
Ввдсотки за користування кредитною лш1ею, тис. грн 8396 47583
Всього виплати грошових кошт1в, тис. грн 52090 174291
Сумарш надходження грошових кошт1в в1д реал1заци, тис. грн 52637 174489
Чистий грошовий пот1к, тис. грн 547 198
Строк окупносл, рок1в 4,6 12,7
Таблиця 2.
Розрахунов строку окупностi проект1в з реконструкцн та нового будiвництва тваринницького комплексу при залученш кошт1в _приватного швестора._
Показники Реконструкция Нове буд1вництво
Сумарш виплати грошових кошт1в (каштальш витрати та об1гов1 засоби), тис. грн 62870 143174
Сумарш надходження грошових кошт1в ввд реал1зацп, тис. грн 90196 204565
Виплати швестору, тис. грн 27059 61369
Чистий грошовий пот1к, тис. грн 267 21
Строк окупносп, рок1в 6 14,7
Порiвняльний аналiз двох варiантiв фiнансування проектiв з реконструкцн та нового будiвництва показав, що у випадку використання господарством
336
банювсько! кредитно! лшп co6iBapTicTb продукцп зростае на суму банювських вiдсоткiв. Але при використанш кредитно! лiнi! в обох Bapiarnax строк окупност менше, тому що господарство мае можливють весь прибуток, який генеруе проект, та грошовий потiк направляти на виpобничi цш.
У випадку залучення до pеaлiзaцi! пpоектiв приватного iнвестоpa на вказаних вище умовах господарство буде мати обмежеш можливостi на використання чистого прибутку, який буде сгенерований в результат pеaлiзaцi! проекту, частка якого буде належати згiдно умов договору з швестором йому.
На основi pозpaxункiв та висновкiв ми сформували pекомендaцi! для сiльськогосподapськиx товapовиpобникiв вщносно джерел та умов залучення фшансування швестицшних пpоектiв, а також можемо запропонувати всiм зaцiкaвленим особам методику для aнaлiзу доцiльностi та економiчно! ефективностi джерел фiнaнсувaння пpоектiв.
Рекомендацй':
1. Нaйбiльш економiчно доцiльним джерелом фшансування проекту реконструкцп або нового будiвництвa тваринницьких комплекЫв е кредитна лмя. Такий спосiб надходження фшансових pесуpсiв на вкaзaнi цiлi дасть змогу господарству мiнiмiзувaти витрати на вщсотки по кредиту. Для цього необходно розробити ч^кий вивipений та реалютичний плaн-гpaфiк потреб в фшансових ресурсах на цш проекту, а також провести роботу з банками по мошторингу умов видшення кредитно! лшп та вибору найбшьш привабливих умов та банюв для сшвроб^ництва.
2. У випадку, коли господарство вважае доцшьним залучити до pеaлiзaцi! проекту приватного iнвестоpa, однак хоче зберегти бiзнес за собою, рекомендуемо не створювати нового сумiсного з швестором шдприемства, а видшити в рамках дшчого пiдпpиемствa в окремий проект реконструкцш або нове будiвництво тваринницького комплексу з подальшою його експлуатащею на наступних умовах - виконання договору про сумюну дiяльнiсть, який передбачае pосподiл прибутку згщно частки кaпiтaлу, вкладеного в проект кожною iз стоpiн.
Summary
In this article the basic sources of attraction of financial resources on construction and reconstruction of large scale livestock complexes were analyzed. Comparison of two basic external sources of financing - credit resources and attraction of the private investor has been lead. The basic positive and negative sides of bank crediting and private investment have been analyzed, advices are given to private investors and manufacturers who wish to involve financial resources for new construction and reconstruction of cattle-breeding complexes.
Стаття надшшла до редакцИ 6.08.2008
337
