Соціо-економічні методи виявлення уподобань населення щодо якості довкілля Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Науковий тсмик, 2004, вип. 14.7

"директ-костшг" i додае йому трохи шший вiдтiнок, коли прямi змiннi витра-ти плануються по видах продукцй, iншi - по центрах витрат. Також плану-ються цiни i кiлькiсть продукцй, що випускаеться.

Таким чином, використання даного методу облшу витрат дасть змогу не тшьки оцiнити рiвень витрат, а отже, можливють впливу на ситуацiю, але i виявити причинно-наслiдковi зв'язки виникнення цих витрат. Необхщно заз-начити, що окремо узят системи облшу витрат на практицi не зустрiчаються в чистому видi, i жодна з них не мае ютотних переваг. Пщприемства вибира-ють ту чи шшу систему облiку витрат залежно вiд багатьох факторiв, моде-люють 1х вiдповiдно зi своши особливостями i використовують змiшанi варь анти побудови облiку витрат.

Лггература

1. Манн Р., Майер Э. Контроллинг для начинающих: Пер. с нем. - М. Финансы и статистика, 1992. - 208 с.

2. Сухарева Л. А., Петренко С.Н. Контроллинг - основа управления бизнесом. - К.: Эльга, Ника-Центр, 2002. - 208 с_

УДК 330.131.7:504.064 Магктрант А.В. Белякова;

доц. Л.Д. Загвойська, канд. екон. наук - УкрДЛТУ

СОЦ1О-ЕКОНОМ1ЧН1 МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ УПОДОБАНЬ НАСЕЛЕНИЯ ЩОДО ЯКОСТ1 ДОВК1ЛЛЯ

Розглянуто використання Q-методу для виявлення та аналiзу уподобань окре-мих iндивiдуумiв та ïx груп щодо змiни якосп довкiлля. Розглянутi основнi положен-ня методу, а також переваги його використання у рiзниx напрямках дослщжень.

Ключов1 слова: Q-метод, уподобання, шдивщуум, групи iндивiдуумiв, групу-вання, менеджмент люових ресурсiв.

MasterA.V. Belyakova; doc. L.D. Zahvoyska- USUFWT

Socio-economic methods of revealing individuals' perceptions regarding the environment

Usage of Q-methodology for revealing and analyzing individuals' perceptions in different researches has been considered. Q-methodology, its advantages and application in different fields of study have been highlighted.

Keywords: Q-methodology, perceptions, individual, groups of individuals, grouping, management of forestry enterprises.

Враховуючи умови переxiдноï економжи, надзвичайно важливо у про-цес прийняття ршень враховувати вартост довкшля, оскшьки ринковi щни, якi використовують у цьому процеЫ, не дають шформацй про цiннiсть та об-межешсть природних ресурсiв. Для прийняття обгрунтованих управлiнськиx рiшень важливо визначити уподобання рiзниx зацiкавлениx груп. Часом зви-чайноï iнформацiï про вiдсоток тих, хто вважае, що певний об'ект природи необxiдно зберегти, е недостатньо для прийняття ршень. У таких випадках виникае потреба простежити хщ думок iндивiдуумiв, що не е простим зав-данням для дослщниюв.

4. Екомомжа, планування i управлшня в лiсовиробничому комплексi

151

В украшськш науковiй лiтературi поки що небагато праць, присвячених вирiшенню таких завдань, i недостатньо напрацьованими е методи визначення загально! економiчноl вартостi природних ресурсiв i довкiлля загалом.

Традицшно, у дослiдженнях уподобань респондентiв щодо якостi дов-кiлля використовують методи регресшного аналiзу, якi дають змогу провести досить ретельний анашз зв'язюв та залежностей, виявити корелюючi чинники та ощнити параметри математичних моделей. Щ методи досить широко по-ширенi та ефективнi. Однак вони залишають поза увагою особливостi пове-дiнки iндивiдуумiв та суб,ективнiсть !хшх вiдповiдей на поставленi запитан-ня. На противагу цьому, Q-метод, запропонований у 1935 р. британським фь зиком-психологом Вшьямом Стефенсоном [7], поеднуе у собi сильнi сторони як яюсних, так i кiлькiсних методiв дослiдження.

Вiдмiннiсть мiж регресiйним аналiзом та Q-методом полягае у тому, що при використанш регресiйного аналiзу робиться вибiрка з п iндивiдуумiв, кiлькiсть яких визначаеться шляхом аналiзу дослiджуваних змiнних i тдра-хунку заповнених анкет або пройдених теслв, а при використанш Q-методу процес аналiзу проходить дещо iнакше. Q-метод мае справу iз вибiркою з п рiзноманiтних тестiв, кожний з яких ранжуеться самими iндивiдуумами, зав-дяки чому досягаеться суб,ективнiсть цього методу.

Q-метод використовують здебiльшого американськ вченi в таких га-лузях науки, як психолопя, комушкаци, маркетинг та пол^ика, а також у сферi охорони здоров'я [4] та у люовому господарствi [5]. Ратше британськи-ми вченими використовувались тшьки методи регресiйного аналiзу. Тод не врахо-вувалось iснування Q-паралелей iз квантовою теорiею та й залучення до науки суб,ективностi. Останнi науковi дослiдження дали змогу сощологам та новому по-колiнню британських науковцiв повернутись до Q-методу, за допомогою якого можна краще зрозумгги особливост людсько! поведшки [3].

До основних положень Q-методу належать суб'ективна комушкабель-нiсть та операцшшсть. Отже, першим i найважливiшим положенням е аксiома суб,ективностi та й центральне мiсце в людському житп. Суб,ективнiсть е пов-сюди, починаючи вiд фiлософських роздумiв i дипломатичних переговорiв, аж до розмов на вулищ у групi молодих людей i особистих уподобань щодо якос-тi довкiлля. Тому метою Q-методу е надання можливостi дослiднику визначи-ти уподобання окремих iндивiдуумiв або !х груп, перевагу одних цiлей над iн-шими i залишити !х сталими для подальшого дослщження та порiвняння.

Наука мае справу iз певними операцiями (дiями), пов'язаними iз кон-флiктуючими оцiнками. У Q-методi особистiснi iнтереси та суб'ективш погляди змiнюються у процеЫ проведення дослiдження. У процесi Q-сортуван-ня, людина оперуе твердженнями, яю можна порiвняти шляхом !хнього ек-спериментального ранжування. Це суб'ективна операщя, а фактори, якi вини-кають, е категорiями оперативно! суб'ективностi [3].

Q-метод - це такий метод дослщження, який дае змогу дослщнику iдентифiкувати, трактувати та розподiляти за категорiями iндивiдуальнi уподобання та погляди, а також формувати групи на основi виявлених уподобань. Цей метод дае змогу дослщникам перевiрити суб'ективнi уподобання iн-

152

Збiрник науково-технiчних праць

Науковий тсиик, 2004, вип. 14.7

дивiдуумiв у будь-якiй галузi знань. К^м того, вiн уможливлюе визначення за-гальних рис в уподобаннях груп та вщмшност мiж уподобаннями цих груп.

Справжня корисшсть Q-методу полягае у розкритл точок зору або уподобань певних груп щодо дослщжуваного об'екта або процесу. Шсля щентифшаци вони можуть стати корисними для подальшо! дiяльностi, тако!, як подальшi дослiдження або прийняття рiшень. Це i е поеднання якiсних i кiлькiсних методiв дослiдження, що дае змогу дослщникам iдентифiкувати iндивiдуумiв, як подiляють однаковi погляди, або мають однаковi уподобання [2]. Q-метод часто використовують для:

• щентифгкаци важливих внутрштх 1 зовтштх виб1рок;

• визначення погляд1в та уподобань шдив1дуума;

• забезпечення точтшого розумшня напрямюв управлшня перевагами;

• щентифгкаци критерив, як е важливими для груп 1ндив1дуум1в;

• визначення сфер суперечностей, конфл1кив 1 консенсушв;

• подолання вщм1нностей для кращого розум1ння лопки поведшки.

Кiлькiсний аспект Q-методу базуеться на його здатностi пояснити, як i

чому люди думають саме так, а не шакше. При цьому не враховуеться кшь-кiсть людей, якi думають саме таким чином. Яюсний аспект залучае викорис-тання факторного аналiзу (зокрема, методу аналiзу компонентiв) як засобу групування iндивiдуумiв з однаковими поглядами [6].

Q-метод, як i деякi iншi методи дослiдження, може бути використаний для спостереження за уподобаннями як одного шдивщуума, так i групи шди-вiдуумiв. Дослщжуючи уподобання окремого iндивiдуума, його опитують i збирають данi за рiзними критерiями. Потiм вiдповiдi iндивiдуума групують на основi подiбностi поглядiв та уподобань. Метою цього е визначення рiзно-маштност думок iндивiдуумiв, як призводять до бiльш важливого тематич-ного розумiння результатiв. Зазвичай, шдив^ума просять визначити сво! уподобання у перелшу рiзноманiтних конструкцiй або тверджень. Шсля детально! перевiрки отриманих результатiв виникае можливiсть побудови мо-делi подiбностi уподобань iндивiдуумiв.

На противагу цьому, мiжгруповi дослiдження зосереджуються на уподобаннях груп людей, сформованих на основi одного результату або декшькох ре-зультатiв. Результат може бути единим або багатоаспектним. Якщо дослiдження зосередженi тальки на тому, як згрупувати рiзнi особливосп, тодi варто викорис-товувати традицшний метод факторного аналiзу. У ролi альтернативи, Q метод концентруеться на формуванш груп за схож1стю уподобань, що е засобом щенти-фшаци наявност^ моделей однакових поглядев на ту чи шшу ситуацiю. Незалеж-но вiд того, чи це единий одно- чи багатоаспектний результат, все одно дослщ-ження завжди проводять у рамках визначення моделей суб'ективних уподобань iндивiдуума чи груп iндивiдуумiв [1].

У результатi проведених М. Нижник дослщжень уподобань менедже-рiв лiсового господарства Укра!ни [5], були виявлеш двi основнi групи шди-вiдуумiв iз протилежними поглядами на проведення ринкових реформ у люо-вому секторь До першо! групи належать тi, якi вiрять, що тiльки радикальнi iнституцiйнi перетворення у ринковш економiцi призведуть до позитивних

4. Ек'ономпка, планування i управлiння в лiсовиробничому комплексi

153

зрушень у розвитку люового сектора. На думку цих респонденпв, ринок -важливий атрибут сталого розвитку лiсового господарства. Щодо друго! гру-пи менеджерiв лiсових тдприемств, то вони е прибiчниками командно-адмь шстративно! системи економiки. Вони звинувачують радикалiв у виникненш всiх проблем у лiсовому господарствi i схиляються до iснування централiзо-вано! економiки. 1хня позицiя тдтверджуеться тим, що пiк виникнення еко-логiчних проблем припадае на перюд ринкових трансформацп.

Крiм цих двох основних груп, нами були виявлеш ще двi менш чи-сельш групи респондентiв. Респонденти одте! групи тдтримують ринкову реформу, але не вважають, що сталiсть лiсового господарства е важливим чинником подальшого розвитку. Серед причин юнування всiх еколопчних проблем вони називають недосконалу правову систему, податкову полггику, корупцiю, висок процентнi ставки, труднощi в швестуванш, великi витрати енерги, палива та сировини та iншi риси перехщно! економiки. А iнша група менеджерiв пiдтримуе командно-адмiнiстративну економiку i теж не мае четкого уявлення про вагомють сталостi у люовому господарствi.

Таким чином, застосування Q-аналiзу до вивчення поглядiв менедже-рiв лiсових пiдприемств дають змогу визначити вщмшносл в !хньому став-ленш до ринкових перетворень i проблем сталого розвитку люового господарства Укра!ни. Рiзноманiтнiсть у поглядах пояснюеться, зокрема, рiзницею у вiцi та рiвнi життя респондентiв. До шших не менш важливих чинникiв, як впливають на вiдповiдi iндивiдуумiв, належать таю, як досвщ роботи респондента, його посада тощо. Крiм того, застосування саме Q-методу допомогло провести поряд iз кiлькiсним яюсний аналiз i визначити, чому саме т або ш-шi групи iндивiдуумiв дотримуються сво!х поглядiв.

Лггература

1. Brown, S. R. A Primer on Q Methodology. Operant Subjectivity. 1993. - 91-138 р.

2. Brown M. Illuminating Patterns of Perception: An Overview of Q Methodology, 2004. -33 p. www.sei.cmu.edu

3. Brown, S.R. The History and Principles of Q Methodology in Psychology and the Social Sciences, 1997. - http://facstaff.uww.edu

4. Brown, S.R. Q methodology and qualitative research. Qualitative Health Research. 1996. - р. 561-567. - http://www.rz.unibw-muenchen.de

5. To Sustainability in Forestry: The Ukraine's Case/ M. Nijnik, PhD-thesis. Wageningen: Wageningen University, 2002. - P. 166.

6. Valenta, A. L., Wigger, U. Q-Methodology: Definition and Application in Health Care Informatics// Journal of the American Medical Informatics Association. - 4, 6-1997, P. 501-510 р. -http://www.j -amia. org

7. http://www.ddresearch.ro/M4-4.htm_

УДК336.221 Доц. М.Т. Бець, канд. екон. наук;

асист. О.В. Безпалова - УкрДЛТУ

ЕКОЛОПЧНЕ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАШ1 ТА ЙОГО ПЕРСПЕКТИВЫ

Розглянуто склад тдсистеми еколопчного оподаткування в Укрш'ш, оцшено стутнь охоплення державним контролем охорони довкшля податковими шструмен-

154

Збiрник науково-техшчних праць