CC BY
60
УДК 334.025(477)
ЕКОНОМ1ЧН1 НАСЛ1ДКИ «В1ДКАТУ» ЯК ФОРМИ РЕНТООР16НТОВАНОТ ПОВЕД1НКИ
© 2015 1ВАЩЕНК0 М. В., ШК0Д1НА I. В., КАРПОВА I. В.
УДК 334.025(477)
1ващенко М. В., Шкодша I. В., Карпова I. В. EKOHOMi4Hi наслiдки «вiдкату» як форми рентооркнтованоТ поведiнки
Метою cmammiе уточнення терм'ша «в'дкат» як форми рентоор/ентовано/ поведши, систематиза^я основних сфер господарсько/ д'тпьностi, де в'дносини «в'дкату» е найбльш застосованими. Запропоновано в'дрзняти «в'дкат» Bid хабара як його специф/чну форму, що може мати б'шьш довгостроковiперспективи ствпращ Устаттi достджено актуальну нформацю з приводу виявлення факт'в «в'дкату» в тих чи ншихсферах господарсько/ д'тльности Узагальнено основтвиди Ыяльностi, вякихв'дбуваються подiбнiоперацп (державтзакутвлiнаутримання бюджетних установ; будiвництво та обслуговування дорг в'дшкодування ПДВ; закутвля та обслуговування оргтехн'ши та меблв; закутвля канцтовар'в, пол'граф'мно/ продукцИтощо; ремонт примщень; державн дотацПтдприемствам агропромислового комплексу; отримання кредиту; послуги страхових компанiй; реклама, маркетинговi заходи та маркетинговi дотдження; рекрутинговi послуги), а також описано масштаби та прин-ципи /хздшснення. Оцнено негативн наслдки «в'дкат'ю» для нацонально/ економки. Сформульовано основн принципи та напрямки подолання схем «в'дкат'в» у сферi державних закупвель та в комер^йному секторi.
Ключов'! слова: «в'дкат», рентоор'кнтована поведшка, тендер, державн закутвл'!, схеми «в'дкат'в», натдки «в'дкат'ю». Ббл.: 15.
1ващенко Марина BiKmopiBHa - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра економ'мно/ теори, Харювський нститут банювсько/ справи Унвер-ситету банювсько/ справи Нацонального банку Укра/ни (пр. Перемоги, 55, Харюв, 61174, Укра/на) E-mail: ivaschenko_mv@mail.ru
Шкодна 1рина Вталивна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економiчно/ теорп, Харювський нститут банювсько/ справи Ушверситету банювсько/ справи Нацонального банку Укра/ни (пр. Перемоги, 55, Харюв, 61174, Укра/на) E-mail: shkodina@khibs.edu.ua
Карпова 1рина Biкmopiвнa - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економiчно/ теорп, Харювський нститут банювсько/ справи Ушверситету банювсько/ справи Нацонального банку Укра/ни (пр. Перемоги, 55, Харюв, 61174, Укра/на) E-mail: ivk_04@ukr.net
УДК 334.025(477)
Иващенко М. В., Шкодина И. В., Карпова И. В. Экономические последствия «отката» как формы рентоориентированного поведения
Целью статьи является уточнение термина «откат» как формы рентоориентированного поведения, систематизация основных сфер хозяйственной деятельности, где отношения «отката» являются наиболее применимыми. Предложено отличать «откат» от взятки как его специфическую форму, что может иметь более долгосрочные перспективы сотрудничества. В статье исследована актуальная информация по поводу выявления фактов «отката» в тех или иных сферах хозяйственной деятельности. Обобщены основные виды деятельности, в которых происходят подобные операции (государственные закупки на содержание бюджетных учреждений; строительство и обслуживание дорог; возмещение НДС; закупка и обслуживание оргтехники и мебели; закупка канцтоваров, полиграфической продукции и т. п.; ремонт помещений; государственные дотации предприятиям агропромышленного комплекса; получение кредита; услуги страховых компаний; реклама, маркетинговые мероприятия и маркетинговые исследования; рекрутинговые услуги), а также описаны масштабы и принципы их осуществления. Оценены негативные последствия «откатов» для национальной экономики. Сформулированы основные принципы и направления преодоления схем «откатов» в сфере государственных закупок и в коммерческом секторе. Ключевые слова: «откат», рентоориентированное поведение, тендер, государственные закупки, схемы «откатов», последствия «откатов». Библ.: 15.
Иващенко Марина Викторовна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра экономической теории, Харьковский институт банковского дела Университета банковского дела Национального банка Украины (пр. Победы, 55, Харьков, 61174, Украина) E-mail: ivaschenko_mv@mail.ru
Шкодина Ирина Витальевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономической теории, Харьковский институт банковского дела Университета банковского дела Национального банка Украины (пр. Победы, 55, Харьков, 61174, Украина) E-mail: shkodina@khibs.edu.ua
Карпова Ирина Викторовна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономической теории, Харьковский институт банковского дела Университета банковского дела Национального банка Украины (пр. Победы, 55, Харьков, 61174, Украина) E-mail: ivk_04@ukr.net
UDC 334.025(477)
Ivashchenko M. V., Shkodina I. V., Karpova I. V. Economic Impacts of «Kickbacks» as a Form of Rent-Oriented Behavior
The article is aimed at clarification of the term «kickback» as a form of rent-oriented behavior, systematizing of the main areas of economic activity where the relationships of «kickback» is applicable at most. It has been proposed to distinguish the «kickback» from bribe as a specific form of the latter, which could have longer-term prospects for cooperation. In the article current information about detecting facts of «kickback» in different spheres of economic activity is studied. The main activities in which such operations take place have been summarized (public procurements to maintain budgetary institutions; construction and maintenance of roads; VAT refund; purchase and service of office equipment and furniture; purchasing office supplies, printed products, etc.; renovations to the premises; State subsidies to enterprises of the agro- ^ industrial complex; obtaining of credits; services of insurance companies; advertising, marketing measures and market research; recruitment services), also the scope and principles for their implementation have been described. Negative effects of «kickbacks» for the national economy are estimated. The <C basic principles and guidelines to be able to resist the «kickback» schemes in public procurement and in the commercial sector are formulated. Key words: «kickback», rent-oriented behavior, tender schemes, public procurement, «kickback» schemes, impacts of «kickbacks». Bibl.: 15. o
Ivashchenko Marina V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Economic Theory, Kharkiv Institute of Banking of the University of Banking of the National Bank of Ukraine (pr. Peremogy, 55, Kharkiv, 61174, Ukraine) E-mail: ivaschenko_mv@mail.ru
Shkodina Iryna V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic Theory, Kharkiv Institute of Banking of the University of Banking of the National Bank of Ukraine (pr. Peremogy, 55, Kharkiv, 61174, Ukraine) E-mail: shkodina@khibs.edu.ua
Karpova Iryna V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic Theory, Kharkiv Institute of Banking of the University of Banking of the National Bank of Ukraine (pr. Peremogy, 55, Kharkiv, 61174, Ukraine) dC
E-mail: ivk_04@ukr.net |||
CL О
=Г
<
О
На сьогодншнш день у npeci кнуе дуже багато повiдомлень та розслдувань таких форм не-законних eKOHOMi4Hrn: вiдносин, як «вiдкат». У рiзних джерелах вiн вважаеться «черговою сходинкою еволюци хабара», «змазкою на колесах бiзнесу», «неви-корiнним пережитком корумпованого радянського су-спкьства» i т. ш. [3].
Про те, що на покупку товарiв або послуг за дер-жавнi грошi чиновники беруть «вцкати» i завищують цши покупки, вiдомо давно. I, власне, скандали на цьо-му Грунт трапляються в уск крашах свггу, у тому числi i в крашах з бкьш високим економiчним розвитком i нижчим рiвнем корупци, нiж в УкраМ [див., наприклад, 14]. Проте питання зловживань у сферi держзакушвель в розвинених крашах намагаються звести до мiнiмуму шляхом проведення складних тендерних процедур, ор-гашзаци контролю за дiями чиновникiв та неминучост покарання за службовi злочини. В УкраМ ж, як показуе аналiз публiкацiй, це явище не просто продовжуе кнува-ти, а й набирае оберпв та щороку збкьшуе сво'1 обсяги.
Наявнiсть «вцкатних» вiдносин можна вдосталь знайти в крашах СНД. 1снуе безлiч публжацш, присвя-чених проблемi «вiдкатiв» в економжах Узбекистану [див. наприклад, 13].
Росшська економiка також наскрiзь вражена системами «вцкату»: прiоритетнi нацпроекти супроводжу-ються масштабними фiнансовими операцiями, а тому надають масу можливостей для масштабного розкра-дання бюджетних кошпв, причому ця система дiе в масштабах всш! кра'1ни вiд великих регюшв до переач-них скьських шкк. У РФ також процвгтають «закритi» сегменти економiки, органiзованi як корпоративна мо-нопольнi структури, у тому чи^ у сферi електроенерге-тики, нафти i газу, комушкацш, iнформацiйних ресурсiв, будiвництва, з яких «вiдкатуються» надприбутки [5].
Серед зарубiжних наукових праць, в яких розгля-даються проблеми корупци в державних i комерцiйних iнститутах, зокрема, «вцкапв», видкимо дослiдження таких учених, як: Альбрехт С. (Albrecht, 2012), Зiмбель-ман М. (Zimbelman, 2012), Аддисон A. (Addison, 2007) [14] та ш. Що стосуеться вiтчизняних науковцш, то сьо-годнi багато економкйв та ринкових аналiтикiв значну увагу придкяють досл1дженню рiзних проявiв корупци в украшськш нацiональнiй економiцi. Помiж них слiд ви-дкити таких дослцниюв, як Белов А. З., Мельник М. I., Омельченко С., Пилипчук П. П. та багато шших.
Узагальнюючи рiзноманiтнi визначення термша «вiдкат», можна зазначити, що «вцкат» - це неофiцiйна назва частини кошпв, що видкяються на виконання ро-бiт за державним замовленням, яку виконавець замов-лення в подяку за його отримання повертае замовнику в особi чиновника або керiвника державного органу.
Фактично, «вцкат» - це завуальований хабар осо-бi, яка приймае рiшення про витрачання кошпв на шд-приемств^ який досить важко простежити юридично. У науковiй лiтературi часто не роздкяють поняття «хабар» i «в1дкат», якi, на нашу думку, мають певнi вцмш-ностi. Крш того, ми вважаемо, що «вцкат» е рiзновидом рентоорiентованоl поведiнки та вимагае науково'1 систе-матизаци для виявлення дiевих важелш впливу на нього.
Як форма розрахунку «вцкат» завжди строго прив'язаний до певного органу влади чи державного шд-приемства та тш! або шшо! господарсько-економiчноí дiяльностi (або окремого шдприемства) i тому мае по-дiбну специфiку умов i причин для свое! появи. Тобто вш повнктю спiввiдноситься з iснуючими економiчни-ми зв'язками i базуеться на сформованих економiчних вiдносинах мiж зацiкавленими сторонами - суб'ектами ринку i влади. Природно «вцкати», як будь-який нефор-малiзований (тiньовий) потiк коштiв, не обкладаються нiякими офiцiйними податками ^ вiдтак, жодним чином не беруть участ в бюджетних програмах ш в районному, нi в обласному, ш в нацiональному масштабах.
Таким чином, метою дотдження, проведеного в стати, е уточнення термша <шдкат» як форми ренто-оркнтовано: поведшки, систематизацiя основних сфер господарсько! дшльносп, де вiдносини «вiдкату» е найбкьш застосованими. I, нарештi,- формулювання основних напрямюв та заходiв, що дозволять якщо не викорiнити, то хоча б мiнiмiзувати практику «вiдкатiв» у сферi державних закупiвель та комерцшному секторi.
Унашiй краМ освоення бюджетних кошпв, а також коштiв держкомпанш також е одним з найприбут-ковiших видiв бiзнесу. А iнодi - i головним сенсом перебування того чи шшого чиновника на своему посту. 6, правда, однозначна змша на краще - тепер шформа-цiя про держзакупiвлi стае надбанням гласностi [8].
Але все одно залишаеться безлiч сфер, де практика «в1дкатш» насткьки вкоренилася, що деяю пiдприемства взагалi працюють ткьки за такими схемами. Причому таю в1дносини складаються не ткьки в державних уста-новах та п1дприемствах, а й в комерцшних структурах.
Часто поняття «вцкат» i «хабар» не роздкяють. На наш погляд, у цих поняттях е певш вiдмiнностi, i хоча «в1д-кат» i е специфiчною формою хабара, !х не варто ототож-нювати. Хабарi - теж iстотна частина фшансових ресур-сiв, що циркулюе в державi без офiцiйного облку, але природа хабарш бкьш проста i лшшна, нiж «вцкату». Якщо хабар мае короткочасну природу, то «в1дкат» може мати бкьш довгостроковi перспективи спiвпрацi. «В1дкат» - це маншуляцп державними коштами або коштами комерцш-них оргашзацп, яю не належать особi, що здшснюе подiб-ну схему, з метою привласнення частини цих коштiв.
«В1дкат», як i хабар, е формою рентооркнтованно: поведiнки. Рентоорiентована поведiнка, у свою чергу,- це дшльнкть шдивкДв, органiзацiй чи фiрм, що нацкена на отримання вигiд шляхом маншулювання законодавчими чи економiчними умовами, а не шляхом виробництва i продажу товарiв та послуг; або кнуе у формi узурпаци прав на перерозподк державних ресурсiв [1, с. 109].
Як i будь-який тшьовий потiк, обсяги «вiдкатiв» у нацюнальнш економiцi можна оцiнити лише приблизно. У 2014 р. обсяг закушвель державними та комунальни-ми шдприемствами становив близько 274 млрд грн. За рiзними оцiнками, щонайменше 80 млрд грн - сплачеш «вцкати» [6].
За рiзними даними, у 1996 - 1999 рр. «вцкати» становили в середньому 10 % суми контракту, у 1999 -2003 рр.- 20%, у 2003 - 2005 рр.- 35%, у 2005 - 2008 рр.-
40 %, у 2008 - 2009 рр.- 60 %, у 2009 - 2012 рр.- 70 % [10]. За оцшками Ради Федераци роботодавцiв Украши, «в1д-кати» у сферi держзакупiвель складають в середньому в1д 15 % до 50 % в1д суми тендера залежно вiд сфери та виду дiяльностi [6].
У доповiдi Оргашзаци економiчного сшвробини-цтва i розвитку (ОЕСР) говориться, що 57 вiдсоткiв ви-падкiв корупци в УкраМ припадае на сектор держзаку-пiвель. Середня сума хабара на нашому ринку складае 10,9 вцсотка вiд вартост угоди i 34,5 вiдсотка в1д при-бутку компани за нею, що складае приблизно 13,8 мкь-йона доларiв [9].
За досвцом розвинених кра!н, звести до мшмуму зловживання у сферi держзакупiвель здатна ефек-тивна i прозора процедура тендера. Але, на жаль, у нашш краМ вона здебiльшого вцбуваеться за на-працьованими схемами. З одного боку, шформацш про тендер в^крита, публiкуеться на державних сайтах та у спецiалiзованих друкованих виданнях, е доступною суспкьству, i процедура дозволяе взяти участь будь-яюй фiрмi, але ж, з шшого боку,- гарантовано виграе конкретна фiрма. Така колiзiя досягаеться за рахунок включення в тендер таких умов, як заздалегiдь може виконати лише потрiбна фiрма. Таким чином, у ходi тендера позбавляються вiд уск зайвих учасникiв, навiть якщо !х цiна та умови були значно кращими. А фiрма-переможець сплатить «вцкат» чиновникам, що за попе-редньою домовленiстю забезпечили !й перемогу.
За такими схемами здшснюються вцносини «в1д-кату» як у державному секторi (державнi закупiвлi това-рiв та послуг), так i в приватному, де наймаш управлiнцi, приймаючи ршення про закупiвлi необхiдних товарiв чи послуг, вдаються до зловживань.
Дослiдивши актуальну iнформацiю з приводу ви-явлення фактiв «вiдкату» в тих чи шших сферах гос-подарсько! дiяльностi, нами узагальнено основш види дiяльностi, в яких вцбуваються подiбнi операци, та описано принципи !х здiйснення.
1. Державы закупiвлi на утримання бюджет-них установ. Тут мова йде про забезпечення бюджет-них установ (дитячих садкiв, шкк, лiкарських закладiв, вшськових частин та ш.) товарами та послугами, необ-хiдними для нормального функцюнування, як-то харчу-вання, послуги пральш, транспортнi перевезення, спеща-лiзоване обладнання тощо. Кiлькiсть гучних скандалiв та розслiдувань у цiй сферi державних закупiвель е, мабуть, найбкьшою в порiвняннi з iншими. Тут використовуеть-ся стандартна схема непрозорого тендера.
2. Будiвництво та обслуговування дорг Уа зловживання в галузi будДвництва дорiг у краМ крутять-ся навколо фiнансiв з бюджету. Через вцповцш держ-структури у рж проходить на будiвництво i ремонт дорiг приблизно 7 - 10 млрд грн бюджетних грошей. Експер-ти оцiнюють корупцiйнi «вцкати» тут до 1 - 1,5 млрд грн. За деякими шшими оцшками, «вцкат» вiд фiрми, яка стала единим учасником, може складати в1д 20 % до 50 % i навiть 70 % в1д суми закупiвлi [8].
Про фактичш обсяги «вiдкатiв» у сферi дорожньо-го будiвництва може св^чити така iнформацiя. Вартiсть
споруди/капремонту одного ккометра дороги в середньому становить 25 - 30 млн грн. У 2012 р. на ремонт дороги Ки!в - Харюв - Довжанський протяжшстю 120 км на дкянщ Бориспкь - Лубни було видкено 400 млн до-ларiв, що складае близько 28 млн грн/ккометр. На саме буддвництво зазвичай йде не бкьше 20 млн. Усе iнше за-кладено на «вiдкати», зб1льшуючи таким чином варткть проекту на 10 - 15% [4].
Схема «вцкату», як i в попередн1х держзакушв-лях, починаеться з процедури тендера, на якому здшснюеться закупiвля роботи, послуг i матерi-алiв. При цьому украшсью дороги е нескшченним дже-релом такого прибутку: за такою ж схемою здшснюеться щорiчний ремонт та обслуговування. Бкьш того, до дрiбних вуличок окра!н мiста грошi не доходять взагалк власний досвiд одного з авторiв цiеl статтi зi звернення за доводкою про стан певно! дороги мкта в Мiськдор-буд засвцчив, що rрунтовi дороги облiкованi в реестрi як тi, що мають асфальтобетонне покриття та регулярно ремонтуються. Отже, обсяги зловживань у цш сферi та збитки для бюджету мають загрозливий для економiч-но! безпеки кра!ни масштаб.
3. Вiдшкодування ПДВ. Вiдшкодування податку на додану варткть вже давно стало бiзнесом. Саме на схемi фiктивного вилучення ПДВ найб1льш пiдприем-ливi особи наживають мкьйони.
У 2013 р. обсяги повернення ПДВ становили 53,4 млрд грн, а «выкати» по вцшкодуванню ПДВ для бiз-несу складали до 35 % вк, загально! суми. Таким чином, близько 15 - 20 млрд грн сума «вк,капв», яка була оплачена бiзнесом на користь чиновниюв [6].
4. Закутвля та обслуговування оргтехшки та меблiв; закутвля канцтоварiв, nолiграфiчно'i про-дукци тощо. Головних способiв заробити при держ-закушвлях оргтехшки кнуе два. Перший - купувати у конкретних фiрм за завищеними цшами або ж домовля-тися про «вiдкат» з тими, хто бере участь у тендерЬ Схема проведення такого тендера аналопчна: прописуеться умова, якiй вк,повк,ае лише один з учасникiв. Через це ринок постачання оргтехшки для рiзних держструктур уже давно роздкений мiж к1лькома пiдприемствами, i потрапити в цю схему комусь зi сторони нереально. Виходить, що знову-таки корупцшна модель стимулю-еться державою [8].
Другий спойб «в1дкату» в цш сферi полягае в особ-ливостi само! оргтехнiки: пiсля поставки цю техшку по-трiбно ще й обслуговувати. В укра!нських реалшх тут також включаеться система «вккапв».
Наприклад, у Чернiгiвськiй областi обласний центр зайнятосп в 2011 р. закупив комп'ютерну техшку (понад 220 одиниць комп'ютерiв та комплектуючих) для районних центрiв зайнятостi за завищеними цшами, чим було нанесено бюджету майже 600 тис. грн збитюв [11]. I таю факти мають загрозливий характер для нацю-нально! економжи.
За аналопчними схемами здшснюеться закушвля меблiв, канцтоварiв та шших товарiв. При цьому можуть використовуватись таю реч^ як фiктивнi чеки, де не вка-зано оптову знижку; придбання уцшених товарiв по щш
нових. Але найбкьш прибутковим «в1дкатом» буде за-мовлення ексклюзивних мебл1в ручно! роботи, що може дозволити соб1 державний чиновник.
5. Ремонт примщень. Ремонти офкних прим1-щень також можуть зд1йснюватись за схемами псевдо-тендер1в, «в1дкати» з яких становлять 10 - 30 % вид1-лених бюджетних кошт1в. Для того, щоб вкластися в грош1, що залишаються, ремонтникам доводиться скла-дати попереднш кошторис 1з завищенням обсягу робгг (1, в1дпов1дно, !х вартост1), зам1нити дорог1 будматер1али дешевими, зекономити на зарплат! роб1тниюв, залучивши до виконання роб1т спец1ал1ст1в нижчо! класифжаци, списавши певну частину будматер1ал1в як з1псован1. За рахунок таких маншуляцш виконавець ремонтних роб1т компенсуе витрати на «в1дкат» та заробить прибутку бкьше, ан1ж за нормальних умов.
6. Державы дотаци тдприемствам агропро-мислового комплексу. Таю дотаци повинш надаватись скьськогосподарським виробникам як допомога через втрати частини пос1в1в озимих або проблемне погол1в'я худоби. У цьому сегмент! мають мксце отримання фж-тивних дотац1й на умовах «в1дкат1в». Кр1м того, чиновники, що здшснюють закуп1влю зерна до Держре-зерву, купують зерно нижчо! якост1, н1ж проходить за документами, а з р1знищ в щш отримують «в1дкат». У результат! - замкть вкрай необх1дно! допомоги та тд-тримки розвитку агропромисловий комплекс став сферою корупцшних штересш.
7. Отримання кредиту. Де-юре кредитний брокер - це посередник, який повинен повшстю супро-воджувати процес оформлення та отримання позики, допомагати зор1ентуватися серед безл1ч1 кредитних продукт1в на ринку. Але де-факто кредитний брокер ви-конуе дещо 1нш1 завдання. Послуги, що надають «чорн1» кредитн1 брокери, пов'язаш з оформленням сфабрико-ваних доводок про доходи, дов1док з мкця роботи, шд-бором професшного фжтивного поручителя. Зв'язок такого брокера з1 сп1вроб1тником кредитного в1ддку банку допоможе прискорити розгляд питання щодо на-дання кредиту, а можливо, навгть 1 на пкьгових умовах. Досить часто цей ланцюжок не передбачае посередника у вигляд1 брокера, а, отже, безпосередньо банювський сп1вроб1тник самост1йно або за шдтримки кер1вництва виконуе всю процедуру. Мета тако! д1яльност1 - отри-мати «в1дкат» з оформленого кредиту, що становить 5 - 10 % в1д суми кредиту [12]. При цьому кнуе ще одна важлива деталь: частка позичальниюв, що взагал1 не планують повертати кредит, е досить високою 1 становить не менше 10 %, але 1з зав1домо безповоротного кредиту «в1дкат» може сягати 40 - 50%.
У деяких ситуац1ях, коли банк змушений обмежи-ти видачу депозитш, з'являються схеми, що дозволяють, наприклад через тимчасових адмш1стратор1в, отримати св1й депозит за «в1дкат» у 10 - 40 %.
8. Послуги страхових компанй. Схем, за яки-ми практикуеться отримання «в1дкат1в» на страховому ринку, досить багато. Якщо казати про найпоширешш1, то це, скаж1мо, «в1дкат» сшвробгтнику страхово! компани за прискорення отримання страхових виплат у раз1 настання страхового випадку, що може включати в себе
1 допомогу з правильного оформлення докуменпв та !х особисте кур1рування. Зважаючи на те, що досить часто страхов! компани в1дмовляють у виплатах шд надума-ним приводом, багато кл1ент1в погоджуеться на так1 умови. Якщо будь-яке шдприемство купуе пакет страхових полгав для сво!х спшроб1тникш (в1д нещасного випадку або за програмами добровкьного медичного страхування), то «в1дкати» можуть мати м1сце як подяка за виб1р конкретно! страхово! компани. З цих же причин страхов! компани «в1дкатують» банкам за нав'язування конкретного страховика при оформленш кредиту на житло чи автомобкь.
9. Реклама, маркетинговi заходи та марке-тинговi долдження. У реклам! та проведенш маркетинговых заход1в, як правило, йдеться про стандарт-ний «в1дкат» - подяки за лобшвання того чи !ншого шдрядника перед кер1вництвом компан!! [8]. Спочатку «в1дкат» може платити рекламне агентство менеджеру компан!!, яка рекламу хоче виготовити або розмктити. Пойм спшробгшик рекламного агентства може отри-мувати «в1дкат» за розм1щення замовлення у певних п1дрядник1в. Аналог1чною е ситуац1я з виконанням мар-кетингових досл1джень ринку. Так чи 1накше, ус1 ц1 дИ, через загальний кошторис витрат на просування товару, лягають на кшцевого покупця.
10. Рекрутинговi послуги. Приводом для «в1д-кайв» е виб1р чиновником п1дприемства конкретного рекрутингового агентства, яке займатиметься шдбором кадр1в. Сл1д зазначити, що, на думку учасниюв цього ринку, практика «в1дкат1в» не е занадто розповсюдже-ною в даному сегмент1 в пор1внянш, скаж1мо, з хабаром за отримання посади [2].
Отже, «в1дкати» мають мкце не лише у сфер1 державного управл1ння, а й в комерцшних структурах. 1х розповсюдження, сфери застосування та обсяги е вражаючими, а сощально-економ1чш насл1дки просто неприпустимими. До того ж, сл1д додати ще р1з-ного роду «в1дкати», де маншуляци в1дбуваються безпосередньо з грошима громадян: у сфер1 охорони здоров'я («в1дкати» л1карям за призначення конкретних л1к1в чи БАД1в, направлення в конкретну лабораторш тощо), у сфер1 осв1ти («в1дкати» директорам шк1л за виб1р конкретного ателье з пошиття шк1льно! форми) 1 т. ш.
Якщо казати про насл1дки практики «в1дкат1в» для нац1онально! економжи, то вони е очевидними. Зрозу-м1ло, що «в1дкати» в кшцевому результат1 впливають на ц1ну товару, осккьки ц1 витрати включаються у варткть товар1в, роб1т, послуг 1 стають частиною мехашзму ц1но-утворення. Довгий ланцюг «в1дкат1в» на р1зних етапах виробництва товару або послуги накопичуеться 1 при-зводить до зростання цши. Але при цьому, враховуючи необх1дшсть економГ! на реал1зацш проекту, як1сть к1н-цевого продукту може суттево пог1ршитись через зам1-ну витратних матер1ал1в на бкьш дешев1, найм низько квал1ф1ковано! робочо! сили тощо. До того ж, у результат! страждае 1 конкурентоздатшсть шдприемства, бо, працюючи на «в1дкатах», воно втрачае зв'язок з реаль-ним ринком 1 не ор1ентуеться на ринков1 засади госпо-дарювання. Б1льше того, 1нколи проект не в1дбуваеться
взагал^ i вся процедура держзакупiвлi проводиться ви-ключно з метою отримання «вцкату».
У масштабах нацюнально! економки наслiдки «вiдкатiв» переоцiнити важко. Вважаючи, що бюджет-нi витрати становлять 53 % ВВП, а 10 % ВВП становлять державш закупiвлi (що е категорично неприйнятним) [15], i 10 - 50 % цих кошпв перетворюються на «выкати», то в межах нацюнально! економiки можна казати про шокуючi обсяги втрачених бюджетних грошей.
ВИСНОВКИ
Найважлившим результатом проведеного досл-дження е вивчення можливостей щодо мiнiмiзацil об-сягiв «вiдкатiв». Отже, що стосуеться протиди масовим явищам «в1дкатш» у сферi державних закупiвель, то, на наш погляд, мова повинна йти не лише про виявлення та покарання чиновниюв, як працюють за подiбними схемами, а й про створення економiчних i правових ш-ституцiй, що унеможливлюють подiбну практику. Про-ведене у стати дослдження дозволяе сформулювати основнi напрямки шституцюнальних перетворень, що повиннi вцбутися у сферi державних закупiвель для протиди схемам «вцкату».
1. Уа тендери з державних закупшель повинш про-водитись в електроннiй формi в мережi 1нтернет, що дозволить зробити !х максимально прозорими та залучити до участi максимальне число учасникш. У деяких зах1д-них крашах навiть сам вибiр переможця визначаеться електронною комп'ютерною програмою. Свгговий досвiд показуе, що при переходi на електронну форму тендерiв загальна економ1я на закупiвлi становить близько 10 %. В основному це вцбуваеться через розширення географп постачальникiв, якi отримують легкий доступ до тендерiв по всiй краМ. Корупц1я при електронних торгах також суттево знижуеться, осккьки прозорiсть процедур i доку-ментш просто унеможливлюе багато тшьових схем [7].
2. Бкьшшть тендерiв е однотипними i здшснюють-ся на однакових вимогах з року в рк. На нашу думку, ви-моги в таких тендерах повинш бути ушфкованими, щоб виключити додавання таких умов, яю написанi для одного гравця. Внесення можливих змш повинне заздалегiдь узгоджуватись. Крiм того, повинш бути ушфковаш також й шш, адмiнiстративнi правила проведення тенде-рiв, якi стосуються термiнiв оголошення тендера, термь нш оскарження результайв тощо. Також слiд заборонити змши умов тендера, особливо в частиш цши товарiв чи послуг, шсля завершення тендерного конкурсу.
3. Перед оголошенням тендера рацiональним було б адресне шформування найкрупнiших виробникiв про-дукци, що е предметом тендера. Це може суттево роз-ширити коло учасниюв, а залучення безпосередньо ви-робникiв завадить участi посередниюв, що необгрунто-вано завищують цши.
4. Сл1д забезпечити механшми експрес-перевiрки пiдприемств, що подають заявки на участь у тендер^ що дозволить не допустити до нього фiрми-одноденки, шдпри-емства, що вже були причетнi до корупцшних скандалiв, та пiдприемства, що пов'язанi iз самими чиновниками.
5. Слiд забезпечити контроль цш, за якими реально купуеться товар, i прийнятих при цьому рiшень.
6. Уа результати тендера також повиннi бути до-ступними в режимi он-лайн, що дозволить громадським оргашзацшм та будь-якому члену суспкьства здшсню-вати громадський контроль за використанням державних кошпв. Велика кiлькiсть незалежних ЗМ1, аналпи кiв та економкпв зможуть вiдстежувати та оцiнювати результати тендерiв. Крiм того, це дасть можливкть тим фiрмам, що не виграли тендер, звертатися до судових iн-станцiй, якщо мало мкце порушення !х прав.
7. I, нарешп, викриття схем «вiдкату» та зловжи-вань у сферi державних закушвель повинно оприлюдню-ватись та реально каратись. Нев^воротшсть виявлення таких зловживань та реальшсть та жорстюсть покарання за них можуть стати дiевими стримуючими чинниками.
Щ
«в1дкат1в»
о ж стосуеться комерщиного сектора, то влас-ники п1дприемств будь-яко! сфери д1яльнос-т1, безперечно, защкавлеш в запоб1ганн1 схем «в1дкат1в», що можуть використовувати !х п1длегл1. У цш ситуацЦ хот1лося б зупинитись на таких рекомендац1ях.
1. Пдна оплата прац1 та додаткова мотивац1я щодо И результативност1.
2. Посилення контролю за сп1вроб1тниками, ви-б1рков1 особист1 контакти з п1дрядниками та постачаль-никами можуть допомогти виявити факти «в1дкат1в».
3. Публ1чне покарання, що може включати так1 д1-ев1 механ1зми, як штраф або взагал1 зв1льнення.
На нашу думку, ус1 перел1чен1 заходи дозволять опа-нувати ситуац1ю як у сфер1 державних закуп1вель, так i в комерцшному секторi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. 1ващенко М. В. EKOHOMi4Ha поведiнка як чинник iHCTM-туцiональних перетворень : монографiя / М. В. 1ващенко. - К. : УБС НБУ, 2012. - 211 с.
2. Коррупция в бизнесе: схемы откатов // Финансовый портал. Finforum [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://finforum.Org/page/index.html/_/ economics/1/korrupcija-v-biznese-skhemy-otkatov-r7171.htm
3. Малахов В. Экономика откатов. Ч. 1 // В. Малахов [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://blog-v-makashov.livejournal.com/418/14273.html
4. Откаты на ремонте дорог, или на каких танках лучше ез-дитьпростомуукраинцу//Право.Киев.-17.01.13[Электронныйре-сурс]. - Режим доступа : http://g.i.ua/?_url=http%3A%2F%2Fwww. pravo-kiev.com%2Fblogi%2Fzavalniy%2Fotkaty-na-remonte-dorog-ili-na-kakih-tankah-luchshe-ezdit-prostomu-ukraintsu
5. Русское национальное единство // События, факты, комментарии. Общество. - 2007. - май [Электронный ресурс]. -Режим доступа : http://www.rusnation.org/sfk/412/0705-11.shtml
6. Сафронова О. Дань по-украински: откаты и взятки стоят бюджету 160 миллиардов в год / О. Сафронова // Новости УНИАН. Экономика. - 27.02.2014 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://economics.unian.net/finance/890 536-dan-po-ukrainski-otkatyi-i-vzyatki-stoyat-byudjetu-160-milliardov-v-god.html
7. Стародубцев А. Электронные госзакупки: как Украине сэкономить $12 млн в день / А. Стародубцев // Forbes [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://forbes.ua/ ua/opinions/1378848-elektronni-derzhzakupivli-yak-ukrayini-zaoshchaditi-12-mln-na-den
8. Схеми вщкапв в УкраТн1. Коруп^я при держзакупiвлях: в кишенi чиновниш i пов'язаних з ними комерсанпв йдуть Mi-льярди бюджетних грошей [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://advokat-kyiv.com.ua/52
9. Толокин В. Украина в тисках коррупции / В. Толокин // Вести, версии, события. - 10.12.2014 [Электронный ресурс]. -Режим доступа : http://vvc.kiev.ua/law/rassledovania/news
10. Трещанин Д. Вщкати чиновникам досягли 70 вщсо-тш. Але приватний бiзнес загруз в не меншш корупцп / Д. Трещанин // Свободная преса. - Субота, 14 квггня 2012 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://svpressa.ru/society/
11. Центр занятости переплатил 600 тысяч за компьютеры. Так ведь вся экономика - сплошной «откат» // Украина криминальная. - 11.04.2012 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://cripo.com.ua/print.php? Sect_id=10&aid=134578
12. «Черные» брокеры работают за «откат» // Экономика и финансы простыми словами [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://forbes.by/category/banki
13. Шарипов К. Узбекистан - страна «откатов». Национальные особенности узбекской экономики / К. Шарипов. -04.11.2004 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www. centrasia.ru/newsA.php?st=1099528740)
14. Addison Wrage, A. Bribery and Extortion: Undermining Business, Governments, and Security / Alexandra Addison Wrage. -Westport, Conn.: Praeger Security International, 2007 [Electronic resource]. - Mode of access : http://trove.nla.gov.au/ goto?i=x&w =32344326&d=http%3A%2F%2Fwww.loc.gov%2Fcatdir%2Ftoc% 2Fecip0718%2F2007020610.html
15. Recommendations for immediate policy actions to address financial crisis in Ukraine / Daron Acemoglu, Anders Aslund, Kakha Bendukidze, Oleh Havrylyshyn, Basil Kalymon // Kyiv Post. -Oct. 26, 2014 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www. kyivpost.com/opinion/op-ed/recommendations-for-immediate-policy-actions-to-address-financial-criss-in-ukraine-369408.html#
REFERENCES
ian.net/finance/890536-dan-po-ukrainski-otkatyi-i-vzyatki-stoyat-byudjetu-160-milliardov-v-god.html
Sharipov, K. "Uzbekistan - strana "otkatov". Natsionalnye osobennosti ekonomiki uzbekskoy" [Uzbekistan - a country of "kickbacks". National characteristics of the Uzbek economy]. http:// www.centrasia.ru/newsA.php?st=1099528740
Starodubtsev, A. "Elektronnye goszakupki: kak Ukraine sekonomit $12 mln v den" [Electronic public procurement: how Ukraine will save $ 12 million a day]. http://forbes.ua/ua/opinions /1378848-elektronni-derzhzakupivli-yak-ukrayini-zaoshchaditi-12-mln-na-den
"Skhemy vidkativ v Ukraini. Koruptsiia pry derzhzakupiv-liakh: v kysheni chynovnykiv i pov'iazanykh z nymy komersan-tiv idut miliardy biudzhetnykh hroshei" [Scheme of kickbacks in Ukraine. Corruption in public procurement: the pockets of officials and businessmen associated with them are billions of budget money]. http://advokat-kyiv.com.ua/52
Treshchanyn, D. "Vidkaty chynovnykam dosiahly 70 vidsot-kiv. Ale pryvatnyi biznes zahruz v ne menshii koruptsii" [Kickbacks officials reached 70 percent. But private businesses mired in no less corruption]. http://svpressa.ru/society/
"Tsentr zaniatosti pereplatil 600 tysiach za kompiutery. Tak ved vsia ekonomika - sploshnoy «otkat»" [Employment center overpaid 600, 000 for computers. So in fact the whole economy - a solid "rollback"]. http://cripo.com.ua/print.php?Sect_ id=10&aid=134578
Tolokin, V. "Ukraina v tiskakh korruptsii" [Ukraine in the grip of corruption]. http://vvc.kiev.ua/law/rassledovania/news
Addison Wrage, A. "Bribery and Extortion: Undermining Business, Governments, and Security". http://trove.nla.gov.au/got o?i=x&w=32344326&d=http%3A%2F%2Fwww.loc.gov%2Fcatdir %2Ftoc%2Fecip0718%2F2007020610.html
Acemoglu, D. et al. "Recommendations for immediate policy actions to address financial crisis in Ukraine". http://www.kyivpost. com/opinion/op-ed/recommendations-for-immediate-policy-ac-tions-to-address-financial-criss-in-ukraine-369408.html#
"Chernye brokery rabotaiut za «otkat»" [Black brokers work for a "rollback"]. http://forbes.by/category/banki
Ivashchenko, M. V. Ekonomichna povedinka iak chynnyk in-stytutsionalnykh peretvoren [Economic behavior as a factor in institutional change]. Kyiv: UBS NBU, 2012.
"Korruptsiia v biznese: skhemy otkatov" [Corruption in business: the scheme of kickbacks]. Finansovyy portal. Finforum. http://finforum.org/page/index.html/_/economics/1/korrupcija-v-biznese-skhemy-otkatov-r7171.htm
Malakhov, V. "Ekonomika otkatov" [Economy kickbacks]. http://blog-v-makashov.livejournal.com/418/14273.html
"Otkaty na remonte dorog ili na kakikh tankakh luchshe ezdit prostomuukraintsu"[Kickbacksforroadrepairsoranytanksbetterride ordinary Ukrainians]. http://g.i.ua/?_url=http%3A%2F%2Fwww. pravo-kiev.com%2Fblogi%2Fzavalniy%2Fotkaty-na-remonte-dor-og-ili-na-kakih-tankah-luchshe-ezdit-prostomu-ukraintsu
"Russkoe natsionalnoe edinstvo" [Russian National Unity]. http://www.rusnation.org/sfk/412/0705-11.shtml
Safronova, O. "Dan po-ukrainski: otkaty i vziatki stoiat bi-udzhetu 160 milliardov v god" [Tribute in Ukrainian: kickbacks and bribes are budget 160 billion a year]. http://economics.un-
