CC BY
2
УДК 338.43:633.18 https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2021A23
Р.В. МОРОЗОВ
Херсонський державний аграрно-економiчний ушверситет
ORCID: 0000-0002-1454-6296 ЕКОЛОГ1ЧНЕ СПРЯМУВАННЯ РОЗВИТКУ ГАЛУЗ1 РИС1ВНИЦТВА
У сmаmmi розглядаються теоретичш та практичнi засади екологiчного спрямування розвитку галузi риавництва в Укра'т. У процеа до^дження доведено, що одним 13 головних завдань екологгзацИ галузi риавництва е пiдвищення и екологiчноi ефективностi, яке Трунтуеться на збереженш i вiдтвореннi природних ресур^в та вирощуванш екологiчно чисто'1' продукцП Екологiчна ефективнкть характеризуется можливктю зменшення витрат на усунення на^дюв антропогенного впливу i втручання в навколишне середовище, створення умов для розширеного вiдтворення природних ресур^в. Виходячи з концепцИ сталого розвитку сшьського господарства i сшьських територт, пiдвищення еколого-економiчноi ефективностi виробництва рису, на нашу думку, мае досягатися за рахунок: пiдвищення технiчноi (технологiчноi) ефективностi; проведення технiко-технологiчноi модернгзацИ галузi; рацiонального використання природно-ресурсного потенцiалу територш рисоаяння i екологгзаци виробництва рису. У контекстi даного до^дження е пiдстави вважати, що в основу вирiшення проблем галузi риавництва мае бути покладений еколого-економiчний принцип, що регламентуе регулювання органiзацiйно-економiчних, технiко-технологiчних та екологiчних вiдносин. Доцшьнкть практично'1' реалгзацИ такого принципу у рисiвництвi Трунтуеться на необхiдностi екологгзаци виробництва, яка передбачае ра^ональне використання природно-ресурсного потен^алу 1з врахуванням конкретних зональних умов, узгодженостi екологiчних, економiчних i соцiальних сустльних ттереав, ят забезпечують високу економiчну i соцiальну ефективтсть виробництва, екологiчну збалансоватсть та стабшьтсть довюлля. Доведено, що еколого-економiчна регламента^я виробничих вiдносин забезпечуе, з одного боку, природну рiвновагу, збереження та посилення вiдтворювальних функцш (екологiчна складова), а з iншого - досягнення високо'1' економiчноi i со^ально'1' ефективностi виробництва за найменших витрат ресурсiв.
Ключовi слова: агропромислове виробництво екологгза^я, рисiвництво, розвиток.
Р.В. МОРОЗОВ
Херсонский государственный аграрно-экономический университет
ORCID: 0000-0002-1454-6296 ЭКОЛОГИЧЕСКОЕ НАПРАВЛЕНИЕ РАЗВИТИЯ ОТРАСЛИ РИСОВОДСТВА
В статье рассматриваются теоретические и практические основы экологического направления развития отрасли рисоводства в Украине. В процессе исследования доказано, что одной из главных задач экологизации отрасли рисоводства является повышение ее экологической эффективности, основанное на сохранении и воспроизводстве природных ресурсов и выращивании экологически чистой продукции. Экологическая эффективность характеризуется возможностью уменьшения затрат на устранение последствий антропогенного воздействия и вмешательства в окружающую среду, создание условий для расширенного воспроизводства природных ресурсов. Исходя из концепции устойчивого развития сельского хозяйства и сельских территорий, повышение эколого-экономической эффективности производства риса, по нашему мнению, должно достигаться за счет повышения технической (технологической) эффективности; осуществления технико-технологической модернизации отрасли; рационального использования природно-ресурсного потенциала территорий рисосеяния и экологизации производства риса. В контексте данного исследования есть основания полагать, что в основу решения проблем отрасли рисоводства должен быть положен эколого-экономический принцип, регламентирующий регулирование организационно-экономических, технико-технологических и экологических отношений. Целесообразность практической реализации такого принципа в рисоводстве основывается на необходимости экологизации производства, которая предусматривает рациональное использование природно-ресурсного потенциала с учетом конкретных зональных условий, согласованности экологических, экономических и социальных общественных интересов, обеспечивающих высокую экономическую и социальную эффективность производства, экологическую сбалансированность и стабильность. Доказано, что эколого-экономическая регламентация производственных отношений обеспечивает, с одной стороны, естественное равновесие, сохранение и усиление воспроизводственных функций (экологическая составляющая), а с другой - достижение высокой экономической и социальной эффективности производства при минимальных затратах ресурсов.
Ключевые слова: агропромышленное производство, экологизация, рисоводство, развитие.
R.V. MOROZOV
Kherson State agrarian and economic University
ORCID: 0000-0002-1454-6296
ECOLOGICAL DIRECTION OF RICE GROWING DEVELOPMENT
The article considers the theoretical and practical principles of ecological direction of development of the rice industry in Ukraine. In the course of the research it was proved that one of the main tasks of greening the rice industry is to increase its environmental efficiency, which is based on the preservation and reproduction of natural resources and the cultivation of environmentally friendly products. Environmental efficiency is characterized by the possibility of reducing the cost of eliminating the effects of anthropogenic impact and interference in the environment, creating conditions for expanded reproduction of natural resources. Based on the concept of sustainable development of agriculture and rural areas, increasing the environmental and economic efficiency of rice production, in our opinion, should be achieved by: increasing technical (technological) efficiency; technical and technological modernization of the industry; rational use of natural resource potential of rice sowing areas and greening of rice production. In the context of this study, there is reason to believe that the solution to the problems of the rice industry should be based on the ecological and economic principle governing the regulation of organizational and economic, technical and technological and environmental relations. The expediency ofpractical implementation of this principle in rice farming is based on the need to green production, which involves the rational use of natural resource potential taking into account specific zonal conditions, coherence of environmental, economic and social interests that ensure high economic and social efficiency, environmental balance and environmental stability. . It is proved that ecological and economic regulation of production relations provides, on the one hand, natural balance, preservation and strengthening of reproductive functions (ecological component), and on the other - achieving high economic and social efficiency ofproduction at the lowest cost of resources.
Key words: agro - industrial production, greening, rice growing, development.
Постановка проблеми
Досягнення еколопчно! безпеки населения на 0CH0Bi здшснення широкого комплексу природоохоронних заходiв належить ниш до прюритетних завдань. Ниш особливу актуальшсть набувае проблема забезпечення всебiчноl еколопзацп агропромислового виробництва та забезпечення сталого еколого-економiчного його функцюнування.
AH^i3 останшх дослвджень i публшацш Вичизняна економiчна наука мае значний досвщ дослщження аспекпв еколопчних проблем агропромислового комплексу та його складових елеменпв. Теоретичне, методолопчне i практичне значення для !х вирiшення мають напрацювання вiтчизняних учених з удосконалення управлшня природокористування в агропромисловому комплексi кра!ни [7]. Крiм того, зазначимо, що суттевий внесок у вирiшення проблем охорони навколишнього середовища та еколопзацп агропромислового виробництва зробили П.П. Борщевський [3], С.1. Дорогунцов [3], В.М. Трегобчук [6], М.А. Хвесик [2; 7; 8], В.А. Голян [2; 7; 8] та ш. Завдяки працям цих учених створенi теоретично-методологiчнi принципи рацiонального природокористування i охорони навколишнього природного середовища у процеа агропромислово! дiяльностi. Проте на рiвнi окремих галузей питання еколопзацп агропромислового виробництва залишаеться актуальним.
Формулювання мети дослiдження Метою дослiдження е розробка теоретико-методолопчних засад та обгрунтування практичних рекомендацiй щодо екологiчного спрямування розвитку галузi рисiвництва в Укра!ш.
Виклад основного матерiалу дослiдження Ниш надзвичайно великого розмаитя змiн, яш вiдбуваються в реальних умовах та з огляду на екологiчнi проблеми, що загострилися в агропромисловому комплекс^ нинi як нiколи ранiше зростае роль еколопзацп агропромислового виробництва.
Так, у працях вичизняних учених зазначаеться, що тд екологiзацiею суспiльного виробництва, у тому чи^ й агропромислового, слщ розумiти об'ективно зумовлену, послщовно та цiлеспрямовано здiйснювану систему загальнодержавних, галузевих i pегiональних заходiв, спрямованих на впровадження в практику яшсно нових екологiчно чистих видiв техшки, технологiй та оргашзацп матерiального виробництва, екологобезпечних способiв i методiв функцюнування промислових, аграрних та агропромислових комплекав i виробництв, удосконалення !х розмщення, концентрацп та спецiалiзацil з урахуванням екологiчних факторiв, критерпв, вимог i обмежень з метою забезпечення найефектившшого використання природних ресурсiв, !х збереження, вiдтворення та примноження, зведення до мшмуму шкоди, яка завдаеться навколишньому природному середовищу, i пiдтримання в ньому динамiчноl рiвноваги. К1нцевим результатом еколопзацп розвитку продуктивних сил повинно
бути досягнення onTHMÎ3a^ï вщносин мiж суспiльством i природою, високий piBeHb екологiчноï безпеки населения.
Не можна не погодитися i3 О.В. Ковальовою в тому, що «поеднання виробничих, економiчних та еколопчних складових сiльського господарства на практищ можливо в рамках концепцп еколого-спрямованого сiльськогосподарського виробництва, яке ми визначаемо як господарську дiяльнiсть, шнцева мета якоï - отримання прибутку - досягаеться через задоволення попиту на ринку продовольства i сировини за одночасного зменшення тиску на довшлля сiльськоï територп та сприяння ïï сталому розвитку» [4, с. 300].
Вичизняш науковцi також зазначають, що «...при формуваннi та визначенш рацiональноï структури матерiальних потреб, ефективних засобiв i методiв найбшьш повного задоволення цих потреб ниш вже неможливо не брати до уваги штереси екологiï. Тому необхщно йти по шляху iнтеграцiï штереав екологiï й економiки. Двi взаемозв'язаш проблеми - що необхiдно для суспшьства i що можна взяти у природи - слiд розглядати та вирiшувати одночасно при розробленш оптимальних i екологобезпечних варiантiв взаемодп природи, суспiльства й агропромислового виробництва, управлшня агроприродокористуванням тощо. Hi в якому разi зазначенi проблеми не повинш вирiшуватися кожна окремо, а тим бшьше тiльки одна - що необхщно та як його взяти з найменшими затратами» [6, с. 98].
У контексп дослщження сучасних проблем розвитку галузi риавництва у даний перiод надзвичайно важливе значення мае вирiшения екологiчних проблем, в першу чергу через масштаби використання зрошувально1' води, земельних та шших ресурсiв. За нинiшньоï економiчноï ситуацiï вирiшения екологiчних проблем галузi рисiвництва ускладнюють фактори оргаиiзацiйно-економiчного характеру. Серед них можна назвати:
- недосконалють iнформацiйно-аналiтичного забезпечення розвитку галузi рисiвництва, у тому числi й еколого-мелюративного монiторингу ефективностi галузi на рiзних рiвиях управлiния;
- недосконалють правових нормативiв, як1 б регулювали економiчнi аспекти виробничо1' дiяльностi та економiчних санкцiй за неекологiчне виробництво;
- вiдсутнiсть екологiчно орiентованого стратепчного управлiния розвитком галузi рисiвництва в
Украш.
Таким чином, усе це зумовлюе необхiднiсть формування i запровадження екологiчно спрямовано1' системи стратегiчного управлшня розвитком галузi рисiвництва.
Враховуючи вищенаведене, можна визначити сутнiсть екологiзацiï галузi рисiвництва. Екoлогiзацiю галузi рисiвництва доцшьно розглядати як управлiнський процес послщовного впровадження системи органiзацiйно-економiчних та техшко-технолопчних заходiв, що забезпечать рацiональне використання зрошувально1' води, земельних та шших наявних ресурав iз врахуванням конкретних зональних умов, еколопчну збалансованiсть та стабшьшсть довк1лля традицiйноï територiï рисоаяння.
За такого пiдходу одним iз головних завдань екологiзацiï галузi риавництва е тдвищення ïï екологiчноï ефективносп, яке грунтуеться на збереженнi i ввдтворенш природних ресурсiв та вирощуванш екологiчно чистоï' продукцiï. При цьому екологiчна ефективнiсть характеризуеться можливiстю зменшення витрат на усунення наслiдкiв антропогенного впливу i втручання в навколишне середовище, створення умов для розширеного ввдтворення природних ресурсiв.
Слiд враховувати також i те, що ниш еколопчна складова у вирощуваннi рису мае прюритетне значення (рис. 1).
За визначенням В.М. Трегобчука, «...еколопзащя виробництва, радикальне пiдвищення економiчноï й моральноï' вiдповiдальностi за дотримання вимог чинного законодавства щодо екологiчноï' безпеки вах видiв дiяльностi е найважлившими передумовами переведення нацiонального АПК на модель сталого, екологобезпечного та конкурентоспроможного розвитку в найближчш оглядовiй перспектива Тiльки таким чином можна буде досягти високого рiвня екологiчноï безпеки життя населення та екологобезпечноï сшьськогосподарсь^' дiяльностi людини на землi. Нарешп, зазначена модель створить реальну можливють, з одного боку, ефективно розвивати нацюнальний АПК в екологiчно безпечних межах, що зумовлюються природно-ресурсними чинниками землеробських регiонiв, 1'х бiоклiматичними потенщалами та екологiчною мiсткiстю. А з другого - ютотно оздоровити навколишне середовище в Укрш'ш. Тим самим ми збагатимо нацюнальне надбання держави, бо еколопчно чисте навколишне середовище е найважлившим чинником нацiональноï' безпеки будь-я^' краïни» [6, с. 105].
Щодо еколопзацп виробництва рису, подмемо думку Л.М. Грановсько].', яка у монографп «Економiка природокористування в зош рисосiяннi Украïни» зазначае, що «шд екологiзацiею виробництва розумiеться система заходiв по запобiганню негативного впливу виробничих процеав на природне середовище. Вона реалiзуеться шляхом розробки маловiдходних технологш або технологiчних ланцюгiв, як1 дають на виходi мiнiмум шк1дливих викидiв у навколишне середовище.» [1, с. 25, 26].
Рис. 1. Структурш складовi екологааци виробництва рису
На нашу думку, для того щоб обгрунтувати напрями еколопчного спрямування розвитку галуз1 риавництва необхщно виявити та оцшити весь еколопчний мехашзм функцюнування галуз1. Головними складовими останнього е чинники та наслщки (позитивш, негативш), як1 виникають у процеа виробництва рису.
Установлено, що формування еколопчно стшких агроландшафпв за умов багатор1чного зрошення е актуальною еколого-мелюративною проблемою у зош Степу Украши.
1нтенсивний антропогенний вплив призводить до насичення агроландшафпв токсичними речовинами, змши параметр1в неоргашчних складових бюсфери. Поряд 1з цим, спостер1гаються змши 1 в оргашчнш складовш - тд впливом ф1зико-х1м1чних змш у деяких випадках знижуеться родюч1сть грунпв. Отже, ниш першочергового значения набувае оцшка ефективносп використання земельних ресурав.
Сл1д зазначити, що в працях вчених-економ1спв [3] дослщжуеться еколопчна ефектившсть використання, вщтворення й охорони земельних ресурав за допомогою системи таких показнишв:
- динам1ка витрат на збереження гумусу та окремих елеменпв живлення рослин у грунтах;
- структура й ефектившсть катталовкладень та поточних витрат на охорону 1 вщтворення земельних ресурав;
- динам1ка стану 1 якосп земельних ресурав;
- динам1ка показнишв негативного антропогенного впливу на земельш ресурси;
- темпи вщтворення природного стану якосп земель;
- динам1ка впровадження прогресивних технологш.
Очевидно, що еколопчна ефектившсть використання, вщтворення земельних ресурав повинна вщображати результатившсть еколопчних заход1в у процеа виробничо! д1яльносп. На думку П.П. Борщевського та шших, «до показник1в еколопчно! ефективносп використання земельних ресурав сл1д вщнести показники площ грунпв, як1 вилучаються з сшьськогосподарського обороту внаслщок ерозп, засолення, заболочення та шших несприятливих фактор1в» [5].
Сучасний етап розвитку економ1чно! науки характеризуеться застосуванням р1зних показник1в еколопчно! ефективносп використання земельних ресурав. У зв'язку 1з цим методичш аспекти оцшки еколопчно! ефективносп землекористування територп рисоаяння зумовлюють застосування комплексу показник1в ефективносп системи землеробства, як характеризують стушнь результативносп виробництва рису й супутшх сшьськогосподарських культур. При цьому у дослщженнях доцшьно використовувати так1 масштабш аспекти: земельну територш рисоаяння; сшьськогосподарсьш упддя; орш земл1 та шш1 види земельних ресурав.
Кр1м того, до показнишв еколопчно! ефективносп виробництва рису можна вщнести так1:
- питома вага зональних ресурсозбер1гаючих, еколопчно безпечних технологш вирощування нових високоврожайних районованих сорт1в рису;
- питома вага використання малопродуктивних, вторинно-засолених, осолонцьованих i тдтоплених земель;
- динамта поступового зменшення рiвня техногенного навантаження на мелiорованi землi рисових зрошувальних систем (зменшення зрошувально1' норми; зменшення непродуктивних об'емiв поверхневого стоку з рисових зрошувальних систем);
- питома вага еколопчно чисто1' продукцп вичизняного виробництва у загальному ïï обсязi.
Вважаемо, що за сучасних умов екологiзований ринок повинен бути регульований суспшьством.
Посилення ринкових економiчних регуляторiв рацiонального використання земельних, водних та шших природних ресурав за допомогою впровадження вщповщних науково обгрунтованих екологiчних платеж1в, систем оподаткування та пiльг, економiчних виплат i стимулiв поряд з реалiзацiею державних програм, безперечно, приведуть до позитивних зрушень.
Тому на сучасному етат розвитку галузi рисiвництва доцiльно запроваджувати рiзновекторнi заходи державного регулювання розвитку галузi рисiвництва з метою вдосконалення природокористування i забезпечення екологiчноï збалансованостi та стабшьносп довк1лля. Це дасть можливють суттево знизити екодеструктивний вплив господарювання на навколишне середовище.
Таким чином, зрiвноважений розвиток галузi рисiвництва вимагае запровадження принципово нових напрямiв i методiв вирiшения екологiчних проблем. З одного боку, слщ дотримуватися науково-обгрунтованого комплексу еколого-мелiоративних заходiв щодо рацюнального використання зрошувальноï води, земельних та шших наявних ресурав iз врахуванням конкретних зональних умов, узгодженосп екологiчних, економiчних i соцiальних суспшьних iнтересiв, як1 забезпечують високу економiчну i соцiальну ефективнiсть виробництва, еколопчну збалансованiсть та стабiльнiсть довк1лля, а з шшого - потрiбно розробити ефективний органiзацiйно-економiчний механiзм природокористування i охорони навколишнього середовища, який стимулюватиме всiх виробник1в рису вчасно та в повному обсязi здiйснювати необхвдт природоохороннi заходи, видiляти на так цiлi вiдповiднi кошти тощо.
Усе це зумовлюе створення передумов для розвитку нового мехашзму природокористування в галузi рисiвництва на основi активного використання економiчних ринкових важелiв, державного регулювання розвитку галузi рисiвництва у даному напрямг
Слiд враховувати й те, що ниш особливе мюце у розвитку галузi рисiвництва слщ придiляти соцiально-економiчним заходам, що спрямовуються: на створення додаткових робочих мюць за рахунок розвитку виробничоï i агросервiсноï' iнфраструктури; створення додаткових примщень та переробних потужностей на тдприемствах, що займаються прийманням на збертання та переробкою рису.
Пiдсумовуючи вищевикладене, слiд зазначити, що в основу виршення проблем галузi рисiвництва мае бути покладений еколого-економiчний принцип, що регламентуе регулювання техшко-технолопчних, органiзацiйно-економiчних та еколопчних вщносин. Саме вш сприятиме збалансоваиiй територiально-галузевiй органiзацiï рацюнального виробництва рису. Необхщшсть практичноï' реалiзацiï' такого принципу грунтуеться на загальнш закономiрностi всеохоплюючоï екологiзацiï' суспiльного виробництва, яка передбачае рацюнальш, економiчнi витрати, охорону навколишнього середовища. При цьому еколого-економiчна регламентацiя виробничих вiдносин забезпечуе, з одного боку, природну рiвновагу, збереження та посилення ввдтворювальних функцш (екологiчна складова), а з шшого -досягнення найбiльшоï економiчноï' ефективносп галузi рисiвництва за найменших витрат ресурсiв.
Основними напрямами та методами виршення першочергових завдань по еколопзацп галузi рисiвництва слiд вважати:
- удосконалення й структурну перебудову матерiально-технiчноï бази рисiвницьких господарств iз замшою застарiлих основних фондiв з урахуванням екологiчних чинникiв, вимог, критерiïв i стандарпв;
- проведення реконструкцiï внутршньогосподарсь^' мереж1 рисових зрошувальних систем, окремих об'екпв iнженерноï iнфраструктури, ремонтно-вiдновлювальних робгт та капiтального планування чек1в;
- бшьш широке впровадження зональних ресурсозбер^аючих, екологiчно безпечних технологiй вирощування нових екологостшких i високопродуктивних сортiв рису, в тому чи^ i з обмеженим (мшмальним) використанням мiнеральних добрив, пестицидiв, гербiцидiв;
- запровадження ефективного еколопчного монiторингу й контролю за рiвнями забруднення навколишнього природного середовища.
Таким чином, виходячи з концепцiï сталого розвитку сшьського господарства i сiльських територiй, шдвищення еколого-економiчноï ефективностi виробництва рису, на нашу думку, мае досягатися за рахунок: шдвищення технiчноï (технолопчно].') ефективностц проведення технiко-технологiчноï модернiзацiï' галузц рацiонального використання природно-ресурсного потенцiалу територш рисосiяния i екологiзацiï виробництва рису.
Висновки
Доведено, що в основу виршення проблем галузi риавництва мае бути покладений еколого-економiчний принцип, що регламентуе регулювання органiзацiйно-економiчних, технiко-технологiчних та еколопчних вiдносин. Доцiльнiсть практично! реалiзацii такого принципу у риавнищга грунтуеться на необхвдносп екологiзацii' виробництва, яка передбачае рацюнальне використання природно-ресурсного потенщалу i3 врахуванням конкретних зональних умов, узгодженосп екологiчних, економiчних i сощальних суспiльних iнтересiв, як1 забезпечують високу економiчну i соцiальну ефективнiсть виробництва, еколопчну збалансованiсть та стабiльнiсть довшлля. Еколого-економiчна регламентацiя виробничих вiдносин забезпечуе, з одного боку, природну рiвновагу, збереження та посилення вiдтворювальних функцш (екологiчна складова), а з шшого - досягнення високо! економiчноi i соцiальноi ефективностi виробництва за найменших витрат ресурсiв.
Список використаноТ л^ератури
1. Грановська Л. М. Економша природокористування в зонi рисосiяннi Украши / Грановська Л. М. ; за ред. П. П. Руснака. Ки!в-Херсон : Надднiпряночка, 2004. 300 с.
2. Данилишин Б. М. Економжа природокористування : пiдручник / Данилишин Б. М., Хвесик М. А., Голян В. А. К. : Кондор, 2010. 465 с.
3. Дорогунцов С. I. Удосконалення управлшня природокористуванням в АПК / Дорогунцов С. I., Борщевський П. П., Данилишин Б. М. К. : Урожай, 1992. 124 с.
4. Оргашзащя управлшня аграрною економжою : монографiя / [М. Ф. Кропивко, В. П. Немчук, В. В. Россоха та ш.] ; за ред. М. Ф. Кропивка. К. : ННЦ 1АЕ, 2008. 420 с.
5. Пвдвищення ефективносп використання, вщтворення i охорони земельних ресурав репону / [Борщевський П. П., Чернюк М. О., Заремба В. М. та iн.]. К. : Аграр. наука, 1998. 240 с.
6. Трегобчук В. М. Концептуальш основи сталого та екологобезпечного розвитку нацюнального АПК / В. М. Трегобчук // Проблеми сталого розвитку Украши. 1998. С. 93-105.
7. Хвесик М. А. 1нституцюнальна модель природокористування в умовах глобальних виклишв : [монографiя] / М. А. Хвесик, В. А. Голян. К. : Кондор, 2007. 480 с.
8. Хвесик М.А. 1нституцюнальш трансформацп та фiнансово-економiчне регулювання землекористування в УкраМ : [монографiя] / [М. А. Хвесик, В. А. Голян, А. I. Крисак]. К. : Кондор, 2007. 522 с.
References
1. Hranovs'ka L. M. Ekonomika pryrodokorystuvannya v zoni rysosiyanni Ukrayiny / Hranovs'ka L. M. ; za red. P. P. Rusnaka. Kyyiv-Kherson : Naddnipryanochka, 2004. 300 p.
2. Danylyshyn B. M. Ekonomika pryrodokorystuvannya : pidruchnyk / Danylyshyn B. M., Khvesyk M. A., Holyan V. A. K. : Kondor, 2010. 465 p.
3. Dorohuntsov S. I. Udoskonalennya upravlinnya pryrodokorystuvannyam v APK / Dorohuntsov S. I., Borshchevs'kyy P. P., Danylyshyn B. M. K. : Urozhay, 1992. 124 p.
4. Orhanizatsiya upravlinnya ahrarnoyu ekonomikoyu : monohrafiya / [M. F. Kropyvko, V. P. Nemchuk, V. V. Rossokha ta in.] ; za red. M. F. Kropyvka. K. : NNTS IAE, 2008. 420 p.
5. Pidvyshchennya efektyvnosti vykorystannya, vidtvorennya i okhorony zemel'nykh resursiv rehionu / [Borshchevs'kyy P. P., Chernyuk M. O., Zaremba V. M. ta in.]. K. : Ahrar. nauka, 1998. 240 p.
6. Trehobchuk V. M. Kontseptual'ni osnovy staloho ta ekolohobezpechnoho rozvytku natsional'noho APK / V. M. Trehobchuk // Problemy staloho rozvytku Ukrayiny. 1998. pp. 93-105.
7. Khvesyk M. A. Instytutsional'na model' pryrodokorystuvannya v umovakh hlobal'nykh vyklykiv : [monohrafiya] / M. A. Khvesyk, V. A. Holyan. K. : Kondor, 2007. 480 p.
8. Khvesyk M.A. Instytutsional'ni transformatsiyi ta finansovo-ekonomichne rehulyuvannya zemlekorystuvannya v Ukrayini : [monohrafiya] / [M. A. Khvesyk, V. A. Holyan, A. I. Krysak]. K. : Kondor, 2007. 522 p.
