CC BY
13
2. Бридун G.B. Моделювання страхового мехашзму компенсацлл еколого-економiчних збиткв / G.B. Бридун. - Харкв : Вид-во "Форт", 2004. - 256 с.
3. Вшенчук О.М. Концептуальн засади розвитку екологiчного страхування в лiсовомy гос-подарствi / О.М. Вiленчyк // Флнанси Укрални : журнал. - 2007. - № 5. - С. 105-113.
4. Козьменко О.В. Страховий ринок Укрални в контекст сталого розвитку : монографiя / О.В. Козьменко. - Суми : Вид-во ДВНЗ "УАБС НБУ", 2008. - 350 с.
5. Манкевич В.В. Правовое регулирование экологического страхования / В.В. Манкевич. -Мн. : Изд-во ГИУСТ БГУ, 2010. - 145 с.
6. Географiчне поняття "Захiдна Укрална", "Швденна Укрална" Пiвнiчна Укрална "Схiдна Укрална" та "Центральна Укрална". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://uk.wikipedia.org.
7. Моткин Г.А. Основы экологического страхования / Г.А. Моткин. - М. : Изд-во "Наука", 1996. - 192 с.
8. Сааджан И.А. Страхование экологических рисков: принципы и экономический механизм : монография / И.А. Сааджан, С.К. Харичков. - Одесса : Изд-во Ин-та проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2006. - 159 с.
Дубович И.А., Василишин Х.Р., Куцкая Ю.И. Социально-экономический анализ рынка экологического страхования в Украине
Обращено внимание на современные проблемы и актуальность социально-экономического исследования рынка экологического страхования в Украине. Проведен социологический опрос о готовности граждан Украины страховать жизнь, здоровье и имущество от экологических рисков. Осуществлен корреляционно-регрессионный анализ величины страхового тарифа относительно имущества, жизни и здоровья населения в зависимости от экологических рисков в Украине. Обоснована гипотеза о необходимости создания государственной экологической страховой компании. Выявлены основные факторы, влияющие на экологическое страхование в Украине.
Ключевые слова: экологическое страхование, экологический риск, корреляционно-регрессионный анализ, государственная экологическая страховая компания.
Dubovich I.A., Vasylyshyn K.R., Kutska Yu.I. Socio-economic Analysis of the Environmental Insurance Market in Ukraine
Attention is paid to the current problems and relevance of socio-economic studies of environmental insurance market in Ukraine. A sociological survey concerning the willingness of Ukrainian citizens to insure their life, health and property from environmental risks is conducted. The correlation and regression analysis of the insurance rate on property, life and health of citizens in dependence on environmental risks in Ukraine is done. The necessity of the state environmental insurance company establishment is proved. The basic factors that influence the environmental insurance in Ukraine are revealed.
Key words: environmental insurance, environmental risk, correlation and regression analysis, state environmental insurance company.
УДК 330.322.332 Пров. наук. ствроб. О.1. Дребот, д-р екон. наук
астр. Л.В. Дудич - 1нститут агроекологп та природокористування НААНУ
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 1НСТРУМЕНТИ П1ДВИЩЕННЯ
1НВЕСТИЦ1ЙНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1 СГЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
Встановлено основш особливост швестицшнол забезпеченост сшьськогоспо-дарського землекористування та наведено основш еколого-екожишчш шструменти шд-вищення швестицшнол привабливост останнього. Встановлено роль розробки швести-цшних землевпорядних проектов для залучення швестицш в землекористування. Обгрунтовано доцшьшсть створення та розвитку сшьськогосподарських обслугову-ючих сервюних кооперативлв, що дасть змогу залучити кошти для невеликих сшьськогосподарських товаровиробниюв, i матиме не тшьки економiчний, еколопчний, але i
сощальний ефект. Запропоновано створювати не тшьки неприбутковi сервiснi коопера-тиви з участю всiх учасникiв, але й прибутковi державнi кооперативи, приватнi.
Ключовг слова: еколого-еконо]шчш iнструменти, сiльськогосподарське землеко-ристування, iнвестицiйна привабливiсть, iнвестицiйнi землевпоряднi проекти, сшьсько-господарськi обслуговукга сервiснi кооперативи.
Постановка проблеми. Сьогодш беззаперечно актуальне питания щодо iнвестицiй у сшьське господарство. Цьому процесу повиннi сприяти землевпо-ряднi проекти, в яких визначаються розмiри необхiдних iнвестицiй, черговкть внесення 1х у тi чи iншi заходи, спрямованi на використання i збереження зе-мельних ресурсов. Пiсля проголошення незалежностi краши та переходу п до ринкових умов необидно переглянути погляди на розроблення землевпорядних проектiв та iнвестицiйну дiяльнiсть, яка лежить в основi землевпорядних захо-дiв, вкладати кошти в кушвлю землi, грунтозахисш техиологií, у розвиток свого бiзнесу. Також, для шдвищення iнвестицiйних надходжень у сшьськогоспо-дарське землекористування, необидно розвивати сервкну сшьськогосподарсь-ку кооперацда.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Питання щодо застосування еколого-економiчних iнструмеитiв пiдвищения швестищйно1 привабливостi сшьськогосподарського землекористування е надзвичайно актуальним, тому ба-гато дослщжень стосуються цiеí тематики. Дослiджениям загальних засад та шлянв вдосконалення сшьськогосподарського землекористування займаються М.С. Богiра, М.Г. Ступень, М. Третяк, М.А. Хвесик та iншi вчеш. Проблему застосування еколого-еконо!шчних iнструмеитiв пiдвищения iивестицiйноí при-вабливостi сiльськогосподарського землекористування висвiтлено в працях О.В. Брошенка, М.Г. Ступеня, Г.В. Черевка, 1.Г. Климово!', М.Й. Малша.
Постановка завдання. Завдання дослщження - розглянути проблеми та перспективи застосування еколого-економiчних iнструментiв для шдвищення ^естицшно1 привабливостi сшьськогосподарського землекористування та встановити шляхи !'х вдосконалення.
Виклад основного матерiалу. У всьому свт агросектор стае дедалi бiльш кашталомктким. Проте, попри деякi нещодавнi позитивш зрушення, сшьське господарство Украши не вщповщае цiй тенденцií. Украшське сшьське господарство мае майже невичерпш можливосп для залучення високоприбут-кових швестицш Однак пiдприемства галузi не спроможш визначити цi мож-ливостi та чико спланувати обсяг необхвдних ^естицш Кр1м того, брак важе-лш для примусового виконання контрактов, вщсутнкть застави та велика ймо-вiрнiсть державних втручань перетворюють навiть найбезпечнiшi iнвестицií на дуже ризикованi для кредиторш. На прибутковкть аграрного виробництва негативно впливае iснуючий диспаритет цш на промислову та сшьськогосподарську продукцiю, що може призвести до зниження iнвестицiйноí привабливостi аграр-них пiдприемств. Тому пiдвищения прiоритетностi сшьського господарства повинно бути невiдкладним завданням. Це залежить вiд стабшьносп законодав-ства в Украíнi, фшансово-кредитно1, фiскальноí i цiновоí полiтики, податкових, амортизацiйних i кредитних пiльг тощо [3, с. 40-41].
Тривалий операцшний цикл, висока трудомiсткiсть, низька дохщнкть, фiнансова нестiйкiсть, велика залежнiсть ввд зовнiшнього природно-^матич-
ного та фшансового оточення та iншi дестабiлiзуючi чинники перетворюють сiльське господарство в ^естицшно непривабливу сферу. Попри те, що вкла-дення сiльськогосподарських шдприемств в основний капiтал мають постшну позитивну динамiку, 'х не вистачае навiть для замiни вибулих засобiв працi. До того ж частка галузi в загальних обсягах каштальних вкладень в економiку Украши становить 5-7 %. Зарубiжнi ^естори спрямовують у сiльське господарство лише 2 % власних фшансових ресурсов [2, с. 36].
Для залучення iноземних iнвесторiв можна використовувати набiр еко-лого-економiчних iнструментiв, який кнуе у свiтовiй практицi. До них належать: податковi стимули (встановлення податкових пiльг, вiдстрочення сплати податкiв, прискорена амортизащя, " податковi канiкули" на термiн вiд 2 до 15 ротв); фiнансовi методи стимулювання (субсидií, позички в разi виконання iнвестором певних зобов'язань); адмЫстративш методи (створення умов для ефективного функцiонування iноземного капiталу - забезпечення необхвдними факторами виробництва, розвиток транспортно! мережi, комунiкацiй) [5, с. 5].
В умовах значного дефщиту ^естицш в сiльськогосподарське вироб-ництво та вдосконалення технологiй у використанш земель безперечно актуаль-ним i необхiдним е залучення iноземних iнвестицiй, але, незважаючи на пози-тивний результат функцiонування пiдприемств з шоземними iнвестицiями, е й негативнi наслщки. Негативний вплив на використання земель сшьськогоспо-дарського призначення вiдбуваеться i сьогоднi. За таких умов необидно вибра-ти правильну модель стимулювання та контролю. Крш того, що пот^бно сти-мулювати iноземних iнвесторiв наданням шльг, субсидий, "податкових каш-кул", необидно також не зменшувати ролi контролю за використанням земель, що перебувають у користуваннi шоземних iнвесторiв. Особливо це стосуеться оргашв мiсцевого самоврядування, оскшьки саме щ органи володiють найбiльш повною шформащею про використання земель на локальному рiвнi.
Дослiджуючи питання iнвестування, важко не погодитися, що сьогоднi одним iз найактуальнiших завдань у сферi землекористування е дослiдження та узаконення методологiчних основ iнвестицiйноí дiяльностi з метою шдвищення ефективностi використання та охорони земель сшьськогосподарських шд-приемств через формування iнвестицiйноí привабливостi землекористування та вдосконалення цього процесу через проекти землеустрою [13, с. 35].
Землевпорядш проекти повиннi мати обгрунтоваш економiчнi показники ефективностi i за своею суттю бути iнновацiйними, тобто вiдповiдати свiтовим стандартам та умовам ринково! економiки. До таких умов можна зарахувати:
• застосування та впровадження новiтнiх технологiй для вивчення стану земель, планування та оргатзацп рацiонального 1х використання та охорони;
• застосування маркетингових дослщжень (дослщження тенденцiй ринку та виз-начення попиту на продукцiю i використання цих дослiджень, наприклад для встановлення структури поивних площ у господарстш з рослинницькою галуз-зю), в яких необхiдно враховувати природт та ринковi умови, рiвень цш, сощ-альнi умови;
• бiзнес-планування, яке повинно бути основою швестицшного процесу, що дасть змогу знизити рiвень ризику пiд час проведения окремих робгг i довести економiчну ефективнiсть технiчних рiшень.
!нвестищйний землевпорядний проект - це комплексний план заходiв щодо використання та охорони земель як джерела виробництва сшьськогоспо-дарсько1 продукцií. Такий проект повинен мати правове обгрунтування, а також комплекс технiко-економiчних документов, що обгрунтовують вирiшення основного завдання. Ринкова економша дае змогу це зробити, використавши дис-контний метод, зктавляючи витрати i прибутки. Таким методом можливо здiйснювати освоения iнвестицiй у тш черговостi, яка виключае наявнкть пiкiв у використаннi капiталовкладень, робочо!' сили, машин i механiзмiв. Зазначеш дií пiдвищать привабливiсть землевпорядних робт
Бiзнес-план, як план освоення швестицш, е обов'язковою частиною зем-левпорядного проекту, де в стислому виглядi викладаеться вся iнформацiя про проект, необхщна для його здiйснення. Бiзнес-план дае змогу отримати прибу-ток, ураховуючи пiд час освоення проекту економiчнi можливостi господар-ства. У бiзнес-планi необхiдно передбачити можливiсть виникнення ризикiв i визначити способи 'х подолання, що надзвичайно важливо за умови ринкового шдходу до ^естицшних проектiв землеустрою. У цих проектах ризики потрiб-но сприймати як iмовiрнiсть втрати доходiв або шший вплив на сшьськогоспо-дарське виробництво у р^ виникнення непередбачених обставин. У р^ змiни полiтичноí, економiчноí, цiновоí полiтики, яка позначиться на економiчних по-казниках господарства, бiзнес-план можна перерахувати автоматично, не змь нюючи технiчних показникiв проекту, за допомогою рiзних сучасних комп'ютерних програм. Комп'ютерний аналiз можна використати для виртен-ня багатьох питань ^естицшного проекту. Сьогоднi iснуе багато рiзних комп'ютерних програм, за допомогою яких здiйсиюють рацiоналiзацiю використання земель у конкретному пiдприемствi i за конкретних умов.
Дослiджения вчених [1, с. 168; 6, с. 4-6; 7, с. 156] доводять, що на шляху до розвитку в УкраЫ ринково1 економiчноí системи дiевим заходом е застосу-вання такого еколого-економiчного iнструмеиту, як сiльськогосподарська кооперация. За цiлями, завданнями i характером дiяльностi Й.М. Малiк та Ю.Я. Лузан подiляють сiльськогосподарськi кооперативи на виробничi (мета -виробництво та одержання прибутку) й обслуговуючi (обслуговування сшьсь-когосподарського та шшого виробництва, не ставлять за мету одержання прибутку). Обслуговуючi подшяються на переробнi, заготiвельно-збутовi, поста-чальницьи, сервiснi, багатофункцiональнi та iн. [6, с. 4- 5].
Сервкш кооперативи - це кооперативи, яю надають техиологiчнi, тран-спортнi, мелiоративнi, ремонтш, будiвельнi, еколого-вiдновнi, побутовi та iншi послуги. Законодавчим шдгрунтям для створення таких кооперативiв е Закон Украши "Про кооперацию" [9], який визначае правов^ органiзацiйнi, економiчнi та сощальш основи функцiонувания кооперацл в УкраЫ. Зпдно iз цим документом [10], важливим завданням обслуговуючо1 кооперацп сшьськогоспо-дарських товаровиробникiв е протистояння безконтрольному поширенню непродуктивного торговельно-посередницького бiзнесу, що сприяе вiдпливу фшан-сових ресурсiв з агропромислового виробництва.
За допомогою фермерсько1 кооперацií можна вирЫити проблему швес-тицiйноí забезпеченосп. Досвiд економ1чно розвинених краш засвщчуе, що ко-
опеpaцiя феpмеpiв e вaжливим чинником ефективностi ïx фyнкцiонyвaння. У тa-киx ^arnax, як США, Кaнaдa, Япошя тa деякиx кpaïнax 6С, деpжaвa нaдae вa-гому пiдтpимкy pозвиткy коопеpaцiï, фiнaнсyючи вiдповiднi пpогpaми з pозвит-ку коопеpaцiï, нaдaючи пiльговi ^едити коопеpaтивaм, здiйснюючи гнyчке оподaткyвaння [4, с. 85].
BapTO доклaдно pозглянyти сеpвiснi мaшинно-тpaктоpнi коопеpaтиви, якi шдгють теxнологiчнi послуги в гaлyзi pослинництвa (зi сшльного обpобiткy фунту, збиpaння ypожaю). Тaкa фоpмa коопеpaцiï сьогодш e дуже зaтpебyвaною для невелика господapств (феpмеpськиx, особистиx селянськиx) як для Укpaïни зaгaлом, тaк i для Львшсько!' обл. зокpемa. Сше цi господapствa нинi потеpпaють вщ нестaчi сiльськогосподapськоï теxнiки, оскшьки вот достaтньо доpогa. Для пiдтвеpдження можта нгвести тaкi цифpи: в Укpaïнi у 2013 p. в pозpaxyнкy нa 100 гa piллi юльккть тpaктоpiв у феpмеpськиx господapствax стaновилa 0,81, нa пpотивaгy 200S p. - 0,88 тpaктоpa нa 1 га, тa 2000 p. - 1,11 тpaктоpa нa 100 ra pw-лi [11, с. 183]. У Львiвськiй обл. теж спостеpiгaeться зменшення пapкy тpaктоpiв, сiльськогосподapськиx мaшин тa енеpгетичниx потужностей у феpмеpськиx гос-подapствax: у 2000 p. кшьккть тpaктоpiв стaновилa 10SS шт., у 2005-1069 шт., у 2010 p. - 619, i у 2013 p. от^щя roRparn^a^ - 904 шт. [14, с. 11].
Tara системa господapювaння i викоpистaння pесypсiв допоможе збеpег-ти житгедаяльшсть мaлиx пiдпpиeмств. Baжко не погодитися з Т. С. Ожелевсь-кою, ята зaзнaчae, що бaнкpyтство мадж сiльськогосподapськиx пiдпpиeмств пpизведе до збшьшення кiлькостi безpобiтниx у сiльськiй мкцевостц зменшення подaткiв до мкцевого бюджету, що зумовить зменшення витpaт нa iнфpaс-тpyктypy; спpичинить мiгpaцiю знaчноï чaстини сшьського нaселення i зник-нення цит нaселениx пункпв [8, с. 58-59].
Сьогоднi можш констaтyвaти, що в Укpaïнi pозвиток сшьськогоспо-дapськиx обслуговуючик коопеpaтивiв нaбyвae з кожним pоком позитивник тенденцш. Taк, стaном нa 2001 p. тaкиx коопеpaтивiв в Укpaïнi не кнувгло, у 2006 p. ïx кшьккть стaновилa вже 372 одинищ, у 2009 p. - 759 од., у 2011 p. -838 од., a у 2013 p. - вже 947 од. [12, с. 47].
Дослщження тa свтовий досвщ сведать, що тaкa фоpмa коопеpaцiï e дуже зaтpебyвaною для невеликиx господapств (феpмеpськиx, особистиx селянсь-киx, що потеpпaють вiд нестaчi доpогоï вapтiсноï сiльськогосподapськоï теxнiки i можуть зекономити кошти m пpидбaння влaсноï теxнiки, добpив, rpyнтозaxис-нi теxнологiï тa вклaсти зaощaдженi кошти в кyпiвлю земл^ rpymraaxrom теx-нологи, в pозвиток свого бiзнесy).
Цiкaвим e момент щодо оpгaнiзaцiйниx зaсaд обслyговyючиx сеpвiсниx коопеpaтивiв. 3a своeю суттю вш повинен бути непpибyтковим, a метою його д1яльносп e зaдоволення в^об^чт потpеб членiв коопеpaтивy. Bapто ство-pювaти не тiльки непpибyтковi зa своeю суттю сеpвiснi коопеpaтиви з yчaстю всix yчaсникiв, гле й пpибyтковi деpжaвнi коопеpaтиви (пpибyток ввд функщ-онyвaння циx коопеpaтивiв можш спpямовyвaти нa землеоxоpоннi зaxоди), nprnarai, зaсновaнi одним aбо кiлькомa його членши (вклaдaючи iнвестицiï, можуть отpимyвaти пpибyток), тaкож можливе ствоpення upx коопеpaтивiв ш-шими iнвестоpaми, зокpемa iноземними.
Висновки. Для залучення iноземних iHBecTopiB можна використовувати такий Ha6ip еколого-економiчних iHCTpyMeHTiB: податковi стимули; фiнансовi ме-тоди стимулювання (субсидо, позички в разi виконання iнвестором певних зобов'язань); адмШстративш методи (створення умов для ефективного функщону-вання iноземного капiталy - забезпечення необхвдними факторами виробництва, розвиток транспортно!' мережi, комyнiкацiй). Сьогоднi одним iз найактyальнiших завдань у сферi землекористування е дослiдження та узаконення методологiчних основ iнвестицiйноí даяльносп з метою формування iнвестицiйноí привабливост! землекористування та вдосконалення цього процесу через проекти землеустрою, як! повинш бути iнвестицiйними. Пщвищення швестищйно'' привабливостi сiльськогосподарського землекористування можна також здшснити через такий еколого-економ!чний шструмент, як створення та розвиток сшьськогосподарсь-ких обслуговуючих кооператив!в з! сшльного обробггку грунту.
Лiтература
I. Бодак Г.1. Зарубiжний досвiд розвитку сшьськогосподарського виробництва/ Г.1. Бодак// Науковий вюник НАУ бiоресурсiв i природокористування Украши: Економжа, аграрний менеджмент, бiзнес. - 2011, вип. 168, ч. 1. - С. 57-62.
9. Про кооперацвд: Закон Украши № 5495-VI вщ 20.11.2012 р. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/469/97-%D0 %B2 %D1 %80.
10. Про розвиток сшьськогосподарських обслуговуючих кооператив]в: наказ Мшстерства аграрно! полiтики Украши вiд 31 лип. 2000 р. № 168 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uazakon.com/documents/date_24/pg_iscawx.htm.
II. Сшьське господарство Украши: стат. зб. (за 2013 р.). - К. : , 2014 р. - 386 с.
12. Статистичний щорiчник "Регюни Украши". Ч. 2. - К. : , 2013 р. - 783 с.
13. Ступень М. Шляхи вдосконалення рацюнального використання земель сшьгосппризначення на приклада Львшсько! област/ М. Ступень, М. Бопра// Землевпорядний вiсник. - 2007, № 5. - С. 33-36.
14. Фермерсью господарства Львшщини: стат. зб. - Львш, 2012. - 116 с.
15. Черевко Г.В. Державне регулювання економши в АПК: навч. поаб./ Г.В. Черевко. - К. : Знання, 2006. - 339 с.
Дребот О.И., Дудич Л.В. Эколого-экономические инструменты повышения инвестиционной привлекательности сельскохозяйственного землепользования
Установлены основные особенности инвестиционной обеспеченности сельскохозяйственного землепользования и приведены основные эколого-экономические инструменты повышения инвестиционной привлекательности последнего. Установлена роль разработки инвестиционных землеустроительных проектов для привлечения инвестиций в землепользование. Обоснована целесообразность создания и развития сельскохозяйственных обслуживающих сервисных кооперативов, которая позволит привлечь средства для небольших сельскохозяйственных товаропроизводителей, и имеет не только экономический, экологический, но и социальный эффект. Предложено создавать не только неприбыльные сервисные кооперативы с участием всех участников, но и прибыльные государственные кооперативы, частные.
Ключевые слова: эколого-экономические инструменты, сельскохозяйственное землепользование, инвестиционная привлекательность, инвестиционные землеустроительные проекты, сельскохозяйственные обслуживающие сервисные кооперативы.
Drebot O.I., Dudych L. V. Ecological and economic instruments to increase the investment attractiveness of agricultural land use
The basic features of an investment provision of agricultural land use and provides basic environmental and economic instruments to increase the investment attractiveness of the lat-
ter. The role of land management development investment projects for investment in land use. The expediency of creation and development of agricultural service cooperatives service, which will raise funds for small agricultural producers, and will not only economic, environmental, but also social impact. Proposed to create not only a non-profit service cooperatives involving all participants, but also profitable state cooperatives, private.
Key words: ecological and economic instruments, agricultural land use, investment attraction, investment land management projects, agricultural service cooperatives service.
УДК 330.322:338.43:005.32-026.12:061.1 Астр. Н.В. Замятина1 -
ПВНЗ " Свропейський ушверситет "
МОТИВАЦ1ЙНИЙ МЕХАН1ЗМ АКТИВ1ЗАЦН 1НВЕСТИЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 СЫЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПЩПРИеМСТВ В УМОВАХ еВРОШТЕГРАЦН
Розглянуто питания можливостей активiзацií швестицшно'1 дшльност сшьсько-господарських шдприемств за умов евроштеграцп. Обгрунтовано юнування мотива-цшного механiзму активiзацií швестицшно'1 дiяльностi, який мае об'ективну природу, та розглянуто ^зь призму наслiдкiв, можливих загроз та переваг для сшьськогосподарсь-ких пiдприемств, пов'язаних iз початком виконання Угоди та створенням зони вшьно'1 торгiвлi Украша - СС. Визначено чинники стимулювання швестицшно'1 дiяльностi на мiкрорiвнi, а також на ршш держави як суб'екта управлшня iнвестицiйною дiяльнiстю сiльськогосподарського пiдприемства.
Ключовi слова: швестицшна дiяльнiсть сiльськогосподарських шдприемств, мо-тивацiйний механiзм, евроштегращя, Угода про асощащю.
Постановка проблеми. У сучасних умовах динамiчного розвитку евро-iнтеграцiйних процесiв набувае нових акценпв питания iнвестицiйного розвитку сшьськогосподарських пiдприемств. Незважаючи на iстотний перелш загроз та ризикiв, що несуть в собi iнтеграцiйнi процеси (втрата iстотноí частини внут-рiшнього агропродовольчого ринку, необхiднiсть збiльшения обсягiв виробни-чих витрат для забезпечення якосп продукцií, додатковi втрати, пов'язанi з адаптащею до нового конкурентного й регулятивного середовища, скорочення державно1 шдтрпмки власних товаровиробнишв та ш), бшьшкть експертш та науковцiв прогнозують загальний позитивний ефект евроiнтеграцií.
Ключовий аспект позитивного впливу визначаеться утворенням потуж-ного мотивацшного механiзму активiзацií iнвестицiйноí дiяльностi сшьськогосподарських шдприемств, що проявляеться як на м^о-, так i на макрорiвнях ш-вестицiйного менеджменту. Зокрема посилення конкуренцií на внутрiшньому ринку та новi можливостi виходу на зовшшш ринки потребують вiд керiвниц-тва сiльськогосподарських пiдприемств прийняття вщповщних управлiнських рiшень щодо пiдвищения конкурентоспроможносп власно1 продукцií, зокрема щодо вдосконалення матерiально-технiчного забезпечення виробничого проце-су та переходу до шновацшних форм управлшня.
Анамз останнiх дослiджень та публжацш. Питання впливу евроштег-рацшних процесш на дiяльнiсть сiльськогосподарських шдприемств стали об'ектом уваги як науковщв, так i практиков. Зокрема ще1 проблематики стосу-
1 Наук. кергвник: проф. Н.С. Прокопенко, д-р екон. наук
