CC BY
38
Ocoöi, яка мае HaMip стати учасником кл1рингу, необхщ-но вiдкpити у ПАТ «Розрахунковий центр» поточний/корес-пондентський рахунок. Розрахунковий центр також вщкри-вае учаснику клipингу клipингoвий рахунок.
Розрахунковий центр здмснюе клipинг та розрахунки за договорами щодо цiнниx пaпеpiв укладеними на бipжi, на пiдcтaвi iнфopмaцií, поданоУ фондовими бipжaми у вигля-дi вiдoмocтi пpaвoчинiв щодо цЫних пaпеpiв, якi уклaденi на фондових бipжax.
Порядок oбмiну мiж Розрахунковим центром та фондовими бipжaми iнфopмaцieю, неoбxiднoю для забезпечення ви-конання укладених на бipжax пpaвoчинiв щодо цiнниx па-пеpiв, pеквiзитний склад електронних дoкументiв, формати електронних докуменлв, якими oбмiнюютьcя Розрахунковий центр та фoндoвi бipжi, ocoбливocтi укладання право-чинiв щодо цЫних пaпеpiв за участю Розрахункового центра як центрального контрагента, та Ы|±л умови здмснення Розрахунковим центром ^рингу та poзpaxункiв за право-чинами щодо цЫних пaпеpiв, що уклaденi на фондових бip-жах, встановлюються вiдпoвiдними Регламентами взаемо-ди мiж Розрахунковим центром та фондовими бipжaми, якi е невщ'емною частиною дoгoвopiв про клipинг та розрахунки за правочинами щодо цЫних пaпеpiв.
Анaлiз дiяльнocтi Розрахункового центру з обслуговування дoгoвopiв на фЫансових ринках в пореформений пеpioд показав, що юльюсть угод, укладених на фондових бipжax пе-ревалюе над кiлькicтю пoзaбipжoвиx угод. Глибина фондового ринку УкраУни в oкpемi тижневi пеpioди перевищувала 16 млрд. грн. з урахуванням укладання угод щодо держав-них та корпоративних цЫних пaпеpiв. За обсягом (юльюстю та вapтicтю) багатократно переважають угоди, укладен щодо державних цЫних пaпеpiв на бipжoвoму ринку [9].
Щодо центpaлiзaцií провадження ^ринго-розрахунковоУ дiяльнocтi icнують пpoтилежнi думки. Автори та прихильники депозитарноУ реформи, звюно, вважають pеaлiзoвaний ва-piaнт оптимальним, rnrni не погоджуються з такою «монопо-лiзaцieю» [10]. Але юнцеву oцiнку провести складно нapaзi в зв'язку iз млявicтю функцioнувaння самого ринку цЫних па-пеpiв в краМ
Висновки
Незважаючи на розмаУття клipингoвo-poзpaxункoвиx систем у краУнах свггу, cиcтемaтизaцiя Ух функцioнувaння cвiдчить про сптьнють пpинципiв роботи, нaмiтилacя за-гaльнocвiтoвa тенденцiя до зменшення ктькосл клipингoвиx
opгaнiзaцiй. Завдяки укрупненню ^рингово-розрахункових центpiв досягаеться зниження тpaнзaкцiйниx витрат учас-никiв за рахунок введення взаемооблку вимог i зобов'язань учасника, що виникають при опера^ях по piзниx Ыструмен-тах - зростае ефективнicть i безпечнicть даного обслугову-ючого сегменту ринку цiнниx пaпеpiв.
При удocкoнaленнi ^ринговоУ та розрахунковоУ дiяльнoc-тi на ринку цЫних пaпеpiв в УкраУн викopиcтaнi piзнoмaнiтнi аспекти передового cвiтoвoгo дocвiду формування та органЬ зацГУ даного сектору Ыфраструктури цього ринку. Акумуляцiя piзниx пpинципiв та метoдiв, cпocoбiв структуризаци в oднiй кoмплекcнiй мoделi допомагае створити нaйбiльш захищену систему управлЫня ризиками клipингу та poзpaxункiв.
Список використаних джерел
1. Грищенко A. Материалы Группы 30-ти: Международный теоретический опыт создания эффективной модели расчетов и клиринга на рынке ценных бумаг / A. Грищенко // Рынок ценных бумаг. - 2005. - №1(1). - С. 13-16.
2. Курений O. Св1тов1 депозитарн1 системи / O. Курений // Ринок ц1нних папер1в УкраУни. - 2009. - №2-3. - С. 46-50.
3. Депозитарне забезпечення функцюнування ринку ц1нних папе-р1в УкраУни: дис. ... канд. екон. наук: 08.00.08 / Лапшина Т.В.; Харк. нац. ун-т 1м. В.Н. Караз1на. - Х., 2010. - 213 с.
4. Москв1н С.0., Поспол1так В.В., Хорунжий С.Г. Депозитарна дг яльн1сть: навч. пос1бник / С.0. Москв1н, В.В. Поспол1так, С.Г. Хорунжий. - К.: АДС УМКЦентр, 2010. - 416 с.
5. Терещенко Г.М. Проблеми та перспективи розвитку НацюнальноУ депозитарноУ системи як складовоУ фондового ринку УкраУни / Г.М. Терещенко // Ф1нанси УкраУни. - 2006. - №10. - С. 86-95.
6. Потьомюн 0. Кл1рингова д1яльн1сть на ф1нансових ринках св1-ту / [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: Ь|Ир://\м\мм.ийп.сот.11а/ апа1й_таЕ/дкг/051.ЬЛт
7. Про депозитарну систему УкраУни: Закон УкраУни №5178-VI вщ 06.07.2012 / [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: httpy/www. га0а.доу.иа
8. 0ф1ц1йний сайт Нац1ональноУ ком1с1У з ц1нних папер1в та фондового ринку УкраУни [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// www. пзэтс.доу.иа
9. 0ф1ц1йний сайт Розрахункового центру з обслуговування дого-вор1в на ф1нансових ринках УкраУни. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.ausd.com.ua
10. Ткаченко 0. Державна пол1тика мае показати вектор розвитку нацюнального б1ржового ринку / 0.Ткаченко // Монторинг б1ржо-вого ринку. - 2014. - №8 - (27) С. 10-13.
УДК 330.101.8
Б.О. ГАНЖА,
acnipaHT, Науково-досл1дний економ1чний iнститут М1некономрозвитку i roprieni Украми
Економ1чна сутшсть тшьово! економ1ки та теоретичн1 основи визначення ii структури
У статт проанапзовано piзнi п>цкоци наукови/в щодо форм i структури т'ньовоi екoнoмiки. Удосконалено понялйний апарат т'ньово! економки. Запропоновано визначення поняття т'ньово! екoнoмiки та т'ньово'! зайнятост з обгрунтуван-ням ix сутн'юних характеристик.
Ключов1 слова: тньова економка, структура тньовоi економки, тньовий сектор екoнoмiки, тньова зайнятсть.
© Б.О. ГАНЖА, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 2 (177)/2016 29
Б.А. ГАНЖА,
аспирант, Научно-исследовательского экономического института Министерства экономического развития и торговли Украины
Экономическая суть теневой экономики и теоретические основы определения ее структуры
В статье проанализированы различные подходы ученых относительно форм и структуры теневой экономики. Усовершенствован понятийный аппарат теневой экономики. Предложено определение понятия теневой экономики и теневой занятости и дано объяснение их сути.
Ключевые слова: теневая экономика, структура теневой экономики, теневой сектор экономики, теневая занятость.
B. GANZHA,
Postgraduate of Scientific and Research Institute of Economics, Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine
The economic essence of the shadow economy and theoretical bases determining its structure
Inthearticleisanalyzeddifferentscientificapproachestotheformsandstructureoftheshadoweconomy. Improved conceptual apparatus of the shadow economy. Given a definition of the shadow economy and shadow employment and given an explanation of the irnature.
Keywords: shadow economy, the structure of the shadow economy, shadow sector of economy, shadow employment.
Постановка проблеми. Сучасн реалп УкраУни характеризуются поширенням процеав тУзаци економки та Ti-ньовоУ зайнятост як и форми виявлення. ТЫьова економЬ ка е об'ективно юнуючим явищем. Тобто повнютю усунути або подолати його неможливо. Обсяги фЫансових ресурав i продукци, як обертаються в цм сфepi становлять значну перешкоду для сталого розвитку економки краУни.
За результатами aнaлiзу багатьох лiтepaтуpних джерел ви-явлено, що через багатогранний характер цього явища дос не юнуе нaйбiльш об'ективного визначення поняття «тЫьова eкономiкa» та тiньовa зaйнятiсть, як форма вияву останньоУ. У зв'язку з цим виникае потреба максимально Ыформатив-ного визначення цих понять та Ух основних складових.
Лнал13 дослщжень та публжащй з проблеми. ДослЬ дженням проблем тУзаци економки присвячено пpaцi таких вiтчизняних науков^в, як З. Bapнaлiй, В. Засанський, С. Коваленко, Н. Краус, I. Мазур, В. Предборський, О. Турчинов, Ю. Харазшвл М. Флейчук та Ы. Передумови та причини по-ширення тiньовоУ eкономiки висвгтлено у працях вiтчизняних та зapубiжних вчених: В. Iспpaвнiковa, I. Кпямюна, Ю. Латова, Ю. Попова, Р. Ривюно'У, Л. Тимофеева. А. Ходжаян та iн. У контекст функцiонувaння тiньових пpоцeсiв та явищ окремоУ ува-ги заслуговують публкаци таких зapубiжних aвтоpiв: Г. Бекке-ра, Е. де Сото, А. Портеса, Ф. Шнайдера, К. Харта, Е. Фейга.
Метою статтi е удосконалення понятмного апарату тЬ ньовоУ eкономiки, визначення ГУ форм та структури на осно-вi aнaлiзу свiтових i вiтчизняних пiдходiв та фiлософського осмислення у сфepi явищ i пpоцeсiв тiнiзaцiУ економки.
Виклад основного матерiалy. На сьогодн тiнiзaцiя еко-номiчних пpоцeсiв е однieю з основних перешкод на шляху розвитку соцiaльно-eкономiчноУ системи УкраУни. ТЫьо-ва eкономiкa в певый мipi iснуe в уах краУнах свiту. Тiньовa eкономiкa спричиняе iснувaння негативних со^ально-еко-номiчних наслщюв. Зниження piвня життя населення як на-слiдок ланцюговоУ взaeмозaлeжностi: ухилення громадян вщ сплати подaткiв, як наслщок зменшення доходноУ частини державного бюджету, а отже i зменшення бюджетного фЬ нансування, спрямованого насамперед на peaлiзaцiю стабЬ
лiзaцiйних антикризових зaходiв пiдтpимaння пpiоpитeтних i базових галузей економки, розвиток нaукомiстких техноло-гiй, пiдтpимaння в належному стан eкологiУ тощо.
У вивчeннi проблематики тЫьовоУ eкономiки, укpaУнськi нaуковцi так само, як i pосiйськi, використовують катего-piaльний апарат зaхiдних вчених. Так, в УкраУнл дослiдни-ки найчастше використовують тepмiн «тiньовa» економЬ ка». У РосiУ кpiм поняття <«пньова» використовуються також тepмiни «невидима» та «неформальна» економка. При цьо-му вiтчизнянi нaуковцi ототожнюють поняття ««пньова еконо-мiкa», «тiньовa eкономiчнa дiяльнiсть», «тiньовa дiяльнiсть». Biдсутнiсть комплексного уыверсального визначення дано-го явища призвело до виникнення бeзлiчi термУв, якi ви-значають даний предмет дослщження i вiдповiдно Ум бeзлiч piзних концeпцiй, що aнaлiзують його: правових, eкономiч-них, соцiологiчних, статистичних та Ы.
При познaчeннi частини економки, яка не облiковуeться в офщ^ый стaтистицi, дуже бaгaтотepмiнiв: «тЫьова», «не-офiцiйнa», «незаконна», «нелегальна», «прихована», «пара-лельна», «пiдзeмнa», «фiктивнa» i т.п. 1снуе наступна класи-фка^я даних тepмiнiв:
- aнгломовнi економюти зазвичай використовують - «не-офщ^на», «пiдпiльнa», «прихована» eкономiкa;
- французью eкономiсти - «пiдзeмнa», «неформальна» економка;
- нiмeцькi, pосiйськомовнi eкономiсти - «тЫьова» еконо-мiкa.
Згiдно з поширеною у вiтчизнянiй eкономiчнiй лiтepaтуpi практикою для позначення цього явища прийнято викорис-товувати тepмiн «тЫьова eкономiкa.
Biтчизняний eкономiст О. Турчинов структуруе склaдовi тi-ньовоУ економки наступним чином [1]:
- перша складова - неприхована вщ держави eкономiчнa дiяльнiсть, яка через низку об'ективних i суб'ективних причин не враховуеться, не контролюеться i не оподатковуеться з боку держави;
- друга складова - свщомо прихована протизаконна еко-номiчнa дiяльнiсть подiляeться на:
• легaльнy екoнoмiчнy дiяльнicть, y пpoцеci яга'!' вiдбyвa-eтьcя пoвне aбo чacткoве yxилення вiд cплaти пoдaткiв, збo-piв, штpaфiв i pеглaментaцiï;
• незaкoннy дiяльнicть, cпецiaльнo пpиxoвaнy вщ деpжaв-ниx opгaнiв;
• дiяльнicть, cпpямoвaнy нa oтpимaння дoxoдiв шляxoм вчинення aбo cпpияння злoчинiв, як тягнуть зa coбoю ^и-м^льну вiдпoвiдaльнicть.
Oтже, зa pезyльтaтaми rpyнтoвнoгo aнaлiзy клacифiкaцiй, зaпpoпoнoвaниx piзними aвтopaми, пpoпoнyeтьcя гамплек-cне визнaчення кaтегopií' «тiньoвa екoнoмiкa». Tiньoвa екoнo-м^ - фaктичнo некoнтpoльoвaне cycпiльcтвoм виpoбництвo, poзпoдiл, oбмiн i cпoживaння тoвapнo-мaтеpiaльниx цiннoc-тей, тoбтo тaкi coцiaльнo-екoнoмiчнi взaeмини мiж oкpемими гpoмaдянaми, coцiaльними гpyпaми щoдo викopиcтaння дю чиx фopм влacнocтi пo-пеpше, в кopиcливиx ocoбиcтиx i фу-пoвиx iнтеpеcax, якi пpиxoвyютьcя вiд opгaнiв деpжaви, гpo-мaдcькocтi, пo-дpyге не пpиxoвaнa вiд деpжaви екoнoмiчнa дiяльнicть, яга чеpез низку oб'eктивниx i cyб'eктивниx пpи-чин не вpaxoвyeтьcя, не кoнтpoлюeтьcя i не oпoдaткoвyeтьcя з 6o^ деpжaви. Boнa мicтить y co6í вci невpaxoвaнi, неpеглa-
ментoвaнi, вiдмiннi вiд виклaдениx y нopмaтивниx дoкyментax i пpaвилax гocпoдapювaння види екoнoмiчнoï дiяльнocтi. З ега-нoмiкo-пpaвoвoгo пoглядy це oзнaчae, щo тiньoвa екoнoмiкa oxoплюe не тiльки кopиcливi екoнoмiчнi злoчини, a й пpaвo-мipнy, aле невpaxoвaнy aбo непiдкoнтpoльнy деpжaвoю ега-нoмiчнy дiяльнicть. Для пoдaльшoгo вивчення дaнoгo явищa неoбxiднo видiлити i poзмежyвaти йoгo cклaдoвi чacтини.
Безлiч aвтopiв видiляe piзнi cклaдoвi чacтини тiньoвoí' ега-нoмiки. Taк, Б. Блейдc [7] пoдiляe тiньoвy екoнoмiкy нa:
- виpoбництвo пoвнicтю легaльнoí' пpoдyкцií', яке xoвaeтьcя вiд влaди y зв'язку з небaжaнням плaтити пoдaтки;
- виpoбництвo зaбopoнениx тoвapiв i нaдaння зaбopoне-ниx пocлyг;
- пpиxoвaнi дoxoди в нaтypaльнiй фopмi.
E. Фейг виoкpемлюe двi ocнoвнi cклaдoвi:
1] екoнoмiчнa дiяльнicть, щo е легaльнoю, непpиxoвaнoю, aле й тaкoю, i^o не пiдлягae oпoдaткyвaнню i не вpaxoвyeтьcя oфiцiйнoю cтaтиcтикoю. Cюди aвтop включae ту дiяльнicть, якa не вpaxoвyeтьcя дo вaлoвoгo нaцioнaльнoгo дoxoдy;
2] пpoтизaкoннa, cвiдoмo пpиxoвaнa екoнoмiчнa дiяльнicть. Äo цieí' cклaдoвoí' aвтop вiднocить «зaбopoненy в деpжaвi екoнoмiч-
Пiдxоди щодо тpaктувaння поняття «тiньовa економiкa» piзними нaуковцями
Вггчизнят нaуковцi
O. Typчинoв «тiньoвa екoнoмiкa» - це екoнoмiчнa дiяльнicть, якa не вpaxoвyeтьcя i не кoнтpoлюeтьcя oфiцiйними деpжaвними opгaнaми, a тaкoж дiяльнicть, cпpямoвaнa нa oтpимaння дoxoдy шляxoм пopyшення чиннo-гo зaкoнoдaвcтвa.
В. Пoпoвич «тiньoвa екoнoмiкa» - це тaкий cтaн poзвиткy кpизoвиx, кpимiнoгенниx пpoцеciв в екoнoмiцi, гали дo-xoди злoчиннoгo пoxoдження cтaли зacoбoм cкoeння нoвиx, неpiдкo бтьш небезпечниx злoчинiв, a oтpимaнi зa paxyнoк ïx cкoeння дoxoди пеpеcтaли мaти cпoживчий xapaктеp, a тpaнcфopмyвaлиcь y бaзy вiдтвopення незaкoнниx кaпiтaлiв i кpимiнoгеннoгo пoтенцiaлy y вcix cфеpax цивiльнo-пpaвoвиx, opгaнiзaцiйнo pегyлятивниx i cycпiльнo-екoнoмiчниx вiднocин.
В. Haгpебельний Tiньoвa екoнoмiкa - це екoнoмiчнa дiяльнicть, якa пoв'язaнa з незaкoнним пpивлacненням ocoбoю aбo гpyпoю ocí6 чacтини cтвopенoï вapтocтi aбo чacтки мaйнa чеpез piзнoгo poдy викpивлення oб'eктивнoí' iнфopмaцiï пpo pyx гpoшoвиx кoштiв тa мaтеpiaльниx цiннocтей, cпoтвopення дaниx пеpвиннoгo oблiкy для зaплyтyвaння джеpел пoxoдження дoxoдiв, a тaкoж чеpез pеaлiзaцiю метoдoм лoбiювaння вiдпoвiдниx зaкoнoдaвчиx нopм i нopмaтивiв, cxем кopиcливoгo пеpетiкaння кaпiтaлiв, здiйcнення якиx не пiдпaдae пщ кpимiнaльнy вiдпoвiдaльнicть, aле зyмoвлюe мaтеpiaльнi втpaти деpжaвниx aбo пiдпpиeмницькиx CTpy^yp тa oкpемиx гpoмaдян.
O. Яpмoленкo тiньoвy екoнoмiкy мoжнa визнaчити як фaктичнo не кoнтpoльoвaне cycпiльcтвoм виpoбництвo, poзпoдiл, oбмiн тa cпoживaння тoвapнo-мaтеpiaльниx цiннocтей тa пocлyг.
H. Myщинcькa «тiньoвa екoнoмiкa» - це дiяльнicть юpидичниx тa фiзичниx ocí6, cпpямoвaнa нa oтpимaння дoxoдiв вщ легaльниx aбo нелегaльниx видiв дiяльнocтi в гpoшoвoмy aбo нaтypaльнoмy виpaзi, якi не вpaxoвyютьcя oфiцiйнoю cтaтиcтикoю.
Ю. Baнькoвич «тiньoвa екoнoмiкa» - це вид екoнoмiчнoï дiяльнocтi, який cтaтиcтичнo не oблiкoвyeтьcя, пpиxoвyeтьcя вiд деpжaви тa oфiцiйнo не зapеecтpoвaний i пoдiляeтьcя нa тaкi cклaдoвi, як неoфiцiйнa екoнoмiкa, пiдпiльнa екoнoмiкa тa фiктивнa екoнoмiкa.
O. Hocoвa «тiньoвa екoнoмiкa» - це ^стемне явище гocпoдapювaння acoцiaльнoï пpиpoди, щo пpи-тaмaнне кpaí'нaм з будь-яким coцiaльнo-екoнoмiчним лaдoм, a тaкoж виpaжae piзний piвень iнтенcивнocтi coцiaльнoï небезпеки тa вiдoбpaжae фopмy ^изи деpжaвнoгo yпpaвлiння екoнoмiки як диcфyнкцioнaльнicть.
O. Бaзилiнcькa тiньoвy екoнoмiкy poзyмiють як екoнoмiчнi пpoцеcи, щo пpиxoвyютьcя ïx yчacникaми, не кoнтpoлюютьcя деpжaвoю i cycпiльcтвoм, не фiкcyютьcя в пoвнoмy oбcязi oфiцiйнoю деpжaвнoю cтaтиcтикoю.
Зapубiжнi нaуковцi
A. Фpенз «тiньoвa екoнoмiкa» - це дiяльнicть, щo не зapaxoвyeтьcя дo ВВП чеpез вiдcyтнicть метoдoлoгiчнoí' бaзи oблiкy нелегaльнoгo виpoбництвa тoвapiв i пocлyг; ïï кoмпoненти - пpиxoвaнa дiяльнicть caмoзaйнятиx тa пpиxoвaнa дiяльнicть зaйнятиx, щo пpaцюють дoдaткoвo.
П. Гyтмaнн «тiньoвa екoнoмiкa» - це будь-яга екoнoмiчнa дiяльнicть, не вpaxoвaнa oфiцiйнoю cтaтиcтикoю, a ïï ocнoвнi cклaдoвi - нелегaльнa, пpиxoвaнa, нефopмaльнa.
Б. Koнтiнi oтoтoжнюe тiньoвy екoнoмiкy як «невидиму» дiяльнicть, якa вpaxoвye - тiньoвy (пpиxoвaнy] екoнoмiкy i незaкoннy дiяльнicть.
Джерело: розробка автора з використанням [1 -б].
ну дiяльнicть, кpимiнaльнi дiяння, a тaкoж yci ^rni види дiяльнoc-тi, як пoвиннi вpaxoвyвaтиcь i кoнтpoлювaтиcь дepжaвoю, oднaк cyб'eкти тaкoí' дiяльнocтi cвiдoмo iï пpиxoвyють для yxилeння вщ oпoдaткyвaння aбo в iншиx пpoтипpaвниx цiляx» [2].
B. Paдaeв [8] пpoпoнye тaкy клacифiкaцiю нeфopмaльнoï eкoнoмiки зa cтyпeнeм лeгaльнocтi гocпoдapcькиx oпepaцiй:
- лeгaльнa (нeoфiцiйнa] eкoнoмiкa - eкoнoмiчнa дiяльнicть, щo нe пopyшye нi дiючиx зaкoнoдaвчиx нopм, н пpaв iншиx rac-пoдapcькиx aгeнтiв, якa пpи цьoмy нe фiкcyeтьcя в звiтнocтi i кoнтpaктax (нaтypaльнe виpoбництвo дoмaшнix гocпoдapcтв];
- пoзaпpaвoвa eкoнoмiкa - eкoнoмiчнa дiяльнicть, яга пo-pyrnye пpaвa iншиx гocпoдapcькиx aгeнтiв, aлe нe peглaмeн-тoвaнa чинним зaкoнoдaвcтвoм i знaxoдитьcя, тaким чинoм, в пoзaпpaвoвиx зoнax (нaпpиклaд, дiяльнicть «фiнaнcoвиx пipaмiд» в cepeдинi 9ü-x poкiв];
- нaпiвпpaвoвa eкoнoмiкa - eкoнoмiчнa дiяльнicть, зa œo-'ми цiлями вiдпoвiднa зaкoнoдaвcтвy, aлe якa пepioдичнo ви-xoдить зa йoгo мeжi. Öe «cipi pинки» (вoни пoв'язaнi з piзними cпocoбaми yxилeння вiд пoдaткiв].
Згiднo iз Cиcтeмoю нaцioнaльниx paxyнкiв (CHP] (SNA93) тa eвpoпeйcькoю Cиcтeмoю нaцioнaльниx paxyнкiв (ESA95] вci пpoяви тiньoвoï eкoнoмiки пoдiляютьcя нa двi гpyпи:
1] пpoдyктивнi види гocпoдapcькoí' дiяльнocтi, peзyльтaти якиx вpaxoвyютьcя y BBП;
2] дiяльнicть, якa нe включaeтьcя дo BBП i вpaxoвyeтьcя нa cпeцiaльнoмy paxyнкy для змeншeння cтaтиcтичниx пoxибoк. Cюди вiднocять злoчини пpoти ocoби i мaйнa.
Bиди дiяльнocтi в тiньoвiй eкoнoмiцi, щo вpaxoвyютьcя пpи poзpaxyнкy BBП, клacифiкyютьcя зa тaкими тpьoмa нaпpямaми:
- пiдзeмнe (пpиxoвaнe) виpoбництвo (eкoнoмiкa];
- нeoфiцiйнe (нeфopмaльнe) виpoбництвo (eкoнoмiкa];
- нeзaкoннe виpoбництвo (eкoнoмiкa].
Пiдзeмнe виpoбництвo - цe виpoбничa дiяльнicть (пiдпpи-eмcтв, opгaнiзaцiй, дoмaшнix гocпoдapcтв] дoзвoлeнa i зa-кoннa, aлe якa cвiдoмo чи нe cвiдoмo пpиxoвyeтьcя вiд пo-дaткoвoгo i cтaтиcтичнoгo oблiкy чepeз:
а] eкoнoмiчнi пpичини (нaвмиcнe бaжaння yникaти пoдaт-кiв, coцiaльниx виплaт, дoтpимaння yмoви щoдo мiнiмaльнoï зapoбiтнoí' плaти, тpивaлocтi poбoчoгo дня, зaxoдiв з oxopoни пpaцi тoщo];
б] cтaтиcтичнi пpичини (виpoбничa дiяльнicть, яга нe зape-ecтpoвaнa чepeз]:
- нeтoчнocтi в зaпoвнeннi aдмiнicтpaтивниx фopм aбo cra-тиcтичниx aнкeтниx oпитyвaнь;
- eкoнoмiчнi cиcтeми poзвивaютьcя твидою, нiж ïx мo-жуть виявити тpaдицiйнi мeтoди збopy i oглядy iнфopмaцiï.
Дaнa дiяльнicть icнye пpaктичнo y вcix гaлyзяx нaцioнaль-нoí' eкoнoмiки.
Heoфiцiйнe виpoбництвo - вiднocитьcя дo виpoбничиx oдиниць, щo xapaктepизyeтьcя:
а] низьким piвнeм opгaнiзaцiï;
б] нeзнaчним пoдiлoм мiж пpaцeю i кaпiтaлoм;
в] бaзyeтьcя нa випaдкoвиx poбoчиx мicцяx, cпopiднeнocтi, aбo ocoбиcтиx вiднocинax (нaпpиклaд, «чoвники», c^^ra-гocпoдapcькi ceзoннi poбiтникiв, тимчacoвi бpигaди бyдiвeль-никiв, дoмaшня пpиcлyгa тoщo], нe зaкpiплeниx фopмaльнo дoгoвopoм aбo яким-нeбyдь iншим юpидичним дoкyмeнтoм.
Öe нeкopпopoвaнi пiдпpиeмcтвa (бeзпocepeдньo нaлeжaть дoмaшнiм гocпoдapcтвaм aбo зaбeзпeчyють нeфopмaльнy зaйнятicть (нaпpиклaд, тимчacoвi бpигaди бyдiвeльникiв], якi виpoбляють тoвapи i пocлyги як для ocoбиcтoгo cпoживaння, тaк i для пpoдaжy нa pинкy.
Heзaкoннe виpoбництвo - цe вci ди, як вiднocятьcя дo:
- виpoбництвa тoвapiв тa пocлyг, виpoбництвo, пpoдaж, poзпoдiл aбo вoлoдiння якими зaбopoнeнi згiднo з чинним зaкoнoдaвcтвoм (нaпpиклaд, виpoбництвo i пpoдaж нapкo-тиюв, тopгiвля збpoeю тoщo];
- виpoбництвa тoвapiв i пocлyг, зaзвичaй дoзвoлeниx зa-кoнoм, здiйcнювaниx виpoбникaми, y якиx вiдcyтнe пpaвo цe poбити (нaпpиклaд, вiдcyтнicть лiцeнзiï тoщo].
Taким чинoм, згiднo Гз CHP вci вищeнaвeдeнi види дГяль-нocтi в тiньoвiй eкoнoмiцi мaють вpaxoвyвaтиcя пpи визнa-чeннi вeличини BBП [9].
Cy™^^ тiньoвoí' eкoнoмiки тa ïï cклaдoвi eлeмeнти пpoiлю-cтpoвaнo нa pиcyнкy.
Taким чинoм, мoжнa cфopмyлювaти cклaдoвi чacтини тЬ ньoвoï eкoнoмiки:
1. Пpиxoвaнa eкoнoмiкa. Bключae yci лeгaльнo дoзвoлeнi види eкoнoмiчнoï дiяльнocтi, в paмкax якиx мae мicцe нe вpa-xoвaнe oфiцiйнoю cтaтиcтикoю виpoбництвo тoвapiв тa пo-cлyг. Дaнa дiяльнicть е пpиxoвaнoю вщ oпoдaткyвaння.
2. Heфopмaльнa eкoнoмiкa. Bключae пpипиcки, poзкpa-дaння, cпeкyлятивнi oпepaцií', xaбapництвo i вcякий piд rnax-paйcтвa, як пoв'язaнi з oтpимaнням i пepeдaчeю гpoшeй.
3. Пiдпiльнa eкoнoмiкa. Bключae зaбopoнeнi зaкoнoм види eкoнoмiчнoï дiяльнocтi.
Ha cьoгoднi в eкoнoмiчнiй лiтepaтypi тa cepeд нayкoвцiв нe-мae чiткoгo визнaчeння пoняття «тiньoвa зaйнятicть», тaкoж
Cyтнicть та CTpyCTypa тiньoвoï eкoнoмiки
¡Jœepeëo: poзpoбкa aвтopa з викopиcтaнням [1Ü].
немae ч^гата poзмежyвaння y викopиcтaннi пoнять «тiньo-вa екoнoмiкa» тa «тiньoвa зaйнятicть». У cтaттi «Tiньoвa зa-йнятють нacелення Укpaïни: пpичини, нacлiдки тa шляxи пo-дoлaння» I.B. Aнгелкo зaзнaчae, щo тiньoвa зaйнятicть - це викopиcтaння пpaцi нaймaниx poбiтникiв без yклaдaння тpy-дoвoï упэди [11]. Ha думку вчениx Hayкoвo-дocлiднoгo ега-нoмiчнoгo iнcтитyтy, тiньoвa зaйнятicть - це вид зaйнятocтi, гали фaкт вcтaнoвлення тpyдoвиx вiднocин мiж poбiтникoм i poбoтoдaвцем пpиxoвyють зa iнiцiaтивoю poбoтoдaвця aбo пpaцiвникa для тoгo, щoб oбiйти зaкoн. У бтьш шиpoкoмy знaченнi дo тiньoвoï вiднocять тaкoж цiлкoм легiтимнy зa-йнятicть, якa безпocеpедньo не cпocтеpiгaeтьcя opгaнaми деpжaвнoï cтaтиcтики в нacлiдoк:
- невiдпoвiднocтi екoнoмiчнoí' пapи «ви^ю витpaти нa cy-цiльнi cтaтиcтичнi oбcтеження - низьке знaчення cтaтиcтич-нoгo пoкaзникa»;
- немoжливocтi в paмкax icнyючoï coцiaльнo-екoнoмiч-нoí' ^стеми oтpимaти pелевaнтнi cтaтиcтичнi дaнi шляxoм oбoв'язкoвoгo cyцiльнoгo aнкетyвaння.
Moжнa cфopмyлювaти пiдxoди дo poзглядy тiньoвoï зaйня-тocтi:
1. Tiньoвa зaйнятicть як фopмa вияву тiньoвoï екoнoмiки;
S. Tiньoвa зaйнятicть як метoд oцiнювaння piвня тiнiзaцiï екoнoмiки.
Cеpед пpичин тiньoвoí' зaйнятocтi виoкpемлюють:
- cкopoчення виpoбництвa в ocнoвниx видax екoнoмiчнoï дiяльнocтi;
- низькa чacткa oплaти пpaцi y випycкy;
- збеpеження виcoкoгo piвня бiднocтi пpaцюючoгo нacе-лення;
- виcoкий piвень oпoдaткyвaння легaльнoгo бiзнеcy, y тому чи^ внеcкiв дo деpжaвниx coцiaльниx фoндiв;
- низький piвень дoтpимyвaння вcтaнoвлениx зaкoнiв i, як нacлiдoк, yтpaтa дoвipи дo пpaвooxopoннoí' й cyдoвoí' cиcтем деpжaви.
Ha нaшy думку, тiньoвy зaйнятicть неoбxiднo дocлiджyвa-ти не ттьки як негaтивний пpoцеc, a й як фopмy виживaння в cклaднiй cитyaцiï. Зaйнятicть y тiньoвiй екoнoмiцi cпpияe poз-витку нoвиx пiдпpиeмницькиx cпpoмoжнocтей людини, бтьш пoвнoï pеaлiзaцiï ïï здaтнocтi дo пpaцi, дo викoнaння функци aдaптyвaння poбoчoï cили визнaченoí' кiлькocтi й якocтi дo cyчacниx pинкoвиx yмoв. Moжливicть pеaлiзaцií' пpaцiвникoм cвoeí' здaтнocтi дo пpaцi й йoгo ocoбиcтicнa мoтивaцiя щoдo oдеpжaння гiднoï винaгopoди зa пpaцю (y бiльшocтi випaдкiв) oбyмoвлюють вiднocнo виcoкy ефективнicть меxaнiзмy фop-мyвaння зaйнятocтi в yмoвax тiньoвoï екoнoмiки, xoчa вимa-гають вiд пpaцiвникiв пiдвищенoí' iнтенcивнocтi пpaцi тa вщ-cyтнicть деpжaвниx гapaнтiй щoдo зaбезпечення y випaдкy xвopoби, нещacнoгo випaдкy, cтapocтi тoщo [1S].
У зв'язку з цим зaxoди щoдo детiнiзaцií' pинкy пpaцi неoб-xiднo poздiлити нa двi фупи:
- 1 гpyпa - cy^^c^ зaxoдiв екoнoмiчнoгo, opгaнiзaцiй-нoгo i пpaвoвoгo xapaктеpy, cпpямoвaнa нa yнемoжливлення тiньoвиx пpoцеciв нa pинкy пpaцi.
- S гpyпa - ycyнення пpичин, якi cпoнyкaють дo тiнiзaцií' зa-йнятocтi.
Oтже, мoжнa cфopмyлювaти визнaчення пoняття тiньoвa зaйнятicть - це вид зaйнятocтi (caмocтiйнoï aбo тpyдoвi вщ-
нocини] y cфеpi виpoбництвa, poзпoдiлy, oбмiнy i cпoживaн-ня тoвapнo-мaтеpiaльниx цiннocтей, якa oxoплюe екoнoмiчнi i не тiльки злoчини тa/aбo пpaвoмipнy, aле невpaxoвaнy aбo непiдкoнтpoльнy деpжaвoю екoнoмiчнy дiяльнicть, !o здм-cнюeтьcя в кopиcливиx ocoбиcтиx i гpyпoвиx iнтеpеcax, якi пpиxoвyютьcя вiд opгaнiв деpжaви, гpoмaдcькocтi.
Висновки
Oтже, зa pезyльтaтaми пpoведенoгo дocлiдження ^сте-мaтизoвaнo тa yзaгaльненo пiдxoди дo визнaчення cтpyктypи тiньoвoí' екoнoмiки зa piзними клacифiкaцiйними oзнaкaми:
1. Biдпoвiднicть чи невiдпoвiднicть чиннoмy зaкoнoдaвcтвy;
S. Пocyб'eктнa cтpyктypa (дoмoгocпoдapcтвa, пiдпpиeм-cтвa, деpжaвнi cyб'eкти];
Зaпpoпoнoвaнo визнaчення пoняття «тiньoвa екoнoмiкa», як екoнoмiчнoí' кaтегopiï. Зa pезyльтaтaми пpoведениx дocлiджень вcтaнoвленo, щo думки вчениx мaють cпiльнi тoчки дoтикy y ^olx пoглядax, щo cвiдчить пpo чacткoвy eднicть дyмoк нayкoв-цiв, a oтже - пpo неoбxiднicть piшyчиx дiй щoдo paдикaльнoгo виpiшення пpoблемaтики детiнiзaцií' екoнoмiчниx пpoцеciв. Ti-ньoвa екoнoмiкa - фaктичнo не кoнтpoльoвaне cycпiльcтвoм виpoбництвo, poзпoдiл, oбмiн i cпoживaння тoвapнo-мaтеpi-aльниx цiннocтей, тобто тaкi coцiaльнo-екoнoмiчнi взaeмини мiж oкpемими гpoмaдянaми, coцiaльними гpyпaми щoдo ви-кopиcтaння дiючиx фopм влacнocтi в кopиcливиx ocoбиcтиx i гpyпoвиx iнтеpеcax, якi пpиxoвyютьcя вiд opгaнiв деpжaвнoгo yпpaвлiння i caмoвpядyвaння, гpoмaдcькocтi.
Пpoaнaлiзoвaнo тa визнaченo cтpyктypнi cклaдoвi тiньo-вoï екoнoмiки. Moжнa видiлити тpи cтpyктypниx елемен-ти тiньoвoï екoнoмiки: нефopмaльнy, пpиxoвaнy i пiдпiльнy (^им^льну]. Hефopмaльнa екoнoмiкa - cегмент тiньoвoï екoнoмiки, щo виявляeтьcя в дoзвoленiй, aле фopмaльнo не зapеecтpoвaнiй, a oтже, не включенiй дo cтaтиcтичнoí' зв^-нocтi екoнoмiчнiй дiяльнocтi. Ця чacтинa тiньoвoí' екoнoмiки в Укpaïнi вiдiгpae poль aмopтизaтopa, ocкiльки cтвopюe po-бoчi мicця тa виpoбляe тoвapи, якi дocтyпнi для cпoживaн-ня нaйбiднiшим веpcтвaм нacелення. Це той пoзитив, який y неcтaбiльниx пoлiтичниx, екoнoмiчниx i coцiaльниx yмoвax вiдкpивae мoжливicть для виживaння нaйбiднiшим веpcтвaм нacелення. Пpиxoвaнa екoнoмiкa - легaльнa екoнoмiчнa дЬ яльнicть, яга чacткoвo aбo зoвciм не фiкcyeтьcя в cтaтиcтич-нiй звiтнocтi, a oтже, чеpез пpиxoвyвaння дoxoдiв yxиляeть-cя вiд oпoдaткyвaння. Ця чacтинa тiньoвoí' екoнoмiки xoчa й мae aмopaльний xapaктеp, aле не ^ие зaгpoзи для cym^-cтвa. Boнa е вимyшенoю, пoв'язaнa з неoбxiднicтю вижи-вaння i poзвиткoм влacнoгo бiзнеcy. Пiдпiльнa (кpимiнaльнa] екoнoмiкa - це чacтинa тiньoвoí' екoнoмiки, яга здiйcнюeтьcя нaвмиcнo, cпpямoвaнa нa збaгaчення, мae aнтиcoцiaльний xapaктеp i бтыхюю мipoю е пpедметoм дocлiдження пpaвo-знaвцiв. Ha нaшy думку, пoдoлaнню i викopiненню пiдлягae лише пiдпiльнa (кpимiнaльнa] cклaдoвa тiньoвoí' екoнoмiки шляxoм зacтocyвaння aдмiнicтpaтивнo-кapaльниx метoдiв з метою oздopoвлення y^a^^ra''' екoнoмiки.
Bизнaченo пoняття тiньoвa зaйнятicть - це вид зaйнятoc-тi (caмocтiйнoí' aбo тpyдoвi вiднocини] y cфеpi виpoбництвa, poзпoдiлy, oбмiнy i cпoживaння тoвapнo-мaтеpiaльниx цЫ-нocтей, якa oxoплюe екoнoмiчнi i не ттьки злoчини тa/aбo пpaвoмipнy, aле невpaxoвaнy aбo непiдкoнтpoльнy деpжa-
Bora eKOHOMiHHy flinnbHicTb, i^o 3fliHcHraeTbcn b Kopucni/iBi/ix oco6hcthx i rpynoB/x iHTepecax, nK npixoByraTbcn Bifl opraHiB flepxaBH, rpoMaflcbKocTi.
Bu3HaHeHHn cTpyKTypu TiHboBoi eKoHoMiKH Ta KnacH^iKaiLin abhi^ i'i nponBy flo3Bon/Tb 6inb0 tohho BH3HanaTu i'i Maci±rra6H, b paMKax icHyraHHx MeToflHHHHx niflxofliB flo ii' B/Mipy, a TaKox po3-po6nnTi 6inb0 e^eKT/BHy flepxaBHy fleTeHi3aLiHHy noniT/Ky.
CnMCOK BMKopMCTaHMX flwepe.
1. TypHHHoB O.B. TiHboBa eKoHoMiKa: TeopeTHHHi ochobh flocniflxeH-Hn / O.B. TypHHHoB. - K., 1995 - 300 c.
2. BaHbKoBHH W.M. B/3HaHeHHn cyTHocTi TiHboBoi eKoHoMiKi / W.M. BaHbKoBHH // BicHHK Haq. yH-Ta «FlbBiBcbKa noniTexHiKa». -2009. - №657. - C. 450 -456.
3. My^HHcbKa H.W. flenKi TeopeTHHHi acneKTH npo6neMH TiHi3aqi"i eKoHoMiKH / H.W. My^HHcbKa // HayHHo-TexHHHecKHH c6opHHK. -2004. - №61. - C. 258 -262.
4. rionoBHH B.M. Teopin fleTiHi3aqi"i eKoHoMiKH / B.M. nonoBHH. - Ip-niHb, 2001.--175 c.
Schneider F. The Shadow Economy and Workin the Shadow: What Do We (Not) Know? 201 2 / Friedrich Schneider [EneKTpoH. pe-cypc]. - PexHM flocTyny: http://papers.ssrn.com/sol3/papers. cfm?abstract_- id=2031951
6. Harpe6enbHHH B. n. TiHboBa eKoHoMiKa / B. n. Harpe6enbHHH, B. M. nonoBHH // WpHflHHHa eHLiHKnoneflin: b 6 t. - K., 1998. - T. 6. - C. 74. 10.
7. BneHflc 5. TeHeBan SKoHoMHKa h HaiLHoHanbHbie cHeTa. OKoHoMHHecKHH o63op cTpaH O3CP / 5. BneHflc. - ny6nHKaqHn O3CP - 1982. - 123 c.
8. PaflaeB B. TeHeBan SKoHoMHKa b Pocchh: H3MeHeHHe KoHTypoB / B. PaflaeB // Proet Contra. - 3/Ma 1999. - T. 4. - №1. - C. 5-24. [EneKTpoH.HHH pecypc]. - PexHM flocTyny: http://uisrussia.msu.ru/ docs/nov/pec/1999/1/ProEtContra_1999_1_01.pdf
9. noflMa3Ko O. M. TiHboBa eKoHoMiKa: cyTHicTb Ta cTpyKTypa / O. M. noflMa3Ko // 3oBHi0HA TopriBnn: eKoHoMiKa, <£iHaHci, npaBo. -2013. - № №1. - C. 148-155. - [EneKTpoH.HHH pecypc]. - PexHM flocTyny: http://nbuv.gov.ua/UJRN/uazt_2013_1_24.
10. MeToflHHHi nonoxeHHA 3i cTaTHcTHKH. Bin. 2, t. 1 / flepxaBHHH KoMiTeT cTaTHcTHKH yKpaiHH; [3a pefl. O.r. OcayneHKa] - K.: IBI| flep-KoMcTaTy yKpaiHH, 2006. - 504 c.
11. ArHenKo I. B. TiHboBa 3aHHATicTb HaceneHHn yKpaiHH: np/HHHH, Hacnfl-kh Ta wnnxi noflonaHHn // BicHHK XMenbHHL|bKoro HaqioHanbHoro yHiBepci-TeTy. - 2012. - №2. T. 1 [EneKTpoH.HHH pecypc]. - PexHM flocTyny: http:// journals.khnu.km.ua/vestnik/pdf/ekon/2012_2_1/069-074.pdf
12. Xapa3i0Bini W. M. TiHboBa 3aHHATicTb Ta TiHboBa onnaTa npaqi b yKpaiHi :: oqiHKH Ta nporHo3H / W. M. Xapa3i0Bini // CTpaTerin po3-BHTKy yKpaiHH (eKoHoMiKa, coqionorin, npaBo). - 2011. - № №4, T. 1. - C. 171-182.
