CC BY
57
17. Stampfer K. 2002. Combining Harvester with Cable Yarders on Steep Terrain Thinning Operations. Proceedings of the International Seminar on New Roles of Plantation Forestry Requiring Appropriate Tending and Harvesting Operations; Septement 29-October 5, 2002; Tokyo, Japan. pP. 66-72.
18. Styranivsky, O. 2002. Operational Planning Technologies of Wood Extraction Under Moutnain Conditons of Ukraine. Proceedings of the International Seminar on New Roles of Plantation Forestry Requiring Appropriate Tending and Harvesting Operations; Septement 29-October 5, 2002; Tokyo, Japan. pP. 192-203.
19. Tucek, J., Jozef Suchomel and Erich Pacola. 2002. Possibilities for SDSS Using in Forestry - Focus on Forest Roads Location and Technologies Planning. Proceedings of the Internaiti-onal Seminar on New Roles of Plantation Forestry Requiring Appropriate Tending and Harvesting Operations; Septement 29-October 5, 2002; Tokyo, Japan. pP. 113-128.
20. Zibtsev, S. and V. Sviridenko, E. Kremenetska and O. Tokareva. 2004. Monitoring of the Structure and Phytodiversity of a 160-year-old Natural Scots Pine Forest in the Central Polissi-ya Region of Ukraine. Document in preparation for Proceedings from the International Conference and Excursion. Muckachevo, Transcarpathia, Ukraine. Natural Forests in the Temperate Zone of Europe - Values of and Utilsation. Swiss Federal Research Institute (WSL), Birmensdorf.
УДК 630.33 1нж. O.I. ГОЛУБЧАК1 - Заслужений лiсiвник Украти;
проф. 1.Ф. КАЛУЦЬКИЙ2, д-р с.-г. наук - Прикарпатський ун-т
M. Василя Стефаника
ЕКОЛОГГЧШ ПРОБЛЕМИ Л1С1В 1ВАНО-ФРАНК1ВЩИНИ
Окреслено актуальш еколопчш проблеми прських лiсiв Карпатського регюну та HaMi4eHO шляхи i'x виршення.
Eng. O.I. GOLUBCHAK; Prof. I.F. KALUTSKY - Vasyl Stefanyk Precarpathian
University
Ecological problems of mountain forests in Ivano-Frankivsk region
In the article the actual ecological problems of mountain forests in the Carpathians region are discussed and ways of their decision are planed.
Анал1з результат негативного впливу людини на навколишне сере-довище в р1зних природних умовах свщчить, що прсью регюни в цьому вщ-ношенш надзвичайно вразливь Як вщомо, на земнш кул1 прсью системи займають близько 50 % висотою понад 500 м н.р.м. i 28 % висотою понад 1000 м. Звичайно, в горах динамiчнiше вщбуваються й геохiмiчнi процеси.
Прсью ландшафти порiвняно з рiвнинними вщзначаються рiзноманiт-шшими еколопчними умовами, що впливае на темп еволюци i багатство ix оргашчного свггу. Тому гори завжди характеризуються своерщною флорою i фауною, серед яких, внаслщок географiчноi iзольованостi, чимало релiктовиx i ендемiчниx видiв. Потрiбно зазначити, що взаемозв'язки мiж компонентами прських екосистем набагато складшш^ шж у рiвнинниx умовах.
Питання охорони життевого середовища та рацiонального його вико-ристання, збереження i збагачення природних ресурЫв з кожним роком все
1 Начальник 1вано-Франшвського обласного управлшня люового господарства (Chief of the Ivano-Francivsk regional management of forestry)
2 Завщувач кафедри екологи та рекреацй' Прикарпатського унiверситету ím. В. Стефаника (Head of the department of ecology and recreation V. Stefanyk University)
бiльше i бiльше турбуе людство. I це зрозумшо, бо охорона природи означае постiйну й всеосяжну турботу про життя на нашiй планетi, еколопчна ста-бiльнiсть яко! в багатьох випадках порушуеться.
Серед основних природоохоронних проблем на Украш охорона Карпат привертае до себе постшну увагу спещашспв рiзних галузей. Для нашо! краши з характерними рiвнинними, надто окультуреними ландшафтами степово! та ль состепово! зон, цей гiрський регюн, де ще на значнiй плошд збереглися надзви-чайно багатi й рiзноманiтнi природнi екосистеми, мае виняткове значення. На вiдносно невеликiй територи Карпат зростае бiльше половини ушх видiв ниж-чих i вищих рослин Украши та проживае половина представниюв li фауни.
Лiси Украшських Карпат займають порiвняно невелику площу -1.6 млн. га, що становить 20 % вщ вше!" вкрито!' лiсом плошi Украши. Проте !х народногосподарське значення важко переоцiнити. Зростаючи на гiрських схи-лах на висотах вщ 100 до 2000 м н.р.м., вони виконують велику грунтозахисну, водорегулювальну, клiматотвiрну, саштарно-гтешчну, рекреацiйну роль.
Важливе також експлуатацшне значення лiсiв Карпат. Тут зосередже-но близько 40 % запаЫв деревини Украши. Iвано-Франкiвшина належить до одте! з найбiльш лiсистих областей Украши. Землi лiсового фонду област займають площу коло 626 тис. га, люистють становить близько 45 %.
Вс лiси областi вщнесет до I та II груп залежно вiд захисних функцiй та господарського значення, що вони виконують. Бшьше половини земель ль сового фонду (майже 54 %) вщнесеш до 1 групи лiсiв, як виконують захиснi функци, куди входять охоронш смуги лiсiв, що захищають нерестилища щн-них риб, протиерозшш лiси, захиснi смуги вздовж залiзниць, автомобiльних дорiг, лiси зелених зон, люи першо! та друго! зон окрупв санiтарноi охорони курортiв, люи заповiдника, нацiональних природних паркiв та шших об,ектiв природо-заповiдного фонду державного i мiсцевого значення.
У складi лiсiв областi переважають хвойнi породи - 66.3 % (вщ вкритих люом земель), твердолистянi - 31.9 % i м,яко-листянi - 1.8 %. Найбшьш поши-реними породами е смерека (58.4 %) та бук люовий (20.5 %).
Вжова структура держлiсфонду така:
• насадження I i П клас1в вшу (молодняки) становлять 25 % (оптим.41 %).
• середньов1ков1 насадження 52 % (оптим. 21 %).
• пристигаюч1 насадження 13 % (оптим. 21 %).
• стигл i перестшт насадження 10 % (оптим. 17 %).
Вжова структура лiсiв свiдчить про те, що еколопчш функци лiсiв пок-ращуються i бiльше 90 % лiсiв держшсфонду повною мiрою виконують еколопчш функци, ще 7 % виконують !х частково i тiльки 3 % недостатньо (рис. 1).
Вчених, еколопв, лiсiвникiв в Украiнi та шших крашах Свропи турбуе стан люових екосистем, особливо в зв'язку з всиханням в них окремих порщ дерев. Першою вiдреагувала на посушливу погоду останнiх рокiв, особливо 2003 року, ялина европейська (Рюеа аЫеБ (L.) Ка^еи), оскiльки вона належить до порщ iз поверхневою кореневою системою.
Ялиновi насадження в Карпатському регюш займають площу 437 тис. га. Найбшьшу, серед чотирьох областей регюну, площу ялинники займають в
1вано-Франювськш областi - 202 тис. га. Ялина е основною люоутворюваль-ною породою лiсiв областi. Вона росте в Карпатах на рiзних висотах н.р.м., але найбiльший прирiст дае, виростаючи на висотах вiд 700 до 1300 м., за-лежно вщ грунпв та експозицiй схилiв. У вiцi техтчно! стиглостi урожай ще!
щнно! породи, в умовах области в середньому становить 300 м , але е дшян-
3
ки, де урожай сягае 500-600 м i бшьше на 1 га.
250'
200
(С «V)
о 150 3
5
(В
3"
о 100 §
50
0-20
20-40
40-60
60-80
80-100
225,8 о
о Площа, тис.га —о— Запас, млн.м3
78,8 / о / \ 56,6 20,2 «К. 35,2
30,1 1,0 /13,7 12,5 5,7 ^N>1.9
100-120
80,0 70,0 60,0
§
50,0
? X
40,0 | сГ
30,0 с
(С р>
20,0 10,0 0,0
класи ему, роки
Рис. 1. Розподт вкритих яровою рослиншстю площ i запаыв деревосташв за
класами вшу
Шсля вшни, в п'ятдесятих роках, коли в Карпатах були вирубаш знач-нi площi лiсiв, в багатьох випадках для залюення вирубок використовували сiянцi ялини. Таким чином i появилися знову в Карпатах монокультури яли-ни. Чому знову, тому, що iсторiя створення монокультур ялини сягае, як стверджуе академш М. Голубець, бшьше двохсот роюв як в Укра1ш, так i в iнших кра!нах Свропи. Потрiбно зазначити, що в багатьох випадках ялину садили не в 11 типах люу, а на мющ ялицевих чи букових лiсiв, а то i в дiбровах. Цi насадження, бiльше вщ iнших, хворiли та пошкоджувалися шюдниками.
Починаючи, в основному, з Ымдесятих рокiв минулого столiття, лшв-ники област розпочали реконструкцiю похiдних ялинниюв i створювати на 1х мющ стiйкi до хвороб, шкiдникiв та вiтровалiв змiшанi насадження. Але нова, значно складшша проблема, виникла в цих люах за останнi роки. Спо-чатку - моза!чне всихання ялини, а в останнш час i всихання куртинами та локальне вiдмирання по периметру зрубiв.
Деревш породи мають рiзний ступiнь стшкост до посухи, що визна-чаеться тривалютю бездощового перiоду, протягом якого засвоювана росли-нами волога у верхньому швметровому шарi повнiстю витрачаеться. Навггь у районах з достатшм зволоженням пiсля 10-12 бездощових дшв у червнi -серпнi в коренезаселеному горизонт грунту утворюеться нестача грунтово! вологи. Сутнiсть посухи полягае в рiзкому зниженнi фактичного витрачання вологи рослинами порiвняно з можливим оптимальним водовитрачанням у
даних природних умовах. Посуха супроводжуеться пiдвищенням температу-ри повiтря на 2-3 °С вище середньо! багаторiчноl, що викликае вiдповiдне зниження вщносно! вологостi повггря. Зародження посухи зумовлено тепло-вим процесом. Вона виникае шсля тривало! вiдсутностi дощу i високого ви-паровування, що обумовлюе висушування грунту i дестабiлiзуе засвоення по-живних речовин. Внаслщок цього понижуеться асимшящя i продуктивнiсть деревостанiв.
У квггш мiсяцi минулого року максимальна температура в окремих урочищах перевищувала норму в 3.5 раза, червш, липш i серпнi - майже в 2 рази. Якщо проаналiзувати опади, то вони мали локальний характер, в окремих мюцях пройшли раптовi зливовi дощi, якi спричиняли паводки, а на бшь-шост територiй лiсового фонду областi не було мюяцями опадiв, що i спри-чинило всихання ялини (рис. 2).
Березень Квп"ень Травень Червень Липень Серпень
Рис. 2. Графш суми опадiв за м^яць в 1998 та 2003 роках згiдно з даними спостережень метеостанци м. Долина
Всихання значно штенсившше на схилах твденних експозицш, де в окрем1 дт температура на поверхш грунту сягала 60 °С, що в 2-2,5 раза перевищувала вщповщш показники на схилах твшчних експозицш. Вщ-носна волопсть повггря в осередках всихання на твденних схилах була нижчою, шж на твшчних { р1зниця, в окремих випадках, сягала 10-15 %.
Треба зазначити, що всихання мае мюце як у похщних, так { в ко-ршних типах люу. Так, у Верховинському держлюгосш, всихання просте-жуеться тшьки в коршних типах люу (висота н.р.м. 950-1250 м). У Ви-годському держлюгосш площа всихання ялини становить 1.4 % до вс1х ялинниюв { розподшена 73 % - у коршних типах люу { 27 % - у похщних.
Найбшьше випадюв всихання ялинових лю1в у Льв1вськш та Закар-патськш областях, дещо менше в 1вано-Франювськш та Чершвецькш. Але всюди ситуащя, викликана всиханням, не проста. Тому, Державний комь тет люового господарства Укра!ни з Мшютерством екологи та природних ресурЫв за участю науковщв Львова, Ужгорода, 1вано-Франювська, пред-ставниюв громадських оргашзацш { досвщчених лю1вниюв практиюв, вже
втрете в Карпатському регюш, протягом останшх роюв, вивчають цю проблему. У юнщ минулого року компетентна комю1я оглянула дшянки всихання ялини у вс1х областях регюну { дшшла до висновку, що основною причиною як мозашного, так { курганного всихання ялини е обезвод-нення грунту внаслвдок засухи в останш роки. Прояви всихання квал1фжо-ваш комю1ею як стихшне лихо.
Безумовно, окр1м основно! причини всихання, виявлено й шш1, зок-рема те, що ще е значш площ1 похщних ялинниюв, частина насаджень ма-ють пщрвану кореневу систему внаслщок сильних в1тр1в, яю мали мюце в березш 2001 р., тдсилили процес всихання коренева губка, опеньок, коро-!ди та шш1 фактори.
Аналопчна ситуащя склалася в ялинових люах й шших европейсь-ких кра!н. Для того, щоб не допустити розширення площ всихання за раху-нок розмноження шюдниюв та хвороб люу, в ослаблених насадженнях не-обхщно провести саштарно-оздоровч1 заходи. Часто щ заходи потр1бно проводити в мюцях, де в першу чергу, необхщно будувати дороги чи за-купляти тросов1 установки для спуску деревини з пр, а це потребуе знач-них кошт1в.
Необхщно також вводити в люов1 культури засухостшю породи, таю як береку, клен-яв1р, модрину, сосну кедрову та шш1. Бшьше придшяти уваги способам рубок люу { застосовувати екологозбер1гаюч1 технологи. На нашу думку, всихання ялини в даний час е найважлившою еколопч-ною проблемою в люах области вона потребуе пристально! уваги науковщв, лю1вниюв практиюв, громадськост та, безперечно, держави.
Ще одшею еколопчною, економ1чною та сощальною проблемою для лю1в област е недостатнють дорожньо! мереж1, особливо люових до-р1г. Як вщомо, густота дорожньо! сггки в люах област в десять { бшьше раз1в менша, шж в сусщшх Свропейських крашах. Тод1 як у Польщ1 на 1000 га люових упдь прокладено 32 км люових дорщ в Угорщиш 36 км то в люах област тшьки 2.3 км. У результат цього значна частина лю1в об-ласт е недоступною не тшьки для використання в рекреацшних та турис-тичних цшях, а й не можна застосувати високопродуктивну еколого-зберь гальну техшку { технолопю в люогосподарському виробнищш. Кр1м цього, значна частина лю1в не доступна для гасшня люових пожеж, коли таю виникають, що особливо стае актуальним в зв'язку з всиханням сме-речниюв. Якщо ще 10-15 роюв тому в люах област щор1чно будувалося 40 км нових люових дорш та близько 50 км ремонтувалося дточих, то в останш роки, через вщсутнють кошт1в, ця робота практично припинена. Вра-ховуючи щор1чш повеш то в одному, то шшому райош области при яких, в першу чергу, руйнування зазнають дороги та шженерш споруди на них, можна уявити 1хнш стан. Державною програмою "Люи Украши" передба-чено джерела фшансування буд1вництва люових дорщ але, на превеликий жаль, ця Програма не працюе. Передбачено штенсивне буд1вництво таких
дор1г 1 Законом Укра'ни "Про мораторш...," але вш також не виконуеться. Виршення ц1е! еколопчно! проблеми дасть змогу не тшьки покращити еколопчну ситуащю, але { повшше використати ресурсний потенщал та покращити сощальну ситуащю в регюш.
Серед актуальних еколопчних проблем лю1в област зазначимо таю:
• реконструкция похщних 1 малощнних насаджень;
• обгрунтування оптимально! шлькосп природо-запов1дного фонду в л1сах об-
ласт та методи 1 способи його використання;
• закр1плення верхньо! та нижньо! меж1 л1су та шшц
Серед перспектив еколопзаци лю1в области безперечно, е сертифь кащя люових господарств. Сертифжащя - це незалежна ощнка д1яльност1 оргашзаци на предмет вщповщност зовшшшм стандартам. Найбшьш ус-тшним { ефективним шструментом просування передових метод1в люоуп-равлшня в останш роки визнана сертифжащя люових господарств. Пщ-тримка приватними { недержавними компашями { оргашзащями, програма сертифжаци люових господарств добре зарекомендувала себе в питаннях впровадження еколопчних { сощальних вимог до люопродукци та залучен-ня защкавлених виробниюв, споживач1в { продавщв з метою розвитку вщ-повщального управлшня люовим господарством.
Проектування оптимального породного складу насаджень та здш-снення господарських заход1в для досягнення його на кожнш дшянщ люу залежно вщ ди екзогенних { ендогенних фактор1в, антропогенного впливу та з урахуванням виконання р1зних еколопчних функцш майбутшми на-садженнями потрубуе нагального виршення.
Л1тература
1. Голубець М.А. Ельники Украинских Карпат. - К.: Наук. думка, 1978. - 264 с.
2. Калуцький 1.Ф. Стихшие лихо чи помилки лю1вник1в?/ Люовий 1 мисливський. журнал. - 2004, № 1. - 23-26 с.
3. Середш В.1., Парпан В.1. Лю - база вщпочинку. - Ужгород: Карпати, 1988. - 110 с.
4. Стойко С.М. Карпатам зелетти в1чно. - Ужгород: Карпати, 1977. - 175 с.
5. Фурдичко О.1. Карпатсью люи: проблеми еколопчно! безпеки 1 сталого розвитку прського региону. - Льв1в: Б1бльос, 2002. - 192 с.
6. Чубатий О.В. Водоохоронт прсью люи. - Ужгород: Карпати, 1972. - 120 с.
УДК 630.33 Проф. Г.Д. ГУЦУЛЯК, д-р екон. наук, член-кор. УААН;
доц. Ю.Г. ГУЦУЛЯК, канд. екон. наук - Коавський в1ддгл проблем гЬрського землекористування 1в.-Франмвського т-ту АПВ УААН
ВОДН1 РЕСУРСИ КАРПАТ, ДЖЕРЕЛА IX ЗАБРУДНЕННЯ ТА ЙОГО НЕГАТИВН1 НАСЛ1ДКИ
Зроблено анал1з водних ресурав Карпатського регюну, джерела 1 масштабнють 1'х забруднення та зроблено пропозицп щодо вир1шення дано! проблеми.
