CC BY
41
Бобко Андрей Николаевич, кандидат сельскохозяйственных наук, ведущий научный сотрудник НИИ финансового права, СНС с специальности экономика природных ресурсов и природопользования, Заслуженный работник сельского хозяйства Украины. Почетный доктор Института, Институт агроэкологии и природопользования НААН Украины, ул. Метрологическая, 12, г. Киев, Украина, 03143 E-mail: anbobko58@gmail.com
УДК [338.584+304.4]:504.61:622 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.41727
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМШШ ПРОБЛЕМИ НЕ В1ДНОВЛЕННЯ ТЕРИТОР1Й П1СЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ВИДОБУВАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРС1В
© Ю. В. Галинська
В cmammi розглядаеться можливкть застосування еколого-екномiчного показника особисто'1 eidnoeida-льнoстi гiрничих та паливодобувних тдприемств, який допоможе сприяти збереженню благ навколиш-нього середовища, вiднoвленню територш пся завершення видобування природних ресурав та функцi-онуванню системи держава - регioн - суб 'ект господарювання
Ключовi слова: показник особисто'1 вiдnoвiдaльнoстi, рекультиваця земель, природш ресурси, ренты дoхoди,сoцiaльний аспект, сoцiaльнa вiдnoвiдaльнiсть
In the article it is considered the possibility of using ecological and economic indicator ofpersonal responsibility of mining and fuel producer enterprises to help promote conservation of benefits the environment, remediation of areas after complete the extraction of natural resources and the operation of the system: state - region -economic entity
Keywords: quality of personal responsibility, land remediation, natural resources, rental incomes, social issues, social responsibility
1. Вступ
Не виршеш питання фшансового, сощаль-ного та оргашзацшного характеру щодо ввднов-лення територш шсля завершення видобування прничих та паливних ресурав призвели до того, що в кра!ш з геометричною прогреаею зростае кшьшсть земель не придатних для сшьськогоспо-дарсько! дiяльностi, земель з ерозшними процеса-ми та завалених вщвалами порщ та ввдходами пе-реробки. Тшьки на Криворiжжi порушено близько 18 тис. га земель через видобування природних ресурав, що складае приблизно 1325700 грн. ви-трат на вщновлення територш.
Все це призводить до того що витрати на вь дшкодування негативних насладив у суспiльствi перевищують отриману вигоду ввд видобування природних ресурав як у фшансовому так i соща-льному плаш. Суб'екти господарювання не мають дiевих мотивуючих факторiв для запобiгання та ввдшкодування завданих збиткiв пiсля завершення розробки та видобування ресурав. 1снуючи еконо-мiчнi iнструменти охорони навколишнього середовища потребують удосконалення, вщсутш сощаль-нi механiзми впливу на шдприемство. Виходячи з вище зазначеного можна зробити висновок, що питання ввдновлення територiй пiсля завершення видобування е актуальними i потребуе подальшого удосконалення.
Метою CTaTTi е розробка механiзму вилу-чення частки диференцшно! ренти першого роду в залежносп вiд еколого -економiчного показника особисто! вiдповiдальностi паливодобувних шдп-риемств.
2. Аналiз лiтературних даних i постановка проблеми
Одним з основних завдань в сучаснш економь щ е збереження та вiдновлення тих природних благ як1 ми вже маемо. Постшне збiльшення потреб насе-лення i зростання промислового та добувного вироб-ництва призводить до штенсифжаци негативного впливу на навколишне середовище. Особливого зна-чення набувае проблема рацюнального використання гiрничодобувних природних ресурав, а саме ввднов-лення територiй пiсля завершення видобування природних ресурав.
Проблемам ввдновлення територш та охорони навколишнього середовища в умовах ринково! еко-номiки присвячеш працi вiтчизняних i закордонних авторiв, а саме: Н. М. Чернова, Л. П. Асталша, Н. В. Сь макова, А. П. Баншкова, Л. В. Моторiна, У. Баумоля, Д. Б'юкенена, Ю. Л. Воробйова, Г. В. Вигона, А. А. Голуба, П. Самуельсона, Б. А. Семененка, Р. Солоу, Р. Стейнера, Е. Б. Струково!, М. А. Суботь на, Г. Таллока.
Незважаючи на значущiсть проведених вггчи-зняних i зарубiжних дослщжень, на сьогоднi меха-нiзм сприяння вiдновленню територiй пiсля завершення видобування природних ресурав потребуе удосконалення.
Збоку держави проблеми збереження надр ре-гламентуються единими правилами охорони навко-лишнього природного середовища. Вони регламен-тують технологiчний процес охорони надр та умови для рацюнального використання мшеральних ресурав на прничих пвдприемствах. Так з 2008 року в Украш дiе постанова розроблена Кабшетом Мiнiст-
р1в Украши щодо збитк1в, завданих власникам та користувачам земельних д1лянок у наслвдок не про-ведення у визначений робочим проектом землеуст-рою щодо рекультиваци порушених земель строк робгт з 1х рекультиваци тсля проведения прничодо-бувних, геологорозвщувальних, буд1вельних та ш-ших робгт, що спричинило змши у структур! рельефу, еколопчному сташ грунпв 1 материнських порвд а в пдролопчному режим1 земель, ввдшкодовуються на шдстав1 ршень ком1сш [1]. Так само законом Украши передбачено розм1ри оплати земельно -кадастрових робгт та послуг, що д1е ще ввд 24 груд. 2001 р. № 213/593/319 "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робгт та надання послуг на платнш основ1 державними органами земельних ресурс1в" установлено, що виконання земель-но-кадастрових робгт та надання послуг, варпсть яких не встановлено, здшснюеться за щнами, визна-ченими договорами [2].
В 2010 рощ Верховна Рада Украши прийняла Закон Украши № 2818-VI «Про Основш засади (стратепю) державно! еколопчно! полиики Украши на перюд до 2020 року», яким у тому числ1 передба-чеш питання боротьби з деградащею земель та дося-гнення цшей еколопчно збалансованого землекорис-тування. На виконання цього Закону розпоряджен-ням Кабшету Мшютр1в Украши ввд 25.05.2011 № 577-р було затверджено Нацюнальний план дш з охорони навколишнього природного середовища Украши на 2011-2015 роки [3].
Але, незважаючи на досягнення прничих наук, на зусилля галузевих мшстерств та виробничих ор-гатзацш, ефектившсть освоення родовищ корисних копалин ще не досягае необх1дного р1вня за темпами зростання продуктивносп пращ в прничому виробниц-тв1 по вилученню компоненпв з надр та впровадженню еколопчних заходав для вщновлення територш.
Зпдно статистичних даних в Укра!ш найбшь-ш1 масштаби прничих робгт на Кривор1жж1. На цш територп порушено близько 18 тис. га земель, зокре-ма вщвалами, шламосховищами зайнято близько 12 тис. га, що складае приблизно1325700 грн збит-к1в. Для запобиання зб1льшенню економ1чних та со-щально-еколопчних наслщшв, викликаних негатив-ним впливом порушених земель необхвдно проводи-ти роботи щодо рекультиваци порушених земель, роботи по гасшню, розр1внюванню 1 озелененню те-рикошв (у Донбаа, Льв1всько-Волинському басейш), по збереженню родючого грунтового шару[4].
4. Методи дослiдження
Основу статп склали фундаментальш поло-ження загально! економ1чно! теори, економ1ки при-родокористування й охорони навколишнього середо-вища, пращ впчизняних 1 заруб1жних учених у галуз1 економши природокористування.
У статп були використаш загальш та конкрет-т методи наукового дослвдження, таш як: абстракт-но-лопчний, пор1вняльний анал1з - при дослщженш юнуючих метод1в вилучення та перерозпод1лу рент-них доход1в та методи групування та ранжування при
визначенш частки диференцшно! ренти першого роду на ввдновлення територш.
5. Результати дослвджень
Проведений анал1з показуе, що основна проблема в тому, що фшансов1 труднощ1 тдприемств обмежують можливосп проведення робгт з ввднов-лення порушених земель. Тому на наш погляд, проблему прничо! та бюлопчно! рекультиваци земель також необхвдно розглядати в площеш вщповвдаль-носп держави, регюну та прничо 1 паливодобувних щдприемств. Кожне видобувне тдприемство також повинно бути защкавлено та сприяти вщновленню тих земель на яких видобування вже завершилось.
Необхщно розробити такий фшансовий ш-струмент, який би сприяв вщновленню територш тсля зак1нчення видобування природних ресурав прничо та паливодобувними шдприемствами.
В рамках цього питання ми пропонуемо розгля-нути аспект сощально! вщповщальност щдприемств.
Щд сощальною вщповщальшстю ми розум1е-мо певну концепщю що заохочуе шдприемства вра-ховувати штереси сустльства, беручи на себе вщпо-вщальшсть за вплив свое! д!яльносп в еколопчному. економ1чному та сощальному простора
Багато науковщв сьогодш дослщжують це питання. Доведено, що сощальна вщповщальшсть е одним з тих фактор1в, що впливае на загальну еконо-м1чну ефектившсть д1яльност1 шдприемства. Зростае дов1ра до орган1зацИ, що в свою чергу призводить до покрашення економ1чних та еколог1чних показнишв.
Безумовно, соц1альна в1дпов1дальн1сть перед-бачае певну прозор1сть д1яльност1 п1дприемства та мониторинг з боку сусп1льства.
В якосп 1нструменту мон1торингу за динамь кою в1дновлення земель п1сля завершення видобування природних ресурс1в ми пропонуемо впровади-ти еколого-економ1чний показник особисто! в1дпов1-дальност1 видобувних пвдприемств.
Це як1сна оц1нка особисто! в1дпов1дальност1 п1дприемств що показуе яка шльшсть територЦ та протягом якого термшу було в1дновлена п1сля зак1н-чення розробки 1 видобутку природних ресурс1в.
¥рт=т/Тет,
де Ш - кшьшсть в1дновлених тер1торрИ; Тет - загаль-на територ1я на яко! проводилось видобування природних ресурав.
Максимальне значення даного коеф1ц1ента до-р1внюе 1, що св1дчить про повну особисту в1дпов1да-льн1сть п1дприемства за результати свое! д1яльност1.
В подальшому можливо складання рейтингу п1дприемств по крш'ш в ц1лому за цим показником, що допоможе прослщкувати динам1ку зм1н показника та сприяти вщновленню територ1й п1сля зак1нчення видобування природних ресурав.
Показник е в1дображенням сощально! в1дпов1-дальност1 п1дприемств перед громадою. Слвдкуючи за динам1кою показник1в суспшьство може впливати на д1яльн1сть шдприемств через позитивне чи нега-тивне ставлення до д1яльност1 п1дприемства.
Впровадження еколого-економ1чного показника особистш вщповвдальносп дае можливють прничо та паливодобувним тдприемствам:
- чггко планувати витрати на вщновлення територш;
- прогнозувати сшввщношення вщ отримано1 вигоди в1д видобування природних ресурав та ви-трат на ввдновлення територш шсля законченна робгг;
- отримувати бшьш прозор1 результати еконо-м1чно1, еколопчно1' та сощально1' д1яльностц
- мати можливють пор1вняти показники еколого-економiчноï ввдповвдальносп свого тдприемст-ва з показниками шших тдприемств;
- отримувати сощальний ефект в1д впровадження заход1в.
Необх1дно зазначити, що еколого-економ1чний показник особисто1 вщповвдальносп прничо та паливодобувних тдприемств може ефективно функцюну-вати якщо держава, репон та тдприемство будуть взаемод1яти в единш система Ця система передбачае, перш за все, визначення та розподш рентного доходу паливодобувних тдприемств враховуючи економ1ч-т, сощальт та еколопчт штереси тих територш, на якш вони розташоват. В умовах сучасно1 економши природна рента е тим мехатзмом, що не пльки може забезпечити дохвдну частину бюджету краши, але i забезпечити технiчний та технологiчний розвиток тдприемства, зменшити негативний вплив на територи, де проводився видобуток природних ресурсiв, а також забезпечити соцiально-економiчний розвиток Украши на подальшу перспективу.
Робота над показником еколого-економiчноï особисто1 вiдповiдальностi паливодобувних тдпри-емств показала недостатнью розроблетсть науково-методичних пiдходи до визначення та ефективного розподшу рентних доходiв м1ж державою та приро-доексплуатуючими пiдприемствами.
Узагальнюючи методи визначення рентного доходу на основi «свiтових цiн» та «структурування прибутку» рентний дох1д у виглядi диференцiйноï ренти першого роду може становити 35-45 % вщ прибутку до оподаткування [5] (на ввдмшу вщ 6070 % встановлених державою з 1 ачня 2015 року). Це означае, що 35-45 % вщ отриманого прибутку тдприемство повинно вiддати державi в якосп ви-нагороди яка належить всьому суспiльству. Але враховуючи аспекти сощально1 вiдповiдальностi та еколого-економiчний показник особистоï вщповща-льностi пiдприемств необхвдно видiляти частину рентного доходу тдприемств на вщновлення навколишнього середовища, а саме на вщновлення територш шсля зашнчення видобування природних ресурав прничо та паливодобувних тдприемств. Та-кий механiзм послаблюе екологiчне, економiчне та соцiальне навантаження на окремого суб'екта сис-теми та розподме всi види вщповщальносп в рiвнi мiрi на вах учасник1в: держава - регiон -тдприемство.
В залежносп вiд динамжи еколого -економiчного показника особистш вщповвдальнос-тi гiрничо та паливодобувних тдприемств пропо-нуеться ранжувати частку, що буде вилучатися з
рентного доходу на ввдновлення територш шсля закшчення видобування природних ресурав. Чим краще показник Fpr, тим бiльш буде вилучена час-тина рентного доходу на ввдновлення навколишнього середовища та перерахована в мiсцевi бю-джети на фшансування соцiальних програм. Таким чином буде впроваджена пряма залежшсть вiд ди-намiки показника Fpr та розвитку регюну, де роз-ташоване пiдприемство. Тобто чим краще буде показник еколого-економiчноï особистш ввдповь дальностi пiдприемства, тим бiльше ресурав держава залишить в регюш. Вiдповiдно тим краще будуть фшансуватися соцiальнi, екологiчнi та еко-номiчнi програми розвитку регiону. В свою чергу тдприемство може отримати ва переваги ввд сощ-ального ефекту.
Сьогодш, згiдно з ринковою кон'юктурою варпсть гiрничотехнiчноï рекультивацiï земель складае в середньому 73650 гривень за км2. Тобто, якщо, зпдно статистичних даних, в середньому по Укра1'ш площа одше1' дiлянки, яку необхщно ввдно-влювати пiсля видобувних робгг складае 300 га, то варпсть рекультивацiï складае 220950000 грн., тобто 5-7 % вщ ренти першого роду, визначеною за методами «структурування прибутку» та методу «свггових цш»[6].
При цьому 5-7 % це середне значення показника вилучення частки ввд рентного доходу. При цьому передбачалось, що ва тдприемства прничо та паливодобувно1' галузi повинш вилучати одна-ковi суми ввд диференцiйноï ренти першого роду.
Проведене дослщження показуе, що вилу-чення частки рентного доходу можна ранжувати в залежносп вiд показника Fpr та його динамжи. Показник Fpr враховуе яшсш оцiнки особисто1' вiдповiдальностi пiдприемств що визначае яка кь лькiсть територи та протягом якого термiну було ввдновлена пiсля закiнчення розробки i видобутку природних ресурав.
Мехашзм вилучення частки рентного доходу починае дiяти при значеш показника 0,1, тобто при мжмальному позитивному коливаннi. При цьому частка вилученого рентного доходу тдприемства залежна вiд динамiки показника еколого-еконо-мiчноï особисто1' вiдповiдальностi тдприемства та змшюеться починаючи вiд 2,5 % (табл. 1). Макси-мальне значення показника дорiвнюе 1, що сввд-чить про повну особисту ввдповщальшсть тдпри-емства за результати свое1' дiяльностi. При цьому слщ зазначити, що особливо1' уваги набувае мехашзм визначення те перерозпод^ рентного доходу, як основного джерела для ввдновлення навколиш-нього середовища.
Таким чином мехашзм вилучення частки рентного доходу на вщновлення навколишнього середовища мотивуе прничш та паливодобувш тдприемства ввдновлювати територи шсля завершення видобування природних ресурав та отримувати еколопчну, економiчну та сощальну вигоду. Починае функцiонувати система держава - регюн -суб'ект господарювання через фiнансовi та соща-льнi аспекти.
Таблиця1
Таблиця сшввщношення показника Fpr та вилучення частки рентного доходу на вщновлення навколишнього середовища
6. Висмовки
Проведенi дослiдження показали, що сьогодш в Укра!ш в процеа гiрничого та паливного вироб-ництва утворюються i швидко збшьшуються площi, порушенi гiрськими розробками, вщвалами порiд i вiдходiв переробки, яш потребують вiдновлення та рекультиваци. Сучасш механiзми економiчного стимулювання вiдновлення територш - малодieвi. Тому в статп ми пропонуемо механiзм вилучення частини диференцшно! природно! ренти в залежно-стi вiд еколого-економiчного показника особисто! вщповщальносп гiрничо та паливодобувних шдп-риемств, який не тiльки буде сприяти вщновленню навколишнього середовища але i допоможе чiткому функцiонуванню системи держава - регюн - суб'ект господарювання. При цьому необхвдно зазначити, що особливо! уваги набувае мехашзм визначення та перерозподiлу диференцiйно! ренти першого роду, який е фундаментом створення та функцiонування запропонованого мехашзму.
Лiтература
1. Про визначення розмру збиткгв, завданих унас-лiдок не проведених робiт з рекультиваци порушених земель: Постанова КМУ ввд 17 груд. 2008 р. № 1098 [Елек-тронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon2.rada. gov.ua/laws
2. Про затвердження розмiрiв оплати земельно-кадастрових робiт та послуг ^i змгнами, внесеними зпдно з наказами Державного комитету по земельним ресурсам вщ 24 груд. 2001 р. № 213/593/319, вщ 18 черв. 2002 р. № 66/438/1777): Наказ КМУ ввд 15 черв. 2001 р. № 97/298/124 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://ru.osvita.ua/vnz/reports/accountant
3. Розширений п'ятирiчний звгт про опустелювання та деградацгю земель 2012 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.duecomk.gov.ua/data/press/20.docx
4. Паливна та добувна промисловють [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://chdu.edu.ua/pdf/posib nuku/247/8.pdf
5. Галинська, Ю. В. Основи визначення та вилучення рентного доходу в природокористуванш: На при-кладi тдприемств паливодобувно! галузi [Текст]: дис. ... канд. екон. наук / Ю. В. Галинська. - Суми, 2012.
6. Галинська, Ю. В. Оптимiзацiйнi рiшення по удосконаленню пiдходiв щодо вилучення та пере-розподiлу рентних доходiв [Текст] / Ю. В. Галинська // Ефективна економiка : електроне фахове видання. -2012. - № 5.
7. Постанова ввд 27 ичня 1995 р. N 59 Ки!в Про затвердження Положення про порядок надання прничих вiдводiв [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/59-95-%D0%BF
8. Галушка, З. Сощальна ввдповвдальшсть як чинник конкурентоспроможност укра!нського бiзнесу [Електронний ресурс] / З. Галушка, В. Грунтковський. -Режим доступу: http://papers.univ.kiev.ua/ekonomika/ articles/Social_responsibility_as_a_factor_of_the_Ukrainian_ business_competitiveness_1
Reference
1. Determination of the amount of loss incurred as a result of this work with no reclamation: CMU from Dec 17. 2008 р. № 1098. Available at: http://zakon2.rada. gov.ua/laws
2. Approval of payment cadastre works and services (as amended in accordance with the State Committee for Land Resources on 24 Dec. 2001 р. № 213/593/319, 18 Jun. 2002 р. № 66/438 / 1777), Order of the CMU 15 Jun. 2001 р. № 97/298/124. Available at: http://ru.osvita.ua/vnz/reports/ accountant
3. Advanced five-year report on desertification and land degradation 2012. Available at: http://www.duecomk.gov.ua/ data/press/20.docx
4. Fuel and mining industry. Available at: http://chdu. edu.ua/pdf/posibnuku/247/8.pdf
5. Galynska, Y. (2012). Basics detect and remove rental income in nature: by Example of flel industry enterprises. Amounts.
6. Galynska, Y. (2012). Optimization solutions to improve approaches to seizure and redistribution of rental income. Efficient Economy: Electron special edition, 5.
7. Resolution of 27 January 1995 g. N 59 Kyiv On approval of the order of Mining Leases. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/59-95-%D0%BF
8. Galushka, Z., Gruntkovs'kyj, V. Social Responsibility as a factor in the competitiveness of Ukrainian busi-ness.Availableat: http://papers.univ.kiev.ua/ekonomika/ artic les/Social_responsibility
Показник Fpr Частка, %
понад 0,1до 0,2 2,5
понад 0,2до 0,3 3,0
понад 0,3 до 0,4 3,5
понад 0,4 до 0,5 4,0
понад 0,5 до 0,6 4,5
понад 0,6 до 0,7 5,0
понад 0,7 до 0,8 5,5
понад 0,8 до 0,9 6,0
понад 0,9 до 1,0 6,5
1,0 7,0
Рекомендовано до публгкацИ д-р екон. наук Тел1женко О. М.
Дата надходження рукопису 16.03.2015
Галинська Юлiя В1к"1ор1вна,. кандидат економiчних наук, старший викладач, кафедра управлшня. Сумський державний ушверситет, вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, Укра!на, 40000 Е-mail: Yuliagalinskaya@mail.ru
