CC BY
26
^^/ребёнка
КлУчна пeдiaтpiя / Clinical Pediatrics
УДК 616.211-002-021.3-053.2+615.373
HßHÜKOBCbl<ИЙ C.Ë., rEPACÈMOB C.B., CEKPETAPЛ.Б., BO3HßK A.B., CAAOBA O.P. Льв'тський нaцioнaльний медичний ун'терситет¡м. Aaнилa raAH^Koro rPOMÈK H.e.
Koмyнaльнa пoлiклiнiкa № 4, м. Львiв
EÖEK^BHiCTb ЛEBOЦETИPИЗИHY ПРИ AËEPri4HOMY РИ^Л B ÂiTEÉ
Резюме. Проблемi кращоголжування легкого персистуючого або nомiрно тяжкого ттермтуючого алер-гiчного ришту присвячене до^дження, у якому взяли участь 62 дитини молодшого шкльного вжу. Д^ тям призначали левоцетиризин перорально (5 мг/день) або назальну/очну форму кромоглжату натрт (20 мг/мл, 1—2 впорскування/краплi 4рази на день) упродовж 2 тижшв. У ктщ до^дження був зро-блений висновок про те, що левоцетиризин на 1-му i 2-му тижш лкування був вiдповiдно на 28 i 29 % (р < 0,05) ефективншим за кромоглкат натрт. Препарати були порiвняннi щодо зменшення вираже-ностi очних симптомiв у дтей з супутшм кон'юнктивтом (—45 га —45 % i —55 га —59 % вiдповiдно, р > 0,05). При використанш левоцетиризину комплайенс тдвищувався на 38 %, яшсть життя — на 46 % (р < 0,05) порiвняно з натрт кромоглкатом. Автори доЫдження дшшли висновку, що при лку-вант легкого персистуючого або помiрно тяжкого ттермтуючого алергiчного ришту в дтей перевагу ^д надавати левоцетиризину.
Вступ
Алерпчний ришт (АР) е нар1жною проблемою педiатричноI практики. Поширешсть захворювання значна, сягае приблизно 10—40 % i мае тенденщю до зростання [1]. Алерпчний ришт е також одшею з важливих причин пропусюв занять у школ^ а хворi дгги мають значно пршу усшшшсть, нiж ix однолгг-ки [2], тому розробка та удосконалення ефективних схем л^вання АР е актуальними.
Зпдно з сучасними рекомендацiями ARIA (АПег§ю rhinitis and its impact on asthma), видшяють 2 основш форми АР: штермггуючий та персистуючий АР [3]. 1нтермггуючий АР визначаеться як захворювання, при якому ринорея, назальна обструкцiя, свербiж носа, чхання спостерпаються 3 або менше рази на тиждень, тодi як персистуючий АР прояв-ляеться 4 або бшьше рази на тиждень. Алерпчний ришт класиф^ють i за ступенем тяжкостк легкий або помiрно тяжкий. Ознаками АР легкого ступеня тяжкост е нормальний сон, вщсутнють щоденно! активности вщпочинку, нормальна усшшшсть. При АР легкого ступеня тяжкост симптоми, навиъ за 1х наявносп, не турбують хворого. Натомють при по-мiрно тяжкому АР спостерiгають одну або бшьше ознак: порушення сну, порушення щоденно! ак-тивностi, включаючи активний вщпочинок, погр-шення успiшностi у школц симптоми захворювання значно турбують хворого.
Вiдповiдно до згадано! класифiкацГi рекомендова-ним непргоритетним лгкуванням (прюритетнгсть не визначена у клшгчних випробуваннях) легкого гнтер-мгтуючого АР вважаеться: 1) використання перораль-них антипстамгнних препаратгв; 2) гнтраназальних антиггстамшних препаратгв та/або деконгестантгв; 3) антилейкотргенових препаратгв за умови наявностг супутньо! броншально! астми. Непргоритетна терапгя штермиуючого помгрно тяжкого (середньотяжкого) або персистуючого легкого АР включае вищенаведе-не та додатково передбачае можливгсть застосування гнтраназальних глюкокортикостеро'щгв або кромо-нгв. Найбгльший ргвень доказовостг досягнуто в лгку-ваннг помгрно тяжкого персистуючого АР, при якому пргоритетним лгкуванням е введення гнтраназальних глюкокортикостерощних гормонгв гз подальшим до-даванням антиггстамгнних препаратгв за наявностг свербежу носа/чхання, гпратропгю — за наявностг виражено! риноре!, назальних деконгестантгв — при вираженому порушеннг носового дихання. При цьо-му розглядаеться можливгсть збгльшення дози глю-кокортико!дного гормону, але при ретельному ви-ключеннг гнших причин ришту [3].
© Няньковський С.Л., Герасимов C.B., Секретар Л.Б., Возняк А.В., Садова О.Р., Громик Н.6., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
Отже, залишаеться проблематичним вибiр прю-ритетних засобiв у лiкуваннi iнтермiтуючого помГр-но тяжкого або персистуючого легкого АР. В арсе-налi лжарських середникiв наводяться пероральнi антигiстамiннi препарати та штраназальш форми кромоглiкату натрго Розв'язання дано! проблеми було предметом нашого дослiдження.
Матер1али та методи
У дослiдженнi брали участь дгти вiком 6—12 ро-кiв, яю хворiли на iнтермiтуючий помiрно тяжкий або персистуючий легкий АР протягом останшх 12 мiсяцiв. Пацiенти не включались у дослщження за наявносп бронхГально! астми, хронiчного аде-нощиту, тонзилiту, аденотонзилярно! гшертрофп, рецидивного синуситу, вазомоторного ришту, при плануванш або проведенш специфГчно! гшосен-сибiлiзацГl, тяжкому перебяу захворювання (пору-шення сну, денно! активности успiшностi у школГ, вираженi симптоми), необхiдностi в мюцевш кор-тикостерощнш терапп. Критерiями виключення також були: наявнiсть бронх1ально! астми, вживан-ня мiсцевих кортикостерощв протягом 2 тижшв, вживання системних кортикостерощв протягом останнього мiсяця, кетотифену, пероральних або iнгаляцiйних бета-2-агонiстiв тривало! дл, антихо-лiнергiчних препаратiв протягом останнього тижня, лоратадину або фексофенадину протягом останнгх 3 днiв перед включенням.
Пiсля попереднього вiдбору (початковий перюд) батькам/пацiентам видавали щоденник симптомiв алерпчного ринiту, що включав по 4 основш ознаки захворювання з боку носово! порожнини (ринорея, назальна обструкц1я, свербж у носовiй порожнинi та чхання) та очей (сльозотеча, сверб1ж, почерво-нiння, набряк), якi оцiнювались за 4-бальною шкалою: 0 — нема симптому, 1 — незначний симптом, 2 — помiрний симптом, 3 — сильно виражений симптом. Протягом 0, 1 i 2-го тижня спостережен-ня визначали сукупну активнють захворювання як суму вах балiв за тиждень (4 назальних або очних симптоми • 3 бали • 7 днiв = максимально по 42 бали вщповщно).
Надалi дiтям призначали сироп левоцетиризину 2,5 мг/мл ^-цет) у дозi 10 мг щоденно протягом 4 тижшв. Дгги контрольно! групи отримували на-зальний спрей кромоглiкату натрго (20 мг/мл) по 1 впорскуванню (2 мг) у кожний носовий хвд 4 рази на день, за наявносп алерпчного кон'юнктивиу — очш краплi кромоглiкату натрiю (20 мг/мл, по 1 краплi в кожне око 4 рази на день) за аналопчний перiод. За потребою протягом початкового перюду основного й контрольного лГкування пацiентам дозволяли ви-користовувати назальнi судинозвужувальнi крапль
Первинним критерiем ефективностi лiкування була змша суми назальних та очних симптомГв протягом 1-го г 2-го тижня лжування порГвняно ¡з -1-м тижнем скриншгового перюду. Вторинними кри-терГями ефективностГ служили змша вираженост риноре!, назально! обструкцп, свербежу в носовш
порожниш, чхання, сльозотечГ, свербежу, почерво-ншня й набряку очей.
Активнють, сон, неочш/назальш симптоми, усшшшсть, назальш симптоми, очш симптоми, емощйний стан, ощнеш за опитувальником на початку та наприкшш 2-го тижня лжування служили показниками якост життя дитини з АР [4]. Кожен ¡з симптомГв ранжувався за 4-бальною шкалою (0 — нема ознаки, 1 — ознака незначна, 2 — ознака середньо! вираженосп, 3 — ознака надзвичайно ви-ражена). Загальна яюсть життя оцшювалася як сума перелГчених 7 ознак (0 — найкраща; 21 — найпрша яюсть життя).
У робот застосовано статистичний аналГз намГру лГкуватись (ЫепЫо-и-еМ аналГз) усГх пащентш, яю пройшли однотижневий курс лГкування одним ¡з препаратГв та шсля цього мали хоча б один заповне-ний тижневий щоденник симптомГв. У розрахунках вГрогщносп вважали, що левоцетиризин не менш дГевий порГвняно з кромоглжатом натрго в межах 20% ефекту за первинним критерГем ефективность Безперервш показники аналГзувались за критерГем Стьюдента, непараметричш — за тестом Манна — У!тш Обробка статистичного матерГалу виконува-лася за допомогою програми Statistica 5.
Результати дослщження та обговорення
Усього в дослщження були включеш по 34 па-шенти в кожну групу. В основнш груш 2 пашен-ти (6 %) вибули внаслщок захворювання на гостру ресшраторну вГрусну шфекцго, 1 (3 %) — унаслщок необхщносп вживання мюцевого глюкокортико-стерощного гормону, 1 (3 %) — унаслщок застосу-вання системного деконгестанту. У груш порГвнян-ня 1 пащент (3 %) вибув унаслщок захворювання на гостру ресшраторну вГрусну шфекцго, 1 (3 %) — унаслщок вживання мюцевого глюкокортикостеро-щного гормону. Статистична рГзниця щодо вибуття хворих була невГрогщною.
Перед отриманням лжування пашенти основно! та контрольно! груп були порГвнянш за основними бюлопчними та клшчними параметрами (табл. 1).
Переважну бшьшють пащенпв становили дати молодших клаав ¡з майже однаковим розподглом за статтю. Середня тривалють захворювання в обох групах — приблизно 4 роки. На момент обстежен-ня у значного вщсотка пашенпв виявлено майже вс симптоми алерпчного ришту. Серед хворих, яю страждали вщ алерпчного кон'юнктивиу, основними скаргами були сверб1ж, почервоншня очей, мен-шою мГрою — набряк Г сльозотеча.
Протягом лГкування спостерГгалася неоднакова динамжа зменшення симптомГв в основнш Г конт-рольнш групах (рис. 1).
Протягом основного та контрольного лГкування спостерГгалась позитивна динамжа симптомГв захворювання (рис. 1).
Зокрема, наприкшш 1-го тижня лжування ле-воцетиризином загальна виражешсть назальних
Таблиця 1. Демограф'чш та кл1н1чн1 особливост дослджуваних д'ией
Характеристика Основна група(п = 30) Контрольна група(п = 32) P*
В1к, рошв 8,55 ± 1,80** 8,32 ± 1,40 0,575
Стать, чол. (%) 17 (56,7) 19 (59,4) 0,874
Зрют, см 133 ± 2 135 ± 4 0,158
Вага, кг 31,9 ± 2,5 32,7 ± 2,9 0,251
Тривалють захворювання, рошв 4,2 ± 2,1 4,3 ± 2,7 0,872
Назальш симптоми:
— ринорея, п (%) 29 (96,7) 30 (93,8) 0,573
— чхання, п (%) 26 (86,7) 28 (87,5) 0,906
— сверб1ж, п (%) 26 (86,7) 26 (81,3) 0,523
— закладенють, п (%) 29 (96,7) 29 (90,6) 0,328
Очш симптоми:
— набряк, п (%) 6 (20,0) 5 (16,0) 0,683
— сльозотеча, п (%) 13 (43,3) 14 (43,8) 0,937
— сверб1ж, п (%) 22 (73,3) 22 (68,8) 0,730
— почервоншня, п (%) 21 (70,0) 23 (71,9) 0,863
Примтки: * — р1зниця м'ж основною i контрольною групами; дартне вщхилення.
результати подан/ як середне ± стан-
%
о
1 тижд.
2 тижд. 1 тижд. 2 тижд.
-10-1— -20 -зон
-40 -50 Н -60
-70
-58 %
-з0 %
Назальн симптоми
7з %
-44 % -45 %-45 %
-55 %
-59 %
Очн симптоми
П Основна група I Контрольна група
Рисунок 1. Вщносна зм'ша назальних та очних симптомв у д 'ией основноI та контрольноI групи наприкнц 1-го та 2-го тижнiв л1кування
симптомiв зменшилася бшьше н1ж у 2 рази, тодi як при застосуванш кромоглжату натрiю — на 30 %, рiзниця м1ж групами становила 18 % (р < 0,05). Упродовж 2-го тижня у дггей, якi отримували осно-вну та контрольну тератю, виявлено подальше по-слаблення проявiв АР: порiвняно з 1-м тижнем ль кування iнтенсивнiсть захворювання зменшилася на 15 i 14 % вiдповiдно (р < 0,05), але рiзниця м1ж групами була невiрогiдною.
Динамiка очних симптомiв також була позитивною в обох групах. Протягом 1-го тижня штен-сивнiсть проявiв зменшилася на 45 %, протягом 2-го тижня — на 55 i 59 % в основнш i контрольнш групах вщповщно. Рiзниця у 4 % м1ж групами дь тей, яю отримували левоцетиризин перорально або очш краплi кромоглiкату натрiю, була невiрогiдною (р = 0,63).
1009080706050403020100-
1-й Тижнi
-♦- Свербiж Закладенють
а) -■- Чхання * Ринорея
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
/,
// // /
'/А' //А
V /' V А V/' '///
-#-
//
0-й
1-й Тижш
2-й
б)
• Свербiж -А- Набряк ■ Сльозотеча Почервоншня
Рисунок 2. Динамка назальних (а) i очних симптомiв (б) в основнй (суцльна л1н1я) та контрольнй (пунктирна л 'н 'я) групах
%
%
Детальний aHanÍ3 складових назальних та очних otmotomíb виявив ix варiабельнiсть залежно вщ типу отриманого лiкувaння (рис. 2).
У rpyni левоцетиризину найбшьшу ефективнiсть препарату вщзначено щодо свербежу (82 i 96 %) у носовш порожниш i чхання (75 i 89 %) на 1-му i 2-му тижш вщповщно. Дещо меншими були змiни видь лень i3 носа (45 i 64 %), нaйменшi — при назальнш обструкций (30 i 43 %). Хвор^ якi отримували кромо-глжат нaтрiю, вiдмiчaли ослаблення свербежу в носовш порожниш на 50 i 63 %, чхання — на 45 i 60 %, ринорея — на 14 i 25 %, закладеност носа — на 11 i 28 % протягом 1-го i 2-го тижшв вщповщно. При цьому важливо пщкреслити, що рiзниця м1ж група-ми сягала вiрогiдниx значень за вама перелiченими симптомами (р < 0,05).
Серед очних симптомiв у груш левоцетиризину найбшьшу ефективнiсть вiдмiчено щодо свербежу (75 i 87 %) i сльозотечi (66 i 74 %) на 1-му i 2-му тижш вщповщно. Значно меншими були змши на-бряклост очей (17 i 31 %) i почервоншня (22 i 28 %). Хвор^ яю додатково отримували очш крaплi кромо-глiкaтy нaтрiю, вiдмiчaли ослаблення свербежу на 79 i 89 %, сльозотечi — на 62 i 83 %, набряклосп — на 17 i 26 %, гшеремп очей — на 22 i 38 % протягом 1-го i 2-го тижшв вщповщно. Рiзниця мiж групами не сягала вiрогiдниx значень за жодним iз перелiчениx симптомiв (р > 0,05).
З огляду на тiсний зв'язок мiж АР й aлергiчним кон'юнктивггом та дискyтaбельнiсть вживання системних або мюцевих aнтиaлергiчниx препaрaтiв нами було проведено aнaлiз системностi уражень при алерпчному ринiтi: сили зв'язку назальних та очних симптомiв (табл. 2).
Зокрема, кореляцшний aнaлiз виявив сильш вь рогiднi зв'язки мiж симптомами з боку носа та очей, такими як свербiж, чхання, сльозотеча (р < 0,01), дещо слабш^ до невiрогiдниx — для ринорея, закла-деностi носа, набряку й почервоншня очей. Отже, указаш кореляцй свiдчaть про бшьшу доцiльнiсть системное терапй порiвняно з локальною.
На початку дослщження спостерiгaлось незна-чне i невiрогiдне погiршення якостi життя в дiтей,
якi отримували мюцеву форму кромоглiкату натрiю, як за окремими показниками, так i загальною оцш-кою (табл. 3).
Наприкшш 2-го тижня лiкування в пашенпв основно! групи вiрогiдно покращився згаданий показник активност дитини, якостi сну, назаль-них/очних та супутнiх симптомiв, успiшностi. Невiрогiдно змiнився порiвняно iз групою кромо-глiкату натрiю лише показник емоцшного стану (р = 0,15).
Для визначення прогностичних ознак ефектив-ностi левоцетиризину при АР ми проаналiзували де-якi його клшчш характеристики (табл. 4).
Виявлено, що тривалiсть захворювання до 2 роюв або бшьше не впливала на ефективнiсть ль кування АР. 1ншими незначущими його характеристиками були наявшсть супутнього алергiчного кон'юнктивиу, алергiчного синуситу або сезонного ришту. Ефективнють левоцетиризину була вiрогiд-но високою як у групi пашенпв iз легким персисту-ючим перебтом, так i серед дiтей iз помiрно тяжким iнтермiтуючим АР.
Бшьша ефективнiсть левоцетиризину проявлялась й у меншому застосуваннi симптоматичних препарапв. Зокрема, протягом 2 тижнiв лiкування 13 % (n = 4) дггей основно! i 25 % (n = 8) контрольно! групи були вимушеш вживати назальнi судинозву-жувальнi препарати (р < 0,05). Частота впорскуван-ня останнк також вiрогiдно вiдрiзнялась: 3,2 ± 1,2 i 7,5 ± 3,4 у груш левоцетиризину i кромоглжату на-трiю вщповщно. Протягом лiкування в основнш та контрольнiй групах не виявлено небажаних ефекпв, пов'язаних iз проведеним лiкуванням.
Наше вщкрите контрольоване дослщження свщчить про переваги перорального використання левоцетиризину порiвняно з мюцевими формами кромоглiкату натрiю при легкому персистуючому або помiрно тяжкому штермиуючому АР у дiтей. Переваги системних антипстамшних препаратiв над кромонами наведен в мiжнародному консен-сусi ARIA [3]. Зокрема, вказуеться, що за впливом на чхання, ринорею, свербiж блокатори гiстамiну у 3 рази ефективн^ вщ кромонiв, а вплив на очш
Таблиця 2. Коеф1ц1енти кореляцп м'ж назальними й очними симптомами в основнй i контрольнй групах
Назальш/очш Свербiж Сльозотеча Почервоншня Набряк
Основнагрупа
Свербiж 0,79* 0,67** 0,58** 0,24
Чхання 0,72* 0,82* 0,34 0,29
Ринорея 0,64** 0,47** 0,30 0,34
Закладенють 0,32 0,27 0,33 0,17
Контрольна група
Свербiж 0,77* 0,65** 0,56** 0,27
Чхання 0,73* 0,79* 0,28 0,20
Ринорея 0,62** 0,50** 0,32 0,35
Закладенють 0,30 0,25 0,36 0,22
Примтка: * — eipo^HÍCTb коеф1Ц1ента кореляцп 0,001 < Р < 0,01; ** — 0,01 < Р < 0,05.
Таблиця 3. Зм1на якост життя дтей з алерпчним ринтом в основой i контрольн1й групах
Показник 0-й тиждень 2-й тиждень Р*
Загальна оцшка: — основна група — контрольна група 1,91 ± 0,76** 1,98 ± 0,74 1,39 ± 0,61 0,75 ± 0,71 0,005
Активнють: — основна група — контрольна група 2,04 ± 0,79 2,13 ± 0,75 1,42 ± 0,70 0,80 ± 0,78 0,04
Сон: — основна група — контрольна група 1,80 ± 0,51 1,95 ± 0,83 1,37 ± 0,89 0,56 ± 0,54 0,02
Неочш/назальш симптоми — основна група — контрольна група 1,79 ± 0,83 1,84 ± 0,87 1,23 ± 0,81 0,91 ± 0,91 0,01
Успшнють: — основна група — контрольна група 2,07 ± 0,74 2,12 ± 0,71 1,51 ± 0,77 0,78 ± 0,76 0,02
Назальш симптоми: — основна група — контрольна група 2,08 ± 0,82 2,15 ± 0,71 1,48 ± 0,73 0,86 ± 0,84 0,006
Очш симптоми: — основна група — контрольна група 1,94 ± 0,84 2,01 ± 0,76 1,48 ± 0,96 0,88 ± 0,85 0,05
Емоцшний стан: — основна група — контрольна група 1,79 ± 0,86 1,85 ± 0,81 1,29 ± 1,11 0,82 ± 1,09 0,15
Примтки: * — В1рог1дн1сть р '/зниц/ зм'ши показника якост життя дпей з алерпчним риштом основно/ та контрольно/ груп наприкнц 2-го тижня л1кування.
Таблиця 4. Прогностичне значения клiнiчниххарактеристик алерпчного рин'¡ту i супутньо/ респ1раторно! патологи для о^нки ефективност левоцетиризину*
Показник ВШ (95% Д1)** Р
Тривалють захворювання < 2 рошв 1,03 (0,33-3,23) 0,96
Тривалють захворювання > 2 рошв 1,21 (0,62-3,37) 0,69
Алерпчний кон'юнктиви 1,40 (0,27-5,15) 0,11
Алергiчний синусит 1,24 (0,54-2,86) 0,61
Легкий персистуючий АР 2,53 (1,16-5,50) 0,03
Помiрно тяжкий iнтермiтуючий АР 1,43 (0,66-3,11) 0,05
Сезонний риыт 1,22 (0,56-2,68) 0,32
Примтки: * — зменшення назальних симптом1в на 40 % i бльше протягом 1-го або 2-го тижня лкування; ВШ — вщношення шаныв; Д1 — дов'рчий нтервал.
симптоми е однаково помiрним. Н кромони, ш антипстамшш препарати не мають впливу на на-зальну обструкщю або цей вплив не мае клшчного значення.
У наведеному дослiдженнi левоцетиризин май-же у два рази був ефектившшим за назальну форму кромоглжату натрiю на першому тижш лiкування, дещо менша рiзниця спостерталась на другому тижнi, а виражешсть очних симптомiв не була вщ-мiнною, що концептуально збiгаеться з наявними лггературними даними [3]. Дещо менша вщмш-нiсть мж основною та контрольною групами на 2-му тижш л^вання також може бути пов'язана з бшьш повiльним розвитком дп кромоглiкату на-трiю. Зпдно з рядом дослiджень, препарат мав
марпнальну активнiсть при алергiчних захворю-ваннях, з одного боку, та ефект, що повшьно роз-виваеться, — з шшого [5].
Це може пояснюватись тим, що в джй бюдос-тупнiсть мiсцевих препарапв е значно меншою внаслiдок вужчих носових ходiв i меншо! коопе-рацп пiд час введення препарату. 1ншою проблемою пiд час застосування кромонiв мюцево! дГх е необхщшсть частого 1х уведення, що впливае на виконавчу дисциплшу. У нашому дослiдженнi 38 % (п = 12) дiтей контрольно! групи або 1х бать-кiв вiдмiчали проблематичнiсть регулярного 4-ра-зового впорскування кромоглiкату натрiю в носову порожнину i додатково його застосування для кон'юнктиви очей, особливо тд час вiдвiдування
школи. В основнiй групi такi скарги не зустрiча-лись у жодного пащента (р < 0,001). Натомють 77 % (п = 23) имей iз групи левоцетиризину спо-вiстили про зручнiсть одноразового прийому препарату (р < 0,001). Унаслщок цього у середньому в контрольнш груш 16 % (п = 5) джй недоотримали бшьше н1ж 95 % курсово! дози, тодi як в основнiй — лише 7 % (п = 2) (р < 0,001).
Клжчна значущють ефектiв левоцетиризину позначилася й на якост життя дiтей. При цьому статистично вiрогiдно змiнилися вс основнi по-казники, крiм емоцшного стану, що, очевидно, залежить вщ мiкросоцiальних, а не клiнiчних по-казникiв. Зменшення симптоматичних середни-юв упродовж лiкування разом iз добрим профшем безпечностi дае пiдстави рекомендувати тератю iз використанням перорально! форми левоцетиризину як прюритетну у л^ванш легкого персис-туючого або помiрно тяжкого iнтермiтуючого АР у д^ей.
Висновки
1. Пероральна форма левоцетиризину ^-цет сироп) на 28 i 29 % (р < 0,05) перевищуе ефектив-нiсть назально! форми кромоглжату натрiю при ль куваннi легкого персистуючого або помiрно тяжкого iнтермiтуючого АР у дггей на 1-му i 2-му тижнях лiкування.
2. Левоцетиризин однаково активний на 1-му i 2-му тижнях л^вання, як i офтальмолопчна форма
кромоглiкату натрiю (—45 w —45 % та —55 га —59 % вщповщно, p > 0,05).
3. Одноразове вживання левоцетиризину сиропу на 38 % збшьшуе виконавчу дисциплшу порiвняно з пащентами, якi застосовували 4-разове введення назально! та очно! форми кромоглжату натрш.
4. Порiвняно з мiсцевими формами кромоглжату натрш левоцетиризин на 46 % покращуе якiсть життя дггей iз цiлорiчним алергiчним риштом (р < 0,05).
5. Пероральна форма левоцетиризину у формi сиропу е референтною при використанш в дггей iз легким персистуючим або штермиуючим цiлорiч-ним алергiчним риштом.
Список л1тератури
1. Nathan R.A., Meltzer E.O., Seiner J.C. et al. Prevalence of allergic rhinitis in the United States // J. Allergy Clin. Immunol. — 1997. — 99. — s808-14.
2. Vuurman E.R., Van Veggel L.M., Uiterwijk M.M. et al. Seasonal allergic rhinitis and antihistamine effects on children 'learning// Ann. Allergy. — 1993. — 71. — 121-6.
3. Bousquet J., Van Cauwenberge P., Khaltaev N. Allergic rhinitis and its impact on asthma// J. Allergy Clin. Immunol. — 2001 Nov. — 108(5 Suppl.). — S147-334.
4. Juniper E.F., Thompson A.K., Ferrie P.J., Roberts J.N. Validation of the standardized version of the rhinoconjunctivitis quality of life questionnaire // J. Allergy Clin. Immunol. — 1999. — 104. — 364-369.
5. Greiner A.N., Meltzer E.O. Overview of the treatment of allergic rhinitis and nonallergic rhinopathy // Proc. Am. Thorac. Soc. — 2011. — 8(1). — 121-131.
Отримано 22.04.13 □
Няньковский С.Л., Герасимов C.B., Секретар Л.Б., ВознякA.B., Садова O.P.
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого Громик Н.Е.
Коммунальная поликлиника № 4, г. Львов
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЛЕВОЦЕТИРИЗИНА ПРИ АЛЛЕРГИЧЕСКОМ РИНИТЕ У ДЕТЕЙ
Резюме. Проблеме предпочтительного лечения легкого персистирующего или умеренно тяжелого интермиттиру-ющего аллергического ринита посвящено исследование, в котором приняли участие 62 ребенка младшего школьного возраста. Детям назначали левоцетиризин перорально (5 мг/день) или назальную/глазную форму кромогликата натрия (20 мг/мл, 1—2 впрыскивания/капли 4 раза в день) в течение 2 недель. В конце исследования был сделан вывод о том, что левоцетиризин на 1-й и 2-й неделе лечения был соответственно на 28 и 29 % (р < 0,05) эффективнее кромогликата натрия. Препараты были сопоставимы в уменьшении выраженности глазных симптомов у детей с сопутствующим конъюнктивитом (—45 vi —45 % и —55 vi —59 % соответственно, p > 0,05). При использовании ле-воцетиризина комплайенс повышался на 38 %, качество жизни — на 46 % (р < 0,05) по сравнению с натрия кромо-гликатом. Авторы исследования пришли к заключению, что при лечении легкого персистирующего или умеренно тяжелого интермиттирующего аллергического ринита у детей предпочтение следует отдавать левоцетиризину.
NyankovskyS.L., GerasymovS.V., SecretarL.B., WozniakA.V., Sadova O.R.
Lviv National Medical University named after Danylo Galytsky Gromyk N.Ye.
Municipal Outpatient Clinic № 4, Lviv, Ukraine
THE EFFICACY OF LEVOCETIRIZINE
IN ALLERGIC RHINITIS IN CHILDREN
Summary. Controversies about the preferred treatment of mild persistent or mild-to-moderate intermittent allergic rhinitis were considered in the study involved 62 primary school children^ They were randomized to receive oral formulation of levocetirizine (5 mg/daily) or nasal/ophthalmologic form of sodium cromoglycate (20 mg/ml, 1—2 sprays/drops 4 times daily) for 2 weeks. At the end of the trial levocetirizine was 28 and 29 % more effective on the 1st and 2nd week of the treatment respectively (p < 0.05) comparing to sodium cromoglycate group. The drugs were comparable in reduction eye symptoms in children with associated allergic conjunctivitis (—45 % vs -45 % and -55 % vs -59 % respectively, p > 0.05). The use of levocetirizine improved compliance by 38 %, and quality of life by 46 % (p < 0.05) as compared to sodium cromoglycate treatment. The research concluded that levocetirizine is preferred in treatment of mild persistent or mild-to-moderate intermittent allergic rhinitis in children.
