CC BY
17
обох проекпв. Це свiдчить про те, що обидва проекти реконструкци та розширен-m КОС е збитковими. Тобто будь-яка реконструкц1я та розширення е збитковим при теперiшньому тарифi на послуги водоввдведення 0.15 грн./м3. За нашими оць нками тариф, який дозволяе покрити витрати, становить 0.17 грн./м3.
Таким чином, фшансовий аналiз показав, що реконструкщя та розширення потужностей е невипдним для даного тдприемства, незважаючи на те, що мiсто вiдчувае потребу в збшьшент обсягiв очищення стокiв.
Оскiльки фшансовий анатз е недостатнiм для оцшки суспшьно! ефектив-ностi проектiв, ми доповнили його економiчним аналiзом розширення та реконструкцй' КОС, виключивши фiнансовi трансферти.
Економiчний аналiз показав, по-перше, що обидва проекти мають позити-вне ЧТВ, по-друге, - бшьш прибутковим е перший проект. Хоч рiзниця е невеликою, але на користь першого проекту "KROFTA" свiдчать кращi показники чут-ливостi, вiн менше залежить ввд коливання вартостi вхiдних ресурсiв. Отже, як бачимо, для суспшьства бшьш ефективним е перший проект "KROFTA".
Рiзниця, яку демонструють результати фшансового та економiчного аналь зiв, виникае через висою податки. Як бачимо, швестування в природоохороннi технологи е невипдним при нишшшх цiнах. Засобами подолання розбiжностi мiж суспiльними та шдиввдуальними iнтересами можуть стати тдвищення дiючих та-рифiв на послуги водоввдведення або зменшення податкiв.
Л^ература
1. Комплексное использование и охрана водных ресурсов. Под редакцией Юшманова О.А. - М.:, 1985.
2. Экономическая оценка проектов и направлений политики в области окружающей среды: практическое руководство// Организация экономического сотрудничества и развития. 1997. -174 с.
УДК 658.567.1: [674+630*3] Проф. Г.С. Шевченко, д.е.н.; тж. Н.Я. Наливайко;
Mazicmp Р.М. Кобринович - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ В1ДХОД1В ВИРОБНИЦТВА В Л1СОВ1Й ТА ДЕРЕВООБРОБН1Й ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ
Розглянуто питання eKra0ro-eK0H0Mi4H0i ефективност використання вiдходiв виро-бництва вiдходiв в лiсовiй та деревообробнш промисловостi Украши. Особливу увагу зве-рнено на методику розрахунку eколого-eкономiчноí оцiни проекту.
Prof. G.S. Schevchenko, N.J. Nalyvayko, R.M. Kobrynovych - USUFWT
Ecological-economical aspects of using wastes in forest and wood-working
industry of Ukraine
Question of a ecological-economic efficiency of using wastes in forest and wood-working industry of Ukraine is viewed. The special attention is given to a technique of account of a ecological-economical estimation of the project.
Одтею з найактуальшших проблем в Укрш'ш, е проблема охорони навко-лишнього середовища та рацюнального використання природних ресурив. Цш-
ком зрозумшо, що економiчнi проблеми е наслiдком взаeмовiдносин суспiльства з природою. Тому тдходи до 1'х вирiшення не можуть розглядатись iзольовано, без урахування зв'язку процесiв 1'х виникнення i попередження. 1з розвитком ринко-вих вiдносин i науково-техшчного прогресу створюються умови та можливосл для дедалi рацiональнiшого використання ресурсного потенщалу Укра'ни.
Масштаби ресурсокористування та створена в Украш структура промис-лового виробництва висунули 11 в число кра'н з найбiльш високими абсолютними показниками утворення та нагромадження вiдходiв. В деяких регiонах Укра'ни, зокрема, на Львiвщинi, кiлькiсть вiдходiв перевищують максимально допустимi норми в декшька разiв. А зволiкання iз запобiжними заходами може призвести до еколопчно! катастрофи. Тому на сьогодт важливим питанням е розробка i впро-вадження безвiдходних та маловвдходних технологiй, комбiнування та кооперу-вання промислового виробництва з метою комплексного використання сировини i утилiзацii вiдходiв.
Вирiшення проблеми еколого-економiчного використання вiдходiв виробництва мае виходити з 1'х оцiнки як ресурсного джерела. Тому все частше ставиться питання про вторинне ресурсокористування. Воно стае довгостроковою стратепею розвитку нацiонального господарства. Як система ресурсозбер^аючих i природоохоронних заходiв, що здшснюеться на основi науково-технiчного прогресу, вторинне ресурсокористування потребуе розробки науково-обгрунтовано'1 програми i державного регулювання в цiлому. Однак в Украш питанню вторин-ного використання вiдходiв придiляеться дуже мало уваги.
Глобальне виршення проблеми вторинного використання вiдходiв в лшо-вiй та деревообробнш промисловостi та створення маловiдходного та безвыходного виробництва е двоединим завданням, яке мiстить:
• розробку i освоения технологiй, що обмежують утворення залишкових продуктiв, насамперед, технологш повно!, комплексно! переробки;
• розширення використання вiдходiв, що утворюються або вже нагромадились як шляхом розробки ввдповвдних техиологiй, так i шляхом перебудови матерiальних балансiв i формування на цiй основi мiжгалузевих теригорiально-виробничих ком-плексiв iз замкнутими сировинними циклами.
Не менш важливим питанням на сьогодш е встановлення норм витрат стратепчних ресурсiв, в т.ч. деревини, та централiзованого 1'х облшу. Держава по-внiстю втратила контроль за 1'х використанням, створивши сприятливi умови для тiньового бiзнесу. Не слвд дивуватись, що з одше' продано'1 за кордон паркетно'1 дощечки на заходi роблять двi-три, а укра'нську дубову сировину перекупники продають за кордоном в декiлька разiв дорожче.
Для вирiшення проблем, пов'язаних з утворенням i використанням вiдходiв виробництва, ми вважаемо за необхвдне на передпроектнiй стади будiвництва або реконструкцн пiдприемств здiйснювати еколого-економiчну оцшку проекту, яка б передбачала по-ресурсний i комплексний аналiз впливу проектно-виробничих об'-ектiв на навколишне середовище.
Еколого-економiчна оцiнка проекту також повинна передбачати ствстав-лення порiвняльних проекпв з базовими пiдприемствами за:
• обсягом виробництва продукцн;
• збитками, що наносяться народному господарству внаслвдок забруднення навко-лишнього середовища, нерацюнального використання природних ресурсiв та ввд-ходiв виробництва:
• використанням безвiдходних та маловiдходних технологiй;
• оснащениям обладнанням, яке забезпечуе нейтраизащю шк1дливих викидiв.
Основними критерiями еколого-еконо]Шчно1 оцiнки проектiв е показники,
що характеризують: вiдновлення запасiв природних ресурив, мiнiмiзацiю негати-вних порушень еколопчно! рiвноваги при експлуатаци природних ресурмв, а та-кож створення сприятливих для проживання населення умов.
Еколого-економiчнi збитки, що завдаються навколишньому середовищу в процесi експлуатаци виробничих об'екпв, залежать вiд ступеня використання природних ресурмв в господарському обiгу, забруднення навколишнього середо-вища, токсичностi виробничих викидiв, концентраци забруднюючих речовин в бюсферь
Умовою еколого-економiчноl оптимальностi проекту е мшмум приведе-них затрат на його будiвництво та експлуатащю. Рiшення про еколого-економiчну доцiльнiсть проекту приймаеться на основi спiвставлення приведених затрат на будiвництво базового i проектного пiдприемства.
Важливим е розрахунок загально! еколого-економiчноí оцiнки виробничо-го проекту. Вона розраховуеться за формулою:
е3 = , (1)
К
де: вз - загальна еколого-економiчна оцiнка проекту (тис. грн.); П - прибуток проектного виробничого об'екту (тис. грн.); Ц - вартасть 1-го споживчого природного ресурсу (тис. грн.); У - еколого-економiчнi витрати вiд забруднення природного ресурсу (тис. грн.); К - каштальт вкладення у виробничi фонди (тис. грн.).
Обов'язковою умовою варткно! еколого-економiчноl оцiнки проектiв е використання натуральних показникiв, що характеризують прогресившсть природо-охоронних технолопчних процесiв: показника ресурсомiсткостi, впливу забруднення та саштарно-гшетчного показника проекту. На основi цих показниюв виз-начаеться узагальнюючий показник впливу проектуючого виробничого об'екту на довкшля:
Пвт = Ср + Сз + С, (2)
А
де: Пвт - показник впливу проектуючого виробничого об'екту на зовшшне середо-вище (балiв); Ср - показник ресурсомiсткостi проекту (балiв); Сз - показник впливу забруднення проектного виробництва (балiв); Сс - санiтарно-гiгiенiчний показник проекту (балiв); А - рiчний обсяг виробництва валово! продукци проектним.
При здшсненш еколого-економiчноl оцiнки проектiв особлива увага при-дiляеться пiдсумовуванню впливу шюдливих речовин та !х концентрацш на зов-нiшне середовище.
При наявносл в атмосферному повiтрi декшькох шкiдливих речовин сума !х концентрацш не повинна перевищувати одиницi:
С С С п С
+ + ... + = У-Ь- < 1, (3)
гдк ГДК ГДКп й ГДК
де: С1,С2,.......Сп - фактичт концентраци шкiдливих речовин в атмосферному по-
вiтрi; ГДКЬ ГДК2,.......ГДКп - гранично допустимi концентраци шкiдливих речовин в атмосферному повггрь
При здшсненш еколого-еконо]Шчно1 оцiнки проектiв будiвництва чи реко-нструкци повиннi використовуватись максимально достовiрнi вихiднi данi про сучасний санiтарний стан зовнiшнього середовища в районi, де пропонуеться роз-ташувати чи провести реконструкцiю об'екту, а також прогнозоваш вiдомостi про можливий стан зовшшнього середовища тсля завершення будiвництва (реконструкций та експлуатаци об'екту. Особливу увагу треба придшити тому, що в проце-сi виробництва утворюються рiзноманiтнi ввдходи, а саме токсично-небезпечнi та шертш, практично нейтральнi для довкiлля.
Щодо токсичних вiдходiв, то безумовно, першочерговим завданням е 1х знищення, нейтралiзацiя або екологiчно безпечне видалення. Прюритетним для вiдходiв даного класу е створення спещальних сховищ i полшошв для захоронен-ня та збершання, а також технiчних засобiв 1х локалiзацii та знешкодження. Ре-сурсш аспекти проблеми в таких випадках до уваги майже не беруться.
1нша група вiдходiв - шертш та малотоксичних напрямкiв переробки. 1х використання можливе тiльки за ресурсними ознаками. Так, до одного з довго-строкових стратегiчних напрямкiв ресурсного забезпечення промисловостi будь вельних матерiалiв належить 1х переорiентацiя на гiрничопромисловi вiдходи. У тих обсягах вiдходiв, що вже використовуються, на зазначену галузь припадае близько 60 %. Сказане стосуеться також ряду вiдходiв харчово'1 промисловостi та деяких шших, особливо ресурсно-цiнних вiдходiв [2].
На нашу думку сьогодш важливим завданням е розширення вторинного ресурсокористування. На державному рiвнi повинно здiйснюватись прюритетне фiнансування фундаментальних дослiджень, програмне забезпечення науково-дослiдних та впроваджувальних робгг, створення центрального та регiональних ресурсно-технолопчних банкiв даних.
Не менш важливим е надання права на розширення координацшних i кон-трольних функцш мiсцевим органам влади, посилення 1'х впливу на пiдвищення ефективностi природоохоронно'1 роботи виробничих пiдприемств, якi розташоваш на територи мiст, пiдвищення рiвня ресурсного забезпечення заходiв, що перед-баченi роздiлом "Охорона навколишнього середовища" в планах економiчного та сощального розвитку мiст, узгодження територiальних i вiдомчих iнтересiв у роз-витку економiчноi' iнфраструктури мiст.
Загальномiський фонд по охорош природи повинен встановлюватись, ви-ходячи з обсягiв каштальних вкладень, необхiдних для забезпечення заходiв щодо розвитку екологiчноi' iнфраструктури. Джерелом формування цього фонду, о^м бюджетних асигнувань на розвиток екологiчноi' шфраструктури, якi сьогоднi е, на жаль, незначними, повинш бути також в^ахування пiдприемств залежно вiд рiв-ня ''х соцiально-економiчного розвитку та впливу на навколишне середовище.
В цшому по мiсту визначаеться необхiдний обсяг фшансових ресурсiв на розвиток елементав екологiчноi' iнфраструктури, що забезпечують захист повиря-ного басейну, водних та земельних ресурив.
На сьогоднi законодавство про вщходи складаеться iз таких основних за-конiв Укра'ни "Про ввдходи" [1], "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про забезпечення санитарного та епiдемiчного благополуччя населения", "Про поводження з радiоактивними выходами". Цi закони визначають правовi, ор-ганiзацiйнi та економiчнi засади д1яльносл, пов'язано'' iз запобiганням або змен-
шенням обсяпв утворення вiдходiв, !х збиранням, перевезенням, зберiганням, об-робкою та утилiзацiею, а також з вiдверненням негативного впливу вiдходiв на здоров'я населення та навколишне природне середовище на територи Украши.
На кафедрi економжи та менеджменту деревообробних пiдприемств Укр-ДЛТУ була розроблена методика шдвищення ефективностi використання вiдходiв виробництва, на основi форм звiтностi № 14 - МТП, затверджено! Мiнстатом Укра!ни ввд 22.06.1995р. Цi матерiали були розповсюджет по лiсових та деревообробних тдприемствах Захiдного регiону Укра!ни. На основi зiбраних даних можна зробити висновок, що на багатьох тдприемствах галузi ця робота ведеться вкрай незадовшьно, не ведеться облiк щодо утворення та використання вторинно! сировини i вiдходiв виробництва. Тiльки на окремих пiдприемствах вiдходи виробництва повторно використовуються (на виготовлення продукци та паливнi потреби).
Тому найголовтше, на нашу думку, для прискорення виршення проблеми вiдходiв необхiдно, щоб в Укршт створювалась вiдповiдна законодавча та нормативна бази, здшснювався постшний контроль за утворенням та використанням вторинно! сировини та вiдходiв виробництва на пiдприемствах.
Лiтература:
1. Закон Укра'ши "Про вiдходи"// Вщомосп Верховно!' Ради Украши. - 1998, № 36-37.
2. Мщенко В., Горшицький Б. Еколого-економiчнi прiоритети у вирiшеннi проблеми вiдходiв: Економiка Украши. - 1995, № 3. - С. 55, 26-30.
3. Шевченко Г.С. - Методика еколого-екожмчно! утилiзацil нафтопродукпв. - К.: -1990. - С. 25.
УДК338.48:630*68 Маггстр Е.А. Кульчицька; доц. А.М. BÍ4eeu4, к.е.н. - УкрДЛТУ
РОЗВИТОК ТУРИЗМУ ТА РЕКРЕАЦП ЯК ОДНОГО З НАПРЯМК1В ДИВЕРСИФ1КАЦП Л1СОВИХ ШДПРЖМСТВ
Вивчено диверсифшащю, як один з напрямюв пiдвищення ефективностi дiяльностi пiдприeмства, а також в обгрунтуванш розвитку туризму та рекреаци як одного з напрям-kíb диверсифiкацií лiсових шдприемств. В результатi проведеного аналiзу фшансового стану пiдприeмств та вiдповiдних розрахунюв була виявлена здатнiсть пiдприeмств до ш-вестування та розширення сфер штереав, а маркетинговi дослiдження туристичного ринку показали доцiльнiсть здшснення диверсифiкацiï шляхом розвитку рекреацшно-турис-тично! дiяльностi з орieнтацieю на мiжнародний туризм та створення вiдповiдноï шфра-структури.
Magister E. Kulchytska, Doc. A. Vichevych - USUFWT
Development of tourism and recreation activity as a way of forest enterprises'
diversification
The aim of the article is study of diversification as a way of increasing effectiveness of enterprises' functioning, and substantiation of tourism and recreation activity development as a way of forest enterprises' diversification. The analysis indicates the enterprises' ability for the investment activity and marketing research of tourist market proves the advisability of the diversification. The results of the research show that one of the top-priority directions of the Carpathian region development is the introduction of recreational activity. State forest enterprises can deal a lot in the field of recreational territories development through the diversification.
