CC BY
6
УДК 339.924,339.56.055
ЕКОНОМ1ЧНЕ СП1ВР0Б1ТНИЦТВ0 УКРА1НИ З ГУАМ
у контекст1 функцюнування снд I пвзвт з ее
© 2015 КОБИЛЯНСЬКА А. В.
УДК 339.924,339.56.055
Кобилянська А. В. EKOHOMi4He спiвробiтництво Украши з ГУАМ у контекст функцiонування СНД i ПВЗВТ з €С
У статт'1 розглядаеться роль ГУАМ у зовтшньоеконом'нних зв'язках Украши. На основi пор1вняння даних щодо зовтшньоторговельного обороту з крашами ГУАМ та окремо СНД та ЕС було визначено мще ГУАМ у cucmeMi зовнiшньоекономiчних прiоритетiв Украши. Окрема увага була при-длена зв'язкам мiж крашами ГУАМ та ЕС, а також даним щодо зовншньоi торг'тi Украши iз суадшми крашами. В'дпов'дне вивчення базувалося на основ анал'ву даних Державного комтету статистики Украши щодо експорту та iмпорmу товар'ю та послуг, було дослджено динамку та структуру тдпотдних показнит за 2005, 2010-2013 рр. У результатi автор дiйшов висновюв, що, незважаючи на те, що д'тльтсть регональ-них об'еднаньзагалом та ГУАМзокрема б'шьшою м'рою спрямована на розв'язання поточних проблем, ствробтництво Украши з крашами ГУАМ (попри невелик обсяги зовншньоi торгвлi) мае cmраmeгiчнe значення. Так, ГУАМ розглядаеться автором як запорука ефективнй штеграци в ЕС, створенню буферноi eкономiчноiзони по в'дношенню до РосИi, в'дпов'дно, диферен^ацПeкономiчнuхризиюв, пов'язанихiззовншньою mоргiвлeю, передумова використання переваг вiд свого географ'много становища на перехрестi основних eкономiчнuх шляж зi Сходу на Заюд i навпаки. Ключов'! слова: ГУАМ, зона тльноi mоргiвлi, зовншня торг'тя, експорт, iмпорm, eкономiчна штеграц'я, регюнальш об'еднання. Рис.: 2. Табл.: 3. Ббл.: 11.
Кобилянська Алла Валернвна - кандидат eкономiчнuх наук, доцент кафедри менеджменту, М'жнародний гуматтарний утверситет (вул. Фон-танська дорога, 33, Одеса, 65009, Украша) E-mail: akobylyanskaya@eerc.kiev.ua
УДК 339.924,339.56.055
Кобылянская А. В. Экономическое сотрудничество Украины с ГУАМ в контексте функционирования СНГ и УВЗСТ с ЕС
В статье рассматривается роль ГУАМ во внешнеэкономических связях Украины. На основе сравнения данных внешнеторгового оборота со странами ГУАМ и отдельно СНГ и ЕС было определено место ГУАМ в системе внешнеэкономических приоритетов Украины. Отдельное внимание было уделено связям между странами ГУАМ и ЕС, а также данным по внешней торговле Украины с соседними странами. Соответствующее исследование основывалось на анализе данных Государственного комитета статистики Украины относительно экспорта и импорта товаров и услуг, была исследована динамика и структура соответствующих показателей за 2005, 2010-2013 гг. В результате автор приходит к выводу, что, несмотря на то, что деятельность региональных объединений в целом и ГУАМ в частности в большей степени направлена на решение текущих проблем, сотрудничество Украины со странами ГУАМ (невзирая на небольшие объемы внешней торговли), имеет стратегическое значение. Так, ГУАМ рассматривается автором в качестве способа эффективной интеграции в ЕС, создания буферной экономической зоны по отношению к России и, соответственно, дифференциации экономических рисков, связанных с внешней торговлей, предпосылки использования преимуществ от своего географического положения на перекрестке основных экономических путей с Востока на Запад и наоборот. Ключевые слова: ГУАМ, зона свободной торговли, внешняя торговля, экспорт, импорт, экономическая интеграция, региональные объединения. Рис.: 2. Табл.: 3. Библ.: 11.
Кобылянская Алла Валериевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры менеджмента, Международный гуманитарный университет (ул. Фонтанская дорога, 33, Одесса, 65009, Украина) E-mail: akobylyanskaya@eerc.kiev.ua
UDC 339.924,339.56.055 Kobylianska A. V. Economic Cooperation of Ukraine with the GUAM in the Context of Functioning of the CIS and the DCFTA with the EU
The article examines the role of GUAM in the external economic relations of Ukraine. On comparison of the data of the foreign trade turnover with the countries of GUAM and, separately, the CIS and the EU, place of GUAM in the system of foreign economic priorities of Ukraine was determined. Special attention was paid to relations between the countries of GUAM and the Member States of the EU, as well as to the data on the foreign trade of Ukraine and the neighboring countries. The relevant study was based on the analysis of data from the State Statistics Committee of Ukraine regarding exports and imports of goods and services, the dynamics and structure of the relevant indicators for 2005 and 2010-2013 were examined. As a result, the author concludes that, despite the fact that the activities of regional associations in general and GUAM in particular are increasingly directed at solving current problems, Ukraine's cooperation with the countries of GUAM (despite the small volumes of the foreign trade), is of strategic importance. Thus, GUAM is considered by the author as a means of effective integration into the EU, creating a buffer economic zone towards Russia and, accordingly, the differentiation of economic risks associated with foreign trade, taking advantage of the geographical position at the crossroads of the main economic routes from East to West and vice versa.
Key words: GUAM, free trade area, foreign trade, exports, imports, economic integration, regional associations. Pic.: 2. Tabl.: 3. Bibl.: 11.
Kobylianska Alla V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor of the Department of Management, International University for the Humanities (vul. Fontanska doroga, 33, Odesa, 65009, Ukraine) E-mail: akobylyanskaya@eerc.kiev. ua
1нтеграц1я економк кра1н свггу - економ1чно обгрун-товане та економ1чне доцкьне явище та процес. Роз-виток р1зномаштних форм такого процесу визнача-еться розма'1ттям економ1чних штерейв та економ1чних передумов учасникш штеграци. Регюнальна економ1чна штеграцш на р1вш деккькох краш дуже часто е в1дправ-ним пунктом для подальших процесш глобального еко-ном1чного об'еднання. Завдяки такому процесу економь ки кра'1н зазвичай виграють у термшах зовншньо! тор-пвл1, швестування, загального економ1чного розвитку,
економнно!, а подеколи й вшськово! безпеки. Регюнальна штеграцш, таким чином, стае запорукою стабкьного розвитку регюну. Усшшшсть мiжрегiональних зв'язюв у цьому контекст залежить як в1д зусиль окремих учасни-юв регюнального об'еднання, так i в1д краш, яю висту-пають формальними чи неформальними лидерами зазна-чених угруповань.
Наразi можна припустити, що чорноморський регюн все бкьше виступае таким, що мае потенщал до поглиблення шститущоналiзащí кнуючих економiчних
зв язк1в та створення на иого основ1 повноцшного регю-нального об'еднання. Вивчення взаемозв'язк1в м1ж кра-'1нами рег1ону та визначення м1сця Украши в цих проце-сах, таким чином, е актуальним та щкавим завданням.
Досл1дженнями питань економ1чного сшвроб1т-ництва Украши та ГУАМ (Груз1я, Укра'1на, Азербайджан, Молдав1я) займалися вчеш Л. М. Григор'ев, М. Р. Сал1-хов, як1 досл1джували, у тому числ1, економ1чн1 ефекти для краш - учасниць ГУАМ в1д створення об'еднання [1]. С. О. Радз1евська оц1нювала вигоди для Украши в1д участ1 в ГУАМ та ОЧЕС (Оргашзащя Чорноморського економ1чного сшвроб1тництва) [2]. О. О. Харчук в1дзна-чив проблеми та ц1л1 участ Украши в ГУАМ [3].
Окрема увага придкялася енергетичному сшвро-б1тництву з боку Г. Р. Кухалейшвш [4], I. О. Корнкова [5]. С. В. Давиденко [6] займався питаннями розвитку взаемоди в скьському господарств1.
Незважаючи на все р1зномашття публ1кац1й, пи-тання перспектив економ1чного сп1вроб1тництва Укра'1-ни та кра'1н ГУАМ нараз1 потребують додаткового ви-р1шення, адже зм1нився економ1чний контекст такого розвитку у зв'язку з1 змшами в економ1ц1 Украши та шдписанням угод про зону вкьно'1 торг1вл1 (ЗВТ) переважною бкьшктю учасник1в об'еднання.
Мета статт1 - досл1дження стану розвитку зо-вшшньоторговельних в1дносин Украши та кра'1н ГУАМ 1 визначення мкця останни у стратегнних пр1оритетах Украши на сучасному етап1 розвитку економ1ки кра'1ни.
Уже б1льше року економ1чне становище в УкраМ е дуже нестабкьним. Наприклад, у серпн1 2014 р. у пор1внянш 1з серпнем 2013 р. обсяг промислово-го виробництва скоротився на 21,4 % [7]. За перше шв-р1ччя 2014 р. Украша знизила загальн1 обсяги експорту до Бкоруси, Казахстану 1 РосГ1 на 26 %, що становить 2,9 млрд дол. США [8]. Попршення основних 1ндикатор1в розвитку реального сектора негативно вплинуло на до-в1ру населення до нацюнально! грошово'1 одиниц1, що поряд з в1дтоком кап1талу за кордон спричинило де-вальвац1ю гривш. У ситуаци високого р1вня залежност економ1ки кра'1ни в1д 1мпорту товар1в, у тому числ1 енер-гетичних продукт1в, девальвац1я гривн1 автоматично конвертуеться в шфляцш та подальший в1дтк грошей з банк1всько'1 системи Украши. Ступшь нестабкьност е насткьки високою, що будь-яка новина економ1чно-го чи пол1тичного характеру може вплинути на вола-тильн1сть окремих макроеконом1чних показник1в. Так, наприклад, курс гривш до долару на «чорному ринку» 25 лютого 2015 р. склав 40 грн [9], а вже наступного дня повернувся до позначки у 25 гривень.
В окресленш ситуаци важко робити будь-як1 дов-готермшов1 прогнози, адже ступ1нь невизначеност1 е дуже високим, 1, в1дпов1дно, необх1дно розробляти без-л1ч сценарив економ1чно'1 повед1нки одразу деккькох економ1чних суб'екйв. Так само складно розробляти стратепчш плани, а тим бкьше користуватися вигода-ми в1д нещодавнього шдписання Угоди про ЗВТ 1 тим-часового асиметричного скасування 1мпортного мита з боку кра'1н 6С. Кредипв МВФ ледь вистачае на шд-тримку гривн1, а внутршни джерел для розширення
виробництва та експорту з метою експанси на зовшшн ринки за умов в1дносно дешево'1 нац1онально'1 грошово одиниц1 немае, адже банки нашть за недлишку грошово'1 лкв1дност1 не сп1шать кредитувати реальний сектор через високий ступшь невизначеност [10].
Проте нав1ть у таких умовах, а може саме в таких умовах, кер1вництво кра'1ни не може соб1 до-зволити не використовувати хоча б найменш1 можливост1 для розвитку. Географ1чно та економ1чно Укра'1на розташована посеред двох великих економ1ч-них центр1в свггу 6С, як економ1чного союзу достатньо гомогенних з точки зору розвитку економж та правового забезпечення краш, та Роси - як визначального елемента СНД. Сл1д зауважити, що де-юре Украша не е учасником жодного з цих штеграцшних об'еднань. Вт1м, як показали нещодавш поди, це не означае в1дсутнос-т прагнень до приеднання, що латентно або в1дкрито 1н1ц1юються т1ею чи 1ншою стороною. Якщо кнування та функц1онування таких союз1в переважно мае дов-готерм1новий стратег1чно-ор1ентований характер, то сшвроб1тництво в межах окремого регюну, де майже вс1 кра'1ни мають сп1льний кордон, перш за все спрямовано на виршення поточних проблем або проблем середньо-строково1 перспективи. Прикладом такого об'еднання донедавна було ГУАМ, що утворилося в 1997 р.
Нараз1 Молдова, Груз1я та Украша шдписали угоди про ПВЗВТ (Поглиблена та всеб1чна зона вкьно! торг1в-л1) з 6С. З ц1ею перспективою 1нтеграцГ1 в европейський просйр разом з цими кра'нами акценти участ1 Укра'1ни в ГУАМ дещо зсуваються. Якщо до цього додати праг-нення Туреччини до змщнення економ1чного сп1вро-б1тництва з 6С, членство РумунЦ та Болгари в 6С, на тепершнш час створено вс1 умови до розвитку бвро-центристського економ1чного об'еднання кра'1н чорноморського басейну. I тому економ1чне сп1вроб1тництво в межах ГУАМ нараз1 стае не просто способом виршення окремих проблем, а запорукою ефективно'1 штеграци в 6С, створення буферно'1 економ1чно'1 зони по в1дно-шенню до Роси 1, в1дпов1дно, диференц1ацГ1 економ1чних ризиюв, пов'язаних 1з зовн1шньою торг1влею, передумо-вою використання переваг в1д свого географ1чного становища на перехрест1 основних економ1чних шлях1в з1 Сходу на Зах1д 1 навпаки.
Саме тому надал1 доц1льно провести юльюсне до-сл1дження поток1в зовн1шньо'1 торг1вл1 м1ж Укра'1ною та кра'1нами ГУАМ, 6С, СНД 1 деякими суйдшми кра'1нами задля кращого розум1ння динамки розвитку в1дпов1д-ного сп1вроб1тництва. Поточне досл1дження присвяче-но вивченню сучасного стану сшвробгтництва з в1дпо-в1дними кра'1нами, тому як пер1од спостереження були обраш 2010-2013 рр. 1 2005 р. як база пор1вняння.
В1дпов1дно до рис. 1 протягом 2011-2013 рр. в1д-бувалося скорочення 1мпорту-експорту товар1в з кра-1нами СНД пропорц1йно до скорочення в1дпов1дних обсяг1в торг1вл1 з Рос1ею. В1дпов1дш показники 1мпорту-експорту товар1в з крашами 6С протягом 2011-2013 рр. знаходилися на в1дносно стаб1льному високому р1вш. Варто зауважити, що потенщал зовн1шньо'1 торг1вл1 товарами з кра1нами ГУАМ залишаеться невиправдано
Експортчмпорт товар1в, тис. дол. США
40000"
35000" 30000" 25000" 20000 15000 10000" 5000 0
2005
2010
2011 Експорт
2012
2013
2005
2010
2011 1мпорт
2012
2013
Ш КраТ'ни СНД
I ГУАМ
В £С а Росшська Федерацт ЕЗ Сус1дн1 краТ'ни за винятком РФ \ Молдови
О О =п
Е? □□
о
о о_
<с
Рис. 1. Динамiка експорту-iмпорту товарiв з кражами та групами краж, тис. дол. США Джерело: Державний комтет статистики УкраТни [11] i розрахунки автора.
низьким. Щодо суйднк кра'1н, то обсяги торговельного обороту, особливо в частиш експорту, е пор1вняними з показниками по 6С. Це означае, що сус1дн1 кра'1ни забез-печують велику бкьшу частину споживання укра'нсько-го експорту.
П1дтвердження таким висновкам можна знайти в табл. 1.
Щодо експорту-1мпорту послуг, то ситуац1я була дещо шшою. Експорт послуг Украшою до кра'1н СНД та
6С залишався в1дносно незм1нним, з перевагою СНД у структур! в1дпов1дних потоюв (рис. 2). Це пов'язано пе-редуам з тим, що Украша 1мпортуе переважно послуги трубопроводного транспорту. Щодо 1мпорту, то спосте-р1галося поступове зростання 1мпорту з кра'1н 6С, що передуйм пов'язано з1 зростанням 1мпорту ф1нансових послуг. Таке зростання призвело до переважання 6С у структур! 1мпорту послуг. Що стосуеться рол1 сус1дн1х кра'1н в експорт1-1мпорт1 послуг, то вона не е такою ви-
Таблиця 1
Структура експортучмпорту товарiв з кражами та групами краТн,% вщ загального обсягу
Кражи Експорт 1мпорт
2005 2010 2011 2012 2013 2005 2010 2011 2012 2013
Кражи СНД 31,32 36,45 38,27 36,77 34,85 47,12 43,95 45,05 40,70 36,29
ГУАМ 3,41 3,60 3,28 3,10 3,64 0,42 1,91 1,11 0,45 0,52
€С 30,02 25,44 26,35 24,89 26,47 33,79 31,53 31,24 30,99 35,14
ОкремI крати
Рос1йська Федерац1я 21,86 26,12 28,98 25,62 23,80 35,54 36,55 35,27 32,39 30,19
Б1лорусь 2,60 3,69 2,81 3,27 3,13 2,60 4,23 5,10 5,99 4,68
Болгарт 1,59 0,88 1,10 0,83 0,93 0,30 0,36 0,33 0,33 0,39
Польща 2,95 3,48 4,09 3,74 4,02 3,89 4,59 3,85 4,21 5,29
Румун1я 1,43 1,37 1,39 0,80 0,88 0,59 1,12 1,36 1,10 1,17
Словаччина 1,48 1,10 1,23 0,98 1,19 0,84 0,73 0,73 0,69 0,86
Угорщина 2,01 1,67 1,96 2,19 2,46 1,79 2,00 1,61 1,37 1,82
Туреччина 5,94 5,88 5,48 5,36 6,01 1,68 2,14 1,79 2,31 2,41
Загалом сусщж краУни (за винятком РФ i Молдови) 18,00 18,08 18,06 17,17 18,63 11,69 15,17 14,77 16,00 16,62
<
2 ш
Джерело: розрахунки автора на основi даних Державного комiтету статистики УкраТни [11].
Експортчмпорт послуг, тис. дол. США
7000
6000 5000 4000 3000 2000 1000 0
Ш КраТни СНД ■ ГУАМ В £С □ Росшська Федерацт □ Сус1дн1 краТни за винятком РФ \ Молдови
£ ■
г<
= = = 1 ■ в =
в = Е = Е = Е 1 ■ ■ = = Е =
= Е = = Е = = Е = = I ■ ■ = Е ................ 1
■ V ■ V ш Вв. 1 к 1
2005 2010 2011 Експорт 2012 2013 2005 2010 2011 2012 2013 1мпорт
Рис. 2. Динамка експортучмпорту послуг з краУнами та групами краУн, тис. дол. США Джерело: Державний комтет статистики УкраТни [11] i розрахунки автора.
значальною, як у ситуаци з експортом-1мпортом товар1в. Можна зробити висновок, що експорт-1мпорт товар1в е бкьш диференц1йованим, тод1 як в експортИмпорт1 послуг в УкраТни е ткьки деккька основних партнер1в: Ро-сшська Федерац1я та 6С.
В1дпов1дн1 дан1 щодо структури експорту-1мпорту послуг наведено в табл. 2.
Якщо окремо розглядати питання торпвельних в1дносин УкраТна - ГУАМ, варто зауважити, що, в1дпо-в1дно до даних табл. 1, табл. 2, УкраТна розглядае краТни ГУАМ виключно як ринки збуту.
Ц1кавим фактом е те, що в сукупност1 до кра1н-сус1д1в 6С, ГУАМ 1 Туреччини, як у крашу, яка входить до Митного союзу з 6С, експорт товар1в у 2013 р. склав
19,14 % загального експорту товар1в, що е довол1 високим показником. В1дпов1дн1 краТни для УкраТни складають ринок, пор1вняний з цким ринком 6С 1 РФ. В1дпов1д-ний показник експорту послуг е набагато скромншим. Останне в1рно 1 для 1мпорту товар1в та 1мпорту послуг.
Якщо бкьш детально проанал1зувати дан1 окремо по зовншнш торг1вл1 з кра'1нами ГУАМ, то можна дшти таких висновюв: загалом по вск краТнах спостер1галося зростання обсяг1в експорту та 1мпорту товар1в та послуг, окр1м 1мпорту товар1в з Азербайджану. Останне передуйм пояснюеться скороченням ¡м-порту природного газу на фон одноман1тно'1 структури 1мпорту з ще! кра'1ни. Незважаючи на те, що абсолютш
Таблиця 2
Структура експортучмпорту товарiв з краУнами та групами краУн,% вiд загального обсягу
Кра1на Експорт 1мпорт
2005 2010 2011 2012 2013 2005 2010 2011 2012 2013
КраУни СНД 45,89 47,70 45,26 44,33 40,78 17,35 17,25 18,82 18,57 19,59
ГУАМ 1,27 1,25 1,19 1,30 1,09 1,10 1,10 1,16 1,11 0,93
€С 28,82 27,17 26,23 28,29 28,96 30,59 55,61 54,59 55,07 55,89
Окрем/' краши
Рос1йська Федерац1я 41,97 43,85 40,85 39,54 36,91 14,88 14,57 15,33 14,79 16,49
Бторусь 0,77 1,12 1,13 0,89 0,84 0,81 1,16 1,30 1,21 1,32
Болгарт 0,53 0,26 0,28 0,33 0,32 0,35 0,32 0,33 0,29 0,24
Польща 1,01 0,79 0,98 1,04 1,48 2,62 2,59 2,29 2,61 2,22
Румун1я 0,13 0,18 0,20 0,22 0,36 0,14 0,21 0,21 0,15 0,15
Словаччина 0,80 0,43 0,36 0,28 0,34 0,59 0,33 0,54 0,41 0,41
Угорщина 2,09 1,90 0,61 0,57 1,24 1,70 0,96 1,62 1,60 1,16
Туреччина 1,47 1,31 1,23 1,37 1,35 3,20 4,13 4,55 4,82 2,86
Загалом сусщж краУни (за винятком РФ i Молдови) 6,80 6,00 4,78 4,70 5,92 9,41 9,70 10,83 11,10 8,37
О О =П
Е?
СО
о
о <с
<
о
Ш
Джерело: розрахунки автора на основi даних Державного комiтету статистики УкраТни [11].
обсяги експорту товар1в та послуг бкьш1 за обсяги '1х ш-порту, темпи зростання останнк у пор1внянш з 2005 р. е вищими. Причому в зростанш обсяг1в 1мпорту това-р1в найбкьший внесок здшснюе Молдова, а в 1мпорт1 послуг - Груз1я. Молдова також робить нашстотнший внесок у зростання експорту товар1в та послуг. Таким чином, у межах цього об'еднання Молдова е одним з прюритетних партнер1в для Укра'ни (табл. 3).
економтного швроб1тництва в рамках ГУАМ : [зб. мат-л1в наук. практ. конф. (14 червня 2007 р.)]. - К. : Н1ПМБ, 2007. - 124 с.
6. Давиденко С. В. Вплив розширення внутршнього ринку на економтне зростання УкраТни / С. В. Давиденко // Стратепчш прюритети. - 2006. - № 1. - С. 93-101.
7.КулицькийС.Економтн1аспектининшньогоукраТ'нсы<о-росшського протистояння / С. Кулицький [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://nbuv¡ap.gov.ua/¡ndex.php?opt¡on=com_c
Таблиця 3
Обсяги експортучмпорту TOBapiB УкраТни та краУн ГУАМ, млн дол. США
Кража Експорт 1мпорт
2005 2010 2011 2012 2013 2005 2010 2011 2012 2013
Торг!впя товарами
Азербайджан 290,7 610,8 708,3 766,6 867,6 27,8 951,2 643,3 79,7 77,8
Молдова, Республка 679,1 713,5 874,4 822,7 902,8 84,2 73,6 130,4 122,0 102,1
Грузiя 199,7 527,5 657,5 540,7 533,6 41,0 136,1 144,4 177,2 217,9
Загалом 1169,6 1851,9 2240,2 2130,1 2304,0 152,9 1160,9 918,0 379,0 397,8
Торг!вля послугами
Азербайджан 10,7 25,3 29,5 39,9 34,8 5,5 13,1 14,8 18,0 11,7
Молдова, Республка 33,7 67,1 66,3 74,5 73,7 15,3 29,1 34,0 36,8 42,8
Грузiя 33,7 54,1 68,2 63,0 53,2 11,4 17,7 23,6 20,0 16,2
Загалом 78,1 146,6 164,0 177,4 161,7 32,3 60,0 72,4 74,8 70,7
Джерело: складено автором на ochobí даних Державного комтету статистики УкраТни [11].
Щкавим е також той факт, що у 2013 р. при попр-шенш загально'1 економ1чно'1 ситуацП та скороченн1 експорту та 1мпорту товар1в до РФ товарооб1г з кра'1нами ГУАМ збкьшився.
ВИСНОВКИ
Результати досл1дження дозволяють д1йти таких висновюв: ГУАМ нараз1 може розглядатися лише як пер-спективний напрямок зовншньоеконом1чного спшро-б1тництва, особливо якщо додатково розвивати взаемо-в1дносини з крашами 6С, з якими Укра'на мае спкьний кордон. Поточне досл1дження може бути доповнено ви-вченням динамики в1дпов1дних показник1в за 2014 рж. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Григор'вв Л. М. ГУАМ - п'ятнадцять рош опкля: Зрушен-ня в економр Азербайджану, Грузи, Молдови \ УкраТни, 19912006 / Л. М. Григор'вв, М. Р. Салков. - М. : ВЕвМШМ, 2007. - 218 с.
2. Радзквська С. О. Конкурентоспроможнкть та ¡нте-грац|йн1 перспективи украТни в ОЧЕС \ ГУАМ / С. О. Радзквська // Економтний вкник Нацюнального технтного уыверситету УкраТни «КиТвський полггехнтний ¡нститут». - 2013. - № 10. -С. 101-105
3. Харчук О. О. Ствробггництво УкраТни в рамках ГУАМ: проблеми та перспективи розвитку / О. О. Харчук // Часопис Ки-Твського уыверситету права. - 2013. - № 1. - С. 324-327.
4. Кухалейшвш Г. Р. УкраТна \ ГУАМ: напрямки ствро-бтицтва / Г. Р. Кухалейшв1л1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://dipcorpus-info.at.ua/news/kukhalejshvili_g_r_ ukraj¡na_¡_guam_naprjamk¡_sp¡vrob¡tn¡ctva/2011-08-11- 118
5. Корншов I. €. Про розробку мждержавноТ' програми економ1чного проекту ГУАМ «Придунайський енерготранспорт-ний м1ст» / I. £. Корн1лов // Проблеми та перспективи розвитку
ontent&view=article&id=387:ekonomichni-aspekti-ninishnogo-ukrajinsko-rosijskogo-protistoyannya-4&catid=8&Itemid=350
8. Кравчук О. Можлив1 соц1ально-економ1чн1 наслщки £вро1нтеграцГГ для УкраТни / О. Кравчук [Електронний ресурс]. -Режим доступу : ukrstat.gov.ua
9. Долар на чорному ринку в середньому продають за 40 грн/$ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://espreso. tv/news/2015/02/25/dolar_na_chornomu_rynku_v_serednomu_ prodayut_za_40_hrn
10. Избыточная ликвидность банковской системы составляет 30 млрд гривень - Гонтарева [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://delo.ua/finance/izbytochnaja-likvidnost-bankovskoj-sistemy-sostavljaet-30-mlrd-g-290949/
11. Державний комггет статистики УкраТни [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу : http://ukrstat.gov.ua/operativ/ operativ2013/zd/ztt/ztt_u/arh_ztt2013.html
REFERENCES
Davydenko, S. V. "Vplyv rozshyrennia vnutrishnyoho rynku na ekonomichne zrostannia Ukrainy" [The impact of the expansion of the internal market on economic growth in Ukraine]. Stratehich-ni priorytety, no. 1 (2006): 93-101.
"Dolar na chornomu rynku v serednyomu prodaiut za 40 hrn/$" [The dollar on the black market are selling at an average of 40 UAH / $]. http://espreso.tv/news/2015/02/25/dolar_na_chor-nomu_rynku_v_serednomu_prodayut_za_40_hrn
Derzhavnyi komitet statystyky Ukrainy. http://ukrstat.gov. ua/operativ/operativ2013/zd/ztt/ztt_u/arh_ztt2013.html
Hryhoriev, L. M., and Salikhov, M. R. HUAM - piatnadt-siat rokiv opislia: Zrushennia v ekonomitsi Azerbaidzhanu, Hruzii, Moldovy i Ukrainy, 1991-2006 [GUAM - fifteen years later: The shift in the economy of Azerbaijan, Georgia, Moldova and Ukraine, 1991-2006]. Moscow: REGNUM, 2007.
"Izbytochnaia likvidnost bankovskoy sistemy sostavliaet 30 mlrd griven" [Excess liquidity in the banking system 30 billion
UAH]. http://delo.ua/finance/izbytochnaja-likvidnost-bankovskoj-sistemy-sostavljaet-30-mlrd-g-290949/
Kukhaleishvili, H. R. "Ukraina i HUAM : napriamky spivrobit-nytstva" [Ukraine and GUAM: directions of cooperation]. http:// dipcorpus-info.at.ua/news/kukhalejshvili_g_r_ukrajina_i_guam_ naprjamki_spivrobitnictva/2011-08-11-118
Kulytskyi, S. "Ekonomichni aspekty nynishnyoho ukrain-sko-rosiiskoho protystoiannia" [Economic aspects of the current Ukrainian-Russian confrontation]. http://nbuviap.gov.ua/ index.php?option=com_content&view=article&id=387:ekonomi chni-aspekti-ninishnogo-ukrajinsko-rosijskogo-protistoyannya-4-&catid=8&Itemid=350
Kravchuk, O. "Mozhlyvi sotsialno-ekonomichni naslidky iev-rointehratsii dlia Ukrainy" [There are social and economic consequences of European integration for Ukraine]. http://ukrstat.gov.ua
Kornilov, I. Ye. "Pro rozrobku mizhderzhavnoi prohramy eko-nomichnoho proektu HUAM «Prydunaiskyi enerhotransportnyi mist»" [On the development of the interstate program of economic GUAM project "Danube bridge energy transportation"]. Problemy ta perspektyvy rozvytku ekonomichnoho spivrobitnytstva v ramkakh HUAM. Kyiv: NIPMB, 2007.
Kharchuk, O. O. "Spivrobitnytstvo Ukrainy v ramkakh HUAM: problemy ta perspektyvy rozvytku" [Cooperation within GUAM Ukraine: problems and prospects]. Chasopys Kyivskoho universytetu prava, no. 1 (2013): 324-327.
Radziievska, S. O. "Konkurentospromozhnist ta intehratsiini perspektyvy Ukrainy v OChES i HUAM" [Competitiveness and integration prospects for Ukraine in the BSEC and GUAM]. Ekonomich-nyi visnykNTUU "KPI", no. 10 (2013): 101-105.
УДК 339.5
АНАЛ1З ТЕНДЕНЦИЙ РОЗВИТКУ CBITOBOÏ ТОРГ1ВЛ1 ТОВАРАМИ ТА П0СЛУГАМИ
© 2015
КУР0ЧК1НА I. Г.
УДК 339.5
Курочкша I. Г. Аналiз тенденцш розвитку свгговоТ торгiвлi товарами та послугами
Метою cmammi е анал/з тенденцш розвитку св/тово1 торг/вл/ товарами та послугами на сучасному emani. Проанал/зовано темпи розвитку м/жнародно> торг/вл/. Установлено, що динам'ша м/жнародноi торг'т'> у 2014 р. ледве перевищила р/чн/ показники приросту св/тового ВВП. Наведено прогнозн/ данi експерт/в М/жнародного валютного фонду, Секретар/ату СОТ щодо обсяг/в св/товоi торг/вл/. Кр/м цього, представлено анал/тичн/ дан/ щодо пров/дних експортер/в та 'шпортер'в у св/тов/й торг/вл/ товарами та комерщйними послугами за 2014 р., за п/дсумками яких установлено, що серед пров/дних кран - експортер/в товарами перше мще займае Китай. Що стосуеться /мпортер/в товар/в, а також експортер/в та /мпортер/в комерц/йних послуг, то перше мще, як / в попередньому рощ, належить США. ПозицПРосшськоi Федеращi в рейтингу св/тових експортер/в та /мпортер/в товарами та комерщйними послугами пог/ршилися в пор/внянн/ з попередн/ми роками, що обумовлено, на-самперед, /стотним зниженням щн на енергоносПта скороченням обсяг/в поставок традицйних продукт/в росйського експорту, у тому числ/ на фон/ введення проти РосИ торгово-пол/тичних санкцй / послаблення нац/ональноi економ/ки. Ключов'! слова: св/това торг/вля, експорт та /мпорт, м/жнародн/ економ/чн/ в/дносини, св/тове виробництво. Рис.: 2. Табл.: 3. Ббл.: 4.
Курочкша 1рина ГеннадПвна - кандидат економ/чних наук, доцент кафедри св/товоi економ/ки та економ/чно> теори, Кримський /нженерно-педагог/чний ун/верситет (пров. Учбовий, 8, С/мферополь, 95015) E-mail: i_kurochkina@mail.ru
УДК 339.5
Курочкина И. Г. Анализ тенденций развития мировой торговли товарами и услугами
Целью статьи является анализ тенденций развития мировой торговли товарами и услугами на современном этапе. Проанализированы темпы развития международной торговли. Установлено, что динамика международной торговли в 2014 г. едва превысила годовые показатели прироста мирового ВВП. Приведены прогнозные данные экспертов Международного валютного фонда, Секретариата ВТО относительно объемов мировой торговли. Кроме этого, представлены аналитические данные относительно ведущих экспортеров и импортеров в мировой торговле товарами и коммерческими услугами в 2014 г., по итогам которых установлено, что среди ведущих стран -экспортеров товарами первое место занимает Китай. Что касается импортеров товаров, а также экспортеров и импортеров коммерческих услуг, то первое место, как и в предыдущем году, принадлежит США. Позиции Российской Федерации в рейтинге мировых экспортеров и импортеров товарами и коммерческими услугами ухудшились по сравнению с предыдущими годами, что обусловлено, прежде всего, существенным снижением цен на энергоносители и сокращением объемов поставок традиционных продуктов российского экспорта, в том числе на фоне введения против России торгово-политических санкций и ослабления национальной экономики.
Ключевые слова: мировая торговля, экспорт и импорт, международные экономические отношения, мировое производство. Рис.: 2. Табл.: 3. Библ.: 4.
Курочкина Ирина Геннадьевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры мировой экономики и экономической теории, Крымский инженерно-педагогический университет (пер. Учебный, 8, Симферополь, 95015)
E-mail: i_kurochkina@mail.ru
UDC 339.5
Kurochkina I. G. Analysis of Development Trends of the World Trade in Goods and Services
The article is aimed at analyzing trends of the world trade in goods and services at the present stage. The development rates of international trade have been analyzed. It has been found that the dynamics of international trade in 2014 barely exceeded the annual growth of the world GDP. The prognostic data by the experts from the International Monetary Fund along with the WTO secretariat concerning the volume of world trade are provided. In addition, analytical data regarding the leading exporters and importers of the world trade in goods and commercial services in 2014 are presented, on results of which has been determined that among the leading countries-exporters of goods the first place belongs to China. Considering the importers of goods, as well as exporters and importers of commercial services, the first place, as in the previous year, belongs to the United States. The positions of the Russian Federation in the ranking of world exporters and importers in goods and commercial services have deteriorated compared to the previous years, primarily because of a significant decline in energy prices and decline in supply of Russian exports of traditional products, taking into consideration the imposing of trade and political sanctions against Russia as well as weakening of the national economy.
Key words: world trade, exports and imports, international economic relations, global production. Pic.: 2. Tabl.: 3. Bibl.: 4.
Kurochkina Iryna G. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor of the Department of World Economy and Economic Theory, Crimean Engineering and Pedagogical University (prov. Uchbovyy, 8, Simferopol, 95015) E-mail: i_kurochkina@mail.ru
