CC BY
22
ставками на етилований та неетилований бензин (зараз приблизно двi третини всього ринку пального), природний газ та дизельне пальне залежно ввд вмiсту ирки [4, 3].
У промислово розвинутих крашах в середньому 7 % вих надходжень вiд податюв припадають на екологiчнi: в Канадi та США - 3 %, в Греци, Португали та Норвеги - 11 % [3]. Отож, поки що екологiчнi податки складають невелику ча-стку надходжень до державних та мшцевих бюджетiв, проте саме вони в стат ефективно вирiшувати проблеми навколишнього середовища. Для нашо! держави буде корисним свгговий досвiд проведення ефективно! екополiтики через застосу-вання екологiчних податкiв. Особливо доречним буде впровадження мита на iм-порт вживаних товарiв, як заполоняють наш ринок i тим створюють проблеми утилiзацii, а також призводять до попршення стану довкшля.
Лiтература
1. Iнструкцiя про порядок розробки, встановлення, перегляду та доведения лiмmв викидiв забруднюючих речовин в атмосферне повiтря. Затверджена наказом Мшекобезпеки №65, 28 червня 1996 р.
2. Легочга Ж. Досвiд застосування економiчних важелiв у перiод перехщно! економiки// Мiжиародний досвщ застосування економiчних важелiв для здiйснення еколопчно! политики: Се-мiнар. - Кив, 21 травня 1997. - Кив, 1997. - С. 27 - 55.
3. Шрс Д. Останш розробки щодо використання економiчних важелiв для управлшня в га-лузi навколишнього середовища// Мiжнародний досвщ застосування економiчних важелiв для здш-снення еколопчно! полiтики: Семiнар. - Ки!в, 21 травня 1997. - Ки!в, 1997. - С. 56 - 64.
4. Райлi С.Дж. Економiчнi важелi на службi управлiння охороною навколишнього середовища у Великобританй'// Мiжнародний досвiд застосування економiчних важелiв для здiйснення еколопчно! полiтики: Семшар. - Кш'в, 21 травня 1997. - Ки!в, 1997. - С. 7 - 17.
5. Синякевич 1.М. Економжа природокористування. - К.: 1ЗМН, 1996.-156 с.
6. Синякевич 1.М. економiчнi iнструменти екополiтики: теорiя i практика// Економiка Укршни. - 1999. - № 10. - С. 78-83.
7. Синякевич 1.М. ввропейський досвщ в оподаткуваинi левого сектора// Деревооброб-ник. - 2000. - №7. - С. 1-3.
УДК 628.33.033.13 (477.51) Дои. О.В. Врублевська, к.е.н.;
маястр К.В. Вучичевич - УкрДЛТУ
АНАЛ1З ПОР1ВНЯЛЬНО1 ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГИ ОЧИЩЕННЯ СТ1ЧНИХ ВОД
Проаналiзовано еколого-економiчну ефективнiсть очищення стiчних вод i3 застосу-ванням сучасного обладнання фiрми "KROFTA" nopiB^HO з традицшною технологieю на пpикладi типових мiських комунальних споруц водоочищення.
Doc. O. V. Vrublevska, K. V. Vuchichevych - USUFWT
Comparative analysis of the economic effectiveness of improved sewage treatment technology
Ecological-economical effectiveness of the sewage treatment technology based on equipment "KROFTA" is analyzed in comparison with the traditional technology (case-study for municipal sewage treatment facilities).
Проблема збереження, захисту i полшшення якосл природних вод, вклю-чаючи науков^ техшчш, економiчнi i полггичш аспекти, залишаеться однieю з
28 Еколого-економiчнi проблеми розвитку лiсового комплексу
найгострших еколопчних проблем не тiльки в Украш, але й в багатьох шших кра'нах свггу. Одним з напрямiв ii вирiшення е створення ефективних систем ка-налiзацii населених пункпв. Технологи очищення стiчних вод i обробки утворе-ного при цьому осаду достатньо вивчеш. Поширення 1х обмежуеться фiнансовими можливостями, тому зусилля вчених направленi на тдвищення 1х ефективностi та пошук шляхiв зниження витрат на будiвництво i експлуатацiю очисних споруд [1].
Анатз стану комунально'1 галузi в Украш свiдчить, що на багатьох станць ях очистки природних i слчних вод експлуатуються морально застарiлi споруди та обладнання. Типовими проблемами комунальних очисних споруд е вилучення найкращих, дефiцитних земель навколо населених пунклв, недосконале очищення стоив, неприемш запахи, шум. Це викликае потребу в 1'х реконструкци та удо-сконаленнi шляхом застосування прогресивних, економiчно ефективних техноло-гiй та обладнання. Одшею з провiдних у галузi очищення природних, побутових i промислових стiчних вод е фiрма "KROFTA", споруди яко'1 застосовуються для рециркуляци, повторного використання i комплексного очищення вод.
Нами проведено дослвдження, метою якого е обгрунтування економiчноi' ефективностi використання очисникiв фiрми "KROFTA" порiвняно з традицiйним набором очисних споруд. Отже, предметом дослвдження е еколого-економiчна ефективнiсть застосування удосконалено'1 технологи очищення слчних вод.
Об'ектом дослвдження ми обрали типове комунальне господарство мшта з населенням 25 тис. чол., яким е м. Семешвка Чернiгiвськоi' областi, хоч оцiнити економiчну ефективнiсть очищення води за технолопею KROFTA можна на при-кладi очисних споруд як пiдприемства, так i очисних споруд iнших населених пунклв. Iснуючi каналiзацiйнi очиснi споруди м. Семешвка розраховаш на про-дуктивнiсть 2400 м3/добу, яка на даний час е недостатньою через зростання числа жителiв та розвиток промисловость Об'ем слчних вод, що надходять ввд мiста, становить 13000 м3/добу. Неочищенi стоки скидаються у рiчку Ревна, яка е дже-релом водопостачання i мiсцем ввдпочинку мешканцiв мiста.
Нами проаналiзовано ефектившсть очищення стоков для двох технолопч-них схем. Перша, удосконалена технолопчна схема, передбачае механiчну та фь зико-хiмiчну очистку на установках SUPERCELL та SANDFLOAT - очисниюв фiрми "KROFTA". Другий, базовий варiант, мктить традицiйнi споруди - блок емностей, блок бюлопчних фiльтрiв "Оксипор" та бюставки з високо розвинутою водною рослиншстю.
Оскiльки результати обох проеклв е однаковими (однакова кiлькiсть та яюсть очищення стiчних вод), то для визначення бшьш ефективного проекту до-цiльно застосувати аналiз ефективносл затрат (cost effectiveness analysis). Ввдпо-вiдно до нього проект, який вимагае менших наведених затрат, е кращим. Аналiз ефективностi затрат часто застосовуеться при прийнятл рiшень щодо проеклв в галузi водопостачання та водоввдведення населених пунктiв [2, ст. 33]. Оскшьки поняття кращого проекту е ввдносним, необхiдно застосувати як фшансовий, так i економiчний аналiз проектiв. Економiчний аналiз дозволяе зробити висновок щодо ефективносл проеклв для суспшьства в цiлому, а не для конкретного тдпри-емства (iнвестора). Методологiя економiчного аналiзу передбачае врахування су-спiльних доходiв i витрат на основi альтернативно'' вартосл ресурсiв та виклю-чення фшансових трансфертiв (податкiв), якi не ввдображають вартiсть ресурсiв,
витрачених суспшьством, а е тiльки засобом перерозподшу суспiльного доходу [3, ст. 16]. Фшансовий аналiз дозволяе виявити, наскшьки прибутковим е кожний з проеклв для пiдприемства (iнвестора). При фшансовому аналiзi враховуються доходи i витрати пiдприемства, в тому числi всi податки.
Для досягнення встановлено! мети дослiдження було передбачено вико-нання таких завдань:
• визначення необхiдного ступеня очищення за основними параметрами, що харак-теризують яисть спчно! води i водойми, в яку передбачено скидання очищених стоив;
• шдбiр споруд за технолопею фiрми "ККОРТА";
• складання необхвдних кошторисних розрахунив на будiвництво канаизацшно! очисно! станци (КОС) по двох варiантах;
• визначення експлуатацiйних витрат КОС по двох варiангах;
• екошмчний аналiз альтернативних варiангiв нового будiвництва КОС продук-тивнiстю 13 тис.м3/добу;
• фiнансово-економiчний аналiз альтернативних проекпв розширення потужностi КОС на 10,5 тис.м3/добу.
Для обгрунтування вищо! суспшьно! ефективностi очищення стачно! води за допомогою системи споруд фiрми "КЛОРТА" був проведений економiчний анатз проектiв нового будiвництва каналiзацшноí очисно! станци потужнiстю 13000 м3/добу по двох варiантах, результати якого наведено в табл. 1.
Для визначення каттальних вкладень був складений зведений кошторис вартостi будiвництва необхiдних споруд. Рiчнi експлуатацiйнi витрати по очисних спорудах визначаються як сума витрат за елементами: заробггна плата виробничо-го персоналу та сощальш вщрахування; вартiсть електроенерги; затрати на пали-во та на придбання матерiалiв; екологiчнi витрати, якi включають плату за землю та плату за забруднення i е альтернативною вартастю ресурив довкiлля; iншi витрати. Розрахунковий перюд становить 20 роив.
Табл. 1. Результати економiчного аналау проектiв нового будiвництвa очисноI станци водовiдведення потужшстю 13 тис. м
Показники
Одинищ вимiру
Перший проект ("КЛОР-ТА")
Другий проект (традицшш споруди)
Вiдхилення показ-никiв 1-го проекту вщ 2-го, %
Каштальт вкладення
тис. грн.
2886,9
2634,5
+ 8,7
Поточт витрати
тис. грн.
3994,2
4937,8
-19,1
Тепермня вартють витрат
тис. грн.
4285,81
4394,0
-2,5
Показники чутливост проегав:
збiльшення витрат при зро-станш вартостi електроенерги на 20 %_
%
3,4
4,2
-19,04
збшьшення витрат при зро-станнi вартостi матерiалiв на 20 %
%
0,4
0,5
-20,0
збiльшення витрат при зро-станш витрат на оплату працi на 20 %_
%
2,5
3,1
-19,4
Тариф
грн./ м
0,12
0,13
-7,7
Загальш наведеш витрати по першому варiанту на 2,5 % менше витрат по другому варiанту, а економiя становить 108 тис. грн. Розраховаш нами показники чутливостi також св^ать про переваги першого проекту, оскшьки при ростi вар-
тоста ресурмв його витрати збiльшуються меншою мiрою, нiж витрати другого проекту.
Оскшьки перший проект е дешевшим, то i вартiсть послуг з очищения сть чних вод по першому проекту е меншою. Розрахований нами тариф на очищения спчно! води по першому проекту становить 12 коп./м3, що на 7.7 % менше вiд тарифу другого проекту. Таким чином, ми довели вищу суспшьну ефективнiсть за-стосування обладнання "КЛОРТА" при будiвництвi нових КОС.
Другим етапом нашого дослiдження е аналiз граничних витрат та доходiв. Оскiльки в м. Семешвка вже експлуатуються iснуючi КОС i проблема полягае в розширенш 1х потужностi до необхвдно'1, ми визначили, насюльки ефективним буде розширення дiючих потужностей за першою та другою технолопями. Для цього проведено фiнансово-економiчний аналiз проектiв реконструкци та розширення потужносл КОС на 10,5 тис.м3 в рiк, результати якого наведено в табл. 2,3.
Табл. 2. Результати фшансового аналау проектiв реконструкци та розширення
очисноЧ станци водовiдведення
Показники Одиницi вимiру Перший проект ("КЯОРТА") Другий проект (традицшш споруди) Вщхилення показ-никiв першого проекту вiд другого, %
Додатковi капiтальнi вкла-дення тис. грн. 2685,1 2370,7 + 11,7
Додатковi поточш витрати тис. грн. 3581,4 4391,7 -18,5
Змiна доходiв тис. грн. 11711,8 11694,1 + 0,2
Податок на прибуток тис. грн. 1633,6 1479,5 + 9,4
Змiна грошового потоку тис. грн. 6496,9 5822,8 + 10,4
Чиста тепершня вартiсть тис. грн. -172,35 -119,92 + 30,4
Чутливiсть менш чутливий бшьш чутливий
Внутрiшня норма доходност % 10,89 11,13 -2,2
Табл. 3. Результати економiчного аналiзу проектiв реконструкци та розширення очисноI станци водовiдведення
Показники Одинищ вимiру Перший проект ("КЯОР-ТА") Другий проект (традицшш спо-руди) Вщхилення пока-зниюв першого проекту вщ другого, %
Додатковi каштальш вкладен-ня тис. грн. 2685,1 2370,7 + 11,7
Додатковi поточнi витрати тис. грн. 3315,2 4123,4 -19,6
Змша доходiв тис. грн. 11711,9 11694,1 + 0,2
Змiна грошового потоку тис. грн. 8396,7 7570,7 + 9,8
Чиста тепершня вартiсть тис. грн. 537,19 532,91 + 0,8
Чутливiсть менш чутливий бшьш чутливий
Внутршня норма доходностi % 15,35 15,75 -2,5
1ндекс прибутковостi % 3,13 3,10 + 0,9
Розширення потужносл за технолопею "КЯОРТА" вимагае бтьших додат-кових капггальних вкладень, але менших поточних витрат. Доходи складаються з додаткових доходiв вiд реалiзацii послуг при дiючих тарифах та вщ реалiзацii добрив для потреб сшьського господарства. Як добрива використовуеться осад слчних вод, оброблений термiчним способом, який мiстить багато бюгенних елементiв.
Рiшення про прийняття чи вщхилення проектiв приймаеться на основi по-казникiв доцiльностi iнвестицiй. За нашими розрахунками, ЧТВ е ввд'емною для
обох проектав. Це свiдчить про те, що обидва проекти реконструкци та розширен-m КОС е збитковими. Тобто будь-яка реконструкц1я та розширення е збитковим при теперiшньому тарифi на послуги водоввдведення 0.15 грн./м3. За нашими оць нками тариф, який дозволяе покрити витрати, становить 0.17 грн./м3.
Таким чином, фшансовий аналiз показав, що реконструкщя та розширення потужностей е невипдним для даного тдприемства, незважаючи на те, що мiсто вiдчувае потребу в збшьшент обсягiв очищення стокiв.
Оскiльки фшансовий анатз е недостатнiм для оцшки суспшьно! ефектив-ностi проектiв, ми доповнили його економiчним аналiзом розширення та реконструкцй' КОС, виключивши фiнансовi трансферти.
Економiчний аналiз показав, по-перше, що обидва проекти мають позити-вне ЧТВ, по-друге, - бшьш прибутковим е перший проект. Хоч рiзниця е невеликою, але на користь першого проекту "KROFTA" свiдчать кращi показники чут-ливостi, вiн менше залежить ввд коливання вартостi вхiдних ресурсiв. Отже, як бачимо, для суспшьства бшьш ефективним е перший проект "KROFTA".
Рiзниця, яку демонструють результати фшансового та економiчного аналь зiв, виникае через висою податки. Як бачимо, швестування в природоохороннi технологи е невипдним при нишшшх цiнах. Засобами подолання розбiжностi мiж суспiльними та шдиввдуальними iнтересами можуть стати тдвищення дiючих та-рифiв на послуги водоввдведення або зменшення податкiв.
Л^ература
1. Комплексное использование и охрана водных ресурсов. Под редакцией Юшманова О.А. - М.:, 1985.
2. Экономическая оценка проектов и направлений политики в области окружающей среды: практическое руководство// Организация экономического сотрудничества и развития. 1997. -174 с.
УДК 658.567.1: [674+630*3] Проф. Г.С. Шевченко, д.е.н.; тж. Н.Я. Наливайко;
Mazicmp Р.М. Кобринович - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ В1ДХОД1В ВИРОБНИЦТВА В Л1СОВ1Й ТА ДЕРЕВООБРОБН1Й ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ
Розглянуто питання eKra0ro-eK0H0Mi4H0i ефективност використання вiдходiв виро-бництва вiдходiв в лiсовiй та деревообробнш промисловостi Украши. Особливу увагу зве-рнено на методику розрахунку eколого-eкономiчноí оцiни проекту.
Prof. G.S. Schevchenko, N.J. Nalyvayko, R.M. Kobrynovych - USUFWT
Ecological-economical aspects of using wastes in forest and wood-working
industry of Ukraine
Question of a ecological-economic efficiency of using wastes in forest and wood-working industry of Ukraine is viewed. The special attention is given to a technique of account of a ecological-economical estimation of the project.
Одтею з найактуальшших проблем в Укрш'ш, е проблема охорони навко-лишнього середовища та рацюнального використання природних ресурив. Цш-
