Ліани заходу України Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

2. Л1СОВ1 КУЛЬТУРИ ТА Ф1ТОМЕЛ1ОРАЦ1Я

УДК581.526.43:630*8:712.4 Проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук;

асист. Н.€. Горбенко, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ

Л1АНИ ЗАХОДУ УКРА1НИ

Розглянут лiани Заходу Украши. Видiлено деякi особливосп використання ль ан в зеленому господарста. Плодовi лiани вiдзначено як перспективну групу лiан, що е бiльш корисна.

Ключов1 слова: лiани, зелене господарство, плодовi лiани.

Prof. V.P. Ryabchuk; assist. N.Ye. Gorbenko - USUFWT Vines of The Western Ukraine

In the given article vines of the Western Ukraine are considered. Some peculiarities of vine's using in a greenery planting are distinguished. Fruit vines are noted as a perspective group of vines which is more useful for us.

Keywords: vines, greenery planting, fruit vines.

Л1ани, як вщомо, - це лазяч1 i витк рослини. Це група трав'янистих та дерев'янистих рослин, стебла яких шдшмаються вгору, чшляючись за rnmi рослини або штучш опори за допомогою додаткових корешв (плющ), вусиюв (виноград, горох), гачечюв (шдмаренник) тощо [1].

Лiани класифжують за рiзними ознаками: трав'янист та дерев'янисп, аборигеннi та штродуковаш, вiчнозеленi та листопаднi, а також за швидюстю росту, свiтлолюбнiстю, зимостшюстю, особливостями декоративностi (листя, квiти, плоди), корисшстю (лiкарськi властивостi, харчовi, техтчт речовини), i, як i кожну шшу рослину, за основними морфометричними показниками [4, 5, 11, 13, 14, 23, 24].

На нашу думку, особливо щкавою е група дерев'янистих лiан. 1х дос-лщжували украшсью та закордоннi вченi [3, 7, 16, 19, 23-25]. Лiани, що при-родньо зростають на Заходi Укра1ни, е нечисленнi: плющ звичайний (Hedera helix L.), ломишс виноградолистий (Clematis vitalba L.), л. альпшський (Clematis alpina Mill. (Atragene alpina L.)), клокичка периста (Staphylea pinnata L.).

Дослiджуючи особливосп зростання лiан на Заходi Украши у люах необхiдно вiдзначити типи люу, де найчастiше вони трапляються або ж лока-лiтети, що потребують охорони i занесенi до Зелено! книги Украши.

Плющ звичайний (Hedera helix L.). Вид, приурочений в основному до низин i нижшх пояЫв гiр. Так, в Карпатах вш пiднiмаеться до 1000 м н.р.м. Його вщносять до мегатрофiв-мезофiтiв; плющ звичайний - вид, характерний для тишв лiсорослинних умов D1-4 (сухий, свiжий, вологий груд), а для захщ-них областей Украши - C2-3 (свiжий, вологий субiр).

Плющ звичайний у свiжому сугрудi (C2) виростае у свiжiй прикар-патськiй буковiй судiбровi (C2 - бкД). Цей тип люорослинних умов пошире-

ний у передир'! Карпат та Придшстров'!, переважно на схщних та захiдних експозищях.

Плющ - один з небагатьох характерних для грудiв видiв. Загалом його приурочують до букових лiсiв, де вiн в умовах майже повного затшення мо-же замшювати папоротi або дiбровне рiзнотрав,я, оскшьки може розвиватися при 1/48 вщ повно! освiтленостi.

У грудах плющ звичайний може виростати у свiжiй грабовш бучинi (D2 - гБк), свiжiй чистiй бучинi (D2 - Бк), вологш буковiй дiбровi (D3 - бкД), вологiй грабовiй бучиш (D3 - гБк). В Карпатах плющ звичайний виростае та-кож у свiжiй ялицевiй бучинi на висот 650-900 (1000) м н.р.м. (D2 - яцБк), вологiй грабовш дiбровi повсюдно до висоти 400-450 м н.р.м. (D3 - гД), вологш ялицевш дiбровi на висотах 250-350 м н.р.м. (D3 - яцД) [6,8,15].

Ломишс виноградолистий (Clematis vitalba L.). Свропейський вид, по-ширений в регiонах iз вологим, океанiчним клiматом. За походженням люо-вий вид, що мае оптимальш умови виростання у заплавних люах, де часто су-цшьно вкривае дерева, надае перевагу вапняковим грунтам [21].

Ломишс альпшський (Clematis alpina Mill. (Atragene alpina L.)). Рщюс-ний гiрський европейський декоративний вид [10]. Трапляеться у живому надгрунтовому вкритп вологого сугрудку свiжо! буково-ялицево! сураменi, що поширена по всш територи Карпат на висотах 400-1500 м н.р.м. [6]. Вш виростае на прських луках i в люах, напiвсвiтлолюбна рослина, потребуе вапняко-вих грунтiв. Поширений на скелях, у чагарникових заростях, на схилах [21].

Клокичка периста (Staphylea pinnata L.). Вид, що занесено до Червоно! книги Укра!ни [1]. Ступiнь загрози для популяцп видiв - II. Серед раритет-них фiтоценоiзiв Заходу Укра!ни клокичка вiдзначаеться у субформацп липо-во-дубових лiсiв (з липи срiблясто! та дуба скельного) та формацп липи срiб-лясто! (з участю липи широколисто!'), що поширенi на вщрогах Вигорлат-Гу-тинського вулканiчного хребта (ЮЮшвсью гори, гора Беганьська, Чорна гора) [18]. В даних умовах зiмкненiсть крон становить 0,6-0,7, що i е оптимумом ю-нування виду. Загалом, клокичка вщзначаеться у Карпатах (шдлюок) на тв-денних схилах у передпрях на висотах 150-400 м н.р.м. (сухий сугруд) на ма-лопотужних Ырих люових грунтах чи буроземах з незначних гумусним горизонтом, де деревостан утворюють дуб скельний з домшком дуба черешчато-го, граба, грушi та берези [6,9].

Всi iншi види, так чи iнакше, е шгродукованими [3, 11, 15, 20, 22]. Серед них необхщно вщзначити наступнi види (включно форми та сорти):

• Акебiя п'ятилиста (Akebia quinata);

• Актинiдiя китайська (Actinidia chinensis);

• А. коломшта (A. kolomicta);

• А. гостра (A.arguta);

• А. гостроплода (A.polygama);

• Ампелопсис аконiтолистий (Ampelopsis aconitifolia);

• Арiстолохiя крупнолиста (Aristolochia macrophylla);

• Партеноциссус виноградолистий (Parthenocissus quinquefolia);

• Партеноциссус тризагострений (P. tricuspidata);

• Виноград звичайний (Vitis vinifera);

• В.амурський (V. amurensis);

• В.прибережний (V.riparia);

• В. Куан'е (V.coignetiae);

• В.лабруска (V.labrusca);

• В.лисячий (V.vulpina);

• Вiстерiя китайська (Wisteria chinensis);

• Гортензiя лазяча (Hydrangea petiolaris);

• Гречка бальджуанська (Polygonum baldschuanicum);

• Жимолость капрiфоль тмецька (Lonicera periclymenum);

• Ж.к. звичайна (L.caprifolium);

• Ж. Вiчнозелена (L.japonica);

• Кампсис вкорiнливий (Campsis radicans);

• Ломинiс фiолетовий (C.viticella);

• Л. Жакмана (C.jackmani);

• Л. волотистий (C.paniculata);

• Лимонник китайський (Schizandra chinensis);

• Мiсяценасiнник даурський (Menispermum dahuricum);

• Плющ колхвдський (Hedera colchica);

• Роза Банкса (Rosa banksiae);

• Р. Вiхури (R.wichuraiana);

• Р.багатоквiткова (R.multiflora).

Витю рослини потребують спецiальних агротехнiчних прийомiв: посадки, догляду, зокрема спещально!" обрiзки, що е особливо актуальним при втратi ними декоративностi шсля зимового перiоду.

Обрiзка обумовлюеться особливостями росту i основними агротехшч-ними вимогами [4, 14]. Так, для умов заходу Украши важливими е наступш групи росту цих рослин:

• рослини, що самi чшляються, як тримаються при допомозi повггряних коре-нiв чи причiпок, тобто не потребують тдпори (наприклад, плющ);

• рослини, як збираються на тдпору при допомозi закручених чи роздвоених листкових вусикiв, черешкiв чи стебел. 1м необхiдна система тдпор для прикрiплення (глiцинiя, виткi жимолосп, клематши);

• рослини, що чiпляються за iншi рослини при допомозi загнутих шипiв (тро-янди) чи швидкого видовження гнучких пагонiв (паслш курчавий). 1м необ-хiдна система тдпор, по яких вони легко би росли.

В озеленент мют необхiдно ширше використовувати лiани, оскшьки !х природнi особливостi, а саме невелик посадковi площi та велик площi об-листлення роблять !х незамiнними в умовах сучасно!" мекономiiм просторiв [5]. Одною iз необхiдних умов нормального розвитку лiан в мiстi е знання ос-новних агротехнiчних прийомiв 1х вирощування.

При обрiзцi витких рослин основною метою е видалення вiдмерлих, пошкодженних гшок та хворих приростiв, а в кшцевому результатi - отри-мання максимально вкрито!" рослиною поверхш i найповнiше використання декоративних особливостей листя, квтв та плодiв.

При цьому необхщно обмежувати природнiй рют рослини. Рiст лiани у певному просторi мае бути збалансований i узгоджуватися iз розмiрами те-ритори, з ii особливостями. Проблема штенсивного приросту лiан, що деколи становить кшька метрiв на рiк, особливо актуальна, коли рослина розви-ваеться на обмеженому просторь Отже, в таких критичних умовах, як щшьна

забудова цен^в MiCT а також прибудинковi смуги новобудов завдання o6pi3-ки будуть дещо рiзнитися: для дуже обмежених просторiв необхiдно обирати невибагливi, вщносно нешвидкорослi види, а для новобудов актуальними будуть види i3 агротехшчноi групи лiан з чшкими стеблами, що швидко покри-ють одноманiтнi цеглянi та блочнi поверхш. Необхiдно вiдзначити, що для ic-торичних центрiв мicт необхiдно обирати лiани, що не будуть пошкоджувати фасади, а саме "закупорювати" щшини, руйнувати покриття, i, як результат, шкодити будiвлi i маскувати ii архiтектурнi деталi. Для господарських тери-торiй, з !х великими площами та невисокоестетичними якостями, необхiдно обирати види з дуже штенсивним приростом, невибагливi до умов зростання.

Щодо особливостей в композицiйних рiшеннях з виткими необхщно вiдзначити загальноприйнятi правила. Так, найбшьшо!" уваги набувае фактур утворювано! поверхнi (загальна форма листково! пластинки, ii розciченicть, мозаiчнicть), розмiрам пiдпори (споруди), ii кольору (контрастшсть iз квга-ми, оciннiм забарвленням лiани), об'ему, формi, характеру покриття.

У примюьких територiях, ciльcькiй мюцевосп та у лicовому господар-cтвi актуальним е використання плодових лiан, що е перcпективнi для план-тацiйного вирощування. Серед них необхщно вiдзначити [2, 12, 13]: актинщя китайська (Actinidia chinensis), актинiдiя коломшта (Actinidia kolomicta), виноград европейський i його сорти (Vitis vinifera), лимонник китайський (Schi-zandra chinensis).

Даш лiани мають ряд особливостей вирощування та використання.

Актшщя. Плоди використовуються у cвiжому виглядi, у харчовш промиcловоcтi (варення, джем, безалкогольш напоi, кондвироби), медицинi (високий вмют вiтамiну С, cпецiальне дитяче харчування). Гнучк i мiцнi стебла актишди використовуються для виготовлення плетених виробiв (ко-шики, щити) та нав^ь для спорудження висячих моcтiв.

Виноград европейський використовуеться у рiзних галузях дiяльноcтi людини (харчова, парфюмерна, меблева промисловють, медицина). Вид здавна вщомий i найбiльше культивуеться серед лiан у ciльcькому гоcподарcтвi, i тому цша його частина отримала cпецiальну назву - виноградарство. Вирощу-ванням винограду на Заходi Украши займаються, в основному, на Закарпатп.

Лимонник китайський використовуеться з лшувальною метою (стиму-лююча, тонiзуюча дiя, протизапальний, бактерицидний, протипухлинний за-Ыб, пiдвищення регенеративноi здатноcтi тканин), в харчуванш (желе, напоi, кондитерcькi вироби, ча^ лiкери), в парфюмерii (креми, парфуми). Для заго-тiвлi придатш вci частини рослини. Оcобливicтю виду е юнування одно- та дводомних форм, малий термiн збереження плодiв (7 дiб), повiльнороcлicть у молодому вщ, деяка вибагливicть до водного режиму (його стабшьшсть), пошкоджуванicть весняними та осштми заморозками [17].

Не тшьки згаданi види е перспективними для вирощування для отри-мання сировини. Так, наприклад, плющ звичайний придатний для заготiвлi лiкарcькоi сировини i не потребуе великих витрат на вирощування.

Отже, в умовах Заходу Украши виростають 4 дикороош, а також 31 iнтродукованi види лiан, серед яких найчиcленнiшими е представники ро-

дини Vitaceae. Використання в озелененнi лiан мае ряд особливостей та зас-тережень, серед яких найважливiшими е бюеколопчш особливостi виду та особливост пiдпори. Господарське значення, перспективу для плантацшного розведення та використання мають 4 види: актинiдiя китайська (Actinidia chinensis), актинiдiя коломiкта (Actinidia kolomicta), виноград европейський i його сорти (Vitis vinifera), лимонник китайський (Schizandra chinensis).

Л1тература

1. Барна М. Ботанiка. Термiни. Понятая. Персоналп. - К.: ВЦ мАкадемiям, 1997. - 271 с.

2. Бейкер Х. Плодовые культуры. - М.: Мир, 1992. - 198 с.

3. Бескаравайная М.А. Клематисы. - М.: Росагропромиздат, 1991. - 189 с.

4. Бриккел К. Обрезка растений. - М.: Мир, 1992. - 198 с.

5. Вертикальное озеленение зданий и сооружений/ МЖКХ УССР, УГПНИИ ГТКБУ. - К.: Будивельнык, 1980. - 128 с.

6. Герушинский З.Ю. Определитель типов леса Украинских Карпат (практические рекомендации). - Львов: Облполиграфиздат, 1987. - 164 с.

7. Горбенко Н.С., Козулша Т.О. Природне походження декоративних видiв колекцп деревних лiан боташчного саду УкрДЛТУ// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. -Львiв: УкрДЛТУ. - 1998, вип. 9.4. - С. 284.

8. Горшенин Н.М., Бутейко А.И. Определитель типов условий местопроизрастания. - Львов: Изд-во ЛГУ, 1962. - 332 с.

9. Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества/ Ин-т ботаники им. Н.Г. Холодного/ Под ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. - К.: Наук. думка, 1987. - 216 с.

10. Карпатський заповщник/ С.М. Стойко, Д.С. Саш, К.А. Татаринов. - Ужгород: Карпати, 1982. - 128 с.

11. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - 703 с.

12. Л1карськ1 рослини: Енциклопедичний довщник. - К.: Головна редакщя УРЕ, 1990. - 544 с.

13. Недеревна продукщя люу. Люове плодiвництво. Конспект лекщй/ В.П. Рябчук, В Я. Заячук, Ю.А. Мельник. За ред. В.П. Рябчука. - Львiв: УкрДЛТУ, 2003. - 128 с.

14. Озеленение зданий вьющимися растениями. Вертикальное озеленение/ Базилев-ская Н.А., Коржев М.П., Матвеев С.И. и др. - М: Изд-во архитектуры и градостроительства, 1950. - 172 с.

15. Определитель высших растений Украины/ Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Проку-дин Ю.Н. и др./ Под ред. Ю.Н. Прокудина. - К. : Наук. думка, 1987. - 548 с.

16. Прикладовская Н.Ф. Древовидные лианы в озеленении г.Львова// Бюлл. ГБС. -1961, вып. 44. - С. 23-28.

17. Семешхш В.О. Лимонник i акпнщя. - К: ВО "Дм, сад, город", 2001. - 38 с.

18. Раритетш ф^оценози захщних репошв Украши (Региональна "Зелена книга")/ Стойко С.М., Млкша Л.1., Ященко П.Т. та ш - Львiв: Полл^ 1998. - 190 с.

19. Улейська Л.1. Плющ// Квгги Украши. - 1996, № 3. - С. 13-15.

20. Фирсова Г.В., Кувшинов Н.В. Справочник озеленителя. - М.: Высшая школа, 1995. - 336 с.

21. Цветовой атлас растений/ Рандушка Д., Шомшак Л., Габерова И. и др.: Пер. со словац. - Братислава: Обзор, 1990. - 416 с.

22. Щепотьев Ф.Л. Дендрология. - К.: Выща школа, 1990. - 287 с.

23. Buczacki S. Rosliny pn^ce. - Warszawa: Elipsa, 1996. - 128 s.

24. Grunert Ch. Kletterpflanzen. - Berlin: Neumann Verlag, 1966. - 212 p.

25. Rose P.Q. Efeu. - Stuttgart: Verlag Eugen Ulmer, 1982. - 140 p.