CC BY
92
Науковий вкник, 2003, вип. 13.5
ням виробництва на шдприемствах або !х закриттям. Однак найкраща ра-дiоекологiчна ситуацiя спостер^аеться у паркових частинах мюта, де середня концентрацiя радюнуклщв становить лише 1,76 MKi/км2.
Табл. 1. PieeHb радiацiйного забруднення урбосистем Львова
Тип урбосистеми К-ть пром1р1в Експозицшна доза, мкР/год. Дозове навантаження, мЗв/р1к Радюактивне забруднення, мК1/км2
середня максимальна
житловий 26 7,08 11,74 0,62 8,20
промисловий 7 6,50 11,75 0,57 5,63
транспортний 24 12,50 20,00 1,10 9,77
парковий 14 5,67 10,55 0,50 1,76
Висновки. Рiвень радюактивного забруднення урбосистем Львова ко-ливаеться вщ 1,76 MKi/км2 у паркових урбосистемах до 9,77 MKi/км2 в межах транспортних урбосистем. Це практично вщповщае сучасним нормам радь ацшно! безпеки Украши: дозове навантаження не повинно перевищувати
3 • • 2
1 м в/рж (9,5 мЮ/км ) [1]. Однак на окремих площах мiста, зв'язаних з основ-ними транспортними магiстралями, може значно попршуватися радюеколо-гiчна ситуацiя i спостерiгатися пiдвищена, небезпечна для довкшля i людини, концентрацiя радiонуклiдiв (до 20-25 мЮ/км ).
Л1тература
1. Норми рад1ащйно'1 безпеки Украши (НРБУ-97). - К., 1997. - 121с.
2. Методичш рекомендацп з дозиметричного контролю/ Академ1я наук УРСР, Мшю-терство охорони здоров'я УРСР; Косшов Г. А., Коваль Г.М., Адаменко О. А. та ш. - К.: Здо-ров'я, 1990. - 40 с.
3. Радиометр бета-, гамма-излучения РКС-20.03 "Припять". Паспорт Гд Б68.00.00.000 ПС, 1992. - 49с.
УДК 712.253: 635.9 Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук;
1НЖ. Н.Д. Кондрат - УкрДЛТУ
ВЕРТИКАЛЬНЕ ОЗЕЛЕНЕНИЯ М. ЛЬВОВА
Викладено основш теоретичш положення та короткий анал1з стану вертикального озеленення у м. Львов1, перелш витких рослин, виявлених на об'ектах дослщ-ження та пропозицп щодо оптим1зацп ще! галуз1 озеленення.
Prof. V.P. Kucheryaviy, eng. N.D. Kondrat - USUFWT Vertical planting of greenery of Lviv
Substantive theoretical provisions and short analysis of the state of the vertical planting of greenery are laid out in Lviv, list of the clambering plants exposed on objects researches and suggestions in relation to optimization of this industry of planting of greenery.
Вертикальне озеленення - один з найпрестижшших, доступних i ви-разних засобiв декорування будинюв i споруд. У садово-паркових композищ-ях з допомогою трельяжiв i пергол в'юнк рослини виступають у виглядi рiз-номаштних арок, навiсiв, стш та коридорiв.
2. Урбоеколопя
145
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Однак щнтсть витких рослин полягае не тшьки в ïx високих декоратив-них якостях, але i в тому функщональному навантаженнi, яке вони несуть. Основними функщями вертикального озеленення е декоративне оформлення об'егав, маскування непривабливих споруд, оргашзащя i iзоляцiя мюць вщ-починку (курдонери, малi вiдпочинковi майданчики), створення оптимальних мiкроклiматичниx умов (тшь, зменшення сонячноï радiацiï, шдвищення вщ-носноï вологостi) [1, 2].
Як вщомо, залежно вiд способу кршлення витких рослин за опори, ïx подiляють на три групи:
• ii, що прикрiплюються до опор (шорстк стiни, трельяжi, мережi i т.д.) за до-помогою повiтряниx коренiв чи присосок (наприклад, дiвочий виноград п'ятилисточковий, плющ);
• ii, що чiпляються за опору спещальними вусиками, черешками листя або ж самим листям (наприклад, справжнш виноград);
• власне в'юнк або лiани, як охоплюють опори сво1ми стеблами i тдтмають-ся вгору страллю (наприклад, лимонник китайський).
Рослини першоï групи можуть самостшно тдшматися по стшах, особливо якщо вони мають нер1вну поверхню. Так л1ани найчастше вико-ристовують для маскування непривабливих стш та для декорування верти-кальних поверхонь, але необхщно проводити ретельний догляд за ними, ос-кшьки вони швидко розростаються i власною зеленою масою можуть затшю-вати вiкна будiвель та споруд.
Щодо рослин другоï i третьоï груп, то вони потребують влаштування спецiальниx опор. Для лiан друго1' групи це рiзноманiтнi решггки, каркаси, трельяжi, драбинки, перголи i т. д. Ц конструкцiï можуть бути виконаш з дерева, металу; останнiм часом використовують навггь готовi пластиковi конструкцiï. Для власне в'юнких лiан опори не повинш щiльно прилягати до стiн, так як 1'м потрiбен простiр для вiльного спiрального руху верxiвки паго-на. Товщина опори повинна бути менша дiаметра обертання стебла i склада-ти не бiльше 5-8 см, щоб лiана не сповзала з опори. Такi рослини часто використовують для декорування непривабливого стовбура дерева, колони тощо.
Серед зелених насаджень м. Львова значний вщсоток займають деко-ративнi дерева i чагарники, а лiани використовуються в озелененш значно рiдше [3]. Метою дослщжень було порiвняння видового рiзноманiття декора-тивних лiан боташчного саду УкрДЛТУ, ботанiчного саду НУ iм. 1вана Франка та деяких вулиць м. Львова. Результати виявились наступними.
Асортимент в'юнких декоративних лiан боташчного саду УкрДЛТУ (на вул. Ген. Чупринки та вул. О. Кобилянсько1') представлений такими видами: актинадя гостра (Actinidia arguta Sieb. et Zucc) Planch. Ex Miq, актинщя Коломжта (Actinidia kolomicta Maxim), актинадя пурпурова (Actinidia purpurea Rehd), акебiя п'ятилиста (Akebia quinata Dene), Ampelopsis aconitifolia Bge, кампсис повзучий (Campsis radicans (L.) Seem), деревозгубник круглолистий (Celastrus orbiculata L.), деревозгубник виткий (Celastrus scandens L.), ломи-нiс Жакмана (Clematis jackmanii L.), ломишс виноградолистий (Clematis vitalba L.), ломишс фюлетовий (Clematis viticella L.), плющ колхщський (Hedera colhica C. Koch.), плющ звичайний (Hedera helix L.), жимолость капрiфоль
Науковий ¡¡¡сник, 2GG3, вип. 13.5
(Lonicera caprifilium L.), жимолость виткa (Lonicera periclymenum L.), жимолость Тeльмaнa (Lonicera tellmanniana Magyar.), дiвочий виногpaд п'ятилис-точковий (Pharthenocissus quinquefolia (L.) Planch.), дiвочий виногpaд трикш-^вий (Pharthenocissus tricuspidata (Sieb. et Zucc) Rehd), шипшиш бaгaтоквiт-ковa (Rosa multiflora Thunb.), лимонник китaйcький (Schizandra chinensis Turch.), виногpaд aмypcький (Vitis amurensis Rupr.), виногpaд cпpaвжнiй (Vitis vinifera L.), вicтepiя китaйcькa (Wisteria sinensis Sims.), вicтepiя Флоpiбyндa (Wisteria floribunda Willd.) DC.
Ботaнiчний caд НУ iм. Iвaнa Фpaнкa мютить пpaктично тaкi ж види, ane e дeкiлькa eкзeмпляpiв лiaн, якж нeмae нa попepeдньомy об,eктi дослщ-жeння. Видовий cклaд e таступний: aктинiдiя гоcтpa (Actinidia arguta (Sieb. et Zucc) Planch. Ex Miq, aктинiдiя Kоломiктa (Actinidia kolomicta Maxim), arcrn-нiдiя пypпypовa (Actinidia purpurea Rehd), гампсис повзучий (Campsis radi-cans (L.) Seem), дepeвозгyбник круглолистий (Celastrus orbiculata L.), дepe-возгубник виткий (Celastrus scandens L.),.), ломишс Жaкмaнa (Clematis jackmanii L.), ломишс виногpaдолиcтий (Clematis vitalba L.), ломишс фiолeто-вий (Clematis viticella L.), плющ колxiдcький (Hedera colhica C. Koch.), плющ звичaйний (Hedera helix L.), жимолость кaпpiфоль (Lonicera caprifilium L.), жимолость виткa (Lonicera periclymenum L.), жимолость Тeльмaнa (Lonicera tellmanniana Magyar.), дiвочий виногpaд п'ятилисточковий (Pharthenocissus quinquefolia (L.) Planch.), дiвочий виногpaд тpикiнцeвий (Pharthenocissus tricuspidata (Sieb. et Zucc) Rehd), шипшиш бaгaтоквiтковa (Rosa multiflora Thunb.), лимонник китгйський (Schizandra chinensis Turch..), виногpaд aмypcь-кий (Vitis amurensis Rupr.), виногpaд cпpaвжнiй (Vitis vinifera L.), вicтepiя ки-тaйcькa (Wisteria sinensis Sims.), вicтepiя Флоpiбyндa (Wisteria floribunda Willd. DC).
Нг.явтсть знaчного acоpтимeнтy виткиx рослин у колeкцiяx УкрДЛТУ тa НУ iм. Iвaнa Фpaнкa зyмовлeнa тою обcтaвиною, що ботaнiчнi caди e rn-уковою ycтaновою, якa зaймaeтьcя iнтpодyкцieю тa aклiмaтизaцieю новиx ви-дiв eкзотичниx рослин, i рослини, ^м дeкоpaтивноï, виконують щe й шзта-вaльнy фyнкцiю.
Видовe piзномaнiття виткиx рослин у вyличниx нacaджeнняx Львовa, як покaзyють доcлiджeння, дeщо бiднiшe, нiж нa попepeднix об,eктax. Прибу-динковi тepитоpiï озeлeнeнi тaкими видaми в,юнкиx рослин: aктинiдiя гоcтpa (Actinidia arguta (Sieb. et Zucc) Planch. Ex Miq), aктинiдiя Kоломiктa (Actinidia kolomicta Maxim), aктинiдiя пypпypовa (Actinidia purpurea Rehd), гампсис повзучий (Campsis radicans (L.) Seem), дepeвозгyбник круглолистий (Celastrus orbiculata L.), дepeвозгyбник виткий (Celastrus scandens L.),.), ломишс Жaкмaнa (Clematis jackmanii L), ломинic виногpaдолиcтий (Clematis vitalba L.), ломинic фiолeтовий (Clematis viticella L.), плющ звичaйний (Hedera helix L.), жимолость кaпpiфоль (Lonicera caprifilium L.), дiвочий виногpaд п'ятилисточковий (Pharthenocissus quinquefolia (L.) Planch., дiвочий виногpaд тpикiнцeвий (Pharthenocissus tricuspidata (Sieb. et Zucc) Rehd), шипшита бa-гaтоквiтковa (Rosa multiflora Thunb.) лимонник кш^йський (Schizandra chinensis Turch.) виногpaд aмypcький (Vitis amurensis Rupr..), виногpaд cпpaв-
2. Урбоeкологiя
147
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
жнiй (Vitis vinifera L.), вiстерiя китайська (Wisteria sinensis Sims.) вiстерiя Флорiбунда (Wisteria floribunda (Willd.) DC).
Бiльшiсть лiан, якi зростають на прибудинкових територiях мюта, природного походження, тобто на даних дшянках !х розповсюдження вщбу-валося стихiйно. KpiM того вщзначено досить солiдний bík рослин, як зростають на вулицях мста по декшька десятилiть.
Великою проблемою для лiaн у вуличних насадженнях м. Львова е нaдмiрне ущшьнення грунту у прикореневiй чaстинi, що веде до погано! аераци, унеможливлюе нормальний доступ води та поживних речовин до ко-ренiв рослин. Тому проектуеться ряд зaходiв не тшьки щодо урiзномaнiтнен-ня видового складу лiaн м. Львова, але й щодо покращення догляду за юну-ючими рослинами.
У цшому результати дослiджень показали, що в озелененш м. Львова використовуеться близько 30 видiв витких рослин. Така кшьюсть рослин е недостатньою, оскшьки асортимент лiaн, придатних для вертикального озеленення, набагато бшьший. Цей недолж можна пояснити нестачею посадко-вого мaтерiaлу та значними затратами по догляду за виткими рослинами.
Лггература
1. Вертикальное озеленение зданий и сооружений. - К.: Буд1вельник, 1980. - 128 с.
2. Кучерявый В. А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.
3. Прикладовская Н.Ф. Древовидные лианы в озеленении г. Львова// Бюлл. ГБС. -1961, вып. 44. - С. 23-28.
УДК 635.9 Мол. наук. ствроб. С.В. Кучерявий - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ1Я ВУЛИЧНИХ НАСАДЖЕНЬ М. ЛЬВОВА
Висв^люються еколопчш проблеми розвитку вуличних насаджень великого мюта, а також планування та видового збагачення посадок.
Researcher S. V. Kucheryaviy - UkrSUFWT Ecology of the Street Plantations in Lviv-city
The ecological problems of big city street plantations development, as well as planning and species enlargement have been presented.
Дерева на вулицях i площах e важливим елементом мюького ландшафту. Вони своею формою крони i сезонною колористикою надають мюту неповторний характер. Це, по сут^ едиш рослини серед асфальту i бетону су-часного мюта.
Озеленення вулиць з'явилося не так давно. У середньовiчних мютах з мурами i вузькими вулицями шде було садити дерева. Першi бульвари з'яви-лися у Франци в XVII ст.: Слисейськ поля були закшчеш лише у 1855 рощ. Спочатку зелеш але! створювались на перифери мюта, а по^м на вулицях i торгових площах. Лише в Х1Х ст. бульвари отримали свш розквгг. Були це широк транспортнi артери, на яких але! дерев виконували роль декоративного елементу. Першi львiвськi бульвари - Гетьманськi та Губернаторськ - вали були закладеш у 20-х роках Х1Х ст.
