CC BY
21
УДК 504+33.31:630(008) Магктр Г.М. Блищак;
доц. 1.П. Соловш, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. nbsis
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА СОЦ1АЛЬНИХ ФУНКЦ1Й Л1С1В У МЕЖАХ УРБАН1ЗОВАНИХ ТЕРИТОР1Й
Висвiтлено методичнi пiдходи до еколого-економiчноi оцiнки сощальних фун-кцiй мiських лiсiв. Подано результати соцiально-економiчного дослiдження щодо ставлення населення до лiсових насаджень на територп РЛП "Знесшня" у Micri Львовi.
Ключов1 слова: урбанiзована територiя, мiськi лiси, соцiальнi функцп, Q - методика.
Master's degree H.M. Blushchak; assoc. prof. I.P. Soloviy -
NUFWTof Ukraine, L'viv
Ecological and economic evaluation of social functions of forests within the urbanized territories
Methodological approaches to ecological economic evaluation of social functions of the urban forests have been presented in the study. The results of socio-economic research of population attitudes and perceptions of forest stands on the territory of Regional Landscape Park "Znesinnya" are presented.
Keywords: urbanized territory, urban forests, social functions, Q-methodology.
Вступ. Виршальним чинником, що вир1зняе нишшт умови юнування людини вщ тих, у яких жили ii попередники доби промисловоi революцп, е той, що Homo sapiens став мюьким видом [6]. Вперше за всю юторда понад половина i3 6,6 млрд людей, що населяють планету, живуть в межах урбаш-зованих територш. Таким чином, мюта та те, що вщбуваеться в них, вщгра-ватимуть центральну роль у визначенш нашого майбутнього. Взаемопов'яза-m процеси урбашзаци, iндустрiалiзацii та глобалiзацii змiнюють стиль життя, природокористування та нагромадження вiдxодiв безпрецедентним чином, впливаючи на процеси змши клiмату та створюючи загрозу бiосферi [3].
У цих умовах особливого значення набувають лiсовi екосистеми, од-нак бiльшiсть традицiйних принцишв ведення лiсового господарства в умовах мют iдентичного застосування знайти не можуть. У крашах Захщно1" Свропи впродовж останнiх десятилiть лiсiвники-практики розвинули особли-вi стратегii для управлшня мiськими лiсами в умовах зростаючих рiзноплано-вих вимог мюьких територiй i мiського населення, яю об'еднуе поняття "urban forestry". Ефективне управлшня люами в такш особливiй територiальнiй одиницi, як мюто, е викликом для мiського люового господарства, яке могло б бути у в певному сенЫ моделлю лiсового господарства в майбутньому [1].
Оскшьки рiзнi компоненти лiсу мають рiзне економiчне, екологiчне i сощальне значення, то планування i прогнозування ix використання необхiдно розглядати в розрiзi окремих груп суспiльства i з врахуванням прiоритетностi того чи шшого компоненту лiсiв. Це повною мiрою стосуеться i лiсопарковиx зон мют та примiськиx територiй. До таких об'еклв можемо вiднести i частину територii регiонального ландшафтного парку "Знесшня" у мiстi Львовi.
З метою щентифжувати суспiльне ставлення до ландшаф^в застосова-но кiлькiсний метод Q-аналiзу, поеднуючи екологiчнi, соцiально-економiчнi i
естетичш критерй, що дае змогу зробити оцiнити значення лiсових насаджень в штеграци естетично-екологiчних i соцiально-економiчних компонентiв.
Методика дослщження. Q-метод, запропонований у 1935 р. британ-ським фiзиком-психологом Вшьямом Стефенсоном, який намагався знайти шляхи виявлення суб'ективност^ яка присутня в будь-якш життевiй ситуаци, поеднуе в ^6i переваги як якiсних, так i кiлькiсних методiв дослiдження [2].
Q-метод дае змогу дослщнику щентифжувати, трактувати та розподь ляти за категорiями iндивiдуальнi уподобання i погляди, a також групувати виявлеш уподобання. Вiн е основою для системного вивчення суб'ективност i дае змогу дослщникам перевiрити суб,ективнi уподобання iндивiдуумiв у будь-якiй галузi знань. К^м того, вiн дае змогу визначити загальш риси в уподобаннях певних груп дослщжуваного об'екта (або процесу) та вщмшнос-тi мiж ними. Пiсля щентифшаци вони можуть стати корисними для подаль-шо! дiяльностi, тако! як подальшi дослщження або прийняття ршень. Це i за-безпечуе поеднання якiсних i кiлькiсних методiв дослiдження, що допомагае дослщникам iдентифiкувати iндивiдуумiв, якi подшяють однаковi погляди, або мають однаковi уподобання. Q-метод використовують для: щентифшаци важливих внутрiшнiх i зовнiшнiх вибiрок; визначення поглядiв та уподобань шдивщуума; забезпечення точнiшого розумiння напрямкiв управлшня перевагами iндивiдуумiв; щентифшаци критерйв, якi е важливими для груп шди-вiдуумiв; визначення сфер суперечностей, конфлш^в i консенсусiв; подолан-ня вщмшностей для кращого розумiння лопки поведiнки.
Кiлькiсний аспект Q-методу базуеться на його здатност пояснити, як i чому люди думають саме так, а не шакше. При цьому не враховуеться кшь-юсть людей, якi думають саме таким чином. Яюсний аспект залучае викорис-тання факторного аналiзу (зокрема, методу аналiзу компонентiв), як засобу групування iндивiдуумiв з однаковими поглядами. За допомогою Q - методу розкривають та щентифжують погляди респонденлв щодо напрямкiв досль джуваних питань. Q-метод охоплюе три етапи: 1) розроблення низки твер-джень (statements - англ.) для подальшого сортування; 2) упорядкування (ранжування) респондентами тверджень, вщповщно до власних уподобань;
А • • •• • •
Анал13 результапв опитування та тх штерпретацш.
Центральним моментом шд час використання Q-методу в сощально-економiчних дослщженнях е Q-сортування. Зазвичай, iндивiдууму надають перелж тверджень на певну тему, шсля чого вiн повинен !х проранжувати. Твердження е дискусiйними питаннями i саме той факт, що респондент вщ-бирае i ранжуе твердження на власний розсуд, дае змогу врахувати суб'ектив-шсть поглядiв респондента.
Q-метод, як i деяк iншi методи дослiдження, можна використати для спостереження за уподобаннями як окремого одного шдив^ума, так i групи iндивiдуумiв. Дослiджуючи уподобання окремого шдив^ума, його опиту-ють i збирають данi за рiзними критерiями. Потiм вiдповiдi групують на осно-вi подiбностi поглядiв та уподобань. Метою е визначення рiзноманiтностi думок iндивiдуумiв, якi призводять до бшьш глибокого розумiння поглядiв що-
2. Екологiя довкiлля
69
до дослщжувано1 проблеми. Пiсля детально: перевiрки отриманих результатiв виникае можливiсть побудови моделi подiбностi уподобань шдивiдуумiв.
На противагу цьому, мiжгруповi дослiдження зосереджуються на упо-добаннях груп людей, сформованих на основi результатiв дослiдження шдивь дуальних уподобань. Результат може бути однозначним, або багатоаспек-тним. Якщо дослiдження зосередженi лише на тому, як згрупувати рiзнi твердження, тодi варто використовувати традицiйний метод факторного аналiзу. Як альтернативний варiант, Q-метод може концентруватись на формуванш груп за схожiстю уподобань, що е засобом щентифшаци наявностi моделей однакових поглядiв на ту, чи шшу ситуацiю. Незалежно вiд того, отримано одноаспектний чи багатоаспектний результати, дослщження мае на мет побу-дову моделей суб'ективних уподобань шдивщуума чи груп iндивiдуумiв [7].
Аналiз та iнтерпретацiя результатiв. Ставлення населення до сощаль-них функцiй лiсiв у межах урбанiзованих територiй у дослщженш було про-аналiзовано за матерiалами iнтерв,ю. Запропонованi респондентами твердження мютили рiзнi аспекти, яю торкаються економiчних, екологiчних i со-цiальних змiн у соцiальних функщях насаджень. При опрацюваннi вiдповiдей на твердження, вони об'еднувалися у "скупчення" (вiд лат. "concursus", озна-чае "б^ разом"), що охоплювали весь спектр дискусшного обговорення i ко-ментарiв, обмежуючи таким чином специфiчнi проблеми дослiдження. Ана-лiз здшснено на основi 42 тверджень i 22 респондентських Q-сортiв. Вщповь дачi класифiкували кожну заяву за шкалою вщ 9 до 1, де "9" вказуе на повну згоду i "1" - на повну розбiжнiсть, 5 - вказуе нейтральне вщношення респондента. Шсля того, як вiдповiдачi класифiкували твердження нормального роз-подiлу згiдно з 1хшми перевагами, вихiднi данi було ощнено за допомогою множинно1 регреси i аналiзу чинника. Кожен Q-сорт, тобто формальна модель кожного респондента, була корельована з кожним шшим Q-сортом, а по^м цi кореляцшш зв'язки було проаналiзовано щодо кожного чинника. Чинники - це яюсш категори точок зору.
Данi здшсненого опитування зведено у таблицi та опрацьовано за допомогою програми PQMethod 2.11 [4]. Опрацювання результата опитування дало тдстави зробити таю висновки.
Зробивши кореляцiйний аналiз Q-сортiв ми побачили, що помiтний зв'язок е мiж респондентами 9 i 8 (рис. 1), 8 i 2, 18 i 17. Це означае, що 1'хш коефщенти кореляци перебувають у межах 0,55<r<0,75, де r - коефiцiент ко-реляцп, а також, що зв'язок е прямий, бо r >0. Кореляцшний аналiз показав також вiдповiдачiв, яю мають однаковi чи схожi точки зору. За цими показ-никами видшено групи респондентiв за преференщями, а також за iндивiду-альними поясненнями вiдповiдачiв.
Виявлено, що на вщповщ респондентiв впливають чотири чинники (складники), а саме: чинник 1 - позитивний, 4 - негативний, 2 i 3 - нейтрально Позитивш чинники (1) мають прямий зв'язок з респондентами (чим пози-тившшим е чинник, тим вищим е його положення у рангуванш (9)), негативш (4) чинники мають обернений зв'язок з вщповщачами, бо, осюльки чинник е негативним, то йому i надають менший ранг (1). Чинники 3 i 2 мають як пря-
мий, так i обернений зв'язок з респондентами, тобто займають середину комь рок анкети (рис. 2).
ю
9
г А
д к А/А /\ 1 \
Ы^ А / 1 АЛ /\ А 'и
Л ' V \ Г \ V 1 1 ГУ \ А И /у >\
/ / V * 1 О
/ А / V, г
1 1 1 \/
1
1 3 5 7 9 11 13 15 17 19 21 23 25 27 Твердження 29 31 33 35 37 39 41 43
■ Респондент № 8
■ Респондент № 9
Рис. 1. Пор1вняння кореляцшного зв 'язку м1ж твердженнями респондент1в щодо
сощальних функцш льсьв
\ респондентов
Рис. 2. Графьк залежност1 коефщьента кореляци чинника вьдреспондент1в
Результати ан^зу засвщчили високий рiвень суспшьно! тдтримки сощальних функцш мюьких лiсiв шляхом садшня дерев i розширення "рщ-них" лiсистих мiсцевостей, що розглядаються як пропозищя широкого кола вигiд для людей, економжи i довкiлля.
Ми видшили чотири групи ставлення до питання, тобто, "як ви стави-теся до дерев у мют i мiських насаджень, щоб покращити 1хнш стан та вико-нання ними сощальних функцш" (табл. 1). Ус групи громадсько! думки ви-рiзняе сильний акцент на необхщност регенераци лiсистих мiсцевостей, з такою рiзницею, що вiдповiдачi, що належать до груп 3 ("Екологи"), розташо-вують за прiоритетами твердження "вирубувати насадження так, щоб не вик-ликати дисгармонп у довкшл^' вище над "звичним вирубуванням дерев", тодi як iншi групи не роблять акценту на вщмшност цих пiдходiв.
У табл. 1 номер у дужках показуе кiлькiсть респонденлв (усiх 22), що унiкально пов'язаш з кожним iз чинникiв, тобто тих, для кого цей чинник е ютотним. Частина респондентiв вважае, що створення нових робочих мюць у мютах, тобто розширення можливостей працевлаштування, мае певне вщно-шення до перспектив розширення лiсистих мюцевостей через розвиток ту-
ризму i вiдновлення здоров'я мiщан. Цi групи респондентiв розглядають сощ-альне страхування i продукцiю лiсiв, як ютотт напрями покращення добро-буту суспшьства. Вони пiдтримують iдею розширення люистих мiсцевостей, вважаючи, що соцiальнi аспекти люокористування розвивають пiзнання лю-дини, i водночас, вiдкидають суворе твердження про суворо регламентоване збереження природи. Рiзниця мiж "прагматиками" (група 1) i "реалiстами" (група 4) полягае в тому, що "прагматики" мислять бшьш рацiонально, нiж "реалiсти". Вони зорiентованi на розширення суспiльного багатства i збшь-шення прибутку пращвниюв сфери лiсокористування.
Табл. 1. Групи респондентiв за Ххшми преференцями
Група 1 "Прагматики"(7) Зосереджують увагу на розширент сустльиого багатства 1 збшьшент прибутав пращвиишв сфери лшокористування. Група 2 "В1зуал1сти"(7) Основне значения для них мають естетичт 1 культурт лаидшафти; людина мае право иа-солодитися !х красою. Потреба полiпшеиия в1зуально1 якостi лаидшафт!в иадзви-чайио актуальна. Група 3 "Екологи"(5) Цiкавляться виутрiшиьою цштстю природи i орiеитоваиi насамперед на екологiчиi проблеми. Група 4 "Реалшти"(3) Орiеитуються иа ба-лаисуваиия сощаль-ио-екоиомiчиих зав-даиь сфери лшоко-ристуваиия з приро-доохоронними зав-даннями, ставлячи акцент иа збережеиш бiорiзиомаиiття.
У контрастi до цього, "реалюти" орiентуються на збалансування соць ально-економiчних завдань розвитку люокористування з природоохоронними завданнями, акцентуючи увагу на збереженш бiорiзноманiття. 1ншу важливу причину суспшьно! пiдтримки ще! розширення люистих мiсцевостей, виявле-ну в ходi цього дослiдження, полягае в тому, що респонденти вщнесеш до групи "в1зуал1сти", визнають потребу в покращенш мiських ландшафтiв шляхом багатофункцюнального розвитку лiсокористування. Умовно цю групу можна подшити на дв1 - "щеалютичш вiзуалiсти" та "утилггарш вiзуалiсти", рiзниця мiж якими полягае в тому, що "щеалютичний вiзуалiст" стурбований виключно естетичними цiнностями ландшафта i вважае невiд,емним люд-ським правом можливють насолодити-ся 1х красою, а "утилiтарний вiзуалiст" бiльше зацiкавлений в сощально-еко-номiчних аспектах, наприклад залу-ченнi туристiв до мюьких лiсiв.
До основних аспекта, що отри-мали суспiльну шдтримку, належать: розширення лiсистих мiсцевостей (рис. 3), досягнення еколопчних i сощ-ально-економiчних цiлей, тобто, щоб збшьшення площi природних лан-
Рис. 3. Сусптьна ощнка основних аспектiв розширення л^истих мкцевостей у м^тах, iдентифiкованих Q-аналiзом
дшаф™ i збшьшення можливостi отримати вигоду з лiсiв; iнтеграцiя лiсистих мiсцевостей у ландшафти i збереження "рщних" люистих мiсцевостей; розви-ток лiсокористування з метою створення нових робочих мюць, забезпечення можливостей соцiально-економiчного розвитку для мюьких жителiв; виса-дження дерев, щоб полшшити естетичнi характеристики ландшаф^в за раху-нок штеграци люистих мiсцевостей з iншими формами землекористування.
З рис. 3 видно, як респондентами проранжовано основш твердження, щодо розширення люистих мiсцевостей у мютах. Наприклад, респондент № 9 твердженню 1 надав найвищий ранг, а твердженню 2 - найменший. Тобто, вш вважае, що лiси е невщ'емною частиною суспiльства, але водночас вщ-мовляеться зберiгати ix.
Дослщження не виявило вiдмiнностi мiж суб'ективним сприйняттям жiнок i чоловiкiв, але виявлено вщмшносл мiж вiдповiдями респонденлв рiз-них професiй. Наприклад, пращвники державного сектора бiльшою мiрою спрямоваш на збереження природи, ii покращення, а приватного - на збшьшення прибутюв.
Висновки. В Укра!ш особливо1 увагу заслуговують проблеми щодо тдвищення соцiальноi ландшафтотвiрноi ролi зелених насаджень мют, як об,ектiв рекреаци та чинника позитивного екологiчного впливу на структурш елементи урбанiзованого ландшафту, що повинно знайти вщображення у мюькш лiсовiй полiтицi та стратепях планування сталого землекористування. Пiд час 1хнього формування необxiдно брати до уваги уподобання населення та стратепчш прюритети сталого розвитку.
Виявлення вщмшностей у ставленнi населення мiст до рiзниx аспектiв розвитку соцiальниx функцш мюьких лiсiв дае змогу виявити людськ прь оритети i чинники, як впливають на збереження i використання люонаса-джень урбанiзованиx територш.
Л1тература
1. Солов1й 1.П. Люова пол1тика щодо використання i охорони люових насаджень урба-тзованих територш // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.5. - С. 243-246.
2. Nijnik M., Mather A. Analyzing public preferences concerning woodland development in rural landscapes in Scotland. - Landscape and urban planning, 2008. [Електрон. ресурс]. - Доступ-ний з: http://www.elsevier.com/locate/landurbplan.
3. O'Brien K. and Leichenko R. 2003. Double exposure: assessing the impact of climate change within the context of economic globalization', Global Environmental Change, Vol. 10, No. 3, pp. 221-232.
4. PQMethod Manual. Distributed with the PQMethod package. [Електрон. ресурс]. - Дос-тупний з: http://www.rz.unibw-muenchen.de/~p41bsmk/qmethod/pqmanual.htm.
5. Sánchez-Rodríguez R., Seto, K., Simon D., Solecki, W., Kraas F. and Laumann, G. 2005. Science Plan: Urbanization and Global Environmental Change, Bonn: International Human Dimensions Programme on Global Environmental Change, P. 60. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.ihdp.org, www.ugec.org.
6. Simon D. 2007. Urbanisation and global environmental change: new intergenerational challenges, Int. J. Green Economics, Vol. 1, Nos. 3/4, pp.299-306.
7. Van Exel NJA, G de Graaf. Q - methodology: A sneak preview. 2005. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http ://www.j obvanexel. nl._
