CC BY
23
1. 1СТОРИКО-ОРГАШЗАЩЙШ ТА ДИДАКТИЧН1 АСПЕКТИ ЗАПОВШДНО1 СПРАВИ
УДК 502.4(07) Проф. С.М. Стойко, д-р бюл. наук, доктор гонорк кауза -
1н-т екологй Карпат НАН Украти
ЕКОЛОГ1ЧН1 ТА СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 МОТИВИ СТВОРЕННЯ У ТРАНСКОРДОННОМУ РЕГ1ОН1 РОЗТОЧЧЯ Б1ЛАТЕРАЛЬНОГО УКРАШСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО РЕЗЕРВАТУ ТА ЙОГО БАГАТОГРАННЕ ЗНАЧЕННЯ
Обгрунтовано еколопчш (збереження водо- та грунтозахисних люв на Свропейсь-кому вододiлi мiж басейнами Балтiйського та Чорного морiв), бiогеографiчнi (охорона бiологiчного рiзноманiття й погранично-ареальних видiв i фiтоценозiв) та сощально-економiчнi (розвиток рекреацшно'1 i туристично'1 сфери, сприяння сталому розвитку), мотиви створення бiлатерального украiнсько-польського бюсферного резервату (БР) "Розточчя" (128290 га.). Вщповщно до Севшьсько'1 стратеги визначено основш функци БР, обгрунтовано його територiальну структуру, з'ясовано багатогранне значення.
Ключов1 слова: бiосферний резерват, Розточчя, територiальна структура, поль функцiональне значення.
Prof. S.M. Stoyko, Dr.h.c. - Institute of Ecology of the Carpathians, NASU
Ecological and Social Economical reasons of Creation of Bilateral
Ukrainian-Polish Biosphere reserve in the Transboundary Region Roztoche and it multilateral significance
Grounded ecological (preservation of water-and soil protection forests in the European watershed between Baltic and Black sea), biogeographical (conservation of biological diversity and border-area plant species and phytocoenoses); and social-economical (development of recreation and tourist industry, support of sustainable development) reasons of creation of bilateral Ukrainian-Polish biosphere reserve (BR) "Roztocha "(128290 ha"}.In accordance with Seville Strategy the main functions of BR is determined, it territorial structure is grounded, it multilateral significance estimated
Keywords: biosphere reserve, Roztocha, territorial structure, multilateral significance
Вступ
У кшщ 20 ст. у крашах Схiдноi Свропи вщбулися ютотш пол1тичш та сощально-економ1чш змши. Демократизащя сусшльства сприяла ствпращ м1ж ними не тшьки в полгтичнш i сощально-економ1чнш сферах, але i в сфер1 еколопчнш. Одшею is форм еколопчно1' ствпращ е територ1альна охорона природи у транскордонних репонах. Шд цим поняттям необхщно розумгти охорону уткальних природно-територ1альних комплекЫв, як мають вагоме еколопчне, бюгеограф1чне та юторико-культурне значення для збереження природно!" та 1сторико-культурно1' спадщини; щнт в сощально-економ1чному (рекреацшному, туристичному) плат як природт, так i слабо окультурен ландшафти, придатт для масового оздоровлення населення; становлять тте-рес у науково-природничому вщношент для вивчення структурно-функщо-
12
Заповвдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волиш
нальних особливостей природних екосистем та 'х динамiчних тенденцiй; важливi для шдтримання екологiчного балансу та забезпечення сталого роз-витку у регiонi.
Одшею Í3 форм територiальноi охорони природи е створення спiльниx заповiдниx об,ектiв багатофункцiонального призначення. В укра'нсько-польськш прикордоннiй зонi, протяжнiсть яко'' становить понад 400 км, у 6i-огеографiчному та ландшафтно-екологiчному аспектах особливо вщзнача-ються Розточчя та Полюся. Обидва регiони характеризуються багатою та ге-терогенною флорою i фауною, оригшальними природними i слабо окультуре-ними ландшафтами, якi вiдзначаються значними рекреацшними та туристич-ними ресурсами, мають вагоме соцiально-економiчне значення в народногос-подарському комплексi.
На потребу еколопчного спiвробiтництва у транскордонних регюнах наголошують МАБ ЮНЕСКО, МСОП, ЮНЕП та iншi природооxороннi орга-тзаци. У транскордонних районах Свропи вже створено 5 стльних бiосферниx резервапв (БР): Румунсько-Укра'нський "Дельта Дунаю"; Польсько-Словаць-ко-Укра'нський "Схщт Карпати"; Чесько-Польський "КарконошГ; Польсько-Словацький "Татри". У транскордонних районах юнуе понад 30 нащональних та ландшафтних парюв. Згаданi природоохоронш об'екти сприяють не тiльки спшьному вирiшенню у пограниччi екологiчниx проблем, але й культурному спiлкуванню народiв, якi тут проживають. Таке ж завдання сто'ть i перед про-понованим укра'нсько-польським бiосферним резерватом (БР).
1. Можливост створення транскордонного бюсферного
резервату "Рзточчя"
Потреба i можливост створення у транскордоннiй зонi бшатерального БЗ обумовлена мотивами екологiчного, бiогеографiчного та сощально-еконо-мiчного характеру. Розточчя розташоване на сxiдно-европейськiй межi Свро-пейського вододiлу, де беруть початок численш воднi артери, якi належать до басейшв Балтiйського i Чорного морiв. Тому важливо зберегти на вододш лiсовi масиви водозахисного значення. Як на польськш, так i на украшськш сторонi прикордонна мюцевють слабо заселена, економiчно iзольована, при-роднi ресурси в минулому використовувалися помiрно, тому денатуралiзацiя природних ландшаф^в мае обмеженi масштаби. Завдяки цим обставинам на Розточчi збереглися на значнш площi природнi лiсовi, лучш та болотнi еко-системи, як мають вагоме бiогеографiчне значення.
Вивченню флори й рослинност укра'нсько'' частини Розточчя присвя-чено ряд публшацш (Жижин, Кагало, 1988; Сорока, 1990 та шш^. З фггогеог-рафiчноi точки зору, особливо цiкавi погранично-ареальш буковi (Fagetum sylvaticae), сосново-буковi (Pineto-Fagetum), скельно-дубовi (Quercetum pet-raeae) фггоценози, а також острiвнi популяци смереки (Picea abies Кarst.) i ялищ (Abies alba Mil.). Вони становлять штерес для вивчення польодовиково'' ютори розвитку рослинностi. Про вплив останнього юрського зледеншня свiдчать поширенi на Розточчi лесовi породи, валуни льодовикового похо-дження та бореальнi види - береза низька (Betula humilis L.), верба чорнiюча (Salix myrsinifolia Salisb.) й iншi. Воднi i водно болотш екосистеми сприяють
1. 1сторико-оргашзацшш та дидактичнi аспекти заповвдноТ справи
13
збереженню рщюсних видiв, таких як росичка круглолиста (Drosera rotundifo-lia L.), сальвшя плаваюча (Salvinia natans (L.) All., латаття бiле (Nymphaea alba L.), а також пiдтриманню бюлопчного рiзноманiття орнiтофауни. Вони служать еколопчним пристановищем для перелiтних птахiв.
Така ж щкава у бiогеографiчному i ландшафтно-екологiчному планi польська частина Розточчя (Izdebski,1961; Wilgot, 1994).
Укра!нська частина Розточчя щкава також в етнографiчному та ютори-ко-культурному аспектах. На Яворiвщинi сформувалася цiкава розточанська етшчна група, яка вщзначаеться своерщними народними звичаями, фольклором, побутом, оригшальними традищями. Чимало тут мiлiтарних пам'яток Першо! i Друго! свiтових воен. Отже, завдання майбутнього резервату поляга-тиме у збереженш як природно!, так i юторико-культурно! спадщини. Ство-ренню на Розточчi бiлатерального БР присвячено ряд робгг як укра!нських, так i польських вчених (Стойко 1996, 2001; Denisiuk, Stoyko 2000; Зшько, Бру-сак, Кравчук, 2001; Стойко, Мельник, Шушняк та ш., 2003). Це питання одержало шдтримку на мiжнародних конференцiях, що вiдбулися в 2000-02 рр.
На базi проектованого БР iснують реальш можливостi науково! сшв-працi еколопв двох кра!н, спрямованi на збереження бюлопчного, екосис-темного i ландшафтного рiзноманiття, а також для шдтримання еколопчного балансу i сприянню сталому розвитку в Розточчi.
Як в украшськш, так i в польськш частинах Розточчя вже охороня-ються цiннi в науково-природничому i сощальному планi природно-територь альнi комплекси, як досить повно репрезентують природу регюну. Отже, ю-нують реальнi можливост створення на !х базi бшатерального БР.
З украшсько! сторони пропонуеться включити в БР такi об'екти при-родно-заповiдного фонду: природний заповщник Розточчя (2084 га), Яво-рiвський нацiональний природний парк (7078 га), чотири заповщт урочища (332 га), ряд пам'яток природи. Для контакту з польською заповщною терито-рiею плануеться створити регiональний ландшафтний парк Равське Розточчя (2464 га). Загальна площа украшсько! частини БР разом з охоронною зоною становитиме 38830 га.
З польсько! сторони до БР плануеться включити Розточанський нащ-ональний парк (парк народовий) - 7811 га та чотири регюнальш ландшафтш парки (парки крайобразовi) - 81649 га (рис. 1). Загальна площа цих охорон-них об'егав становить 89460 га. Вся площа бшатерального БР дорiвнюе 128290 га. Його функщонування сприятиме збереженню на обширнш терито-рп багато! природно! та юторико-культурно! спадщини, матиме вагоме сощ-альне значення, сприятиме шдтримуванню екологiчного балансу та сталого розвитку в регюш.
2. Територ1альна структура та пол1функщональне значення
б1осферного резервату
Розвиток суспшьства та цившзацп проходили при його безпосе-редньому зв'язку людини з навколишнiм природним середовищем. Природа мала значення не тшьки для задоволення матерiальних потреб людини, але впливала на И ментальшсть, пiзнавальну, наукову, культурну сфери. Сучас-
14
Заповвдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волинi
ний теxнoгенний етап цивiлiзaцiï xapaктеpизyeтьcя aкcелеpaцieю пpoцеcy де-нaтypaлiзaцiï пpиpoдниx ландшафтДв, з якими людина бyлa екoлoгiчнo зв'яза-на пpoтягoм тpивaлoгo геoлoгiчнoгo пеpioдy. У pезyльтaтi цьoгo явища ^o-xoдить не тiльки збДднення бioлoгiчнoгo й екocиcтемнoгo piзнoмaнiття, але й ocлaблюютьcя cпoкoнвiчнi екoлoгiчнi зв'язки людини з пpиpoдним oтoчен-ням, шр негaтивнo пoзнaчaeтьcя на ïï емoцioнaльнiй та дyxoвнiй cфеpax. To-му пеpед пpиpoднo-зaпoвiдним фoндoм отопь завдання не тiльки збеpегти непoвтopнy пpиpoднy cпaдшинy, але й rapara cпiлкyвaнню людини з ^и-poдним oтoченням, в якoмy фopмyвaвcя "Homo sapiens". Таким чишм ^и-poднo-зaпoвiдний фoнд набувае як екoлoгiчнoгo, так i coцiaльнoгo та е^ш-мiчнoгo кoнтекcтy. Це cтocyeтьcя як нaцioнaльниx i пpиpoдниx пapкiв, так i бiocфеpниx pезеpвaтiв.
1дея бiocфеpниx pезеpвaтiв - це якicнo нoвий етап y poзвиткy зашвДд-нoï cпpaви та теpитopiaльнoï oxopoни пpиpoди. БР дають змoгy oб,eднyвaти пacивнi та активнД фopми oxopoни пpиpoди iз вpaxyвaнням екoлoгiчниx зacaд paцioнaльнoгo пpиpoдoкopиcтyвaння та вiднoвлення пpиpoдниx pеcypciв. От-же, вoни здaтнi yзгoдити екoлoгiчне та екoнoмiчне пpoтиpiччя, тoбтo ^ora-piччя, яке icнye внacлiдoк вилучення зaпoвiдниx пpиpoдниx yгiдь iз tooto-дapcькoгo кopиcтyвaння, та мoжливocтями викopиcтaння i вiднoвлення ^и-poдниx pеcypciв. Toмy БР oб,eднyють як пpиpoднi, так i гocпoдapcькi теpитo-piaльнi кoмплекcи. Завдяки тaкoмy пpизнaченню Ддея фopмyвaння глoбaльнoï меpежi БР стала надзвичай^ пoпyляpнoю. Зapaз y 95-ти ^arnax cвiтy вже cтвopенo шнад 400 БР i ïx меpежa пpoдoвжye poзвивaтиcя.(Five transboundary biosphere reserves,.. .2001)
Згiднo зi Севiльcькoю cтpaтегieю (1995), БР швинш викoнyвaти тaкi взaeмoзв,язaнi функци:
• функцДю збеpеження генетичниx pеcypciв, piзнoмaнiття бioлoгiчниx видДв, пpиpoдниx екocиcтем i ландшафтДв;
• функцдю cпpияння cтaлoмy coцiaльнo-екoнoмiчнoмy i кyльтypнoмy poзвиткy в pегioнi;
• функцДю бaзoвoгo забезпечення нayкoвиx дocлiджень, екoлoгiчнoï ocвiти i тpенiнгy, а татож функцдю мoнiтopингy на pегioнaльнoмy, нацюнальгому та мiжнapoднoмy piвняx за екoлoгiчним cтaнoм дoвкiлля.
Для виpiшення заданж функцДй y БР здiйcнюють дифеpенцiйoвaне зo-нування ïx теpитopiï з видДленням тpьox фyнкцioнaльниx зoн - зaпoвiднoï, бу-феpнoï та тpaнзитнoï.
Рoзглянемo пpiopитетнi завдання пpoектoвaнoгo БР в межax йoгo фун-кцioнaльниx зoн. У пpиpoдooxopoннoмy плaнi нaйцiннiшoю теpитopieю в ук-païнcькiй частит БР е пpиpoдний зaпoвiдник "Рoзтoччя", тoмy йoгo пoвнicтю неoбxiднo включити в зaпoвiднy зoнy (зaпoвiдне ядpo). На теpитopiï зашвДд-ника е лДшвД фiтoценoзи Дз тpaнcфopмoвaнoю пpиpoднoю, вiкoвoю i ценoтич-нoю cтpyктypoю. Toмy пoтpiбнo cпpияти пocтyпoвiй pегенеpaцiï втopинниx фiтoценoзiв y кopiннi. Дo зaпoвiднoгo ядpa пpoпoнyeтьcя включити пpиpoднi лicoвi екocиcтеми нaцioнaльнoгo пapкy та лicoвиx заказникДв, а тaкoж бoлoтнi екocиcтеми, важливД для збеpеження генoфoндy papитетниx гiгpoфiльниx ви-дДв та для пaлеoбoтaнiчниx дocлiджень. Зaпoвiднa зoнa е бaзoю для екoлoгiч-
1. Iстoрикo-oрганiзацiйнi та дидактичнi аспeкти запoвiднoï справи
15
Украшський державши лiсoтeхнiчний yнiвeрситeт
нoгo мoнiтopингy та нayкoвиx дocлiджень, якД неoбxiднo пpoвoдити без ^py-шення функцюнування пpиpoдниx екocиcтем. Вoнa мае тагаж важливе ега-ocвiтнe значення для oзнaйoмлення з кopiнними екocиcтемaми, ïx генoфoн-дoм та фyнкцioнyвaнням.
Haßmrco зaпoвiднoï зoни видiляeтьcя бyфеpнa зoнa, пpизнaченa для за-безпечення нopмaльнoгo xoдy пpиpoдниx пpoцеciв y БР. У цДй зoнi пoшиpенi здебiльшoгo лicoвi фiтoценoзи Дз змiненoю вiкoвoю i ценoтичнoю cтpyктy-poю. Пpiopитетним екoлoгiчним кpедo шoдo фyнкцioнyвaння БР е збеpежен-ня пpиpoдниx е^^стем, y якиx пpoтягoм тpивaлoгo пеpioдy фiлoценoгенезy виpoбилacь здaтнicть дo caмoзaxиcтy, caмopегyляцiï, caмoвiднoвлення. Brno-дячи з ^oro пoлoження в тpaнзитнiй зoнi неoбxiднo зacтocoвyвaти лicoгocпo-дapcькi зaxoди, cпpямoвaнi на тpaнcфopмaцiю пoxiдниx деpевocтaнiв y tox^-нД. Екoлoгiчними мoделями ïx фopмyвaння е pештки пpиpoдниx лiciв, якД oxo-poняютьcя y зашвДднику.
У бyфеpнiй зoнi тpaпляютьcя лoкaлiтети iнтpoдyкoвaниx екзoтiв - coc-ни Веймyтoвoï (Pinus strobus L.), пcевдoтcyги Мaнзiеca (Pseudotsuga mensiesi () Mirb.) Franco), дуба тв^ч^т (Quercus borealis Michx.) та Дншж. У мaйбyтньoмy такД екзoти недoцiльнo cтвopювaти, шoб збеpегти нaтypaльний xapaктеp ландшафтДв. Icнyючi фiтoценoзи екзoтiв мoжнa залишити як екоте-pиментaльнi дДлянки, пpoте ïx плoшa пoвиннa бути oбмеженoю i cягaти не бДльше 1-2 % плoщi БР. Бyфеpнa зoнa мае значення для пpoведення нayкoвиx дocлiджень та екoлoгiчнoгo мoнiтopингy за xoдoм пpиpoдниx пpoцеciв. У нДй дoзвoляeтьcя pегyльoвaнa pекpеaцiя та екoтypизм без пopyшення функцюну-вання е^^стем.
Tеpитopiaльнo нaйбiльшoю y пpoектoвaнoмy БР е тpaнзитнa, aбo roc-пoдapcькa зoнa. Вoнa включае aгpoкyльтypнi ландшафти з piзним xapaктеpoм гемебеpoïднocтi - opm землД, ciнoжaтi, пacoвишa, девacтoвaнi угДддя, лicи феpмеpcькиx cпiлoк. Завдання БР y цДй зoнi шлягають в oбгpyнтyвaннi ега-лoгiчниx методДв шoдo oптимiзaцiï ciльcькoгocпoдapcькoгo виpoбництвa, 6o-poтьби з еpoзieю гpyнтiв, залюнення девacтoвaниx угДдь, пoкpaшення cтaнy л^вта фiтoценoзiв.
У 1939-40 pp. в у^аш^ки чacтинi Рoзтoччя вiдбyлacя важлива в co-цiaльнoмy та е^^Нч^му плат пoдiя, яка oпocеpедкoвaнo i неoпocеpедкo-вaнo вплинула на навтлишне cеpедoвише. З метoю cтвopення нaйбiльшoгo в Gвpoпi вiйcькoвoгo пoлiгoнy (плoщею пoнaд 60тиc. га.) тoтaлiтapним гаму-нicтичним pежимoм СРСР з Явopiвщини бyлo нacильнo депopтoвaнo Дз 50-ти нacелениx пунктДв i xyтopiв близью 60 тиc. чoлoвiк. Ця шдДя icтoтнo вплинула на пcиxoлoгiчний cтaн мicцевoгo нacелення та на екoлoгiчнy cитyaцiю в paйoнi. Шаля Дpyгoï cвiтoвoï вДйни пocилювaвcя мiлiтapний вплив на нав^-лишне cеpедoвище. З метoю йoгo oбмеження найбДльш зaлicненa теpитopiя, не пpидaтнa для шл^ну, була з ньoгo вилучена. З метoю збеpеження ^и-poдниx та cлaбo oкyльтypениx ландшафтДв i викopиcтaння ïx pекpеaцiйнoгo пoтенцiaлy в 1998 p. тут був cтвopений Явopiвcький нaцioнaльний пpиpoдний пapк (7078 га.), який плaнyeтьcя включити y пpoектoвaний БР. Пicля депopтa-цп мicцевoгo нacелення на цДй теpитopiï пoчaвcя пpoцеc пpиpoднoï демyтaцiï
16
Замввдна справа в Галичинi, на ^дшт та Boлинi
рослинного покриву в колишшх агрокультурних ландшафтах. Тому одним Ï3 екологiчних завдань БР е вивчення динамiки цього процесу в часi i просторi та обгрунтування заходiв ренатуралiзацiï трансформованих екосистем.
1снують також реальнi можливост створення штучних водоймищ в кар'ерах колишнього Новояворiвського сiрчаного комбiнату з метою викорис-тання ïx в рекреацшних цiлях, що надасть БР вагомого сощального значення.
Висновки
Завдяки рiзноманiтностi геолого-геоморфологiчноï будови, сприятли-вим грунтово-кшматичним умовам, наявностi лiсовиx та водно-болотних лан-дшафтiв, БР вщзначаеться значним бiологiчним i екосистемним бiорiзнома-нiттям. Вiн розташований на схщноевропейському вододiлi мiж Балтiйським i Чорним морями, де беруть початок численш водш артери. Тому збереження на обширнш територи БР природноï рослинносл, зокрема лiсовоï, мае вагоме водозахисне значення для даного регюну.
Наявшсть люових, лучних та озерних екосистем роблять БР перспек-тивним для рекреацiйноï та туристичноï сфери. ïx розвиток матиме для реп-ону вагоме економiчне значення та сприятиме взаемному спшкуванню, а отже i культурному взаемозбагаченню дружнix народiв, якi тут проживають.
Бiлатеральний бюсферний резерват розташований у транскордоннiй зош. Тому його екологiчна стратегiя повинна базуватися на принцип - спшь-ний кордон, спiльна турбота про збереження природноï та юторико-культур-но1' спадщини, спiльнi зусилля щодо шдтримання еколопчного балансу та за-безпечення сталого розвитку в регiонi.
Лггература
1. Жижин М.П., Кагало О.О. Особливосп охорони урочища Заливки заповщника Розточчя// Укр. бот. журнал. - 1988, т. 45, № 1. - С. 18-23.
2. Зинько Ю, Брусак В., Кравчук Я. Територальна структура проектованого м1жнарод-ного бюсферного заповщника "Розточчя"// Розточанський зб1р 2000. - Льв1в. - 2001. - С. 163-166.
3. Сорока МЛ. Судини рослини державного заповщника "Розточчя". - Льв1в, 1990. - 278 с.
4. Сорока МЛ. Буков1 люи Розточчя - синтаксоном1я та генезис// Наук. вюник УкрДЛТУ: Лшвницью дослщження на Украïнi. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2003. - С. 106-116.
5. Стойко С.М. Еколопчне обгрунтування створення бшатерального польсько-укра-шського бюсферного резервату та програма його д1яльносп// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. на-ук.-техн. праць. - Льв1в.: УкрДЛТУ. - 1996, вип. 5. - С. 179-184.
6. Стойко С.М. Концепщя м1жнародно'1 мережi бюсферних резерват1в та критерп функцюнального призначення украшсько-польського бюсферного резервату на Розточч1// Розточанський зб1р. - 2000, кн. 1. - Льв1в. - 2001. - С. 50-56.
7. Стойко С, Мельник А., Шушняк В., Бшяк М., Сaвка Г, Ванда I. Украшська частина проектованого польсько-украшського бюсферного резервату та ïï репрезентативне ланшафтно-еколопчне значення// В кн. : Бюсферний резерват як модель сталого розвитку те-риторш та об'екпв природно заповщного фонду. - Льв1в. - 2003. - С. 16-31.
8. Denisiuk Z., Stojko S. Ekologyczne podstawy utworzenia rezerwatow biosfery na pog-raniczu Polski I Ukrainy. Chronmy przyrod^. ojczyst^.. - R.LVI. - N 1. - 2000. - S. 18-28.
9. Five transboundary biosphere reserves in Europe. MAB UNESCO. - Paris. - 2003. - 89 p.
10. IzIdebski K. Zbiorowiska le s ne na Roztoczu Srodkowym. Torfowiska. Ann. UHCS. B.16. - 11. - 1961. - S. 303-350.
11. Wilgat T. Roztoczanski Park Narodowy.Offic. Wyd. "Ostoja". Krakow. - 1994. - 243 s.
1. 1сторико-оргашзацшш та дидактичш аспекти заповвдноТ справи
17
