CC BY
1
УДК 338.658.502 https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2023.1.35
Л. Р. СТРУТИНСЬКА
кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту персоналу i адмшктрування Нацюнальний ушверситет «Львiвська полггехшка» ORCID: 0000-0002-0401-5475
ЕКОЛОГ1СТИЧНА ЕФЕКТИВН1СТЬ ХАРЧОВИХ I ПЕРЕРОБНИХ ШДПРИеМСТВ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО Б1ЗНЕСУ
BiösHaHeHO, що через специфк соцiально-економiчних та природтх умов, що обумовлюють переважаючу роль сшьськогосподарсько'^' дiяльностi мiсцевого населения, основними забруднювачами довюлля на теренах Захiдноi Украти е харчовi та переробнi тдприемства.
Проаналiзовано доцшьнкть, потребу i етапи становлення екологiстики якр1зновиду тновацтнох дiяльностi, метою якох е збереження навколишнього середовища та екологи довюлля. У якостi прикладу на тдприемствах переробног та харчовох промисловостi Захiдноi Украти прошюстровано ефективтсть поетапного запрова-дження екологiстичноi дiяльностi. Вiдзначено, що у становленнi ефективног екологiстичноi дiяльностi не обi-йтись без належного сприяння оргатв мкцевого самоврядування та органiв державноХ влади. Доведено, що за вдумливого керiвництва та сприяння оргатв мiсцевого самоврядування переробка органiчних вiдходiв може бути економiчно вигiдною як для виробниюв харчовоХ та переробног промисловостей, так i для мешканщв мiсцевих громад.
Встановлено, що ефективна ттегращя екологктики в економжу держави можлива через створення еколо-гiстичних пiдприемств. Здшснити це можна виключно завдяки законодавчому введенню в дт ефективноХ еко-логiчноi стратеги, яка буде основною конкурентною перевагою тдприемства в сучаснихумовах ведення бизнесу.
У якостi основних етапiв запровадження на теренах мiсцевих громад ефективноХ екологктично'г' дiяльностi пропонуються наступт:
- спорудження регiональних електростанцш та енергетичних установок виробництва електроенерги спа-люванням бюгазу;
- придбання та ефективна експлуатацiя обладнання переробки органiчних вiдходiв у бiогаз;
- налагодження оперативного збору, сортування та переробки вiдходiв виробництв;
- жорсткий контроль за недопустимiстю порушень виробничниками санiтарно-гiгiенiчних норм та вимог до стiчноi води та утилгзаци вiдходiв.
Рекомендовано реалгза^ю та контроль за яюсним впровадженням усiх чотирьох етатв покласти на органи мкцевого самоврядування. Додатково для реалгзаци другого та третього етатв доречно долучити i органи державног влади.
Вiдзначено, що для ефективного iнтегрування екологктики в економк держави через створення екологiс-тичних пiдприемств необхiдне законодавче введення в дiю ефективноХ екологiчноi стратеги, яка буде основною конкурентною перевагою тдприемства в сучасних умовах ведення бизнесу.
Ключовi слова: логiстика, тдприемство, вiдходи, харчова промисловiсть, бiогаз, енергiя, екологктика, ета-пи становлення.
L. R. STRUTYNSKA
Ph.D. in Economics, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Personnel Management
and Administration Lviv Polytechnic National University ORCID: 0000-0002-0401-5475
ENVIRONMENTAL EFFICIENCY OF FOOD AND PROCESSING ENTERPRISES OF SMALL AND MEDIUM-SIZED BUSINESSES
It was noted that due to the specificity of socio-economic and natural conditions, which determine the predominant role of agricultural activities of the local population, the main polluters of the environment on the territory of Western Ukraine are food and processing enterprises.
The expediency, need and stages of the development of environmental science as a type of innovative activity, the purpose of which is to preserve the environment and environmental ecology, are analyzed. As an example, the effectiveness of the step-by-step introduction of ecological activities is illustrated at the processing and food industry enterprises of Western Ukraine. It was noted that the formation of effective ecological activities cannot be done without the proper assistance of local self-government bodies and state authorities. It has been proven that with the thoughtful guidance
and assistance of local self-government bodies, the processing of organic waste can be economically beneficial both for producers offood and processing industries, and for residents of local communities.
It has been established that the effective integration of environmental science into the economy of the state is possible through the creation of environmental enterprises. This can be done only through the legislative implementation of an effective environmental strategy, which will be the main competitive advantage of the enterprise in modern business conditions.
The following are proposed as the main stages of implementation of effective ecological activities on the territory of local communities:
- construction of regional power plants and energy installations for the production of electricity by burning biogas;
- purchase and efficient operation of equipment for processing organic waste into biogas;
- establishment of operational collection, sorting and processing of industrial waste;
- strict control over the inadmissibility of violations by producers of sanitary and hygienic norms and requirements for waste water and waste disposal.
It is recommended that the implementation and control over the quality implementation of all four stages be entrusted to local self-government bodies. In addition, for the implementation of the second and third stages, it is appropriate to involve the state authorities.
It was noted thatfor the effective integration of ecology into the economy of the state through the creation of ecological enterprises, the legislative implementation of an effective environmental strategy is necessary, which will be the main competitive advantage of the enterprise in modern business conditions.
Key words: logistics, enterprise, waste, food industry, biogas, energy, ecology, stages of formation.
Вступ
Необхадно визнати, що у сьогоденш фактично yci три найвагомiшi для житгeдiяльностi людей, тваринного та рослинного свтв CKiaWBi навколишнього простору, а саме земля, вода та повпря, тою чи шшою мiрою вия-вились суттево ураженими внаслшок часто недбало! дiяльностi людства. Незаперечним пвдтвердженням цьому е той офщшно визнаний ЮНЕСКО факт, що i3 вае! величезно! маси води на Землi лише 1% е не забрудненим i придатним до споживання людьми та тваринами. А через надмiрне забруднення води стоками забруднюються i грунти, у яш ця вода просякае, i повпря, куди забруднена вода випаровуеться.
Забруднення повпря викидами продукпв згоряння нафтопродуклв (димовi викиди тдприемств та теплое-нергетичних установок, спалювання побутових та промислових вiдходiв, вихлопи транспортних засобiв тощо), затруення води та землi продуктами життево! та виробничо! дiяльностi людства сягнули у сьогоденнi тих рiвнiв та меж, що постали вже реальною загрозою юнуванню безпосередньо самому людству.
То ж слiд визнати, що надштенсивш темпи розвитку людства впродовж останнього столитя, створення ним велико! кшькосп транспортних засобiв та найрiзноплановiших пiдприемств вкрай негативно вплинуло на стан навколишнього середовища. Отже нагально назрша потреба у змiнi пiдходiв як до виробничо! дiяль-носп, так i безпосередньо побуту людей у контекст !х ставлення до довкшля, природи та природних ресур-сiв. Тому слiд визнати, що людство в контекст його ставлення до навколишнього середовища сягнуло пе! критично! межi, коли без грунтовних змiн у його ставленнi до довкшля буде приречене на важы хвороби та вимирання.
Огляд попереднiх дослвджень
Не можна стверджувати, що усвшомивши цю проблему цивiлiзований свiт не намагаеться зробити певш дiевi кроки у своему ставленш до охорони довкшля. Певним тдтвердження цьому е активний розвиток в останнi деся-тилiття електротранспорту, альтернативних екобезпечних джерел енергi!, заборони на законодавчому рiвнi виго-товлення i використання шквдливих для води фосфатомiстких миючих засобiв тощо. Явно вiдчyваегься нагальна потреба i у змiнi на державницькому рiвнi пiдходiв до виробничо! дiяльностi.
Провiднi фахiвцi-економiсти, на рiвнi iз екологами, чи не першими усвшомили небезпеку для умов iснyвання людства катастрофiчного забруднення навколишнього середовища. Ними вщчуваеться, що явно назрiла потреба у повсемюному створенню нових i переоснащенню дiючих тдприемств, продyкцiя, умови пращ, та виробнича дiяльнiсть яких будуть безпечними для навколишнього середовища, тобто будуть екологiчно чистими. Так тд-приемства умовно вiднесено до еколопчно безпечних, а !х дiяльнiсть вiднесено до розряду екологiстичних.
Серед розповсюджених у лiтератyрних першоджерелах визначень еколопстики та екологiстичних тдпри-емств i !х дiяльностi [1] найповшшим, незаперечно, е наступне:
- еколопстика - це новий напрямок розвитку шновацшно! дiяльностi та апробацi! моделей штегрованого та спрямованого на збереження довкiлля yправлiння [2]. Впровадження принцитв екологiстики забезпечуе взаемо-дiю рiзноманiтних чинник1в макро- i мiкросередовища, спрямованих на збереження навколишнього середовища, та шентифтацш затрат i резyльтатiв вш впровадження логiстичних рiшень. При цьому оцшюванню пiдлягають не лише фшансов^ але й соцiально спрямованi показники виробник1в та !х посередник1в, пов'язаних мiж собою логiстичними показниками [2].
1з врахуванням еколопчних задач та лопстичних функцш екологiстичне пiдприемство може бути охарактеризовав як пiдприемство iз оптимiзованим виробничим процесом, що враховуе його соцiально-економiчний вплив на навколишне середовище. Одна iз визначальних його задач -- впровадження новгтшх еколопчно безпечних технологiй та процесiв з метою усунення шкодливого впливу на учаснишв виробничих процесiв, !х споживачiв та оточуюче довк1лля. Виготовленням готово1 продукцп чи надання ним послуг екологiстичне пiдприемство поед-нуе iз провадженням належних заходiв, що спрямоваш на оптимiзацiю шлях1в та методiв щодо збору, зберiгання та yтилiзацi! власних вiдходiв. Перевага при цьому надаеться безпечнiй i необтяжливiй для навколишнього середовища i суспшьства переробцi вiдходiв виробництва чи !х лiквiдацi! або yтилiзацi!.
Загально визнано, що проблематика екологiстики тiею, чи шшою мiрою впливае на економшу та соцiальнy полiтикy держави загалом, а також дiяльнiсть Г! приватних та державних пвдприемств. Постае очевидним, що для yспiшного вирiшення еколопстичних завдань необхвдна як1сно нова модель шформацшного забезпечення стра-тегiчних лопстичних ршень [2].
Усвiдомлення цiлком реально! можливосп неминучо! у найближчому майбутньому екологiчно! кризи, про-блематицi еколопстики придiляють пiдвищений iнтерес як провщт наyковцi, так i економiсти-практики, про що сввдчить значна к1льк1сть !х пyблiкацiй впродовж останнiх десятилiть [3, 4]. Дослвдженнями проввдних еко-ношспв свiтy (Г. Баумгартена, Д. Вебера, Г. Блума, I. Гупфера та шших) було розроблено рекомендацi! щодо безболюного переходу виробничо! дiяльностi вщ згубного впливу на довк1лля до економiчно виправдано! i при-бутково! екологiчно! дiяльностi [5]. Опираючись на досввд попереднiх дослiдникiв економiсти Л. Мельник та I. Дегтарьова правомiрно вiдзначають необхiднiсть застосування новiтнiх моделей екосистемно! оцiнки стiйкого розвитку та оцшювання екстремальних ефектiв. Вони ввдзначають, що це вимагае впровадження нових пiдходiв до оцiнювання динамiчно! рiвноваги екосистем, ново! системи координат для вимiрювання резyльтатiв лопстич-них ршень [6].
Вагомий доробок в галyзi розробки та дослдження основних принцитв та засад екологiстики напрацьовано науковцями Укра!ни, зокрема науковцями школи Сумського нацiонального yнiверситетy ([7] С. 1лляшенко), НУ «Львiвська полггехтка» (£. Крикавський [8], О. Мних [9], Б. Гречишин [1, 2]), а також Ки!вського нацюнального економiчного yнiверситетy (А. Кольченко та шш1). Дослвдженнями цих провщних наyковцiв-економiстiв суспшь-ству було «ввдкрито очЬ> на те, що для виживання сучасному людству необхвдно докорiнно реорганiзyвати та видозмiнити мету i задачi власного економiчного розвитку таким чином, щоб виробнича дiяльнiсть сyспiльства повною мiрою iнтегрyвалась у ефективну безпечну екологiчнy iнфрастрyктyрy [10].
Метою даного наукового до^дження е аналiз сану забруднення навколишнього середовища пвдприемствами харчово! та переробно! промисловосп на теренах Захiдно! Украни, розробка стратеги !х переходу на рiвень екологiстичних.
У 3ada4i дослвдження входило:
- проаналiзyвати характернi для малого i середнього бiзнесy Зах1дно! Укра!ни пiдприемства харчово! i переробно! промисловосп, як1 зорiентованi на переробку мiсцевих сiльськогосподарських культур, у тому чи^ i на продукти харчування;
- провести аналiз впливу виокремлених типових тдприемств харчово! i переробно! промисловосл на методи yтилiзацi! ними виробничих вiдходiв, здiйснити аналiз стану забруднення !х вiдходами довкiлля;
- оцшити можливiсть запровадження основних принцитв еколопстики на виокремених типових тдприемствах;
- розробити основш принципи стратеги становлення i yспiшного розвитку еколопстики на тдприемства малого i середнього бiзнесy на теренах Захвдно! УкраТни.
Виклад основного матерiалу
Притаманнi останньому десятилiттю стрiмкi змiни погодних умов, част землетруси та природнi катамзми, якi обумовлюють рyйнацiю населених пункпв та загибель велико! кiлькостi людей, певною мiрою стали наслщ-ком штенсивних глобалiзацiйних процесiв у световому виробничому середовищi [1]. Очевидним постае розу-мiння того, що для виживання та продовження роду людського термiново необх1дно видозмiнювати та реоргашзо-вувати свiтовy економiкy, щоб максимально штегрувати у екологiчнy iнфрастрyктyрy всю без винятку виробничу дiяльнiсть людства [10].
I шлях для виршення ще! проблеми - якомога швидше переведення дiючих пiдприемств та цших галузей економiки на екологiстичнi засади. Пояснюеться це тим, що шнцевою метою дiяльностi екологiстики як засобу ефективного yправлiння е так1 основш напрями:
- повне усунення шкодливого впливу логiстичних процесiв, що супроводжують виробничi процеси пiдпри-емства, на навколишне середовище;
- максимальне зменшення обсягiв споживання невiдновлюваних або частково вщновлюваних енергоресур-сiв у виробничому та лопстичному ланцюгах [1].
На нашу думку до цих двох важливих напрямшв задач еколопстики доречно доповнити третш:
- екобезпечна переробка вiдxoдiв вла^ого виробництва та знезараження i очищення вщ ycix piзнoвидiв зaбpyднень cyпyтнix виробничим пpoцеcaм пpиpoдниx cеpедoвищ, мaтеpiaлiв та речовин ( повпря, води, мшера-лiв тощо).
Таке вагоме поняття як «безпека навколишнього ^редовища» повинно 6ути першою екoлoгicтичнoю метою дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa. Воно повинно oxoплювaти ве^ виробничий пpocтip яв вcеpединi, так i поза вироб-ничими cиcтемaми (пoвiтpя, вода, грунти) та бути cпpямoвaним на недoпycтимicть ïx забруднень в^^одами та шюдливими викидами [1].
1нша вагома екoлoгicтичнa мета пiдпpиeмcтвa незаперечно повинна полягати у opieнтaцiï ycix його логю-тичниx процеав (виробничо-збутового, фiнaиcoвoгo, iнфopмaцiйнoгo та лoгicтичнo-пocтaчaльнoгo) на зaмiнy opгaиiчнoгo викопного палива джерелами ввдновлювано1' енеpгiï та новишми теxнoлoгiями iз пониженим piвнем виквдв вyглецевиx cпoлyк у дoвкiлля та в aтмocфеpy [1].
Оcoбливicтю бшьшоал нacелениx пyнктiв Зaxiднoгo pегioнy Украши e вiдcyтнicть тут великиx виробничт кoмплекciв iз бaгaтoтиcячними трудовими колективами. Переважно даний pегioн держави зopieнтoвaний у cвoïй дiяльнocтi на легку пpoмиcлoвicть та виготовлення пpoдyкцiï xapчoвoï i переробно1' пpoмиcлoвocтi. ïx дiяльнicть зopieнoвaиa переважно на переробку ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï. Вiдпoвiднo i переважаюча частка тдпри-eмcтв тут - це пвдпртемства малого та cеpедньoгo бiзнеcy iз влacтивими 1'м мало чтеельними трудовими колективами та обмеженими фшажовими pеcypcaми. Очевидно тому cпецифiчним e i cтaвления aдмiнicтpaцiй та вла^ ник1в мaлиx пiдпpиeмcтв до забруднення ними навколишнього довюлля. Переважно це ставлення звoдитьcя до тако1' xибнoï пoзицiï - «наше пiдпpиeмcтвo малопотужне та мaлoчиcельне, вiдxoдiв та виквдв вiд його дiяльнocтi не так i багато. То ж завдана шкода вiд його дiяльнocтi навколишньому cеpедoвищy незначна i матшка-природа ïx безбoлicнo пoдoлae. Отже нам не мae cенcy витрачати кошти на вapтicне oчиcне ycтaткyвaиня, на вдocкoнaлення виробництва з пoзицiй його екобезпеки та екологютики».
Дана пoзицiя можливо i могла б вiдcтoювaтиcя, якщо б тaкиx мaлиx пiдпpиeмcтв нaлiчyвaлocя б лише декiлькa одиниць на репон. Проте в такт гycтo нacелениx pегioнax, якою e 3ax^ra Укpaïнa, де гycтoтa т^ленна cягae 84 мешкaицiв на квадратний километр, кiлькicть мaлиx виpoбничиx пвдпржмств теж дoвoлi значна. Згвдно дант Деpжкoмcтaтy cтaиoм на 2022 рш кiлькicть зapеecтpoвaииx тут пiдпpиeмcтв cягae понад 10 тиcяч. Вpaxoвyючи дoвoлi обмежену площу Зaxiднoï Украши, яка piвнa 111 тиcячaм квaдpaтниx кiлoметpiв, у cеpедньoмy тут одне виробниче мале пiдпpиeмcтвo пpипaдae на 11,5 квaдpaтниx кiлoметpiв. А це вiднocнo зoвciм незначна площа. То ж i забруднити ïï виробничими та побутовими вiдxoдaми можна дoвoлi швидко. Оcoбливo, якщо вpaxyвaти, що виробнича xapчoвa та переробна дiяльнicть тривала в минулому на теpенax Зaxiднoï Украши не piк - не два, а сто-лiттями i певш незвopoтнi зaбpyднювaльнi пpoцеcи у дoвкiллi тут вже давно накопичено.
На пiдcтaвi aиaлiзy piзнoмaиiтниx мaлиx виpoбничиx пiдпpиeмcтв переробно1' i xapчoвoï пpoмиcлoвocтi Закидного pегioнy можна виокремити три ïx piзнoвиди як типoвi для дocлiджения впливу на ^вколиш^ ^ред-овище. Перш за в^, це пiдпpиeмcтвa переробки молока у молочну пpoдyкцiю, пiдпpиeмcтвa виготовлення др1ж-дж1в та пiдпpиeмcтвa пивoвapiния i виготовлення безaлкoгoльниx нaпoï'в та тошв. Aнaлiз виpoбничиx та cyпyтнix 1'м пpoцеciв дiяльнocтi oбpaииx нами типoвиx пiдпpиeмcтв з пoзицiй ïx впливу на на^олиш^ cеpедoвище ввдо-бpaжae нacтyпне.
Спiльним у виpoбничiй дiяльнocтi циx виoкpемлениx пiдпpиeмcтв e те, що ïx теxнoлoгiчнi пpoцеcи e пopiв-няно низькотемпературними. Отже iз певним припущенням можна cтвеpджyвaти, що даш пiдпpиeмcтвa не мають яотраво вираженого згубного впливу на температуру навколишнього ^редовища, ввдчутно не попршують якocтi пoвiтpя, отже cyттeвo не cпpияють розвитку «парникового ефекту».
У теxнiчниx пpoцеcax виготовлення гoтoвoï продукцп в дaниx виpoбництвax нaйвiдчyтнiшoгo впливу зaзнae теxнiчнa вода, яку використовують для промивання теxнoлoгiчнoгo обладнання та виpoбничиx i побу-тoвиx примщень. Пicля викopиcтaння ця вода переважно мютить виcoкo кoнцентpoвaнi розчинники та микта зacoби (дoвoлi чacтo фocфaтoмicткi), а також мoжливi залишки розчинено! в цiй вoдi теxнoлoгiчнoï стровини. На жаль, у пеpевaжaкчoï бiльшocтi cxoжиx мaлиx пiдпpиeмcтв вiдcyтнe належне ycтaткyвaння для водоочи-щення та зaйвi плoщi для облаштування pезеpвyapiв вiдcтoювaння води. Тому переважно використану забруд-нену теxнiчнy воду вщводять у нaйближчi пpиpoднi водойми, а у кращому випадку - в мюьш кaнaлiзaцiйнi вoдoпpoвiднi cиcтеми. Проте i у цьому випадку розбавлену побутовими cтoкaми piдиннy cyмiш iз кaнaлiзa-цiйниx мереж у кращому випадку виливають на так зваш вщкрип «поля водоочищення», де ocaд ociдae i про-cякae в грунти. Вадстояна, та вcе ще бюлопчно забруднена вода, пicля цього cкидaeтьcя у нaйближчi водойми, переважно piчки, отруюючи та бioлoгiчнo забруднюючи yœ дoвкiлля. У цьому випадку негативного впливу на нaвкoлишнe ^редовище зaзнae уже не тiльки вода вiдкpитиx водойм, a i навколишш грунти вiд пpocякaння в ниx зaбpyдненoï води, а також повиря вiд нacичення його продуктами життeдiяльнocтi бaктеpiй загнивання та бpoдiння.
Не краща cитyaцiя cтocoвнo впливу на довкшля виpoбничиx вiдxoдiв мaлиx пвдпржмств xapчoвoï' та перероб-нoï пpoмиcлoвocтi. Для oбpaниx нами типoвиx пвдпртемств вiдxoдaми пpoцеciв переробки переважно являютьcя:
- про сякнут пивними дрiжджами зерна ячменю, хмелю та солоду (так зван «дробина» та «сусло») - для пивоваршня;
- дрiжджова маса - для тдприемств виготовлення др1ждж1в.
- сироватка - для молокопереробних тдприемств;
- спресован вщходи фрукпв та овочiв (так званий «жмих») при виготовленнi з них сошв - для пiдприемств виготовлення сошв та безалкогольних напо!в;
Переважно на переробних тдприемствах Украни сироватку iз молокозаводiв зрiдка забирають у незначних шлькостях пiдприемства, що виготовляють казе!н. При цьому, приблизно 5^6 м3 щоденно при середнiй потуж-носп малого молокопереробного пiдприемства 50^60 тон, змiшують iз побутовими ввдходами та зливають в кана-лiзацiйну мережу. Осшльки так званi «молочнi» бактери доволi стiйкi до понижених та пвдвищених температур, вони активно розмножуються i забруднюють воду i на полях водоочищення, i у водоймах, у котрi ця вода у подальшому скидаеться.
Так1 ввдходи пивоварiння як дробину та використане сусло частково використовують для вщгодовування риби у розплiдних господарствах. Залишки зливають на смiттезвалищах, або ж на занедбаш поля чи люосмуги. Утворений пiсля вичавлювання з фрукпв та овочiв сокiв жмих, частково передають на свиноферми для ввдгодо-вування свиней. Проте це лише незнача частка. Решту вивозять на смитезвалища.
Рiдку фракцiю дрiжджовоï маси вiдходiв зливають у каналiзацiйнi мереж!, густу -- вивозять на смитезвалища. Смитезвалища на теренах Украни переважно ввдкритого типу i !х вмютиме переробцi через брак смитеперероб-них заводiв не пвддають. Тому вс вище означенi ввдходи на смитезвалищах пiддаються природному загниванню, засмiчуючи сво!ми продуктами загнивания i воду, i повиря, i землю. Тобто ва три найвагомiшi для здоров'я та життедiяльностi людей складовi iоносфери. Тобто мат пiдприемства харчово! та переробно! промисловосп Захiдноï Украни активно i безповоротно забруднюють без будь-яких шанав для «живо!» природи рекультивувати !х та вщновити.
Проведений аналiз д!яльносп типових пвдприемств харчово! i переробно! промисловосп Захщно! Укра!ни стосовно екологп довк1лля вiдображае наступне:
- основш технолопчш та виробнич! процеси цих пвдприемств безпосередньо! шкоди якосп повиря та його температурi навколишнього середовища не завдають;
- переважно основними выходами цих виробництв е забруднена миючими засобами та залишками розчи-нених у нш фракцш сировини техшчна вода, а також оргашчш ввдходи, обумовлет типом виробництва (сусло, сироватка, дробина, жми, др1жджова маса тощо);
- типов! пвдприемства малого i середнього б!знесу харчово! та переробно! промисловосп в переважаючш бшьшосп не оснащен! техтчними засобами переробки та утил!заци оргатчних в!дход!в i, переважно, скидають !х рвдинт фракцп у водойми чи канал1зацшну мережу, а органшу - на смитезвалища;
- встановлено, що на теренах Захщно! Укра!ни вщсутня налагоджена централ!зована мережа збору оргатчних в!дход!в та переробки !х у теплову чи електричну енергш.
Таке безввдповщальне ставлення до оргатчних вщход!в мае мюце не лише на теренах Захвдно! частини, а i на уст територй' Укра!ни. Воно практикуеться столитями i тенденцш на його видозмшу не нам!чаеться i на най-ближчий час. I це не лише згубно для навколишнього середовища, а i довол! дивно !з економ!чно! точки зору. Науковцями-енергетиками давно розроблене бютехнолопчне устаткування, спроможне переробляти практично будь-яш оргатчт ввдходи на бюгаз.
Довол! давно розроблено продуктивш та високо ефективт бюенергетичт установки, у яких при спалювант бюгазу воду перетворюють у високотемпературну пару. Пара !з високою частотою обертае турб!ну, яка генеруе електроенергш. Шсля накопичення в акумулюючих пристроях ця електроенерпя подаеться в електромережу. Виробники тако! електроенергп одержують вщ !! реал!заци чимал1 кошти, якими i усшшно покривають витрати на придбане переробне устаткування. Таким чином можна не тшьки покривати витрати за вив!з i утил!защю оргатчних в!дход!в, а ще i заробляти на них завдяки переробщ у теплову чи електричну енерпю.
Дана схема переробки оргатчних ввдход!в давно практикуеться у розвинутих заруб1жних державах. ïх енерго-переробт шдприемства активно скуповують у навколиштх фермер!в не тшьки оргатчт ввдходи (солому, траву, зшсуп овоч! та фрукти тощо), а також гнш худоби для його переробки у бюгаз !з подальшим використанням бю-газу для генерацп тепла або електроенергп. В Укра'т ж бюенергетичт установки велика ршшсть, а гнш худоби i надал1 використовують виключно в якосп бюлопчного добрива для угноення орно! землг Це типова ситуащя !з переробкою оргатчних вадход!в дле переважаючо! б!льшосп харчових i переробних тдприемств малого i середнього б!знесу Укра!ни. На утил1зацш вадход!в у тдприемств кошпв завжди не вистарчае, а на !х переробку, як мшмум, бракуе виробничих площ та ввдповщного обладнання. Не тшьки обладнання, а i бажання займатись щею мало прибутковою справою. Дивно та виявляеться, що для укра!нського сировинного б!знесу простше та прива-бливше цшну деревину п!д виглядом дров за безцшь вивезти i продати за кордон, н1ж налагодити на батьшвщит !х переробку.
Дивно бо за належного i вдумливого тдходу до свое! виробничо! дшльносп власники цих пвдприемств могли б не лише перетворити сво! пвдприемства у екологiчно безпечнi, а ще i мати з цього певш прибутки. Адже всi вщ-ходи пвдприемств окреслено! групи - це оргашчш сполуки, якi легко шдцаються бiологiчнiй переробцi у бiогаз. До того ж сучасний розвиток бюлопчно! науки дослщив велике розма!ття бюлопчних матерiалiв (бактерiй), якi спроможнi практично будь-яку рiдинну органiку перетворити у бюгаз, який при спалюваннi е ефективним джере-лом тепла, а також i електрично! енерги.
Однак певна проблема полягае у тому, що на даний час обладнання для бюлопчно! переробки органiки у бюгаз, так зваш бютенки, доволi вартiсне. До того ж бюлопчно активна бюмаса вимагае певних умов для !! збе-р^ання i теж не е дешевою. На жаль переважно коштiв у шдприемщв на цю переробку вiдходiв не вистарчае i вони за усталеною вже трацицiею скидають вщходи у смiттевi ввдвали. Постае очевидним, що без врегулювання дано! проблеми на державному рiвнi тут не обштись. I зрозумiло, що державницька полггика стосовно створення екологiстичних тдприемств повинна бути поетапною, послвдовною, а головне вдумливою. I закономiрно, що першочерговими тут повиннi бути не заборонш та каральнi заходи щодо заборони вивозу вiцходiв на смитезва-лища, а створення передумов, за яких власна переробка вiдходiв буде економiчно вигiднiшою. Основнi етапи цих заходiв могли б ввдображатися наступною схемою (рис. 1).
Рис. 1. Етапи створення еколопстичних харчових та переробних пщприемств малого та середнього бiзнесу
Першочергово на першому еташ мiсцевi органи самоврядування повиннi б створити районш бiотехнологiчнi електростанцi!. Щ ж пiцроздiли в межах даного району чи регюну повиннi оргашзувати централ1зоване збирання та переробку у бютенках органiчних вiдходи на бюгаз. Спалюванням бiогазу в енергетичних установках можна отримувати теплову або електричну енергiю. Коштами в1д продажу тепла або електроенерги можна покривати витрати на придбання у пiдприемцiв оргашчних вiцходiв та затрати на закутвлю бiотенкiв та бiоенергетичних установок. Уже на цьому першому етапi шдприемщ зможуть не скидати сво! виробничi в1дходи на смiттезвалища, а iз вигодою продавати !х на переробку. Пов'язаш iз збором та перевезеннями органiчних вiдходiв логiстичнi проблеми тут можуть успiшно вирiшуватись, наприклад, транспортними комунальними службами мiсцево!' громади.
Пiсля запровадження першого етапу або паралельно йому на другому еташ державним органам влади та мюцевого самоврядування доречно в1дшукати i видшити належнi кошти на розробку i виготовлення доступних
за щною для шдприемщв малого та середнього б1знесу бюенергетичних установок та бютеншв. За ввдсутносп у шдприемщв належних обсяпв кошпв для придбання цього устаткування органами влади доречно надати !м можливють взяти обладнання у довготривалу оренду i3 подальшим правом його викупу. При цьому бажано щоб державш органи влади чи органи мюцевого самоврядування гарантували щдприемцям-виробникам бюенерге-тики право на необмежене шльгове придбання вироблено! ними електроенергп.
Пiсля цього на третьому еташ органами мюцевого самоврядування доречно запровадити жорсткий контроль за недопустимою скидання виробниками забруднено! води у каналiзацiйнi мереж1 чи вiдкритi водойми, а орга-нiчних вiдходiв - у природш ландшафти чи смптезвалища.
На четвертому eTani налагодження передумов для переходу новоутворюваних та дшчих тдприемств на р1вень еколопстичних мае бути вщмова з боку оргашв мюцевого самоврядування у видач1 лщензш на виробничу дгяльшсть, якщо адмшютращя та власники пвдприемства неспроможш забезпечити безввдходне виробництво. У даному випадку тд безвщходним виробництвом слщ розумгга спроможшсть тдприемства самотужки або ж силами репональних спец1ал1зованих переробних пвдприемств налагодити переробку власних в1дход1в у корисну для подальшого використання сировину, або теплову чи електричну енергш. Т1льки завдяки цьому довк1лля та навколишне середовище, а головне, мешканщ даного репону будуть належним чином захищеними ввд затруення життево важливих для них повпря, води та грунпв. Матиме в1д цього ввдчутну користь i економжа держави, якш замють витрат на переробку смитезвалищ поступатимуть додатков1 надходження в1д продажу вироблено! 1з в1д-ход1в енерги. Бо перефразовуючи висл1в великого х1м1ка минулого Дмитра Менделеева, що спалювання нафти р1вносильне спалюванню грошових купюр, можна стверджувати, що щлком аналопчним злочином е знищення гниттям чи спалювання оргашчних в1дход1в.
Проте слад визнати, що запровадження основ еколопстично! дгяльносп пвдприемств, особливою м1рою малого та середнього б1знесу, матиме широке розповсюдження виключно за умов вдумливо! поетапно! економ1чно! поль тики держави. За умови, що ця полгтика полягатиме не у каральних функщях, а у повсемюному сприянш налагодження безвщходних виробництв та у запровадженш устаткування вторинно! переробки ввдход1в у р1зноман1тн1 види придатно! до застосування енерги, наприклад, теплово! чи електрично!.
Висновки
1. Усввдомлення людством катастроф1чно негативного стану навколишнього середовища стимулювало при-швидшений пошук сощально-економ1чних заход1в, спроможних м1н1м1зувати негативний вплив виробничо! дгяльносп тдприемств на еколопю довк1лля. У сьогоденш ця функц1я покладена на еколопстику, основна функ-ц1я яко! зор1ентована на зведення до мшмуму тиску виробничих процеав на навколишне середовище та здоров'я мешканщв репону.
2. Еколопстика, як перспективний напрямок активацп шновацшно! дгяльносп, сприяе формуванню як1сно нового р1вня взаемоввдносин у сфер1 виробничо! дгяльносп тдприемств, екологп довк1лля та сощальних умов проживання мешканщв регюшв.
3. Ефективна штегращя еколопстики в економ1ку держави можлива через створення еколопстичних тдприемств завдяки законодавчому введенню в дш ефективно! еколопчно! стратег!!, яка буде основною конкурентною перевагою пвдприемства в сучасних умовах ведення б1знесу.
4. Удосконалення нормативно-правово! бази щодо регулювання еколопстичними процесами та розроблення механ1зм1в ефективно! взаемодй' б1знесу i держави для ресурсного забезпечення еколопстики сприятиме широкому запровадженню еколопстики на тдприемствах харчово! та переробно! промисловосп, як1 у сьогоденш е основними забруднювачами навколишнього середовища i довк1лля на теренах Зах1дно! Укра!ни
Список використаноТ лiтeрaтури
1. Гречишин Б.Д. Екологiстика як перспективний напрямок розвитку пiдприемства: закордонний досвщ. Мiжнародний науково-виробничий журнал. Сталий розвиток економши. 2013. № 4 [21]. С. 213-219.
2. Гречишин Б.Д. розвиток еколопстики як процес активiзацi!' шновацшно! дгяльносп пiдприемницьких структур. Вюник НУВГП. Серiя Економ!чш науки. 2016. Випуск 4 (76). С. 62-73.
3. Weber J. Logistikkostenrechnung Kosten-, Leistungs- und Erlöslnformationnen zur erfolgsorientierten Steuerung der Logistik. Springer-Veriag Berlin and Heidelberg GmbH & Co. KG; 2012. 389 p.
4. Baumgarten H. Supply Chain Steuerung und Services. Logistik Dienstleister managen dlobale Netzwerke - Best Practices. I. L. Darkow. H. (Hg) Zadek; Berlin : Springer; Auflage. 2004 293 h.
5. Weber J. Logistik-Controlling - Konzept und empirisher Stand / J. Weber, H. Blum // Kostenrechnungspraxis Zeitschrift für Controlling Accounting & System-Anwendungen. 2001. 45 Jg. Heft-Nr. P. 275-282.
6. Gpfert I. Logistik-Controlling der Zukunft / I. Gpfert // Controlling-Wissen. 2001. №. 7. p. 300-350.
7. Менеджмент та маркетинг шновацш: Монография / За заг. ред. д.е.н., проф. С.М. 1лляшенка. Суми: ВТД «Ушверситетська книга», 2004. 616 с.
8. Крикавський £.В. Лопстичне управлшня: [пвдручник]. Львiв: Видавництво НУ «Львiвська полггехтка», 2005. 684 с.
9. Мних О.Б. Необхвдшсть реструктуризацп 6i3Hecy в розвиток капiталiзацiйних процесiв: роль маркетингу i логiстики. Вiсник ХНУ Економiчнi науки. 2012. № 5. Т.3. С. 72-75.
10. Сyчаснi тенденци формування еколопчно! iнфрастрyкгyри природокористування / [Харiчков С.К. та iн.]; НАН Украши, iн-т пробл. Ринку та екон.-екол. дослвдж. Одеса, 2012. 375 с.
References
1. Grechyshyn B.D. (2013) Ekologiswtuka yak perspektyvnyy napryamok rozvytku pidpryemstva: zakordonnyy dosvid [Ecology as a promising direction of enterprise development: foreign experience] International Scientific and Production Journal. Sustainable economic development, vol. 21, no.4, pp. 213-219.
2. Grechyshyn B.D. (2016) Rozvytok ekologiswtuky yak protces aktyvizatcii. Innovatciynoyy diyalnosti pidpryymnetckyh struktur [Development of environmental studies as a process of activation of innovative activity of entrepreneurial structures]. Bulletin of the NUVHP. Economic sciences series, vol. 76, no.4, pp. 62-73.
3. Weber J. (2012) Logistikkostenrechnung Kosten-, Leistungs- und Erl-slnformationnen zur erfolgsorientierten Steuerung der Logistik. Springer-Veriag Berlin and Heidelberg GmbH & Co. KG; 389 p.
4. Baumgarten H. (2004) Supply Chain Steuerung und Services. Logistik Dienstleister managen dlobale Netzwerke -Best Practices. I. L. Darkow. H. (Hg) Zadek; Berlin: Springer; Auflage. 293 p.
5. Weber J. (2001) Logistik-Controlling - Konzept und empirisher Stand / J. Weber, H/Blum // Kostenrechnungspraxis Zeitschrift for Controlling Accounting & System-Anwendungen. 45 Jg. Heft-Nr. P. 275-282.
6. Gpfert I. (2001) Logistik-Controlling der Zukunft. Controlling-Wissen. №. 7. p. 300-350.
7. Illyahsenko S.M. (2004) Menedjment ta marketing innovatciy: monografiya [Management and marketing of innovations: Monograph]. Sumy: VTD "University book", 616 p. (in Ukrainian).
8. Krykavskyy E.V. (2005) Logistytcne upravlinnya [Logistics management] Lviv: Lviv Polytechnic University Publishing House, 684 p. (in Ukrainian).
9. Mnyh O.B. (2012) Neobhidnist restruktyrizatcii biznesu v rozvytok kapitalizatciynyh protcesiv: rol marketyngu I logistyky [The need for business restructuring in the development of capitalization processes: the role of marketing and logistics] KHNUBulletin. Economic sciences, vol. 3, no.5, pp. 72-75.
10. Harithkov S.K. (2012) Suthasni tendenthii formuvannya infrasrpuktury pryrodokorystuvannya [Modern trends in the formation of ecological infrastructure of nature use] National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of Prob. Market and economic-ecological research. Odesa, - 375 p. (in Ukrainian).
