CC BY
28
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.211-002-021.5-085.218-053.2 DOI: 10.22141/2224-0551.12.4.2017.107623
Леженко Г.О., Пашкова O.G.
Запор'зький державний медичний унверситет, м. Запор'жсжя, Укра/на
AooBiA застосування левоцетиризину в терапп алерпчного ринiту в Aiтей
For cite: Zdorov'ye Rebenka. 2017;12:441-4. DOI: 10.22141/2224-0551.12.4.2017.107623
Резюме. У poöomi наведено досвгд застосування антигктамшного препарату третього поколтня левоцетиризину (L-Цет, ТОВ «Кусум Фарм») у терапп алергiчного ришту в дтей. Доведено високу ефек-тивнсть препарату, добру переносимсть та зручшстьу застосуванш, що дозволяврекомендувати його для комплексной терапп алергiчногоришту в дтей. Ключовi слова: алергiчний ринт; дти; левоцетиризин
Вступ
Алерпчний ришт залишаеться глобальною ме-дико-сощальною проблемою [1, 2]. За епщемюло-пчною оцшкою, 10—25 % населення хворготь на алерпчний ришт [3]. Серед дггей цей показник до-сягае 30 % [4].
Алерпчний ришт е фактором ризику розви-тку таких серйозних захворювань, як бронхiальна астма, отит, синусит [2]. Мшмальна персистенцiя алерпчного запалення слизово! носа також при-зводить до частших вiрусних респiраторних захворювань. Тому з метою зниження ризику розвитку ускладнень та тдвищення якостi життя пацiенти повиннi отримувати адекватне лiкування алерпчно-го ришту [5].
У патогенезi бiльшостi симптомiв алергiчних захворювань найважливiша роль належить гiстамiну, що обГрунтовуе широке використання антагонiстiв Н1-рецепторiв гiстамiну як основних протиалергш-них лiкарських засобiв [6], серед яких усе бшьш по-пулярними стають антигiстамiннi препарати другого та третього поколшня [7].
Такий вибiр обумовлений !х порiвнянною ефек-тивнiстю та бшьш низькою частотою побiчних ефектiв порiвняно з аналогами першого поколiння [7-9].
Щ препарати необхщно застосовувати не тшьки в перiод загострення алерпчного захворювання, але й пiсля того, як запалення лжвщовано, що допома-гае прискорити процес одужання [10].
Представником антагошспв рецепторiв пста-мшу третього поколiння з високою селектившстю до H1-рецепторiв, що призначаеться для л^вання алергiчних захворювань у дггей, е левоцетиризин [11, 12].
Левоцетиризин — це R-енантiомер, або актив-ний iзомер цетиризину. Здатнiсть зв'язуватися i тривалiсть зв'язку з Н1-рецептором у левоцетиризину в два рази перевищують афiннiсть цетиризину та приблизно в 30 разiв — афшшсть декстроцетири-зину [13].
Вибiрковiсть левоцетиризину щодо Н1-пстамь нових рецепторiв у 600 разiв вища, н1ж з iншими рецепторами, що призводить практично до вщсутносп антихолшерпчно! та антисеротоншово! дГ! [14].
Левоцетиризин швидко всмоктуеться в кишечнику, досягаючи максимально! концентрацп в плазмi через 0,5-1 годину пiсля прийому [15]. Доведено, що в органiзмi людини левоцетиризин не п^деться шверсп, тобто не вiдбуваеться утворен-ня декстроцетиризину, що свiдчить про стабшь-нiсть речовини [13].
© «Здоров'я дитини», 2017 © «Child's Health», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденци: Леженко Геннадм Олександрович, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри госпгтальноТ педетри, Запор1зький державний медичний ун1верситет, проспект Маяковського, 26, м. Запор1жжя, 69035, УкраТна; e-mail: lezhenko@yandex.ru
For correspondence: Gennadii Lezhenko, MD, Professor, Head of the Department of Hospital Pediatrics, Zaporozhye State Medical University, Mayakovsky avenue 26, Zaporizhia, 69035, Ukraine; e-mail: lezhenko@yandex.ru
Стутнь всмоктування левоцетиризину не зале-жить вщ прийому !ш та дози препарату. Препарат майже повнiстю потрапляе в системний кровотiк, тому його бюдоступнють близька до 100 %. З кишечника левоцетиризин транспортуеться в печшку, а звщти надходить у кровотiк.
Левоцетиризин е кшцевим метаболiтом, тому для його активащ! не потрiбен печiнковий мета-болiзм. Левоцетиризин не взаемодiе з цитохромом печшки P450, за рахунок чого не мае конкурентно! медикаментозно! взаемодГ! [15, 16].
Результати рандомiзованих контрольованих клтчних випробувань свщчать про клшчну ефек-тивнiсть левоцетиризину при лжуванш алергiчного ринiту та про його високий профГль безпеки як у до-рослих, так i в дггей [17—20].
Левоцетиризин практично не проникае через гематоенцефалiчний бар'ер, у зв'язку з чим вш практично не проявляе седативного ефекту [21]. Проведений метааналiз, у який було включено 18 014 пащенлв рiзного вжу, пiдтвердив наявшсть мiнiмального седативного ефекту препарату [22]. Навпь тривале застосування левоцетиризину в дггей е безпечним та не пов'язане з несприятливим впливом на центральну нервову систему [23].
Левоцетиризин не справляе кардютоксично! дГ! [15]. Доведено, що при застосуванш препарату не вщбуваеться гематолопчних, бюх1мГчних або елек-трокардiографiчниx порушень; також не було ви-явлено негативного впливу препарату на фГзичний розвиток, поведшку або навчання дггей. При цьому частота побГчних ефекпв левоцетиризину не вщрГз-нялася вщ плацебо [17, 24—26].
Мета дослщження: вивчення ефективностi та переносимостi антипстамшного препарату L-Цет (левоцетиризин) у дггей, хворих на алергiчний рингт.
Матерiали та методи
Пщ наглядом перебувало 30 дггей вжом вщ 4 до 7 роив, у яких зпдно з Протоколом лГкування дггей, хворих на алерпчний рингт (Наказ МОЗ Укра!ни № 767 вщ 27.12.2005 р.), на пщставГ анамнестично-го, загальноклшГчного та лабораторно-шструмен-тального обстеження було дГагностовано алерпчний рингт середньо! тяжкосп, перюд загострення.
Загальна ощнка симптомГв алерпчного ришту проводилася за шкалою RTSS4 (Rhinitis Total Symptom Score) [27], яка включала 4 симптоми:
— закладешсть носа;
— сверб1ж носа;
— чхання;
— ринорея.
Кожен симптом залежно вщ ступеня прояву ощ-нювали вiд 0 (вiдсутнiсть CTMnraMiB) до 3 балiв (тяжкий) (табл. 1).
Ощнка за шкалою RTSS4 проводилася до початку терапп, на 14-й та 30-й день терапп. При зни-женш загально! бально! оцiнки на 3 бали та бiльше терапiя вважалася ефективною [27].
До комплексу л^вання алергiчного ринiту всiм дiтям був включений антипстамшний препарат системно! дл L-Цет (левоцетиризин) у виглядi сиропу, виробництва ТОВ «Кусум Фарм», Укра!на. Сироп L-Цет призначали дггям вiком до 6 рокiв по 1,25 мг (2,5 мл) 2 рази на добу, а дггям вжом понад 6 роюв — по 5 мг (10 мл) 1 раз на добу.
Додатково для ощнки клтчно! безпеки застосування препарату L-Цет сироп до початку л^вання та через 4 тижш терат! проводили дослщження ге-мограми, бiохiмiчних показникiв кровi та електро-кардiограму.
Результати й обговорення
Проведена оцiнка клiнiчних проявiв алерпчно-го ринiту до початку лiкування показала наявнiсть закладеностi носа у 100,0 % пащенлв, назального свербежу — у 23 (76,7 %), чхання — у 27 (90,0 %), риноре! — у 30 (100 %) хворих. При цьому бальна ощнка кожного iз симптомiв за шкалою RTSS4 вщ-повщала 2—3 балам. Загальний бал за симптомами алерпчного ришту становив 9,83 ± 0,25 бала. Аналiз результапв алергологiчного дослiдження виявив у 21 (70,0 %) пащента полюенсибшзащю до пилкових та/або побутових алергешв.
При риноскопiчному дослiдженнi пiд час пер-шого огляду в уск дiтей (100 %) були виявлеш спе-цифiчнi змiни у виглящ набряку носових раковин, потовщення слизово! оболонки перегородки носа, блiдостi або щанозу слизово! оболонки носових раковин, значно! кiлькостi слизового секрету.
Включення препарату L-Цет до терап!! дiтей, хворих на алергiчний ритт, мало позитивний тера-певтичний ефект.
Аналiз клшчних симптомiв на фонi застосова-но! терапп встановив полiпшення загального стану в бшьшосп дiтей на 3-тю — 4-ту добу: знизилася ш-тенсивнiсть свербежу, зменшилося чхання, полш-шився сон.
На 14-ту добу терапп загострення алерпчного ринку в усiх хворих було вщзначено значну пози-тивну динамжу, що в першу чергу вiдображалося на полiпшеннi носового дихання (табл. 2).
Таблиця 1. Шкала сиMnTOMiB RTSS4
Бал Стутнь Ознаки/симптоми
0 Немае Вщсуты
1 Легкий Явно виражеш, але чутливють мiнiмальна; легко переносяться
2 Середнш Роздратовують, але стерпн
3 Тяжкий Важко переносяться, заважають повсякденнш активностi
Таблиця 2. Динам1ка загально) оц1нки симптом1в алерпчного ришту за шкалою RTSS4 протягом курсу л '1кування
Симптоми До лжування 14-й день 30-й день
Закладенють носа 2,50 ± 0,17 2,00 ± 0,14* 0,57 ± 0,09**
Свербiж носа 2,00 ± 0,22 1,13 ± 0,14* 0,33 ± 0,09**
Чхання 2,50 ± 0,09 1,33 ± 0,09* 0,27 ± 0,08**
Ринорея 2,83 ± 0,07 1,80 ± 0,07* 0,27 ± 0,08**
Загальний бал 9,83 ± 0,25 6,43 ± 0,13* 1,43 ± 0,16**
Примтки: * — р < 0,05 пор1вняно з бальною оц1нкою до початку л'1кування; ** — р < 0,01 пор1вняно з баль-ною оцшкою до початку л'1кування.
У Bcix пащентш вщзначене пом1рне зменшення ознак закладеност1 носа (2,50 ± 0,17 бала до початку лжування та 2,00 ± 0,14 бала на 14-й день тера-niï; р < 0,05). Це супроводжувалося зниженням ш-тенсивност1 свербежу носа на 43,5 %, чхання — на 46,8 %, ознак ринорй — на 36,4 % (р < 0,05). При цьому загальна бальна ощнка за шкалою RTSS4 ста-новила 6,43 ± 0,13 бала.
Через 4 тижш лжування повне вщновлення носового дихання спостер1галося в 16 (53,3 %) хворих. У 1нших 14 (46,7 %) дггей протягом дня вщзначали легку закладен1сть носа, що за шкалою RTSS4 була ощнена в 1 бал. Легкий сверб1ж носа та чхання, ощнка яких також вщповщала 1 балу, зберяалися в 10 (30,3 %) пащенпв. Не1нтенсивна ринорея, яка спостер1гала-ся при контакт з причинно-значущим алергеном, збер1галася у 8 (26,7 %) дггей. Загальна бальна оц1нка симптом1в алерг1чного рин1ту за шкалою RTSS4 через 30 дшв застосування левоцетиризину зменшила-ся в 6,9 раза й становила 1,43 ± 0,16 бала.
Позитивну динам1ку було вщзначено й при ри-носкотчному дослщженш Спостер1галося зни-ження набряку носових раковин, зменшення або повна вщсутшсть слизового секрету, нормал1зац1я кольору слизовоï оболонки носових раковин.
Препарат добре переносився вс1ма пац1ентами. Завдяки його одно- чи двократному прийому дося-гався високий комплаенс-контроль.
Тривале застосування левоцетиризину не викли-кало в жодноï дитини поб1чних реакц1й, у тому числ1 й з боку центральноï нервовоï системи.
Зм1н бюх1м1чних показник1в, що характеризують стан нирок та печшки, виявлено не було. Порушень функцИ серцево-судинноï системи також не було зареестровано, що тдтверджували результати ЕКГ.
Висновки
1. Препарат L-Цет (левоцетиризин) проявляе хороший клш1чний ефект у дггей, хворих на алерпчний ришт, що шдтверджуеться позитивною ди-нам1кою бально! ощнки за шкалою RTSS4 та рино-скоп1чно! картини.
2. Препарат добре переноситься, мае високу без-пеку та може бути рекомендований для застосуван-ня в комплекснш терапп алерг1чного рин1ту в дггей.
Конфлiкт 1нтерес1в. Не заявлений.
References
1. Brozek JL, Bousquet J, Baena-Cagnani CE, BoniniS, Canónica GW, Casale TB, Schünemann HJ. Allergic rhinitis and its impact on asthma (ARIA) guidelines: 2010 revision. J Allergy Clin Immunol. 2010Sep;126(3):466-76. doi: 10.1016/j.jaci.2010.06.047.
2. Antypkin YuG, Lapshyn VF, Umanets TR, Kondratenkova TV. [Efficacy of L-cet use in children with seasonal allergic rhinitis. Zdorov'ye Rebenka. 2013;8(51):21-3. (In Ukrainian). doi: 10.22141/2224-0551.8.51.2013.84951.
3. Fang SY, Perng DW, Lee JY, Lin DY, Huangs CY. An open-label, multicentre study of levocetirizine for the treatment of allergic rhinitis and urticaria in Taiwanese patients. Chin J Physiol. 2010 Aug;53(4):199-207. doi: 10.4077/CJP.2010.AMK007.
4. Melamed I, Heffron M. Attention Deficit Disorder and Allergic Rhinitis: Are They Related? Journal of Immunology Research. 2016;2016:6. doi: 10.1155/2016/1596828.
5. Sidorovich OI, Luss LV. Modern approaches to the treatment of allergic rhinitis. Astma i allergija 2015;4:27-32. (In Russian).
6. Kurbacheva OM, Gushchin IS. Kestine in treatment of perennial rhinitis in adults and child. Rossijskij Allergologicheskij Zhurnal. 2004;4:75-8. (In Russian).
7. Davis S. Summer "sniffles": ear, nose and throat. SA Pharmacist's Assistant. 2015;15(4): 8-10.
8. Phan H, Moeller ML, Nahata MC. Treatment of allergic rhinitis in infants and children: efficacy and safety of second-generation antihistamines and the leukotriene receptor antagonist montelukast. Drugs. 2009;69(18):2541-76. doi: 10.2165/9884960-00000000000000.
9. Sur DK, Scandale S. Treatment of allergic rhinitis. Am Fam Physician. 2010;81:1440-6. PMID: 20540482.
10. Bialiayeva LM, Mikulchik NV, Panulina NI. Allergic rhinitis in children: current diagnostic, treatment and prophilactic. Mezhdun-arodnye Obzory: Klinicheskaja Praktika i Zdorov'ye. 2013;2(221): 34-9. (In Russian).
11. Olasinska-Wisniewska A, Olasinski J, Grajek S. Cardiovascular safety of antihistamines. Advances in Dermatology and Allergology. 2014;31(3):182-6. doi: 10.5114/pdia.2014.43191.
12. Carnovale C, Russo S, Biondelli G, Gentili M, Pozzi M, An-toniazzi S, Clementi E. Levocetirizine-induced psychiatric disorders in a pediatric patient: A case report and a pharmacovigilance database analysis. Journal of Pharmacology and Pharmacotherapeutics. 2017;8(2):74-6. doi: 10.4103/jpp.JPP_14_17.
13. Trusova OV, Korostovtsev DS. Levotsetirizin (Ksizal). Hara-kteristika preparata i opyit klinicheskogo primeneniya [Levocetirizine (Xyzal). The characteristics of the drug and clinical experience]. Al-lergologiya. 2006;2:25-31. (In Russian).
14. Gillard M, Christophe B, Wels B, Peck M, Massingham R, Chatelain P. H1 antagonists: receptor affinity versus selectivity. Inflammation Research. 2003;52:49-50. doi: 10.1007/s000110300050.
15. Astafieva NG, Gamova IV, Udovichenko EN, Perfilova IA. Levocetirizine: modern aspects of the use in allergic diseases in terms of evidence-based medicine. Lechaschiy vrach. 2010;5(5):62. (In Russian).
16. Kondyurina EG, Zelenskaya VV. The antihistamines in the control of allergic diseases in children. Rossiyskiy Meditsinskiy Zhurnal. 2012;2:56-8. (In Russian).
17. De Blic J, Wahn U, Billard E, Alt R, Pujazon MC. Levocetirizine in children: evidenced efficacy and safety in a 6-week randomized seasonal allergic rhinitis trial. Pediatr Allergy Immunol. 2005;16(3):267-75. doi: 10.1111/j.1399-3038.2005.00216.x.
18. Potter PC; Paediatric Levocetirizine Study Group. Efficacy and safety of levocetirizine on symptoms and health-related quality of life of children with perennial allergic rhinitis: a double-blind, placebo-controlled randomized clinical trial. Ann Allergy Asthma Immunol. 2005;95(2):175-80. doi: 101016/S1081-1206(10)61208-2.
19. Dubuske LM. Levocetirizine: The latest treatment option for allergic rhinitis and chronic idiopathic urticaria. Allergy Asthma Proc. 2007;28(6):724-34. doi: 10.2500/aap.2007.28.3051.
20. Simons FE; Early Prevention of Asthma in Atopic Children Study Group. Hl-antihistamine treatment in young atopic children: effect on urticaria. Ann Allergy Asthma Immunol. 2007;99(3):261-6. doi: 10.1016/S1081-1206(10)60662-X.
21. McDonald K, Trick L, Boyle J. Sedation and antihistamines: an update. Review of inter-drug differences using proportional impairment ratios. Hum. Psychopharmacol. 2008;23(7):555-70. doi: 10.1002/hup.962.
22. Snidvongs K, Seresirikachorn K, Khattiyawittayakun L, Chitsuthipakorn W. Sedative Effects of Levocetirizine: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Studies. Drugs. 2017;77(2):175-86. doi: 10.1007/s40265-016-0682-0.
23. Ten Eick AP, Blumer JL, Reed MD. Safety of antihistamines in children. Drug safety. 2001;24(2):119-47. doi: 10.2165/00002018200124020-00003.
24. Hulhoven R, Rosillon D, Letiexhe M, Meeus MA, Daoust A, Stockis A. Levocetirizine does not prolong the QT/QTc interval in healthy subjects: results from a thorough QT study. European journal of clinical pharmacology. 2007;63(11):1011-7. doi: 10.1007/s00228-007-0366-5.
25. Pasquali M, Baiardini I, Rogkakou A, Riccio AM, Gama-lero C, Descalzi D, Canonica GW. Levocetirizine in persistent allergic rhinitis and asthma: effects on symptoms, quality of life and inflammatory parameters. Clinical & Experimental Allergy, 2006;36(9):1161-7. doi: 10.1111/j.1365-2222.2006.02548.x.
26. Van Bever HP, Samuel ST, Lee BW. Halting the allergic march. World Allergy Organization Journal. 2008;1(4):57-62. doi: 10.1097/W0X.0b013e31816ddbc1.
27. Bousquet PJ, Combescure C, Klossek JM, Daures JP, Bousquet J. Change in visual analog scale score in a pragmatic randomized cluster trial of allergic rhinitis. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 2009;123(6):1349-54. doi: 10.1016/j.jaci. 2009.02.033.
OTpuMaHO 10.06.2017 ■
Леженко Г.А., Пашкова Е.Е.
Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, Украина
Опыт применения левоцетиризина в терапии аллергического ринита у детей
Резюме. В работе представлен опыт применения ан- удобство в применении, что позволяет рекомендовать
тигистаминного препарата третьего поколения лево- его для комплексной терапии аллергического ринита у
цетиризина (Ь-Цет, ООО «Кусум Фарм») в терапии детей.
аллергического ринита у детей. Показана высокая Ключевые слова: аллергический ринит; дети; левоцети-
эффективность препарата, хорошая переносимость и ризин
G.O. Lezhenko, O.E. Pashkova
Zaporozhye State Medical University, Zaporizhia, Ukraine
The experience of allergic rhinitis treatment in children with Levocetirizine
Abstract. The paper deals with the experience of using good tolerability and facility are proved that allows re-
the antihistamine drug of the 3rd generation levocetirizine commend it for the complex therapy of allergic rhinitis
(L-Cet, Kusum Farm Ltd.) for the treatment of allergic in children.
rhinitis in children. The high effectiveness of the drug, Keywords: allergic rhinitis; children; levocetirizine
