CC BY
26
УДК 339.944.2
ЕКОНОМ1ЧНА ЕФЕКТИВН1СТЬ ЗЕД ХАРК1ВСЬКОГО КОСМЕТИЧНОГО КЛАСТЕРА
© 2014 кононЕнко я. в.
УДК 339.944.2
Кононенко Я. В. EKOHOMi4Ha ефективнiсть ЗЕД xapKiBCbKoro косметичного кластера
Постшш змши ситуацИ на зовтшшх i внутршньому ринку, динамiчний розвиток пдприемств i мшпивкть д'шовоi активностi залишають актуальными конкретн дослдження з ефективностi експортно-'мпортних операцй ¡ЕЮ) у сучаснш д'яльностi втчизняних тдприжств, зокрема т'>, що враховуютьспецифкуд'тльностiокремихгалузей та кластер'ю економки Украни. Важливимустатт'>едослдження стануекспортно-'шпортноi д'тльностi на матер'шлах групи промислових компанй, об'еднаних у хартський регональний кластер тдприемств парфумерно-косметичного комплексу. В'дзначаеться, що анал'в загального впливу ЕЮ на економ'нну результативнсть д'тльност'! тдприемств кластера дозволяе видi-лити так фактори, що його обумовлюють: ефект масштабу; податковий режим; курсовi доходи чи витрати; транзакцiйнi витрати; умови експортно-'мпортних контракт'в. Експортно-мпортну д'тльшсть дослджено в контекст'> конкурентоспроможност'> та економiчноi результа-тивност'> д'тльност'> тдприемств. У рамках досл'дження проведено комплексний анал'в фнансового стану та виробничоi д'тльност'1 тдприемств парфумерно-косметичного комплексуХарквського регону. П'дприемства комплексу згруповано у в'дпов'дний регюнальний кластер, пов'язаний !з виробництвом парфумерно-косметично'1'продукцИ, фармацевтичноiпродукцИта побутово'1' х!мИ. Зроблено висновок про те, що заснована на клас-тернихгрупах економка регштв мае переваги у продуктивност'> за рахунокгнучкоiспецiалiзацi¡та л'шшо'1 взаемодИз глобал'вованими ринками. Ключов'! слова: кластер, кластер тдприемств парфумерно-косметичного комплексу, ефективтсть ЗЕД. Табл.: 4. Б'бл.: 8.
Кононенко Яна Володимирiвна - астрантка, Нацональний технчний ушверситет «Хармвський пол'техшчний iнститут» ¡вул. Фрунзе, 21, Хар-
юв, 61002, Украна)
E-mail: yana.kononenko@gmail.com
УДК 339.944.2
Кононенко Я. В. Экономическая эффективность ВЭД харьковского косметического кластера
Постоянные изменения ситуации на внешних и внутреннем рынках, динамичное развитие предприятий и изменчивость деловой активности оставляют актуальными конкретные исследования по эффективности экспортно-импортных операций ¡ЭИО) в современной деятельности отечественных предприятий, в частности те, которые учитывают специфику деятельности отдельных отраслей и кластеров экономики Украины. Важным в статье является исследование состояния экспортно-импортной деятельности на материалах группы промышленных компаний, объединенных в харьковский региональный кластер предприятий парфюмерно-косметического комплекса. Ют-мечается, что анализ общего воздействия ЭИЮ на экономическую результативность деятельности предприятий кластера позволяет выделить следующие факторы, которые его обусловливают: эффект масштаба, налоговый режим, курсовые доходы или расходы, тран-закционные издержки, условия экспортно-импортных контрактов. Экспортно-импортная деятельность исследована в контексте конкурентоспособности и экономической результативности деятельности предприятий. В рамках исследования проведен комплексный анализ финансового состояния и производственной деятельности предприятий парфюмерно-косметического комплекса Харьковского региона. Предприятия комплекса сгруппированы в соответствующий региональный кластер, связанный с производством парфюмерно-косметической продукции, фармацевтической продукции и бытовой химии. Сделан вывод о том, что основанная на кластерных группах экономика регионов имеет преимущества в производительности за счет гибкой специализации и лучшего взаимодействия с глобализированными рынками.
Ключевые слова: кластер, кластер предприятий парфюмерно-косметического комплекса, эффективность ВЭД. Табл.: 4. Библ.: 8.
Кононенко Яна Владимировна - аспирантка, Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт» ¡ул. Фрунзе, 21, Харьков, 61002, Украина) E-mail: yana.kononenko@gmail.com
UDC 339.944.2
Kononenko Ia. V. Economic Efficiency of Foreign Economic Activities of the Kharkiv Cosmetics Cluster
Constant changes in the situation on foreign and domestic markets, dynamic development of enterprises and volatility of business, all this substantiates relevant case studies on the efficiency of export-import operations (E-IO) against the background of current activities of domestic enterprises, particularly of those that take into account specifics of the individual sectors and clusters of economy of Ukraine. An important part of the article consists of a study of the status of export-import activities by groups of industrial companies of the Kharkiv regional cluster of perfumery-cosmetic complex. It is specified that analysis of the overall impact of the E-IO on economic performance of the enterprises, which belong to the cluster, allows to allocate the following determination factors: scale effect, tax regime, foreign exchange income or expenses, transaction costs, conditions of the export-import contracts. Export-import activity is investigated in the context of competitiveness and economic efficiency of enterprises. In the frame of the study, a comprehensive analysis of the financial state and production activity of the enterprises of perfumery-cosmetic complex of Kharkiv region was carried out. The enterprises of the complex were grouped in an appropriate regional cluster associated with the production of perfumery and cosmetics, pharmaceuticals and household chemicals. It was concluded that economy of regions, which is based on clustered groups, has advantages in productivity due to flexible specialization and better interaction with globalized markets. Key words: cluster, cluster of perfumery-cosmetic complex, efficiency of foreign economic activities. Tabl.: 4. Bibl.: 8.
Kononenko lana V. - Postgraduate Student, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» (vul. Frunze, 21, Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: yana.kononenko@gmail.com
Узв'язку з поширенням rAo6aAi3a^'i одним i3 голов-них напрямюв господарсько! дшльносй шдпри-емства е його зовнiшньоекономiчнa дiяльнiсть, особливостями яко! е спрямовашсть на зовншне та внутршне середовище шдприемства; i! комплексшсть, тобто взаемозв'язок з шшими видами стратегш, а саме:
з конкурентною та функцюнальною; необхцшсть ура-хування обмеженого розма!ття можливих ситуацш та фaкторiв; необхцшсть урахування прюритетност ЗЕД серед шших видiв економiчноí дiяльностi п1дприемства.
Метою роботи е дослцження стану експортно-iмпортно! д1яльност на мaтерiaлaх групи промислових
шдприемств, об'еднаних у харкiвський регiональний кластер шдприемств парфумерно-косметичного комплексу. Дослцження передбачае визначення шструмен-TiB для оцшки економкно! ефективностi експортно-iмпортних операцiй, здiйснюваних пiдприемствами; удосконалення методичного забезпечення економкно! оцiнки ефективностi експортно4мпортних операцiй, зокрема тих, що враховують специфiку дiяльностi окре-мих галузей i кластерiв економiки.
Пропонуеться розглянути кнуючу методологiю кластерного пiдходу в економiчних дослiдженнях. Кластер - це спкьне територiально розмiщення виробникш, постачальникш послуг, освкнк i науково-дослк,них ор-ганiзацiй та фiнансових шституцш, а також iнших при-ватних i державних установ, об'еднаних рiзного роду зв'язками. Кластери е дуже рiзноманiтними структурами. Вони можуть рiзнитися вiдповiдно до стадiй вну-тршньо! штеграци, свого знаходження та тш! або шшо! стади свого життевого циклу, мати мережеву структуру чи бути оргашзованими навколо певно! ключовою фiр-ми або навггь бути розвинутими навколо унiверситету або шшого великого досл1дницького центру [1, с. 4].
Уполiтицi СС кластери визначаються як драйвери iнновацiй та економiчного зростання, чим i пояс-нюеться велика увага, яка останшм часом !м при-дкяеться. За висновками европейських дослiдникiв, к-нуе емшричний зв'язок мiж кластерами i регiональною спецiалiзацiею та бкьш високим рiвнем iнновацiйностi та економiчного процвгтання. Регiони з бкьш високою питомою вагою зайнятостi у промисловостi, яка нале-жить до кластерiв, е бкьш економiчно успiшними. Щ-лий комплекс позитивних наслiдкiв, якi приносить ком-бiнування та взаемодш регюнальних кластерiв, змушуе розглядати !х як центральну частину будь-яко! економкно! стратеги. Зокрема, пiдтримка iснуючих кластерiв i кластерних iнiцiатив е складовою частиною так звано! «Стратеги зростання та зайнятостк (Growth and Jobs strategy) СС [2, с. 2 - 6].
Впм, цi зауваження не сид розумiти як прагнення до однобоко! спецiалiзацi! регiонiв i до розвитку вузь-коспецiалiзовано! регюнально! економiки. Позитивнi ефекти приносить саме комбшацш кластерiв, пов'язаних i взаемодшчих кластерних груп. Заснована на таких кластерних групах економка регiонiв мае переваги у продуктивност за рахунок гнучко! спецiалiзацi! та лш-шо! взаемоди iз глобалiзованими ринками. Вона е бкьш стiйкою до зовшшнк шокiв, перерозподкяючи всереди-нi кластера ресурси та ефективно використовуючи кну-ючi конкурентнi переваги. Новiтнi дослцження показу-ють, що найбкьш усшшш в економiчному сенсi регiони, як правило, мають цке «портфолiо» iз кластерiв; взаемнi зв'язки мiж ними створюють вищний баланс мiж спе-цiалiзацiею та диверсифiкацiею господарства. На даний момент часу 38 % найманих пращвникш, зайнятих у про-мисловостi кра!н СС, працюють на тдприемствах, якi е частиною того чи шшого кластера [2, с. 6].
В1дпов1дно до «European Cluster Observatory» ви-дкяються такi структурш елементи кластера: локальнi сектори - шдприемства, орiентованi на обслуговування
потреб мкцевих ринкгв i npMcyrHi практично в кожному perioHi; кластернг сектори - групи промислових шдприемств, згрупованг у певних реггонах, але вгдсут-нг в iнших; кластерш категорГ! - групи пiдприемсrв, що становлять частину кластерного сектора та мають тен-денцгю до певного визначеного географгчного розташу-вання. Термгн «реггональний кластер» застосовуеться у випадку, якщо зайнятгсть у конкретному реггонг в кон-кретнгй кластернгй категорГ! перевищуе певнг межг та стае визначальною або дуже суттевою для зайнятостг в межах реггону та для його спещалгзащ!.
Проведене у рамках «European Cluster Observatory» обстеження охопило кра!ни СС-27, 1сландгю, 1зра!ль, Норвеггю, Швейцаргю та Туреччину; було використано 38 кластерних категоргй та майже 10 000 сфер, де можна було очгкувати появи реггонального кластера. Станом на 2007 р. було гдентифгковано бгльше 2000 реггональ-них кластергв, якг вгдповгдають щонайменше одному з таких критерг!в, позначених згрками: 1) значна питома вага зайнятостг в певнгй галузг промисловостг реггонг; 2) ступгнь спещалгзащ! в межах реггону; 3) кластерне спрямування зайнятостг в реггонг. Усгм трьом критергям вгдповгдали 155 реггональних кластергв (8 %). Наприклад, вгдзначаеться роль автомобгльно! промисловостг, яка у зазначених кра!нах утворюе 47 реггональних кластергв, у тому числг: 16 - гз ргвнем вгдповгдностг критергям у три згрки, 23 - у двг, 8 - у одну. Питома вага зайнятостг в «сильних» кластерах у европейських реггонах гз найбгль-шим ргвнем спещалгзащ! досягае 74 % [2, с. 7, 10 - 11].
Пропонуеться також розглянути принципи ана-лгзу кластерних утворень. Скоригована у дослгдженнг О. С. Кузьмгна та Л. О. Саталкгно! [3, с. 129] модель IRE (InnovatingRegions in Europe Network) щодо формування кластера включае такг етапи:
f перший - формування кластера внаслгдок гсто-ричних передумов (наявнгсть ресурсгв, специ-фгчних знань, специфгчних потреб); f другий - формування навколо кластера мережг фгрм-постачальникгв г фгрм, якг обслуговують процес виробництва; f третш - формування навколо кластера науко-
вих та освгтнгх оргашзацш; f четвертий - розвиток логгстичних г маркетин-
гових мереж; f п'ятий - оформлення структури передачг гн-формацг! та знань для координацг! економгчно! дгяльностг;
f шостий - розвиваеться певна швестицшна
стратеггя пгдприемств - учасникгв кластера; f сьомий - функцгонування кластерного об'ед-нання.
Вгтчизняш дослгдники, як правило, дотримуються менш м'яких методологгчних вимог до визначення реггональних кластергв, для чого е об'ективнг пгд-стави. Вгдмшнктю процесу кластероутворення в Укра!-нг, поргвняно гз кра!нами СС, е бгльш високий ступгнь концентрацг! промисловостг в декглькох великих про-мислових центрах, якг до того ж е мгстами-мегаполгсами г адмшктративними центрами промислово розвинених
о о =п
Е? m
о
О
Q_ <
областей: у Киевг, XapKOBi, Днгпропетровську, Донецьку, Запорiжжi, Одесi. Процес дешдустрГалгзащ!, пов'язаний гз тривалою кризою 1990-х рр., найсильнiше вiдбився на малих мгстах i районних центрах, значно посиливши на-явну тенденцiю.
М
р
' асштабним обстеженням, проведеним у межах розробки Стратегш соцiально-економiчного -розвитку Харювсько! областi, у Харювсько-му регюш видiленi такi кластернi структури, яю, за висновками авторiв дослцження, мають потенцiал до розвитку: 1) видобуток газу й нафти та !х переробка; 2) виробництво, переробка скьськогосподарсько! про-дукци та випуск продуктiв харчування; 3) легка промис-ловiсть; 4) будiвництво та випуск будшельних матерiалiв; 5) високотехнологiчнi виробництва; 6) науково-освггнш; 7) охорона здоров'я; 8) житлово-комунальне господар-ство; 9) транспортно-торговельно-логктичний [4, с. 74].
У попередньому дослцженш - «Стратегш сощ-ально-економiчного розвитку Харювсько! областi до 2015 р.» (2008 р.) - була видкена дещо iнша сукупнкть кластерiв Харювсько! областi, а саме: «шновацшш та наукоeмнi», що е прiоритетними для розвитку - 1) авк-цшно! промисловостi; 2) космкно! галузi; 3) енерго-машинобудування; 4) фармацевтично'1 промисловостi; нано- та бютехнологи; 5) аграрнопереробний; 6) газо-видобувний та енергетичний; 7) житлово-комунального господарства; 8) охорони здоров'я [5, с. 139 - 200].
У досмдженш «Стратегш сощально-економкного розвитку Харювсько! област до 2010 р.» (2001 р.) клас-терний пiдхiд застосовувався в галузевому розрiзi (основою методологи доповкд були енерговиробничi цикли i точки зростання). Зокрема, були видкеш окремi клас-тери ш груп шдприемств машинобуд1вно'1 галузi. Тим не менше, видкення певних галузей i груп пiдприемств (переробка харчово'1 продукци, тракторне та скьсько-господарське машинобудування, видобуток i переробка природного газу, оптичне виробництво, виробництво
фармацевтичних препаратгв, високотехнологiчнi маши-нобудiвнi виробництва - було близьким до кластерного пгдходу [6, с. 235 - 267].
Звичайно, наявнгсть велико! кiлькостi виробництв багатьох галузей промисловостг, якi сконцентрова-нi в Харковi, та наявний науково-технкний, люд-ський, логiстичний потенцгал створюють великi потен-цiйнi можливостг для кластерно! штеграцГ! в регюш. Зокрема, ще одним гз можливих промислових кластерГв для Харкгвського реггону може бути кластер шдприемств, пов'язаних Гз виробництвом парфумерно-косметично! продукцГ!, фармацевтично! продукцГ! та побутово! хГмГ!. На сьогоднг до нього можна вгднести 10 виробничих фгрм (у т. ч. група компангй на чолг з АТ «ЕФЕКТ»). Як видно з да-них табл. 1, як правило, парфумерно-косметичне виробництво комбГнуеться з фармацевтичним виробництвом -у випадку спещалгзацГ! на лкувальнш косметицг, або гз виробництвом побутово! хгмГ! - у випадку спещалгзацГ! на побутовГй косметицГ.
КомбГнування виробництв пГдприемств кластера, критерГ! видГлення регГонального кластера пГдприемств та структура кластера наведенг вгдповгдно в табл. 1 - 3.
Кластер е таким, що формуеться. Процеси горизонтально! та вертикально! оргашзацГ! й взаемодГ! не на-були значного розвитку.
ПГдприемства кластера е неоднорГдними за своею структурою й обсягами дГяльностГ та можуть бути умовно роздГленГ на три типи:
1) фармацевтичнг пгдприемства, якг мають у струк-тург випуску вироби лгкувально! косметики (ПАТ «Хгм-фармзавод «Черфона згрка», ТОВ «Ейм», Дослгдний завод «ГНЦЛС» та гн.);
2) спецГалГзованГ пГдприемства з виробництва по-бутово! хгмГ!, косметичних засобгв г засобгв гГгГени (ТОВ «Слобожанський миловар», ТОВ «Пграна» та гн.);
3) комбГнованГ пГдприемства, якГ здГйснюють ди-версифгковану господарську дшльнкть (група компангй «ЕФЕКТ»).
Таблиця 1
Комбшування виробництв шдприемств кластеру за видами
Пщприемство Вид дiяльностi за КВЕД ДК 009:2010
20.42 Виробництво парфумних i косметичних засобiв 20.41 Виробництво мила та мийних засобiв, засобiв для чищення та полiрyвання 21 Виробництво основ-них фармацевтичних продукпв i фармацевтичних препаратiв lншi
Група компанiй «ЕФЕКТ» + + +
ТОВ «Аромат» + +
ПАТ «Ммфармзавод «Червона 3ipKa»» + +
Дошдний завод «ГНЦЛС» + +
ТОВ «Фiрма «СВ»» + +
ТОВ «Пiрана» + +
ТОВ «Слобожанський миловар» + +
ТОВ «Фтопродукт» + +
ТОВ «Ейм» + +
ЧПТФ «ЮС1» + +
<
ш
Таблиця 2
Критерм видiлення xapKiBCbKoro репонального кластера тдприемств парфумерно-косметично!
та фармацевтично! промисловостi
Назва критерт Змiст критерм Вщповщнкть критерiю (у балах 0 - 5)
Географiчна (територiальна) належнiсть Локалiзованiсть групи структур, якi утворюють кластер, у певному регiонi 5
Галузева належысть Об'вднаысть утворюючо! кластер групи з певним видом господар-чо! дiяльностi 4
Вертикальна iнтеграцiя Наявысть домшуючо! структури, яка тим чи шшим чином контролюв (справляв вплив) на дiяльнiсть структур, якi входять до кластера 0
Координацiя Наявшсть певних форм шституцюнального об'вднання тдприемств кластера (регюнальних галузевих асоцiацiй, координуючих оргаызацш i т. iн.) 0
Фiнансова та швестицшна iнтеграцiя Наявнiсть сптьних iнвестицiйних проектiв, пов'язанiсть дiяльностi тдприемств кластера з певною фiнансовою структурою 0
lнновацiйнiсть Сптьна iнновацiйна дiяльнiсть пiдпри£мств кластера 1
Таблиця 3
Структура xаркiвського регiонального кластера пщприсмств парфумерно-косметично! та фармацевтично! промисловостi
Напрям дiяльностi Пщприемство або установа
Виробництво АТ «ЕФЕКТ», ТОВ «Фтодоктор», ТОВ «Тубний завод», ТОВ «Аромат», ПАТ «Ммфармзавод «Червона зiрка», «Дослiдний завод «ГНЦЛС», ТОВ «Фiрма «СВ», «ТОВ «^рана», ТОВ «Сло-божанський миловар», ТОВ «Фггопродукт», ТОВ «Ейм», ЧПТФ «ЮС1»
Освга Харкiвський нацiональний фармацевтичний унiверситет
Фундаментальна i вузiвська наука Харшський нацiональний фармацевтичний унiверситет, Харкiвський нацюнальний медичний унiверситет, Державний науково-дослiдний центр лкарняних засобiв
До останнього типу належать п1дприемства групи компаний «ЕФЕКТ»: АТ «ЕФЕКТ», ТОВ «Ф1тодоктор» i ТОВ «Тубний завод». Визначення впливу експортних та 1мпортних операцш на економ1чну результативн1сть д1яль-ност1 провадилося на приклад1 п1дприемств групи. Група компанш «ЕФЕКТ» утворилася внасл1док глибоко! ре-структуризацп Харкшсько! парфумерно-косметично! фабрики «ЕФЕКТ». Компанп групи дють у таких напрямах: f АТ «ЕФЕКТ» - виробництво парфумерно! про-дукци, виробництво води з власно! артез1ан-сько! свердловини, надання послуг з оренди, торпвельно-посередницька д1яльн1сть; f ТОВ «Ф1тодоктор» - виробництво косметично!
продукщ! на основ1 ориг1нальних рецептур; f ТОВ «Тубний завод» - виробництво пакуваль-них туб.
Практично вс1 шдприемства кластера провадять зовншньоеконом1чну д1яльн1сть, здшснюючи експортн1 та 1мпортн1 операцИ. Типовими операц1ями е 1мпортн1 контракти на закушвлю сировини (в1ддушки, мшераль-ш масла, реактиви, полуфабрикати) та обладнання (про-мислов1 установки, автоматизован1 лши, запчастини, лабораторн1 пристро!), а також експортш контракти на постачання готово! продукщ! (побутова косметика, косметичн1 та лжувально-косметичш засоби). Ключове значення мае 1мпорт машин i спец1ального промислово-го обладнання. 1мпортован1 виробнич1 лши складають основу виробництва уск тдприемств кластера.
Географш ЗЕД е широкою i за iмпортними опера-цшми, переважно, охоплюе кра!ни 6С, за експортни-ми - Росiю, кра!ни СНД та iншi регiони свггу. Частина контрактiв, переважно iмпортних, здшснюеться опо-середковано - через спецiалiзованих посередникiв, що створюе певну методолоичну складнiсть для аналiзу. Питома вага ЗЕД у структурi випуску тдприемств кластера коливаеться в1д 40 - 95 % за iмпортом до 20 - 68 % за експортом. Дат щодо питомо! ваги експортно! продукщ! в чистому доходi для диверсифiкованого шдприемства АТ «ЕФЕКТ» (група компанш «ЕФЕКТ») представлен в табл. 4.
Таблиця 4
Питома вага експорту АТ «ЕФЕКТ» у чистому дохода %
питома вага Рiк
2009 2010 2011 2012
У чистому доходi вiд YcieT дiяльностi 6,8 7,3 7,0 7,7
У чистому доходi вiд виробництва парфумерно-косметично! продукцй' 20,7 22,1 24,4 24,1
Питома вага експорту в АТ «ЕФЕКТ» е стабкь-ною, становлячи бкя 7 % у його загальному чистому доход1 Його значення в парфумерно-косметичному ви-робництв1 е бкьш значним, де експорт формуе до чверт1 чистого доходу в1д цього виду д1яльност1 Основн1 рин-
ки збуту парфумерно'1 продукци - Укра'1на, кра'1ни СНД, кра'1ни Прибалтики, Шмеччина.
Для того, щоб своечасно реагувати на змши зов-нiшнього та внутршнього середовища, у межах контро-лiнгу зовнiшньоекономiчноl дiяльностi, пiдприемству потрiбно органiзувати нагляд за великою ккьюстю по-казникiв, що характеризують дшльшсть даного шдпри-емства. Найдоцiльнiшим напрямом для оргашзаци такого контролю е оргашзацш монiторингу - безперервного систематичного нагляду за параметрами зовншнього та внутршнього середовищ пiдприемства, збору та аналiзу шформаци, яка надходить [7, с. 33].
Aналiз загального впливу експортних та iмпорт-них операцш на економiчну результативнiсть дшльност пiдприемств кластера дозволяе видь лити таю фактори, що його обумовлюють:
+ ефект масштабу (Ем) - збкьшення загального обсягу виробництва за рахунок експорту, порiвняно з обсягом, якого було б досягнуто за умови продажiв лише на внутршньому ринку, та, вцповцно, зростання валового прибутку та чистого прибутку за рахунок зниження со-бiвартостi продукци, на одиницю яко! припадае менша частка постшних витрат; + податковий режим (Пр) - компенсацш державою сум ПДВ на продукцш, що експортуеться; + курсовi доходи чи витрати (Кр) - частка прибутку (збитку) фiрми вiд операцш з валютною виручкою вiд експортних продажiв; + транзакцшт витрати (Тв) - варткть укладан-ня та здшснення експортних (iмпортних) контр-актш;
+ умови експортноАмпортних контрактiв (Ку) -вцносш прибутки, яю отримуе пiдприемство вiд рiзницi мiж умовами укладених контрактiв з постачання продукци на експорт.
Здiйснення вси видiв основних зовншньоторго-вельних операцш та !х змiст забезпечуються умовами митних режимiв, установлюваних державами.
До зовншньоторговельних операцiй, що забезпе-чують, можна вцнести транспортнi, страховi, фшансово-розрахунковi (надання кредиту, передачу застави, акцепт перекладного векселя), митш, подачу заявки на торговельну марку або патент, а також посередницью послуги через договори й угоди, наприклад, з проведен-ня рекламно! кампани, дослiдження кон'юнктури ринку, по доставщ вантажу, забезпеченню плайжних операцiй через банки й т. п. Щ операци можуть виконуватися як безпосередньо самими експортерами й iмпортерами, так i шшими обслуговуючими зовнiшню торгiвлю фiр-мами й оргашзацшми на пiдставi комгайних угод i дого-ворiв, залежно вiд складностi основно! зовншньоторго-вельно! операци. Практика свiдчить, що на одну основну операцш доводиться бкьш десяти допомiжних.
Отже, розрахунок поршняного додаткового доходу (або втрати) шдприемства за укладеним експортно-iмпортним контрактом мае здiйснюватися окремо, вра-ховуючi такi чинники, як експортна цша продукци без ПДВ; кошти, зарезервованi за гарантiею якостi, кредит-
ний вплив; витрати передконтрактного перюду; витрати на фiнансовий супровц контракту; перiод часу вiд початку виробництва машини до моменту поставки.
Подсумком значно! аналiтично! роботи науковщв м. Харкова стала Стратегш соцiально-економiчного роз-витку Харкiвсько! областi до 2020 р., оргашчною скла-довою яко! е Програма розвитку експортного потенщалу областi та пiдвищення конкурентоспроможност продукци на зовншнк ринках до 2016 р. Програма включае комплекс органiзацiйно-економiчних заходш, спрямова-них на пiдвищення конкурентоспроможностi областi на основк п1двищення якостi експортних товарiв i послуг, розвитку регiонально! шфраструктури експорту, форму-вання iнновацiйних експортоорiентованих кластерних структур, розвитку мiжнародно! маркетингово! дшль-ностi та бiзнес-менеджменту шдприемств регiону [8].
ВИСНОВКИ
Результати дослцжень визначили цiлiсну систему основних знань про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть та вибiр вiдповiдно! стратеги пiдприемства. Але постш-нi змiни ситуаци на зовшшни i внутрiшньому ринку, динамiчний розвиток шдприемств i мiнливiсть дково! активност залишають незмiнно актуальними конкретнi дослцження з ефективностi експортних та iмпортних операцiй у сучаснiй дiяльностi вкчизняних п1дприемств. Зокрема, тi, що враховують специфжу дiяльностi окре-мих галузей та кластерiв економiки Укра!ни, i одним iз промислових кластерiв для Харювського регiону може бути названий кластер шдприемств, пов'язаних iз ви-робництвом парфумерно-косметично! продукци, фар-мацевтично! продукци та побутово! хiмi!. Таю фактори, як ефект масштабу, податковий режим, курсовi доходи чи витрати, транзакцшш витрати, умови експортно-iмпортних контрактiв, умови митних режимiв впливають на економiчну результативнiсть дiяльностi шдприемств кластера, що необх^дно враховувати при здшсненш ЗЕД пiдприемства. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. IRE subgroup Regional clustering and networking as innovation drivers: An overview of policies and praxis in Europe [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.europe-innova. eu/c/document_library/get_file?folderId=148901&name=DLFE-6122.pdf
2. DG Enterprise And Industry Report Innovation Clusters in Europe: A statistical analysis and overview of current policy support [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.cen-tral2013.eu/fileadmin/user_upload/Downloads/Tools_Resources/ Cluster.pdf
3. Кузьмш О. €. Кластери як важливий чинник залучення швестицш на npoiv^^oBi пiдпри£мства / О. £. Кузьмин, Л. О. Са-талкiна // Бiзнес 1нформ. - 2013. - № 4. - С. 127 - 134.
4. Основи сталого розвитку ХаршськоТ' област до 2020 року : наук.-практ. доповщь / М. М. Добш [та ш.]. - Х. : ВД «1Н-ЖЕК», 2010. - 508 с.
5. Стратепя соцiально-економiчного розвитку ХаршськоТ' област на перiод до 2015 року : монографiя / [А. Б. Аваков, В. С. Пономаренко, В. М. Баба£в, М. О. Кизим, О. М. Тищенко та ш.]. - Х. : Видавничiй Дiм «1НЖЕК», 2008. - 352 с.
6. Стратепя со^ально-економнчного розвитку Харш-сько' областi на перiод до 2011 року : монографiя / [£. П. Куш-нарьов, В. С. Пономаренко, О. С. Кривцов та iH.] ; пiд заг. ред. £. П. Кушнарьова. / Харк. обл. держ. адмш. - X. : Видавничш Дiм «1НЖЕК», 2004. - 447 с.
7. Малярець Л. М. Методичне забезпечення формуван-ня та проведення контролЫгу зовнiшньоекономiчно''' дГяльно-стi пiдпри£мства / Л. М. Малярець, Н. В. Проскурнша // Бiзнес 1нформ. - 2012. - № 6. — C. 32 - 35.
8. Програма розвитку експортного потен^алу Харш-сько' област та пiдвищення конкурентоспроможностi продук-цГ'' на зовнiшнiх ринках до 2016 року. - X., 2011. - 46 с.
Науковий кер1вник - Мщенко В. А., доктор економ1чних наук, професор, завщувач кафедри фшанав Нац1онального техн1чного ун1верситету «Харшський пол1техн1чний шститут»
REFERENCES
Avakov, A. B. et al. Stratehiia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku Kharkivskoi oblasti na period do 2015 roku [Strategy for socioeconomic development of the Kharkiv region until 2015]. Kharkiv: INZhEK, 2008.
"DG Enterprise And Industry Report Innovation Clusters in Europe: A statistical analysis and overview of current policy support". http://www.central2013.eu/fileadmin/user_upload/Down-loads/Tools_Resources/Cluster.pdf
Dobkin, M. M. et al. Osnovy staloho rozvytku Kharkivskoi oblasti do 2020 roku [Principles of sustainable development of the Kharkiv region by 2020]. Kharkiv: INZhEK, 2010.
"IRE subgroup Regional clustering and networking as innovation drivers: An overview of policies and praxis in Europe". http://www.europe-innova.eu/c7document_library/get_ file?folderId=148901&name=DLFE-6122.pdf
Kuzmin, O. IE., and Satalkina, L. O. "Klastery iak vazhlyvyi chynnyk zaluchennia investytsii na promyslovi pidpryiemstva" [Clusters as an important factor in attracting investment in the industry]. BiznesInform, no. 4 (2013): 127-134.
Kushnaryov, Ye. P. et al. Stratehiia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku Kharkivskoi oblasti na period do 2011 roku [Strategy for socio-economic development of the Kharkiv region until 2011]. Kharkiv: INZhEK, 2004.
Maliarets, L. M., and Proskurnina, N. V. "Metodychne zabez-pechennia formuvannia ta provedennia kontrolinhu zovnish-nyoekonomichnoi diialnosti pidpryiemstva" [Supportive forming and controlling of International Business]. Biznes Inform, no. 6 (2012): 32-35.
Prohrama rozvytku eksportnoho potentsialu Kharkivskoi ob-lasti ta pidvyshchennia konkurentospromozhnosti produktsii na zovnishnikh rynkakh do2016roku [The program of export potential of the Kharkiv region and competitiveness of products in foreign markets by 2016]. Kharkiv, 2011.
О О =п E?
OQ
О
О
Q_ <
<
О ш
