CC BY
22
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Л1тература
Кучерявий В.П. Фггомелюращя. - Львiв: Свгг, 2003. - 530 с.
Раймерс Н.Ф. Экология (теория, законы, правила, принципы и гипотезы). - М., 1994. - 367 с.
УДК 712.253 Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук; тж. Т.М. Левусь -
УкрДЛТУ, м. Львiв
ЕКОЛОГО-БЮЛОГ1ЧШ ПРОБЛЕМИ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ
СКЕЛЬНИХ Г1РОК
Подано основш еколого-бюлопчш аспекти створення альтнарпв з врахуван-ням особливостей рельефу, грунтового покриву, забезпечення поживними речовина-ми та використання рiзних деревно-чагарникових та трав'янистих рослин.
Prof. Dr. V.P. Kucheryavyj; T.M. Levus' - Lviv Ecological and biological problems of planting grounds of arboreal-shrub
The basic ecological and biological aspects of creation of Alpine bump taking into account the features of relief, soil cover and using of fertilizers, different arboreal-shrub and grassy plants have been presented.
Перша альпшська прка з'явилася у кшщ XVIII ст. в Англп. Роком по-яви першого альшнарш можна було б вважати 1772 рш (Хессайон, 2000), коли в оранжере! Ф1з1к Гарден у Челс для колекцп рослин, завезених 1з Швейцарсь-ких Альп, були використаш юландський гравш i базальтова лава. Шзшше, у 1867 р., було побудовано альшнарш в садах К'ю тд Лондоном, а у 1871 р. - у Единбурзь Впродовж ХХ ст. альпшсью прки, або просто скельш гiрки (рока-рп) стали невщ'емним елементом садово-паркового будiвництва. В зв'язку з цим актуальною постае питання диференцiацil цих скельних влаштувань за еколого-бюлопчними аспектами !х створення та функцюнування.
Досвiд створення скельних прок дае можливють згрупувати !х за ос-новними особливостями.
За характером рельефу видшяемо рокарil на рiвниннiй дiлянцi та на схилах з позитивними та негативними вщм^ками. Створення скельних прок на рiвниннiй мюцевос^ вимагае проведення велико! кiлькостi земляних ро-бiт, оскiльки пов'язаних iз створенням штучного рельефу мистецтвом геопластики (насипання грунту). Однак не виключаеться можливють створення скельно! прки i на рiвному мiсцi, на фош зеленого газону, на якому переваж-но розташовують два-три великих камеш з участю декiлькох характерних де-ревно-чагарникових, а також високих трав'янистих рослин (наприклад, Ere-murus, Cortaderia, Verbascum i т.п.).
За властивостями скельного матерiалу. Найбiльш важливим будiвель-ним матерiалом при будiвництвi альпiнарiю е камiнь. При створенш скельних гiрок найчастiше використовують такi породи: магматичнi, передусiм ба-зальти i гранiти, осадовi (шщаники, вапняки) та метаморфiчнi породи, серед яких найважлившими представниками е кристалiчнi сланцi (гнейси та квар-цити). 1х можна об'еднати за твердютю на двi групи: твердi i м'якi. До твер-
66
Проблеми урбоекологп та фiтомелiорацi■i
Науковий ¡¡¡сник, 2003, вип. 13.5
дих порiд вiдносять: базальт, rpaHiT, кристашчний сланець (гнейс); до м'яких - тщаники, ракушняки, TpaBep3ÍT, вапняковий туф, доломгт. rpaHiT та дiорит повшьно стapiють, а тaкi породи як туф та пемза мають пористу структуру, що е сприятливим для росту рослин; вапняк легко вив^рюеться i зглад-жуеться; пiщaник мае багато вщтшюв, повiльно вивiтpюеться, збер^аючи гостpi кути. Слiд враховувати i те, що, для прикладу, туф (або травертин) створюе у Грунт лужну реакцш, при якш добре ростуть i розвиваються рос-лини роду Saxífraga та Edraianthus - одш з нaйгapнiших мaльпiйцiвм; шщаник здатний давати як лужну, так i кислу реакцш Грунту (це залежить вщ вмiсту в ньому поживних речовин), а тому не слщ дивуватися, коли деяк рослин не зможуть рости на дшянках, прилеглих до камшня. Важливу функцш на скельних гipкaх виконуе також щебшь - вапняковий чи граштний, який необ-хiдний для влаштування дренажу, мульчування деяких рослин, щоб зaпобiгти !хньому перезволоженню чи пересушенню, а також для влаштування скельних розсишв. Остaннiм часом досить поширеним е зaмiнa фону альшнарш iз газонного на щебеневий, який влаштовуеться iз дpiбненьких кaмiнчикiв светлого кольору i створюе непогану основу для прки.
За особливостями Грунтового субстрату. Бшьшють рослин, рекомен-дованих для скельних гipок, невибaгливi до Грунту, причому надлишок орга-нiки може викликати нaдмipний рют вегетативних пaгонiв, що приведе до втрати декоpaтивностi. Однак на практищ ми завжди маемо справу iз субстратом якогось певного виду (кислий, лужний, суглинистий, тщаний, багатий на гумус, бщний тощо), добираючи при цьому рослини, яким шдхо-дять таю умови.
За мехашчним складом прийнято клaсифiкувaти Грунти на так групи [3]:
• тщат, на яких добре почуваються так рослини як тисячолистник (Achillea tomentosa), тдмаренник (Asperula gussoníí), рокитник (Cytísus decumbens), ершус (Erinus alpínus), чeбpець (Thymus serpyllum) та шшц
• найбшьш типов1 (супщат чи суглинист!) Грунти, придатт для зростання таких вид1в як котяч1 лапки (Antennaría díoíca), гусимець (Arabís alpína), арме-р1я (Armería elongata), кизильник (Cotoneaster íntegerrímus), гвоздика (Dí-anthus alpínus), дицентра (Dícentra cuccularía), ерша (Eríca carnea), герань (Ge-raníum cínereum), ф1алка (Víola odorata) та багатьох шших;
• важк1 суглинки (або глини), придатт для зростання невелико! шлькост ви-д1в, серед яких ряст (Corydalís íntermedía), фунюя (Hosta ventrícosa), aквiлегiя (Aquílegía vulgarís), астильба (Astílbe chínensís), ломикамшь (Saxífraga carpa-tíca) та шшг
Реaкцiя Грунтового розчину визначае кислотшсть чи лужшсть субстрату. Вiд величини рН залежить асортимент рослин скельних прок, ос-кшьки не всi рослини можуть зростати на сильно кислих чи, навпаки, сильно лужних Грунтах. Наприклад, рододендрон вимагае велико! кшькосп торфу i грубо! сосново! шдстилки, рослини роду Gentíana - трохи шску та подpiбне-ного торфу. Нейтpaлiзaцiю кислих Гpунтiв проводять способом вапнування, а лужних - внесенням в Грунт гшсу.
Вмют гумусу в Грунт визначае багатство чи, навпаки, бщшсть субстрату. Однак бшьшють рослин, як становлять асортимент aльпiйських
1. Теоретичш засади урбоекологи та ф^омелюрацп
67
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
гiрок, мало вибaгливi до родючостi грунту, при чому зовшм не вимагаючи до-даткового внесення добрив в грунт. Винятком можуть бути таю види як анемона (Anemone nemorosa), цикламен (Cyclamen europaeum), iрис (Iris pumila) та ряд шших, яю тдживлюють сухим коров'яком чи його розчином, але штучш добрива слщ застосовувати надзвичайно рiдко i досить обережно. Ними можна шдживлювати цибульковi та кореневищнi рослини, щоб зaкрiпити ïx пiдземнi органи, здатш до цвiтiння.
Важливе значення при створенш скельних гiрок мae експозищя схилу. Вiдомо, що нaйбiльш прийнятною ввaжaeться сxiднa та пiвденно-сxiднa експозищя. В таких умовах можна створити умови, найбшьш влaстивi умовам зростання бшьшосл гiрськиx рослин. Саме тому на цих схилах слщ висаджувати рослини, найбшьш вимогливi до св^ла i температури повггря. Пiвденнa експо-зицiя може бути прийнятною для обмеженого числа рослин, яю добре перено-сять пряме сонячне промшня. Найменш придaтнi для альшнарш схили швшч-но!" експозици, для яких необxiдний ретельний пiдбiр характерних рослин.
Важливою характеристикою альшнарш e використання рiзномaнiт-них за типом житгевих форм рослин (в першу чергу дерев, чагарниюв та трав'янистих). Деревно-чaгaрниковi рослини можна використовувати у скел-них гiркax великих розмiрiв, якi за масштабом сшввщносяться iз розмiрaми територи та величиною камшня. Одним з найбшьш розповсюджених дерев-них видiв для альшнарпв e Pinus mugo (сосна прська), особливо ïï пiдвид ssp. pumilio. Варто також зауважити ялину Picea glauca 'Echiniformis', максимальною висотою 30 см та трохи вишу Abies hudsonica 'Nana'. Серед чагарнико-вих видiв найбшьш розповсюдженими e хвойш Thuja, Chamaecyparis, Tsuga, а також листяш - Cotoneaster microphyllus, C. horizontalis, Salix reticulata, Berberís thunbergii 'Atropurpurea Nana', Spiraea japonica та ряд шших [1].
Однак незамшними рослинами для скельних прок e все ж таки грун-топокривш бaгaторiчники, велика юльюсть яких культивуeться в умовах Ук-раши i ввaжaeться невибагливими до еколопчних умов (Левусь, 2001; Моги-ляк, Скiбiцькa, 2001; Новицька, 2001).
Слщ брати до уваги потребу рiзниx рослин в площi, яку вони займуть в процеЫ росту. Наприклад, крупнi грунтопокривнi (Aubrieta, Cerastium) ви-магають нещiльноï посадки (вщ 3 до 5 рослин на 1 м ). Дещо дрiбнiшi (Armeria, Primula) розташовують густше - вiд S до 12 шт. на 1 м . Kaрликовi стлан-кi i розетковi рослини рекомендують висаджувати в кшькост бiльше 20 рос-лин на 1 м (таю види як каменеломки (Saxífraga) або крупки (Draba)).
Мистецтво створення скельних прок поки що починae розвиватися i ним зaймaeться невелика юльюсть спещалютв. Тому вивчення уЫх фaкторiв життeдiяльностi рослин в умовах aльпiнaрiïв e важливою потребою для по-дальшого розквiту цieï гaлузi лaндшaфтноï арх^ектури.
6S
Проблеми урбоекологй' та ф^омелюраци
