CC BY
68
О.В. Бардась
ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА ПЕРСПЕКТИВНОСТ1 РОЗРОБКИ РОДОВИЩ АПАТИТ1В ТА ФОСФОРИТ1В В УКРА1Н1
Забезпеченiсть краш мiнеральними ресурсами вщграе велику роль у розвитку 1х економiки, забезпеченнi нащональнох незалежностi та безпеки. При виникненнi екстремальних умов наявнють або вiдсутнiсть власно1 мшеральнох бази ставить державу у критичне становище, а також у залежнють вщ зовнiшнiх постачальникiв сировини. Значш темпи зростання обсягiв видобутку i невiдновлення бiльшостi корисних копалин, а також обмеженiсть запасiв загострюють проблему мшерально-сировиннох бази в цшому в усьому свiтi.
Наявнiсть мшерально-сировинно! бази краш свiту е неоднаковою. 1снують краши з бiдними природними ресурсами i держави цiлком забезпечеш ними. Так, Радянський Союз посщав трете мiсце по запасах фосфорно! сировини у свiтi, а в даний час частка Роси в розвщаних запасах фосфатiв складае 50%, а фосфатних - 90% на територи колишнього СРСР [1].
Мшерально-сировинний комплекс в УкраЛш опинився у критичному сташ через вiдсутнiсть довгостроково! державно! стратеги вивчення надр, вщтворення мшерально-сировиннох бази i технiчного переозброення прничих пiдприемств. Украина належить до краш, якi забезпеченi достатньою кшькютю власних мiнеральних ресурсiв, зокрема тих, яю використовуються у виробництвi мшеральних добрив. Проте проблемою залишаеться економiчна оцiнка доцiльностi використання цих родовищ, а також питання, пов'язанi з оргашзацшними та економiчними
аспектами процесу розширеного вiдтворення основних 3aco6iB
промислових пщприемств, якi
займаються видобутком фосфоршив. У данiй статтi розглядаються актуальш проблеми перспективностi розробки родовищ апатшйв та фосфоритiв в Украшь Для забезпечення процеав розширеного вiдтворення необхщною умовою е прирiст запасiв корисно'1' копалини в тiй частинi, яка вщповщае сформованому рiвню продуктивних сил та виробничих вщносин. Питання економiч-но'1' оцiнки родовищ корисних копалин розглядалися в роботах таких учених: Н.Н. Мельников, В.М. Бусирев, Ф.В. Вель-мер, А.Л. Дергачов, Л.Д. Казаченко [1-3].
Недостатньо вивченими залишають-ся питання, пов'язаш з ощнкою родовищ фосфоршив в Украшу котрi протягом тривалого часу розглядалися як мiсцевi або позабалансовь
Питання, пов'язанi з оцiнкою перспективности й доцiльностi розробки таких родовищ в Украшу е предметом дослщження дано'1' статтi.
Метою статтi е доведення доцшьносп промислово'1' експлуатаци вггчизняних родовищ фосфоритiв та апатитiв.
Завданнями, як нео6хiдно виконати у процес даного дослiдження, е такi:
1. Проаналiзувати ситуацiю з постачанням мшеральних добрив в Украшу, порiвняти цши на вiтчизнянi фосфорнi добрива та iмпортну продукцiю.
2. Визначити основш технологiчнi, екологiчнi й економiчнi фактори аналiзу доцiльностi розробки родовища
© Бардась Ольга Вадим1вна - астрант. Нацюнальний прничий ушверситет, Дшпропетровськ.
ISSN 1562-109X
фосфоршив та апатипв.
3. Розглянути основш показники, якi характеризують економiчну ефективнють експлуатацп родовищ та ризики, пов'язаш iз цим.
Для досягнення визначено'1' мети використовувалися такi методи дослщ-ження: аналiтичний, структурно-логiчний, системний, метод порiвнянь та синтезу.
Пiд мшерально-сировинною базою розумiють запаси корисних копалин у надрах, включаючи кориснi компоненти, 1'х кiлькiсть i якiсть, умови залягання i розташування яких сприятливi для розробки, включенi в баланс запаав на основi результатiв завершених геологорозвiдувальних робiт [1].
Значення застосування в сшьському господарствi мiнеральних добрив вели-чезне для розвитку цього сектору економжи. Внесення мiнеральних добрив сприяе не тiльки пiдвищенню врожайносп, але i полiпшуe якiсть продуклв, пiдсилюe витривалiсть рослин вiдносно посухи, холоду, уражень хворобами й шшими несприятливими умовами. Апатит е основою для виробництва фосфатвмюних добрив, потреби в яких викладено вище. За твтора останнiх десятилiття обсяг внесених у грунт мшеральних добрив рiзко знизився, а без них неможливо говорити про нормальну авозмшу. Наука пропонуе вносити 80-100 кг добрив на гектар. Однак фермерська практика останшм часом обмежуеться 10-15 кг. Якщо за старих чаав урожайнють досягала 35-40 ц iз гектара, то торк, навiть за найбшьш оптимiстичними оцiнками, вона не перевищувала 25 ц iз гектара [5]. На думку експер^в, на сьогодшшнш день потужностi заводiв iз виробництва фосфатсв завантаженi на 10%, що обумовлено повною вiдсутнiстю вичизнянох' сировини i дорожнечею iмпорту [5].
Вiдповiдно до результатiв лабораторних дослiджень Украша мае власнi запаси першокласно'1' сировини для виробництва фосфорно'1' кислоти, суперфосфат та iнших фосфатних добрив. При цьому концентрат iз вiтчизняного родовища зовсiм не уступае аналогiчнiй сировиш з Кольського пiвострова. Бiльше того, вмют радiонуклiдiв i важких елемеш^в в украшських родовищах виявився ютотно нижче порiвняно з росiйськими, не говорячи вже про сировину з Марокко i Тунюу. Наприклад, рiвнi вмiсту домiшок у мiнеральних добривах визначаються 1'х вмiстом у вихщному продуктi та певною мiрою технолопею виробництва добрив. Так, якщо питома активнють природних радiонуклiдiв у Кольських фосфоритах (Роая) визначаеться 33 Бк/кг, то у алжирських, сiрiйських i египетських вiдповiдно 670-1798, 515, 335 Бк/кг, тобто в десятки р^в вище. Кшькють фтору в мшеральних добривах залежить вщ
виду фторвмюно'1' сировини, з яко'1' 95% фтору переходить у готову продукщю. Кадмш у незначних кiлькостях 0,4-0,6 мг/кг е в апатитах Кольського твострова [5]. В алжирських фосфоритах мютиться до 6 мг/кг кадмш, у марокканських -бшьше 30 мг/кг. Невелию кшькосп свинцю i миш'яку визначаються у скла-дi Кольських апатш^в: вiдповiдно 1,8 i 2 мг/кг. В шших зарубiжних фосфоритах (Близький Схщ, Пiвнiчна Африка) вмют свинцю i миш'яку вiдповiдно в 5-12 i 4-15 разiв вище порiвняно з росiйськими апатитами [5]. А це вже дае серйозну перевагу УкраЫ й дозволяе без додаткових витрат одержувати добрива, що вщповщають вимогам €С.
Також перевагами розробки вггчизняних родовищ е здешевлення вартосп сировини за рахунок вщносно близького розташування родовищ i
переробниюв корисно'1' копалини. У той же час величезна вщстань до Кольського твострова - кiлька тисяч кiлометрiв - i митнi платежi додають 25-28 дол. на кожну тонну росшсько'1' сировини. Виходить, що навпъ при реалiзацii тонни вiтчизняного концентрату за цшою, аналогiчною росiйськiй (55 дол./т) [5], вгтчизняний виробник добрив виграе в пiвтора раза.
1з точки зору державних i суспшьних iнтересiв домiнуючою метою освоення мшерально-сировинно'1' бази мае бути 11 рацюнальне використання. Останне передбачае аналiз наявних
родовищ мшерально! сировини щодо вщповщносп витрат на 1х розробку сформованим економiчним i
технологiчним умовам. У процес подiбного аналiзу однi родовища вибувають iз числа дiючих, а новi родовища вводяться в експлуатащю. Одним iз факторiв, що впливае на ухвалення ршення про перспективнють того або iншого родовища, виступае стввщношення мiж обсягом iнвестицiй i доходами вiд експлуатацii. При освоенш родовища корисних копалин розподiл мшеральних ресурав можна представити схемою, що зображена на рисунку.
Рисунок. Структура техн1ко-еколого-економ1чного анал1зу родовища
Високу вщдачу вщ швестування в розробку родовищ корисних копалин можна одержати за наявносп комплексного аналiзу ресурав родовища i перспектив його розвитку. У ршенш дано'1 задачi не обштися без викорис-тання сучасних шформацшних технологiй, серед яких особливе мюце займають геоiнформацiйнi системи. Вони дозволяють не тiльки вiдображати на географiчнiй картi розташування явищ i об'екпв, але й оперувати великими масивами рiзноманiтноï шформаци, на основi яко'1' приймаються управлiнськi рiшення.
До головних (основних) вщносяться мiнеральнi ресурси, видобуток яких -основна мета даного переробного тдприемства. До супутшх вiдносяться мiнеральнi ресурси, що входять до складу добуто'1' мшерально'1' сировини, вiддiлення яких на стадп видобутку технiчно неможливе або економiчно недоцiльне. До тих, що видобуваються супутньо, вiдносяться мiнеральнi ресурси, видобування яких з надр здiйснюeться вимушено при виконаннi певних технологiчних операцш. Для вирiшення задачi ефективного освоення родовища корисних копалин варто пiдiбрати систему критерпв, що охоплюють питання технологи, економiки й екологи. Сформувався цiлий науковий напрям, присвячений аналiзу й оцiнцi ефективностi використання мшеральних ресурав i охорони надр на пiдставi детального техшко-еколого-економiчного аналiзу родовища на всiх стадiях його засвоення.
По кожному з описаних вище видiв ресурсiв проводиться аналiз на основi технiко-еколого-економiчних показниюв. Таких показникiв досить багато. Так, оцшка ефективностi використання
основних мшеральних ресурав родовища проводиться за 25 критерiями, а оцiнка ефективнс ' >ристання й охорони мшеральн )сiв, що витягаються
супутньо,
Комплексна оцшка родовища виходить у результат розв'язки системи алгебршчних рiвнянь. Напрями аналiзу схематично зображенi на рисунку.
Як балансовi запаси в даному випадку розглядаються запаси, використання яких е економiчно доцшьним при iснуючiй технологи. Забалансовi запаси - це таю запаси, використання яких у даних умовах економiчно невигщне, але е можливють надалi перевести ïx у балансовi. Використовуваш супутнi мiнеральнi ресурси - це ri ресурси, використання яких вигщне в даних умовах, тобто техшчно можливе, економiчно доцiльне й еколопчно необxiдне.
Невикористовуваннi супутнi мiнеральнi ресурси - ri ресурси, якi у даний час використовувати невигщно, але е можливють ïx збереження [2].
При оцiнцi економiчноï
ефективностi освоення природних мшерально-сировинних ресурсiв
необxiдно включати розрахунки реально'1' вартостi корисних копалин у надрах з урахуванням iмовiрностi тдрахунку запасiв, визначення показникiв повноти i якостi ïx видобутку, теxнiко-економiчне обгрунтування теxнiчниx рiшень, а також економiчну оцiнку результатiв експлуатац11' родовищ корисних копалин.
Основними показниками, що характеризують економiчну ефективнiсть експлуатац11' родовища, е: повна собiвартiсть i дохщ вiд реалiзацiï кiнцевоï продукцiï, прибуток, але мехашзм формування цих показниюв рiзний [3]. Так, у формуванш повно'1' собiвартостi
кшцево'1 продукцп беруть участь витрати тдприемства на видобуток, збагачення, витрати на заповнення мшерально-сировинно'1 бази i розрахунки за кредити банкiв, узят на пiдтримку i розвиток виробничо'1 сфери.
Коли гiрнича компанiя приймае рiшення iнвестувати сво'1 кошти в якийсь один проект, вона тим самим не просто вщхиляе всi iншi проекти, але i вiдмовляеться вiд прибутюв, що могли б принести 1'й швестици, вкладенi в цi проекти. Природно, компанiя у правi очжувати, що обраний проект не тшьки окупить витрати на нього, але i дасть 1'й хоча б частину того прибутку, вщ якого вона вщмовилася, обравши його.
Отже, важливо визначити норму прибутку, потрiбного вщ обраних проектiв, i саме норма прибутку буде обрана як ставка дисконту. Якщо проект мае нульове значення чисто'1 дисконтовано'1 вартосп, вiн дасть можливiсть iнвесторам повернути вкладеш кошти й отримати прибуток.
Одним з основних методiв при ощн-цi гiрничого проекту е аналiз дисконтованих чистих потокiв реальних грошей (DCF) [3]. Цей метод вважаеться стандартним при фшансовш ощнщ родовищ. Вiн дозволяе звести вс параметри, що мають кiлькiсну оцшку, iнвестованого проекту разом до одного чисельного показника NPV (чиста дисконтована вартють), що i е мiрою цiнностi швестицшно'' пропозици.
Очевидно, що для визначення економiчноi ефективностi проекту ощнки родовищ потрiбен глибокий аналiз проекту, можливий тГльки при детальному технiко-економiчному обгрунтуваннi. Однак на передпроектнш основГ вже можна побачити привабливють того або шшого родовища, виявивши кГлькГснГ показники ефективносп проекту: NPV, IRR (внутрГшня норма доходу), PB (перюд окупностГ) [3].
При використанш чисто! поточно! вартосп як критерiю оцiнки проекту вважаеться, що будь-яке позитивне значення NPV робить проект привабливим. Якщо, нарешт^ NPV проекту приймае негативне значення, цей проект може дозволити, а може i не дозволити повернути швестоваш кошти, але вш точно не дасть iнвесторовi того прибутку, на який вш розраховував.
У кожному з цих випадюв задачею е вибiр ставки дисконту, що, упм, виявляеться одним iз найбiльш суперечливих аспектiв розрахунку чисто! дисконтованоi вартостi.
Австралiйський досвiд, наприклад, показуе, що, як правило, при такому пiдходi значення ставки дисконту (номшальноГ) виявляеться в iнтервалi 815%. До цiеi величини можна було б додати надбавку за ризик краши, геолопчний ризик (тобто ризик нетдтвердження запасiв i iнших розвщувальних даних).
Оскiльки проекти, пов'язанi з розробкою родовищ апатшив i фосфоршив, вiдносяться до
довгострокових i пов'язаш зi значними капiталовкладеннями, вони можуть бути вщнесеш до ризикових. Серед основних джерел ризику у процеа розробки родовищ видшяють нижченаведенi [4].
Статус проекту. При оцшщ проекту, що знаходиться на стади складання попереднього техшко-економiчного обгрунтування, як правило, використовуеться бшьш висока ставка дисконту, шж у випадку проекту, для якого складаеться повне техшко-економiчне обгрунтування. Важливо також, чи проводиться оцшка проекту для його продажу або створення СП або просто для того, щоб виршити, чи варто переходити до наступноi стадii його реалiзацii.
Технгчнг аспекти. Серед уах техшчних ризиюв найважливiшими е ризики, пов'язанi з надшнютю пiдраxунку запасiв i методом переробки мшерально'1' сировини.
Коливання щн. Ризик, пов'язаний iз коливаннями щн на кiнцевий продукт гiрничого тдприемства залежно вщ ринково'1' кон'юнктури.
Прибутков1сть. Ризик, пов'язаний iз участю у проекту що знаходиться на межi рентабельностi, природно вище, шж при iнвестуваннi у проект, де рiзниця мiж собiвартiстю продукци та ïï очiкуваною цiною в доступному для огляду майбутньому буде досить велика.
Оргатзацтний ризик. Кшькюно його оцшити важко, але разом iз тим зовсiм очевидно, що в ощнщ проекту, керованого недосвщченими фаxiвцями, будуть використанi бiльш висою ставки дисконту, нiж у випадку проекпв, здiйснюваниx великими гiрничими компашями.
Полтичний ризик. Полiтичний ризик варто враховувати, насамперед, роблячи швестици за межами свое краши. Йдеться про ризик нацiоналiзацiï власностi, змшу "правил гри" (наприклад, гiрничого законодавства), уведення обмежень на вивезення прибутку.
Висновки
1. В умовах змши кон'юнктури на свггових ринках мшеральних добрив, перспективними стають ri вгтчизняш
родовища, якi за часiв СРСР розглядалися як мiсцевi або забалансовг
2. Основну увагу в процеа аналiзу потрiбно придiляти кiлькостi та якосй корисно'1' копалини й прничо-геолопч-ним умовам ïï залягання, яю безпосередньо будуть визначати ефективнiсть капiталовкладень та ризики швестора у процесi промислово'1' експлуатац11' родовища.
Подальшого вивчення потребують питання дiяльностi пiдприемств в умовах змшного попиту на продукцiю, оптимiзацiï витрат i забезпечення розширеного вщтворення основних засобiв промислових пiдприемств, яю видобувають фосфорити.
Л1тература
1. Мельников Н.Н., Бусырев В.М. Экономические аспекты освоения месторождений. - А., 2001. - 150 с.
2. Вельмер Ф.В. Экономические оценки месторождений. - К.: Логос, 2001. -200 с.
3. Дергачев А.Л., Хилл Дж., Казачен-ко Л.Д. Финансово-экономическая оценка минеральных месторождений. - М.: МГУ, 2000. - 176 с.
4. Шумилин М.В., Гостевских А. Об оценке рисков горного проекта // Минеральные ресурсы России. - 2001. -№ 3. - С. 15-17.
5. Химия Украины. - Режим доступа: URL: http://www.business.dp.ua/ruschem/ 09obzor02.htm.
