Научная статья на тему 'Економічна ефективність виробництва кумису в умовах дібрівського кінного заводу'

Економічна ефективність виробництва кумису в умовах дібрівського кінного заводу Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

CC BY
46
8
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
КУМИС / ВИТРАТИ / СОБіВАРТіСТЬ

Аннотация научной статьи по животноводству и молочному делу, автор научной работы — Тарадайко А.П.

Подано характеристику та значення кумису, як продукту харчування. Проаналізовано основні статті витрат на переробку кобилячого молока. Визначено собівартість та економічну ефективність виробництва кумису.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Економічна ефективність виробництва кумису в умовах дібрівського кінного заводу»

УДК 637.12.003.13:636.1

Тарадайко А.П., астрант2, Нацюнальний утеерситет бюресурае та природокористуеання Украгни, м. Киге

ЕКОНОМ1ЧНА ЕФЕКТИВН1СТЬ ВИРОБНИЦТВА КУМИСУ В УМОВАХ ДШРШСЬКОГО К1ННОГО ЗАВОДУ

Подано характеристику та значення кумису, як продукту харчуеання. Проанал1зоеано осноет статт1 еитрат на переробку кобилячого молока. Визначено соб1еарт1сть та економгчну ефектиетсть еиробництеа кумису.

Ключовi слова: кумис, еитрати, соб1еарт1сть

Вступ. З давшх чаЫв поживний напш з кобилячого молока - кумис - був вщомий багатьом кочовим народам - казахам, киргизам, башкирам. Знали про споЫб його приготування також сюфи. Для кочiвникiв кшь був не лише транспортним засобом, а й часто виступав основним джерелом продукив харчування, так як щ народи не могли ш Ыяти ш орати, то споживали головним чином м'ясо та молочш продукти, в тому чи^ конину та кобиляче молоко.

Однак вживати кобиляче молоко в його природному виглядi через його рiзко виражену послаблюючу дш було неможливо, i кочiвники навчилися переробляти молоко в напш, який легше засвоювався оргашзмом, був приемний на смак, мiг довше збер^атися.

Кумис змiцнюе органiзм, сприяе його оновленню, i саме тому з поколшня в поколiння вiн застосовувався казахами як один з ефективних засобiв народно! медицини. В кшщ Х1Х - на початку ХХ ст. в тваринницько-землеробних районах Казахстану в середньому на Ым'ю в рж споживали 148 вщер кумису

[5].

Кумис - це "живий" кисломолочний продукт, що отримують шляхом зброджування кобилячого молока молочнокислими бактерiями та дрiжджами. В кумисi вщбуваеться подвiйне бродiння - молочнокисле, при якому утворюеться молочна кислота, та спиртове, кшцевим продуктом якого е етиловий спирт та вуглекислий газ (СО2).

Пщ дiею ферменту лактази, що утворюеться завдяки молочнокислим бактерiям та деяким дрiжджам, молочний цукор розщеплюеться на глюкозу та галактозу.

Висока якють кумису, його лiкувальнi властивост в значнiй мiрi залежать вщ якостi кобилячого молока. Але не менш важливе значення мае технолопя його приготування i, в першу чергу, склад мжрофлори, яка викликае бродiння молочного цукру та утворення смакових та ароматичних речовин [1].

Мiкроорганiзми, якi розвиваються в кумиЫ, живляться розчинними азотистими сполуками, основним чином вшьними амiнокислотами та в^амшами. Кобиляче молоко багате такими речовинами, мктить воно i

2 Науковий кер1вник - проф. Гопка Б.М.

314

молочний цукор, тому спиртове бродшня тут вщбуваеться бшьш штенсивно, шж у молощ корiв. Поряд з цим мiкроорганiзми, яю беруть участь в кумисному бродшш, разом з утворенням основних продукпв бродiння (молочно! кислоти, спирту, вуглекислого газу та ш.) сприяють накопиченню в кумисi цiнних антибiотичних речовин.

Проведен ще на початку минулого стол^тя дослiдження показали, що при споживанш кумису гнилiснi процеси в кишечнику людини послаблюються. Було встановлено, що кумис мае антибютичш властивост по вiдношенню до гнильних мiкробiв, кишково! палички та золотистого стафшококу [2].

Напоем здоров'я та довгол^тя називають кумис в народi. Здавна вш вiдомий народнiй медицинi як лжувальний продукт при легеневих хворобах i як загальновiдновлювальний засiб при виснажливих хронiчних захворюваннях.

Найвiдомiшi вггчизняш вченi-медики Х1Х ст. С.П. Боткш, Г.А. Захарiн, Н.В. Склiфософський були великими цшителями кумису i вщдавали належну шану його лiкувально-профiлактичним властивостям при легеневих хворобах, неврозах, анеми та захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

Сьогодш кумис використовують при захворюваннях на туберкульоз, цингу, гастрити, враженнi пщшлунково! залози, мало^в'1, неврастени та серцево-судинних захворюваннях [3].

Викладений матерiал свщчить, що кумис е високоцiнним продуктом харчування, який при нишшнш якосп бiльшостi харчових продуктiв та еколопчнш ситуаци у кра1ш в цшому, завжди буде користуватися високим попитом серед населення.

При налагодженш будь-якого виробництва в першу чергу береться до уваги його економiчна ефектившсть. Ця проблема вимагае дослщження багатьох факторiв. Рентабельний розвиток молочного конярства залежить вiд цшого ряду умов. Це в першу чергу молочшсть кобил, якi використовуеться для виробництва товарного молока на кумисних фермах, кормова база господарства, затрати на утримання, догляд i до!ння кобил та багато шших факторiв. Кобиляче молоко е досить високощнним продуктом. Кобила дае невелику кшькють молока i лише у весняно-осiннiй перiод. До того ж, сам процес отримання молока е досить трудомютким. В зв'язку з цим молоко кобил щниться набагато бшьше, шж, наприклад, коров'яче [4]. Само по собi виробництво кумису дуже непросте. Тому кумис позицюнуеться як елiтний напш i мае вiдповiдну реалiзацiйну цшу.

Для того, щоб визначити економiчну ефективнiсть виробництва та переробки кобилячого молока i доцiльнiсть розвитку молочного конярства, необхщний ретельний аналiз уах витрат на виробництво та реалiзацiю кумису Метою нашо! роботи було дослщити та проаналiзувати статтi витрат на виробництво кумису, визначити його собiвартiсть та оцшити попит на даний продукт.

Матер1али 1 методи. Дослщження проводились на Дiбрiвському кiнному заводi №62 впродовж 2008 року. На фермi лактувало 12 кобил новоолександрiвськоl ваговозно! породи. Середнiй вiк кобил складае 7,5 рокiв.

315

Середнш термш вижеребки припадае на другу половину березня. Розпочинають до!ння кобил та виробництво кумису традицшно 1 травня, для цього використовують кобил, вiк лошат яких становить не менше одного мюяця.

Пiд час дослiдження враховувались види виробничих затрат для виробництва кумису та загальна молочна продуктившсть дiйних кобил. Аналiз витрат та визначення собiвартостi кумису проводились на основi облжово-зв^но! документаци, яка ведеться на кумиснш фермi та в бухгалтера господарства.

Результати дослщження. Основним показником економiчно! ефективностi е визначення рентабельности В цiлому конярство в Укра!ш як галузь вважаеться низькорентабельним, а в бiльшостi господарств i взагалi збитковим. Тому сьогоднi гостро сто!ть питання визначення найбiльш економiчно вигiдного напрямку розвитку дано! галузь Зокрема велику перспективу мае продуктивне конярство.

Усi види затрат, собiвартiсть та рентабельнiсть виробництва кумису наведеш у таблицi.

Економпчна ефектившсть виробництва кумису на Дiбрiвському _кшному завод1__

Показники Сума, грн

Затрати на утримання дшних кобил (20% в1д загально! суми) 2734

Соб1варт1сть 1 л. молока 4,89

Валовий надш молока за 2008 р1к, л 5612

Загальна соб1варт1сть надоеного молока 24699

Заробггна плата технолога по виробництву кумису за 6 м1с. 7050

Нарахування 2098

Затрати на електроенергш 630

Амортизащя 1020

Загальна сума витрат на виробництво кумису 38231

Вироблено кумису, л 5050

Соб1варт1сть 1л кумису 7,57

Реал1зацшна цша 1 л кумису 20

Загальна сума прибутку за реал1зацш кумису 101000

Чистий прибуток 62769

Рентабельшсть виробництва кумису, % 38,85

Затрати на утримання дшних кобил - 20 % вщ загально! суми (решта входить в собiвартiсть вирощування пiдсисного молодняку) та собiвартiсть молока, куди в свою чергу враховуються затрати на електроенергш, заробiтну плату доярщ i вартiсть спожитих тваринами кормiв, в звiтних бухгалтерських документах зазвичай записуються в однiй графi i зазначаються як загальна собiвартiсть виробництва молока кобил, яка за 2008 рж склала 27433 грн. в структурi собiвартостi кумису ця стаття витрат е найбшьш об'емною i займае 71,76% вiд загально! суми затрат. Для того, щоб знизити собiвартiсть молока

316

n0Tpi6H0, в першу чергу, налагодити безперебшне постачання тварин кормами та застосовувати найоптимальшшу технологш дошня кобил.

За шкть мкящв, протягом яких вiдбуваeться виробництво кумису, зароб^на плата технолога по виробництву кумису становить 7050 грн (ставка складае 1175 грн. на мкяць). Сюди також враховуеться сума нарахувань (пенсшний фонд, податок на прибуток та ш.), що займае 18,44% в структурi собiвартостi кумису.

Амортизащя примiщень та обладнання для виробництва та зберiгання кумису займае 2,67% (1020 грн).

Вартють спожито! електроенерги за шiсть мiсяцiв складае 630 грн (1,65%). Бшьшу частину електроенерги використовуе холодильна установка для дозрiвання та збер^ання готового кумису перед реалiзацiею. Також значнi перевитрати електроенерги спостер^аються весною (на початку сезону дошня) та наприкшщ лактаци - в кшщ вересня. В цей час досить перемiнливi погоднi умови, школи навiть бувають заморозки, а примщення, де проходять усi технолопчш процеси виробництва кумису та збер^аеться закваска, не мае централiзованого опалення i для пiдтримання належного температурного режиму (25-27°С) використовуеться електрокалорифер високо! потужностi. Решта електроенерги затрачаеться на осв^лення примiщень та на роботу обладнання для вимшування кумису.

Реалiзацiя кумису вiдбуваеться вiдразу на мкщ виробництва. Господарство мае угоди з оптовими покупцями, якими виступають курорти м. Миргорода (мiсто розташоване за 10 км. вщ кiнзаводу) - "Березовий гай", iм. М.1. Гоголя та "Миргород". Також великою популяршстю напш користуеться у мкцевого населення та в екскурсанив, якi регулярно вщвщують кiнний завод. Реалiзацiйна цiна 1 л. кумису становить 20 грн. Розливають кумис у скляш пляшки емнiстю 0,5, 0,33 та 0,25л. Термш зберiгання готового кумису становить 72 год., проте його зазвичай реалiзовують на протязi однiеï доби. Висновки.

1. Кумис - це високоцiнний продукт харчування, який мае древню iсторiю технологiï виробництва та використання його для лжувально-профшактичних цiлей;

2. Собiвартiсть виробництва кумису за 2008 рк складае 38231грн на 5050л. напою. Найбiльша частина затрат припадае на собiвартiсть молока (71,76%);

3. За 2008 рж господарство отримало за виробництво 5050 л. кумису 62762 грн. чистого прибутку;

4. Для тдвищення рентабельност виробництва кумису необхiдно збiльшити молочну продуктившсть за рахунок впровадження "турового" вижереблення кобил. ï^ роздою, удосконалення режиму доïння та забезпечити безперебшне забезпечення кормами.

317

Л1тература

1. Гладкова Е. У истоков богатырского напитка (о кормлении кобыл и приготовлении кумыса на ферме) // Коневодство и конный спорт. - 1992. -№ 7, 8, 9. -С. 4...5.

2. Кумыс / К.Дуйсембаев, З.Сеитов, А.Хасенов, В.Черепанова. - Алма-Ата: Канар,1968.

3. Пономарёва Н. Кумис как лечебное и профилактическое средство // Коневодство и конный спорт. - 1976. - № 9. -С. 6.7.

4. Сайги И.А. Кобылье молоко, его использование для кумысолечения. - М.: Россельхозиздат, 1967.

Аннотация

ЕКОНОМИЧЕСКАЯ ЭФЕКТИВНОСТЬ ПРОИЗВОДСТВА КУМЫСА В УСЛОВИЯХ ДУБРОВСКОГО КОННОГО ЗАВОДА

Описаны характеристика и значение кумыса, как продукта питания. Проведён анализ основных расходов на переработку кобыльего молока. Определено себестоимость и економическую эфективность производства кумыса.

Стаття надшшла до редакцИ 15.09.2009

318

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.