CC BY
36
НАУКОВ1 СТАТТ1
М.В. Абрамова 1.Х. Османов
академк АЕН Украти м. амферополь
ФОРМУВАННЯ РАЩОНАЛЬНО! СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ В1ДХОДАМИ
Вступ. Проблема угилiзацii твердих побутових вiдходiв, що формуються внаслщок економшэ-госпо-дарськог дiяльностi, е багатогранною та комплексною. II складнiсть обумовлена, по перше, тим, що гх формуван-ня — процес не тiльки економiчний, але й сощальний, тому що споживання благ, яке е причиною виникнення цих вiдходiв, протiкае переважно у побуговiй сферь
По друге, гх негативний вплив — комплексна д1я, яка складаеться з:
екологiчного впливу цих речовин та матерiалiв на навколишне середовище та людину, який мае як прям^ такi як засмiчення обширних територiй, так i опосеред-коваш наслiдки — зниження якостi рекреацшних ре-сурсiв, погiршення стану здоров'я населення, пригшчен-ня мюцевог флори i фауни;
економiчного впливу, що мютить, перш за все, не-ефективне використання ресурсiв системи, розширен-ня площ земель, якi вщведеш пiд смiттезвалища, i таким чином, на десятирiччя виводяться з продуктивно'].' експлуатаци та потребують значних коштав на гх рекуль-тивацш, необхiднiсть додаткових витрат на знищення вiдходiв та лiквiдацiю наслiдкiв гх еколопчног дГГ;
сощальног дГг", яка обумовлюе проблеми, пов'язанi з життям населення в районах, що розташоваш бшя територiй полiгонiв ТПВ та смптезвалищ. Соцiальна напруга, яка виникае внаслщок попршення умов життя населення, е причиною багатьох конфлштав.
Актуальнгсть. Задача пошуку ефективног системи знищення твердих побутових вiдходiв е актуальною не тшьки в Укра'гш, але й загалом у свiтi. Шляхи гг вирь шення лежать як у технологiчнiй, так i в економiчнiй площинi. Аналiз заруб1жних дослщжень у цьому напрям-ку виявляе наступш особливостi [1]:
дослiдження ведуться у комплексному технолого-економiчному напрямку — переважна тенденщя переходу вщ технологи смiттеспалювання до технологи смптепереробки з максимальним видобуванням корис-них речовин та гх рацюнальним використанням;
система поховання твердих побутових вiдходiв виз-нана економiчно та еколопчно неприйнятною, директива про поховання 1999/31/ЕС зобов'язуе крагни-чле-ни бвросоюзу знизити кiлькiсть твердих побутових вiдходiв, що мають бiодеградуючi властивосп, якi по-виннi бути поховаш, втричi до 2016 року;
концепщя поводження з ТПВ основана на iерархii як приоритетному порядку: (а) запобтання формуван-ню > (Ь) пiдготування до повторного використання > (с) рециклшг > (ё) шше вiдновлення, у тому числi видобу-вання енерги > (е) поховання.
Поводження з вщходами в Украгш мае певнi особ-ливостi. Переважним способом гх знищення е поховання на пол^онах. Смiттепереробнi пщприемства пред-ставленi смiттесортувальними станцiями та чотирма смптеспалюючими заводами (м. Кигв, м. Днiпропет-ровськ — дшчи, м. Севастополь, м. Харкiв — на реконструкций Знищення ТПВ вщнесено до сфери послуг, тому формування щни здiйснюеться на мунщипально-му рiвнi методами державного регулювання i не врахо-вуе вартють вторинног сировини, яка мiститься у вщхо-дах. Тому матерiальна защкавлешсть населення у сорту-ваннi речовин вщсутня, або дуже мала. Немае системи пщприемств з гх утитзащ! та кiнцевого поховання не-шкiдливих кiнцевих вiдходiв.
Нацiональна Концепц1я поводження з ТПВ Грунтуеть-ся на принципах мiшмiзащг гх обсягiв, повноти використання корисних речовин, яю в них мiстяться, наближеностi (вгдходи мають вивозитися якнайближче до джерела утво-рення), найкращог доступног технологи, що не потребуе надмiрних витрат, принципу «забруднювач платить», пгдви-щення культури поводження з ТПВ у населення та пщприемств. Проте система поховання вщходав на полте-нах, згщно з цiею Концепцiею, зостаеться основною в Украшь Система поводження з ТПВ основана на шститу-цюнально-оргашзацшному механiзму управлiння [2]. Ме-ханiзм економiчного регулювання еколого-економiчног взаемодц е поеднанням принципу «забруднювач платить», прямого державного контролю i державног фiнансовог пгдтримки екологiчних проектiв у рамках пщприемств.
Мета. Виникае необхщшсть в розробщ рацiональ-ног системи управлшня потоками ТПВ, яка, з одного боку дозволить зменшити негативний вплив на природ-ну систему, а з шшого — знизити непродуктивш витра-ти ресурсiв соцiально-економiчноi' системи та максимально використати корисш фракци в якостi вторинног сировини та джерела енерги.
Результати. Еколого-економiчна взаемодiя здiйснюеться як на мiкроекономiчному рiвнi — окре-мих пiдприемствах, так i на рiвнях регiональному i на-цiональному. Саме на репональному рiвнi виявляеться системний характер щег взаемодгг', який виявляеться в деилькох аспектах:
з одного боку, регюнальна соцiально-економiчна система споживае комплекс природних ресуршв неза-лежно вiд економiчноi' спрямованостi виробництва: будь-яке мiське господарство оснащене системою водо -i енергозабезпечення, споживае продукцiю сiльського господарства, стан здоров'я громадян залежить вщ якостi повiтря, питног води, продукпв харчування;
з шшого боку, продукти життедГяльност регiону, що включають промисловi i побутовi вщходи, якi в iдеалi повиннi бути повшстю переробленi i знищенi усередиш сощально-економГчно! системи, як правило, знищують-ся частково, що породжуе потоки забруднень в навко-лишне середовище.
Крiм того, наявнiсть потокiв вiдходiв, якi циркулю-ють в межах системи, дозволяе використати галузевий пщхщ до !х утилiзацií на основi формування системи пiдприемств з !х переробки та активiзацií ринку вторин-них ресурсiв.
Данi про морфолопчний склад ТПВ (макулатура 36,1 %, скло 9,9 %, харчовi вщходи 12,0 %, будiвельне смiття 7,0 %, деревина 6,6 %, текстиль 5,7 %, полiмернi матерiали 7,0 %, метали чорш 9,0 %, метали кольоровi 0,4 %, шюра та вироби з гуми 2,3 %, шше 4,0 %) свщчать про значний потенцiальний обсяг вторинно! сировини, яка може бути видшена. Так, тiльки в АР Крим потен-цiальнi вториннi ресурси становлять: полiмерних мате-рiалiв як вторинно! сировини для хiмiчноí' промисловостi не менше нiж 14 тис. т, метатв кольорових та чорних — бшьше 18 тис. т, деревини — 13 тис. т, макулатури — 72,9 тис. т., що становить понад 144 млн. грн. за ринко-вими цшами.
Згщно концепцп стшкого розвитку регiон може устшно розвиватися тiльки за умови збалансованого взаемовпливу природи i економки. Збалансованiсть означае, що природокористування повинне здшснюва-тися в таких обсягах i такими темпами, якi дозволять задовольняти потреби економки i не завдавати непоп-равного збитку природному середовищу. Дiяльнiсть людини повинна бути обмежена граничною здiбнiстю природи до самовщновлення. Перевищення цього порогу приводить до необоротних змш в еколопчнш сис-темi та, як наслщок, до деградаци сощально-економГч-но! системи.
За даними Головного статистичного управлшня АР Крим щорiчно на територи автономи утворюеться бiльш н1ж 100 тис. т твердих побутових вщходГв (ТПВ). В 2008 рощ було утворено 129,3 тис. т ТПВ, а в 2009 р. цей показник склав 127,2 тис. т (табл. 1).
Аналiз даних спостереження за надходженням вщходГв на пол^он для поховання протягом декшькох мкящв показав, що мають мюце регулярш коливання 1х обсяпв. Протягом тижня спостерiгаються регулярнi максимуми у п'ятницю, яю обумовленi закiнченням тижневого виробничого циклу, Г у понедшок, що обу-мовленi накопиченням залишюв споживання за вихщш дш. Протягом мкяця мае мкце тенденщя зростання кшькосп ТПВ, що поступають до кшця перюду, яка пов'язана з наявшстю щомюячних циктв виробництва.
Вся сукупшсть потоюв вщходГв, що виникають м1ж 1х джерелами Г мюцем знищення, може бути структуро-вана за критерГем вторинного використання. Вщходи, що формуються в сощально-економГчнш систем^ утво-рюють два потоки. Т з них, яю можуть бути викорис-
Таблиця 1
Утворення твердих побутових вщходав в АР Крим
таш в подальшому виробнищга, стають вторинними ресурсами Г утворюють потак, циркулюючий в сощаль-но-економГчнш система Осюльки до складу цих матер-ГалГв входять Г залишки життедГяльност домашшх гос-подарств, то джерела цього потоку знаходяться як в сощальнш, так Г в економГчнш пщсистемах. Осюльки споживання вторинних ресурав здшснюеться в еко-номГчнш пщсистем^ то саме в нш Г замикаеться цей потак.
Другий попк утворений кшцевими вщходами — тими речовинами Г матерГалами, подальше використання яких в рамках юнуючих технологш неможливе. Цей потак формуеться в сощально-економГчнш Г направлений в еколопчну систему.
ДГя вщходГв залежить вщ здГбност еколопчно! системи до асимщяци, осюльки частина цих речовин може бути нею поглинена Г використана для створення жи-вильних речовин, яю можуть бути спожит живими оргашзмами. Внаслщок цього процесу природний по-тенщал Г, вщповщно обсяг окремих видГв природних ресуршв, пщвищуеться. В результата виникае позитив-ний зворотний зв'язок, що виражаеться в збщьшенш обсягу поновлюваних ресурав, а також в пщвищенш рекреацшних якостей природного середовища. Це, у свою чергу, стимулюе економГчш процеси Г пщвищуе яюсть трудових ресуршв.
Процес формування вщходГв носить дифузний характер. Первинш джерела 1х виникнення розосереджеш на вше! територи сощально-економГчно! системи. До них вщносяться домашш господарства, пщприемства й оргашзацп, фГрми та шшГ об'екти. Осюльки штен-сившсть Г обсяг !х господарсько! дГяльност ютотно роз-рГзняються, то й юльюсть утворених вщходГв також ва-рше вщ 0,02—0,03 м3/добу в окремому домашньому гос-подарствГ до 15 м3/добу на пщприемствь
В рамках регюнально! системи твердГ побутовГ вщходи збираються за допомогою пщприемств кому-нального господарства та приватних комунальних фГрм Г концентруються на спещальних пщприемствах з !х знищення — пол^онах для поховання ТПВ.
Сортування здшснюеться як в мюцях первинного формування вщходГв, так Г в процеш !х знищення на «Пол^ош». Видшеш Г вщбраш таким чином матерГали перерозподщяються серед суб'ектами господарювання, утворюючи замкнуту систему.
На жаль, в цщому по Украш та в окремих И репо-нах спостерГгаеться досить низький рГвень утворення вторинних ресурав. Згщно з даними Держкомстату Ук-ра!ни вторинно! сировини утворено в 2008 — 278,3 млн. т, рГвень И використання склав 43,5 %.
Для знищення вщход1в використовуеться мережа пщприемств з !х утилГзацГ! та знищення: пол^ошв ТПВ та вщход1в 1-Ш р1вшв небезпеки, пГдприемств з переробки окремих видГв вГдходГв, таких як ртутьмктких вГдходГв, шин та автопокришок, деяких полГмерГв тощо, а також смггтеспалювальних, смГттепереробних та смГттесортувальних пщприемств. Але щ суб'екти пГдпо-рядковаш або мунГципальним органам влади, як пол^о-ни, або спецГалГзованим мшстерствам, або е приватни-ми пщприемствами
АналГз сучасно! системи поводження з твердими побутовими вщходами показав, що управлшня проце-
сом збору та утилiзацii ТПВ здшснюеться на мунщи-пальному рiвнi та рiвнi окремих пiдприемств. Не роз-роблена репональна система управлiння цим процесом, тому спостертаеться неефективне використання цих продукпв як з економiчноi' точки зору, так i з еколопч-ног, тому що застосування технологи поховання ТПВ на пол^онах спричиняе тривале забруднення навколишнь-ого природного середовища, не дозволяе використову-вати корисш компоненти вiдходiв в якост вторинних ресурсiв.
Для управлiння переробкою вiдходiв сощально-еко-номiчноi' системи важливим е врахування особливостей надходження цих матерiалiв на кiнцевий пункт по гх знищенню. Нерiвномiрнiсть обсягiв залишюв економь ко-господарськог та побутовог дiяльностi, що поступа-ють до утилiзацii, обумовлена як економiчними чинни-ками (сезонними коливаннями виробничих процеав), так i позаекономiчними (особливостi побутовог дiяль-ностi в рiзнi перiоди року, мюяця, тижня), повинна бути взята до уваги при виборi найбшьш ефективного вироб-ничого режиму.
Принципово новий пщхщ вiдбитий в роботах Гор-лицького Б. А., зпдно з яким управляти процесом еко-лого-економiчного впливу вiдходiв слiд на основi концепци iндустрiального метаболiзму, тобто «кшцевий продукт розкладання вiдходiв виробництва i споживан-ня повинен прийти у фiзико-хiмiчну рiвновагу з навко-лишшм середовищем, стать рiвноважною частиною лгтосфери, гiдросфери i атмосфери».
Таким чином, система утилiзацгi ТПВ мае склада-тися не тiльки з пол^ошв, на яких здiйснюеться поховання нешкщливих кiнцевих вiдходiв, але й з розвину-тог системи сортування, роздшьного збору та переробки окремих гх компонент. Це, у свою чергу потребуе вщшти вiд концепци надання послуг iз збору та знищенню ТПВ та перейти до концепци формування галузi з гх перероб-ки.
Змша технологи знищення та необхгдшсть побудо-ви системи смптепереробних пiдприемств потребують розрахунку гх розташування на основi принципу мiнiмiзацгi транспортних витрат та принципу екологiч-ног безпеки.
Таким чином, можна видшити двi задач^ що вить кають з пег:
визначення найкращого розмщення пгдприемств за принципом мШмуму витрат на транспортування за умови повноти обхвату територи;
розрахунок гх розташування з урахуванням вимог екологiчноi' безпеки.
Крим вiдрiзняеться вiд багатьох регiонiв Украгни тим, що на його територи немае мют з кшьюстю насе-лення бшьше 500 тис. Тому, на вщмшу вiд Дншропет-ровська, Киева, де функцюнують смiттепереробнi пiдприемства, в Криму сировина для гх функцюнуван-ня утворюеться не в межах мюта, а на територи району, або окремого репону.
В Украгш немае вiдпрацьованих вiтчизняних техно-логш, не освоене серiйне виробництво комплекав ус-таткування. Але доцiльним е будiвництво не смптеспа-лювального заводу, а смптепереробного комплексу (СПК) iз застосуванням роздiльного збору вiдходiв. Саме така технолопя утилiзацгi набувае поширення в еконо-
мiчно розвинених крагнах, де переробка смiття стала вельми прибутковою галуззю.
Для визначення оптимального мюця розташування СПК необхiдно виршити оптимiзацiйне завдання:
— визначити оптимальне розмщення смiттепере-робного заводу на територгг' Швденно-захгдного Криму, що дозволяе при мМмальних витратах на транспортування вантажу забезпечити максимальний обхват територгг i повну переробку утворенних на нiй твердих по-бутових вiдходiв.
Обмеженнями служать наступш чинники: розташування заводу повинне задовольняти мМмальним витратам на транспортування вантажу вщ джерел або мiсць накопичення;
шляхи транспортування ТПВ повинш бути опти-мальними за обсягом перевезення вантажу;
розмщення заводу повинне задовольняти вимога-ми екологiчноi' безпеки.
Система управлшня ТПВ мае включати комплекс пгдприемств з гх збору, транспортування та переробки, яю виробляють вторинну сировину, енергш та матерiали, що поступають на ринок ресурсiв виробництва, а також модуль контролю в оргаш державного управлшня Для ви-конання функцш управлiння використовуються iнфор-мацiйнi потоки, що складають данi про динамiку та структуру потоюв ТПВ, данi аналiзу попиту на вторинну сировину i ресурси, а також результати монiторингу навко-лишнього природного середовища. Рацюнальна модель системного управлiння процесом утилiзацгi твердих по-бутових вiдходiв представлена на рис. 1.
Аналiз даних, представлених на рис.1, показуе, що структура моделi мiстить органiзацiйно-економiчну систему управлiння, яка включае систему оптимальних маршрупв транспортування вщ джерел формування до пунктiв переробки, регулюючу систему перерозподщу одержаних вторинних ресуршв, модуль контролю ефек-тивноста поточного стану системи у складi органу державного регiонального управлшня; систему утилiзацгi, яка на репональному рiвнi представлена смiттеперероб-ним комплексом, пов'язаним з смптесортувальними станцiями, а на нацюнальному рiвнi мае формувати галузь з переробки вiдходiв; ринок ресурав виробництва, в структурi якого видiлено ринок вторинних ресурав, де реалiзуеться вторинна сировина (макулатура, метал, склобш та iншi), та ринок ресуршв, куди потрапляють продукти спалювання вiдходiв — тепло - i електроенер-гiя, шлакобетон, а також компост; потоки шформаци, як системш зв'язки, дозволяють органiзувати управлшня, яке спрямовано на стимулювання джерел вiдходiв до зменшення загального обсягу цих речовин та гх первин-не сортування, що мае суттево знизити сукупш витрати системи на гх утилiзацiю.
Потужнiсть означених вище пщприемств повинна вiдповiдати рiчному обсягу твердих побутових вiдходiв, що утворюються системою. На територи АР Крим що-рiчно утворюеться бшьше 127 тис. т ТПВ, що при се-реднш щiльностi вiдходiв 300 кг/м3 вiдповiдае бiльше 430 тис. м3 цих речовин.
Згщно даних Головного Управлiння статистики АР Крим за 2009 р., в репональному розрiзi утворення вiдходiв iстотно неоднорщне: кiлькiсть даних продуктiв, яка утворена в Сiмферополi i Сiмферопольському рай-
Рис. 1. Рацюнальна модель системного управлшня процесом ymrni3a^ï твердих побутових eidxodie
ош, склала в сумГ 3731 т; у Саках Г Сакськом райош — 39333 т, на територи Швденного узбережжя Криму — 1943 т, в Джанко! —38800 т, в Красноперекопському, Ле-ншському, Першотравневому, Роздольненському, Со-ветському, Чорноморському районах не утворено в цшо-му. Тому недоцтьно будГвництво тшьки одного подГбно-го пщприемства на територи автономи, на зважаючи на загальний обсяг, вщповщний рГчнш потужност одного смптеспалювального заводу. Для забезпечення безпере-бшно! роботи з урахуваннями наявност циклГчних ко-ливань рекомендовано впровадити комплекс, який скла-даеться з СПК та системи смптесортувальних станцш.
Оптимальним е розташування смптепереробного комплексу близько до м. Саки, тому що це вщповщае мШмуму витрат на транспортування по системГ в цшо-му, а також наявност гарантованих користувачГв видо-буто! енерги. З еколопчно! точки зору такий варГант розташування найменш шкщливий, тому що курорт Саки розташовано у вузькш прибережнш смузГ, Г знахо-диться на значнш вщсташ вщ гаданого мюця розташування пщприемства, що виключае попршення умов лГкування Г вщпочинку.
Таким чином, на територи Швденно-захщного ре-гюну Криму формуеться система збору та утилГзаци ТПВ, елементами яко! е точки первинного накопичен-ня вщходГв, мунщипальш та приватш комунальш пщприемства зГ збору та транспортування ТПВ, смптесортувально! станци та смптепереробного комплексу. В точках первинного накопичення слщ впрова-
дити систему роздшьного збору окремих фракцш ТПВ. Це знизить витрати на сортування вiдходiв [4].
Для ефективного знищення ТПВ доцщьно перейти до галузевого принципу ïx переробки на octobî системи взаемозв'язаних пiдприeмств ïx утилiзацiï, що забезпе-чують видщення вторинно!' сировини методом сортування, переробку кiнцевиx вiдxодiв комплексним методом i знищення залишкiв.
Тодi економiчний ефект усерединi сощально-еко-номiчноï системи може бути отриманий як економiя фшансових i матерiальниx коштiв господарства, яю були б витраченi на компенсацш збитку суспiльству i еко-номiцi, а також зниження непродуктивних витрат ре-сурсiв.
Ефект усередиш еколопчно!' системи — прирют il потенцiалу. Поняття потенцiалу включае обсяг i яюсть природних ресурав, юльюсна i якiсна рiзноманiтнiсть тваринного i рослинного ствтовариства. На рiвнi реп-ону до ресурсiв вiдносяться земля, вода, повггря i при-родно^матичний комплекс як компоненти рекреацiй-ного ресурсу.
Структура доxодiв вiд утилiзацiï ТПВ рiзними методами представлена в табл. 2.
Аналiз доxодiв, що отримуються при здшсненш рiзниx теxнологiй знищення вiдxодiв, показуе, що при всш привабливiсть способу поховання вiн збитковий, осюльки собiвартiсть розмiщення на полтэш вiдxодiв перевищуе iснуючу на даний час цшу, що становить вщповщно 15 грн/м3 i 12,6 грн/м3. Крiм того, дана тех-
Таблиця 2 Таблиця 3
Структура доходiв в1д уташацц ТПВ рпиими методами Економiчний ефект в1д технологiй знищення ТПВ
метод знешкодження Пол1гон ССЗ СПК СС
продукти переробки, послуги
по.'пмери, грн/кг 0 0 22,54 2,25
макулатура 0 0 11,27 9,45
стекло 0 0 0,75 1,58
метал, чорний 0 0 0,93 2,52
метал, кольоровий 0 0 7,51 1,53
енергш, млн. грн 0 23,50 3,83 2,01
вартють послуг, млн. грн/м 0,0176 0,006 0,005 2,05
потужшсть, |/р1к 351936 120000 100000 75000
обсяг, м /рж 1173,12 400,00 333,33 250
РАЗОМ дох1д, млн. грн 0,02 23,51 46,84 21,38
Валовий прибуток, млн. грн -1,01 0,37 19,46 19,07
Пол1гон ССЗ СПК
Витрати 32,75 70,72 59^46
Прибуток__-1ДИ__0^37__19,46
Еконо1шчна ефективтсть__-0,03__0,015__0,33
нолопя не передбачае виробництва товарного продукту. Технологiя ССЗ е достатньо прибутковою, валовий прибуток складае близько 1,5 % одержуваного доходу. Най-привабливiшими е технологи СПК i смптесортувально-го комплексу (СС), яю завдяки реалiзацii продуктiв сор-тування i переробки ютотно збiльшують ефективнiсть виробництва. Не зважаючи на те, що потужшсть ССЗ iстотно вища, н1ж СПК i СС, валовий прибуток останшх за абсолютною величиною бiльше.
Смптеспалювальний завод на даний час знаходить велику привабливють для украшського бiзнесу у сферi утилiзацii вiдходiв, оскшьки його будiвництво супровод-жуеться залученням значних iнвестицiй з боку крупних захщноевропейських компанiй, що дiють на ринку вiдходiв. Наявнiсть дiючих пол^ошв, розташованих в межах мiст, дозволяе використовувати !х площi для на-копичення сировини i розмiщення пщприемства побли-зу потенцiйних споживачiв утворено! енергii'. Проте, як показуе досвщ захiдноевропейських кра!н, без додатко-во! системи очищення продуктiв згорання смггтя це виробництво е високотоксичним. Вартють очисних спо-руд досягае третини витрат пiдприемства. Тому з еколо-гiчного погляду даний спосiб знищення ТПВ другий, тсля полiгону, за рiвнем забруднення середовища. Дот-римання вимог еколопчно! безпеки виробництва при використанш технологii' СПК i СС е додатковим пози-тивним чинником в порiвняннi iз застосуванням смптеспалювання.
Економiчна ефективнiсть запропоновано! технологи знищення розрахована як частка прибутку (П) на одини-цю витрат (З) з урахуванням вкладених iнвестицiй (1)
ЭЭКОН — З (1)
Результати розрахунку представлеш в табл. 3.
Таким чином, суто економiчна ефективнiсть вiд застосування технологи СПК складае 33 %, що значно вище, н1ж вщ ССЗ, ефект вiд поховання негативний.
Економiчна ефективнiсть частково вiдображае по-вний ефект, оскiльки представляе стутнь досягнення мети дiяльностi пiдприемства як економiчного суб'екта. В той же час важливим аспектом ще' дiяльностi е досягнення сощальнох та еколопчно1 мети: пщвищення якостi умов життя населення, зниження антропогенного наван-таження на природне середовище. Тому слщ врахувати внесок вiд наступних сощально-еколопчних результатiв впровадження технологи — збиток, який буде усунено, вщ деградаци Грунтiв i земель, видшених пiд мiсця на-
копичення i поховання вiдходiв, зниження забруднення навколишнього природного середовища.
Ефект вiд запобтання забрудненню земель склав 136,2 млн. грн. При збереженш технологи поховання цей ефект е негативним, оскшьки земл1, що в1дводяться п1д пол1гон, виводяться 1з використання та потребують до-даткових 1нвестиц1й для ix рекультиваци.
Висновки. 1снуюча в Укра'ш система поводження з твердими побутовими в1дходами мае ряд недол1к1в, таких як недостатньо ефективний мехашзм збору та знищення ТПВ, регулювання переважно методами державного управлшня, неможлив1сть пщвищення ефектив-ност1 утилiзацii в1дход1в внасл1док в1днесення д1яльност1 з ix утилiзацii до сфери послуг. Найбшьш поширена в Укра'ш теxнологiя поховання не вiдповiдае сучасним вимогам як з еколопчно'].', так i з економ!чно'].' точки зору. Ринок вторинно.' сировини недостатньо розвинутий. Тому запропонована система управлшня процесами збору i утилiзацii, яка вщповщае принципам iерарxii цiлей, системности еколопчно'' та економiчноi ефективностi. Вона включае комплекс пщприемств з ''х збору, транс-портування та переробки, як1 виробляють вторинну сировину, енергш та матерiали, що поступають на ринок ресурав виробництва, систему оптимальних марш-рут1в транспортування вщ джерел формування до пункт1в переробки, регулюючу систему перерозподiлу одержаних вторинних ресурав, модуль контролю ефективностi поточного стану системи у склад! органу державного регюнального управлшня. Використання галузевого пщходу до комплексно'' переробки ТПВ дозволить сут-тево активiзувати ринок вторинних ресуршв, пщвищи-ти економiчний ефект вщ утилiзацii ТПВ на 144 млн. грн. щор1чно за рахунок реалiзацii вщокремлено'' сировини та на 136,2 млн. грн. за рахунок скорочення земельних площ, що выводились тд пол1гони ТПВ.
Лггература
1. Corrente P. Waste-to-energy plants: Italian references, technological issues and improvements/ Pietro Corrente//6-th International Conference «Cooperation for Waste Issues», April, 8-9, 2009. — Kharkiv, Ukraine.
2. Державний комггет Укра'ни з питань житлово-ко-мунального господарства: Нацюнальна стратегiя поводження з твердими побутовими вщходами в Украшк Стра-тегiя та план дш. зв1т № 59219 в1д 3.12.2004.
3. Горлицкий Б. А. Ресурсо- и эколого-экономическая оптимизация системы: первичные природные ресурсы
— отходы производства и потребления — окружающая среда / Б. А. Горлицкий // Экология и промышленность.
— 2005. — № 2 (3) — С. 16-20.
4. Абрамова М. В. Анализ эффективности системы управления отходами / М. В.Абрамова, И. Х. Османов // Економша: проблеми теори та практики: 361рник науко-вих праць. — Дншропетровськ : ДНУ, 2010. — Вип. 264: В 9 т. — Т IV. — С. 989-995.
