CC BY
67
Melnyk, T. M. "Eksportnyi potentsial Ukrainy: metodolohiia otsinky ta analiz" [The export potential of Ukraine: assessment methodology and analysis]. Mizhnarodna ekonomichna polityka, no. 8-9 (2008): 222-245.
"Metodolohiia planuvannia rehionalnoho rozvytku v Ukraini. Instrument dlia rozrobky stratehii rehionalnoho rozvytku i planiv ikh realizatsii. Proekt lEvropeiskoho Soiuzu «Pidtrymka polityky rehionalnoho rozvytku Ukrainy»" [The methodology of regional planning in Ukraine. Tools for developing regional development strategies and plans for their implementation. EU Project "Support to Regional Development Policy of Ukraine"]. http://surdp.eu/up-loads/files/Methodology_of_RD_planning.pdf
Riazanova, N. O. "Faktory vplyvu na rozvytok i realizatsiiu ek-sportnoho potentsialu rehionu" [Factors influencing the development and implementation of export potential]. Innovatsiina ekono-mika, no. 2 (28) (2012): 312-315.
Sovetskiy entsiklopedicheskiy slovar [Soviet Encyclopedic Dictionary]. Moscow: Sovetskaia Entsiklopediia, 1988.
Sobkevych, O. V. et al. Promyslova polityka iak chynnyk pisliak-ryzovoho vidnovlennia ekonomiky Ukrainy [Industrial policy as a factor in the post-crisis economic recovery Ukraine]. Kyiv: NiSD, 2012.
Shnypko, O. S. Natsionalna konkurentospromozhnist: sutnist, mekhanizmy realizatsii [National competitiveness: the nature and mechanisms of implementation]. Kyiv: Naukova dumka, 2003.
Tretiak, V. V. "Eksportnyi potentsial regiona pri otsenke voz-mozhnostei regionalnogo vneshneekonomicheskogo razvitiia" [Export potential of the region in evaluating the potential for regional foreign trade development]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 12 (66) (2006): 110-117.
"The Global Competitiveness Report 2014-2015". http:// www3.weforum.org/docs/GCR2014-15/Ukraine.pdf
"Zovnishnia torhivlia tovaramy za 9 misiatsiv 2014 roku" [Foreign trade for 9 months of 2014]. http://www.ukrstat.gov.ua/
УДК 359.09
П1ДВИЩЕННЯ ТУРИСТСЬКОГО ПОТЕНЦ1АЛУ М1СТ НА ОСНОВ1 Ф0РМУВАННЯ ТУРИСТСЬКОГО кластера РЕпОНу (СвгГОвИй I НАщОНАльНИй ДОСв1Д)
© 2014 ПИСАРЕВСЬКИЙ I. м., В0ЙТЕНК0 К. К.
УДК 359.09
Писаревський I. М., Войтенко К. К. Пщвищення туристського потенщалу мкт на 0CH0Bi формування туристського кластера регюну
(свгговий i нацюнальний досвщ)
У данй статт/ доказано ефективнсть використання кластерного nidxody для п:двищення потенщалу мст завдяки вивченню нацонального i св/тового досвду формування туристських кластер1в. Для цього було детально розглянуто приклади формування та розвитку кластер1в у ПАР, АвстралИ та США; оглядово вивчен приклади кластеризацИ в iнших кранах св'/ту (1талЦ ШотландИ, 1рландЦ Францп, 1ндонези, Туреччин1, Египтi, ОАЕ, Таиланд'! та ¡н.) та проведено анал'з найбльш успшних приклад1в кластеризацИ в Укран/ (кластер зеленого туризму «Обер/г»; туристський кластер «Кам'янець»; кластер «ЕКОТУР»; туристсько-рекреац1йний кластер «Гогол/всью мсця Полтавщини»; Славутицька мська громадська орган1зац1я «Туристський кластер - Славутич»; «Туристський кластер «Пвденне турис-тичне кльце»). Виходячи з цього, на основi проведеного SWOT-аналiзу запропоновано створення туристського кластера вХарквський областiз включенням до його складу малих мст з ¡х «великою» стор/ею та багатою культурно-сторичною спадщиною. Ключов'1 слова: туристський кластер, нацюнальний та свтовий досвд, малi мста. Табл.: 2. Ббл.: 14.
Писаревський 1лля Матвшович - доктор економчних наук, професор, Харювський нацональний унверситет м'ського господарства ¡м. О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, Харкв, 61002, Украна)
Войтенко Кристина Костянтишвна - аспирантка, Харювський нацональний университет м'ського господарства ¡м. О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, Харюв, 61002, Украша) E-mail: tina-1991@yandex.ua
УДК 359.09
Писаревский И. М., Войтенко К. К. Повышение туристского потенциала городов на основе формирования туристского кластера региона (мировой и национальный опыт)
В данной статье доказана эффективность использования кластерного подхода для повышения потенциала городов благодаря изучению национального и мирового опыта формирования туристских кластеров. Для этого подробно были рассмотрены примеры формирования и развития кластеров в ЮАР, Австралии и США; обзорно изучены примеры кластеризации в других странах мира (Италии, Шотландии, Ирландии, Франции, Индонезии, Турции, Египте, ОАЭ, Таиланде и др.) и проведен анализ наиболее успешных примеров кластеризации в Украине (кластер зеленого туризма «Обериг»; туристский кластер «Каменец»; кластер «Экотур»; туристско-рекреационный кластер «Гоголевские места Полтавщины»; Славутичская городская общественная организация «Туристский кластер - Славутич», «Туристский кластер «Южное туристическое кольцо»). Исходя из этого, на основе проведенного SWOT-анализа предложено создание туристского кластера в Харьковской области с включением в его состав малых городов с их «большой» историей и богатым культурно-историческим наследием.
Ключевые слова: туристский кластер, национальный и мировой опыт, малые города.
Табл.: 2. Библ.: 14.
Писаревский Илья Матвеевич - доктор экономических наук, профессор, Харьковский национальный университет городского хозяйства им. А. Н. Бекетова (ул. Маршала Бажанова, 17, Харьков, 61002, Украина) Войтенко Кристина Константиновна - аспирантка, Харьковский национальный университет городского хозяйства им. А. Н. Бекетова (ул. Маршала Бажа-нова, 17, Харьков, 61002, Украина) E-mail: tina-1991@yandex.ua
UDC 359.09
Pisarevsky I. M, Voitenko K. K. Increase of the Tourism Potential of Cities through Formation of the Region's Tourism Cluster (on the Basis of Worldwide and National Experience)
In this article the efficiency of the cluster approach to increase of the tourism potential of cities through the study of national and worldwide experience, related to the tourism clusters, was proved. With this objective, examples of cluster formation and development in South Africa, Australia and the United States were considered in details; examples of clustering in other countries were explored (Italy, Scotland, Ireland, France, Indonesia, Turkey, Egypt, U.A.E., Thailand, etc.) and analysis of the most successful examples of clustering in Ukraine was carried out (green tourism cluster «Oberig»; tourism cluster «Kamianets»; cluster «EKOTUR»; tourism and recreational cluster «Gogolivski mistsia Poltavshchiny»; Slavutich city public organization «Tourism cluster - Slavutich», tourism cluster «Pivdenne turis-tichne kiltse»). On the basis of the carried out SWOT-analysis creating of a tourism cluster in Kharkov region with inclusion of small cities with their «big» history and rich cultural and historical heritage has been proposed. Key words: tourism cluster, national and worldwide experience, small cities. Tabl.: 2. Bibl.: 14.
Pisarevsky Ilya M. - Doctor of Science (Economics), Professor, Kharkiv National University of Urban Economy named after O. M. Beketov (vul. Marshala Bazha-nova, 17, Kharkiv, 61002, Ukraine)
Voitenko Krystyna K. - Postgraduate Student, Kharkiv National University of Urban Economy named after O. M. Beketov (vul. Marshala Bazhanova, 17, Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: tina-1991@yandex.ua
Глобалiзацiя св^во! економiки, збкьшення мiж-народно! конкуренци привели до зростання по-пулярностi ново! виробничо! шновацшно! моде-лi, у рамках яко! вй учасники виробництва прагнуть об'еднатися в кластери. Кластерний розвиток як фактор збкьшення нацюнально!, регюнально! та локально! кон-курентоспроможностi е характерною ознакою сучасно! шновацшно! економiки. Свiтова практика показала, що кластеризацiя економiки обумовлюе i справляе вирi-шальний вплив на процеси посилення конкурентоспро-можностi та прискорення шновацшно! дiяльностi.
Доведено, що переход вiд галузево! до кластерно! моделi розвитку регюнально! економiки дае можлившть покращити управлшня туристською сферою, шдвищити !! конкурентоспроможнiсть та дати новий поштовх до зба-лансованого розвитку. Зарубiжний i нацiональний досвц засвiдчуе, що застосування кластерного п1дходу в сучас-нiй економiчнiй наущ визначае кластери як стратегiчнi ш-ститути п1двищення конкурентоспроможностi територи.
Проблемами створення, функцюнування та розвитку кластерiв займались такi зарубiжнi й украшсью вченi, як 6. Безвушко, М. Войнаренко, С. Кунiцин, А. Маршалл [1], Л. Романюк, В. Прайс, С. Соколенко [2], I. Таленадо, С. Ткачова, М. Портер [3], Х. Шреплер та ш.
Серед зарубiжних i вiтчизняних науковщв, якi у сво-!х досл1дженнях придкяли увагу розвитку туристського кластера, слц видки М. Войнаренко [4], Ю. В. Алексееву, К. А. Андрющенко, Дж. Суорбрук [5], Р. Браймера, Дж. Боуена, Н. М. Внукову, О. О. Теребух [6], Л. I. Гон-таржевську, П. Ебергардта, Ф. Котлера, Е. Мейкенза, Н. Лейпер [7], В. Мцлтона, Р. Оскена, В. Ф. Савченко, М. Солловза, Д. М. Стеченко, С. К. Харчжову, Л. М. Чер-чик, В. Шекела, I. М. Дишловий [8], К. Шумана, Е. В. Ще-панського та ш.
Тур - це первинна одиниця туристського продукту, яка реалiзуетьсяспоживачу як едине цке, на визна-чений маршрут i конкретний термш.
Вцомо, що туристська подорож складаеться з вкьного часу туриспв та екскурсшного обслуговування, яке Грунтуеться на туристському потенцiалi територи.
Пiд туристським потенцiалом територи розумь етьсявся сукупнiсть природних, культурно-iсторичних та соцiально-економiчних передумов для оргашзаци ту-ристсько! дiяльностi на данiй територи [9].
Для шдвищення туристського потенщалу Хар-кiвського регiону пропонуеться створити туристський кластер, який буде включати малi iсторичнi мiста.
Зупинимося докладнше на поняттi «кластер». Уперше в наукову лиературу поняття «туристський кластер» було введено М. Портером, який визначив чин-ники кластерно! модел^ що створюють реальну можли-вiсть полiпшення загального рекреацшно-туристського стану територи [10].
Згiдно з визначенням О. Крайник, шд «туристським кластером» слц розумiти специфiчнi оргашзацш-нi форми об'еднання державних, приватних, освггни, наукових i громадських структур, що здiйснюють свою дшльшсть у туристськiй сферi та розташоваш на сумiж-них територшх [11]. У такому визначенш не врахований характер дшльност кластера та не зазначено, що вш е
добровкьним утворенням, i успи визначаеться сощаль-ним партнерством мiж учасниками об'еднання.
А. Прочан трактуе туристський кластер як одну iз форм оргашзаци продуктивных сил ус1х учасникiв дано! модел^ яка передбачае створення нового туристського продукту на основi маркетинговых комунiкацiй у ту-ризмi, що дозволить !м успiшно конкурувати на турист-ських ринках рiзних рiвнiв [12].
На основi аналiзу численних визначень цього тер-мiна ми пропонуемо власне: туристський кластер -форма шдприемницько! дшльност у виглядi добровкь-ного об'еднання пов'язаних спкьними цiлями шдпри-емств та шституцш, яке мае спрямованiсть, насамперед, на виробництво взаемопов'язаних i доповнюючих то-варiв i послуг спкьними зусиллями з метою отримання синергетичного ефекту завдяки мiжфiрмовому подку працi та поглибленню спецiалiзацi! при обов'язковiй оргашзаци довготривалих вiдносин на плановш основi й використаннi досягнень науково-техшчного прогресу.
Основтхарактеристики кластера: шдприемства , що входять до кластера, розташовуються на компак-тнiй територи; шдприемства повинш взаемодшти один з одним, формуючи едиш ланцюжки додано! вартостц резиденти орiентованi на виробництво конкретно! гру-пи товарiв; орiентацiя на iнновацiйний продукт.
Кластерний шдхц являе собою форму територь ально-галузево! оргашзаци виробництва, що сприяе реалiзащ! iнновацiйних пiдприемницьких проектiв економiчного розвитку, обумовлюе синерге-тичний ефект взаемоди з науковими, проектними шсти-тутами при защкавленш участi регiональних i мунщи-пальних органiв управлiння.
Звернемося до свитого досвiду формування ту-ристських кластерiв.
Приклад кластеризаци туризму в ПАР. 1ндустрш туризму в ПАР почала розвиватися з падшням режиму апарте!ду. Саме тодi туристський притж у кра!ну почав стрiмко зростати. За даними ЮНВТО, з 1993 по 1998 рр. !х ккьюсть збкьшилася майже в 2 рази, з 3,1 до 5,9 млн ойб. ПАР об'ективно володiе видатним туристським потенщалом - комфортними ^матичними умовами, протяжними пляжами, природними та культурними пам'ятками, атрактивними ландшафтами. Усе це, однак, до недавнього часу не забезпечувало поминого притоку туриспв. Завдяки демократичним змiнам у краМ, на початку 1990-х рр. ПАР перетворилася на перспектив-ний туристський напрям. Однак наприкшщ 1990-х рр. зростання мiжнародних туристських прибутпв припи-нилося. Тодi держава i приватний сектор перейшли до стратеги партнерства i виступили зi спкьною шщати-вою створення туристських кластерiв, якi розглядалися як один з шструменпв пiдвищення конкурентоспро-можностi кра!ни на свiтовому туристському ринку. Було виршено пiти шляхом кластеризаци туризму i утворити групу туристських кластерiв: одного - на нацюнально-му рiвнi, двох - тематичних i чотирьох - локальних.
Процес кластеризаци туризму йшов пiд контролем держави, бiзнесу i трудових колективш, що увшшли до складу Мiжнародного консорщума (ТСС), який об'еднав
деккька спецiалiзованих фiрм з Швденно! Африки, Ново! Зеланди та Америки. Вш фiнансувався з коштiв державного бюджету. Мета проекту полягала в тому, щоб створити в ПАР йм великих дестинацш О тим самим, за-дати вектор розвитку шдустри туризму як мультиплжа-тора iнвестицiй i робочих мюць на основi узгоджених дiй уск зацiкавлених сторiн держави, бiзнесу i регiонiв.
На регiональному рiвнi, де найбкьш вiдчутнi соцiально-економiчнi наслiдки туризму, ство-рення туристських кластерiв особливо важли-во. Як показуе мiжнародний досвiд, на мiсцях iндустрiя туризму зазвичай обростае широкими, формальними i неформальними зв'язками, бiльшою чи меншою мiрою заснованими на довiрi та дiалозi. Однак у ПАР напри-кiнцi 1990-х рр. ткьки в деяких мiсцевих спкьнотах сформувалися сощальш вiдносини, сприятливi для розвитку шдустри туризму.
Одна з найбкьших локальних дестинацiй оргаш-зована в райош Кейлiча (Ккауе1Шка), недалеко в1д Кейптауна на базi найстаршого мiста ПАР i великого мiжна-родного туристського центру. Iнiцiатором и створення виступила адмiнiстрацiя Капсько! провшци. Першим кроком стало утворення в Кейлiче Керуючо! групи, яка провела серш семiнарiв i консультацiй з мюцевими жителями, працiвниками туршдустри, мiнiстерства туризму ПАР, полпичними дшчами кра!ни, мiсцевими чиновниками. Консорцумом ТСС був запропонований план дш по чотирьох стратегiчних напрямках - подготовка кадрiв, маркетинг, розвиток турпродукту та забезпечен-ня безпеки. Процес йшов знизу - уй учасники спкьно на мiсцi виробляли стратегш розвитку при всебiчнiй шдтримщ процесу прийняття рiшень зверху.
Процес кластеризаци в регiонi був завершений до початку столггтя. Зростання туризму виявився нижче очiкуваного, але прийшло загальне усвiдомлення його соцiально-економiчно! значущостЬ
Туристськi кластери пiдтримують дестинаци, яю стають невiд'емною частиною ринково! економжи, осккьки вони утворюються вiдповiдно до закошв ринку. Держава разом з шшими зацiкавленими силами може виступати одним з iнiцiаторiв процесу кластеризаци те-ритори та надавати шдтримку кластерам, але вона не вцирае виршально! ролi в !х формуваннi та роботi.
1нший приклад туристсько! кластеризаци в Ав-стралil - «Трошчний швшчний Квшсленд» (штат Квшсленд). У цьому штатi Австрали туризм дае близько чвертi валового регюнального продукту. Головними ре-креацшними ресурсами дестинаци виступають Великий бар'ерний риф, волоп тропiчнi лiси (об'екти Всесвиньо! природно! та культурно! спадщини), а також культура аборигенiв, комфортнi клiматичнi умови i пляжi.
Мiсто Кернс - мiжнароднi ворота в регiон. Тут розташований великий аеропорт, розрахований на при-йом бкьше мiльйона пасажирiв на рж. Це третiй за зна-чущiстю туристський центр АвстралИ шсля столицi Сiдней та м. Бркбен - адмiнiстративного центру штату Квшсленд.
Популяршсть Тропiчного пiвнiчного Квiнсленда як мкця вiдпочинку стала зростати ще швидше з початку
1980-х рр. завдяки реалiзацu тут кластерно! програми, розпочато! в результатi сп!льних зусиль представникiв мiсцево! iндустрi! туризму, а також регюнального бюро з просування внутршнього i мiжнародного туризму. На цш раннiй стадй розвитку нечисленш туристськi компа-нй тiсно сшвпрацювали одна з одною при дуже низьких трансакцiйних витратах, що i сприяло зростанню туризму i конкурентоспроможностi дестинацй.
Наприкiнцi 1980-х рр. рiвень кластерного спiвро-бiтництва знизився. Прийшли новi туристськi компанй, i це призвело до зростання конкуренца за рахунок просування власних туристських продуктiв, а не дестинаци. Тодi регiональна влада разом з авiакомпанiями провели спецiальнi кампанй з просування Трошчного Квiнслен-да як туристсько! дестинаци. Розпочався новий етап зростання внутршнього i в'!зного туризму в Тропч-ному Квiнслендi. Вцомо, що розвиток дестинацй при-зводить до загасання сшвробп'ництва. Однак вцбулося скорочення попиту на туристськi по!здки, що змусило туристський бiзнес знову кооперуватися в межах дестинаци Трошчного Квшсленда.
Туристсью компанй сшвпрацюють в багатьох областях: маркетинг туристсько! дестинаци; захист навко-лишнього середовища; державно-приватне партнерство по створенню привабливого образу туристсько! дести-наци; пiдготовка кадрiв та iн.
Особливою формою кластерiв у туризмi е тема-тичнi туристськi кластери - спортивш, пригод-ницькi, культурно-пiзнавальнi, яю розвивають-ся на однорiдному сегменп туристського ринку та iн.
Прикладом тематичного туристського кластера е Долина Напа (штат Калiфорнiя, США) - район ви-норобства, куди щорiчно !дуть близько 5 млн турисйв для вiдвiдування виноградникiв i дегустацй вин. Основу кластеризацй складають узгоджеш дЦ виноробiв з фор-мування бренда Калiфорнiйського кластера як головного виноробного району США, де виробляються найкра-щi американсью вина.
Кластер взаемопов'язуе роботу мюцевих виногра-дарiв i винних заводiв, Калiфорнiйського унiверситету в Дейвiсi, комиейв калiфорнiйського сенату та асамбле! з шдприемств готельного, ресторанного господарства i власне iндустрi! туризму.
Кластер розвиваеться за стратепчним планом ди-версифжаци за чотирма напрямками:
^ створення позитивного образу територи та и просування на американському ринку одночас-но в двох якостях - як центру виноробства i як району туризму (державно-приватне шдприем-ство (конференц-бюро Долини Напа)); + пiдготовка та перепiдготовка кадрiв на базi Ка-
лiфорнiйського унiверситету в Дейвга; ^ удосконалення транспортно! шфраструктури; ^ спрощення порядку лiцензування виноробно! та готельно! дiяльностi.
Особливу значимють у кластерi набувають питан-ня подготовки квалiфiкованих кадрiв. Ця проблема вирь шувалася поетапно i комплексно: був складений перелж посадових компетенцш; визначено рiвень знань i нави-
чок, необхгдних для виконання компетенцш; проведено атестацш працiвникiв галузi; розроблено навчальний план професшно! пiдготовки та переподготовки кадрiв. У результатi, у 2001 р. у Долин Напа вгдкрилася школа готельно'1 справи, яка встановила мiцнi зв'язки з шдпри-емствами шдустри туризму. Це стало найважлившим фактором зростання туристського тематичного кластера в Кгшфорни.
Розвиток шдустри туризму в Долинi Напа йшов настiльки швидкими темпами, що незабаром вона вгд-тiснила виноробство i перетворилася на головну галузь мксцево! економiки.
В Iталil завдяки державнш пiдтримцi було створено дiевий кластер - мiсцева туристська система «Тразименське озеро» в Умбри, яка об'еднуе поряд ш туристськими пiдприемствами, закладами розмiщення та харчування також торговельш орган1зацГ1, шдприем-ства з виробництва товарiв широкого вжитку, товарiв, специфiчних для дано! мiсцевостi (вино, оливкова олш). З iнших дiючих кластерiв слiд згадати «Салiнунтiнськi терми» (Сицилiя), «Адритатичне море i берег», «Мкста мистецтв, культури та бiзнесу» (Емiлiя-Романiя) тощо.
Запровадження кластерно'1 моделi в туризмi здш-снюеться i в iнших кра'1нах ЗахГдно'! бвропи. Функ-цiонують ряд туристських кластерiв у Шотланди, кластер туризму i вiдпочинку у Пiвнiчнiй 1рландГ1 (Велика БританГя), численнi кластери з оргашзац1я дозвглля у Франци [13].
У Мексищ туристським кластером е курорт Кан-кун, а в 1ндонезГ1 - курорт на о. Балi. ХорватГя г СловенГя домовилися про створення транскордонного турист-ського кластера.
ВГдомо досить багато туристських кластерГв -нових курортГв, райошв рекреацГ! та туризму, яких ще зовсГм недавно не було на туристському ринку. Украш-ськГ туристи успшно освоюють подГбнГ кластери - у Ту-реччинГ (АнталГя), в бгипп (Шарм-аль-Шейх Г Хургада), у Та'1ландГ (Пукхет), в Об'еднаних Арабських ЕмГратах (Абу ДабГ, Дуба!) та ш.
Що стосуеться Украши, то аналГз, зроблений в табл. 1, показуе, що кластеризацГя туристсько'1 сфе-ри дГяльностГ, як перспективного напряму економжи Украши, вГдбуваеться повгльними темпами, хоча спо-стерГгаеться 'й позитивна динамка. Найбгльш устшни-
ми прикладами стали: кластер зеленого туризму «Обе-рГг» - зараз вГн об'еднуе 6 тисяч пращвниюв, це перший кластер сгльського туризму в УкраМ; туристський кластер «Кам'янець»; кластер «ЕКОТУР»; туристсько-рекреацгйний кластер «ГоголГвсью мГсця Полтавщи-ни»; Славутицька мшька громадська оргашзац1я «Ту-ристський кластер - Славутич»; «Туристський кластер «ПГвденне туристичне кгльце» - у 2004 р. спочатку було створено Вознесенську мГську громадську оргашзацш туристський кластер «Вознесенськ», яка згодом разом Гз 12 мГстами Одесько'1, Микола'всько'', Херсонсько'1 областей та АР Крим утворили спГльний туристський кластер «ПГвденне туристичне кгльце», до складу якого увшшли туристськГ пГдприемства, заклади туристсько'1 шфра-структури, мГсцевГ адмшстраци, а також промисловГ пГдприемства з виробництва продуктГв харчування.
ДанГ табл. 1 засвгдчують, що Закарпатська область, як Г сусгдня ЛьвГвська, ЧернГвецька (окрГм 1вано-ФранкГвсько'1), якГ входять до складу Карпатського регю-ну, не мають сформованих кластерних структур. Зокре-ма, ЛьвГвська область, на рГвш з АР Крим Г мГстом Киевом, позицюнуеться як туристський регГон, привабли-вий для Гноземних Г внутршнгх туристГв через давню ГсторГю, природш ресурси, унГкальну культуру Г побут та близьюсть до европейського кордону. Тому в 2010 р. було шщшовано розробку «Спкьно'1 стратеги розвитку украшсько-польського транскордонного регГону (Во-линська, ЛьвГвська, Закарпатська областГ та Люблшське Г ПГдкарпатське воеводства) на перюд до 2015 року», де передбачено створення транскордонного туристського кластера через визначення туристсько-рекреацшно! дГяльностГ одшею з основних прГоритетГв його розвитку. У Чершвецькш областГ також розглядаеться можливГсть утворення туристського транскордонного кластера на основГ мережГ регюшв - переможцГв Всеукра'1нського конкурсу «Ом чудес Украши».
Отже, найбкьш прюритетними при створеннГ туристського кластера е територГ!, на яких туристська дшльшсть ведеться найактивнГше. У цглому, однГею з особливостей кластерГв у туристському бГзнесГ Укра'1ни стала зосереджешсть '1хнього роз-ташування в захГдних та центральних регГонах краши. Водночас, схГднГ областГ також бажають привернути ува-гу туристГв до себе та отримати Гмгдж туристсько'1 тери-
Таблиця 1
Кластери в туристськш сферi УкраТни
Репон Назва кластера
lвано-Франкiвська обл. Туристський кластер, народних художшх промишв «Сузiр'я»
Хмельницька обл. Туристський кластер «Оберiг»
Полтавська обл. Туристично-рекреацшний кластер «Гоголiвськi мiсця Полтавщини»
Кшвська обл. Туристський кластер «Славутич»
Чершпвська обл. Туристський кластер «Кам'янець»
АР Крим (м. Алупка), Микола'вська обл. (м. Вознесенськ), Хер-сонська обл. (м. Гола Пристань, м. Цюрупинськ), Одеська обл. (м. Южний, м. 1зма'|'л, м. Б£лгород-Днiстровський, м. lллiчiвськ) Туристський кластер «^вденне туристичне ктьце»
<
О ^
ш <
=П
_а <
=п о
<
о
ш
тори. Так, наприклад, Донецька область, незважаючи на наявшсть ушкальних природних ресурав - Азовського моря, крейдових пр у м. Святогорськ, соляних шахт i двох нацiональних паркiв, асоцшеться з промисловiстю, машинобудуванням та вугледобуванням i позицюнуеть-ся як промисловий центр Укра!ни, хоча всi умови для розвитку туризму на основi створення високояюсного туристського кластера шд назвою «Святi гори» е.
Так само i Харкiвський регiон мае значний турист-ський потенцiал.
Загалом мережа закладiв культури Харювсько! об-ластi станом на 01.01.2013 р. включае:
+ 1293 бiблiотеки вск систем i вiдомств (846 бiблi-отек системи Мiнiстерства культури Укра!ни); 698 клубних установ; 78 шкк естетичного виховання;
+ + +
+ + +
120 музейних установ (34 - Мiнiстерство культури Укра!ни, 86 - при п1дприемствах, установах i органiзацiях), два з яких мають статус Нацю-нальних - Нацiональний лггературно-меморь альний музей Г. С. Сковороди та Нацюнальний меморiальний комплекс «Висота I. С. Конева»; 6 театрiв;
Харювський обласний оргашзацшно-методич-ний центр культури i мистецтва; Харювський обласний науково-методичний центр охорони культурно! спадщини;
+ Обласний Навчально-методичний центр шдви-щення квалiфiкацi! працiвникiв культосвп'ни установ;
+ Обласний органiзацiйно-методичний центр туризму;
+ Харкiвська обласна фкармонш;
+ Великий Слобожанський ансамбль пiснi i танцю;
+ Молодiжний академiчний симфошчний оркестр «Слобожанський».
Кiномережа складаеться з 10 кшотеатрш, 94 стацю-нарних киноустановок, 18 мобкьних в1деокомплексш [14].
Як бачимо, сприятливими передумовами для розвитку туризму в Харювсьюй област е значний кторико-культурний та природно-рекреацшний потенцiали. У табл. 2 проведено SWOT-аналiз Харкiвського регiону.
Отже, Харювський регюн мае значний природно-екологiчний, iсторико-культурний i рекреацiйний по-тенцiал для створення кластеру на його територи з включенням малих iсторичних мiст, метою створення якого е забезпечення конкурентоздатност туристсько! шдустри в регiонi, що забезпечить податковi надхо-дження до бюджету, полшшення рiвня життя населення за рахунок росту зайнятост й середньо! зарплати в туристсько! шдустри; яюсть життя за рахунок пiдвищення культурного рiвня й патрiотичного виховання населення мкта, збереження для майбутнк поколiнь кторико-культурно! спадщини й екологи.
Таблиця 2
SWOT-аналiз Хармвського регiону
Сильнi сторони
Слабкi сторони
<С
О ^
ш <
=п
_а <
=п о
<
о
ш
1. Харкiвська область - це благодатний край багатопрофтьноголптого та зимового туризму, бальнеологiчноголiкування та масового тзнавального вiдпочинку. Перлинами област £ Краснокутський дендро-парк, Наталывський i Шарiвський парки, Пархомiвський художшй музей. Селище Гайдари i Коробови Хутори, що на правому березi рiчки Сiверський Донець, по праву на-зивають «Харкiвською Швейцарi£ю». Саме в цьому куточку Харшщини створено Гомтьшанський нацiональний парк.
2. Харювська область ма£ значнi рекреацiйнi ресурси, основою яких £ сприятливi шматичы умови, мальовничi ландшафти. Наявнiсть джерел мшеральних вод £ базою для розвитку курор^в, серед яких - Березiвськi мiнеральнi води i Рай-Олешвка.
3. Найбiльшповне i оптимальне задоволення туристських потреб здшснюсгься через досить розвинену систему засобiв розмщення. Усього станом на 01.01.2013 р. у Харювськш обласп налiчу£ться 49 закладiв розмiщення, 17 садиб стьського туризму, 35 санаторно-курортних установ.
4. В обласп спостерiга£ться модернiзацiя розваг i вiдпочинку (реконструкцiя Парку вщпочинку, створення дельфiнарiю), виникнення нових спецiалiзованих музе'в (Церковно-iсторичний музей, Музей iсторií ^вденно''' залiзницi, Музей сексуальних культур св^у i т. ш.)
1. Вiдсутнiсть поширеного iмiджу Харшщини як туристського регюну.
2. Не сформовано туристський проспр.
3. Застар^форми, методи i змiст екскурсiйного обслугову-вання.
4. Вщсутшсть мережевих розважальних центрiв.
5. Вiдсутнiсть чiтких програм по завантаженню пiдпри£мств розмiщення та установ санаторно-курортно'' сфери в перiод мiжсезоння.
6. Нерозвинена супутня туристська шфраструктура.
7. Витiснення з туристського ринку со^ального туризму як неконкурентоспроможного порiвняно з комерцiйними видами туризму.
8. Не використовуються переваги прикордонного розташу-вання Харювсько''' областi.
9. Харювщина ма£ окремi туристськi об'£кти показу та шфра-структури, як не пов'язанi мiж собою в £диний туристський продукт.
10. Недостатньо використовуються сучасш технологи та фор-ми роботи з вщвщувачами.
11. Пам'ятники та пам'ятн мiсця розташованi в основному в самому Харковi (причому переважно в центрi мiста), у той час як деяк райони мiста, тим бiльше райони обласп, майже повыстю позбавленi таких
Можливосл
Загрози
1. Поновлення i розвиток умов для туризму.
2. Вщновленняпам'ятниш та iсторичних мiсць.
3. Розвиток i полiпшення культурного спiвробiтництва i зв'язкiв.
1. Недостатнiй рiвень швестування туристського сектора, а також шфраструктури спорту та дозвiлля.
2. Вщсутшстьзагально''' стратегпрозвитку туризму.
3. Вiдсутнiсть некомерцшного регiонального сприяння туризму.
4. Несталий розвиток туризму
Зактчення табл. 2
Можливосп Загрози
4. Розробка культурночсторично'Т продукцп, заходiв та шратив, включаючи ть що носять транскордонний i мiжнародний характер. 5. Розвиток агро- та екотуризму. 6. Створення шформацшних туристських центрiв. 7. Впровадження загальних туристських стандарт
ВИСНОВКИ
AHaAi3 свиових i нацiональних процесiв клас-тершаци в туристськiй сферi в цкому доводить висо-ку ефективнiсть дшльност кластерних об'еднань та 1х визначальний вплив на прискорення економiчного розвитку. Отже, для шдвищення туристського потен-цiалу Харкiвського регiону е цкком доцкьним ство-рення туристського кластера, а саме: кластера, в який до цього часу не включались малi мкта з ix «великою» iсторiею та багатою культурно-iсторичною спадщиною. Об'еднавшись, цi мiста можуть ефективнше дiяти на украшському, европейському та свгговому туристських ринках, проводити спкьш промоцiйно-маркетинговi ак-ц11, брати участь у мiжнародних туристських виставках та ярмарках тощо, i, у такий спойб, успiшнiше розвива-ти туристську галузь i в цкому соцiально-економiчний комплекс цих мiст i регюну, де вони знаходяться. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Marshall A. Principles of Economic: An Introductory Volume / А. Marshall. - 9th Edition. - London : Macmillan, 1961. -P. 27 - 41.
2. Соколенко С. I. Кластери в глобальнш економр / С. I. Соколенко. - К. : Логос, 2004. - 848 с.
3. Портер М. Международная конкуренция / М. Портер. / Пер. с англ. ; под ред. В. Д. Щетинина. - М. : Международные отношения, 1993. - 896 с.
4. Войнаренко М. Кластери як полюси зростання кон-курентоспроможност регюыв / М. Войнаренко // Економкт. -2008. - № 10. - С. 27 - 30.
5. Суорбрук Дж. Маркетинг туристских дестинаций / Дж. Суорбрук [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www. amazon.com/Sustainable-Tourism-Management-J-Swarbrooke/ dp/0851993141
6. Теребух А. А. Туристський кластер як форма посилення конкурентних переваг регюну / А. А. Теребух, Н. Б. Бандура // На-уковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.12 - С. 265 - 271.
7. Leiper N. The framework of tourism / N. Leiper // Annals of Tourism Research. - 1979. - № 6. - P. 390 - 407.
8. Дишловий I. М. Особливосп функцюнування реп-онального рекреацшно-туристичного кластера та його регу-лювання / I. М. Дишловий // Економка i управлшня. - 2010. -№ 6. - С.69 - 76.
9. Николаенко Т. В. Рекреационная география / Т. В. Ни-колаенко. - М. : ВЛАДОС, 2001. - 288 с.
10. Портер М. Конкуренция / М. Портер / Пер. с англ. ; под ред. Я. В. Заблоцкого. - М. : Вильямс, 2001. - 495 с.
11. Крайник О. Туристський кластер регюну як форма со-^ального дiалогу: управлшський аспект / О. Крайник, М. Бть // Науковий вкник «Демократичне врядування»: електронне фахо-ве видання. - 2009. - Вип. 4 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeVr/2009_4/zmist.html
12. Прочан А. О. Використання кластерних технологш в туризмн / А. О. Прочан [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.rusnauka.com
13. Гонтаржевська Л. I. Зовнiшньоекономiчна дiяль-шсть туристських тдприсмств УкраТни / Л. I. Гонтаржевська [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.disser.com. ua/contents/ 34711.html
14. 1щенко Т. В. Стратегия развития кластера культуры и туризма / Т. В. 1щенко [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://culture.kharkov.ua/node/3555
REFERENCES
Dyshlovyi, I. M. "Osoblyvosti funktsionuvannia rehionalnoho rekreatsiino-turystychnoho klastera ta ioho rehuliuvannia" [Features of operation of the regional recreation and tourism cluster and its regulation]. Ekonomika i upravlinnia, no. 6 (2010): 69-76.
Hontarzhevska, L. I. "Zovnishnyoekonomichna diialnist tu-rystskykh pidpryiemstv Ukrainy" [Foreign Economic Activity of tourist enterprises in Ukraine]. http://www.disser.com.ua/ contents/34711.html
Ishchenko, T. V. "Stratehiia razvitiia klastera kultury i turizma" [The development strategy of the cluster of Culture and Tourism]. http://culture.kharkov.ua/node/3555
Krainyk, O., and Bil, M. "Turystskyi klaster rehionu iak forma sotsialnoho dialohu: upravlinskyi aspekt" [Tourist cluster region as a form of social dialogue: administrative aspect]. http://www.nbuv. gov.ua/e-journals/DeVr/2009_4/zmist.html
Leiper, N. "The framework of tourism". Annals of Tourism Research, no. 6 (1979): 390-407.
Marshall, A. Principles of Economic: An Introductory Volume. London: Macmillan, 1961.
Nikolaenko, T. V. Rekreatsionnaia geografiia [Recreational geography]. Moscow: VLADOS, 2001.
Porter, M. Konkurentsiia [Competition]. Moscow: Viliams,
2001.
Prochan, A. O. "Vykorystannia klasternykh tekhnolohii v tu-ryzmi" [The use of cluster technology in tourism]. www.rusnauka. com
Porter, M. Mezhdunarodnaia konkurentsiia [International competition]. Moscow: Mezhdunarodnye otnosheniia, 1993.
Suorbruk, Dzh. "Marketing turistskikh destinatsiy" [Marketing of tourist destinations]. http://www.amazon.com/Sustainable-Tourism-Management-J-Swarbrooke/dp/0851993141
Sokolenko, S. I. Klastery v hlobalnii ekonomitsi [Clusters in the global economy]. Kyiv: Lohos, 2004.
Terebukh, A. A., and Bandura, N. B. "Turystskyi klaster iak forma posylennia konkurentnykh perevah rehionu" [Tourist cluster as a form of increasing the competitiveness of the region]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, no. 20.12 (2010): 265-271.
Voinarenko, M. "Klastery iak poliusy zrostannia konkuren-tospromozhnosti rehioniv" [Clusters as growth poles of regional competitiveness]. Ekonomist, no. 10 (2008): 27-30.
