CC BY
35
КОНСТИТУЩЙНЕ ПРАВО
Терлецький Дмитро Сергiйович,
кандидат юридичних наук, доцент, завдувач кафедри конституцйного права, Нацюнальний унверситет «Одеська юридична академ'я», Укра/'на, м. Одеса e-mail: triftloff@gmail.com ORCID 0000-0003-4588-7517
doi: 10.21564/2414-990x.147.182313 УДК 342.565.2
ЕФЕКТИВН1СТЬ КОНСТИТУЦ1ЙНО1 СКАРГИ ЯК ЗАСОБУ ЮРИДИЧНОГО ЗАХИСТУ КОНСТИТУЦ1ЙНИХ ПРАВ ОСОБИ
Зроблено аналгз юридично значущих насл1дк1в розгляду конституцшних скарг Конститу-цшним Судом Украгни з точки зору ефективност1 захисту конституцшних прав фгзичних та юридичних ос1б - суб'ект1в права на конституцшну скаргу у системно-функщональному зв'язку з тшими засобами юридичного захисту. Досл1джено конституцшне регулювання визначення моменту початку дп у час1 актю Конституцшного Суду Украгни. У результат1 розгляду новт-ньог правозастосовног практики судгв системи судоустрою виявлено, що неконституцшшсть застосованого судом при виршент справи правового акта чи його окремого положення не зумов-люе перегляд остаточних судових ршень у раз1, коли вона була встановлена пкля гх ухвалення. Доведено, що визначений нараз1 нормативно мехатзм функцональног взаемодй суд1в системи судоустрою щодо казуального конституцйного контролю потребуе якнайскоршого, але проду-маного коригування.
Ключовi слова: конституцшна юрисдикщя; конституцшна скарга; конституцштсть; неконституцштсть; Конституцшний Суд Украши; виключт обставини; перегляд судових ршень; юридично значущ наслвдки.
Терлецкий Д. С., кандидат юридических наук, доцент, заведующий кафедрой конституционного права, Национальный университет «Одесская юридическая академия», Украина, г. Одесса.
e-mail : trifiloff@gmail.com ; ORCID 0000-0003-4588-7517
Эффективность конституционной жалобы как средства юридической защиты конституционных прав лица
Анализируются юридически значимые последствия рассмотрения конституционных жалоб Конституционным Судом Украины с точки зрения эффективности защиты конституционных
прав физических и юридических лиц - субъектов права на конституционную жалобу в системно-функциональной связи с другими средствами правовой защиты. Исследуется конституционное регулирование определения момента начала действия во времени актов Конституционного Суда Украины. В результате анализа новейшей правоприменительной практики судов системы судоустройства установлено, что неконституционность примененного судом при решении дела правового акта или его отдельного положения не вызывает пересмотр окончательных судебных решений в случае, когда она была установлена после их принятия. Доказано, что определенный нормативно механизм функционального взаимодействия судов системы судоустройства по поводу казуального конституционного контроля требует безотлагательной, но продуманной корректировки.
Ключевые слова: конституционная юрисдикция; конституционная жалоба; конституционность; неконституционность; Конституционный Суд Украины; исключительные обстоятельства; пересмотр судебных решений; юридически значимые последствия.
Вступ. Конституцшно визначеш шдстави здшснення гарантованого кожному права на звернення з конституцшною скаргою до Конституцшного Суду УкраТни передбачають обов'язкову наявшсть остаточного судового ршення як загально! передумови для такого звернення. Адже зпдно зi ст. 151-1 Конституцп УкраТни за конституцшною скаргою особи на вщповщшсть Конституцп УкраТни може бути перевiрений лише закон УкраТни, застосований в остаточному судовому ршенш в !! справь Водночас, враховуючи вимоги п. 6 ч. 2 ст. 55 Закону УкраТни ввд 13.07.2017 р. № 2136-УШ «Про Конституцшний Суд УкраТни» (далi - Закон про КСУ), суб'ект права на конституцшну скаргу мае зазначити, яке з гарантованих Конститущею УкраТни прав людини, на його думку, зазнало порушення в результат такого застосування.
Тому видаеться безперечним, що особа, яка звертаеться iз конституцшною скаргою до Конституцшного Суду УкраТни, керуеться природним праг-ненням домогтися у подальшому ввдновлення ТТ порушених конституцшних прав, зокрема шляхом перегляду остаточного судового ршення в ТТ справi та вщшкодування державою шкоди, завданоТ Тй у результат застосування судом неконституцшного закону УкраТни.
Улм, зважаючи на вщсутшсть у Конституцшного Суду УкраТни подiбних повноважень, саме лише виршення Конституцшним Судом УкраТни справи за конституцшною скаргою не може задовольнити таю прагнення. 1накше кажучи, будучи нащональним юридичним засобом захисту субсидiарного та виключ-ного характеру, конституцшна скарга набувае для особи-заявника практично! цшност не сама собою, а лише в системно-функщональному зв'язку з шшими засобами юридичного захисту.
Це, звкно, не виключае i того позитивного ефекту запровадження кон-ституцшно! скарги на нащональну правозастосовну i правотворчу практику в УкраТш. Утвердження конституцшних цшностей та принцишв, забезпечення конституцiйно! безпеки - одше! iз сутнiсних проявiв нацiонально! безпеки -через усунення невщповщност мiж природним правом i позитивними нормами; випадкiв невiдповiдностi Конституцп УкраТни законодавчого регулювання; гарантування взаемно! довiри та вiдповiдальностi мiж особою i державою тощо.
Наведеш та iншi значушд наслщки виршення Конституцiйним Судом УкраТни справ за конституцшними скаргами е безсумшвними.
При цьому, як справедливо вказував суддя Конституцшного Суду УкраТни у вщставщ П. бвграфов (P. Yevhrafov), право громадян на конституцiйну скаргу слад сприймати не тiльки як «правовий тструмент захисту конституцшних прав i свобод, а й як ор1ентир для держави, що зобов'язана дбати про людину, сприяти формуванню громадянського сустльства i вiдповiдати за його безпеку» [1, с. 84].
Подшяючи таку позищю, вважаемо, що набуття конституцшною скаргою значення практичного шструменту захисту окремо'Т особи потребуе наголосу на визначенш ïï ефективност саме в шдивщуальному аспекта
ÂHanÏ3 остантх до^джень i публтащй. Проблематика конституцшно'Т скарги вже багато роыв активно дослвджуеться втизняними науковцями в контекст конституцiйно-правового регулювання та релевантно!" правоза-стовно'Т практики в зарубiжних кра'Тнах. Йдеться про дисертацшш, моногра-фiчнi дослiдження, присвяченi явишу конституцiйноï скарги безпосередньо або в контекст захисту прав людини конституцшними судами. Зокрема, дощльно вказати на пращ К. Айрiян (K. Airiian), Ю. Барабаша (Yu. Barabash), I. БодровоТ (I. Bodrova), Т. Бринь (T. Bryn), М. Гецко (M. Hetsko), М. Гультая (M. Hultai), О. Кравченко (O. Kravchenko), В. Лемака (V. Lemak), О. Петришина (O. Petryshyn), В. Радзiевськоï (V. Radziievska), С. Серьогiноï (S. Serohina), А. Ткачука (A. Tkachuk) та ш.
Але науково-практичнi аспекти, зумовлеш запровадженням в Украïнi конституцшно'Т скарги, аналiз чинного конституцiйного та поточного регулювання та вадповадноТ практики його застосування тшьки-но починають набувати значення предмета окремих дослщжень, яю, втiм, насамперед стосуються вдо-сконалення конституцшного провадження щодо розгляду i виршення справ за конституцiйними скаргами органами Конституцшного Суду Укра'1'ни.
Мета cmammi - дослщження юридично значущих наслiдкiв розгляду кон-ституцiйних скарг Конституцшним Судом УкраТни з точки зору ефективност захисту конституцшних прав фiзичних та юридичних осiб - суб'ектв права на конституцiйну скаргу у системно-функщональному зв'язку iз шшими засобами юридичного захисту.
Виклад основного маmерiалу. Природно, насамперед йдеться про юридично значушд наслвдки ршення Конституцiйного Суду УкраТни за конституцшною скаргою для остаточного судового ршення у справi суб'екта права на конституцшну скаргу. Це питання передусiм пов'язане з нормативно визначе-ною дiею у часi актiв Конституцiйного Суду УкраТни в щлому i щодо ршень за конституцiйними скаргами зокрема.
Загалом усе рiзноманiття наявних у рiзних кра'Тнах пiдходiв до визначення моменту початку дГТ у часi актiв конституцiйних судiв за усталеною традищею подiляють на три групи: ex tunc (i3 самого початку), ex nunc вдтепер) та pro futuro (на майбутне) [2, p. 19-20; 3, p. 32-33].
Вщповщно, доктрин шкчемност ак^в, визнаних такими, що не ввдповща-ють конституцп держави, протиставляеться доктрина втрати ними чинность Це створюе дилему мiж доктринальною узгодженiстю i правовою безпекою i визна-чешстю. Якщо в першому випадку визнаш такими, що не вiдповiдають конституцй' держави акти розглядають як акти, яю нiколи не були складовою правово! системи, то у другому неконституцшш акти втрачають чиншсть або з моменту прийняття конституцшним судом вiдповiдного рiшення, або з визначеного ним у ршенш моменту у майбутньому. За такого шдходу ршення конституцiйного суду не мае зворотно! дп у часi щодо тих (правотворчих, правозастосовних) акпв, яю заснованi на неконституцiйному актi, i вони у минулому залишаються чинними [4, p. 8-10; 5, §187].
Виходячи з необхадност забезпечення правово! безпеки i визначеностi, бшь-шють держав при визначеннi моменту початку дй' у часi актiв конституцшних судiв передбачувано застосовуе принцип ex nunc та з певними застереженнями -pro futuro. I навт у тих державах, яю керуються принципом ex tunc, сфера його застосування суворо обмежена i, за загальним правилом, не поширюеться на остаточш судовi рiшення.
Водночас вибiр мiж наведеними пiдходами прямо впливае на защкавлешсть особи звертатися iз конституцiйною скаргою до органу конституцшно! юрис-дикцп та пов'язанi з цим очжування. Тому в рiзних кра!нах або закрiплюеться зворотна дiя рiшення конституцiйного суду для застосування у справi особи-за-явника, або, що ввдбуваеться значно частiше, ршення конституцiйного суду з певними суттевими застереженнями визнаються пiдставами для перегляду остаточних судових ршень, передусiм у кримшальних справах [6; 5, §188-198].
Наведене дае шдстави зробити два важливi висновки: по-перше, визначення дп у часi актiв конституцiйного суду в цiлому та щодо ршення за конституцш-ною скаргою для особи-заявника зокрема може не зб^атися; по-друге, у разi закрiплення дп актiв конституцiйного суду за принципом ex nunc iз загального правила можливi винятки.
Згiдно з ч. 2 ст. 152 Конституцй' Укра!ни закони, iншi акти або !х окремi положення, що визнанi неконституцшними, втрачають чиннiсть з дня ухвалення Конституцшним Судом Укра!ни рiшення про !х неконституцiйнiсть, якщо iнше не встановлено самим ршенням, але не рашше дня його ухвалення. Це означае, що ршення Конституцiйного Суду Укра!ни дiють за принципом ex nunc. 1накше кажучи, правовий акт, визнаний Конституцшним Судом Укра!ни таким, що не ввдповвдае Конституцп Укра!ни, втрачае чиннiсть i не шдлягае застосуванню з дня ухвалення вадповадного рiшення [7].
Водночас КонституцГйний Суд Укра!ни може визначити у своему ршенш певний момент у майбутньому, коли такий неконституцшний правовий акт втратить чиншсть. Тобто на розсуд самого Конституцшного Суду Укра!ни до окремих ршень, як виняток, може бути застосований принцип pro futuro. При цьому аш Конститущя Укра!ни, аш Закон про КСУ не мютять виняткГв щодо дй' ршень КонституцГйного Суду Укра!ни, зокрема й ухвалених у справах за
конституцшними скаргами: застосування принципу ex tunc цими норматив-но-правовими актами за будь-яких обставин не передбачено.
А от вщповщно до п. 1 ч. 3 ст. 320 Господарського процесуального кодексу Украши, п. 1 ч. 5 ст. 361 Кодексу адмшстративного судочинства Украши, п. 1 ч. 3 ст. 423 Цившьного процесуального кодексу Украши (у чиннш редакцп вщ 03.10.2017 р.) як одна з виключних шдстав для перегляду судових ршень, якими закшчено розгляд справи i яы набрали законно!" сили, визначена «встановлена Конституцшним Судом Украгни неконституцштсть (конституцштсть) закону, тшого правового акта чи ïx окремого положення, застосованого (не застосова-ного) судом при виршент справи, якщо ршення суду ще не виконане».
Аналiз зазначених положень процесуального законодавства у системному зв'язку iз положеннями ст. 151-1 Конституцй' Украши, статей 7, 8, 55, 84, 88-89 Закону Про КСУ дозволяе зробити таю висновки.
По-перше, вважаемо, в такий спосiб законодавець мав на мет забезпечити можливкть ввдновити попереднш юридичний стан, який передував застосу-ванню (не застосуванню) судом у процесi виршення справи правового акта чи його окремого положення, визнаного у подальшому Конституцшним Судом Украши неконституцшним (конституцшним). Запровадження ввдповщно до процесуально'1' реформи 2017 р. шституту виключних обставин для перегляду судових ршень i визначення встановлено'1' неконституцшност (конституцш-носл) правового акта чи його окремого положення саме як виключног обставини за такого розумшня е щлком лопчним.
Адже ввдповщно до загальновизнано1 у теорп та практицi юридичного процесу позицп нововиявленi обставини - це юридичш факти, що юнували на момент розгляду справи в судi й мали iстотне значення для ïï правильного вир^ шення, але не були й не могли бути вiдомi нi суду, ш заiнтересованим особам, спричинили порушення прав i законних iнтересiв фiзичних або юридичних осiб, а будучи виявлеш пiсля набуття судовими ршеннями законно!" сили виступають пiдставами для ïx перегляду [8]. Не вступаючи у наукову дискусiю з цього приводу, зазначимо, що вщнесення встановлено!" неконституцiйностi правового акта чи його окремого положення до нововиявлених обставин завжди потребувало додаткових пояснень та застережень [Див.: 9-11].
По-друге, шдставою для перегляду остаточного судового ршення може бути:
1) встановлена Конституцшним Судом Украши неконституцштсть застосованого судом при виршенш справи закону чи його окремого положення;
2) встановлена Конституцшним Судом Украши конституцштсть закону чи його окремого положення, не застосованого судом при виршенш справи.
Такий висновок узгоджуеться зi змшеними повноваженнями судiв системи судоустрою Украши щодо безпосереднього застосування Конституцй' Украши, вщповвдно до яких суд вправi не застосовувати закон чи шший правовий акт у раз^ якщо дшде висновку про суперечшсть такого закону чи шшого правового акта Конституцй' Украши, i ввдповщно застосувати норми Конституцй' Украши як норми прямо! дй'.
У такому pa3i суд шсля ухвалення ршення у cnpaBi звертаеться до Верховного Суду для виршення питання стосовно внесення до Конституцшного Суду УкраТни подання щодо конституцшност закону чи шшого правового акта, виршення питання про конституцшшсть якого належить до юрисдикцп Конституцiйного Суду УкраТни (ч. 6 ст. 11 ГПК УкраТни, ч. 4 ст. 7 КАС УкраТни, ч. 6 ст. 10 ЦПК УкраТни).
Тут слад указати, що винесення судового ршення безпосередньо на шд-ставi Конституцп УкраТни як акта прямо'Т дГТ, про що йшлося ще у постановi Пленуму Верховного Суду УкраТни ввд 01.11.1996 р. № 9 «Про застосування Конституцп УкраТни при здшсненш правосуддя» [12], дос доволi скептично сприймаеться i в академiчних, i в професшно-практичних колах i оцiнюеться як посягання на виключну юрисдикцiю Конституцшного Суду УкраТни, надЬ лення «звичайних» судiв не притаманними Тм повноваженнями [13, с. 288; 14, с. 252].
Показово в цьому плаш, що з моменту набрання чинност вщповщними про-цесуальними положеннями i станом на 16.09.2019 р. Пленум Верховного Суду в усiх семи (!) випадках визнав вщсутшсть обгрунтованих шдстав для звернення до Конституцшного Суду УкраТни з конституцшними поданнями щодо конституцшност правових актв [15]. Про незаперечш труднощi правильного й узгодженого застосування судами системи судоустрою Конституцп УкраТни як акта прямо'Т дГТ свщчить справа № П/811/2024/17, розглянута Кiровоградським окружним адмшютративним судом [16] i переглянута в апеляцшному порядку Третiм апеляцiйним адмшктративним судом [17].
Пленум Верховного Суду визнав ввдсутшсть обгрунтованих пiдстав для звернення до Конституцшного Суду УкраТни з конституцшним поданням щодо вадповадност (конституцшност) положень абз. 7 п. 5 Порядку проведення перерахунку пенсш, призначених вщповвдно до Закону УкраТни «Про пенсшне забезпечення осГ6, звшьнених з вГйськово'Т служби, та деяких шших осГ6», затвердженого постановою Кабшету МГнГстрГв УкраТни вГд 13 лютого 2008 р. № 45, ч. 1 ст. 58 Конституцп' УкраТни бшьш шж через рш шсля ухвалення ввд-повГдного рiшення судом першо'Т iнстанцi'T i 6Гльш шж мГсяць пГсля його скасу-вання судом апеляцшно'Т iнстанцi'T [18].
Наведений приклад та загалом ситуащя, що склалася, засввдчують, що визначений зараз нормативно мехашзм функцiонально'T взаемодп судГв системи судоустрою щодо казуального конституцшного контролю потребуе неввдклад-ного, але продуманого коригування.
У контекст перегляду остаточного судового рiшення у справi суб'екта права на конституцшну скаргу ймовГршсть виникнення тако'Т виключно'Т обставини, як встановлена КонституцГйним Судом УкраТни конституцшшсть закону чи його окремого положення, не застосованого судом при виршенш справи, е мтмальною i з шшо'Т причини.
Справа в тм, що вимоги до конституцшно'Т скарги, визначеш положеннями ст. 151-1 Конституцп' УкраТни та ч. 2 ст. 55 Закону про КСУ, передбачають, що
на вщповщшсть Конституцп УкраТни може бути перевiрений лише закон УкраТни, застосований в остаточному судовому ршент в ïï справь
По-трете, остаточне судове ршення може бути переглянуте лише в тому разГ, якщо воно не було виконане.
Безперечно, таке рацюнальне застереження продиктоване потребою забез-печити правову безпеку i визначешсть у державь Однак з точки зору повноти та ефективност захисту конституцшних прав суб'екта права на конституцшну скаргу, який спромпгя отримати ршення Конституцшного Суду УкраТни про визнання застосованого судом закону УкраТни чи його положення неконсти-туцшним, таке застереження е критичним. Особливо, якщо взяти до уваги, зокрема, позищю Верховного Суду у складi колегп суддГв Касацшного адмш-стративного суду у справi № 818/1131/17, за якою «... ршення не може вважа-тись невиконаним у контекст1 припис1в п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС Украти, оскшьки ршення, що набрало законноï сили, яким у задоволент позову в1дмовлено, не передбачае примусового виконання» [19].
Спроби виправити ситуащю, що склалася (наприклад, законопроект 8620), не отримали полГтично'Т шдтримки i заперечуються багатьма правниками через очшуване стрибкоподГбне зростання навантаження та непрогнозоваш наслщки.
Однак для правозастосовно'Т практики щодо перегляду судових рГшень у зв'язку Гз встановленою неконституцшшстю правового акта чи його окре-мого положення, застосованого судом при вирГшенш справи, фундаментальне значення мае зовсГм шше питання - момент початку дГТ у часГ актГв Конституцшного Суду УкраТни, зокрема й ухвалених у справах за конституцшними скаргами.
Як вже було зазначено, Конститущя УкраТни та Закон про КСУ не перед-бачають застосування принципу ex tunc. Ввдповщно, суди системи судоустрою застосовують положення процесуального законодавства щодо перегляду судових рГшень, виходячи з конституцшно закршленого принципу дГТ актГв Конституцшного Суду УкраТни ex nunc.
Показовою в цьому плаш е позищя Верховного Суду у справГ про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду вщ 25.04.2018 р. у справГ № 820/2640/17, за якою «...ршення Конституцшного Суду Украти не мае ретроактивност1 та змтюе законодавче регулювання лише для правов1дно-син, що матимуть м1сце з дати ухвалення ршення» (§29) [20].
Загалом аналГз релевантно! правозастосовно'Т практики засвщчуе, що попри запровадження абсолютно ново'Т для УкраТни форми прямого доступу особи до Конституцшного Суду УкраТни вГдновлення попереднього юридичного стану, який передував застосуванню судом у процесГ вирГшення справи правового акта чи його окремого положення, надалГ визнаного органом конституцшно'Т юрисдикцп' таким, що не вщповвдае Конституцп' УкраТни, е нездшсненним.
Наведений висновок повшстю пщтверджуеться новГтньою практикою перегляду судами системи судоустрою судових рГшень у зв'язку Гз встановленою неконституцшшстю словосполучення «дшсно'Т строково'Т», яке мГститься
у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону Украши вщ 28.02.1991 № 796-XII «Про статус i сощальний захист громадян, яю постраждали внаслщок Чорнобильсько1 ката-строфи» (зi змiнами) [21].
Аналiз численних судових ршень переконливо засвiдчуе, що попри рiзницю в аргументацп суди системи судоустрою одностайш в головному. Неконсти-туцiйнiсть застосованого судом при виршенш справи правового акта чи його окремого положення не зумовлюе перегляд остаточних судових ршень у раз^ коли вона була встановлена шсля ïx ухвалення.
Тому щлком очiкувано за результатами перегляду остаточних судових ршень у справах Скрипки А. В. та Бобиря О. Я. попереднш юридичний стан, який передував застосуванню визнаного за гхньою 1нщ1ативою, як суб'екпв права на конституцшну скаргу, неконституцiйним словосполучення «дшс-но1 строково']"», яке мiститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону Украши вщ 28.02.1991 р. № 796-XII «Про статус i сощальний захист громадян, яю постраждали внаслщок ЧорнобильськоТ катастрофи» ^i змiнами) вiдновлено не було [22; 23].
Слвд визнати, що усталений до процесуально!" реформи 2017 р. шдхщ до визначення юридично значущих наслiдкiв встановлено!" Конституцiйним Судом Украши неконституцшност закону, iншого правового акта чи ix окремого положення, застосованого судом при виршенш справи, залишився незмiнним.
Однак у контекст запровадження в Украïнi новiтнього юридичного засобу захисту субсидiарного та виключного характеру, який являе собою конституцшна скарга, такий шдхщ виглядае щонайменше парадоксально.
Суб'ект права на конституцшну скаргу, вичерпавши ус iншi нацiональнi засоби юридичного захисту, виконавши надскладнi вимоги при складаннi i обгрунтуванш конституцiйноï скарги, не зможе домогтися перегляду остаточного судового ршення у свош справу в якому судом було застосовано визнаний за його скаргою неконституцшним закон Украши (або його окреме положення). Всупереч прямш вказiвцi на таку можливкть у процесуальному законодавствь
Очевидно, що розв'язання ситуацп, що склалася, без змш до Конституцп Украши та Закону про КСУ щодо дй" у часi акпв Конституцшного Суду Украши в щлому i щодо ршень за конституцiйними скаргами зокрема е неможливим.
Аналiз кримшального та кримiнального процесуального законодавства, зокрема положень п. 1 ч. 3 ст. 459 Кримшального процесуального кодексу Украши (у чиннш редакцп' вщ 03.10.2017 р.), так само не дае шдстав для шшого висновку.
Ввдмшноси у формулюванш пщстави для здшснення кримшального провадження за виключними обставинами - встановлена Конституцшним Судом Украгни неконституцштсть, конституцштсть закону, тшого правового акта чи ïx окремого положення, застосованого судом при вир1шенн1 справи -жодним чином не стосуються питання дй' у часi акпв органу конституцшно1 юрисдикцп.
Тому суди системи судоустрою при переглядi судових ршень у кримшаль-ному провадженш суворо дотримуються конституцшно закршленого принципу дй' акив Конституцшного Суду Украши ex nunc.
Слвд вказати, що чинний Кримшальний кодекс Украши, яким визнача-ються злочиншсть дiяння, а також його карашсть та iншi кримiнально-правовi наслiдки, з моменту набрання ним чинност лише двiчi виступав об'ектом нормативного контролю з боку Конституцшного Суду Украши.
Йдеться про Ршення Конституцшного Суду Украши вщ 02.11.2004 р. № 15-рп/2004 у справi про призначення судом бшьш м'якого покарання [24] та Ршення Конституцiйного Суду Украши вщ 26.02.2019 р. № 1-р/2019 у справi за конституцшним поданням 59 народних депута™ Украши щодо ввдповщно-стi Конституцй' Украши (конституцшноси) ст. 368-2 Кримiнального кодексу Украши [25].
Натомють наявна судова практика щодо перегляду судових ршень у кри-мiнальному провадженнi в цьому аспект стосуеться вiдповiдниx положень Кримшального кодексу Украши 1960 р., яю передбачали смертну кару як вид покарання i були визнаш Конституцшним Судом Украши такими, що не вщпо-вщають Конституцй' Украши, Ршенням вщ 29.12.1999 р. № 11-рп/99 у справi про смертну кару [26].
Надзвичайна складшсть визначення юридичних наслiдкiв вказаного Ршення за умов дй' Кримiнального кодексу Украши в новш редакцп' i як результат - неоднакова судова практика зумовили надання Конституцшним Судом Украши офщшного тлумачення низки нормативно-правових норм у справi про замшу смертно!" кари довiчним позбавленням волi [27].
Зокрема, Конституцiйний Суд Украши зазначив:
«...в частин1 четвертш статт1 5 Кодексу 2001 року йдеться про можли-в1сть його змти тшьки тшим законом про кримтальну в1дпов1дальн1сть, а не Ршенням Конституцшного Суду Украгни, який повноважний лише визнавати неконституцшними положення закону про кримтальну в1дпов1дальн1сть» (абз. 7 п. 4 мотивувально!" частини Ршення).
Про дотримання принципу дй' акив Конституцшного Суду Украши ex nunc засвщчуе й нов^ня судова практика, зумовлена встановленою неконституцшшстю низки положень Кримшального процесуального кодексу Украши у справах за конституцшними скаргами [28; 29].
Попри незаперечний вплив виршення Конституцшшм Судом Украши справ за конституцшними скаргами на правозастосовну практику у кримшальному провадженш, у наведених прикладах не йдеться i не може йтися про таку надзвичайну (екстраординарну) форму перевiрки й оскарження судових ршень, як шститут перегляду судових ршень за нововиявленими або виключними обставинами.
Являючи собою самостшну форму оскарження й перевiрки судових ршень, провадження за нововиявленими або виключними обставинами шяк не шдмшяе апеляцшного й касацшного проваджень, не е 1хшм продовженням, вщбуваеться
не заметь них, а за наявност для цього специфiчних пiдстав. При цьому мають бути вичерпаш Bci iншi допустимi засоби процесуально-правового захисту прав учасниюв кримшального провадження.
Висновки. Варто зазначити, що конституцшна скарга не е панацеею. Це лише один, хоча i дуже значущий, засiб юридичного захисту конституцшних прав особи. Звернення до Конституцшного Суду УкраТни з конституцшною скаргою, як i звернення до бвропейського суду з прав людини, покликане вщ-гравати в певному сенсi екстраординарне, виняткове призначення. При цьому наслвдки виршення Конституцiйним Судом УкраТни справ за конституцшними скаргами не мають шдмшяти ТТ практичну цшшсть для особи-заявника. Безперечно, виршення окреслених проблем потребуе взаемодГТ рiзних органiв держави, об'еднання Тхшх зусиль у здiйсненнi визначального обов'язку дер-жави - утвердження та забезпечення прав i свобод людини.
Список л^ератури
1. СелГванов А., бвграфов П. Конституц1йна скарга громадян в реалГях сучасностГ. Право Укрални. 2003. № 4. С. 80-85.
2. Steinberger H. Models of constitutional jurisdiction. Council of Europe, 1994. 44 p.
3. Galera S. Judicial review - A comparative analysis inside the European legal system. Council of Europe, 2010. 330 p.
4. Popelier P., Verstraelen S., Vanheule D., Vanlerberghe B. The effects of judicial decisions in time. Intersentia. 2014. Ius Commune Europaeum. Vol. 120. 286 p.
5. Study on individual access to constitutional justice (adopted by the Venice Commission at its 85th Plenary Session on 17-18 December 2010). URL: https://www.venice.coe.int/webforms/ documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2010)039rev-e (accessed 27.10.2019).
6. Mavcic A. Constitutional review systems around the world. Lake Mary, FL: Vandeplas Publishing, 2018. 732 p.
7. Рвения Конституцшного Суду УкраТни вед 14.12.2004 р. № 15-рп/2000 у справi про порядок виконання рГшень Конституцшного Суду УкраТни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/v015p710-00 (дата звернення: 27.10.2019).
8. Нововиявлеш обставини. Юридична енциклопедiя : в 6 т. / НАН УкраТни. 1н-т держави i права гм. В. М. Корецького. КиТв : «Укр. енцикл.» гм. М. П. Бажана. Т. 4 ; Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голов. ред.) та Гн. Н-П, 2002. 717 с.
9. Бондар I. В. Перегляд судових рГшень за нововиявленими обставинами : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03. КиТв, 2009. 18 с.
10. Буцьких О. О. Провадження за нововиявленими обставинами в адмшстративному судочинствГ УкраТни : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07. КиТв, 2013. 19 с.
11. Колесник Р. М. ПГдстави перегляду рГшень господарських судГв за нововиявленими обставинами : автореф. дис. . канд. юрид. наук : 12.00.04. КиТв, 2018. 18 с.
12. Про застосування Конституцп УкраТни при здшснент правосуддя : Постанова Пленуму Верховного Суду УкраТни вГд 01.11.1996 р. № 9. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ v0009700-96 (дата звернення: 27.10.2019).
13. Гультай М. М. КонституцГйна скарга у механГзмГ доступу до конституцшного правосуддя : монографГя. ХаркГв : Право, 2013. 424 с.
14. Савчин М. В. СучаснГ тенденцГТ конституцГоналГзму у контекстГ глобалГзацГТ та правового плюралГзму : монографГя. Ужгород : Р1К-У, 2018. 440 с.
15. Постанови Пленуму Верховного Суду (Судова влада УкраТни). URL: https://supreme. court.gov.ua/supreme/pro_sud/postanovap/ (дата звернення: 27.10.2019).
16. Рвения Кiровоградського окружного адышстративного суду вгд 19.01.2018 р. у справГ № П/811/2024/17. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/71785848 (дата звернення: 27.10.2019).
17. Постанова Третього апеляцшного адышстративного суду вгд 13.02.2019 р. у справГ № П/811/2024/17. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/79815744 (дата звернення: 27.10.2019).
18. Постанова Пленуму Верховного Суду вгд 29.03.2019 р. № 2. URL: https://supreme.court. gov.ua/supreme/pro_sud/postanova_plenumu_24/ (дата звернення: 27.10.2019).
19. Ухвала Верховного Суду у складГ колегГ! суддГв Касацгйного адмгнгстративного суду вгд 04.06.2019 р. у справГ № 818/1131/17. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/82194237 (дата звернення: 27.10.2019).
20. Ухвала Верховного Суду у складГ колегГ! суддГв Касацгйного адмгигстративиого суду вгд 16.05.2019 р. у справГ № 820/2640/17. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/81760216 (дата звернення: 27.10.2019).
21. Ргшення Другого сенату Конституцшного Суду Укра!ни вгд 25.04.2019 р. № 1-р(11)/2019 за конституцшними скаргами Скрипки Анатолгя Володимировича та Бобиря ОлексГя Яковича щодо в^тв^носй Конституцй Укра!ни (коиституцгйиостг) положень частини третьо! статтГ 59 Закону Украши «Про статус Г соцГальний захист громадян, якГ постраждали внаслГдок Чорно-бильсько! катастрофи». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va01p710-19/ (дата звернення: 27.10.2019).
22. РГшення ЧертгГвського окружного адмгигстративиого суду вгд 24.09.2019 р. у справГ № 2540/2686/18. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/84699401 (дата звернення: 27.10.2019).
23. Постанова Другого апеляцгйного адмгшстративного суду вгд 27.08.2019 р. у справГ № 818/1793/18. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/84805145 (дата звернення: 27.10.2019).
24. РГшення Конституцшного Суду Укра!ни вгд 02.11.2004 р. № 15-рп/2004 у справГ про при-значення судом бГльш м'якого покарання. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-04/ (дата звернення: 27.10.2019).
25. РГшення Конституцйного Суду Укра!ни вгд 26.02.2019 р. № 1-р/2019 у справГ за кон-ституцгйним поданням 59 народних депутатГв Укра!ни щодо вадповадностГ Конституцй Украши (конституцгйностг) статтГ 368-2 Кримшального кодексу Укра!ни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/v001p710-19#n2 (дата звернення: 27.10.2019)
26. РГшення КонституцГйного Суду Укра!ни вгд 29.12.1999 р. № 11-рп/99 у справГ про смертну кару. URL https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v011p710-99/conv (дата звернення: 27.10.2019).
27. РГшення Конституцшного Суду Укра!ни вгд 26.01.2011 р. № 1-рп/2011 у справГ про замшу смертно! кари довГчним позбавленням волг. URL https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ v001p710-11 (дата звернення: 27.10.2019).
28. РГшення Конституцйного Суду Укра!ни вгд 13.06.2019 р. № 4-р/2019 у справГ за кон-ституцГйною скаргою Глущенка ВГктора Миколайовича щодо вгдповгдностг Конституцй Украши (конституцгйностг) положень частини друго! статтГ 392 Кримшального процесуального кодексу Украши. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-19#n2 (дата звернення: 27.10.2019).
29. РГшення КонституцГйного Суду Украши вгд 25.06.2019 р. № 7-р/2019 у справГ за конституцшними скаргами Ковтун Марини Анатолг!вни, Савченко НадГ! Вгкторгвни, Костоглодова 1горя Дмитровича, Чорнобука ВалерГя 1вановича щодо вадповадностГ Конституцй Укра!ни (коиституцгйиостг) положення частини п'ято! статтГ 176 Кримгнального процесуального кодексу Укра!ни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-19#n2 (дата звернення: 27.10.2019).
References
1. Selivanov, A., Yevhrafov, P. (2003). Konstytutsiina skarha hromadian v realiiakh suchasnosti. Pravo Ukrainy - Law of Ukraine, 4, 80-85 [in Ukrainian].
2. Steinberger, H. (1994). Models of constitutional jurisdiction. Council of Europe.
3. Galera, S. (2010). Judicial review - A comparative analysis inside the European legal system. Council of Europe.
4. Popelier, P., Verstraelen, S., Vanheule, D., Vanlerberghe, B. (2014). The effects of judicial decisions in time. Intersentia. Ius Commune Europaeum. Vol. 120.
5. Study on individual access to constitutional justice (adopted by the Venice Commission at its 85th Plenary Session on 17-18 December 2010). URL: https://www.venice.coe.int/webforms/ documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2010)039rev-e.
6. Mavcic, A. (2018). Constitutional review systems around the world. Lake Mary, FL: Vandeplas Publishing.
7. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy vid 14.12.2004 № 15-rp/2000 u spravi pro poriadok vykonannia rishen Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/v015p710-00.
8. Novovyiavleni obstavyny (2002). Yurydychna entsyklopediia - Encyclopedia of Law (Vols. 1-6); Vol. 4: N-P. Shemshuchenko, Yu.S. (ed.) et al. Kyiv: «Ukr. entsykl.» im. M.P. Bazhana [in Ukrainian].
9. Bondar, I.V. (2009). Perehliad sudovykh rishen za novovyiavlenymy obstavynamy. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
10. Butskykh, O.O. (2013). Provadzhennia za novovyiavlenymy obstavynamy v administratyvnomu sudochynstvi Ukrainy. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
11. Kolesnyk, R.M. (2018). Pidstavy perehliadu rishen hospodarskykh sudiv za novovyiavlenymy obstavynamy. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
12. Pro zastosuvannia Konstytutsii Ukrainy pry zdiisnenni pravosuddia: Postanova Plenumu Verkhovnoho Sudu Ukrainy vid 01.11.1996 r. № 9. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ v0009700-96.
13. Hultai, M.M. (2013). Konstytutsiina skarha u mekhanizmi dostupu do konstytutsiinoho pravosuddia. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
14. Savchyn, M.V. (2018). Suchasni tendentsii konstytutsionalizmu u konteksti hlobalizatsii ta pravovoho pliuralizmu. Uzhhorod: RIK-U [in Ukrainian].
15. Postanovy Plenumu Verkhovnoho Sudu (Sudova vlada Ukrainy). URL: https://supreme. court.gov.ua/supreme/pro_sud/postanovap/ [in Ukrainian].
16. Rishennia Kirovohradskoho okruzhnoho administratyvnoho sudu vid 19.01.2018 r. u spravi № P/811/2024/17. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/71785848.
17. Postanova Tretoho apeliatsiinoho administratyvnoho sudu vid 13.02.2019 r. u spravi № P/811/2024/17. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/79815744.
18. Postanova Plenumu Verkhovnoho Sudu vid 29.03.2019 r. № 2. URL: https://supreme.court. gov.ua/supreme/pro_sud/postanova_plenumu_24/.
19. Ukhvala Verkhovnoho Sudu u skladi kolehii suddiv Kasatsiinoho administratyvnoho sudu vid 04.06.2019 r. u spravi № 818/1131/17. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/82194237.
20. Ukhvala Verkhovnoho Sudu u skladi kolehii suddiv Kasatsiinoho administratyvnoho sudu vid 16.05.2019 r. u spravi № 820/2640/17. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/81760216.
21. Rishennia Druhoho senatu Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy vid 25.04.2019 r. № 1-r(II)/2019 za konstytutsiinymy skarhamy Skrypky Anatoliia Volodymyrovycha ta Bobyria Oleksiia Yakovycha shchodo vidpovidnosti Konstytutsii Ukrainy (konstytutsiinosti) polozhen chastyny tretoi statti 59 Zakonu Ukrainy «Pro status i sotsialnyi zakhyst hromadian, yaki postrazhdaly vnaslidok Chornobylskoi katastrofy». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va01p710-19/.
22. Rishennia Chernihivskoho okruzhnoho administratyvnoho sudu vid 24.09.2019 r. u spravi № 2540/2686/18. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/84699401.
23. Postanova Druhoho apeliatsiinoho administratyvnoho sudu vid 27.08.2019 r. u spravi № 818/1793/18. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/84805145.
24. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy vid 02.11.2004 r. № 15-rp/2004 u spravi pro pryznachennia sudom bilsh miakoho pokarannia. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ v015p710-04/.
Tepne^Kuu fl. C. EtpeKmuBHicmb KOHcmumyuiuHoiскарги ak 3aco6y к>ридицного 3axucmy ...
25. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy vid 26.02.2019 r. № l-r/2019 u spravi za konstytutsiinym podanniam 59 narodnykh deputativ Ukrainy shchodo vidpovidnosti Konstytutsii Ukrainy (konstytutsiinosti) statti 368-2 Kryminalnoho kodeksu Ukrainy URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/v001p710-19#n2.
26. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy vid 29.12.1999 r. № 11-rp/99 u spravi pro smertnu karu. URL https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v011p710-99/conv.
27. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy vid 26.01.2011 r. № 1-rp/2011 u spravi pro zaminu smertnoi kary dovichnym pozbavlenniam voli. URL https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-11.
28. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy vid 13.06.2019 r. № 4-r/2019 u spravi za konstytutsiinoiu skarhoiu Hlushchenka Viktora Mykolaiovycha shchodo vidpovidnosti Konstytutsii Ukrainy (konstytutsiinosti) polozhen chastyny druhoi statti 392 Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-19#n2.
29. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy vid 25.06.2019 r. № 7-r/2019 u spravi za konstytutsiinymy skarhamy Kovtun Maryny Anatoliivny, Savchenko Nadii Viktorivny, Kostohlodova Ihoria Dmytrovycha, Chornobuka Valeriia Ivanovycha shchodo vidpovidnosti Konstytutsii Ukrainy (konstytutsiinosti) polozhennia chastyny p'iatoi statti 176 Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-19#n2.
Terletskyi D. S., PhD in Law, Associate Professor, Head of Constitutional Law Department, National University "Odesa Law Academy", Ukraine, Odesa.
e-mail : trifiloff@gmail.com ; ORCID 0000-0003-4588-7517
The effectiveness of the constitutional complaint as a legal remedy against the violation of constitutional rights
The article is devoted to the effectiveness of the constitutional complaint as a specific subsidiary legal remedy against the violation of constitutional rights. The article analyzes significant legal consequences of the consideration of constitutional complaints by the Constitutional Court of Ukraine with their relation to the protection of the person's fundamental rights and freedoms and the system-functional connection of constitutional complaint with other remedies.
Three groups of approaches are examined to determine when the Constitutional Court acts start to act: ex tunc ("from the beginning"), ex nunc ("from now") and pro futuro ("to the future"). The contradistinction of the doctrine of nullity acts (recognized as unconstitutional) and the doctrine of their derogation has been investigated. The analysis of the national court decisions revealed that the unconstitutionality of the court's application of a legal act or its separate provision does not determine the review of the final court decisions. It is proved that the regulatory mechanism of functional interaction of the courts concerning casual constitutional control needs the most urgent but thought-out adjustment.
It should also be stated, that the approach taken to the 2017 procedural reform to determine the legally significant consequences of the unconstitutionality of a law, another legal act, or their separate provision applied by a court in resolving a case, remains to be unchanged. However, the existence of this approach seems to be at least paradoxical regarding the adoption of a constitutional complaint in Ukraine, which is one of the newest legal remedies of subsidiary and exclusive nature.
Subjects of the right for constitutional complaint, having exhausted all other national remedies, having fulfilled the complex requirements in drafting and lodging a constitutional complaint, will not be able to review the final court decision in their case, in which a court applied the law recognized as unconstitutional (whole or its separate provision). Contrary to the direct reference to such possibility in the procedural legislation.
It is not possible to resolve the current situation without changes to the Constitution of Ukraine and the Law on the Constitutional Court on the validity of the acts of the Constitutional Court of Ukraine as a whole, and on decisions on constitutional complaints in particular.
Keywords: constitutional jurisdiction; constitutional complaint; constitutionality; unconstitutionality; The Constitutional Court of Ukraine; exceptional circumstances; review of court decisions; legally significant consequences.
Рекомендоване цитування: Терлецький Д. С. Ефектившсть конституцшно1 скарги як засобу юридичного захисту конституцшних прав особи. Проблеми законность 2019. Вип. 147. С. 23-36. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.147.182313.
Suggested Citation: Terletskyi, D.S. (2019). Efektyvnist konstytutsiinoi skarhy yak zasobu yurydychnoho zakhystu konstytutsiinykh prav osoby [The effectiveness of the constitutional complaint as a legal remedy against the violation of constitutional rights]. Problemy zakonnosti - Problems of Legality issue 147, 23-36. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.147.182313 [in Ukrainian].
Надшшла до редколегп 31.10.2019 р.
